Ухвала

від 21.08.2023 по справі 367/7682/19

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/7682/19

Провадження №1-кс/367/812/2023

УХВАЛА

Іменем України

21 серпня 2023 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ірпінь заяву про самовідвід судді Ірпінського міського суду Київської області ОСОБА_3 від розгляду кримінального провадження внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12019110000000589 від 07.08.2019 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 15, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 206-2, ч. з ст. 28, ч. 3 ст. 206-2 КК України

в с т а н о в и в:

В провадженні судді Ірпінського міського суду Київської області ОСОБА_3 знаходиться кримінальне провадження №367/7682/19, провадження № 1-кп/367/220/2023 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 15, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 206-2, ч. з ст. 28, ч. 3 ст. 206-2 КК України.

У заяві про самовідвід суддя Ірпінського міського суду Київської області ОСОБА_3 вказує, що брав участь у вказаному кримінальному провадженні під час досудового слідства, як слідчий суддя та за таких обставин зобов`язаний заявити собі самовідвід.

Учасники процесу в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, заяв про відкладення розгляду справи не надавали.

Враховуючи вимоги статті 28 КПК України щодо розумних строків судового розгляду, те, що чинним КПК України не передбачена обов`язкова участь учасників кримінального провадження при розгляді заяви про відвід, суд вважає, що неявка учасників процесу, які мали бути заінтересованими бути присутніми під час судового розгляду вказаної заяви, не перешкоджає проведенню такого розгляду без їх участі.

Перевіривши матеріали справи, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до положень частини 1 статті 75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Згідно статті 75 КПК України обставини, що виключають участь судді в кримінальному провадженні включають в себе в тому числі й наявність інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді.

Відповідно до частини 5 статті 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим.

Згідно статті 15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді.

В силу змісту статті 6 Конвенцією «Про захист прав людини і основоположних свобод» кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно статті 55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненим законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Бангалорськими принципами поведінки суддів, схваленими Резолюцією №2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 pоку визнається як основоположний принцип надання в рівній мірі кожній особі права на розгляд її справи, що пов`язана зі встановленням її прав та обов`язків, а також з питанням її винуватості у скоєнні кримінального злочину, незалежним судом, на засадах справедливості та безсторонності, на відкритому судовому засіданні у встановленому законом порядку, беручи до уваги те, що довіра суспільства до судової системи, а також до авторитету судової системи в питаннях моралі, чесності та непідкупності судових органів посідає першочергове місце в сучасному демократичному суспільстві, нижченаведені принципи мають на меті встановлення стандартів етичної поведінки суддів. Вони адресовані суддям для використання як інструкції, а також судовим органам для використання як базових принципів регламентації поведінки суддів. Крім того, вони покликані сприяти кращому розумінню та підтримці здійснення правосуддя з боку представників виконавчої та законодавчої влади, адвокатів та суспільства в цілому.

Згідно п. 1.1. Бангалорських принципів поведінки судді, суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від будь-якого стороннього впливу, спонукань, тисків, погроз або втручання, прямого чи опосередкованого, здійснюваного з будь-якої сторони та маючого на меті будь-які цілі.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (рішення у справі «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 і 30, Series A, no. 255, і рішення «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000XII).

Таким чином, у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. UnitedKingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини «Білуха проти України» (заява №33949/02) від 09 листопада 2006 року, особиста безсторонність суду призюмується, поки не надано доказів протилежного (про що зазначено у рішенні у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).

Стосовно об`єктивного критерію Європейський суд рекомендує визначити, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був не безсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), п. 44; та рішення у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії» (FerrantelliandSantangelo v. Italy), від 7 серпня 1996 poку, п. 58).

Враховуючи викладене, слід відмітити, що матеріали справи не містять доказів того, що суддя Ірпінського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_3 приймав участь в даному кримінальному провадженні, як слідчий суддя, а тому суд відмовляє у задоволенні заяви про самовідвід..

Керуючись статтею 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод, п.1.1 Бангалорських принципів, статтею 55 Конституції України, статтею 15 Кодексу суддівської етики, статтями 34, 75, 80, 81 КПК України, суд

у х в а л и в:

В задоволенні заяви судді Ірпінського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_3 про самовідвід по кримінальному провадженню №367/7682/19 - відмовити.

Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1