Повістка

від 14.08.2023 по справі 908/2396/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 28/129/22-33/47/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.08.2023 Справа № 908/2396/22

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Мірошниченка М.В., при секретареві судового засідання Драковцевій В.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕВАДА ТРЕЙД» №б/н від б/д (вх. № 16618/08-08/23 від 02.08.2023) про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат у справі № 908/2396/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕВАДА ТРЕЙД» (03083, м. Київ, вул. Червонопрапорна, буд. 34, корп. 1, ідентифікаційний код 39738390, адреса адвоката Папазової Г.А.: 04111, м. Київ, вул. Салютна, буд. 25, кв. 79)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЗЬКИЙ ТИТАНО-МАГНІЄВИЙ КОМБІНАТ» (69600, м. Запоріжжя, вул. Теплична, буд. 18, ідентифікаційний код 38983006)

про стягнення грошових коштів

за участі представників сторін:

від позивача: не з`явився (ВКЗ)

від відповідача: Кравченко Г.О., довіреність № 20 від 21.12.2022

СУТЬ СПОРУ:

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 25.07.2023 у справі №908/2396/22 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЗЬКИЙ ТИТАНО-МАГНІЄВИЙ КОМБІНАТ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕВАДА ТРЕЙД» основний борг у сумі 303399,23 грн., 3% річних у сумі 6586,01 грн., інфляційні втрати в сумі 55003,87 грн. та витрати зі сплати судового збору в сумі 5474,83 грн. В іншій частині позову відмовлено. Повний текст рішення складено 01.08.2023.

02.08.2023 до суду надійшла заява позивача про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з відповідача витрат на професійну допомогу у справі №908/2396/22 в розмірі 20 000,00 грн.

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 02.08.2023 заяву передано на розгляд судді Мірошниченка М.В.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 03.08.2023 №908/2396/22 заяву ТОВ «СЕВАДА ТРЕЙД» про ухвалення додаткового рішення прийнято судом до розгляду, призначено судове засідання на 14.08.2023 об 11 год. 00 хв.

10.08.2023 та 11.08.2023 від відповідача на електронну адресу суду надійшли клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, відповідно до яких відповідач просив відмовити у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу.

В судовому засіданні 14.08.2023 був присутній представник відповідача, здійснювалась технічна фіксація за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку: vkz.court.gov.ua.

Суд відкрив судове засідання з розгляду заяви позивача про ухвалення додаткового рішення. Перевірив явку представників сторін. Запитав про наявність клопотань. Представник відповідача повідомив про відсутність клопотань, крім письмово поданих. Суд оголосив про надходження від відповідача клопотання про зменшення розміру судових витрат на правничу допомогу, яке прийнято судом до розгляду та приєднано до матеріалів справи.

Як вбачається з матеріалів заяви, позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на надання правничої допомоги у розмірі 20 000,00 грн.

Представник відповідача заперечив проти вказаної заяви з підстав, викладених у клопотанні про зменшення витрат на правничу допомогу.

Відповідно до ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

За приписами пункту 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з частинами 3-5 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

14.08.2023 судом прийнято додаткове рішення, проголошено його вступну та резолютивну частину.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕВАДА ТРЕЙД» про ухвалення додаткового рішення у справі №908/2396/22 про стягнення витрат на правничу допомогу, заслухавши представника відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, адвокатом Папазовою Г.А., разом із поданням позову, у тексті позовної заяви виконані вимоги ч. 1 ст. 124 ГПК України. Позивачем подано до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він очікував понести у зв`язку із розглядом справи у розмірі 20 000,00 грн.

02.08.2023 до суду надійшла заява позивача про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з відповідача витрат на професійну допомогу у справі №908/2396/22 в розмірі 20 000,00 грн.

Як свідчать матеріали справи, 30.10.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕВАДА ТРЕЙД» (далі - клієнт) та Адвокатським бюро «ГАЛИНИ ПАПАЗОВОЇ» (далі адвокатське бюро) укладено договір № 92/22 про надання правової допомоги (далі - договір), відповідно до п. 1.1. якого клієнт доручає, а адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором та за необхідності у додаткових угодах.

Обов`язки адвокатського бюро визначені у п. 2 договору.

Відповідно до п.п. 4.1. 4.6. договору ціна послуг за даним договором визначається у додаткових угодах, які є невід`ємною частиною договору.

Оплата за даним договором здійснюється клієнтом протягом 5 днів безготівковим шляхом на поточний рахунок бюро.

При розрахунку вартості юридичної допомоги, вказаної у п. 4.1. даного договору, враховується час, витрачений адвокатським бюро, її партнерами та співробітниками. Час, витрачений понад норму, оплачується на підставі окремого рахунку, за тарифами, вказаними в прайс-листі адвокатського бюро. Співробітники адвокатського бюро надають юридичну допомогу, передбачену умовами даного договору, клієнту в робочий час. Під робочим часом у цьому випадку розуміється час: з 9-00 годин до 18-00 годин у робочі дні, визначені згідно чинного трудового законодавства України.

У разі надання співробітниками адвокатського бюро юридичної допомоги, на вимогу клієнта, в неробочий час, адвокатське бюро має право на оплату такої юридичної допомоги на підставі окремого рахунку, узгодженого сторонами договору, за тарифами, вказаними в прайс-листі адвокатського бюро.

За результатами юридичної допомоги складається акт, що підписується представниками кожної із сторін. В акті вказується обсяг наданої адвокатським бюро юридичної допомоги і її вартість. Акт надсилається клієнту адвокатським бюро факсимільним зв`язком або поштою. На письмову вимогу клієнта, адвокатське бюро може надавати Акти про надання юридичної допомоги, в яких буде вказано перелік наданої юридичної допомоги із ідентифікацією.

Акт про надання юридичної допомоги вважається підписаним, якщо протягом 5 днів з моменту його отримання клієнтом, останній не надав адвокатському бюро письмові аргументовані заперечення на акт.

В акті, зазначеному у п. 4.4. договору сторони можуть визначити інший порядок оплати та/чи вартість юридичної допомоги. В цьому випадку сторони керуються умовам акту.

Даний договір укладено на строк до 31.12.2023 та набирає чинності з моменту його підписання (п. 7.1. договору).

05.11.2022 сторони уклали додаткову угоду № 2 до договору, якою погодили гонорар бюро за ведення господарської справи щодо стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗТМК» на користь ТОВ «СЕВАДА ТРЕЙД» у розмірі 20 000,00 грн. та обсяг правової допомоги, яка складається з наступного: аналіз документів, надання консультацій та узгодження правової позиції; складання та подання позовної заяви до суду; подання відзиву, заперечень, пояснень, додаткових доказів, участь у суді першої інстанції шляхом проведення відеоконференцій.

05.11.2022 адвокатським бюро було виставлено рахунок на оплату № 23 від 05.11.2022 на суму 20 000,00 грн.

ТОВ «СЕВАДА ТРЕЙД» сплатило виставлений рахунок, що підтверджується вхідним платежем № 1571 від 07.11.2022.

Також, матеріали справи містять копію свідоцтво на право заняття адвокатською діяльністю серія ЗР № 21/1312 від 25.12.2017 на ім`я Папазова Галина Анатоліївна, оригінал ордеру на надання правничої (правової) допомоги серія АІ № 1432790 від 28.07.2023.

Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява підписана адвокатом позивача Папазовою Г.А. на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серія АІ № 1308921 від 21.11.2022.

Адвокат Папазова Г.А. приймала участь в судових засіданнях 04.07.2023 та 25.07.2023 в режимі відеоконференції.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Частина 1 ст. 123 ГПК України визначає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Так, відповідно до ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов`язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно ч. 1 ст. 15 ГПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Статтею 16 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу. 3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).

Статтею 126 ГПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За змістом ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 ч. 2 ст. 126 цього Кодексу).

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду № 904/1878/19 від 12.03.2020, № 910/11005/16 від 17.12.2020.

У додатковій постанові Верховного Суду від 17.09.2020 у справі № 916/1777/19 зазначено, що вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 903/390/18.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015, п.,п. 34-36 рішення у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.

За змістом частини третьої статті 237 ЦК України однією з підстав виникнення представництва є договір.

Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» як «форма винагороди адвоката», але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Заперечуючи проти вказаної заяви відповідач зазначає, що позивачем не надано до заяви підписаного між сторонами Акту приймання-передачі послуг, як зазначено у п. 4.5. договору про надання правової допомоги. Крім того, відповідач вважає необґрунтованою та явно завищеною суму 20 000,00 грн. за послуги з аналізу документів, надання консультації та узгодження правової позиції, складання та подання позовної заяви до суду; подання відзиву, заперечень, пояснень, додаткових доказів; участь в суді першої інстанції шляхом проведення відеоконференції, у зв`язку із складністю справи; обсягом наданих адвокатських послуг та виконаних робіт; ціною позову та значенням справи для сторін. Позивачем не подавались ані відзив, ані заперечення, пояснення, додаткові докази. Дана справа є нескладною та не потребує вивчення великої кількості документів, законодавства та здійснення відповідних складних розрахунків.

У постанові Верховного Суду від 20.11.2020 № 910/13071/19 вказано, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Суд зазначає, що фактично за змістом додаткова угода № 2 до договору є по суті Актом приймання-передачі наданих послуг, оскільки в ній визначений перелік робіт (послуг). Позивач повністю сплатив надані послуги.

Доводи відповідача спростовуються вищевикладеним.

Розмір понесених витрат на суму 20 000,00 грн. відповідає принципу співмірності із складністю справи та виконаним адвокатом обсягом робіт.

На підставі усього вищевикладеного, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕВАДА ТРЕЙД» №б/н від б/д (вх. № 16618/08-08/23 від 02.08.2023) про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат у справі № 908/2396/22 задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЗЬКИЙ ТИТАНО-МАГНІЄВИЙ КОМБІНАТ» (69600, м. Запоріжжя, вул. Теплична, буд. 18, ідентифікаційний код 38983006) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕВАДА ТРЕЙД» (03083, м. Київ, вул. Червонопрапорна, буд. 34, корп. 1, ідентифікаційний код 39738390, адреса адвоката Папазової Г.А.: 04111, м. Київ, вул. Салютна, буд. 25, кв. 79) 20 000,00 грн. (двадцять тисяч грн. 00 коп.) витрат на надання правової допомоги.

Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини додаткового рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного додаткового рішення. Повний текст додаткового рішення складено 22.08.2023.

Суддя М.В. Мірошниченко