Постанова

від 15.08.2023 по справі 583/816/23

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2023 року м.Суми

Справа №583/816/23

Номер провадження 22-ц/816/1069/23

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач),

суддів - Філонової Ю. О. , Рунова В. Ю.

з участю секретаря судового засідання Кияненко Н.М.,

у присутності :

позивача ОСОБА_1 та її представника адвоката Білери Петра Петровича,

представника відповідача - адвоката Розторгуєвої Валентини Борисівни

розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Охтирського міськрайонногосудуСумськоїобласті від 28квітня2023року у складі судді Ільченко В.М., ухваленого в м. Охтирка Сумської області, повний текст якого складено 03 травня 2023 року,

в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунальної установи Сумської обласної ради Охтирський будинок-інтернат для громадян похилого віку та інвалідів про поновлення на роботі та стягнення середньомісячногозаробітку за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и в :

У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернулась досуду звказаним позовом, який мотивовано тим, що з 12 грудня 1994 року вона працювала в Охтирському будинку-інтернаті секретарем-друкаркою. З 2017 року по 31 січня 2023 року вона перебувала у відпустці по догляду за дитиною. 31 січня 2023 року їй було повідомлено про звільнення, у зв`язку з скороченням посади секретаря-друкарки, яку вона обіймала, та запропоновано перейти на одну з вакантних посад. Того ж дня було видано наказ про її звільнення з роботи за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України. Вважає, що при її звільненні відповідач не дотримався норм трудового законодавства. Так, повідомлення про звільнення датоване 30 жовтня 2019 року вона не отримувала, так як того дня перебувала з дитиною у лікарні, по пошті його вона теж не отримувала. 14 листопада 2019 року вона не перебувала в комунальній установі та їй не зачитували повідомлення про звільнення, оскільки відвідувала з дитиною лікаря в м. Суми.

Вказує на те, що вона є багатодітною матір`ю, однією працюючою в родині, а тому мала переважне право залишення на роботі, що не було враховано відповідачем. Крім того, безперервний стаж її роботи в даній установі з 12 грудня 1994 року.

Просила суд ухвалити рішення, яким скасувати наказ №02/о від 31 січня 2023 року Комунальної установи Сумської обласної ради Охтирський будинок-інтернат для громадян похилого віку та інвалідів про звільнення її з роботи, поновити на роботі та стягнути з відповідача середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу, а також судові витрати.

Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 28 квітня 2023 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено за необґрунтованістю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження твердження відповідача про її обізнаність з існування повідомлення про скорочення посади секретаря друкарки від 30 жовтня 2019 року та з пропозицією переведення її на посади соціального працівника чи інспектора з кадрів. Зазначає, що судом першої інстанції не були допитані, як свідки директор комунальної установи ОСОБА_2 , економіст ОСОБА_3 та секретар-друкарка ОСОБА_4 . Вважає, що судом першої інстанції не надав належної правової оцінки тому факту, що 14 листопада 2019 року (день складення акту про відмову від підпису на підтвердження отримання повідомлення від 30 жовтня 2019 року) вона перебувала в Сумській обласній дитячій клінічній лікарні, куди привозила на консультацію свого сина, тому вона фізично не могла бути присутньою в комунальній установі.

На переконання позивача є помилковими висновки суду першої інстанції про надсилання письмового попередження про наступне вивільнення та пропозиції про вакантні посади засобами поштового зв`язку 18 листопада 2019 року, оскільки листоноша, який обслуговує її вулицю судом не допитувався. Наголошує на тому, що вона б погодилася перейти на посаду інспектора з кадрів, так як мала вищу освіту, проте такої пропозиції вона не отримувала.

Стверджує, що відповідач звільнив її з порушенням вимог ст. 49-2 КЗпП України, адже не повідомив про наступне вивільнення не пізніше ніж за два місяці.

КУ СОР Охтирський будинок інтернат для громадян похилого віку та інвалідів подано відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість судового рішення, просить його залишити без зміни, а доводи апеляційної скарги залишити без задоволення . Вказує на безпідставність наведених позивачем доводів, так як суд не може самостійно збирати докази, в тому числі з власної ініціативи допитувати свідків, за відсутності відповідного клопотання. Відповідач стверджує, що позивача звільнено з дотриманням вимог ст. 49-2 КЗпП України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та її представника, які підтримали доводи апеляційної скарги, заперечення проти апеляційної скарги представника відповідача, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

За приписами частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У справі, що переглядається, суд першої інстанції встановив, що позивач з 12 грудня 1994 року перебувала в трудових відносинах з КУ СОР Охтирський будинок інтернат для громадян похилого віку та інвалідів, працювала на посаді секретаря-друкарки (а.с. 10).

Наказом Міністерства соціальної політики України № 893 від 06 червня 2019 року «Про затвердження методичних рекомендацій щодо визначення чисельності працівників інтернатних закладів/установ системи соціального захисту населення» затверджено Методичні рекомендації щодо визначення чисельності працівників інтернатних закладів/установ системи соціального захисту населення ( а.с. 24).

Наказом КУ СОР Охтирський будинок-інтернат для громадян похилого віку та інвалідів № 07-ОД від 29 жовтня 2019 року « Про оптимізацію штатного розпису», у зв`язку з введенням в дію наказу Міністерства соціальної політики України № 893 від 06 червня 2019 року, зокрема, виведено зі штатного розпису посаду «секретар-друкарка»; секретаря друкарку ОСОБА_4 зобов`язано письмово під особистий підпис попередити працівників про скорочення посад, в тому числі ОСОБА_1 та ОСОБА_4 (а.с. 25).

Згідно з штатними розписами КУ СОР Охтирський будинок-інтернат для громадян похилого віку та інвалідів, з 01 січня 2019 року затверджено штат в кількості 71,5 штатних одиниць, в тому числі посада технічного службовця секретар-друкарка, з 01 січня 2020 року затверджено штат в кількості 71,5 штатних одиниць, відсутні посади технічних службовців, наявні посади спеціалістів, в тому числі соціальний працівник, інспектор з кадрів, з 01 січня 2023 року затверджено штат в кількості 71,5 штатних одиниць, відсутні посади технічних службовців, наявні посади спеціалістів, в тому числі соціальний працівник, інспектор з кадрів ( а.с. 55-56, 57-58, 59-60).

30 жовтня 2019 року складено повідомлення про скорочення посади (секретарю-друкарці ОСОБА_1 ) за №265/1, за підписом директора будинку інтернату, в якому йдеться про те, що в зв`язку з введенням в дію наказу Міністерства соціальної політики України №893 від 06 червня 2019 року «Про затвердження методичних рекомендацій щодо визначення чисельності працівників інтернат них закладів (установ) системи соціального захисту населення» та відповідно до наказу директора КУ СОР Охтирського будинку інтернату для громадян похилого віку від 29 жовтня 2019 року №07-ОД, ОСОБА_1 повідомляється, що 31 грудня 2019 року посаду «секретар-друкарка» буде скорочено. Також, запропоновано переведення на посади: «соціальний працівник» або «інспектор з кадрів», міститься прохання про надання письмової відповіді. Повідомлення не має відмітки про ознайомлення ОСОБА_1 (а.с. 26).

14 листопада 2019 року директором будинку-інтернату ОСОБА_2 , економістом ОСОБА_3 , секретарем-друкаркою ОСОБА_4 складено акт №01 про відмову від підпису на підтвердження отримання повідомлення від 30 жовтня 2019 року №265/1, згідно якого 14 листопада 2019 року директор будинку інтернату ОСОБА_2 зачитав вголос та вручив повідомлення про скорочення посади секретаря-друкарки від 30 жовтня 2019 року №265/1 та запропонував переведення на наступні посади: «соціальний працівник», «інспектор з кадрів» ОСОБА_1 , яка займає посаду секретар-друкарки (яка на даний час знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та була запрошена для вручення повідомлення), ОСОБА_1 не погодилася на переведення, відмовилася підписувати повідомлення (а.с. 27).

18 листопада 2019 року КУ СОР Охтирський будинок-інтернат на адресу: м. Охтирка, вул. Гоголя, 121 Сумської області ОСОБА_1 направлений лист з описом, а саме повідомлення про те, що з 31 грудня 2019 року посада «секретар-друкарка» буде скорочена та пропозиції посад для переведення: «соціальний працівник» або «інспектор з кадрів». 16 грудня 2019 року лист повернутий з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 81, 82).

31 січня 2023 року за № 20 складено пропозицію секретарю-друкарці ОСОБА_1 перейти на одну з вільних вакантних посад: молодша медична сестра (санітарка палатна) загального відділення, молодша медична сестра (санітарка палатна) загального відділення, молодша медична сестра (санітарка - роздавальниця) загального відділення, молодша медична сестра (санітарка - роздавальниця) загального відділення, лікар загальної практики сімейний лікар, бухгалтер. Попереджено, що у випадку відмови її буде звільнено згідно п. 1 ст. 40 КЗпП (а.с. 28).

Актом № 01 від 31 січня 2023 року складеним в.о. директора будинку-інтернату Токарем В.М., інспектора з кадрів ОСОБА_4 , соціальним працівником ОСОБА_5 , організатором культурно-дозвіллєвої діяльності Біданець О.В., зафіксовано відмову ОСОБА_1 , що займала посаду секретаря-друкарки, яка з 01 листопада 2011 року по 31 січня 2023 року знаходилася у відпустці по догляду за дитиною, від переведення на іншу вакантну посаду, відмову підписувати пропозицію та надати письмову відповідь ( а.с. 29).

Наказом № 02/0 від 31 січня 2023 року ОСОБА_1 звільнена з посади секретаря-друкарки з 31 січня 2023 року у зв`язку зі скороченням штату працівників, згідно п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України (а.с. 30).

Відповідно до повідомлення підприємству, установі, організації про результати огляду 03 червня 2022 року медико-соціальною експертною комісією ОСОБА_1 , останній, як особі з інвалідністю 3 гр. загального захворювання, протипоказана праця з високим рівнем статодинамічної напруги. За фахом на займаній посаді працювати може без додаткових навантажень Аналогічні за змістом повідомлення за результатами огляду МСЕК від 05 червня 2019 року, 28 травня 2020 року, 28 травня 2021 року (а.с. 66-69).

ОСОБА_1 є багатодітною матір`ю, має право на пільги, передбачені для багатодітних сімей, є опікуном дитини з інвалідністю, отримує пенсію по інвалідності 3 гр. загального захворювання (а.с. 11-15, 16, 17, 18).

Відповідно до довідки голови Первинної профспілкової організації «Охтирський будинок інтернат для громадян похилого віку та інвалідів» від 10 березня 2023 року за №30, ОСОБА_1 , не є членом профспілкового комітету (а.с. 65).

Ухвалюючи оскаржуване рішення та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що звільнення позивача з ініціативи власника з підстав скорочення чисельності штату працівників відбулося з дотриманням процедури, визначеної для цього КЗпП України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, так як вони відповідають вимогам закону та обставинам справи.

У частині 1 статті 21 КЗпП України передбачено, що трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Аналіз даної норми дає підстави дійти висновку про те, що вона передбачає декілька самостійних підстав для розірвання з ініціативи власника трудового договору з працівником, а саме: ліквідацію; реорганізацію; банкрутство; перепрофілювання підприємства, установи, організації; скорочення чисельності працівників; скорочення штату працівників.

Звільнення з підстав, зазначених в цьому пункті цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу (частина 2 статті 40 КЗпП України).

Частинами 1 та 3 статті 49-2 КЗпП України передбачено, що про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

Розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за пунктом 1 статті 40 КЗпП України, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

Встановлено, що наказом КУ СОР Охтирський будинок інтернат для громадян похилого віку та інвалідів від 29 жовтня 2019 року було внесено зміни до штатного розпису з 01 січня 2020 року на даному підприємстві, в тому числі, виключено одну штатну одиницю секретаря друкарки.

Статтею 64 ГК України передбачено, що підприємству, установі, організації надано право самостійно визначати чисельність працівників і штатний розпис.

Тобто підприємство може змінювати чисельність або штат працівників шляхом скорочення.

Апеляційним судом були досліджені штатний розпис КУ СОР Охтирський будинок інтернат для громадян похилого віку та інвалідів, затверджений 31 січня 2019 року та штатний розпис цієї комунальної установи затверджений 27 січня 2020 року, з яких вбачається наступне. Станом на 01 січня 2019 року на підприємстві існувала одна одиниця посади секретаря-друкарки, яку обіймала позивач, після внесення змін до штатного розпису, затвердженого 27 січня 2020 року посади секретаря друкарки були відсутні.

За таких обставин, оскільки на КУ СОР Охтирський будинок інтернат для громадян похилого віку та інвалідів існувала лише одна посада секретаря-друкарки, що і була виключена із штатного розпису, тому твердження позивач про наявність у неї переважного права на залишенні на роботі є непереконливим.

Усупереч доводів апеляційної скарги, відповідачем був дотриманий визначений ч. 1 ст. 49-2 КЗпП України двомісячний строк попередження позивача про його звільнення.

Зокрема, судом встановлено, що станом на час складання повідомлення про скорочення посади від 30 жовтня 2019 року ОСОБА_1 перебувала у декретній відпустці.

Повідомлення ОСОБА_1 про скорочення посади секретаря друкарки з 01 січня 2020 року та про наявність вакантних посад в установі підтверджується актом від 14 листопада 2019 року за №01. Обставини, встановлені в цьому акті, позивачем на доказах не спростовано.

Перебування сина ОСОБА_1 ОСОБА_6 14 листопада 2019 року у КНП СОР «Обласна клінічна лікарня» не свідчить про неможливість позивача в той день, з`явитися за викликом до КУ СОР Охтирський будинок інтернат для громадян похилого віку та інвалідів.

Відповідно до положень ч. 7 ст. 81, ч. 1 ст. 91 ЦПК України, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи.

Проте, з клопотанням про допит в судовому засіданні, як свідків директора та співробітників комунальної установи, якими був складений акт від 14 листопада 2019 року, щодо обставин його складання, сторона позивача до суду не зверталася, а тому посилання позивача, в доводах апеляційної скарги, про нездійснення судом виклику цих осіб є безпідставним.

Крім того, колегія суддів звертає увагу і на те, що позивачу в день звільнення 31 січня 2023 року (перший робочий день) було запропоновано перелік вакантних посад на які вона могла перейти, проте вона відмовилася.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, наказ про звільнення ОСОБА_1 з підстав скорочення штату, видано відповідачем з дотриманням норм чинного трудового законодавства та підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Інші доводи апеляційної скарги також не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Відповідно дост. 375 ЦПК Україниапеляційнийсуд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши законністьі обґрунтованістьрішення місцевогосуду вмежах доводівта вимогапеляційної скарги,колегія суддів визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення Охтирського міськрайонногосудуСумськоїобласті від 28квітня2023року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 15 серпня 2023 року.

Головуючий - О. І. Собина

Судді: Ю. О. Філонова

В. Ю. Рунов