Рішення

від 14.08.2023 по справі 558/139/22

ДЕМИДІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 558/139/22

номер провадження 2/558/11/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 серпня 2023 року смт. Демидівка Рівненської області

Демидівський районний суд Рівненської області в складі:

одноособово суддя Мельник Д.В.,

секретар судового засідання Березюк І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія», Товариства з обмеженою відповідальністю «Райз Захід» , державного реєстратора Комунального підприємства «Архітектор» Дубенської міської ради Рівненської області Цимбалюка Олега Олександровича про усунення перешкод у користуванні належним майном шляхом повернення його із незаконного володіння та скасування рішення державного реєстратора,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія», Товариства з обмеженою відповідальністю «Райз Захід» , державного реєстратора Комунального підприємства «Архітектор» Дубенської міської ради Рівненської області Цимбалюка Олега Олександровича про усунення перешкод у користуванні належним майном шляхом повернення його із незаконного володіння та скасування рішення державного реє.

Згідно позовної заяви позивачка ОСОБА_1 зазначає про те, що є власником земельної ділянки площею 3,20 га, що розташована на території Хрінницької сільської ради Дубенського (ліквідованого Демидівського) району Рівненської області, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.

17.03.2017 року між нею та ТОВ «Райз Захід» був укладений договір оренди вказаної земльної ділянки строком на 7 років. В кінці грудня 2021 року вона випадково дізналася про існування додаткової угоди б/н від 10.10.2017 року, згідно якої право оренди перейшло від ТОВ «Райз Захід» до відповідача ТОВ «Західна агровиробнича компанія». Строк дії договору змінено на 7 років з дня підписання такої додаткової угоди, тобто до 10.10. 2024 року.

У позовній заяві позивачка ОСОБА_1 зазначає про те, що дізнавшись про існування додаткової угоди від 10.10.2017 року, вона звернулася до відповідача з вимогою про повернення їй належної земельної ділянки, скасування самостійно додаткової угоди, оскільки не давала згоди на заміну сторони орендаря, а також на зміну строку дії договору оренди. Крім того, вона додаткову угоду від 10.10.2017 року до договору оренди землі від 17.03.2017 року не підписувала, ніколи не уповноважувала інших осіб це робити за неї та відповідної довіреності нікому не видавала. При цьому, ознайомившись із змістом копії такої додаткової угоди від 10.10.2017 року, вона виявила, що підпис на додатковій угоді їй не належить.

Проте, відповідач земельну ділянку їй не повернув. Крім цього на підставі вищевказаної додаткової угоди від 10.10.2017 року, державним реєстратором було зареєстровано перехід права оренди земельної ділянки площею 3,20 га до ТзОВ «Західна агровиробнича компанія».

В позовній заяві позивачка ОСОБА_1 посилається на те, що між нею та ТОВ «Західна агровиробнича компанія» наявний спір про право користування земельною ділянкою, яка їй належить. Також позивачка вказує, що додаткової угоди від 10.10.2017 року щодо передачі земельної ділянки відповідачеві вона не підписувала, з нею не узгоджувалися її умови , а тому вона є неукладеною.

Зазначає, що ТОВ «Західна агровиробнича компанія» користується належною їй земельною ділянкою, чим порушує її права на користування та розпорядження належним їй майном.

З вказаних підстав у позовній заяві позивачка ОСОБА_1 просить усунути перешкоди у користуванні належним майном шляхом повернення із незаконного володіння та скасування рішення державного реєстратора.

У своєму відзиві на позовну заяву відповідач ТзОВ «Західна агровиробнича компанія» вважає, що заявлений позивачкою ОСОБА_1 позов є необгрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає, з урахуванням наступного. На даний час відсутні будь-які рішення судів щодо визнання вказаних договорів розірваними, недійсними чи неукладеними. Тобто на даний час є чинними, тому підстави для задоволення позову відсутні.

15.04.2022 року позовна заява була залищена судом без руху для усунення недоліків (а.с.22).

Ухвалою суду від 29.04.2022 року по справі було відкрите провадження за правилами загального позовного провадження, а позовна заява прийнята до розгляду (а.с.39).

06.05.2022 року суд прийняв ухвалу про проведення судових засідань в режимі відеоконференцзв`язку(а.с.42).

22.06.2022 року судом винесено ухвалу про закриття підготовчого провадження, призначення справи до судового розгляду по суті та витребування у відповідача ТОВ «Західна агровиробнича компанія» оригіналу додаткової угоди від 10.10. 2017 року щодо земельної ділянки площею 3,20 га, кадастровий номер 5621485500:02:000:0128 (а.с.54)

12.10.2022 року ухвалою суду відповідачу ТОВ ««Західна агровиробнича компанія» було поновлено строк на подання відзиву на позов(а.с.81).

Ухвалою суду від 03.11.2022 року по справі призначено почеркознавчу експертизу та зупинено провадження по справі (а.с.107).

Ухвалою суду від 16.01.2023 року провадження по справі відновлено (а.с.123).

Ухвалою від 01.02.2023 року провадження по справі зупинено для подальшого проведення почеркознавчої експертизи (а.с.161).

Ухвалою від 19.04.2023 року провадження по справі відновлено (а.с.178).

Ухвалою суду від 06.06.2023 року по справі було повернуто зі стадіїї її розгляду по суті до стадії підготовчого провадження (а.с.197-198).

Ухвалою суду від 21.06.2023 року по цивільній справі було залучено співвідповідачів та прийнято уточнення позовних вимог (а.с.211-212).

11.07.2023 року ухвалою суду було закрито підготовче провадження по справі та призначено її до судового розгляду по суті ( а.с.122).

Позивачка ОСОБА_1 та її предстаник адвокат Лопухович А.О. на розгляд справи по суті 03.08.2023 року не з`явилися, подали до суду заяву про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримали (а.с. 41,130).

Відповідачі по справі на її розгляд по суті 03.08.2023 року не з`явилися, про час, дату та місце її розгляду були повідомлені належним чином(а.с.127,128).

Керуючись ч.1 ст. 223 ЦПК України, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи у відсутність відповідачів, вважаючи на те, що вони були належним чином повідомлені про час, дату та місце проведення судового засідання.

Дослідивши докази по справі, встановивши фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовної заяви повністю.

Із дослідженої в судовому засіданні копії договору оренди землі від 17.03. 2017 року встановлено, що ОСОБА_1 , як орендодавець, передала, а ТОВ «Райз Захід» прийняло у строкове платне користування земельну ділянку площею 3,20 га (рілля), що розташована на території Хрінницької сільської ради Дубенського району Рівненської області, кадастровий номер 5621485500:02:000:0128. Договір укладено на сім років (а.с. 13-14).

Із змісту наданої до суду позивачем оригіналу додаткової угоди б/н від 10.10.2017 року до договору оренди землі від 17.03. 2017 року (а.с. 78) вбачається, що зі згоди ОСОБА_1 , як орендодавця, орендар ТОВ «Райз Захід» передає, а новий орендар ТОВ «Західна агровиробнича компанія», приймає на себе права та обов`язки сторони (орендаря), передбачені в договорі оренди (п.1). Дана угода містить підписи сторін за угодою.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №286223780 від 23.11.2021 року вбачається, що 10.05.2017 року щодо належної ОСОБА_1 земельної ділянки площею 3,20 га, кадастровий номер 5621485500:02:000:0128 було зареєстровано право оренди за ТОВ «Західна агровиробнича компанія». Підставою для державної реєстрації державним реєстратором є вказаний договір оренди землі від 17.03.2017 року та додаткова угода від 10.10.2017 року, укладена між ТзОВ «Райз Захід», ТОВ «Західна агровиробнича компанія» та ОСОБА_1 . Строк дії оренди: 7 років, з правом пролонгації ( а.с.16).

За змістом ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

У ч. 1 cт. 627 ЦК України зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Разом з тим, визначення, процедура укладення, вимоги та припинення договору оренди землі врегульовано у спеціальному законі, яким є Закон України «Про оренду землі».

За правилами ст. 93 ЗК України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі», оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно ст. 90 ЗК України власники земельних ділянок мають право передавати їх в оренду.

У статті 6 Закону України «Про оренду землі» визначено, що орендарі набувають право оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених ЗК України, ЦК України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Відповідно до ст. 124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громади і юридичних осіб здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки із орендарем.

Згідно ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

В силу вимог ст. 16 Закону України "Про оренду землі", укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Відповідно до ч. 1 cт. 407 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.

Отже, користуватися земельною ділянкою приватної власності можливо на праві оренди, підставою для якої є договір, відповідно до якого сплачується орендна плата.

З дослідженого в судовому засіданні висновку експерта за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи № СЕ-19/103-22/10195-ПЧ від 24.03.2023 року вбачається, що підпис розміщений у розділі «Підписи Сторін за Угодою» між надрукованим словом «Орендодовець» та рукописним прізвищем « ОСОБА_1 у додатковій угоді № б/н від 10.10.2017 року (про заміну сторони та внесення змін до Договору оренди) до Договору оренди землі від 17.03.2017 року виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою /а.с. 168-172/.

Звертаючись до суду із позовом, ОСОБА_1 вказує на те, що додаткову угоду від 10.10. 2017 року до договору оренди землі від 17.03. 2017 року вона не підписувала та не уповноважувала інших осіб на їх підписання. Також, вона заперечує факт отримання нею будь-яких пропозицій, щодо укладення додаткової угоди від ТОВ «Західна агровиробнича компанія» та погодження між сторонами істотних умов вказаної додаткової угоди.

За таких обставин, суд визнає, що зазначена додаткова угода від 10.10.2017 року до договору оренди землі від 17.03.2017 року не підписувалась особисто позивачкою ОСОБА_1 ..

При цьому, суд виходить також з того, що відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Згідно з ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд вважає, що кожна із сторін по даній справі була належним чином поінформована про право надати суду будь-які докази для встановлення наявності або відсутності обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, а також прокоментувати їх. Крім того, сторони по справі не були позбавлені можливості повідомити суду й інші обставини, що мають значення для справи.

Таким чином, кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони.

Будь-яких доказів, що спростовували б доводи позивача, відповідачами до суду надано не було.

Судом також було досліджено відомості щодо виплати орендної плати, в яких зазначено прізвища орендодавців, сума та номер картки. Навпроти прізвища ОСОБА_1 було вказано суму коштів та картковий рахунок на який перераховувались кошти. Однак не заначено, на підставі якого договору сплачуються гроші ( а.с. 79).

Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи і ці дані встановлюються, в тому числі висновками експертів, то зважаючи на те, що зазначений висновок експерта містить інформацію щодо предмета доказування, тобто є належним (ст.77 ЦПК України), не одержаний в порушення порядку, встановленого законом та на його підставі в сукупності з іншими доказами, можна встановити дійсні обставини справи, то суд при вирішенні справи вважає його допустимим та бере до уваги.

Оскільки висновок експерта є мотивованим, науково обґрунтованим, достовірність його підтверджується об`єктивними даними, а тому сумнівів щодо його правильності у суду немає.

Водночас, при вирішенні спору, суд керується положеннями ч.1 ст.13 ЦПК України, якою визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частинами 1, 2 ст.15 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін. Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Частина 1 ст.15 Закону України«Про оренду землі» кореспондується із положеннями ч.1 ст.638 ЦК України, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору та умови, що визначені законом, як істотні.

Водночас, відповідно до ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою ст.203 цього кодексу.

Вимогами ст.216ЦК України встановлено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Відповідно до ч.1 ст.236 ЦК України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Отже, така додаткова угода є неукладеною, однак ТОВ «Західна агровиробнича компанія» продовжує користування землею, чим порушує права позивачки на користування та розпорядження належним їй майном.

Беручи до уваги встановлені фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позивачка не отримувала пропозицій щодо укладення додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки, не погоджувала умови такої додаткової угоди, та не підписувала її, а тому не можна вважати, що сторони договорів досягли усіх істотних умов договорів оренди землі, що передбачені ст.15 Закону України «Про оренду землі».

Згідно з ч.4 cт.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, згідно з правовим висновком, висловленим Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц, правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

За змістом статей 15 і 16 ЦК України, кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Велика Палата Верховного Суду у вказаній постанові звернула увагу на те, що такий спосіб захисту, як визнання правочину неукладеним, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом. Разом із цим суд може застосувати не встановлений законом спосіб захисту лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної в позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів.

У випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним, шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірного договору в мотивувальній частині судового рішення.

Окрім того, Великою Палатою Верховного Суду зазначено, що зайняття земельних ділянок фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. Тож, у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення таких ділянок. Більше того, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок (постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2018 у справі №504/2864/13-ц, від 04.07.2018 у справі №653/1096/16-ц, від 12.06.2019 у справі №487/10128/14-ц, від 11.11.2019 у справі №487/10132/14-ц).

Згідно з ч.1 cт.317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

За змістом cт.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч.2 cт.152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Таким чином, оскільки відповідач ТзОВ «Західна агровиробнича компанія користується земельною ділянкою позивачки без відповідної правової підстави, оскільки додаткова угода до договору оренди ОСОБА_1 не укладалася, то земельна ділянка підлягає поверненню відповідачем для позивачки.

Окрім того, заперечуючи проти позову, ТОВ «Західна агровиробнича компанія» зазначає, що орендодавець отримувала орендну плату за користування земельними ділянками, а отже знала про існування додаткових угод до договорів оренди та підтвердила їх.

Відповідно до ч.2 ст.205 ЦК України, правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. Отже, конклюдентними діями може підтверджуватися лише укладення договору в усній формі.

Між тим, ст.18 Закону України «Про оренду землі» визначено, що договір оренди набирає чинності після його державної реєстрації. Зазначена норма виключає можливість укладення спірного договору шляхом вчинення конклюдентних дій, бо такий договір не може бути зареєстрований.

Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц.

Відповідно до положень Закону України «Про оренду землі", право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Державна реєстрація речових прав та їх обтяжень здійснюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень«.

Відповідно до cт.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Під захистом цивільних прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права. Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.

Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання цієї норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини 3 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Таким чином, оскільки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наявні записи про право оренди земельної ділянки за відповідачами, які не ґрунтуються на укладеній додатковій угоді, порушують права та законні інтереси позивачки на користування та розпорядження земельними ділянками шляхом передання її в оренду іншим особам, то ефективним способом захисту порушених прав позивачки є скасування рішень державного реєстратора про реєстрацію прав оренди на земельні ділянки за ТОВ «Західна агровиробнича компанія», що забезпечить реальне відновлення порушених прав.

Вказаний висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 30.06.2020 у справі № 922/3130/19.

Згідно зі ст.387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

З огляду на те, що спірні земельні ділянки вибули з володіння власника поза її волею, витребування вказаних земельних ділянок з чужого незаконного володіння відповідає вимогам ст.387 ЦК України.

Згідно із ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Позивачкою в заяві про уточнення позовних вимог заявлено дві позовних вимоги, а саме усунення перешкод у користуванні належним майном шляхом повернення із незаконного володіння та скасування рішення державного реєстратора.

Однак судовий збір оплачено за одну позовну вимогу. Таким чином, вважаючи на те, що позовні вимоги позивачки задоволенні повністю, недоплачений судовий збір в розмірі 992 гривні 40 копійок підлягає стягненню з відповідачів на користь держави.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, у зв`язку з задоволенням позовних вимог ОСОБА_1 , з відповідачів на користь позивачки слід стягнути 992 гривні 40 копійок витрат на сплату судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.15,16, 205, 215, 216, 317, 387, 391 Цивільного кодексу України, ст.ст. 5, 12, 81-84, 141, 258, 259, 265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Задовольнити повністю позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича компанія" (35601, місто Дубно, провулок Центральний, будинок № 1, код ЄДРПОУ 41099127), Товариства з обмеженою відповідальністю "Райз-Захід" ( 35601, місто Дубно провулок Центральний, будинок № 1, код ЄДРПОУ 33246716), державного реєстратора Комунального підприємства «Архітектор» Дубенської міської ради Рівненської області Цимбалюка Олега Олександровича ( ЄДРПОУ 13984794, 35600, місто Дубно, вулиця Замкова, будинок № 4 Дубенського району Рівненської області) про усунення перешкод у користуванні належним майном шляхом повернення із незаконного володіння та скасування рішення державного реєстратора.

Усунути перешкоди у користуванні позивачкою ОСОБА_1 належним їй на праві приватної власності майном, а саме повернути їй, як власнику, із незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» земельну ділянку площею 3,20 га, кадастровий номер 5621485500:02:000:0128, розташовану на території Хрінницької сільської ради Демидівського (Дубенського на даний час) району Рівненської області

Скасувати рішення державного реєстратора Цимбалюка Олега Олександровича про реєстрацію переходу права оренди земельної ділянки площею 3,20 га, кадастровий номер 5621485500:02:000:0128, розташованої на території Хрінницької сільської ради Демидівського (Дубенського на даний час) району Рівненської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» на підставі додаткової угоди від 10.10.2017 року до договору оренди землі від 17.03.2017 року, номер запису про інше речове право 20389550.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 330 (триста тридцять) гривень 80 (вісімдесят) копійок сплаченого судового збору.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Райз-Захід" на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 330 (триста тридцять) гривень 80 (вісімдесят) копійок сплаченого судового збору.

Стягнути державного реєстратора Комунального підприємства «Архітектор» Дубенської міської ради Рівненської області Цимбалюка Олега Олександровича на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 330 (триста тридцять) гривень 80 (вісімдесят) копійок сплаченого судового збору.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнич компанія», Товариства з обмеженою відповідальністю "Райз-Захід", державного реєстратора Комунального підприємства «Архітектор» Дубенської міської ради Рівненської області Цимбалюка Олега Олександровича на користь держави судові витрати в розмірі по 330 (триста тридцять) гривень судового збору з кожного.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду через Демидівський районний суд Рівненської області шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Дмитро МЕЛЬНИК