Постанова
від 16.08.2023 по справі 144/141/21
ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 144/141/21

Провадження № 22-ц/801/1620/2023

Категорія: 21

Головуючий у суді 1-ї інстанції Довгалюк Л. В.

Доповідач:Денишенко Т. О.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2023 рокуСправа № 144/141/21м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Денишенко Т. О.,

суддів Медвецького С. К., Рибчинського В. П.,

за участі секретаря судового засідання Різник Д. С., представника особи, яка по-дала апеляційну скаргу, позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплик-Агро» у порядку самопредставництва Шандурського Б. В., розгля-нувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань № 2 цивільну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплик-Агро» до

ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою

шляхом забезпечення вільного доступу до земельної ділянки, заборони прове-

дення будь-яких сільськогосподарських робіт,

за апеляційною скаргою директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплик-Агро» Анченка Василя Григоровича на рішення Теплицького район-ного суду Вінницької області від 23 травня 2023 року, ухвалене у приміщенні суду в смт Теплику Вінницької області за головування судді Довгалюк Л. В., повний текст якого складений 01 червня 2023 року,

У С Т А Н О В И В:

27січня 2021року Товариствоз обмеженоювідповідальністю (далі -ТОВ )«Теплик-Агро»в особідиректора АнченкаВ.Г.звернулося уТеплиць-кийрайонний судВінницької областіз позовомдо ОСОБА_1 про усунен-няперешкод укористуванні земельноюділянкою шляхомзабезпечення віль-ногодоступу донеї,заборони відповідачціабо заїї наймоміншим особампро-веденнябудь-якихсільськогосподарських робітна земельнійділянці наперіод діїдоговору оренди.Позовні вимогиумотивовані наступнимиобставинами.27 серпня 2014 року між ТОВ «Теплик-Агро» та ОСОБА_1 як власницею земельної ділянки з кадастровим номером 0523781800:02:000:0158, загальною площею 1,7162 га, розташованої на території Завадівської сільської ради Теп-лицького району Вінницької області, укладений договір оренди, за умовами якого позивачу строком на десять років з моменту державної реєстрації цього правочину передана в оренду зазначена земельна ділянка. ТОВ «Теплик-Агро» не має можливості використовувати орендовану земельну ділянку за призна-ченням, оскільки у 2017 році відповідачка без погодження із орендарем, проти-правно установивши межі ділянки в натурі, здійснила комплекс агротехнічних робіт по її обробітку. 08 квітня 2020 року цивільний чоловік ОСОБА_2 - ОСОБА_3 за її вказівкою проводив поверхневий обробіток ґрунту на зе-мельній ділянці, що є предметом спору у цій справі. Факт чинення перешкод орендарю у здійсненні господарської діяльності та самовільного використання земельної ділянки виявлений працівниками Товариства, про що складений відповідний акт, від підписання якого ОСОБА_3 відмовився.

Намагаючись захистити свої законні права,09 квітня 2020 року позивач звернувся із повідомленням про кримінальне правопорушення до Теплицького ВП Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області, на підставі якого відомості стосовно ОСОБА_3 внесені до ЄРДР. З початку дії договору по 2020 рік ТОВ «Теплик-Агро» як належний орендар виконував свої обов`язки належним чином, відповідачка жодних претензій до нього не заявляла. Натомість у пору-шення умов договору оренди нею чиняться перешкоди Товариству у користу-ванні орендованою земельною ділянкою, відповідачка як самостійно, так і най-маними особами здійснювала обробіток даної земельної ділянки. На неоднора-зові зауваження працівників ТОВ «Теплик-Агро» ОСОБА_1 не реагувала, посилаючись на те, що як власниця земельної ділянки бажає обробляти її самостійно.

Орендар має право на усунення перешкод у користуванні орендованою землею. Ураховуючи протиправність дій ОСОБА_1 , з метою захисту свого порушеного права ТОВ «Теплик-Агро» просило суд першої інстанції зобов`я-зати відповідачку усунути йому перешкоди у користуванні орендованою зем-лею шляхом зобов`язання ОСОБА_1 забезпечити вільний доступ позивачу до земельної ділянки із кадастровим номером 0523781800:02:000:0158, заборо-нити ОСОБА_1 або за її наймом іншим особам проведення будь-яких сільськогосподарських робіт на спірній земельній ділянці на період дії договору оренди, укладеного 27 серпня 2014 року.

Рішенням Теплицькогорайонного судуВінницької областівід 23травня 2023року узадоволенні позову ТОВ «Теплик-Агро» відмовлено. Рішення суду обгрунтоване тим, що позивачем не доведені належними, допустимими, безза-перечними і достатніми доказами факт та обставини чинення відповідачкою ОСОБА_1 перешкод у користуванні Товариством орендованою земельною ділянкою, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог.

Не погоджуючисьіз рішеннямсуду першоїінстанції від23травня 2023ро-ку,керівник ТОВ «Теплик-Агро»Анченко В.Г.оскаржує йогов апеляційномупорядку,просить данерішення скасувати,ухвалити новерішення прозадово-ленняпозовних вимогТовариства.Скаржник зазначаєпро безпідставністьне-прийняттясудом доуваги уякості доказівматеріалів витребуваноїіз ВП№ 1Гайсинського РУПГУНП уВінницькій областісправи кримінальногопрова-дження,які доводятьпротиправність дійвідповідачки.Надалі ускарзі викладе-ніаргументи щодонеобхідності прийняттядоказів,які містятьсяу витребува-номукримінальному провадженні,на підтвердженнязаявлених позовнихви-мог,зокрема,йдеться пропостанову від30квітня 2020року прозакриття цьогокримінального провадженнявід 10квітня 2020року №12020020280000108.Крім цьогоскаржник вказуєна неналежну правовуоцінку судомпояснень до-питанихсвідків,безпідставність критичногоставлення доних,оскільки утако-мувипадку належалозастосувати критерійдоведення «позарозумним сумні-вом».Також скаржниквважає безпідставнимне застосуваннясудом уцій спра-віправового висновкуВерховного Суду,викладеного упостанові від28квітня 2022року усправі №334/815/21,стверджуючи проподібність правовідносину вказанихсправах.В апеляційній скарзідоводиться хибністьвисновку судущодо обрання ТОВ «Теплик-Агро» неналежного способу захисту у зв`язку із наявністю між сторонами у справі зобов`язальних правовідносин. При цьому скаржник посилається на норми спеціального законодавства, яке регулює діяль-ність у сфері орендних відносин щодо земель: статтю 27 Закону України «Про оренду землі», частину другу статті 152 ЗК України, статтю 391 ЦК України.

Відповідачка, її представник адвокат Банар В. В., який брав участь у роз-гляді справи судом першої інстанції, не скористалися визначеним цивільним процесуальним законом правом, забезпеченим ухвалою апеляційного суду від 20 липня 2023 року, на подання відзиву на апеляційну скаргу позивача, такий відзив від них суду не надходив. У судове засідання апеляційного суду 16 серп-ня 2023 року ОСОБА_1 , її представник не з`явилися з невідомих причин, будь-яких заяв від них суду не надходило. Про місце, день та час розгляду справи вказані учасники справи повідомлені завчасно, в установленому поряд-ку, про що свідчать додані до матеріалів справи докази ( а. с. 177-179 ). Урахо-вуючи думку представника ТОВ «Теплик-Агро» Шандурського Б. В. про мож-ливість перегляду справи у відсутності ОСОБА_1 та її представника, відповідно до норм статті 372 ЦПК України колегія суддів апеляційного суду ухвалила здійснити розгляд справи у відсутності тих її учасників, котрі з невідомих причин не з`явилися у судове засідання.

Ухвалою апеляційного суду від 20 липня 2023 року задоволене клопотання директора ТОВ «Теплик-Агро» Анченка В. Г., йому поновлений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Теплицького районного суду Вінниць-кої області від 23 травня 2023 року.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення по апеляційній скарзі представника ТОВ «Теплик-Агро» Шандурського Б. В., який просить скаргу задоволити, скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, дослідивши матеріали справи, проаналізував-ши наявні у ній докази в їх сукупності, ретельно перевіривши законність, об-ґрунтованість оскаржуваного судового рішення у межах доводів та вимог апе-ляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задо-воленню не підлягає.

Згідно із нормами статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрун-туватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Закон-ним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з до-триманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду першої інстанції від 23 травня 2023 року відповідає зазначеним вимогам.

У даній справі мають місце наступні фактичні обставини.

27 серпня 2014 року між ТОВ «Теплик-Агро» та ОСОБА_1 укладений договір оренди, відповідно до умов якого позивачу строком на десять років передана в оренду земельна ділянка з кадастровим номером 0523781800:02:000:0158, площею 1,7162 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на тери-торії Завадівської сільської ради Теплицького району Вінницької області, яка належить орендодавиці на праві власності, що позивачем не оспорюється. Дого-вір є чинним після підписання сторонами та його державної реєстрації ( пункт 43 договору ). Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права ( стаття 125 ЗК України ). У відповідності до вимог стат-ті 6 Закону України «Про оренду землі» укладений між сторонами 27 серпня 2014 року договір оренди зареєстрований у реєстраційній службі Теплицького районного відділу юстиції, про що 19 вересня 2014 року у Державному реєстрі вчинений запис № 6972332, а отже цей договір є чинним на даний час.

Спір міжсторонами усправі виникіз приводучинення орендарю ТОВ «Теплик-Агро» перешкод у користуванні орендованою земельною ділянкою зі сторони орендодавиці, у зв`язку із чим Товариство звернулося у суд із цим по-зовом, вимагаючи усунути йому перешкоди шляхом зобов`язання ( заборони ) ОСОБА_1 вчиняти певні дії.

Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 152 ЗК України передбачено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких по-рушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбав-ленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збит-ків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самовряду-вання; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

За змістом статті 27 Закону України «Про оренду землі» орендареві забез-печується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захис-том права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Наведені норми цивільного законодавства України дають підстави дійти висновку, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування орен-дованою земельною ділянкою орендар має право вимагати усунення відпо-відних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого порушеного права.

Разом з тим відповідно до положень частини другої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин ( фактів ), що обґрунтовують вимоги і заперечення учас-ників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи ( частина перша статті 76 ЦПК України ).

Відтак у даній категорії справ важливим питанням, яке підлягає встанов-ленню та дослідженню у судовому порядку, є доведення позивачем належними та допустимими доказами порушення його прав як користувача орендованої зе-мельної ділянки. Процесуальний закон містить вимоги до доказів, на підставі яких суд встановлює відповідні обставини, а саме: докази мають бути належни-ми, допустимими та достовірними, тобто такими, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що вхо-дять до предмету доказування.

Натомість, як убачається із матеріалів справи та встановлено судом під час її розгляду, позивачем не надано достатніх доказів, які беззаперечно доводили б факт чинення ОСОБА_1 перешкод у користуванні орендарю земельною ділянкою, а також не доведено, що Товариством вчинені будь-які дії, направ-лені на усунення таких перешкод у досудовому порядку, зокрема, шляхом на-правлення вимоги про це відповідачу.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції перегля-дає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє за-конність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що сто-суються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та ( або ) відзиві на неї.

Відповідно до статті 55 Конституції України права та свободи людини і громадянина захищаються судом.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі статтею 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 396 ЦК України передбачено, що особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього кодексу.

Відповідно до частини першої статті 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві зе-мельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Частиною першої статті 2 ЦПК України установлено, що завданням ци-вільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизна-них або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною першою статті 4 ЦПК України визначене право кожної особи у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспорюваного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної у позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно із частиною першою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або ви-требуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Пов`язані з орендою землі правовідносини регулюються Земельним кодек-сом України, Цивільним кодексом України, Законами України, іншими норма-тивно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі. Також відносини щодо найму ( оренди ) земельної ділянки регулюються спеціальним Законом України «Про оренду землі».

Статтею 1 Закону України «Про оренду землі» установлено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орен-дареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права ( стаття 125 ЗК України ).

Із системного аналізу наведених вище норм матеріального права, у тому числі статті 152 ЗК України, убачається, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування орендованою земельною ділянкою орендар має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернен-ня до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із негаторним позовом про усунення перешкод у користуванні майном. Підставою для подання позову про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою є створення іншою особою перешкод власнику у реалізації ним повноважень розпорядження або ( та ) користування належним йому майном. Однією з умов подання такого по-зову є триваючий характер правопорушення і наявність його у момент подання позову. Характерною ознакою цього позову є протиправне чинення перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або ( та ) користу-вання належним йому майном.

Передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності або права користування земельною ділянкою у судовому порядку є наявність підтвердженого належними доказами права особи ( власності або користуван-ня ) щодо земельної ділянки, а також підтверджений належними доказами факт порушення цього права на земельну ділянку ( невизнання, оспорювання або чинення перешкод у користуванні, користування з порушенням законодавства, користування з порушенням прав власника або землекористувача тощо ). Умо-вами для задоволення позову про усунення перешкод у користуванні земель-ною ділянкою є сукупність таких обставин: майно знаходиться у власника або титульного володільця; інша особа заважає користуванню, розпорядженню цим майном; для створення таких перешкод немає правомірних підстав ( припису закону, договору між власником та іншою особою тощо ); у позові має бути визначено дії, які повинен здійснити відповідач для усунення порушень права власника ( володільця ). Відповідний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 12 серпня 2020 року у справі № 599/340/16.

Відповідно до статті 76 ЦПК України, яка унормувала поняття доказів у цивільних справах, належить пам`ятати, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування ( стаття 77 ЦПК України ). Достовір-ними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи ( стаття 79 ЦПК України ). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які вхо-дять до предмета доказування ( частина перша статті 80 ЦПК України ).

За змістом статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпо-середньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно із прецедентною практикою Європейського суду з прав людини змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функ-цій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін ( позивача та відповідача ). Диференці-ація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип зма-гальності грунтується на властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип зма-гальності у такому розумінні урівноважується із принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збо-ру доказів самим судом. У побудованому за принципом змагальності процесі збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторо-нами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Пунктом 29договору орендивід 27серпня 2014року,укладеного між ТОВ «Теплик-Агро» та ОСОБА_1 , остання як орендодавиця зобов`язана, зокре-ма, не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою, не втручатися у внутрішньогосподарьку діяльність орен-даря. Відповідно до пункту 30 цього договору орендар земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі. Згідно із пунктом 31 договору орендар зобов`язаний приступати до вико-ристання земельної ділянки у строки, встановлені договором оренди землі, за-реєстрованим в установленому законом порядку. Право оренди за позивачем на даний час є чинним.

Із акта від 08 квітня 2020 року, складеного комісією у складі: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , слідує, що у цей день на чотирьох земельних ділянках з кадастровими номерами 0523781800:02:000:0071, 0523781800:02:000:0156, 0523781800:02:000:0157, 0523781800:02:000:0158 жи-телем с. Завадівка ОСОБА_3 проводилося боронування. Суд першої інстанції не взяв до уваги цей акт, оскільки він складений працівниками ТОВ «Теплик-Агро», безпосередньо підпорядкованими директору ОСОБА_7 , без залучення працівників органів місцевого самоврядування ( районної, селищної, сільської ради, їх виконавчих органів ) чи районної державної адміністрації, правоохоронних органів, зокрема, працівників поліції (дільничного інспектора), інших уповноважених органів виконавчої влади у сфері державного контролю за використанням та охороною земель, односельців тощо. Крім того суд зазначив, що вказаний акт викладений на шаблонному, завчасно надрукованому бланку, містить ряд протиріч та суперечностей. Цим актом не зафіксовано, яким чином та якими конкретно діями ОСОБА_1 як відповідачкою у спра-ві чинилися перешкоди позивачу у використанні її земельної ділянки. Указаний акт містить посилання про чинення перешкод у користуванні орендованою позивачем земельною ділянкою ОСОБА_3 , однак у матеріалах справи відсутні докази укладення між ОСОБА_1 як власницею земельної ділянки та ОСОБА_3 або іншими особами письмових договорів або усних угод ( доручень ) щодо обробітку земельної ділянки, а також перебування указаних осіб у родинних відносинах, про що позивач стверджує у позовній заяві.

Постановою начальника СВ Теплицького ВП Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області від 30 квітня 2020 року кримінальне провадження від 10 квітня 2020 року № 120200202380000108 закрите у зв`язку із відсутністю у діях невідомих осіб складу кримінального правопорушення, передбаченого статтею 356 КК України. У мотивувальній частині постанови указано, що в діях осіб, зокрема, ОСОБА_1 не встановлено ознак об`єктивної сторони складу кри-мінального правопорушення, за ознаками якого було зареєстроване це кримінальне провадження.

Колегія суддів апеляційного суду вважає правильною критичну оцінку судом першої інстанції показань свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , оскільки дані особи дійсно є працівниками ТОВ «Теплик-Агро», які перебувають у прямому підпорядкуванні директора товариства. Крім цього належить мати на увазі, що показання свідків не є безумовною та самостійною підставою для задоволення позову через те, що встановлення і доведення зазначених позивачем у зверненні до суду обставин повинне підтверджуватися достатніми доказами у їхній сукупності, разом, а не лише тільки завдяки пока-заннями свідків; доведення вимог має давати змогу дійти висновку про наяв-ність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

У цій справі позивачем не представлено суду жодних належних, достовір-них та достатніх доказів того, що ОСОБА_1 чинила і продовжує чинити перешкоди ТОВ «Теплик-Агро» у користуванні спірною земельною ділянкою, що правопорушення є триваючим і було реальним на момент подання позову, ураховуючи при цьому, що з часу складення акта від 08 квітня 2020 року до дня звернення у суд із цим позовом минуло понад дев`ять місяців. Зазначених дока-зів матеріали справи не містять. Посилання скаржника на пояснення самої ОСОБА_1 , що містяться у матеріалах кримінального провадження, не є достатньою підставою для задоволення позову, оскільки фактичних даних на підтвердження об`єктивності та реальності зазначених у поясненні обставин немає. ТОВ «Теплик-Агро» не доведено, що воно вчиняло будь-які дії, направ-лені на усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою у позасудовому порядку, зокрема, направляло вимоги порушниці договірних умов щодо усу-нення перешкод у користуванні земельною ділянкою, якщо такі дійсно мали місце протягом тривалого періоду часу. Відповідні докази не надані й суду апе-ляційної інстанції, що можливо із дотриманням норми частини третьої статті 367 ЦПК України.

Окремо убачаєтьсядоцільним звернутиувагу наположення пункту41до-говоруоренди від27серпня 2014року,укладеного між ТОВ «Теплик-Агро» та ОСОБА_1 , яким передбачено, що за невиконання або неналежне виконан-ня договору його сторони несуть відповідальність відповідно до Закону та цьо-го договору. За втручання у внутрігосподарську діяльність орендаря або іншим чином перешкоджання йому у використанні земельної ділянки орендодавець несе відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 20% від розміру річної оренд-ної плати. У цій справі позивач стверджує, що ОСОБА_1 чинить перешко-ди у використанні її орендованої земельної ділянки, починаючи із 2017 року. Проте з незрозумілих причин позивач протягом чотирьох років ( до звернення в суд із цим позовом ) не застосовував до відповідачки передбачену договором відповідальність за порушення його умов, що могло бути додатковим доказом для звернення у суд із даним позовом.

Наявність обставин чинення орендодавцем перешкод у користуванні зе-мельною ділянкою може прийматися до уваги тільки при наявності первинних та похідних доказів, що зафіксовані сторонніми особами ( спостерігачами ), ор-ганами місцевого самоврядування, органами державної влади за відповідним зверненням орендаря.

Відповідно до статті 187 ЗК України - контроль за використанням та охо-роною земель полягає у забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організація-ми і громадянами земельного законодавства України.

Згідно із частиною першою статті 188 ЗК України державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом вико-навчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду ( контролю ) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального викорис-тання, відтворення й охорони природних ресурсів.

Статтею 190 ЗК України установлено, що громадський контроль за вико-ристанням та охороною земель здійснюється громадськими інспекторами, які призначаються відповідними органами місцевого самоврядування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду ( контролю ) в агропромисловому комплексі, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення дер-жавного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, і діють на підставі положення, затвердженого центральними орга-нами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах нагляду ( контролю ) в агропромисловому комплексі, охорони навко-лишнього природного середовища. У матеріалах справи відсутні будь-які дока-зи звернення ТОВ «Теплик-Агро» до вищевказаних та/або правоохоронних органів щодо фіксації та перевірки неправомірності дій ОСОБА_1 , що відповідно спростовує твердження позивача про доведеність порушення його прав орендаря. Крім того на підтвердження факту вчинення перешкод у корис-туванні земельною ділянкою суду повинні бути надані первинні ( прямі або непрямі ) докази, які відтворюють низку неправомірних дій відповідача ( трива-ючого порушення, що є підставою для подачі негаторного позову ), і, як наслі-док, порушення права орендаря на користування земельною ділянкою, а саме доповідні ( пояснення ) відповідальних осіб по здійсненню господарської діяль-ності підприємства, фіксування протиправних дій за допомогою фото або віде-озйомки ( речові докази ), що у своїй сукупності є необхідними для встанов-лення об`єктивної істини у справі, та, як наслідок, підтвердження викладених у позовній заяві обставин, що позивачем здійснено не було.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції не помилився у визначенні характеру спірних правовідносин, які склалися та мають місце між сторонами у справі, застосував закон, що їх регулює, повно і всебічно дослідив матеріали справи, надав належну правову оцінку доводам сторін, зібраним у справі дока-зам та дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивачем не доведено су-купністю належних, допустимих та достатніх доказів фактів та обставин чи-нення ОСОБА_1 перешкод у користуванні ТОВ «Теплик-Агро» орендова-ною земельною ділянкою, тому відмовив у задоволенні позову через недоведе-ність його вимог. Наведені в апеляційній скарзі аргументи зводяться до незгоди із висновками суду першої інстанції стосовно встановлених обставин справи; мотиви скарги характеризуються тлумаченням норм матеріального і процесу-ального права на свій суб`єктивний розсуд, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував.

Апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги не є суттєвими, такими, що заслуговують на увагу, тому немає підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно із його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних сво-бодзобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Seryavin and others v. Ukraine, № 4909/04, § 58, Європейський суд з прав людини, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до статті 375ЦПКУкраїни суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріаль-ного і процесуального права. Ураховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність залишити апеляційну скаргу ТОВ «Теплик-Агро» без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до норм статті 141,підпункту «в» пункту четвертого частини першої статті 382ЦПК України у зв`язку з переглядом справи у суді апеляцій-ної інстанції розподіляються понесені сторонами на цій стадії судові витрати. Оскільки апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, то судові витрати, понесені скаржником у якості судового збору слід залишити за ним, позивачем у справі.

Керуючись статтями 368, 374, 375, 381 - 384, 389 - 391 ЦПК України, апеляційний суд у складіколегії суддів судової палати у цивільних справах -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплик-Агро» Анченка Василя Григоровича залишити без задоволення.

Рішення Теплицького районного суду Вінницької області від 23 травня 2023 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідаль-ністю «Теплик-Агро» до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом забезпечення вільного доступу до земельної ділянки, заборони проведення будь-яких сільськогосподарських робіт залишити без змін.

Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, залишити за Товариством з обмеженою відповідальністю «Теплик-Агро».

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прий-няття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Повний текст постанови складений 17 cерпня 2023 року.

Суддя-доповідач Т. О. Денишенко

Судді С. К. Медвецький

В. П. Рибчинський

СудВінницький апеляційний суд
Дата ухвалення рішення16.08.2023
Оприлюднено21.08.2023
Номер документу112917089
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: щодо усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою

Судовий реєстр по справі —144/141/21

Постанова від 16.08.2023

Цивільне

Вінницький апеляційний суд

Денишенко Т. О.

Постанова від 16.08.2023

Цивільне

Вінницький апеляційний суд

Денишенко Т. О.

Ухвала від 31.07.2023

Цивільне

Вінницький апеляційний суд

Денишенко Т. О.

Ухвала від 13.07.2023

Цивільне

Вінницький апеляційний суд

Денишенко Т. О.

Ухвала від 10.07.2023

Цивільне

Вінницький апеляційний суд

Денишенко Т. О.

Рішення від 23.05.2023

Цивільне

Теплицький районний суд Вінницької області

Довгалюк Л. В.

Рішення від 23.05.2023

Цивільне

Теплицький районний суд Вінницької області

Довгалюк Л. В.

Ухвала від 15.08.2022

Цивільне

Теплицький районний суд Вінницької області

Довгалюк Л. В.

Ухвала від 14.07.2022

Цивільне

Теплицький районний суд Вінницької області

Довгалюк Л. В.

Ухвала від 23.03.2021

Цивільне

Теплицький районний суд Вінницької області

Довгалюк Л. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні