Ухвала
Іменем України
21 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 469/526/23
провадження № 61-11977ск23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Крата В. І., розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгропрайд» на постанову Миколаївського апеляційного суду від 19 липня 2023 року у складі колегії суддів: Тищук Н. О., Крамаренко Т. В., Темнікової В. І. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгропрайд» до ОСОБА_1 , третя особа - Публічне акціонерне товариство «Одеса-Авто», про стягнення безпідставно набутих коштів,
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Украгропрайд» (далі ? ТОВ «Украгропрайд») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа - Публічне акціонерне товариство «Одеса-Авто» (далі - ПАТ «Одеса-Авто»), у якому просило стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти у розмірі 1 898 466, 58 грн, з яких: 1 316 789,13 грн ? безпідставно набуті кошти, 504 571,29 грн ? інфляційне збільшення суми боргу, 77 106,16 грн ? три проценти річних .
Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 , під час перебування з ТОВ «Украгропрайд» в трудових відносинах, фактично привласнив майно ТОВ «Украгропрайд», а саме: бокс з сільськогосподарськими приміщеннями, причіп «ПГМФ 830402», ємність двошарову харчову вертикальну «1000RVD», агрегат для перевезення води «АПВ-6», ємність сталеву для ПММ, вагончик будівельний побутовий (20-ти футовий контейнер). Після цього відповідач вчинив дії з відчуження цього майна та передав це майно у власність належному йому ФГ «Агро-Краснопілля».
За вказаними фактами здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023152150000023 від 12 лютого 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 191 КК України, та № 12023152150000044 від 11 березня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 190 КК України.
Посилаючись на те, що відповідач може вдаватися до будь-яких незаконних дій з метою власного збагачення та уникнення відповідальності, а також може вчиняти дії, спрямовані на ускладнення чи унеможливлення виконання судового рішення у справі, ТОВ «Украгропрайд» подало заяву про забезпечення позову та просило накласти арешт на:
грошові кошти, які знаходяться на рахунках, відкритих у будь-яких банківських установах, та належать ОСОБА_1 , у межах ціни позову: 1 898 466,58 грн та судових витрат у розмірі 74 819,00 грн;
Накласти арешт та заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно вчиняти дії щодо реєстрації (перереєстрації) речових прав відносно майна, яке належить ОСОБА_1 у межах ціни позову, зокрема:
земельної ділянки за кадастровим номером 4820982400:11:025:0006 загальною площею 0,25 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2662983348060,
житлового будинку загальною площею 410,3 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2645296748060,
земельної ділянки за кадастровим номером 4820982400:08:000:0007 загальною площею 10,72 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2616733848060,
земельної ділянки за кадастровим номером 4820982400:05:001:0015 загальною площею 1,5 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 261671734806;
Накласти арешт та заборони будь-яким органам вчиняти дії щодо реєстрації (перереєстрації) речових прав відносно майна, яке належить ОСОБА_1 в межах ціни, а саме:
автомобіля Mersedes-Benz ML 320 CDI (державний номер НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 , номер двигуна НОМЕР_3 ),
автомобіля Mersedes-Benz S 500 4Matic (державний номер НОМЕР_4 , номер шасі НОМЕР_5 , номер двигуна НОМЕР_6 ).
Ухвалою Березанського районного суду Миколаївської області від 12 травня 2023 року заяву ТОВ «Украгропрайд» про забезпечення позову задоволено.
Накладено арешт на належні ОСОБА_1 кошти та майно у межах суми позову 1 898 466, 58 грн та судових витрат в розмірі 74 819,00 грн, а всього на суму 1 973 285, 58 грн, у тому числі на:
грошові кошти, які знаходяться на рахунках, відкритих у будь-яких банківських установах,
земельну ділянку за кадастровим номером 4820982400:11:025:0006 загальною площею 0,25 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2662983348060;
житловий будинок загальною площею 410,3 кв.м, адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2645296748060;
земельну ділянку за кадастровим номером 4820982400:08:000:0007 загальною площею 10,72 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2616733848060;
земельну ділянку за кадастровим номером 4820982400:05:001:0015 загальною площею 1,5 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 261671734806;
автомобіль Mersedes-Benz ML 320 CDI (державний номер НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 , номер двигуна НОМЕР_3 );
автомобіль Mersedes-Benz S 500 4Matic (державний номер НОМЕР_4 , номер шасі НОМЕР_5 , номер двигуна НОМЕР_6 ).
Заборонено органам і посадовим особам, що здійснюють державну реєстрацію прав на майно, вчиняти дії щодо реєстрації (перереєстрації) речових прав на вказане нерухоме та рухоме майно.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що спір у вказаній справі майновий, а заходи забезпечення позову є співмірними з заявленими позовними вимогами. Викладені позивачем обставини вибуття майна з його власності свідчать про існування ризику невиконання або ускладнення виконання рішення суду у випадку задоволення позову, на користь чого свідчить також і наявність кримінальних проваджень, зазначених у клопотанні. Враховуючи, що заходи забезпечення позову є тимчасовим обмежувальним заходом, встановленим законом, та необхідним для вирішення судового спору, а тому не порушує права власника, суд вважає за можливе задовольнити заяву позивача про забезпечення позову.
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 19 липня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, ухвалу Березанського районного суду Миколаївської області від 12 травня 2023 року скасовано в частині накладення арешту та заборони органам і посадовим особам, що здійснюють державну реєстрацію прав на нерухоме та рухоме майно, вчиняти дії щодо реєстрації (перереєстрації) речових прав на:
грошові кошти, належні ОСОБА_1 , які знаходяться на рахунках, відкритих у будь-яких банківських установах,
земельну ділянку за кадастровим номером 4820982400:11:025:0006 загальною площею 0,25 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2662983348060,
житловий будинок загальною площею 410,3 кв.м, адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2645296748060;
земельну ділянку за кадастровим номером 4820982400:05:001:0015 загальною площею 1,5 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 261671734806;
В іншій частині ухвала суду першої інстанції залишена без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції обґрунтовано вважав про необхідність вжиття заходів для забезпечення позову, предметом якого є стягнення грошових коштів. Разом з тим, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги не тільки інтереси позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушено у зв`язку з застосуванням відповідних заходів. З урахуванням вартості майна, що перебуває у власності ОСОБА_1 , та його оціночної вартості, колегія суддів вважає, що з огляду на ціну позову ? 1 973 285, 58 грн, достатнім було б для забезпечення позову накласти арешт на частину майна відповідача, а також заборонити органам і посадовим особам, що здійснюють державну реєстрацію прав на майно, вчиняти дії щодо реєстрації (перереєстрації) речових прав на вказане майно.
Апеляційний суд вказав, що вважає за можливе прийняти надані до суду звіти про експертну оцінку майна не зважаючи на те, що вони не досліджувалися судом першої інстанції, оскільки суд першої інстанції 12 травня 2023 року прийняв позов та цього ж дня, без участі відповідача, забезпечив позов шляхом накладення арешту на зазначене майно та заборонив органам і посадовим особам вчиняти дії щодо реєстрації (перереєстрації) речових прав на це майно, тоді як здійснення оцінки майна потребує певного часу.
09 серпня 2023 року ТОВ «Украгропрайд» подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Миколаївського апеляційного суду від 19 липня 2023 року, у якій просило скасувати оскаржене судове рішення та залишити в силі ухвалу Березанського районного суду Миколаївської області від 12 травня 2023 року.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що в тексті оскарженої постанови йдеться тільки про нерухоме майно відповідача, наявні посилання на звіти про експертні оцінки майна відповідача та відсутнє жодне обґрунтування та не наведено підстави для скасування арешту на грошові кошти. Суд апеляційної інстанції без будь-якого обґрунтування та зазначення відповідних підстав дійшов хибного висновку щодо необхідності скасування арешту на грошові кошти, що є грубим порушення норм процесуального права та безумовною підставою для скасування. Оскарженою постановою, у тому числі, скасовано арешт на житловий будинок відповідача, вартість якого складає 3 485 703,00 грн, та земельну ділянку, на якій він знаходиться, ціною 102 250,00 грн. Отже скасовано арешт на найцінніше майно відповідача, а підстав та обставин, за яких суд дійшов такого висновку, в оскарженому судовому рішенні не наведено. Разом з тим, вказаний будинок знаходиться в межах с. Краснопілля Миколаївського району Миколаївської області, в якому проживає близько 1 000 осіб, майже відсутня необхідна інфраструктура, наявний лише один освітній заклад та майже відсутній стільниковий зв`язок. В мережі «Інтернет» вдалося знайти тільки два оголошення з продажу будинку у вказаному селі за середньою цінною близько 200 000,00 грн. Отже, вартість будинку, вказана у звіті про експертну оцінку, надану відповідачем, є значно завищеною, а нерухомість в указаному селі - неліквідною. Так само відповідачем вказано завищену вартість земельних ділянок.
Тому заходи забезпечення позову, застосовані судом першої інстанції, є співмірними з заявленими позивачем вимогами, а суд апеляційної інстанції помилково прийняв нові докази та на їх підставі дійшов безпідставного і необґрунтованого висновку, що вартість майна значно перевищує ціну позову.
У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу. Суд повинні враховувати інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.
Співмірність передбачає врахування судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (частина друга статті 149 ЦПК України).
У статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову, зокрема накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.
Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина третя статті 150 ЦПК України).
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року в справі №914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) вказано, що «під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами».
Апеляційний суд встановив, що з наданих апеляційному суду звітів про експертну оцінку майна вбачається, що вартість земельної ділянки, загальною площею 0,25 га, з кадастровим номером 4820982400:11:025:0006, складає 102 250,00 грн; земельна ділянка площею 10,72 га, кадастровий номер 4820982400:11:025:0007 ? 430 944,00 грн; земельна ділянка, площею 1,5 га, кадастровий номер 4820982400:11:025:0015 ? 60 300,00 грн, житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , ? 3 485 703,00 грн; автомобіль Mersedes-Benz ML 320 CDI реєстраційний номер НОМЕР_1 ? 483 431,00 грн, автомобіль Mersedes-Benz S 500, реєстраційний номер НОМЕР_7 ? 1 252 895,00 грн. Отже, загальна вартість майна, за рахунок якого судом першої інстанції забезпечено позов складає 5 815 523 грн, що значно перевищує ціну позову - 1 973 285,58 грн.
За таких обставин та з урахуванням принципу співмірності, апеляційний суд зробив обґрунтований висновок про застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони органам і посадовим особам, що здійснюють державну реєстрацію прав на нерухоме та рухоме майно, вчиняти дії щодо реєстрації (перереєстрації) речових прав, на майно відповідача в межах ціни позову.
Посилання у касаційній скарзі на те, що апеляційний суд безпідставно прийняв нові докази, не можуть бути підставою для скасування оскарженого судового рішення, оскільки суд першої інстанції вирішив питання вжиття заходів забезпечення позову 12 травня 2023 року одночасно з прийняттям позову без участі відповідача, тому останній був позбавлений можливості подати такі докази. Позивач таких доказів з метою вирішення заяви про забезпечення позову у виді арешту майна відповідача до суду першої інстанції не надавав. Тому апеляційний суд прийняв відповідні докази на підтвердження вартості належного відповідачу майна та в постанові належним чином обґрунтував підстави для цього.
Аналіз змісту касаційної скарги та оскарженого судового рішення свідчить, що правильне застосовування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним, а касаційна скарга - необґрунтованою.
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими, ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
У частині четвертій статті 394 ЦПК України визначено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Керуючись статтями 260, 389, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгропрайд» на постанову Миколаївського апеляційного суду від 19 липня 2023 року у справі № 469/526/23.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Краснощоков
І. О. Дундар
В. І. Крат
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 21.08.2023 |
Оприлюднено | 23.08.2023 |
Номер документу | 112967267 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про повернення безпідставно набутого майна (коштів) |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Краснощоков Євгеній Віталійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні