Ухвала

від 18.08.2023 по справі 522/12410/23

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

УХВАЛА

з питань забезпечення позову

18.08.2023

Справа № 522/12410/23

Провадження № 2-з/522/295/23

Суддя Приморського районного суду м. Одеси Ярема Х.С. розглянула в письмовому провадженні (без повідомлення сторін) заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову.

ВСТАНОВИВ:

22.06.2023 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «СВ ФІНАНС», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Позивач просить суд :

1. Визнати недійсним Договір відступлення права вимоги від 29.03.2017, укладений між ТОВ «СВ ФІНАНС» та ОСОБА_2 за яким відступлено права вимоги за Кредитним договором №014/0027/82/67519 від 08.11.2006 між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_4 .

2. Визнати недійсним Договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки, укладений 29.03.2017 між ТОВ «СВ ФІНАНС» та ОСОБА_2 за яким відступлено права вимоги за Іпотечним договором між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 .

3. Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора КП «Реєстраційна служба Одеської області» Оперчук І.М. про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку ( АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5110137500:52:017:0035, площею 0,0277 га) за ОСОБА_2 .

4. Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора КП «Реєстраційна служба Одеської області» Оперчук І.М. про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку ( АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5110137500:52:017:0036, площею 0,0476 га) за ОСОБА_2 .

5. Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора КП «Реєстраційна служба Одеської області» Махортова І.О. про державну реєстрацію права власності на домоволодіння ( АДРЕСА_1 , житловою площею 124,6 кв.м) за ОСОБА_2 .

6. Витребувати домоволодіння та земельні ділянки з незаконного володіння ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 .

Разом з позовом до суду було подано заяву про забезпечення позову, яку 27.06.2023 судом задоволено частково та накладено арешт на: домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 ; земельну ділянку кадастровий номер 5110137500:52:017:0035, площею 0,0277 га, АДРЕСА_1 ; земельну ділянку кадастровий номер 5110137500:52:017:0036, площею 0,0476 га, АДРЕСА_1 .

Водночас суд відмовив у задоволенні заяви про забезпечення позову в частині заборони державним реєстраторам вчиняти реєстраційні дії зі спірним майном та відмовлено у забороні ОСОБА_3 та третім особам вчиняти будь-які дії з володіння, користування та розпорядження домоволодінням, в тому числі виселяти мешканців домоволодіння, вселяти інших осіб до вказаного домоволодіння, проникати та входити до вказаного домоволодіння, укладати договори щодо оренди домоволодіння, щодо надання/припинення комунальних послуг та інших дій, а також відмовлено у забороні ОСОБА_3 та третім особам вчиняти будь-які дії щодо обмеження прав ОСОБА_1 у володінні та користуванні домоволодінням.

Ухвала суду в цій частині мотивована тим, що заборона ОСОБА_3 вчиняти дії з володіння, користування та розпорядження майном не пов`язана з предметом спору, оскільки питання правомірності володіння та користування спірним майном не є предметом спору, а питання заборони розпорядження майном фактично охоплюється вимогами про арешт цього майна. Щодо заборони ОСОБА_3 вчиняти дії щодо обмеження прав ОСОБА_1 у володінні та користуванні спірним майном, то на даний момент такі права у позивача відсутні, оскільки він не є власником цього майна.

14.08.2023 позивач повторно подав заяву про забезпечення позову, в якій просить заборонити ОСОБА_3 та третім особам вчиняти будь-які дії щодо обмеження прав ОСОБА_1 у володінні та користуванні домоволодінням за адресою: АДРЕСА_1 , житловою площею 124,6 кв.м., в тому числі виселяти мешканців домоволодіння, вселяти інших осіб до вказаного домоволодіння, проникати та входити до вказаного домоволодіння, укладати договори щодо оренди домоволодіння, щодо надання/припинення комунальних послуг та інших дій.

Необхідність забезпечення позову в даному випадку вмотивована тим, що обставини справи змінилися, раніше ініційований позивачем спір щодо усунення йому перешкод у користуванні зазначеним майно по суті не вирішений, вказане домоволодіння є єдиним житлом сім`ї позивача, а право власності на спірне майно виникло у ОСОБА_3 без законних підстав, оскільки попередній власник ОСОБА_2 фактично вдалася до рейдерського захвату житла позивача, внаслідок чого ОСОБА_1 разом із сім`єю був незаконно виселений із домоволодіння.

Вирішуючи заяву про забезпечення позову суд виходить з наступних мотивів.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії.

Згідно з ч.3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Таким чином, для того, щоб було вжито заходи для забезпечення позову у справі, заявнику необхідно довести, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Без встановлення наявності таких обставин вжиття заходів для забезпечення позову є неможливим.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

За змістом позову, предметом спору є правомірність договорів відступлення права вимоги між ТОВ «СВ ФІНАНС» та ОСОБА_2 , в результаті чого остання набула право власності на предмет іпотеки (спірне майно), які вже відчужила іншій особі, а та в свою чергу відчужила майно ОСОБА_3 .

Позивач, звертаючись повторно з заявою про забезпечення позову в частині вимог щодо заборони ОСОБА_3 та третім особам вчиняти певні дії, посилається на зміну обставин справи, проте наводить лише факти, які мали місце в 2017-2018 роках, та яким вже надано оцінку судом в ухвалі від 27.06.2023. Тобто, ніяких нових доказів, які б свідчили про зміну обставин справи, представник позивача не надає.

Отже, заявляючи про необхідність заборонити ОСОБА_3 та третім особам вчиняти будь-які дії щодо обмеження прав ОСОБА_1 у володінні та користуванні спірним домоволодінням, заявник порушує принцип співмірності цих заходів забезпечення позову із заявленими ним позовними вимогами, оскільки на даний момент права володіння та користування спірним домоволодінням у позивача відсутні, оскільки він не є власником цього майна, а тому такі вимоги є не співмірними із позовними вимогами про оспорення правомірності та реєстрації наслідків угод, які вчинялися з спірним майном, наступними після позивача власниками.

Керуючись ст. 149, 150, 152-154, 157 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Суддя Ярема Х.С.