Ухвала

від 21.08.2023 по справі 916/2823/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

"21" серпня 2023 р.Справа № 916/2823/22

Господарський суд Одеської області у складі судді Демешина О.А., за участю секретаря судового засідання Ващенко О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 (вх. № 2-1037/23 від 21.07.2023 року) про відстрочення виконання рішення суду по справі № 916/2823/22:

Позивач: Акціонерне товариство "Державний експортно імпортний банк України" (03150, м. Київ, вул. Антоновича, 127; код - 00032112)

Відповідач: ОСОБА_1 (ІК: НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 )

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Юг" (68534, Одеська обл., Тарутинський район, с. Ламбрівка, код - 20952731)

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватне акціонерне товариство "ГРОНА" (68534, Одеська обл., Тарутинський р-н, с. Ламбрівка, код - 00415863)

про: стягнення 14 172 981,65 грн.

з підстав порушення умов договорів

Представники:

від позивача (стягувача): Басій К.С.

від відповідача (боржника, заявника): Блюмберг В.М.

від третіх осіб: не з`явилися.

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2022 року Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України", м. Київ, звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 , м. Одеса, у якому просило суд стягнути з відповідача, як солідарного боржника, Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Юг", Одеська обл., Тарутинський район, с. Ламбрівка, на свою користь заборгованість в загальному розмірі: 14 172 981 грн. 65 коп., що складається із заборгованості за Кредитним договором №20-68КV0006 від 27.07.2020 року в розмірі 11 449 410 грн. 66 коп. та заборгованості за Кредитним договором №20-68КО0006 від 22.12.2020 року в розмірі 2 723 570 грн. 90 коп.; вирішити питання про відшкодування позивачу за рахунок відповідача судового збору за подання позовної заяви у розмірі 212 594 грн. 72 коп.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 09.03.2023 року у справі №916/2823/22, з урахуванням ухвали Господарського суду Одеської області від 27.03.2023 року про виправлення описки, позовні вимоги Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", м. Київ, задоволено частково; стягнуто з ОСОБА_1 , м. Одеса, на користь Акціонерного товариства "Державний експортно - імпортний банк України", м. Київ, 12 822 189 грн. 43 коп. боргу по кредитам, 768 858 грн. 64 коп. процентів по кредиту, 68 402 грн. 45 коп. комісійних, 126 244 грн. 86 коп. інфляційних втрат, 43 145 грн. 11 коп. 3% річних, 169 940 грн. штрафних санкцій та 208 931 грн. 71 коп. судового збору; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

05.06.2023 року Рішення залишено без змін Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду та 21.06.2023 року суд видав відповідний наказ на його виконання.

21.07.2023 року суд отримав заяву ОСОБА_1 (вх. № 2-1037/23 від 21.07.2023 року) про відстрочення виконання рішення суду по справі №916/2823/22. Заявник просить суд відстрочити строком на один рік виконання рішення Господарського суду Одеської області від 09.03.2023 р. у справі № 916/2823/22 до 08.03.2024 року.

Заява мотивована тим, що на сьогоднішній день існують обставини, що роблять неможливим виконання рішення Господарського суду Одеської області від 09.03.2023 р., а саме його скрутний фінансовий стан, що підтверджується Відомостями з державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів за 2022 - 1 квартал 2023 року, з яких вбачається, що сукупний обсяг отриманого доходу за цей період складає приблизно 10 тис грн. Як зазначає заявник, підприємство ТОВ "Агро-Юг", яке він очолює, наразі перебуває у процесі банкрутства та здійснює лише нерегулярну господарську діяльність. При цьому заявник вказує, що як фізична особа-підприємець з початку 2022 року не отримує доходу, на підтвердження чого надає відповідні податкові декларації; основним видом його діяльності як ФОП було надання консультаційних послуг, однак наразі через військовий стан у країні та відсутність належного попиту, за ствердженнями заявника, ним не здійснюється підприємницька діяльність, а інших джерел доходу та будь-яких збережень, що дозволили б негайно розрахуватися із банком, у останнього відсутні.

Також заявник зауважує, що при вирішенні питання щодо відстрочення виконання рішення суд має враховувати, зокрема, ступінь вини відповідача у виникненні спору, зважаючи на що останній зазначає, що підставою для стягнення з нього заборгованості був договір поруки, а не кредитний договір. З огляду на викладене ОСОБА_1 вказує, що має статус поручителя, а не боржника, кредитні кошти ним особисто не отримувалися та на його користь не витрачалися.

Крім цього заявник звертає увагу суду на те, що відстрочення виконання рішення суду не призведе до істотного дисбалансу інтересів сторін по справі, оскільки позивач навіть за цих обставин не буде позбавлений можливості задовольнити свої вимоги, так як кредитний договір також забезпечений майновою порукою заявника - останнім було передано в іпотеку будинок із земельною ділянкою ( АДРЕСА_2 ) заставною вартістю 4 010 040 грн. Як зазначає заявник, він неодноразово звертався до позивача із пропозицією щодо реалізації цього об`єкту нерухомості в рахунок погашення заборгованості, оскільки продати його самостійно у нього відсутня можливість через наявність обтяження іпотекою.

Також заявник зазначає, що позивач є конкурсним кредитором у справі № 916/183/22 про банкрутство ТОВ "Агро-Юг", тобто має можливість задоволення своїх вимог безпосередньо від боржника, окрім цього позивач має можливість стягнення заборгованості із іншого поручителя, юридичної особи - ПрАТ "Грона", відповідно до рішення Господарського суду Одеської області від 03.05.2023 р.

За ствердженнями заявника, у разі відстрочення виконання рішення суду на один рік, він матиме можливість здійснити комплекс заходів, спрямованих на погашення заборгованості, так як за цей час планується відновлення господарської діяльності ТОВ "Агро-Юг", укладання узгодженого із кредиторами плану санації та здійснення відповідно до цього плану поступового розрахунку із кредиторами.

21.08.2023р. (вх.№ 28471/23) від стягувача - Акціонерного товариства "Державний експортно імпортний банк України" надійшли заперечення проти заяви щодо відстрочення виконання судового рішення по цій справі.

В обгрунтування своїх заперечень стягувач посилається на те, що боржником в межах справи про банкрутство ТОВ „Агро-Юг не виконується будь-яких дій, які б свідчили про його намір розрахуватись з кредиторами, у тому числі дій, які керівник ТОВ „Агро-Юг ОСОБА_1 був зобов`язаний виконати на підставі ухвали Господарського суду Одеської області від 30.08.2022р. по справі № 916/183/22.

Також, АТ "Державний експортно імпортний банк України", з посиланням на вимоги ст.ст. 553, 554 ЦК України, посилається на те, що кредитор має право на свій розсуд пред`явити вимогу до боржника й кожного з поручителів разом чи окремо, в повному обсязі чи частково. Тому, стягувач вважає безпідставними твердження скаржника про можливість задоволення стягувачем своїх вимог за рахунок іншого поручителя і право такого звернення до іншого поручителя не є підставою для надання відстрочення виконання ОСОБА_1 , як одним з поручителів виконання кредитного зобов`язання Товариством з обмеженою відповідальністю „Агро-Юг.

Крім того, приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 є одночасно і поручителем і іпотекодавцем, оскільки між ним і банком було укладено ще й договір іпотеки, - стягувач вважає, що вказані обставини не є підставою для надання відстрочення виконання судового рішення по цій справі.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заяву слід задовольнити частково, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Вказані положення кореспондують зі ст. 18 ГПК України.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч. 4 ст. 331 ГПК України).

Як вбачається з вищезазначеної норми ГПК, підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк.

Так, питання задоволення заяви сторони у справі про відстрочення виконання рішення суду вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з особливого характеру обставин справи, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення.

Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

При цьому при вирішенні заяви сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення судом враховується те, що задоволення вказаних заяв можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (роз`яснення в ч. 10 постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 26.12.2003 р. Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження).

Таким чином, в основу судового акту про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання. З цією метою, під час вирішення питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення, суди повинні враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи. Про необхідність встановлення зазначених обставин також роз`яснено в Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. N 9 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України.

З довідки АТ КБ "ПриватБанк" про залишок коштів на рахунку вбачається, що станом на 02.07.2023 р. на рахунку ОСОБА_1 обліковується 328,96 грн., а із виписки по особовому рахунку відповідача в Першому Українському Міжнародному Банку за період з 01.08.2022 р. по 03.07.2023 р.: вхідний 10.06.2022 р. (дебет - 0,00 грн., кредит 78,14 грн.); вихідний 03.07.2023 р. (дебет - 0,00 грн., кредит 14,14 грн.). Таким чином залишки на рахунках відповідача в мільйони разів менші від стягуваної суми. Вказане свідчить про те, що виконати рішення суду в повному обсязі неможливо. При цьому, посилаючись скрутне фінансове становище, відповідач не ухиляється від виконання судового рішення, а лише вказує про неможливість погашення наявної заборгованості за судовим рішенням перед позивачем саме на даний час одним разовим платежем.

Крім того господарський суд враховує ступінь вини відповідача ОСОБА_1 у виникненні спору та зазначає, що заборгованість за Кредитним договором №20-68КV0006 від 27.07.2020 р. у розмірі 11 449 410,66 грн. та за Кредитним договором №20-68КО0006 від 22.12.2020 р. в розмірі 2 723 570,90 грн. виникла, перш за все, через невиконання саме позичальником, яким є ТОВ "Агро-Юг", а не поручителем, зобов`язань за вказаними кредитними угодами.

Водночас, суд вважає загальновідомим та нормативно врегульованим питання відносно існування на території України надзвичайних обставин, а саме введення воєнного стану, що неодмінно впливає на спроможність своєчасного ведення розрахунків, обмежує безперешкодне провадження діяльності.

24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому було неодноразово продовжено, зокрема, Указом Президента України від 19 травня 2023 року № 254/2023 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.

Воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30, 34, 38, 39, 41 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб у межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України Про правовий режим воєнного стану.

28 лютого 2022 року Торгово-промислова палата України на підставі ст. ст. 14, 14-1 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні від 02.12.1997 р. № 671/97-ВР, Статуту ТПП України засвідчила форс - мажорні обставини (обставин непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану з 24.02.2022 року відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні. Враховуючи викладене, Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для об`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору (контракту, угоди тощо) обов`язків згідно із законодавчими чи іншими нормативними актами виконання відповідно яких стало неможливим у встановлений термін внаслідок таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Тобто, Торгово-промислова палата України підтвердила, що обставини з 24.02.2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами, як для суб`єктів господарювання так і для населення.

Надання відстрочення виконання рішення є заходом, який має застосовуватись лише за наявності поважних причин та при найменшій шкоді кредитору. При цьому затримка у виконанні рішення не повинна бути надто тривалою та такою, що порушує саму сутність права, яке захищається п. 1 ст. 6 Конвенції (див. рішення у справі Іммобільяре Саффі проти Італії, заява № 22774/93, п. 74, ЄСПЛ 1999-V). За практикою Суду в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення п. 1 ст. 6 Конвенції (див. Корнілов та інші проти України, заява № 36575/02, ухвала від 07.10.2003 р.; тривалість виконання - вісім місяців). Відстрочення виконання рішення в даному випадку не є інструментом ухилення для боржника від виконання рішення, боржник лише намагається через існування певних обставин, які таке виконання ускладнюють, забезпечити повне виконання рішення та остаточне погашення заборгованості перед стягувачем.

Враховуючи вищенаведені буржником в заяві про відстрочення виконання рішення суду обставини, суд вважає, що статус заявника як фізичної особи та відсутність у останнього, починаючи із 2022 року підприємницької діяльності, є такими обставинами, що дійсно ускладнюють виконання рішення суду у даній справі з огляду на фінансову неспроможність відповідача, про що свідчать наявні в матеріалах справи декларації, відомості та довідки з банківських установ. В свою чергу зазначене вказує на неможливість виконання вказаного рішення Господарського суду Одеської області заявником на теперішній час з об`єктивних підстав.

Щодо заперечень стягувача на невиконання боржником дій, які останній, як керівник ТОВ „Агро-Юг, мав виконати з метою здійснення розрахунків з кредиторами по справі №916/183/22 про банкрутство вказаного товариства, - суд звертає увагу на пояснення, надані ОСОБА_1 в судовому засіданні, про фактичне зупинення виробничої діяльності підприємства та відсутність покупців на його продукцію, у т.ч. через карантинні обмеження та введення військового стану в Україні. Суд вважає, що вказані обставини дійсно могли мати наслідком ускладнення або неможливість здійснення товариством, керівником якого є ОСОБА_1 , розрахунків з кредиторами.

Щодо посилань стягувача на його право пред`явлення вимог до боржника й кожного з поручителів разом чи окремо, в повному обсязі чи частково, у відповідності до положень статтей 553, 554 ЦК України, та те, що що ОСОБА_1 є одночасно і поручителем і іпотекодавцем в якості забезпечення кредитного зобов`язання ТОВ „Агро-Юг суд погоджується, що самі по собі вказані обставини не є підставами для надання ОСОБА_1 відстрочення виконання судового рішення по цій справі.

Між тим, суд вважає, що вжиття стягувачем комплексних заходів щодо погашення кредитних зобов`язань ТОВ „Агро-Юг поручителями - Приватним підприємством „Грона і ОСОБА_1 , та зверненням стягнення на належний останньому предмет іпотеки буде мати наслідком більш перспективну можливість повного або часткового погашення вимог АТ "Державний експортно імпортний банк України".

За таких обставин, враховуючи матеріальні інтереси обох сторін у справі, матеріальний стан відповідача, що не дозволяє останньому погасити заборгованість перед позивачем на даний час одним разовим платежем, з метою реального виконання рішення суду з урахуванням засад законності, розумності, добросовісності, справедливості та пропорційності дотримання балансу інтересів сторін, суд вважає за можливе частково задовольнити клопотання відповідача, зменшивши період надання відстрочки, та відстрочити виконання судового рішення по даній справі строком до 08.12.2023 р.

Керуючись ст.ст. 331, 234, 235 ГПК України, суд

У Х В А Л И В:

1. Заяву ОСОБА_1 (вх. № 2-1037/23 від 21.07.2023 року) про відстрочення виконання рішення суду по справі № 916/2823/22 задовольнити частково.

2. Надати ОСОБА_1 (ІК: НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) відстрочку у виконанні Рішення Господарського суду Одеської області від 09.03.2023 року по справі № 916/2823/22 до 08.12.2023 року.

Ухвала набрала законної сили 21.08.2023р.

та може бути оскаржена в порядку ст.ст.253-259 ГПК України.

Повний текст ухвали складено 22.08.2023р.

Суддя О.А. Демешин