Ухвала

від 21.08.2023 по справі 150/10/23

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 150/10/23

Провадження № 22-ц/801/1729/2023

Категорія: 23

Головуючий у суді 1-ї інстанції Кушнір Б. Б.

Доповідач:Денишенко Т. О.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

21 серпня 2023 рокуСправа № 150/10/23м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

судді-доповідача Денишенко Т. О.,

суддів Голоти Л. О., Рибчинського В. П.,

вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження у цивільній справі за позовом керівника Могилів-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Бабчи-нецької сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області до ОСОБА_1 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предме-та спору на стороні позивача - Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, про розірвання договорів оренди землі, повернення земельних ділянок, за апеляційною скар-гою ОСОБА_1 на рішення Чернівецького районного суду Вінниць-кої області від 10 травня 2023 року,

У С Т А Н О В И В:

Відповідач ОСОБА_2 оскаржує в апеляційному порядку рішення Черні-вецького районного суду Вінницької області від 10 травня 2023 року у вищезазначеній ци-вільній справі.

Ухвалою апеляційного суду від 02 серпня 2023 року апеляційна скарга ОСОБА_1 залишалася без руху із наданням йому десятиденного строку з дня отримання копії цієї ухвали для подання при бажанні суду апеляційної інстанції заяви на поновлення процесу-ального строку для апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції від 10 травня 2023 року із зазначенням поважних для цього причин, оскільки викладені у доданій до апеляційної скарги заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження обґрунтування та-кого клопотання не було визнане таким, що дійсно та об`єктивно доводить поважність при-чин пропуску процесуального строку та законність його поновлення.

14 серпня 2023 року на виконання вимог вказаної ухвали апеляційного суду ОСОБА_3 подана заява на поновлення строку для апеляційного оскарження рішення Чер-нівецького районного суду Вінницької області від 10 травня 2023 року. Обгрунтовуючи кло-потання про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, відповідач повторно виклав у заяві ті самі обставини, які зазначалися ним раніше. Скаржник висловлює незгоду із тим, що в ухвалі апеляційного суду зроблений вис-новок про перебування його з 15 травня по 18 липня 2023 року у м. Краматорську, не надана оцінка обставинам та доказам, описаним у доданій до апеляційної скарги заяві. Далі у заяві ОСОБА_2 виклав обгрунтування свого клопотання, яке є аналогічним викладеному попередній заяві, доданій до апеляційної скарги.

Апеляційний суд убачає доцільним зауважити, що викладені мотиви та підстави клопо-тання про поновлення процесуального строку уже визнані неповажними, у зв`язку із чим судом 02 серпня 2023 року постановлена ухвала про надання строку скаржнику для надання заяви із зазначенням поважних причин для задоволення клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Належить констатувати, що поважних причин, які б слугували підставою для задоволення клопотання скаржника, у поданій заяві від 14 серпня 2023 року ним не наведено, через що таке клопотання задоволенню не підлягає.

Стверджуючи, що він перебував не у м. Краматорську, про що зробив висновок суд, де був наявний телефонний, інші види зв`язку, але за направленням за місцем знаходження майна ТОВ «Альманах-2000» у смт Велика Новосілка, с. Нескучному Донецької області, скаржник суперечить сам собі з огляду на наступне.

Апеляційний зробив висновок про перебування скаржника у певному місці Донецької області з огляду виключно на представлені ОСОБА_1 документи щодо відряджен-ня його у м. Краматорськ, які у даному випадку є визначальними. Інші документи стосовно перебування майна юридичної особи та відвідання його скаржником вимагають від суду робити висновки, побудовані на припущеннях.

У заяві від 14 серпня 2023 року про поновлення строку на оскарження ОСОБА_2 вказав, що з 15 травня 2023 року населені пункти смт Велика Новосілка, с. Нескучне були звільнені від окупантів Збройними Силами України, що означає відновлення якщо не всіх, то окремих засобів зв`язку. Крім цього убачається доцільним ще раз підкреслити і суд не може не брати таку обставину до уваги, що у посвідченні про відрядження ( т. 2, а. с. 81 ) скаржник відряджався саме у м. Краматорськ і відмітки у цьому посвідченні про прибуття-вибуття з 16 травня по 18 липня 2023 року здійснені ТОВ «Перша Українська Дорожньо-Будівельна Компанія» саме у м. Краматорську і ніде інде. Тобто намагання ОСОБА_1 довести неможливість бути поінформованим про рішення суду, яке він, наразі, оскар-жує, не убачаються об`єктивними, такими, що заслуговують на увагу.

Окремо необхідно наголосити, що скаржнику достеменно було відомо про перебування у провадженні суду з 04 січня 2023 року справи за позовом до нього керівника Могилів-По-дільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Бабчинецької сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області про розірвання договорів оренди землі, по-вернення земельних ділянок. Для представлення та захисту своїх інтересів ОСОБА_1 з 24 січня 2023 року уклав договір про надання правничої допомоги із адвокатом Поко-тило В. М., повноваження якого не обмежувалися ( т. 1, а. с. 107 ), який був наділений повно-тою прав щодо захисту інтересів ОСОБА_1 , у тому числі й оскарження рішення суду першої інстанції від 10 травня 2023 року. Адвокат Покотило В. М. брав участь у справі протягом усього періоду часу провадження у ній, він брав участь у судових дебатах та був обізнаний із ухваленим у справі рішенням, копію повного тексту якого отримав на свою електронну адресу у день його складення 19 травня 2023 року.

Про таку обставину, що адвокат, усупереч своїм прямим обов`язкам фахівця у галузі права, не повідомляв довірителю ОСОБА_1 про результати розгляду справи скаржник апеляційному суду не повідомляє. Наразі убачається доцільним зауважити, йдеться хоча б про результат розгляду справи.

25 травня 2023 року ОСОБА_1 отримана копія повного тексту рішення суду від 10 травня 2023 року по місцю проживання у АДРЕСА_1 ( т. 2, а. с. 54 ). Про отримання копії рішення свід-чить оформлення працівником пошти рекомендованого повідомлення про вручення пошто-вого відправлення. У випадку отримання поштового відправлення сторонньою особою у по-відомленні робиться відповідна відмітка. Проте така відмітка у вказаному рекомендованому повідомленні відсутня. Не перевіривши документи отримувача рекомендованого відправ-лення, працівник пошти не вручив би його сторонній особі.

У заяві до суду від 14 серпня 2023 року ОСОБА_1 , посилаючись на відсут-ність комунікації у прифронтовій зоні, позбавлення його представника можливості довести до відома довірителя зміст повного тексту судового рішення, вважає наявними підстави для задоволення клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, просить клопотання задоволити. Однак необхідно мати на увазі, що результат розгляду спра-ви був відомий представнику, який міг бути уповноваженим на подання апеляційної скарги шляхом оформлення ордера, навіть якщо повний текст рішення міг не бути доведеним до відома скаржника.

Дослідивши, ретельно проаналізувавши та оцінивши наведені скаржником доводи поважності пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, апеляційний суд дійшов висновку, що підстави, зазначені у заяві про поновлення строку на оскарження судового рішення, не можуть бути визнані поважними, достатніми та об`єктивними для задоволення відповідного клопотання.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упро-довж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирі-шить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Право на оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанції є складовою конституційного права особи на судовий захист. Воно гарантується визначеними Конституцією України основними засадами судочинства, які є обов`язковими для всіх форм судочинства та усіх судових інстанцій, зокрема, забезпеченням права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких установлена у належній судовій процедурі та формалізована у судовому рішенні, і кон-кретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його у повному обсязі та забезпечувати ефек-тивне поновлення у правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедли-вості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції.

Реалізація конституційного права на апеляційне оскарження судового рішення ставить-ся у залежність від положень процесуального закону.

Частиною першою статті 352 ЦПК України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інте-реси та ( або ) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду пер-шої інстанції повністю або частково.

Відповідно до положень статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи ( вирішення питання ) без повідомлення ( виклику ) її учасників, зазначений строк обчислюється з дня повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропу-щеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана про-тягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскар-ження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випад-ків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Частиною першою статті 127 ЦПК України установлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Зі змісту статті 354 ЦПК України слідує, що клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку. Причому поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані із дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. ЦПК України не пов`язує право суду відно-вити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили про-пуск строку. У кожному випадку суд, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить моти-вований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Із матеріалів цієї справи безумовно слідує, що оскаржуване рішення суду першої інс-танції ухвалене 10 травня 2023 року за відсутності лише самого скаржника, але за безпосе-редньої участі у всіх судових засіданнях повноважного представника ОСОБА_1 адвоката Покотила В. М. У матеріалах справи наявні належні, допустимі, достовірні, достат-ні докази своєчасного направлення судом та отримання усіма учасниками копії повного текс-ту судового рішення.

Обгрунтовуючи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, скаржник посилається на перебування його у відрядженні у населених пунктах, де документи про відрядження не посвідчувалися, не відмічалися. Висновки суду не можуть грунтуватися на припущеннях. Убачається доцільним звернути увагу, що ТОВ «Перша Українська Дорожньо-Будівельна компанія», з якою 01 березня 2022 року ДП «Буді-вельник-2012» ТОВ «Альманах-2000» в особі директора П`ятковської Н. М. укладена угода № 01/03/22 про взаємодію та співпрацю, за місцем знаходження значиться у м. Слов`янськ Донецької області, хоча відмітки про вибуття-прибуття скаржника у посвідченні про відря-дження ОСОБА_1 оформлені із зазначенням у м. Краматорськ. Отже згідно із по-свідченням скаржник протягом періоду командировки перебував у м. Краматорськ, де не бу-ло установлено відключення поштового чи інтернет зв`язку, комунікаційних мереж на вказа-ній території, що у свою чергу не позбавляло його можливості скористатися своїм правом на апеляційне оскарження рішення суду.

Апеляційний суд убачає необхідним окремо зупинитися на такій фактичній обставині, що має місце, як отримання ОСОБА_1 поштою копії повного судового рішення від 10 травня 2023 року. Належить підкреслити, що копія повного судового рішення надіслана скаржнику за зазначеною ним адресою, тобто, неможливо стверджувати про будь-які допу-щені судом порушення щодо направлення кореспонденції за адресою цього учасника спра-ви. Крім того судові рішення надсилаються у паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення ( частина одинадцята статті 272 ЦПК України ), що також виконано судом.

Затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270 Правила надання послуг поштового зв`язку ( далі - Правила ) передбачають порядок вручен-ня рекомендованих поштових відправлень. У пункті 99 цих Правил зазначено, що рекомен-довані поштові відправлення ( крім рекомендованих листів з позначкою «Судова повістка» ), рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, адресовані фізичним осо-бам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об`єкта пошто-вого зв`язку вручаються адресату, а у разі його відсутності будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, який проживає разом із ним. У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім`ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходжен-ня зазначеного реєстрованого поштового відправлення, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення. Порядок оформлення цих поштових операцій визначений у пункті 105 Правил: для одержання реєстрованого поштового відправлення одержувач пови-нен заповнити бланк повідомлення із зазначенням даних пред`явленого документа, що по-свідчує особу (назва, серія, номер, дата видачі, найменування органу, який видав), дати одер-жання поштового відправлення та розписатись.

У пункті 106 Правил передбачено, що під час вручення фізичній особі реєстрованого поштового відправлення працівник поштового зв`язку на підставі пред`явленого одержува-чем документа, що посвідчує особу, зазначає на бланку повідомлення про вручення його прізвище.

Зі змісту наведених норм можна дійти висновку, що загальний порядок фіксації та оформлення вручення рекомендованого поштового відправлення передбачає встановлення особи одержувача та зазначення на бланку повідомлення про вручення його прізвища. Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 27 вересня 2021 року у справі № 806/2046/18.

Згідно із рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення ( трек-номер 2410000653463 ) копія рішення Чернівецького районного суду Вінницької області від 10 травня 2023 року надіслана ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 та отримана ним 25 травня 2023 ро-ку, про що свідчить відмітка працівника поштового зв`язку про такі відомості. Тобто цим по-відомленням підтверджується отримання скаржником копії повного рішення суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 99 Правил рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень вручаються адресату, а у разі його відсутності - повнолітньому члену сім`ї за умови пред`явлення документа, що посвідчує особу, а також документа, що посвідчує родин-ні зв`язки з адресатом ( свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб тощо ). Напис про одержання поштового відправлення учасником справи, у якому зазначене його прізвище, зроблений працівником поштового зв`язку, зазвичай є переконливим доказом отримання відправлення саме адресатом. Таке переконання ґрунтується на презумпції добросовісного виконання працівниками пошти своїх обов`язків.

Інші підстави пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстан-ції, крім зазначених вище, ОСОБА_1 не наведені.

Відповідно до пункту третього частини шостої статті 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення су-дового рішення. Оскільки повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправ-лення ( трек-номер 2410000653463 ) оформлене належним чином та підтверджує отримання за вказаною у ньому адресою копії рішення Чернівецького районного суду від 10 травня 2023 року, ОСОБА_1 вважається таким, що отримав копію зазначеного рішення.

Таким чином, подаючи лише 24 липня 2023 року апеляційну скаргу, ОСОБА_1 пропустив процесуальний строк на апеляційне оскарження, передбачений статтею 354 ЦПК України, а зазначені ним доводи щодо поновлення цього строку не свідчать про поважність причини його пропуску на апеляційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 10 ЦПК України суд при розгляді справи керу-ється принципом верховенства права, складовою якого є юридична визначеність. Принцип юридичної визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. В його основі лежить відоме з римського права положення res judicata ( лат. «вирішена справа» ), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов`яз-ковим для сторін і не може переглядатися. Іншими словами, цей принцип гарантує остаточ-ність рішень.

У рішенні від 19 лютого 2009 року у справі «Христов проти України», заява № 24465/04, Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом першим статті 6 Конвенції, необхідно тлумачити у контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства пра-ва є принцип юридичної визначеності, згідно із яким у разі остаточного вирішення спору су-дами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів ( рішен-ня Європейського суду з прав людини від 28 листопада 1999 року у справі «Брумареску про-ти Румунії» ( Brumarescu v. Romania ), пункт 61 ). Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду, згідно із яким жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рі-шення у справі; повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для ви-правлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи ( Рішен-ня Європейського суду з прав людини від 03 грудня 2003 року у справі «Рябих проти Ро-сії» ( Ryabykh v. Russia ), пункт 52).

Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває у межах дискре-ційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Можливість поновлення строку не завжди можлива, вона не необмеженою, оскільки сторони у розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження ( рішення Європейського суду з прав людини від 26 квітня 2007 року у справі «Олександр Шевченко проти України» та від 14 жовтня 2003 року «Трух проти України» ).

Статтею 44 ЦПК України закріплений обов`язок особи, яка бере участь у справі, добро-совісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. Сторона, яка бере участь у судовому процесі, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними права-ми та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Праву особи на справедливий і публіч-ний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватися від дій, що зумов-люють затягування судового процесу. Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані проце-суальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження ( рішення у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» ( Alimentaria Sanders S.A. v. Spain ), № 11681/85, § 35, Європейський суд з прав людини, від 07 липня 1989 року ).

Європейський суд з прав людини зауважив, що право на звернення до суду, одним з ас-пектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особ-ливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулю-вання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оціню-вання ( рішення у справі «МПП «Голуб» проти України» ( MPP Golub v. Ukraine ), № 6778/05, Європейський суд з прав людини, від 18 жовтня 2005 року ).

Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають роз-раховувати на те, що ці норми будуть застосовані ( рішення у справі «Перетяка та Шере-метьєв проти України» ( Peretyaka and Sheremetyev v. Ukraine ), № 17160/06 та N 35548/06, § 34, Європейський суд з прав людини, від 21 грудня 2010 року ).

У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Євро-пейський суд з прав людини роз`яснив, що реалізуючи пункт перший статті 6 Конвен-ції щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, у тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає у запобіганні безладного руху у судовому процесі. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 29 жовтня 2010 року у справі «Усти-менко проти України» вказано, що необгрунтоване поновлення строку оскарження остаточ-ного рішення у справі зі спливом значного періоду часу без обгрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і, як наслідок, тягне порушення статті 6 Європейської кон-венції про захист прав людини та основоположних свобод.

Поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення без наявності та дове-деності поважності причин його пропуску не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін, правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України.

Ураховуючи викладене, апеляційний суд не убачає порушення у цій ситуації статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки право на доступ до правосуддя не є абсолютним і обмежене передусім встановленим строком звернення до суду. У свою чергу право на оскарження судового рішення також обмежене установленим строком на апеляційне чи касаційне оскарження. Такий підхід обумовлений необхідністю дотримання іншого, не менш важливого принципу - верховенства права, а точніше, одного з його еле-ментів - принципу правової визначеності.

Згідно із положенням частини четвертої статті 357 ЦПК України якщо заяву про по-новлення строку не буде подано особою у зазначений строк або вказані нею підстави для по-новлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.

Відповідно до пункту четвертого частини першої статті 358 ЦПК України суд апеляцій-ної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

За викладених обставин у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 слід відмовити, оскільки наведені ним підстави для поновлення пропу-щеного строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції є неповажними.

На підставі зазначеного, керуючись нормами статей 354, 356 - 358, 381 ЦПК України, апеляційний суд -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження у справі за позовом керівника Мо-гилів-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Бабчинецької сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області до ОСОБА_1 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, про розір-вання договорів оренди землі, повернення земельних ділянок, за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Чернівецького районного суду Вінницької області від 10 травня 2023 року.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дати її постановлення і з цієї дати протягом тридцяти днів вона може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду.

Суддя - доповідач Т. О. Денишенко

Судді Л. О. Голота

В. П. Рибчинський