Рішення
від 20.07.2023 по справі 916/3167/22
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua


ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" липня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/3167/22

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.

при секретарі судового засідання: Степанюк А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 )

до відповідача: Публічного акціонерного товариства Імексбанк в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 17, код ЄДРПОУ 20971504)

за участю у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17, код ЄДРПОУ 21708016)

за участю у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Ісагіс (65049, Одеська обл., м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, буд. 16/6, код ЄДРПОУ 38915140)

за участю у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю Форвард КО (61064, Харківська обл., місто Харків, вул. Академіка Богомольця, буд. 2 код ЄДРПОУ 19199777)

за участю у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю Україна (65044, м. Одеса, проспект Шевченка, 4-Д, код ЄДРПОУ 20939771)

про визнання припиненим права іпотеки та скасування державної реєстрації, -

за участю учасників справи:

від позивача: Дразніна М.Є., адвокат, діє на підставі ордеру

від відповідача: Мізунський А.І., адвокат, діє на підставі довіреності

від третьої особи (Товариства з обмеженою відповідальністю Ісагіс): Драгун А.С., адвокат, діє на підставі ордеру

від третьої особи (Товариства з обмеженою відповідальністю Форвард КО): не з`явився

від третьої особи (Товариства з обмеженою відповідальністю Україна): не з`явився

Суть спору: ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Одеської області з позовом до Публічного акціонерного товариства Імексбанк, в якому просить суд:

- визнати припиненим право іпотеки ПАТ Імексбанк за договором іпотеки від 26.11.2013, посвідченим Чужовською Н.Ю. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, зареєстрованим за реєстровим №5092, стосовно іпотеки на апартамент №130 двоповерхового зблокованого дачного котеджу, житловою площею 74,9 кв.м, загальною площею 84,8 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 ;

- скасувати державну реєстрацію обтяження на нерухоме майно (вид обтяження: заборона на нерухоме майно), згідно з номером запису про обтяження 3556423 від 26.11.2013, за договором іпотеки від 26.11.2013, посвідченим Чужовською Н.Ю. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, зареєстрованим за реєстровим №5092, стосовно апартаменту №130 двоповерхового зблокованого дачного котеджу, житловою площею 74,9 кв.м, загальною площею 84,8 кв.м, що розташований за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с/рада Дальницька, Золотий Бугаз, масив 18, корпус Д, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №222917851237.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що об`єкт, який знаходиться у власності позивача, обтяжено іпотекою на підставі іпотечного договору від 26.11.2013, посвідченого Чужовською Н.Ю., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, за реєстровим №5092 укладеного між АТ Імексбанк та ТОВ Україна, яка обмежує Совік Л.Д. у реалізації нею прав власності на об`єкт, оскільки позивач вважає, що іпотека на об`єкт за іпотечним договором №5092 є припиненою внаслідок припинення основних зобов`язань ТОВ Форвард КО за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №86/13 від 19.11.2013.

Ухвалою суду від 05.12.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 14.12.2022 о 17:20; залучено Фонд гарантування вкладів фізичних осіб до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача; залучено Товариство з обмеженою відповідальністю Ісагіс до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача; залучено Товариство з обмеженою відповідальністю Форвард КО до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача; залучено Товариство з обмеженою відповідальністю Україна до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача. Підготовче засідання 14.12.2022 о 17:20 не відбулось у зв`язку з відсутністю електропостачання в приміщенні Господарського суду Одеської області. Ухвалою суду від 22.12.2022 підготовче засідання призначено на 25.01.2023 о 15:10.

17.01.2023 за вх.№1609/23 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, який прийнято судом до розгляду та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи. У поданому відзиві відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне:

- відповідач вказує, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення ПАТ Імексбанк з ринку вважає, що обставини, викладені в позовній заяві, не доводять факту припинення зобов`язань за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №83/13 від 19.11.2013 укладеного між АТ Імексбанк та ТОВ Форвард КО, в зв`язку з чим позовні вимоги про визнання припиненим права іпотеки за договором іпотеки від 26.11.2013 не підлягають задоволенню;

- відповідач зазначає, що відповідно до постанови Правління Національного банку України від 21.05.2015 №330 Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства Імексбанк виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 27.05.2015 №105 Про початок процедури ліквідації АТ Імексбанк та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку, згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації АТ Імексбанк та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АТ Імексбанк строком на 1 рік з 27.05.2015 до 26.05.2016 включно; в подальшому було продовжено строків здійснення процедури ліквідації АТ Імексбанк 26.05.2020 включно; виконавчою дирекцією Фонду гарантування прийнято рішення №1177 від 22.06.2020, яким строк управління майном (активами) АТ Імексбанк та задоволення вимог його кредиторів продовжено на час існування обставин, що унеможливлюють здійснення продажу майна (активів) банку та задоволення вимог кредиторів; управління майном (активами) АТ Імексбанк та задоволення вимог його кредиторів здійснюється Фондом безпосередньо на час існування обставин, що унеможливлюють здійснення продажу майна (активів) банку та задоволення вимог кредиторів;

- відповідач звертає увагу, що рішенням Господарського суду Харківської області від 30.11.2017 у справі №922/2599/17 встановлено, що за договорами про розірвання іпотечного договору з майновим поручителем, кредитор (позивач) відмовився від двох апартаментів двоповерхового зблокованого дачного котеджу та від майнових прав на зблоковані котеджі (апартаменти) туристично-оздоровчого комплексу, групи зблокованих 2-3-х етажних котеджів з підземним паркінгом (11-а черга будівництва) переданих в іпотеку на забезпечення зобов`язання за кредитним договором, тобто відмовився від власних майнових вимог; така відмова відбулася протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації; рішенням Господарського суду Харківської області від 30.11.2017 у справі №922/2599/17, яке набрало законної сили 12.12.2017, АТ Імексбанк поновлено в праві іпотеки на зазначені апартаменти двоповерхового зблокованого дачного котеджу, за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с/рада Дальницька, Золотий Бугаз, масив 18, за іпотечним договором №5083, зокрема на апартамент №103, що на даний момент перебуває у власності позивача;

- на думку відповідача зобов`язання за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №83/13 від 19.11.2013, укладений між АТ Імексбанк та ТОВ Форвард КО не були виконані за рахунок звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку після реєстрації 16.05.2017 за ПАТ Імексбанк права власності на нежитлові будівлі стадіону Чорноморець, розташованого за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вулиця Маразлівська, будинок 1/20 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 62368511101, номер запису про право власності 20447707 на підставі ст. 37 Закону України Про іпотеку; зокрема, за рахунок звернення стягнення на зазначений предмет іпотеки, відбулося погашення кредитної заборгованості по чотирьом кредитним договорам, забезпеченням за якими виступали нежитлові будівлі центрального стадіону Чорноморець, а саме: кредитний договір про відкриття кредитної лінії №95/13 від 18.12.2013 укладеного з ТОВ Мережа готелів Чорне море; кредитний договір про відкриття кредитної лінії №85/13 від 11.11.2013 укладеного з ТОВ Торгово-Будівельне агентство Промбуд; кредитний договір про відкриття кредитної лінії №16/11 від 18.03.2011 укладеного з ТОВ Круїз Делюкс; кредитний договір про відкриття кредитної лінії №4/14 від 28.01.2014, укладеного з ТОВ Компанія по торгівлі; відповідно протоколу №2 засідання малого комітету з управління активами АТ Імексбанк від 18.05.2017, після реєстрації 16.05.2017 року було прийнято рішення про оприбуткування на баланс АТ Імексбанк, з метою подальшого продажу, нежитлових будівель центрального стадіону Чорноморець, розташованого за адресою: м. Одеса, вулиця Маразліївська, будинок 1/20; також зазначений протокол №2 підтверджує, що було прийнято рішення про погашення заборгованості тільки по вищевказаним чотирьом кредитним договорам, забезпеченням за якими виступали нежитлові будівлі центрального стадіону Чорноморець;

- відповідач зауважує, що в порядку статті 36 Закону України Про іпотеку втрачають дійсність вимоги іпотекодержателя саме до конкретного зобов`язання, в межах якого відбулось прострочення та, як наслідок, звернення стягнення на предмет забезпечення в позасудовому порядку, тобто, якщо існує декілька кредитних зобов`язань, які забезпечені декількома іпотеками, то припиняють дійсність виключно ті зобов`язання, в межах яких відбулось задоволення вимог кредитора за рахунок предмету іпотеки і припиняється виключна та іпотека, за рахунок предмета якої відбулось задоволення вимоги кредитора, а решта кредитних та іпотечних правовідносин залишаються дійсними;

- відповідач звертає увагу на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у справі №910/17048/17, викладений в постанові від 18.01.2022, щодо застосування частини четвертої статті 36 Закону України Про іпотеку, в якій зокрема, вказано, що у випадку забезпечення виконання основного зобов`язання декількома способами, основне зобов`язання не припиняється у разі, якщо реалізація іпотекодержателем своїх прав на звернення стягнення на предмет іпотеки не потягла повного задоволення його вимог; таким чином, відповідач вважає, що зобов`язання по договору про відкриття кредитної лінії №83/13 від 19.11.2013, укладеного між АТ Імексбанк та ТОВ Форвард КО, не були виконані, а за рахунок звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку, як зазначалось, були задоволені вимоги кредитора по інших договорах, тому таке зобов`язання не припинено і діє до повного виконання.

25.01.2023 за вх.№2532/23 до суду від третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю Ісагіс надійшли письмові пояснення та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи. У поданих поясненнях тертя особа просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне:

- третя особа зауважує, що як вбачається зі змісту позову позивач наголошує на припиненні зобов`язань за іпотечним договором з огляду на передання в іпотеку іншого майна, проте, з аналізу норм цивільного законодавства, які підлягають застосуванню в даному випадку, приходить до наступного висновку; так, згідно зі ст. 604 ЦК України зобов`язання припиняється за домовленістю сторін; зобов`язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов`язання новим зобов`язанням між тими ж сторонами (новація); новація не допускається щодо зобов`язань про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, про сплату аліментів та в інших випадках, встановлених законом; новація припиняє додаткові зобов`язання, пов`язані з первісним зобов`язанням, якщо інше не встановлено договором; характерною ознакою для новації є укладення нового зобов`язання, що є підставою для припинення попереднього зобов`язання, при цьому нове зобов`язання укладається між тими ж сторонами, проте, тертя особа звертає увагу, що як зазначається самим позивачем нежитлові будівлі центрального стадіону Чорноморець були передані в іпотеку ПАТ Імексбанк на підставі іпотечного договору від 25.12.2014, укладеного з ПрАТ Футбольний клуб Чорноморець, а, отже, підстави вважати припиненим зобов`язання ОСОБА_1 за іпотечним договором №5092 від 26.13.2013 з наведених мотивів відсутні;

- третя особа зазначає, що іпотечний договір від 25.12.2014 укладений між АТ Імексбанк та ПрАТ Футбольний клуб Чорноморець, посвідчений приватним нотаріусом ОМНО Чужовською Н.Ю., зареєстрований у реєстрі №6134, за умовами якого ПрАТ Футбольний клуб Чорноморець з метою забезпечення виконання зобов`язань за сорок одним кредитним договором (укладеним з різними боржниками), у тому числі і з кредитними договорами №1,2,3, передав в іпотеку нежитлові будівлі центрального стадіону Чорноморець; АТ Імексбанк було зареєстровано право власності на нежитлові будівлі центрального стадіону Чорноморець на підставі статті 37 Закону України Про іпотеку та на підставі: іпотечного застереження, що міститься в іпотечному договорі, серія та номер 6134, виданого 25.12.2014 приватним нотаріусом ОМНО Чужовською Н.Ю. та вимог про усунення порушення за кредитними договорами боржників; 16.05.2017 для реєстрації права власності на предмет іпотеки АТ Імексбанк було подано державному реєстратору документи, яких вимагає Закон України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також порядок здійснення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, серед документів було надано докази спливу 30-денного строку з дня отримання вимог в порядку ст. 35 Закону України Про іпотеку та копії вказаних вимог щодо 4-х позичальників з усіх, вимоги до яких були забезпечені предметом іпотеки, а саме: ТОВ ТБА ПРОМБУД, ТОВ КРУЇЗ ДЕЛЮКС, ТОВ КОМПАНІЯ ПО ТОРГІВЛІ та ТОВ МЕРЕЖА ГОТЕЛІВ ЧОРНЕ МОРЕ, відтак посилання позивача на ч.4 ст. 36 Закону України Про іпотеку є хибним, оскільки звернення стягнення відбулося в рахунок погашення заборгованості зобов`язань за кредитними договорами інших боржників відмінних від ТОВ ФОРВАРД КО, а тому положення статті не можна застосовувати до вказаного випадку, окрім того, враховуючи те що банком звернуто стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за іншими кредитними договорами інших боржників відмінних від ТОВ ФОРВАРД КО, зобов`язання боржника перед банком за кредитним договорам є непогашеними, є дійсними з обов`язковим виконанням;

- третя особа звертає увагу, що згідно звіту про оцінку, вартість предмету іпотеки станом на момент звернення стягнення на предмет іпотеки склала 1139895000,00 грн., натомість загальна сума боргу всіх позичальників складала більше 12 мільярдів гривень;

- третя особа зауважує на необхідності врахування наведених обставин, з огляду на те, що неврахування таких обставин стало підставою для скасування судових рішень у справі №916/2238/17 Верховним Судом, який у постанові від 18.04.2019 зазначив: безпідставним є не взяття до уваги, як преюдиційних фактів, обставин, встановлених в постановах Рівненського апеляційного господарського суду від 16.01.2018 у справі №918/539/17 та Львівського апеляційного господарського суду від 23.01.2018 у справі №907/600/17 і прийняття судами попередніх інстанцій, як преюдиційних фактів, обставин встановлених в ухвалі Господарського суду Одеської області від 02.03.2018 у справі №916/1391/15-г.; в судовій справі №916/2238/17 доводи інших позичальників, вимоги яких були забезпечені іпотекою стадіону Чорноморець, які помилково врахували суди попередніх інстанцій, є аналогічними з доводами позивачки у дійсній справі, отже, опираючись на факти наведені вище, третя особа обґрунтовано вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню у повному обсязі у зв`язку з тим, що зобов`язання за кредитними договорами наразі не виконано, у зв`язку з чим підстави для припинення іпотечних правовідносин відсутні;

- третя особа звертає увагу на постанову Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2022 у справі №910/17048/17, де фактично у вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що у разі звернення стягнення на предмет іпотеки навіть у період дії редакції ч.4 ст. 36 Закону України Про іпотеку, яка передбачала, що після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов`язання є недійсними, зазначила, що навіть виконання основного зобов`язання декількома способами, основне зобов`язання не припиняється у разі, якщо реалізація іпотекодержателем своїх прав на звернення стягнення на предмет іпотеки не потягла повного задоволення його вимог;

- третя особа зазначає, що іпотечний договір 25.12.2014, посвідчений Чужовською Н.Ю. приватним нотаріусом ОМНО, реєстровий №6134, укладений між ПАТ Імексбанк та ПАТ Футбольний клуб Чорноморець укладено іпотечний договір (з майновим поручителем), вказаний договір забезпечував виконання зобов`язання 41 боржника за кредитним договорами; загальна сума заборгованості яких лише за тілом кредиту становить 14348724612,64 грн., разом з тим третя особа вказує, що звернення стягнення на предмет іпотечного договору 25.12.2014, посвідченого Чужовською Н.Ю. приватним нотаріусом ОМНО, реєстровий №6134, було здійснено за ціною 1139895000,00 грн., з того вбачається, що реалізація іпотекодержателем ПАТ Імексбанк своїх прав на звернення стягнення на предмет іпотеки не потягла повного задоволення його вимог, до того ж, згідно з ч.5 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені, з огляду на вищевикладене, третя особа вважає, що ТОВ ІСАГІС спростовано факти стосовно застосування як преюдиційного факту - припинення зобов`язання ТОВ Форвард КО на підставі ухали Господарського суду Одеської області від 14.06.2018 у справі №916/1835/15, отже, з огляду на вказані обставини, вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Підготовче засідання на 25.01.2023 о 15:10 не відбулось у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одеса та Одеській області повітряної тривоги. Ухвалою суду від 02.02.2023 підготовче засідання призначено на 28.02.2023 о 14:00.

09.02.2023 за вх.№4082/23 до суду від позивача надійшла заява про виправлення описки в позові, яка за своєю правовою суттю є заявою про зміну предмету позову, яка прийнята судом до розгляду.

09.02.2023 за вх.№4087/23 до суду від позивача надійшли заперечення на письмові пояснення третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю Ісагіс, які прийнято судом до розгляду. У поданих запереченнях позивач вказує:

- позивач зазначає, що судові рішення у справах, на які посилається ТОВ Ісагіс, містять інші обставини та відповідні ним правовідносини, тобто не містять аналогічних обставин, як у даній справі, отже висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 18.01.2022 у справі №910/17048/17 щодо застосування ч.4 ст. 36 Закону України Про іпотеку, не можуть бути враховані у даній справі з огляду на те, що в справах, про які зазначає ТОВ Ісагіс, відсутня така обставина, як остаточне вирішення спору про стягнення коштів за кредитним договором ухвалою суду про визнання наказу господарського суду, виданою на виконання рішення суду про стягнення кредитної заборгованості таким, що не підлягає виконанню внаслідок припинення зобов`язань за кредитним договором - як у даній справі; саме ця обставина за твердженням позивача є підставою стверджувати про відсутність права наступних іпотек, що забезпечували такий кредитний договір, за яким припинені зобов`язання;

- позивач наголошує, що за наведених обставин пояснення ТОВ Ісагіс фактично зводяться до спроби перегляду у даній справі судового рішення, що набрало законної сили, яким вирішений спір про стягнення заборгованості та встановлена відсутність підстав для її стягнення та фактично спрямовані на заперечення правильності остаточного вирішення судової справи про стягнення заборгованості за кредитним договором №86/13 від 19.11.2013 ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.06.2018 у справі №916/1835/15 про визнання наказу цього на виконання рішення суду від 21.10.2015 у справі №916/1835/15 про стягнення з ТОВ ФОРВАРД КО заборгованості за кредитним договором, який був забезпечений, в тому числі іпотекою нерухомості, що належала ТОВ Україна, а в теперішній час належить позивачу - ОСОБА_1 - таким, що не підлягає виконанню внаслідок припинення зобов`язань за кредитним договором; на неприпустимість подобної спроби ревізії судового рішення в іншій справі звернуто увагу Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 03.11.2020 у справі №916/3146/17.

09.02.2023 за вх.№4090/23 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, яка прийнята судом до розгляду. У поданій відповіді на відзив позивач вказує, що доводи відзиву відповідача не відповідають правовій позиції Великої Палати Верховного суду від 03.11.2020 у справі №916/3146/17 за аналогічними з даною справою обставинами та правовідносинами (надання правової оцінки ухвали суду про визнання наказу господарського суду таким, що не підлягає виконанню, якою встановлено припинення зобов`язань за кредитним договором, - як остаточному вирішенню спору у справі, в якої спочатку рішенням суду стягнута заборгованість та виданий відповідний наказ на примусове виконання рішення суду); аналогічна позиція міститься також в постанові Верховного Суду у складі колегії судів Касаційного господарського суду від 26.01.2021 у справі №916/1625/19; судове рішення у справі, на яку посилається відповідач, містять інші обставини та відповідні ним правовідносини, тобто не містять аналогічних обставин, як у даній справі, отже висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 18.01.2022 у справі №910/17048/17 щодо застосування ч.4 ст. 36 Закону України Про іпотеку, на думку позивача, не можуть бути враховані у даній справі; щодо надання АТ Імексбанк копії протоколу №2 засідання малого комітету з управління активами АТ Імексбанк - зміст цього документу, на переконання позивача, не спростовує доводів позову, бо ця обставина не входить до предмету доказування у даній справи, тобто є неналежним доказом у справі.

У підготовчому засіданні 28.02.2023 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 177 ГПК України про продовження строків підготовчого провадження на 30 днів та у порядку ст. 183 ГПК України про відкладення підготовчого засідання на 15.03.2023 о 15:45. У підготовчому засіданні 15.03.2023 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 185 ГПК України про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 04.04.2023 о 12:40. У судовому засіданні 04.04.2023 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 202 ГПК України про відкладення судового засідання на 11.05.2023 об 11:15. У судовому засіданні 11.05.2023 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 202 ГПК України про відкладення судового засідання на 31.05.2023 о 16:00. У судовому засіданні 31.05.2023 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 202 ГПК України про відкладення судового засідання на 19.06.2023 о 12:40.

19.06.2023 за вх.№20099/23 до суду від третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю Ісагіс надійшли письмові пояснення, які залучено судом до матеріалів справи. У поданих поясненнях третя особа вказує:

- третя особа зазначає, що 25.05.2023 Верховним Судом у справі №916/2980/21 за позовом ТОВ БІЗНЕС РЕНТАЛС до ПАТ ІМЕКСБАНК про визнання припиненим права іпотеки та скасування державної реєстрації права іпотеки, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю Форвард Ко і Товариство з обмеженою відповідальністю Україна, та за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб і Товариство з обмеженою відповідальністю Ісагіс, ухвалено постанову, з якої вбачається, зокрема, що при розгляді справи №916/2980/21 ключовим питанням, яке постало перед Верховним Судом було з`ясування питання наявності/відсутності підстав для визнання припиненим права іпотеки за одним із договорів іпотеки, за умови застосування інотекодаржателем позасудового звернення стягнення на інший предмет іпотеки за іншим договором, що не призвело до повного задоволення вимог кредитора; посилаючись на обставини, Верховний Суд скасував рішення судів попередніх інстанцій та направив справу на новий розгляду до суду першої інстанції;

- третя особа наголошує, що підставами для припинення іпотеки за договором іпотеки в обох справах позивачі зазначають ті обставини, що оскільки, набувши у власність нежитлові будівлі центрального стадіону Чорноморець за іншим договором іпотеки від 25.12.2014 №6134, укладеним між банком і ПАТ Футбольний клуб Чорноморець, банк реалізував своє право на звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання, за наслідком чого припинилися основні кредитні зобов`язання, в тому числі ТОВ Форвард Ко за договором про відкриття кредитної лінії від 19.11.2013 №86/13 та, відповідно, з припиненням основного зобов`язання зазначеної особи, припинилася іпотека за договором іпотеки від 26.11.2013 об`єкта нерухомого майна, власником якого наразі є ТОВ Бізнес Ренталс та відповідно предмета іпотеки власником якого є ОСОБА_2 ;

- третя особа зазначає, що при ухваленні рішення у дійсній справі суду необхідно з`ясувати питання чи було задоволено вимоги кредитора у зобов`язанні, так, зокрема, дослідити, що зобов`язання ТОВ Форвард Ко за договором про відкриття кредитної лінії від 19.11.2013 №86/13 забезпечені іпотекою за двома договорами, надати належну правову оцінку, фактам того, що набуття у власність одного із предметів іпотеки не призвело до задоволення вимог банка за відповідним кредитним договором у повному обсязі; враховуючи факт того, що внаслідок звернення стягнення на предмет іпотеки вимоги кредитора не було задоволено в повному обсязі, доказів щоб підтверджували протилежне позивачем не надано, то і підстави для задоволення позову на думку третьої особи - відсутні.

19.06.2023 за вх.№19979/23 до суду від позивача надійшли додаткові пояснення, які залучено судом до матеріалів справи. У поданих поясненнях позивач вказує:

- щодо посилання ТОВ Ісагіс на аналогічну, за доводами третьої особи, практику Верховного Суду, а саме: постанову Верховного Суду складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.05.2023 у справі №916/2980/21, позивач наголошує, що справу №916/2980/21 направлено на новий розгляд до Господарського суду Одеської області, отже, постановою ВС, на яку посилається третя особа, не вирішений остаточно судовий спір; відповідно до ч.5 ст. 310 ГПК України висновки суду касаційної інстанції, у зв`язку з якими скасовано судові рішення, є обов`язковими для суду першої чи апеляційної інстанції під час нового розгляду справи; зважаючи на суто процесуальний характер підстав, наведених у ст. 310 ГПК України, позивач наголошує, що для обов`язкового скасування судових рішень із направленням справи на новий розгляд, а також те, що постанова у цьому разі не є остаточним рішенням у справі, такі висновки не можна вважати висновками щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах у розумінні цього поняття;

- позивач зауважує, що третя особа у даній справі та відповідач наголошують на необхідності застосувати у даній справі правовий висновок щодо застосування ч.4 ст. 36 Закону України Про іпотеку, що міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2022 у справі №910/17048/17, зокрема, в п.100 якої міститься висновок про те, що у випадку забезпечення виконання основного зобов`язання декількома способами, основне зобов`язання не припиняється у разі, якщо реалізація іпотекодержателем своїх прав на звернення стягнення на предмет іпотеки не потягла повного задоволення його вимог; при цьому третя особа посилається на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.05.2023 у справі №916/2980/21, якою не вирішений остаточно спір, але міститься вказівка суду першої інстанції за цією справою при новому розгляді, також міститься посилання на постанову Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2022 у справі №910/17048/17;

- позивач звертає увагу, що обставини даної справи (за позовом ОСОБА_1 ) та у порівнюваної господарської справі (910/17048/17) не є ні тотожними, ні подібними; відсутність такої подібності не дає можливість застосувати у даній справі правовий висновок, викладений в постанові ВП ВС від 18.01.2022 у справі №910/17048/17, що стосується застосування ч.4 ст. 36 ЗУ Про іпотеку, в той час як у даній справі фактично відсутня необхідність застосовувати цю норму права; Велика Палата Верховного Суду зважала, що правильне вирішення судового спору у справі №910/17048/17 передбачає необхідність у наданні висновку про те, як правильно застосовувати положення частини четвертої статті 36 Закону України Про іпотеку в редакції, чинній до внесення змін Законом України від 03.07.2018 №2478-VІІІ у спорі між юридичними особами, а у даній справі позивач ОСОБА_1 звернулась до АТ Імексбанк про визнання припиненим права іпотеки, скасування державної реєстрації права заборони на відчуження.

Ухвалою суду від 19.06.2023 відкладено розгляд справи на 13.07.2023 о 10:00. Ухвалою суду від 04.07.2023 судове засідання призначено на 20.07.2023 о 10:00.

17.07.2023 за вх.№23826/23 до суду від відповідача надійшло клопотання про врахування правових висновків Верховного Суду у справі №916/2980/21 від 25.05.2023, яке залучено судом до матеріалів справи.

У судовому засіданні 20.07.2023 представник позивача просила суд задовольнити позовні вимоги.

У судовому засіданні 20.07.2023 представники відповідача та третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю Ісагіс просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

У підготовчі та судові засідання треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю Форвард КО та Товариство з обмеженою відповідальністю Україна не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлені. Судом були вжиті всі можливі заходи належного повідомлення третіх осіб про розгляд судом господарської справи, час та місце судових засідань. Суд виходить з того, що учасники справи в господарському процесі мають вчиняти належні дії щодо ефективного використання належних їм процесуальних прав та виконання належних обов`язків, а господарський суд, повідомляючи учасників справи шляхом надсилання поштових повідомлень за офіційними, відомими суду, адресами зі свого боку забезпечує їм належні процесуальні гарантії на участь у розгляді справи.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Водночас, Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні воєнний стан в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 18 квітня 2022 року №259/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 12 серпня 2022 року №573/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 7 листопада 2022 року №757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 7 листопада 2022 року №757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 6 лютого 2023 року №58/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 01 травня 2023 року №254/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.

Справа №916/3167/22 розглядається судом в період оголошеного на всій території України воєнного стану через військову агресію російської федерації проти України та оголошеного загальнодержавного карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Жодних заяв та/або клопотань, пов`язаних з неможливістю вчинення якихось процесуальних дій у зв`язку з воєнним станом та оголошеним загальнодержавним карантином, про намір вчинити такі дії до суду від сторін не надійшло.

У відповідності до вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

В судовому засіданні 20.07.2023 господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 20.07.2023 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши учасників справи, господарський суд встановив:

Позивач - ОСОБА_1 є власником об`єкта нерухомого майна - апартаменту №130 двоповерхового зблокованого дачного котеджу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 84,8 кв.м, житловою площею 74,9 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 222917851237), що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (індексний номер витягу 45671024). Відповідно до витягу (індексний номер 45671024) підставою для виникнення права власності у ОСОБА_1 на об`єкт нерухомості (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 222917851237) є договір купівлі-продажу, серія та номер: 3092, виданий 15.10.2015, видавник: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Чужовська Н.Ю.; дата державної реєстрації - 15.10.2015.

В матеріалах справи наявний договір купівлі-продажу від 15.10.2015, укладений між ТОВ Блек Сі Ріелті Груп (продавець) та ОСОБА_1 (покупець), відповідно до якого продавець продав (передав у власність), а покупець купив (прийняв) у власність апартамент №130 двоповерхового зблокованого дачного котеджу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 84,8 кв.м, житловою площею 74,9 кв.м, і сплачує за нього ціну, визначену цим договором.

В матеріалах справи наявна Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме манно та Реєстру прав власності на нерухоме манно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за №222917851237. Так, з актуальної інформації про державну реєстрацію обтяжень: номер запису - 3556423; дата та час державної реєстрації - 26.11.2013; державний ресторатор - приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Чужовська Н.Ю.; підстава для державної реєстрації - договір іпотеки, з майновим поручителем, серія та номер: 5092, виданий 26.11.2013, видавник: Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Чужовська Н.Ю.; вид обтяження - заборона на нерухоме майно; відомості про суб`єктів обтяження - обтяжував: ПАТ Імексбанк (код ЄДРПОУ 20971504); особа, майно/право якої обтяжується - ТОВ Україна (код ЄДРПОУ 20939771).

Відповідно до ч.4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 21.10.2015 у справі №916/1835/15 стягнуто з ТОВ Форвард Ко на користь ПАТ Імексбанк заборгованість за кредитним договором у розмірі 1723312,06 доларів США; стягнуто з ТОВ Форвард Ко до державного бюджету України судовий збір у розмірі 73080,00 грн. У вказаному рішенні судом встановлено, зокрема, обставину укладання кредитного договору про відкриття кредитної лінії №86/13 від 19.11.2013 між ПАТ Імексбанк (банк) та ТОВ Форвард Ко (позичальник) та зазначено:

- позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням договірних зобов`язань ТОВ Форвард Ко за умовами кредитного договору №86/13 від 19.11.2013, наявністю несплаченої заборгованості по кредитним платежам та направлено на стягнення з ТОВ Форвард Ко заборгованості за кредитом;

- відповідно до п.2.1 кредитного договору видача траншів кредиту проводиться шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника або оплати з позичкового рахунку Боржника № НОМЕР_2 в АТ Імексбанк розрахункових документів позичальника на цілі, визначені п.1.2 цього договору, в межах сум та відповідно до термінів, визначених п.1.1.1 та п.1.1.2 цього договору;

- згідно з п.2.2 кредитного договору моментом (днем) надання траншів кредиту вважається день першої оплати з позичкового рахунку позичальника розрахункових документів позичальника в сумі відповідного траншу кредиту;

- відповідно до умов кредитного договору банк надав позичальнику кредит шляхом відкриття кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості в сумі 2500000 доларів США, зі сплатою 12% річних, з кінцевим терміном повернення основної заборгованості не пізніше 30.06.2021;

- між сторонами кредитного договору було укладено додаткові угоди №1, №2 до договору, за умовами яких були внесені зміни щодо забезпечення кредиту, валюти та строку погашення кредиту, зокрема, додатковою угодою №1 до кредитного договору було змінено графік погашення кредиту, без зміни остаточного терміну повернення основної заборгованості за кредитом, встановлено мультивалютного ліміту кредиту 2150000 доларів США та 4385860,85 гривень;

- відповідно до п.3.3.6 кредитного договору позичальник зобов`язався протягом строку використання траншів кредиту сплачувати проценти за користування ними в порядку, визначеному п.п. 2.4-2.5 цього договору;

- згідно з п.2.4 кредитного договору нарахування процентів за користування траншем кредиту здійснюється щоденно по останній календарний день поточного місяця у валюті кредиту на фактичну суму щоденної заборгованості на позичковому рахунку за методом факт/факт виходячи з фактичної кількості днів у році та сплачуються позичальником щомісячно до останнього робочого дня поточного місяця в період дії цього договору; при розрахунку процентів враховується день надання та не враховується день погашення траншу кредиту;

- судом встановлено, що ТОВ Форвард Ко було допущено прострочення з повернення кредиту згідно п.4.2 кредитного договору до 13 квітня 2015 року, у зв`язку з чим у ПАТ Імексбанк виникло право вимагати повернення кредитних коштів; позовні вимоги ПАТ Імексбанк про стягнення заборгованості за кредитом - 1723312,06 доларів США підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, не спростовані відповідачем, суд вважав їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 30.11.2017 у справі №922/2599/17 позов Публічного акціонерного товариства Імексбанк до Товариства з обмеженою відповідальністю Україна, Товариства з обмеженою відповідальністю Форвард Ко, Товариства з обмеженою відповідальністю Бізнес Ренталс, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні першого відповідача-1 ОСОБА_2 про застосування наслідків недійсності правочинну та зміну договору задоволено частково; скасовано державну реєстрацію прав та їх обтяжень про припинення іпотеки та обтяжень щодо майна Товариства з обмеженою відповідальністю Україна, а саме: майнових прав на зблоковані котеджі (апартаменти) Туристично-оздоровчого комплексу, групи зблокованих 2-3-х етажних котеджів з підземним паркінгом (11-а черга будівництва), що розташовані за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с/рада Дальницька, Масив Золотий Бугаз №18 (вісімнадцять): корпус Ж, ап. 208 (двісті вісім), будівельною площею 80 кв. м; корпус Ж, ап. 209 (двісті дев`ять), будівельною площею 80 кв.м; корпус Ж, ап. 210 (двісті десять), будівельною площею 80 кв.м; корпус Ж, ап. 211 (двісті одинадцять), будівельною площею 80 кв.м; корпус Ж, ап. 212 (двісті дванадцять), будівельною площею 80 кв.м; корпус Ж, ап. 213 (двісті тринадцять), будівельною площею 80 кв. м; корпус Ж, ап. 214 (двісті чотирнадцять), будівельною площею 80 кв.м, які були зареєстровані згідно іпотечного договору, посвідченого 26.11.2013 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу за реєстровим №5083; скасовано державну реєстрацію прав та їх обтяжень про припинення іпотеки та обтяжень щодо майна Товариства з обмеженою відповідальністю Україна, а саме: апартаменту №130 (сто тридцять) двоповерхового зблокованого дачного котеджу, житловою площею 74,9 кв.м, загальною площею 84,8 кв.м, що розташований за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с/рада Дальницька, Золотий Бугаз, масив 18 (вісімнадцять), корпус Д, який був зареєстрований згідно іпотечного договору, посвідченого 26.11.2013 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, за реєстровим №5092. У вказаному рішенні судом встановлено, зокрема, обставину укладання між ПАТ Імексбанк (іпотекодержатель) та ТОВ Україна (іпотекодавець) іпотечного договору з майновим поручителем від 26.11.2013 року (надалі іпотечний договір №2) посвідчений 26.11.2013 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, за реєстровим №5092 та зазначено:

- з метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №86/13 від 19.11.2013, між ПАТ Імексбанк (іпотекодержатель) та ТОВ Україна (іпотекодавець) укладено іпотечний договір з майновим поручителем від 26.11.2013 (надалі іпотечний договір №2), посвідчений 26.11.2013 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, за реєстровим №5092, відповідно до умов якого банку в іпотеку було передано нерухоме майно: апартамент №130 (сто тридцять) двоповерхового зблокованого дачного котеджу, житловою площею 74,9 кв.м, загальною площею 84,8 кв.м, що розташований за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с/рада Дальницька, Золотий Бугаз, масив 18 (вісімнадцять), корпус Д; апартамент №164 (сто шістдесят чотири) двоповерхового зблокованого дачного котеджу, житловою площею 74,9 кв.м, загальною площею 84,8 кв.м, що розташований за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с/рада Дальницька, Золотий Бугаз, масив 18 (вісімнадцять), корпус Е;

- додатковою угодою №2 від 23.12.2014 до кредитного договору №86/13 від 19.11.2013 було внесено зміни в частині викладення пункту 1.3 в наступній редакції: у якості забезпечення позичальником виконання своїх зобов`язань, щодо погашення кредиту, сплати нарахованих процентів, комісій, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат на здійснення забезпеченої заставою вимоги кредитор, не пізніше 31.12.2014 укладає із майновим поручителем АТ Футбольний клуб Чорноморець іпотечний договір, за яким в іпотеку надаються нежитлові будівлі центрального стадіону Чорноморець, загальною площею 80289,0 кв.м, розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Маразліївська (вулиця Енгельса), будинок 1/20, заставною вартістю 7800000000,00 грн., згідно оцінки ТОВ АППРАЙЗЕР;

- 26.12.2014 між ПАТ Імексбанк та ТОВ Україна було укладено договір про розірвання іпотечного договору з майновим поручителем, посвідчений 26.12.2014 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, за реєстровим №6202 (надалі договір про розірвання №2), за умовами якого сторони дійшли згоди розірвати іпотечний договір (з майновим поручителем), посвідчений 26.11.2013 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, за реєстровим №5092, з договором про зміни №1 від 30.09.2014 за реєстровим №4845;

- судом встановлено, що розірвавши іпотечні договори з майновим поручителем №№1, 2, банк (позивач) фактично при непогашеній заборгованості за кредитним договором, що підтверджено рішенням Господарського суду Одеської області від 21.10.2015 у справі №916/1835/15, безпідставно відмовився від власних майнових вимог до іпотекодавця ТОВ Україна, а також від своїх прав звернути стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості позичальника ТОВ Форвад Ко, внаслідок чого відповідний договір про розірвання є нікчемним в силу п.1 ч.3 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.06.2018 у справі №916/1835/15, яка залишена без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 31.07.2018, заяву ТОВ Форвард КО про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, задоволено; визнано наказ Господарського суду Одеської області від 06.11.2015 по справі №916/1835/15 про стягнення із ТОВ Форвард КО на користь АТ Імексбанк 1723312,06 доларів США таким, що не підлягає виконанню та зазначено, зокрема, що:

- 06.11.2015 господарським судом у порядку ст.116 ГПК України було видано відповідні накази на виконання рішення у справі від 21.10.2015 у справі №916/1835/15;

- 23.05.2018 до Господарського суду Одеської області від ТОВ Форвард Ко надійшла заява про визнання наказу суду від 06.11.2015 по справі №916/1835/15 про стягнення із ТОВ Форвард Ко на користь ПАТ Імексбанк заборгованості по кредиту в сумі 1723312,06 доларів США таким, що не підлягає виконанню; в обґрунтування поданої заяви відповідач посилався на позасудове задоволення банком своїх вимог до ТОВ Форвард Ко шляхом реєстрації за собою права власності на нежитлові будівлі центрального стадіону Чорноморець, що, за переконанням відповідача, в силу вимог ст. 36 Закону України Про іпотеку має наслідком недійсність вимог ПАТ Імексбанк до ТОВ Форвард Ко;

- умовами п.6.1 іпотечного договору від 25.12.2014 визначено, що даний пункт цього договору є застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, яке надає право іпотекодержателю звернути стягнення на предмет іпотеки на підставі цього договору шляхом: продажу від свого імені предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому ст. 38 Закону України Про іпотеку; прийняття предмета іпотеки у власність в порядку, визначеному ст. 37 Закону України Про іпотеку, при цьому, це застереження визначається сторонами як договір про задоволення вимог іпотекодержателя;

- 16.05.2017 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено запис про державну реєстрацію за ПАТ Імексбанк права власності на нежитлові будівлі центрального стадіону Чорноморець, загальною площею 80289,00 кв.м, підставою виникнення якого відповідно до інформаційної довідки №100287849 від 13.10.2017 є іпотечний договір від 25.12.2014 та, зокрема, вимога про усунення порушень №861 від 05.04.2016, вимога про усунення порушень №7515 від 29.12.2016, вимога про усунення порушень №7553 від 29.12.2016, вимога про усунення порушень №7552 від 28.12.2016;

- зобов`язання ТОВ Форвард Ко, що виникли із договору про відкриття кредитної лінії №86/13 від 19.11.2013 (із урахуванням додаткових угод) та підтверджені рішенням господарського суду Одеської області від 21.10.2015 по справі №916/1835/15, на теперішній час є припиненими в порядку ч.4 ст. 36 Закону України Про іпотеку; наведене свідчить про відсутність будь-яких обов`язків ТОВ Форвард Ко перед стягувачем (позивачем) із приводу виконання вимог наказу господарського суду Одеської області від 06.11.2015 по справі №916/1835/15 про стягнення із ТОВ Форвард Ко на користь ПАТ Імексбанк заборгованості у розмірі 1723312,06 доларів США;

- судом було звернуто увагу на те, що у своїх запереченнях на заяву ТОВ „Форвард Ко від 08.06.2018 позивачем була висловлена позиція щодо відсутності у суду повноважень при розгляді заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, встановлювати певні факти або обставини, зокрема і щодо факту припинення або неприпинення зобов`язання. З цього приводу суд зазначає, що розгляд будь-яких скарг або заяв по справі є невід`ємною складовою частиною судочинства при вирішенні яких суд не обмежений лише приписами процесуального закону, а повинен керуватися нормами діючого законодавства України, які підлягають застосуванню. Більш того, за переконанням суду, без встановлення наявності або відсутності факту припинення зобов`язання боржника, незважаючи на причини його виникнення, суд позбавлений можливості і вирішити по суті заяву про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню. Розгляд даного питання у межах вирішення заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, навпаки, відповідає завданням господарського судочинства та принципу верховенства права.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.07.2019 у справі №916/2413/18, яка залишена без змін постановою ВС КГС від 26.11.2019, встановлено, зокрема, що:

- як вбачається з витягу з реєстру від 21.03.18, 19.03.2018 року ПАТ Імексбанк, набуло у власність майно, яке є предметом іпотеки за договором іпотеки №6134 від 25.12.2014, а саме: нежитлові будівлі центрального стадіону Чорноморець, загальною площею 80289,00 кв.м, реалізувавши при цьому право на звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання; судова колегія відхилила доводи апелянта стосовно продовження існування основного зобов`язання в даному випадку, оскільки ним не доведено належними та допустимими доказами по справі факту того, що сума вартості майна, яке було отримано у власність банком в позасудовому порядку за договором іпотеки №6134, є меншою за суму кредитного зобов`язання за договорами, на підставі яких було укладено іпотечний договір, зобов`язання за якими було забезпечено іпотекою; набувши у власність нежитлові будівлі центрального стадіону Чорноморець за договором іпотеки №6134 від 25.12.2014, АТ Імексбанк реалізував своє право на звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання, за наслідком якого припинились основні кредитні зобов`язання ТОВ Торгова компанія Ажур, ТОВ Виробниче об`єднання Будмонтаж, ТОВ Консалтингова компанія Геосвіт; відповідно, з припиненням основних зобов`язань вищезазначених осіб, припинились і зобов`язання ПАТ Чорноморська транспортна компанія за спірним договором іпотеки №4767, який було укладено в забезпечення виконання зобов`язань ТОВ Торгова компанія Ажур, ТОВ Виробниче об`єднання Будмонтаж, ТОВ Консалтингова компанія Геосвіт за кредитними договорами;

- судовою колегією не приймаються доводи АТ Імексбанк про набуття права власності на предмет іпотеки за вартістю, визначеною оцінювачем - ТОВ Канзас ріал естейт, згідно із Висновком про ринкову вартість майна, виконаний станом на 19.03.2018р., відповідно до яких ринкова вартість нежитлових будівель центрального стадіону Чорноморець складає 1139895000,00 грн.; судом встановлено, що іпотечним договором від 25.12.2014 між Публічним акціонерним товариством ІМЕКСБАНК та Приватним акціонерним товариством Футбольний клуб ЧОРНОМОРЕЦЬ, посвідченим Чужовською Н.Ю., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, реєстровий №6134, не визначено окремий порядок проведення оцінки предмету іпотеки у випадку прийняття Іпотекодержателем рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку; також, даний іпотечний договір не містить положень, відповідно до яких ПрАТ Футбольний клуб Чорноморець уповноважує або доручає Іпотекодержателю - АТ Імексбанк виступати замовником при укладанні відповідних договорів на проведення оцінки майна. Доказів наділення АТ Імексбанк повноваженнями замовника оцінки майна згідно інших правочинів/доручень сторонами не надано; більш того, згідно наявного в матеріалах справи висновку про ринкову вартість майна, наданого АТ Імексбанк в розділі Реквізити оцінювача і замовника зазначено Замовник: ТОВ Юридична компанія Моріс груп - адреса: 01010, м. Київ, вул. Московська, будинок 8-Б - ЄДРПОУ: 35809834; отже оцінка вартості предмету іпотеки була виконана на замовлення особи, що не є власником предмету іпотеки, за відсутності доручення на замовлення оцінки майна від власника даного майна та такою, що взагалі не є стороною іпотечного договору.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 01.12.2021 у справі №916/2506/21 за позовом ТОВ Бізнес Ренталс до ПАТ Імексбанк, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, ТОВ Ісагіс, ТОВ Форвард КО, ТОВ Україна про визнання припиненим права іпотеки та скасування державної реєстрації встановлено, зокрема, що:

- 25.12.2014 між ПАТ Імексбанк (іпотекодержатель) та ПАТ Футбольний клуб Чорноморець (іпотекодавець) було укладено договір іпотеки №6134; згідно з п.п.1.1 іпотечного договору №6134 забезпечуються, зокрема, вимоги іпотекодержателя за мультивалютним договором про відкриття кредитної лінії №86/13 від 19.11.2013 з додатковою угодою №1 від 04.09.2014, додатковою угодою №2 від 23.12.2014, (далі кредитний договір-17), який укладено між іпотекодержателем та ТОВ Форвард КО, стосовно повернення отриманої суми кредиту, несплачених відсотків , комісій, неустойок і штрафів у повному обсязі тощо (основне зобов`язання); сума кредиту 1451500,00 грн. та 1723312 доларів 06 центів США; строк повернення кредиту - 30.06.2021; розмір відсоткової ставки визначається кредитним договором в розмірі 18 відсотків річних за кредитом у гривні та 12 відсотків за кредитом у доларах США; відповідно до п.1.3 іпотечного договору №6134, предметом іпотеки є нерухоме майно: нежитлові будівлі центрального стадіону Чорноморець, які складаються з будівель загальною площею 80289,00 кв.м, основною площею 67037,5 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Маразліївська (вул. Енгельса), будинок 1/20, та розташовані на земельній ділянці площею 62403 кв.м, яка знаходиться в оренді АТ ФК Чорноморець, згідно договору оренди землі, посвідченого 20.09.2010 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. за реєстровим №3088, зареєстрованого у Одеському міському відділі ОРФ ДП ЦДЗК, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 30.09.2010 №041050500068; відповідно до п.1.4 договору оціночна вартість іпотечного майна згідно висновку №112014/7-1, складеного 20.11.2014 експертом-оцінювачем ТОВ Аппрайзер, становить 7800000000 грн.; заставна вартість предмету іпотеки, відповідно до п.1.5 договору, визначена сторонами в сумі 7800000000 грн.; пунктом 6.1 договору сторони погодили можливість задоволення забезпечених договором іпотеки від 25.12.2014 №6134 кредиторських вимог банку, зокрема, шляхом прийняття предмета іпотеки у власність, в порядку визначеному ст. 37 Закону України Про іпотеку;

- судом зазначено, що обставину укладання означеного договору також встановлено постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.07.2019 у справі №916/2413/18, залишеною в силі постановою Верховного Суду від 26.11.2019; приймаючи означену постанову, суд апеляційної інстанції також встановив обставину реєстрації ПАТ Імексбанк права власності на об`єкт іпотеки - нежитлові будівлі центрального стадіону Чорноморець.

В матеріалах справи наявний висновок про ринкову вартість майна - нежитлових будівель центрального стадіону Чорноморець, загальною площею 80289,00 кв.м, що знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Маразліївська, будинок 1/20, виготовлений оцінювачем - ТОВ КАНЗАС РІАЛ ЕСТЕЙТ на замовлення ТОВ Юридична компанія Моріс Груп, відповідно до якого ринкова вартість об`єкта станом на 16.05.2017 складає 1139895000,00 грн. без ПДВ.

Також в матеріалах справи наявне рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 25.08.2020 №1579 та Протокол №2 засідання малого комітету з управління активами АТ Імексбанк. Відповідно до вказаного Протоколу №2, у зв`язку з реєстрацією 16.05.2017 за АТ Імексбанк права власності на нежитлові будівлі центрального стадіону Чорноморець, розташованого за адресою: Одеська область. м. Одеса, вулиця Маразліївська, будинок 1/20 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 6236851101, номер запису про право власності 20447707) на підставі ст. 37 ЗУ Про іпотеку було вирішено:

- оприбуткувати на баланс АТ Імексбанк, з метою подальшого продажу, нежитлові будівлі центрального стадіону Чорноморець, розташованого за адресою Одеська область, м. Одеса, вулиця Маразліївська, будинок 1/20 за оцінкою, визначеною суб`єктом оціночної діяльності ТОВ КАНЗАС РІАЛ ЕСТЕЙТ станом на 16.05.2017 у сумі 1139895000,00 грн. без ПДВ;

- здійснити погашення кредитної заборгованості за наступними кредитами, забезпеченням за якими виступали нежитлові будівлі центрального стадіону Чорноморець: кредитним договором №95/13 від 18.12.2013; кредитним договором №85/13 від 11.11.2013; кредитним договором №16/11 від 18.03.2011; кредитним договором №4/14 від 28.01.2014;

- суму перевищення оціночної вартості нежитлових будівель центрального стадіону Чорноморець над сумою забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя, заявлених у вимогах про усунення порушень №861 від 05.04.2017, №7515 від 29.12.2016, №7553 від 29.12.2016, №7552 від 29.12.2016 по кредитним договором №95/13 від 18.12.2013, №85/13 від 11.11.2013, №16/11 від 18.03.2011, №4/14 від 28.01.2014, у розмірі 522489476,15 грн. віднести на транзитний рахунок № НОМЕР_3 , відкритий на іпотекодавця ПАТ Футбольний клуб Чорноморець;

- списати з позабалансового обліку АТ Імексбанк забезпечення за іпотечним договором, посвідченим 25.12.2014 та зареєстрований у реєстрі за №6134 - нежитлові будівлі центрального стадіону Чорноморець, розташованого за адресою Одеська область, м. Одеса, вулиця Маразліївська, будинок 1/20.

Вважаючи, що об`єкт, який знаходиться у власності позивача, обтяжено іпотекою на підставі іпотечного договору від 26.11.2013 №5092, укладеного між АТ Імексбанк та ТОВ Україна, яка на переконання позивача є припиненою у зв`язку з припиненням основних зобов`язань за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №83/13 від 19.11.2013, укладеним між АТ Імексбанк та ТОВ Форвард КО, позивач до господарського суду з відповідним позовом.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про повне задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003).

В Україні основоположним принципом судочинства згідно Конституції України та Закону України Про судоустрій і статус суддів є принцип верховенства права.

Як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004, верховенство права - це панування права в суспільстві. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч.1 ст. 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Згідно з п.п. 5,6 ч.1 ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Реалізовуючи передбачене ст. 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Статтею 4 ГПК України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

За ст. 1 Закону України Про іпотеку іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном (неподільним об`єктом незавершеного будівництва, майбутнім об`єктом нерухомості), що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами такого боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст. 3 Закону України Про іпотеку іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом. Взаємні права і обов`язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону. Іпотечний договір, предметом іпотеки за яким є майнові права на об`єкт незавершеного будівництва, посвідчується нотаріусом на підставі документів, що підтверджують майнові права на цей об`єкт. Іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов`язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності. Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. У разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки. Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

У відповідності до ст. 7 Закону України Про іпотеку за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання. Якщо вимога за основним зобов`язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов`язання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов`язання. Якщо інше не встановлено законом або іпотечним договором, іпотекою також забезпечуються вимоги іпотекодержателя щодо відшкодування: витрат, пов`язаних з пред`явленням вимоги за основним зобов`язанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки; витрат на утримання і збереження предмета іпотеки; витрат на страхування предмета іпотеки; збитків, завданих порушенням основного зобов`язання чи умов іпотечного договору.

Згідно з ст. 17 Закону України Про іпотеку іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності (спеціального майнового права) на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом. Наступні іпотеки припиняються внаслідок звернення стягнення за попередньою іпотекою. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 36 Закону України Про іпотеку сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності (спеціального майнового права) на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

За ч.4 ст. 36 Закону України Про іпотеку якщо предметом іпотеки є право оренди чи користування нерухомим майном, що надає орендарю чи користувачу право будувати, володіти та відчужувати об`єкт нерухомого майна, а також право оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, право оренди земельної ділянки, яке відповідно до закону може бути відчужене, передано у заставу орендарем, а також право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) чи для забудови (суперфіцій), договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, що прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю такого права в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону; право іпотекодержателя від свого імені продати таке право будь-якій особі у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

Згідно з ст. 37 Закону України Про іпотеку (в редакції від 19.10.2016) іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання. Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді. Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов`язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя. Право іншої особи з вищим пріоритетом щодо строкового користування нерухомим майном, набутим у власність іпотекодержателем, зберігає чинність відповідно до умов договору, яким обумовлено таке користування. Права та вимоги третіх осіб на предмет іпотеки, набутий у власність іпотекодержателем, які мають нижчий пріоритет, ніж вимога іпотекодержателя, втрачають чинність. До особи, яка на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя або застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, включеного до іпотечного договору, набула право власності на предмет іпотеки (об`єкт нерухомого майна, об`єкт незавершеного будівництва та майнові права на них), розміщений на земельній ділянці, яка перебуває в оренді іпотекодавця, переходить право оренди на таку земельну ділянку, а зазначений договір про задоволення вимог іпотекодержателя або застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, включене до іпотечного договору, є документом, що посвідчує перехід права оренди земельної ділянки до нового власника предмета іпотеки і заміну особи орендаря у договорі оренди землі та підлягає державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюються відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з п.5 ч.1 ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень обтяження - заборона або обмеження розпорядження та/або користування нерухомим майном, встановлені законом, актами уповноважених на це органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, або такі, що виникли з правочину.

Приписами п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено, що державній реєстрації прав підлягають обтяження речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, зокрема, заборона відчуження та/або користування, іпотека, інші обтяження відповідно до закону.

За ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень за результатом розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор на підставі прийнятого ним рішення про державну реєстрацію прав вносить відомості про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав. Відомості про речові права на земельну ділянку, похідні від права власності, що припиняються після завершення строку дії відповідного договору, містяться в Державному реєстрі прав з дня державної реєстрації набуття речового права до дня закінчення строку дії договору, що обраховується відповідно до Цивільного кодексу України. Після закінчення строку дії договору державна реєстрація речового права припиняється за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав. Відомості про речові права на земельну ділянку, похідні від права власності, що набуваються на підставі договору за умови його поновлення, містяться в Державному реєстрі прав з дня державної реєстрації набуття речового права. У разі подання стороною договору заяви про виключення з Державного реєстру прав відомостей про поновлення договору державний реєстратор виключає такі відомості з Державного реєстру прав і після закінчення строку дії договору державна реєстрація речового права, похідного від права власності, припиняється за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав. У разі відсутності заяви про виключення з Державного реєстру прав відомостей про поновлення договору до закінчення строку дії договору, за умови його поновлення після закінчення строку дії договору, державна реєстрація речового права продовжується на той самий строк за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав. Заява про державну реєстрацію припинення речового права на земельну ділянку, похідного від права власності, незалежно від наявності чи відсутності відомостей про поновлення договору може бути подана в будь-який час до припинення такого права. У разі допущення технічної помилки (граматичної описки, друкарської, арифметичної чи іншої помилки) під час внесення відомостей про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав державний реєстратор самостійно виправляє таку помилку, за умови що документи за результатом розгляду заяви заявнику не видавалися. У разі якщо після отримання заявником документів за результатами розгляду заяви виявлено технічну помилку, допущену під час внесення до Державного реєстру прав відомостей про речові права, обтяження речових прав, зокрема помилку у відомостях про суб`єкта речового права, обтяження, відомостях про речове право, обтяження, відомостях про нерухоме майно, у тому числі його технічних характеристиках, або якщо відбулося виправлення такої помилки в документах, що подавалися для державної реєстрації прав, або відбулася зміна адреси об`єкта нерухомого майна, такі помилки, відомості виправляються державним реєстратором на підставі заяви особи, відомості про речові права, обтяження речових прав якої містять таку помилку, відомості, а у випадку, передбаченому пунктом 2 частини сьомої статті 37 цього Закону, - посадовою особою Міністерства юстиції України, його територіальних органів або на підставі рішення Міністерства юстиції України, його територіальних органів - державним реєстратором, яким допущено технічну помилку. Виправлення помилки, відомостей, що впливають на права третіх осіб, здійснюється державним реєстратором виключно за наявності згоди таких осіб або на підставі судового рішення. Відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними. Державна реєстрація прав у випадках, передбачених цією частиною, проводиться у порядку, визначеному цим Законом, крім випадку скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію на підставі рішення Міністерства юстиції України, що виконується посадовою особою Міністерства юстиції України відповідно до статті 37 цього Закону. У разі скасування рішення державного реєстратора про зупинення державної реєстрації прав, про зупинення розгляду заяви або про відмову в державній реєстрації прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, державний реєстратор чи посадова особа територіального органу Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону) вносить відомості про скасування відповідного рішення до Державного реєстру прав та відновлює розгляд відповідної заяви. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про зупинення державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним скасуванням цим рішенням заяви власника про заборону вчинення реєстраційних дій чи відповідного судового рішення, зареєстрованих у базі даних заяв. Виправлення технічної помилки у відомостях Державного реєстру прав, виявленої після отримання заявником документів за результатом розгляду заяви, скасування рішень державного реєстратора про зупинення державної реєстрації прав, про зупинення розгляду заяви або про відмову в державній реєстрації прав, здійснюється в порядку, передбаченому для державної реєстрації прав (крім випадків, якщо такі дії здійснюються в порядку, передбаченому статтею 37 цього Закону).

У відповідності до ч.2 ст. 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація обтяжень проводиться на підставі: 1) судового рішення щодо набуття, зміни або припинення обтяження речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, що набрало законної сили; 2) рішення державного виконавця, приватного виконавця щодо обтяження речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості; 3) визначеного законодавством документа, на якому нотаріусом вчинено напис про накладення заборони щодо відчуження нерухомого майна, об`єкта незавершеного будівництва, майбутнього об`єкта нерухомості; 4) рішення органу місцевого самоврядування про віднесення об`єктів нерухомого майна до застарілого житлового фонду; 5) договору, укладеного в порядку, визначеному законом, яким встановлюється обтяження речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, чи його дубліката; 5-1) договору купівлі-продажу неподільного об`єкта незавершеного будівництва/майбутнього об`єкта нерухомості (перший продаж), договору про участь у фонді фінансування будівництва, на виконання яких сплачено частково ціну майбутнього об`єкта нерухомості; 5-2) заяви про первинну державну реєстрацію спеціального майнового права на всі майбутні об`єкти нерухомості, що є складовими частинами подільного об`єкта незавершеного будівництва, та обтяження речових прав на майбутні об`єкти нерухомості, включені до гарантійної частки; 5-3) заяви про зміну гарантійної частки (у тому числі у зв`язку із зміною проектної документації на будівництво); 6) закону, яким встановлено заборону користування та/або розпорядження нерухомим майном, об`єктом незавершеного будівництва, майбутнім об`єктом нерухомості; 7) інших актів органів державної влади та посадових осіб згідно із законом.

Згідно з ч.1 ст. 31-1 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень реєстраційні дії на підставі судових рішень проводяться виключно на підставі рішень, отриманих у результаті інформаційної взаємодії Державного реєстру прав та Єдиного державного реєстру судових рішень, без подання відповідної заяви заявником.

За ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Відмова у державній реєстрації права на нерухомість, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Відповідно до ч.1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з ч.1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

За ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Особливості здійснення права власності на культурні цінності встановлюються законом.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

За ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Відповідно до ст. 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

У відповідності до ч.ч. 1-3 ст. 593 ЦК України право застави припиняється у разі: 1) припинення зобов`язання, забезпеченого заставою; 2) втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави; 3) реалізації предмета застави; 4) набуття заставодержателем права власності на предмет застави. Право застави припиняється також в інших випадках, встановлених законом. У разі припинення права застави на нерухоме майно до державного реєстру вносяться відповідні дані. У разі припинення права застави внаслідок виконання забезпеченого заставою зобов`язання заставодержатель, у володінні якого перебувало заставлене майно, зобов`язаний негайно повернути його заставодавцеві.

Згідно з ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом. Особливості припинення зобов`язань за правочинами щодо фінансових інструментів, вчиненими на організованому ринку капіталу та поза ним, встановлюються законодавством. Законом можуть бути встановлені випадки, коли припинення зобов`язань на певних підставах не допускається.

За ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Суд враховує висновки, викладені Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського судом у постанові від 03.09.2020 у справі №914/1201/19, щодо того, зокрема, починаючи з 16.01.2020 такий спосіб захисту, як скасування запису про проведену державну реєстрацію права вже не може призвести до настання реальних наслідків щодо скасування державної реєстрації прав за процедурою, визначеною у Законі України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, оскільки відповідно до Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству статтю 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень викладено у новій редакції, згідно з якою виконанню підлягають виключно судові рішення: 1) про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 2) про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 3) про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі Салов проти України від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Надточий проти України від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У рішенні Європейського суду з прав людини Серявін та інші проти України (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), №37801/97, п.36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі Гірвісаарі проти Фінляндії (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п.30, від 27 вересня 2001 року).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Проніна проти України у рішенні від 18.07.2006 та у справі Трофимчук проти України у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Господарський суд зазначає, що звертаючись до суду з відповідним позовом, позивач зазначив, що іпотека на апартамент №130 за іпотечним договором №5092 є припиненою внаслідок припинення основних зобов`язань ТОВ Форвард КО за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №86/13 від 19.11.2013, внаслідок звернення стягнення на іпотечне майно, яке є предметом договору іпотеки №6134 від 25.12.2014, шляхом прийняття його у власність, а також фактом, встановленим у судовому рішенні - ухвалі Господарського суду Одеської області від 14.06.2018 у справі №916/1835/15.

Господарський суд вказує, що вищезазначеними судовими рішеннями були встановлені наступні обставини, зокрема:

- встановлений факт заборгованості ТОВ Форвард Ко перед ПАТ Імексбанк за кредитним договором №86/13 від 19.11.2013 у розмірі 1723312,06 доларів США (рішенням Господарського суду Одеської області від 21.10.2015 у справі №916/1835/15, яке набрало законної сили);

- встановлений факт укладення 25.12.2014 між ПАТ Імексбанк (іпотекодержатель) та ПАТ Футбольний клуб Чорноморець (іпотекодавець) договору іпотеки №6134, за умовами якого забезпечуються, зокрема, вимоги іпотекодержателя за мультивалютним договором про відкриття кредитної лінії №86/13 від 19.11.2013 з додатковою угодою №1 від 04.09.2014, додатковою угодою №2 від 23.12.2014, (далі кредитний договір-17), який укладено між іпотекодержателем та ТОВ Форвард КО; предметом іпотеки є нерухоме майно: нежитлові будівлі центрального стадіону Чорноморець, які складаються з будівель загальною площею 80289,00 кв.м, основною площею 67037,5 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Маразліївська (вул. Енгельса), будинок 1/20, та розташовані на земельній ділянці площею 62403 кв.м, яка знаходиться в оренді АТ ФК Чорноморець, відповідно до п.1.4 договору оціночна вартість іпотечного майна згідно висновку №112014/7-1, складеного 20.11.2014 експертом-оцінювачем ТОВ Аппрайзер, становить 7800000000 грн.; заставна вартість предмету іпотеки, відповідно до п.1.5 договору, визначена сторонами в сумі 7800000000 грн.; пунктом 6.1 договору сторони погодили можливість задоволення забезпечених договором іпотеки від 25.12.2014 №6134 кредиторських вимог банку, зокрема, шляхом прийняття предмета іпотеки у власність, в порядку визначеному ст. 37 Закону України Про іпотеку (рішення Господарського суду Одеської області від 01.12.2021 у справі №916/2506/21, яке набрало законної сили);

- встановлений факт того, що 16.05.2017 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено запис про державну реєстрацію за ПАТ Імексбанк права власності на нежитлові будівлі центрального стадіону Чорноморець, загальною площею 80289,00 кв.м, підставою виникнення якого відповідно до інформаційної довідки №100287849 від 13.10.2017 є іпотечний договір від 25.12.2014; ПАТ Імексбанк, набуло у власність майно, яке є предметом іпотеки за договором іпотеки №6134 від 25.12.2014 року, а саме: нежитлові будівлі центрального стадіону Чорноморець, загальною площею 80289,00 кв.м, реалізувавши при цьому право на звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання (постанова Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.07.2019 у справі №916/2413/18, яка залишена без змін постановою ВС КГС від 26.11.2019);

- встановлений факт припинення зобов`язань ТОВ Форвард КО за договором про відкриття кредитної лінії №86/13 від 19.11.2013 (ухвала Господарського суду Одеської області від 14.06.2018 у справі №916/1835/15, яка залишена без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 31.07.2018) та факт того, наказ Господарського суду Одеської області від 06.11.2015 по справі №916/1835/15 про стягнення із ТОВ Форвард КО на користь АТ Імексбанк 1723312,06 доларів США визнаний таким, що не підлягає виконанню.

Розглядаючи дану справу, господарський суд враховує висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №916/3146/17 від 03.11.2020, за змістом якої ухвала суду першої інстанції і постанова апеляційного суду про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, є судовими рішеннями, якими вирішено по суті спір між банком і позичальником, оскільки суди, спочатку встановивши наявність невиконаного зобов`язання позичальника і стягнувши існуючу заборгованість, в подальшому встановили, що після ухвалення рішення про стягнення спірне зобов`язання припинилось, а тому відповідна заборгованість відсутня, отже стягненню не підлягає.

Таким чином, ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.06.2018 у справі №916/1835/15, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 31.07.2018, остаточно вирішений спір між ПАТ Імексбанк і ТОВ Форвард КО щодо стягнення заборгованості за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №86/13 від 19.11.2013.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд зазначає, що з припиненням основного зобов`язання за кредитним договором від 19.11.2013 №86/13, припинились і зобов`язання за іпотечним договором від 26.11.2013 №5092.

Проаналізувавши наявні матеріали справи, встановлені судом обставини перебування спірного нерухомого майна у власності позивача, яким наголошено про порушення його прав у зв`язку з обтяженням майна (майнових прав) іпотекою в рахунок виконання зобов`язань, які є припиненими, надаючи оцінку обраному позивачем способу захисту шляхом визнання припиненим права іпотеки та скасування державної реєстрації обтяжень, господарський суд дійшов висновку про обрання позивачем ефективного способу захисту порушеного права та необхідність задоволення позовних вимог.

Посилання відповідача та третьої особи на висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 18.01.2022 у справі №910/17048/17, не може бути застосований до правовідносин, що розглядаються у даній справі, оскільки припинення зобов`язання за кредитним договором від 19.11.2013 №86/13 стосовно боржника ТОВ ФОРВАРД КО було встановлено судовим рішенням у справі №916/1835/15, проте у справі №910/17048/17 подібного не було встановлено у належний спосіб. З огляду на відсутність подібності/тотожності справ, розглянутих Великої Палатою Верховного Суду, а саме №916/17048/17 та №916/3146/17, не можна вважати, що постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2022 у справі №916/17048/17 містить саме останню правову позицію, яку необхідно застосувати у даній справі.

Посилання відповідача та третьої особи на те, що зобов`язання за кредитним договором №86/13 від 19.11.2013 не є припиненими, не приймаються судом до уваги, оскільки обставини припинення зобов`язання за кредитним договором від 19.11.2013 №86/13 встановлені судовими рішеннями, якими вирішено по суті спір між банком і позичальником та які набрали законної сили. (ухвала Господарського суду Одеської області від 14.06.2018 у справі №916/1835/15, постанова Одеського апеляційного господарського суду від 31.07.2018).

Доводи відповідача та третьої особи щодо необхідності врахування у даній судовій справі правових висновків, викладених в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.05.2023 у справі №916/2980/21, не приймаються судом до уваги, оскільки рішення у справі №916/2980/21 скасовані, а справу №916/2980/21 передано на новий розгляд до суду першої інстанції та зважаючи на те, що постанова суду касаційної інстанції у цьому разі не є остаточним рішенням у справі та у вказаній містяться висновки/вказівки, які є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанції під час нового розгляду справи та не містять висновків щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, які є обов`язковими для застосування у даній справі.

Посилання третьої особи, що звернення стягнення на предмет іпотечного договору 25.12.2014 №6134 було здійснено за ціною 1139895000,00 грн. та те, що реалізація іпотекодержателем ПАТ Імексбанк своїх прав на звернення стягнення на предмет іпотеки не потягла повного задоволення його вимог, не створюють підстав для відмови у задоволенні позовних вимог з огляду на перелічені вище судові рішення, які набрали законної сили.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є підставними та обґрунтованими.

Іншого учасниками справи не доведено.

Інші наявні в матеріалах справи документи вищевикладених висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.

2.Визнати припиненим право іпотеки Публічного акціонерного товариства Імексбанк (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 17, код ЄДРПОУ 20971504) за договором іпотеки від 26.11.2013, посвідченим Чужовською Н.Ю. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, зареєстрованим за реєстровим №5092, стосовно іпотеки на апартамент №130 двоповерхового зблокованого дачного котеджу, житловою площею 74,9 кв.м, загальною площею 84,8 кв.м, що розташований за адресою:

АДРЕСА_3 .Скасувати державну реєстрацію обтяження на нерухоме майно (вид обтяження: заборона на нерухоме майно), згідно з номером запису про обтяження 3556423 від 26.11.2013, за договором іпотеки від 26.11.2013, посвідченим Чужовською Н.Ю. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, зареєстрованим за реєстровим №5092, стосовно апартаменту №130 двоповерхового зблокованого дачного котеджу, житловою площею 74,9 кв.м, загальною площею 84,8 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №222917851237.

4.Стягнути з Публічного акціонерного товариства Імексбанк (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 17, код ЄДРПОУ 20971504) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) 4962 /чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві/ грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-Західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повний текст рішення складено 18 серпня 2023 р.

Суддя Ю.С. Бездоля

СудГосподарський суд Одеської області
Дата ухвалення рішення20.07.2023
Оприлюднено21.08.2023
Номер документу112908528
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань банківської діяльності кредитування забезпечення виконання зобов’язання

Судовий реєстр по справі —916/3167/22

Постанова від 07.05.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Чумак Ю.Я.

Ухвала від 30.04.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Чумак Ю.Я.

Ухвала від 08.04.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Чумак Ю.Я.

Ухвала від 11.03.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Чумак Ю.Я.

Постанова від 29.01.2024

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Принцевська Н.М.

Ухвала від 20.12.2023

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Принцевська Н.М.

Ухвала від 04.12.2023

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Принцевська Н.М.

Ухвала від 20.11.2023

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Принцевська Н.М.

Ухвала від 23.10.2023

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Принцевська Н.М.

Ухвала від 11.10.2023

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Принцевська Н.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні