Ухвала

від 18.08.2023 по справі 909/1037/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 909/1037/22

УХВАЛА

18.08.2023 м. Івано-ФранківськГосподарський суд Івано-Франківської області у складі судді Скапровської І. М.

Секретар судового засідання Матіяш М. П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ТОВ "Лігос" про розстрочення виконання судових рішень, що винесених у справі за позовом: ТОВ "Сінергія-Груп", вул. Данила Галицького, буд. 2 А, м. Дніпро, 49000

до відповідача: ТОВ "Лігос", вул. Вовчинецька, буд. 192, м. Івано-Франківськ, 76018, про стягнення заборгованості за договором про виготовлення та постачання продукції в сумі 3 878 331,06 грн, з яких: 1 357 238,40 грн - основний борг, 662 261,23 грн- пеня, 516 447,68 грн - неустойка, 930 262,28 грн - відсотки річних та 412 121,47 грн - інфляційні втрати,

встановив, що 25.04.2023, Господарський суд Івано-Франківської області виніс рішення про часткове задоволення позову та стягнув з відповідача на користь позивача заборгованість за договором про виготовлення та постачання продукції в сумі 3 877 875,67 грн, з яких: 1 357 238,40 грн- основний борг, 662 145,69 грн - пеня, 516 447,68 грн - неустойка, 929 922,43 грн -відсотки річних та 412 121,47 грн - інфляційні втрати, 58 168,14 грн судового збору (суддя Стефанів Т. В.).

03.05.2023 суд виніс додаткове рішення про стягнення з відповідача на користь позивача 31 796,82 грн - витрат на правову допомогу.

Вказані рішення оскаржені до апеляційної інстанції і залишені без змін (постанова від 18.07.2023).

01.08.2023, від ТОВ "Лігос" надійшла заява про розстрочення виконання означених судових рішень на дев`ять місяців та затвердження графіку їх виконання.

В обґрунтування заяви відповідач послався на неможливість одномоментно виконати судові рішення, у зв`язку із важким матеріальним становищем, складними фінансовими взаємовідносинами з контрагентами, зростанням дебіторської заборгованості, довгостроковими борговими зобов`язаннями. Зазначив також те, що товариство робить все можливе для погашення заборгованості перед ТОВ "Сінергія-Груп" та має намір повністю, добровільно погасити борг.

У зв`язку із перебуванням судді Стефанів Т. В. у відпустці, заяву ТОВ "Лігос" про розстрочення виконання судових рішень, згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.08.2023, передано на розгляд судді Скапровській І. М.

02.08.2023, матеріали справи повернулися до Господарського суду Івано-Франківської області.

08.08.2023 суд призначив судове засідання по розгляду зазначеної заяви на 18.08.2023.

В той же час, 16.08.2023, до суду надійшло клопотання ТОВ "Лігос" про залишення без розгляду заяви про розстрочення виконання судових рішень. В обґрунтування клопотання товариство вказало на вимоги ст. ст. 42, 226, 331 ГПК України.

Розглянувши клопотання ТОВ "Лігос" про залишення без розгляду заяви про розстрочення виконання судових рішень, винесених у даній справі, суд вважає, що його слід задоволити.

При цьому суд врахував наступне.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ч.ч. 1,2 ст.2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 42 ГПК України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

За приписами ч.1 ст.331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Порядок розгляду заяв про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду регламентовано у Розділі V ГПК України.

Однак, зазначений розділ ГПК України не містить положень про право заявника клопотати перед судом залишити подану заяву про розстрочення виконання судового рішення без розгляду або відмовитися від неї.

Водночас, одним із принципів господарського судочинства є диспозитивність, суть якого визначена у ст.14 ГПК України та полягає в тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Однією із складових принципу диспозитивності є те, що суб`єкт має можливість відмовитися від свого права чи інтересу. Тобто право особи на звернення до суду, зокрема із заявою про розстрочення виконання судового рішення, рівною мірою стосується й права такої особи на відкликання цієї заяви (відмову від неї) або залишення без розгляду. ГПК України не містить положень, які б забороняли особі це зробити.

Право на подання заяви про розстрочення виконання судового рішення та право на подання заяви про залишення без розгляду такої заяви є безумовним правом заявника, що не суперечить вимогам закону та не порушує прав чи інтересів жодних інших осіб, а суд у такому випадку повинен виходити саме з пріоритетності права заявника розпоряджатися заявленими вимогами на власний розсуд. Суд не може розглядати відповідну заяву по суті, зважаючи на те, що особа, яка її подала, цього не бажає.

Слід вказати і те, що правове регулювання процесуальних відносин, як і будь-яких інших суспільних відносин, не позбавлене певних недоліків, одним із яких є повна або часткова відсутність норм, які регулюють відносини, що потребують правового регулювання (прогалини у праві).

Прогалини у процесуальному праві, за загальним правилом, повинні усуватися шляхом правотворчості. Водночас, у конкретній ситуації задля досягнення завдання судочинства, зокрема господарського, такі прогалини можуть бути подолані безпосередньо у процесі правозастосування. Йдеться про можливість застосування судами процесуальної аналогії, яку слід застосовувати лише у виняткових випадках.

Враховуючи викладене, керуючись завданням господарського судочинства, принципом диспозитивності та верховенства права, суд вважає за можливе задоволити клопотання ТОВ "Лігос" про залишення без розгляду заяви про розстрочення виконання судового рішення у справі №909/1037/22 за аналогією, на підставі п. 5 ч. 1 ст. 226 ГПК України, яка передбачає таке право як залишення позову без розгляду, якщо позивач подав таку заяву.

За наведених обставин, керуючись ст. ст. 226, 234, 235, 331 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

клопотання ТОВ "Лігос" про залишення без розгляду заяви ТОВ "Лігос" про розстрочення виконання судових рішень у справі №909/1037/22 - задоволити.

Заяву ТОВ "Лігос" про розстрочення виконання судових рішень Господарського суду Івано-Франківської області від 25.04.2023 та від 03.05.2023 у справі №909/1037/22 на 39 - залишити без розгляду.

Згідно ч.2 ст. 235 ГПК України, ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку встановленим ст. 256 ГПК України.

Ухвалу підписано 22.08.2023.

Суддя І. М. Скапровська