Ухвала

від 09.10.2023 по справі 640/36278/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

09 жовтня 2023 року

м. Київ

справа № 640/36278/21

адміністративне провадження № К/990/31607/23

Суддя Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Мацедонська В. Е.,

перевіривши касаційну скаргу Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 листопада 2022 року

та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2023 року

у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Радонь» до Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними дій та рішення,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Радонь» (далі - ТОВ «Радонь») звернулось до суду з позовом до Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент транспортної інфраструктури), в якому просило:

- визнати протиправними дії Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо дострокового розірвання в односторонньому порядку договору про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування м. Києва № 20 від 28.01.2020, укладеного з ТОВ «Радонь», та скасувати рішення про дострокове розірвання договору про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування м. Києва № 20 від 28.01.2020, укладеного з ТОВ «Радонь», оформленого листом-повідомленням № 053-26065 від 12.10.2021;

- визнати протиправними дії Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо дострокового розірвання в односторонньому порядку договору про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування м. Києва № 22 від 28.01.2020, укладеного з ТОВ «Радонь», та скасувати рішення про дострокове розірвання договору про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування м. Києва № 22 від 28.01.2020, укладеного з ТОВ «Радонь», оформленого листом-повідомленням № 053-26064 від 12.10.2021;

- визнати протиправними дії Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо дострокового розірвання в односторонньому порядку договору про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування м. Києва № 64 від 10.07.2020, укладеного з ТОВ "Радонь", та скасувати рішення про дострокове розірвання договору про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування м. Києва № 64 від 10.07.2020, укладеного з ТОВ «Радонь», оформленого листом-повідомленням № 053-26063 від 12.10.2021.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 листопада 2022 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2023 року, позов задоволено в повному обсязі.

Визнано протиправними дії Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо дострокового розірвання в односторонньому порядку договору про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування м. Києва № 20 від 28.01.2020, укладеного з ТОВ «Радонь», та скасовано рішення про дострокове розірвання договору про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування м. Києва № 20 від 28.01.2020, укладеного з ТОВ «Радонь», яке оформлено у формі листа-повідомлення № 053-26065 від 12.10.2021, що зумовлює продовження дії обов`язку його виконання сторонами на період дії цього договору (до 28 січня 2026 року) з відновленням дії цього договору та наданих дозволів з моменту розірвання цього договору.

Визнано протиправними дії Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо дострокового розірвання в односторонньому порядку договору про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування м. Києва № 22 від 28.01.2020, укладеного з ТОВ «Радонь», та скасовано рішення про дострокове розірвання договору про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування м. Києва № 22 від 28.01.2020, укладеного з ТОВ «Радонь», яке оформлено у формі листа-повідомлення № 053-26064 від 12.10.2021, що зумовлює продовження дії обов`язку його виконання сторонами на період дії цього договору (до 28 січня 2026 року) з відновленням дії цього договору та наданих дозволів з моменту розірвання цього договору.

Визнано протиправними дії Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо дострокового розірвання в односторонньому порядку договору про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування м. Києва № 64 від 10.07.2020, укладеного з ТОВ «Радонь», та скасовано рішення про дострокове розірвання договору про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування м. Києва № 64 від 10.07.2020, укладеного з ТОВ «Радонь», яке оформлено у формі листа-повідомлення № 053-26063 від 12.10.2021, що зумовлює продовження дії обов`язку його виконання сторонами на період дії цього договору (до 10.07.2026) з відновленням дії цього договору та наданих дозволів з моменту розірвання цього договору.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Департаментом транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) подано касаційну скаргу до Верховного Суду.

За наслідками перевірки касаційної скарги на предмет відповідності вимогам, передбаченим статтями 328-330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддею-доповідачем встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У касаційній скарзі міститься посилання на пункти 1, 3 та 4 частини 4 статті 328 КАС України, як на підстави касаційного оскарження.

Щодо посилання на пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України, скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій прийнято оскаржувані рішення з неправильним застосуванням судом норм матеріального права без урахування висновку щодо застосування підпунктів 2 та 3 пункту 55 Порядку №1081 у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 25 серпня 2021 року у справі №420/3718/19, постанові Верховного Суду від 31 липня 2019 року у справі № 810/1428/17, яким передбачено, що організатор зобов`язаний забезпечити дострокове розірвання договору (анулювання дозволу) з автомобільним перевізником - переможцем конкурсу у разі: наявності фактів порушення ним умов договору (дозволу).

Крім того, скаржник зазначає, що судом не взято до уваги правову позицію Верховного Суду, що викладена в постанові від 21.11.2018 року у справі № 826/13869/17, за змістом якої встановлено, що Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), як організатор перевезень має право відповідно до умов договорів про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування м. Києва проводити організацію перевірок дотримання іншою стороною - перевізником умов цих договорів, результат якої, як наслідок, була підстава для дострокового розірвання договору.

Проаналізувавши зазначені скаржником норми встановлено, що скаржник у касаційній скарзі не обгрунтовує, чому, на його думку, суди попередніх інстанцій застосували вказані норми неправильно, та як вказані норми необхідно було застосовувати.

При цьому, цитування зазначених скаржником постанов, які, на його думку, не були враховані судами попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних судових рішень, не може вважатись належним обгрунтуванням підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини 4 статті 328 КАС України.

Слід зазначити, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) у чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга). Обов`язковим є взаємозв`язок усіх чотирьох умов.

Суд зазначає, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України в касаційній скарзі зазначається норма права (з посиланням на статтю, частину, абзац тощо), яку суд апеляційної інстанції застосував в оскаржуваному судовому рішенні; висновок щодо застосування цієї норми права в оскаржуваному судовому рішенні; висновок щодо її застосування у постанові Верховного Суду із зазначенням дати її прийняття та номеру справи; обґрунтування подібності правовідносин у справі, що розглядається, та у справі, в якій Верховний Суд виклав свій висновок.

Посилання на практику Верховного Суду (без аналізу та врахування обставин справи, за яких судом касаційної інстанції було зроблено відповідні висновки, без доведення подібності правовідносин у справах) щодо оцінки того чи іншого аргументу, які зроблені на підставі встановлених фактичних обставин конкретної справи і наявних в матеріалах справи доказів, не є свідченням застосування судом попередньої інстанції у цій справі норм права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування.

Посилаючись на неврахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, заявник не наводить обґрунтування, які б свідчили про подібність правовідносин у цій справі та у справах, у яких Верховним Судом були зроблені висновки.

Ураховуючи наведене, Суд уважає недоведеними наявність підстав касаційного оскарження, визначених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Також у касаційній скарзі скаржник вказує пункт 3 частину 4 статті 328 КАС України, та зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

В обгрунтування скаржник зазначає, що судами першої та апеляційної інстанції порушено норми матеріального і процесуального права за умови відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права (статей 4, 264 КАС України, статей 3, 6, 7, 14, 31, 43, 44 Закону України "Про автомобільний транспорт", пунктів 7, 10, 53 Порядку № 1081, пунктів 1.4 - 1.6, 2.1, 2.3 Порядку № 305.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права (пункт, частина, стаття) судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати, у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

Однак, скаржник не конкретизує пункту чи частини вказаних норм, які, на думку скаржника, потребують висновку Верховного Суду.

Варто зауважити, що при поданні касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначена скаржником норма права, щодо правильного застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, повинна врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо її застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову (наприклад, з точки зору порушення її відповідачем), але суди таким підставам позову не надали оцінки у судових рішеннях, - що може бути визнано як допущення судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права, або надали, як на думку скаржника, неправильно.

Проаналізувавши вказані скаржником норми, Судом встановлено, що це загальні норми, які не були предметом дослідження судами попередніх інстанцій, натомість скаржником не обгрунтовано належним чином необхідність у наданні висновку саме щодо цих норм права.

Зазначене дає підстави для висновку, що у касаційній скарзі формально зазначено про відсутність висновку Верховного Суду з питання застосування норм права, а доводи скарги наведені безвідносно до предмета спору та висновків судів.

Враховуючи викладене, Суд вважає недоведеним наявність підстав касаційного оскарження, визначених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

Інші аргументи касаційної скарги зводяться до часткового опису обставин справи, переоцінки доказів, з посиланням на неповне з`ясування обставин справи судами попередніх інстанцій. Суд зазначає, що за приписами частини другої статті 341 КАС України оцінка доказів, установлення обставин, що не були встановлені або відхилені судом та вирішення питання щодо переваги одних доказів над іншими, не є повноваженнями суду касаційної інстанції, а відповідач обґрунтовує свої доводи саме посиланням на обставини справи, що мають оціночний характер у сукупності з іншими обставинами, що не є підставою для відкриття касаційного провадження у справі.

З урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX і які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин касаційна скарга підлягає поверненню особі, що її подала.

Керуючись статтями 328, 330, 332 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 листопада 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Радонь» до Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними дій та рішення - повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя В. Е. Мацедонська