Постанова

від 15.08.2023 по справі 130/2963/21

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 130/2963/21

Провадження № 22-ц/801/1397/2023

Категорія: 77

Головуючий у суді 1-ї інстанції Заярний А. М.

Доповідач:Сало Т. Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2023 рокуСправа № 130/2963/21м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сала Т.Б., суддів: Ковальчука О.В., Матківської М.В., секретар Луцишин О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 10 травня 2023 року, ухвалене суддею Заярним А.М., повне рішення складено 16 травня 2023 року, в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Виробничого підрозділу Жмеринська дирекція залізничних перевезень Регіональної філії «Південно-Західна залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Первинна профспілкова організація «Незалежної профспілки працівників Української залізниці Козятинщини», Управління Служби безпеки України у Вінницькій області про визнання незаконним наказу про звільнення та поновлення на роботі, про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

встановив:

У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із даним позовом, в якому просив:

- визнати незаконним наказ про припинення трудового договору (контракту) №893/ОС від 23.09.2021 та поновити його на посаді головного інженера станції «Жмеринка» Виробничого підрозділу Жмеринська дирекція залізничних перевезень Регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця»;

- стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 24.09.2021 до дня ухвалення рішення суду про поновлення на роботі.

Позовна заява, з урахуванням заяви про зміну підстав позову, мотивована тим, що з 08.12.2004 ОСОБА_1 обіймав різні посади, пов`язані зі здійсненням залізничних перевезень в АТ «Українська залізниця». Згідно наказу № 792/ОС від 08.09.2020 його було переведено з попереднього місця роботи на посаду головного інженера станції Жмеринка.

Відповідно до наказу (розпорядження) № 893/ОС від 23.09.2021 про припинення трудового договору (контракту) позивача було звільнено із займаної посади з підстав, передбачених п. 2 ст. 40 КЗпП - відмова у наданні допуску до державної таємниці. В даному наказі окрім іншого зазначено окремою підставою для звільнення відмову позивача від переведення на іншу вакантну посаду, запропоновану 23.09.2021 в межах АТ «Укрзалізниця».

Позивач вважає, що в даному випадку роботодавцем, а саме виробничим підрозділом «Жмеринська дирекція залізничних перевезень» при звільненні позивача із займаної ним посади було допущено порушення вимог трудового законодавства, яке полягає в тому, що позивач був звільнений з займаної посади без згоди виборного органу (профспілкової організації). Крім того, при звільненні роботодавець не врахував обставини, які унеможливлюють звільнення на підставі п. 2 ст. 40 КЗпП України. Підставою для звільнення стало позбавлення позивача допуску до державної таємниці за порушення норм законодавства та перетин державного кордону без повідомлення спеціально уповноваженої особи, проте факт перетину кордону мав місце в 2015-2017 роках і з 2017 по 2021 рік йому неодноразово було надано допуск до державної таємниці. Для звільнення працівника із займаної посади з підстави позбавлення допуску має бути факт притягнення його до відповідальності за порушення обов`язку щодо збереження державної таємниці.

Рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 10 травня 2023 року позов задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано наказ (розпорядження) №893/ОС від 23.09.2021 про припинення трудового договору (контракту) та поновлено ОСОБА_1 на посаді головного інженера станції «Жмеринка» Виробничого підрозділу Жмеринська дирекція залізничних перевезень Регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця».

Стягнуто з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на корить ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за рік, з 24.09.2021 до 24.09.2022, в розмірі 241 869 грн (сума обрахована без віднімання сум податків та зборів), а також стягнуто на користь держави судовий збір в розмірі 3 326,69 грн.

Не погодившись із вказаним рішенням, АТ «Українська залізниця» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В апеляційній скарзі зазначає, що висновок суду щодо обмеження відповідачем пропозицій вакантних посад виробничим підрозділом суперечить обставинам справи. Під час розгляду справи позивач не вказував, що йому пропонували посади тільки у виробничому підрозділі Жмеринської дирекції залізничних перевезень, тому у судовому засіданні за участю сторін ця обставина не досліджувалася. У тексті протоколу від 23.09.2021, на який посилається суд, вказується, що керівництво дирекції пропонувало позивачу за окремим списком посади по всьому підприємству, але він від запропонованих посад відмовився. Займана позивачем посада передбачає допуск до державної таємниці, який Управлінням Служби безпеки України у Вінницькій області було скасовано ОСОБА_1 .. Позивач мав право оскаржити рішення про відмову у наданні допуску до державної таємниці, але не зробив цього, а роботодавець позбавлений такого права. Позивачу було запропоновано переведення на посади, які не передбачають роботу з державною таємницею. Власник має право звільнити працівника без згоди профспілкового органу за відсутності обґрунтування профспілковим органом такої відмови, а не з мотивів її відмови.

У доповненнях до апеляційної скарги АТ «Українська залізниця» також зазначило, що хоча під час розгляду справи ні суд, ні учасники справи не ставили під сумнів обставину обов`язкової наявності у особи, яка займає посаду головного інженера станції доступу до державної таємниці, на підтвердження наявності такої вимоги істотною надано лист начальника Жмеринської дирекції залізничних перевезень від 12.06.2023 №45нзп.

Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.

Апеляційний суд, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги дійшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлено, що з 08.09.2020 ОСОБА_1 на підставі наказу №792/ОС від 08.09.2020 (у зв`язку з переводом) обіймав посаду головного інженера станції «Жмеринка», що підтверджується копією трудової книжки серії НОМЕР_1 (а.с.12-14 т.1).

02.09.2021 начальник дирекції Буравський В.Л. листом повідомив (№ДН-3-01-08/693) головного інженера станції Жмеринка виробничого підрозділу Жмеринська дирекція залізничних перевезень регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця» ОСОБА_1., що на підставі листа Управління Служби безпеки України у Вінницькій області від 01.09.2021 №53/26/47-4542дск була здійснена його перевірка по наданню допуску за формою 3. За результатами перевірки встановлено, що всупереч вимог ст. 28 Закону України «Про державну таємницю» та п. 116 Порядку №939 ОСОБА_1 не виконав вимоги режиму секретності, чим порушив взяті на себе обов`язки громадянина щодо збереження державної таємниці у частині письмового повідомлення керівника режимно-секретного органу щодо свого наміру виїхати за межі України. У зв`язку з зазначеним було прийнято та реалізовано рішення щодо скасування допуску до державної таємниці. Відповідно до вимог п. 3 ч. 2 ст. 23, ст. 26 Закону України «Про державну таємницю» та керуючись п. 2 ст. 40 КЗпП України ОСОБА_1 повинен бути переведений на посаду, яка не передбачає роботу з державною таємницею, а в разі неможливості - звільнений. Відтак Буравський В.Л. просив розглянути питання щодо переведення на посади, які не передбачають роботу з державною таємницею: Перелік вакантних посад по ВП Жмеринської дирекції станом на 02.09.2021 (на 3-х аркушах). Вказане повідомлення ОСОБА_1 отримав 02.09.2021 (а.с.18-19 т.1).

Начальник ВП Жмеринська дирекція залізничних перевезень Буравський В.Л. листом від 03.09.2021 №ДН-3-01-08/692 звернувся до голови Незалежної профспілки працівників Української залізниці Школяр О.О., в якому просив дати згоду на звільнення ОСОБА_1 за п. 2 ст. 40 (у зв`язку з відмовою у наданні допуску до держаної таємниці) та відмовою від запропонованих посад для переведення. В додатках до вказаного листа зазначено: копія повідомлення від 02.09.2021 та перелік вакантних посад до ВП Жмеринська дирекції залізничних перевезень станом на 02.09.2021 (на 3-х арк.) (а.с.20 т.1).

З копії витягу з протоколу №10 засідання Ради Голів Незалежної профспілки працівників Української залізниці від 08.09.2021 встановлено, що на засіданні було розглянуто лист № ДН-3-01-08/695 від 03.09.2021 начальника ВП Жмеринська дирекція залізничних перевезень Буравського В.Л. з проханням дати згоду на звільнення головного інженера ОСОБА_1 у зв`язку з відмовою у наданні допуску до державної таємниці. За результатами розгляду листа рада вирішила відмовити у наданні згоди на розірвання трудового договору з ОСОБА_1 з таких підстав:

- роботодавець не дотримався вимог щодо направлення подання про звільнення (лист № ДН-3-01-08/695 не можна вважати обґрунтованим поданням про розірвання трудового договору з працівником, оскільки він не містить: назви (подання), не містить посилання на закон, а лише п. 2 ст. 40 (не зазначено назву нормативно-правового акту); адресовано голові профспілки, а не профспілковому органу підприємства, що є порушенням ч.3 ст.252 КЗпП; не містить обґрунтування із викладенням фактів і застосованих норм права;

- роботодавець не довів наявності підстав для звільнення, лист (повідомлення) № ДН-3-01-08/695 від 03.09.2021 начальника ВП Жмеринська дирекція залізничних перевезень Буравського В.Л. складається із загальних фраз і містить посилання на норми невідомого «Порядку №939». Перевірити дійсність викладених у листі обставин неможливо, оскільки виборному профспілковому органу не надані завірені копії документів, які б дозволили перевірити законність та підставність звільнення;

- роботодавець не врахував істотні обставини, які унеможливлюють звільнення: ОСОБА_1 не притягувався до будь-якої відповідальності за порушення обов`язку щодо збереження державної таємниці у 2015-2017 роках, йому неодноразово переоформлялися допуски до державної таємниці, зокрема, у 2019 та 2020 роках;

- роботодавець не керується нормами закону, які підлягають застосуванню: в порушення ч. 2 ст. 40 КЗпП не запропонував ОСОБА_1 для переведення усі посади, які є на підприємстві АТ «Українська залізниця», а лише ті, які є у ВП «Жмеринська дирекція залізничних перевезень»;

- роботодавець проявляє упереджене ставлення до працівника (а.с.22-24 т.1).

Суд першої інстанції встановив, що у тексті вказаного протоколу згадується лист від 03.09.2021 №ДН-3-01-08/692 та №ДН-3-01-08/695, однак вважав, що мова йде саме про лист №ДН-3-01-08/695 і ця обставина не заперечувалася учасниками спарви.

Також Буравський В.Л. листом від 14.09.2021 №ДН-3-01-08/736 звертався до голови первинної профспілкової організації Незалежної профспілки працівників Української залізниці Козятинщини Пилявця В.Г., в якому просив дати згоду на звільнення ОСОБА_1 за п. 2 ст. 40 (у зв`язку з відмовою у наданні допуску до держаної таємниці та відмовою від запропонованих посад для переведення). В додатках до вказаного листа зазначено: копія повідомлення від 02.09.2021 та перелік вакантних посад до ВП Жмеринська дирекції залізничних перевезень станом на 02.09.2021 (на 3-х арк.) (а.с.21 т.1).

Повідомленням від 23.09.2021 за №ДН-3-01-08/797 за підписом начальника дирекції Буравського В.Л. головного інженера ОСОБА_1 доведено до відома про обставини, які зазначені також і в повідомленні №ДН-3-01-08/693 від 02.09.2021. Запропоновано розглянути питання щодо переведення на посади, які не передбачають роботу з державною таємницею: перелік посад по АТ «Укрзалізниця» станом на 22.09.2021 (на 82 аркушах). ОСОБА_1 із переведенням на запропоновані вакантні посади не погодився (а.с.74 т.1).

З копії витягу з протоколу №9 засідання виборного органу первинної профспілкової організації незалежної профспілки працівників Української залізниці Козятинщини від 28.09.2021 встановлено, що виборним органом розглянуто лист Буравського В.Л. № ДН-3-01-08/736 від 14.09.2021 з проханням дати згоду на звільнення головного інженера ОСОБА_1 внаслідок відмови у наданні допуску до державної таємниці. Виборним органом відмовлено у наданні згоди на розірвання трудового договору з ОСОБА_1 з таких підстав:

- роботодавець не дотримався вимог щодо направлення подання про звільнення (лист № ДН-3-01-08/695 не можна вважати обґрунтованим поданням про розірвання трудового договору з працівником, оскільки він не містить: назви (подання), не містить посилання на закон, а лише п. 2 ст. 40 (не зазначено назву нормативно-правового акту); адресовано голові профспілки, а не профспілковому комітету, що є порушенням ч. 3 ст. 252 КЗпП;

- роботодавець не надав доказів наявності підстав для звільнення, лист (повідомлення) № ДН-3-01-08/736 від 14.09.2021 начальника ВП Жмеринська дирекція залізничних перевезень Буравського В.Л. складається із загальних фраз і позбавлене конкретних фактів. Перевірити дійсність викладених у листі обставин неможливо, оскільки профспілці не надані завірені копії документів, які б дозволили перевірити законність та підставність звільнення;

- роботодавець не врахував важливі обставини, які унеможливлюють звільнення: ОСОБА_1 не притягувався до будь-якої відповідальності за порушення обов`язку щодо збереження державної таємниці у 2015-2017 роках, йому неодноразово переоформлялися допуски до державної таємниці, зокрема у 2019 та 2020 роках;

- роботодавцем порушено норми законодавства: в порушення ч. 2 ст. 40 КЗпП не запропонував ОСОБА_1 для переведення усі посади, які є на підприємстві АТ «Українська залізниця», а лише ті, які є у ВП «Жмеринська дирекція залізничних перевезень»;

- роботодавець проявляє упереджене ставлення до працівника (а.с.7-8 т.2).

Відповідно до копії протоколу наради при начальнику ВП Жмеринська дирекція залізничних перевезень від 23.09.2021 вирішено, зокрема, підготувати лист до незалежної профспілки працівників Української залізниці, в якому повідомити про незгоду головного інженера станції Жмеринка ОСОБА_1 від переведення на запропоновані вакантні посади по АТ «Укрзалізниця»; підготувати наказ про звільнення ОСОБА_1 згідно п.2 ст.40 КЗпП України та звільнити його з 23.09.2021, провівши з ним всі необхідні розрахунки (а.с.207 т.1).

Згідно наказу (розпорядження) начальника дирекції Буравського В.П. №893/ОС від 23.09.2021 ОСОБА_1 з 29.09.2021 звільнено з посади головного інженера станції «Жмеринка» на підставі п. 2 ст. 40 КЗпП України в зв`язку з відмовою у наданні допуску до державної таємниці. Підстава: відмова від переведення на іншу посаду запропоновану 23.09.2021 в межах АТ «Укрзалізниця». У наказі зазначено про відмову профспілкової організації у наданні згоди на звільнення ОСОБА_1 згідно постанови профкому №34 від 14.09.2021 (а.с.15 т.1).

Відповідно до розрахунку оплати середньої зарплати ОСОБА_1 , заробітна плата позивача в липні 2021 року складала 15 255,40 грн, в серпні - 25 055,79 грн з урахуванням податків та зборів. В липні відпрацьовано 16 днів, а в серпні - 21 день (а.с.206 т.1).

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази суд першої інстанції зробив висновок, що в даному випадку роботодавцем при звільненні ОСОБА_1 із займаної ним посади було допущено грубе порушення вимог трудового законодавства, так як позивач був звільнений з займаної посади без згоди виборного органу (первинної профспілкової організації) та без доведення підстав звільнення. Відтак суд дійшов до висновку про наявність підстав для визнання наказу незаконним та таким що підлягає скасуванню, а ОСОБА_1 поновленню на роботі.

Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Статтею 4 Конвенції Міжнародної Організації Праці № 158 про припинення трудових відносин з ініціативи підприємця 1982 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 04 лютого 1994 року № 3933-XII, яка є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України, визначено, що трудові відносини з працівниками не припиняються, якщо тільки немає законних підстав для такого припинення, пов`язаного із здібностями чи поведінкою працівника або викликаного виробничою потребою підприємства, установи чи служби.

За змістом підпункту «а» пункту 2 статті 9 вказаної Конвенції тягар доведення наявності законної підстави для звільнення, як це визначено в статті 4 цієї Конвенції, лежить на роботодавцеві.

Зазначене повністю узгоджується з вимогами трудового законодавства України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадку виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров`я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов`язків вимагає доступу до державної таємниці.

Частиною другою цієї статті встановлено, що звільнення з підстав, зазначених у пункті 2 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Згідно зі статтею 43 КЗпП України, розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктом 2 статті 40 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

Рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути обґрунтованим. У разі якщо в рішенні немає обґрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, роботодавець має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

У ч. 3 ст. 252 КЗпП України зазначено, що звільнення членів виборного профспілкового органу підприємства, установи, організації (у тому числі структурних підрозділів), його керівників, профспілкового представника (там, де не обирається виборний орган професійної спілки), крім випадків додержання загального порядку, допускається за наявності попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є, а також вищого виборного органу цієї професійної спілки (об`єднання професійних спілок).

Згідно з частиною третьою статті 41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», звільнення членів виборного профспілкового органу підприємства, установи, організації (у тому числі структурних підрозділів), його керівників, профспілкового представника (там, де не обирається виборний орган профспілки), крім додержання загального порядку, допускається за наявності попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є, а також вищестоящого виборного органу цієї профспілки (об`єднання профспілок).

З витягу протоколу №5 засідання загальних зборів Первинної профспілкової організації Незалежної професійної спілки працівників Української залізниці Козятинщини від 27.07.2021 слідує, що ОСОБА_1 був обраний в профспілковий комітет членом виборного органу Первинної профспілкової організації Незалежної професійної спілки працівників Української залізниці Козятинщини (а.с.16-17 т.1).

Враховуючи вищенаведені норми, відповідачу перед звільненням ОСОБА_1 необхідно було отримати згоду як виборного органу Первинної профспілкової організації Незалежної професійної спілки залізничників Української залізниці Козятинщини, членом якого являється позивач, так і вищестоящого виборного органу цієї профспілки.

08.09.2021 Рада Голів Незалежної профспілки працівників Української залізниці за результатами розгляду звернення (лист) роботодавця відмовила у наданні згоди на звільнення позивача, що слідує з витягу з протоколу №10 засідання Ради.

Таку ж відмову відповідач отримав і від виборного органу первинної профспілкової організації незалежної профспілки працівників Української залізниці Козятинщини.

В апеляційній скарзі АТ «Українська залізниця» не погоджується з мотивами відмови профспілки у наданні згоди на розірвання трудового договору з позивачем, що викладені в протоколі №10, однак в даному випадку не можна стверджувати про те, що така відмова не була обґрунтована. У витязі з протоколу засідання ради наведено правове обґрунтування відмови у звільненні позивача з посади з визначених відповідачем підстав та наведені факти, які перешкоджали звільненню ОСОБА_1 ..

Відповідач, заперечуючи в апеляційній скарзі щодо мотивів відмови профспілки, в суді першої інстанції не спростував викладені у протоколі засідання Ради Голів Незалежної профспілки працівників Української залізниці мотиви прийнятого нею рішення, і лише в апеляційній скарзі вказує про формальність такого обґрунтування.

Суттєвим також є те, що відповідач, не дочекавшись від виборного органу Первинної профспілкової організації Незалежної професійної спілки залізничників Української залізниці Козятинщини відповіді за його зверненням (листом) прийняв рішення про звільнення ОСОБА_1 ..

Такі дії відповідача є протиправними не лише за змістом, а й у зв`язку з процедурними порушеннями порядку звільнення тих працівників, які користуються особливими гарантіями забезпечення своїх трудових прав, передбачених саме для працівників, обраних до профспілкових органів.

Свідоме порушення імперативних вимог трудового законодавства правомірно та підставно мають бути оцінені як істотне свідоме грубе порушення керівником його трудових обов`язків.

АТ «Українська залізниця» в апеляційній скарзі також зазначає, що ОСОБА_1 мав право на оскарження рішення Служби безпеки України про відмову у наданні допуску до державної таємниці через порушення ним порядку виїзду за кодон, однак, він не скористався ним.

Вказані доводи не заслуговують на увагу, оскільки, по-перше, про наявність листа Управління Служби безпеки України у Вінницькій області від 01.09.2021 №53/26/47-4542дск згадується лише у двох повідомленнях начальника дирекції Буравського В.Л. (від 02.09.21 та від 23.09.2023), по-друге, саме рішення Служби безпеки України про відмову (чи скасування) у наданні допуску до державної таємниці, а також лист від 01.09.2023 №53/26/47-4542дск, про які згадується у повідомленнях, у матеріалах справи відсутні.

Доказів, що ОСОБА_1 отримав лист від Управління Служби безпеки України у Вінницькій області немає.

Тобто відповідачем не надано до суду доказів, які стали підставою для винесення оскаржуваного наказу.

Відсутність в матеріалах справи листа Управління Служби безпеки України у Вінницькій області від 01.09.2021 за вихідним №53/26/47-4542дск, який став підставою звільнення позивача, є порушенням вимог статті 79 ЦПК України про достовірність доказів.

Також матеріали справи вказують на суперечності щодо підстав звільнення позивача, оскільки в повідомленнях начальника дирекції Буравського В.Л. , адресованих ОСОБА_1 від 02.09.2021 та 23.09.2021 йде мова як про скасування допуску, так і про відмову у наданні такого допуску, а відтак незрозумілим є яке саме рішення було прийнято уповноваженим органом щодо позивача: відмова у наданні допуску до державної таємниці чи скасування допуску до державної таємниці, що є окремими підставами звільнення.

Факт оскарження (чи не оскарження) ОСОБА_1 прийнятого Службою безпеки України за результатами його перевірки рішення, за обставин даної справи, не має правового значення, адже не є обов`язковою передумовою для звернення до суду за захисту порушених прав.

Крім цього, судом першої інстанції зроблено висновок, що звільнення ОСОБА_1 було здійснене з порушенням вимоги ч. 2 ст. 40 КЗпП України, оскільки його було обмежено лише переліком вільних посад у Виробничому підрозділу Жмеринська дирекція залізничних перевезень, а не на підприємстві АТ «Українська залізниця» загалом.

Доводи апеляційної скарги на спростування вказаного висновку не розглядаються апеляційним судом, оскільки це не було підставою позову, і такий висновок не призвів до неправильного вирішення спору в межах підстав позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, оскільки воно ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

постановив:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» залишити без задоволення.

Рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 10 травня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 18 серпня 2023 року.

Головуючий Т.Б. Сало

Судді М.В. Матківська

О.В. Ковальчук