Постанова

від 21.08.2023 по справі 712/9510/22

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/953/23Головуючий по 1 інстанціїСправа №712/9510/22 Категорія: 311020000 Стеценко О.С. Доповідач в апеляційній інстанції Гончар Н. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2023 рокум. Черкаси

Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів:

Гончар Н.І.,Новікова О.М., Фетісової Т.Л.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ;

відповідач ТОВ «Новий зір»;

особа, що подала апеляційну скаргу ОСОБА_1 ;

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Соснівського районногосуду м.Черкаси від 25квітня 2023року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Новий зір» про стягнення заборгованості по заробітній платі,

в с т а н о в и в :

У листопаді2022року ОСОБА_1 звернувся досуду зпозовом доТОВ «Новийзір» простягнення заборгованостіпо заробітнійплаті. В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що він працював лікарем анестезіологом у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Новий зір» м. Суми з 05 березня 2019 року.

24 лютого 2022 року з початком повномасштабного військового вторгнення рф до України в місті Суми розпочались бойові дії. Прибувши до місця своєї роботи, позивач побачив, що медичний центр, в якому він працював, припинив свою діяльність.

У зв`язку з веденням бойових дій в самому місті Суми та частковою окупацією Сумської області позивач виїхав тимчасово до міста Тернопіль, а після переїхав до міста Черкаси, де отримав статус внутрішньо переміщеної особи.

11 травня 2022 року в групі медичного центру, що діяла в мережі «Viber», позивач отримав наказ № 7-ОС про призупинення дії трудового договору. В той же день він направив заяву на звільнення та відповідно до наказу від 18 травня 2022 року № 22-ОС позивача було звільнено з роботи за угодою сторін.

За період з 01 березня 2022 по 11 травня 2022 року (день призупинення трудового договору) позивач не отримував заробітної плати.

Отримавши довідку форми ОК - 5 він з`ясував, що за період з 01 березня до 11 травня 2022 року відповідачем не сплачувався за позивача єдиний соціальний внесок, заробітна плата за цей період йому не нараховувалась.

Роботодавцем залишилось не врегульованим питання щодо роботи медичного центру в м. Суми та виплати заробітної плати працівникам за період з початку воєнних дій.

У групі компанії «Viber» керівництво повідомило про закриття медичного центру в м. Суми і відновлення роботи у всіх інших містах. При цьому зобов`язувались працевлаштувати всіх лікарів до інших центрів, але цього не сталось.

У день звільнення з позивачем не проведено остаточний розрахунок, питання щодо виплатили заробітної плати за період з 01 березня 2022 року по 11 травня 2022 року залишилось не вирішеним.

За наведених підстав позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі в розмірі 16356 гривень.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 25 квітня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення судуобґрунтоване тим,що починаючи з24лютого 2022року подень йогозвільнення позивачне виконувавсвої посадовіобов`язки,на робочомумісці нез`являвся,табелювався якне з`явивсяна робочемісце зневідомих причин, роботодавець у спірний період не перебував у простої. Судом також було враховано наявність форс-мажорних обставин.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу та просить скасувати рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 25 квітня 2023 року і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

У апеляційній скарзі вказує, що свої посадові обов`язки він не міг виконувати з тих причин, що роботодавцем не було забезпечено можливості їх виконання, клініка не працювала, заклад був зачинений, при цьому якимось чином здійснювалось табелювання. Зазначає, що фактично 22 лютого 2022 року відповідач в односторонньому порядку зупинив дію його трудового договору не поставивши позивача про це до відома.

Вважає, що у відповідача була об`єктивна можливість здійснювати виплати заробітної плати, проте підприємство навмисно не оголошувало простій, щоб уникнути обов`язку здійснювати виплати своїм працівникам. В період з 24 лютого 2022 року по 11 травня 2022 року керівництвом ТОВ «Новий зір» м. Суми не вживались заходи для забезпечення виконання вимог трудового законодавства.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Новий зір» вказує, що з 24 лютого 2022 року позивач не працював на підприємстві та свої посадові обов`язки не виконував. При цьому, відповідач не оголошував простій, а був позбавлений можливості здійснювати господарську діяльність у зв`язку з військовим станом.

Вказує, що відповідно до вимогЗакону України «Про оплату праці»виплачують заробітну плату за фактично відпрацьований час на підставі табелю обліку робочого часу, який заповнюється за звітний місяць. Зважаючи на те, що на момент звільнення позивача і дотепер існують обставини непереборної сили, які відповідач не міг передбачити чи відвернути, що завдали збитків як підприємству в цілому, так і його працівникам, відповідач об`єктивно, з незалежних від нього причин був позбавлений можливості виконати зобов`язання, передбачені законом щодо забезпечення діяльності підприємства та функціонування робочих місць працівників.

Відповідач внаслідок введення воєнного стану в Україні та ведення бойових дій на території України, та керуючисьЗаконом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», прийняв наказ № 4 «Про тимчасове припинення діяльності підприємства». Отже, відповідач тимчасово припинив свою діяльність виключно згідно Закону та відповідно не здійснював будь-яких заходів (дій) щодо припинення юридичної особи.

Зазначив, що у зв`язку з відсутністю позивача на робочому місці з 24 лютого 2022 року по 11 травня 2022 року, невиконання останнім своїх посадових обов`язків та настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) - введення воєнного стану в Україні, у відповідача відсутній правовий обов`язок щодо виплати позивачу заробітної плати у спірний період часу.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає наступне.

Частиною третьоюстатті 3 ЦПК Українивизначено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно достатті 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини 1статті 367 ЦПК Українисуд апеляційноїінстанції переглядаєсправу занаявними вній ідодатково поданимидоказами таперевіряє законністьі обґрунтованістьрішення судупершої інстанціїв межахдоводів тавимог апеляційноїскарги.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до трудової книжки ОСОБА_1 з 05 березня 2019 року прийнятий на посаду лікаря анестезіолога у ТОВ «Новий зір» м. Суми відповідно до наказу № 15-00 від 04 березня 2019 року.

Відповідно до наказу ТОВ «Новий зір» м. Суми від 11 травня 2022року № 7-ОС призупинено дію трудового договору ОСОБА_1 з 11 травня 2022 року до відновлення можливості виконувати роботу, але не пізніше дня припинення або скасування воєнного стану.

Відповідно до наказу № 22-ОС від 18 травня 2022 року позивач на підставі власноручно написаної заяви від 18 травня 2022 року звільнений з посади лікаря-анестезіолога за угодою сторін на підставі п. 1ст. 36 КЗпП України; доручено бухгалтерії провести остаточний розрахунок, виплатити компенсацію за 23 календарних дні щорічної основної відпустки за період з 05 березня 2021 року по 10 травня 2022 року

Відповідно до розрахункового листка за січень 2022 року ОСОБА_1 нараховано 6191,58 грн.; до розрахункового листка за лютий 2022 рокунараховано 7020 грн. за 17 днів; до розрахункового листка за травень 2022 рокунараховано 4318,71 грн.

Згідно з довідкою про доходи ОСОБА_1 за період з грудня 2021 року по травень 2022 року нараховано заробітну плату у сумі 24370, 77 грн.; за січеньлютий 2022 рокуу сумі 13211,58 грн.

Позивач 17 травня 2022року звернувся з заявою до відповідача, в якій просив виплатити йому заробітну плату за час простою з 24 лютого 2022 року по 11 травня 2022 року згідно ізст. 113 КЗпП України.

Відповідно до наказу ТОВ «Новий зір» м. Суми № 4 від 11 травня 2022 року «Про тимчасове припинення діяльності підприємства» тимчасово припинена діяльність ТОВ «Новий зір» м. Суми з 11 травня 2022 року.

З табелів обліку робочого часу вбачається, що позивач у період з 24 лютого 2022 року по 10 травня 2022 року табелювався як «НЗ» - неявка з нез`ясованих причин.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що оскільки за період з 24 лютого 2022 року по 11 травня 2022 року позивач не працював, тобто, не виконував покладені на нього посадові обов`язки, а відповідач не оголошував про перебування закладу у простої, у позивача не виникло право на отримання заробітної плати за вказаний період.

При ухваленні рішення судом першої інстанції враховано відповідні норми трудового законодавства, а також враховано наявність форс-мажорних обставин, підтверджених листом Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1, та прийнято законне рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, у зв`язку із недоведенням позивачем наявності у відповідача обов`язку з виплати заробітної плати за період фактичної відсутності позивача на робочому місці та невиконання ОСОБА_1 своїх посадових обов`язків.

Твердження в апеляційній скарзі про те, що свої посадові обов`язки ОСОБА_1 не міг виконувати з тих причин, що роботодавцем не було забезпечено можливості їх виконання, клініка не працювала, не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, оскільки відповідач не мав можливості забезпечити роботу своїх працівників у зв`язку із впливом форс-мажорних обставин.

Посилання скаржника на те, що у відповідача була об`єктивна можливість здійснювати виплати заробітної плати, проте підприємство навмисно не оголошувало простій, щоб уникнути обов`язку здійснювати виплати своїм працівникам, не є предметом розгляду даної справи.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції у повному обсязі досліджено надані сторонами докази, надано їм належну оцінку та прийнято законне і обґрунтоване рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції та були предметом його розгляду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 25 квітня 2023 року без змін.

Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Соснівського районногосуду м.Черкаси від 25квітня 2023року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції з підстав та на умовах, визначених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.

Судді