Ухвала

від 18.08.2023 по справі 420/18136/21

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/18136/21

УХВАЛА

18 серпня 2023 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Цховребова М.Г., розглянувши заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Чорноморської селищної ради Одеського району Одеської області про визнання недійсним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Чорноморської селищної ради Одеського району Одеської області, в якому позивач просив:

- визнати недійсним та скасувати рішення відповідача 15 сесії 8-го скликання № 203-VIII від 03 серпня 2021 року в частині відмови в переведені належного позивачу садового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 в жилий;

- зобов`язати відповідача розглянути питання про переведення садового будинку, належного позивачу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 в жилий відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 року № 321 «Про затвердження Порядку переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам у жилі будинки».

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 02.11.2022 року, яке залишено без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.01.2023 року, вирішено, зокрема:

- адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до Чорноморської селищної ради Одеського району Одеської області (місцезнаходження: вул. Гвардійська, буд. 19, см. Чорноморське, Одеський район, Одеська область, 67570; ідентифікаційний код юридичної особи: 05583176) про визнання недійсним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю;

- визнати протиправним та скасувати рішення Чорноморської селищної ради Одеського району Одеської області від 03 серпня 2021 р. № 203-VIII «Про повторний розгляд заяви громадянина України ОСОБА_1 за № П-2-8/250 від 06.01.2021 року» в частині відмови громадянину України ОСОБА_1 у переведенні садового будинку у жилий будинок на території Чорноморської селищної ради (в межах смт. Чорноморське) за адресою: АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати Чорноморську селищну раду Одеського району Одеської області вирішити питання, щодо якого звернувся ОСОБА_1 у заяві про переведення дачного (садового) будинку у жилий будинок, вхід № П-2-8/250 від 06.01.2021 року, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Судом (з урахуванням часу перебування головуючого судді у відпустці) з`ясовано, що від позивача до суду поштою надійшла заява, вхід. № 18038/23 від 02.06.2023 року, в якій заявник, керуючись ст. 382 КАС України, просить встановити судовий контроль за виконанням судового рішення по справі № 420/18136/21 від 02 листопада 2022 року в частині зобов`язання Чорноморської селищної ради Одеського району Одеської області вирішити питання, щодо якого звернувся ОСОБА_1 у заяві про переведення дачного (садового) будинку у жилий будинок, вхід № П-2-8/250 від 06.01.2021 року, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Згідно зі змістом цієї заяви, її подано з тих підстав, що: 15.02.2023 року виконавчим комітетом Чорноморської селищної ради Одеського району Одеської області повторно відмовлено позивачу в переведенні садового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , в жилий; зазначене рішення прийнято без урахування правової оцінки, зазначеної в рішенні суду, тому не може вважатись виконаним; таким чином Чорноморська селищна рада Одеського району Одеської області грубо ігнорує діюче законодавство України та не виконує рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2022 року в частині в частині зобов`язання вирішення питання, щодо якого звернувся ОСОБА_1 у заяві про переведення дачного (садового) будинку у жилий будинок, вхід № П-2-8/250 від 06.01.2021 року, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

До заяви додано, зокрема, копію витягу з протоколу № 2 засідання виконавчого комітету Чорноморської селищної ради Одеського району Одеської області від 15 лютого 2023 року, згідно зі змістом якого, зокрема:

8. Слухали:

Про переведення садового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , який належить на праві власності ОСОБА_1 , у жилий будинок.

Доповідав:

ОСОБА_2 , головний спеціаліст відділу юридичного забезпечення.

Поінформувала членів виконкому, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 02.11.2022 року та постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.01.2023 року по справі № 420/18136/21: «Зобов`язано Чорноморську селищну раду Одеського району Одеської області вирішити питання, щодо якого звернувся ОСОБА_1 у заяві про переведення дачного (садового) будинку у жилий будинок, вхід № П-2-8/250 від 06.01.2021 року, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні».

Вирішили:

Рішення виконкому Чорноморської селищної ради № 12 від 15.02.2023 р. «Про переведення садового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , який належить на праві власності ОСОБА_1 у жилий будинок» не прийнято більшістю голосів.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Згідно з частиною 2 статті 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Європейський Суд з прав людини також звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у праві «Скордіно проти Італії» (Scordino v. Italy). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі «Сіка проти Словаччини» (Sika v. Slovaki), № 2132/02, пп. 24-27, від 13 червня 2006 року, пп. 18 рішення «Ліпісвіцька проти України» №11944/05 від 12 травня 2011 року).

Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах «Бурдов проти Росії» від 07.05.2002, «Ромашов проти України» від 27.07.2004, «Шаренок проти України» від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов`язальне рішення залишалося без дієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід`ємною частиною судового процесу.

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі «Сокур проти України» (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26 квітня 2005 року, та у справі «Крищук проти України» (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19 лютого 2009 року).

За змістом статті 382 КАС України судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.

Отже, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється з метою реалізації завдань адміністративного судочинства. Суд займає активну позицію не лише під час вирішення публічно-правового спору, але й після набрання судовим рішенням законної сили.

У рішенні від 30.06.2009 №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).

Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

По-перше, з наведеної норми вбачається, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення суб`єктом владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, є правом, а не обов`язком суду.

Тобто, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах є диспозитивним правом суду, яке може використовуватись в залежності від наявності об`єктивних обставин, що підтверджені належними, достатніми та допустимими доказами.

На виконання ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд врахував висновки щодо застосування норм права, викладені, зокрема, у додатковій постанові Верховного Суду від 31.07.2018 року по справі № 235/7638/16-а (адміністративне провадження № К/9901/43354/18), яка узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалах від 18 листопада 2021 року у справі № 640/2982/18, від 16 грудня 2021 року № 442/3936/17 тощо.

По-друге, статтею 372 КАС України визначено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах.

Слід зазначити, що рішення суду може виконуватись у добровільному або примусовому порядку. Боржник може виконати рішення суду добровільно: з моменту набрання рішенням суду законної сили; до моменту надходження виконавчого листа до державного або приватного виконавця та відкриття виконавчого провадження.

Отже, стаття 382 Кодексу адміністративного судочинства України регулює питання фактичного виконання або невиконання судового рішення.

Як вбачається зі змісту доданого до заяви витягу з протоколу № 2 засідання виконавчого комітету Чорноморської селищної ради Одеського району Одеської області від 15 лютого 2023 року, на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02.11.2022 року, яке залишено без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.01.2023 року, відповідачем фактично вирішене питання, щодо якого звернувся ОСОБА_1 у заяві про переведення дачного (садового) будинку у жилий будинок, вхід № П-2-8/250 від 06.01.2021 року.

Отже, відсутні фактичні підстави для зобов`язання відповідача, відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України, подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02.11.2022 року.

При цьому суд звертає увагу позивача на те, що згідно зі змістом поданої ним в порядку ст. 382 КАС України заяви, він, по суті, не згоден з прийнятим відповідачем на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02.11.2022 року рішенням, оскільки його прийнято без урахування правової оцінки питання, щодо якого звернувся позивач, наданої судом у рішенні.

Проте, перевірка наведених позивачем обставин виходить за межі питання, яке регулює стаття 382 КАС України «Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах», та передбачена положеннями статті 383 КАС України «Визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду».

Так, зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Враховуючи та на підставі наведеного, суд дійшов висновку, що заява позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду (в порядку ст. 382 КАС України), вхід. № 18038/23, є необґрунтованою та безпідставною, відповідно, у її задоволенні слід відмовити.

Згідно з п. 3 Розділу VI Прикінцевих положень КАС України (в редакції, чинній до 17.07.2020 року) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), зокрема, процесуальні строки щодо розгляду адміністративної справи продовжуються на строк дії такого карантину.

Згідно з п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18.06.2020 року № 731-ІХ, який набрав чинності 17.07.2020 року, зокрема, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2023 р. № 383) до 30 червня 2023 р. на території України продовжено дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України.

Заяву розглянуто, ухвалу постановлено та складено також з урахуванням: часу перебування головуючого судді у відпустці; часу повітряних тривог; часу перевірки повідомлень про мінування будівлі суду; статей 10, 12-2, 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»; Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»; законів України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», якими затверджено Укази Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.03.2022 № 133/2022, від 22.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 року № 757/2022, від 06.02.2023 року № 58/2023, від 01.05.2023 року № 254/2023; рішення Ради суддів України від 24.02.2022 № 9.

Керуючись ст.ст. 243, 256, 294, 295, 297, 372, 373, 382 КАС України, суд

ухвалив:

У задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду (в порядку ст. 382 КАС України), вхід. № 18038/23, відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 256 КАС України, та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені ст.ст. 295, 297 КАС України.

Суддя М.Г. Цховребова