Ухвала

від 18.08.2023 по справі 511/2512/23

РОЗДІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Роздільнянський районний суд Одеської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 511/2512/23

Номер провадження: 2-з/511/12/23

"18" серпня 2023 р. Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді - Бобровська І. В.

за участі секретаря судового засідання Руденко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Роздільна Одеської області заяву Роздільнянської окружної прокуратури Одеської області про забезпечення позову по цивільній справі №511/2512/23 за позовом Роздільнянської окружної прокуратури Одеської області, яка діє в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Головного управління Держгеокадастру в Одеській області до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ОБРІЙ -МТС» про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації на користь держави, припинення права користування земельною ділянкою,

В С Т А Н О В И В:

18.08.2023 року на адресу Роздільнянського районного суду Одеської області надійшла позовна заява Роздільнянської окружної прокуратури Одеської області, яка діє в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Головного управління Держгеокадастру в Одеській області до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ОБРІЙ -МТС» про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації на користь держави, припинення права користування земельною ділянкою.

Ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області від 18.08.2023 року провадження по справі відкрито.

Разом з позовною заявою на адресу суду надійшла заява Роздільнянської окружної прокуратури про забезпечення позову по цивільній справі №511/2512/23 шляхом накладення арешту на земельну ділянку із кадастровим номером 5123986400:01:002:0169, площею 6,4632 га., розташовану на території Степанівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області.

Позовна заява обґрунтована тим, що відповідачка ОСОБА_1 є громадянкою Російської Федерації, володіє на праві приватної власності земельною ділянкою із кадастровим номером 5123986400:01:002:0169, площею 6,4632 га., яка розташована на території Степанівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області. Підставою для реєстрації за ОСОБА_1 права приватної власності на вказану земельну ділянку стало свідоцтво про право на спадщину від 26.04.2021 року, серія та номер 6-135. Окрім того, відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 26.04.2021 року ОСОБА_1 уклала договір оренди земельної ділянки із кадастровим номером 5123986400:01:002:0169 із ТОВ «ОБРІЙ-МТС» Відповідно до п.2 вказаного договору оренди, ОСОБА_1 передала у користування ТОВ «ОБРІЙ-МТС» земельну ділянку, площею 6,4632 га., на строк 7 років.

ОСОБА_1 є іноземною громадянкою та всупереч вимогам ч.4 ст.81 ЗК УКраїни, яка встановлює, що землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню, упродовж року після набуття права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення із кадастровим номером 5123986400:01:002:0169 в порядку спадкування не здійснила її відчуження.

Відповідно до ч.2 ст.145 ЗК України у разі, якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.

Беззаперечно вбачається, що у разі відчуження ОСОБА_1 спірної земельної ділянки на користь третіх осіб та внесення запису про реєстрацію права власності до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у випадку задоволення позову нівелює мету звернення з позовом, адже з метою належного відновлення порушених прав, на захист яких подано даний позов, зумовить необхідність ініціювати інший позов, про знесення незаконно побудованого об`єкту, що потребуватиме значних фінансових витрат, покладання яких на позивача буде непомірним тягарем.

Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на вказаний об`єкт нерухомого майна, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи викладене, позивач вважає, що є усі достатні підстави для прийняття рішення про забезпечення позову.

Дослідивши заяву про забезпечення позову, матеріали цивільної справи, суд приходить до наступних висновків.

Забезпечення позову може застосовуватись лише з вказаних підстав, ці підстави є оцінними. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших ніж, ті, яким вдалось би запобігти.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватись лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб, учасників процесу.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й відповідача та інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.150 ЦПК України, позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Згідно ч.1 ст.151 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові-для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб-громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.152 ЦПК України, заява про забезпечення позову одночасно з пред`явленням позову-до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч.1,2 ст.157 ЦПК України, Ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову 123 і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Забезпечення позову є цивільно-процесуальним заходом, що вживається судом та направлений на охорону матеріально-правових інтересів позивача, що гарантують за його позовом реальне виконання судового рішення.

Судом з`ясовано правову сутність правовідносин, які виникли між сторонами по справі. Між сторонами дійсно існує спір, який сторони вирішують у судовому порядку, тому відповідачем дійсно можуть бути вчинені дії, спрямовані на відчуження земельної ділянки із кадастровим номером 5123986400:01:002:0169, площею 6,4632 га., розташовану на території Степанівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області, що, в свою чергу, утруднить або зробить неможливим виконання рішення суду.

Захист прав, свобод та інтересів позивача стане неможливим без вжиття таких заходів забезпечення позову та в подальшому навіть для відновлення його прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Проаналізувавши зміст позовних вимог, розглянувши подану заяву про забезпечення позову, виходячи із пов`язаності заходів забезпечення позову з предметом спору, співмірності таких заходів заявленим позовним вимогам і відповідності виду забезпечення позову, суд вважає за доцільне задовольнити заяву позивача про забезпечення позову на час вирішення справи по суті.

Керуючись ст.ст.151-153 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Роздільнянської окружної прокуратури Одеської облсті про забезпечення позову по цивільній справі №511/2512/23 за позовом Роздільнянської окружної прокуратури Одеської області, яка діє в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Головного управління Держгеокадастру в Одеській області до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ОБРІЙ -МТС» про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації на користь держави, припинення права користування земельною ділянкою - задовольнити.

Накласти арешт на земельну ділянку із кадастровим номером 5123986400:01:002:0169, площею 6,4632 га., яка розташована на території Степанівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Виконання ухвал з питань забезпечення позову здійснюється негайно в порядку, встановленому законом для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі в 15денний строк з дня проголошення ухвали.

Суддя: І. В. Бобровська