Повістка

від 10.10.2023 по справі 909/1037/22

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" жовтня 2023 р. Справа №909/1037/22

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого суддіБонк Т.Б.

СуддівБойко С.М.,

Якімець Г.Г.,

секретар судового засідання Кострик К.,

представники сторін: не з`явились

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінергія-Груп" від 21.07.2023 (вх. суду від 24.07.2023 №01-04/4899/23) про прийняття додаткового рішення, щодо розміру витрат на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції та їх розподілу надану під час розгляду

апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Лігос" від 23.05.2023 вх. суду від 26.05.2023 №01-05/1663/23)

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 25.04.2023 (повний текст складено 04.05.2023)

та апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінергія-Груп" б/н, б/д (вх. суду від 06.06.2023 №01-05/18021/23)

на додаткове рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 03.05.2023, повний текст рішення складено 12.05.2023, суддя Стефанів Т.В., м. Івано-Франківськ)

у справі № 909/1037/22 суддя (Стефанів Т.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінергія-Груп"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Лігос"

про стягнення заборгованості за договором про виготовлення та постачання продукції в сумі 3878331 грн 06 к., з яких: 1357238 грн 40 к. основний борг, 662261 грн 23 к. пеня, 516447 грн 68 к. неустойка, 930262 грн 28 к. відсотки річних та 412121 грн 47 к. інфляційні втрати,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Західного апеляційного господарського суду перебувала апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Лігос" на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 25.04.2023 у справі №909/1037/22, яким позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за договором про виготовлення та постачання продукції в сумі 3 877 875,67грн, з яких: 1 357 238,40 грн основний борг, 662 145,69 грн пеня, 516 447,68 грн неустойка, 929 922,43 грн відсотки річних та 412 121,47грн інфляційні втрати, 58 168,14 грн судового збору. В частині заявлених вимог про стягнення 339,85 грн відсотків річних та 115,54 грн пені - в позові відмовлено. Судовий збір в сумі 6,83 грн залишено за позивачем.

У провадженні Західного апеляційного господарського суду перебувала апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінергія-Груп" на додаткове рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 03.05.2023 у справі №909/1037/22, яким заяву ТОВ "Сінергія-Груп" про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 31 796,82 грн витрат на правову допомогу.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 18.07.2023 апеляційну скаргу ТзОВ "Лігос" на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 25.04.2023 та апеляційну скаргу ТзОВ "Сінергія-Груп" на додаткове рішення від 03.05.2023 у справі № 909/1037/22 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 25.04.2023 та додаткове рішення від 03.05.2023 у справі № 909/1037/22 залишено без змін.

24.07.2023 позивач подав заяву щодо розміру витрат на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції та їх розподілу, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача 40 000 грн судових витрат на правничу допомогу. До заяви додано копію актів №1 та №2 від 20.07.2023 та докази відправлення копії заяви з додатками відповідачу.

09.08.2023 відповідач подав клопотання, в якому просить зменшити розмір витрат ТзОВ "Сінергія-Груп" на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами до розміру 15 000, 00 грн.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 30.08.2023 розгляд заяви позивача про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування судових витрат призначено на 10.10.2023.

Розглянувши заяву позивача, яка подана адвокатом Смагіном В.Г. про ухвалення додаткової постанови та стягнення з відповідача 40 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів дійшла висновку про її часткове задоволення з огляду на наступне.

Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи (аналогічний висновок міститься у п. 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц).

Згідно з ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону).

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Практична реалізація цього принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Витрати на професійну правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16).

Як вбачається з матеріалів даної справи після ухвалення Західним апеляційним господарським судом постанови від 18.07.2023, адвокат Смагін В.Г. звернувся 24.07.2023 із заявою про прийняття додаткової постанови щодо відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Водночас за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Тобто нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

На підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу до заяви заявником додано копію актів №1 та №2 від 20.07.2023.

Також копія заяви про прийняття додаткової постанови щодо відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу на суму 10 000, 00 грн з додатками надіслано відповідачу у справі.

Додані позивачем докази відповідають визначеним ч.1 ст.26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» необхідним доказам, що підтверджують надання адвокатських послуг і слугують підставою для їх стягнення з позивача на користь відповідача.

Верховним Судом у постанові від 11.06.2021 у справі № 34-16/17-3683-2011 висловлено висновок про те, що під час вирішення питання про розподіл витрати на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, визначеними у ч. 4 ст. 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

Разом з тим, відповідно до постанови об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, суд може зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони; обов`язок доведення неспіврозмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат адвоката, що підлягають розподілу між сторонами.

У постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 Верховний Суд вказав, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Поряд з тим, колегія суддів зазначає, що, зокрема, у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Західний апеляційний господарський суд дослідив обсяг виконаних робіт представником позивача з надання правової допомоги у суді апеляційної інстанції, вважає, що витрати на правову допомогу є завищеними і неспівмірними з обсягом наданих адвокатом послуг (виконаних робіт) саме в суді апеляційної інстанції, які не відповідають критерію розумності їх розміру. Адже правова позиція позивача, наведена у відзиві на апеляційну скаргу, суттєвим чином не відрізняється від його правової позиції і обґрунтування позовної заяви. Суд враховує й те, що така категорія справ є незначної складності та не потребує значних зусиль чи високої кваліфікації адвоката для її ведення. Тому вважає за можливе задоволити заяву позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції частково, в сумі 20 000,00 грн.

Таким чином, враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, беручи до уваги складність справи, обсяг виконаної роботи та з огляду на те, що суд апеляційної інстанції вважає завищеним заявлений до стягнення розмір витрат на правничу допомогу, сума витрат за надання правничої допомоги, а також беручи до уваги подане відповідачем клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, визначена позивачем у заяві підлягає зменшенню з заявлених 40 000, 00 грн до 20 000,00 грн.

З урахуванням наведеного та відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України суд апеляційної інстанції зменшує суму витрат на надання професійної правничої допомоги в Західному апеляційному господарському суді, які позивач просить покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 123, 124, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінергія-Груп" від 21.07.2023 (вх. суду від 24.07.2023 №01-04/4899/23) про прийняття додаткового рішення, щодо розміру витрат на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції та їх розподілу надану під час розгляду - задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лігос" (вул. Вовчинецька, буд. 192, м. Івано-Франківськ, 76018; ідентифікаційний код 20547427) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінергія-Груп" (вул. Данила Галицького, буд. 2 А, м. Дніпро, 49000; ідентифікаційний код 36441431) 20 000, 00 грн судових витрат, які складаються з витрат на професійну правничу допомогу пов`язаних із розглядом справи в суді апеляційної інстанції.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України.

Головуючий суддяТ.Б. Бонк

СуддяС.М. Бойко

СуддяГ.Г. Якімець