Постанова

від 16.08.2023 по справі 357/8309/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

(додаткова)

16 серпня 2023 року

м. Київ

справа № 357/8309/19

провадження № 61-257св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Грушицького А. І.,

суддів: Карпенко С. О., Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Пророка В. В.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода»,

відповідачі: ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин», державний реєстратор Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшина Марина Олександрівна,

розглянувши заяви ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» про ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин», державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної Марини Олександрівни про визнання недійсним договору оренди землі, скасування рішення про державну реєстрацію права на нерухоме майно витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння та користування і внесення змін до договору оренди землі,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» (далі - ТОВ «Олійникова Слобода») у липні 2019 року звернулося до суду з вищевказаним позовом, який уточнило у процесі розгляду справи, і остаточно просило:

- визнати недійсним договір оренди землі б/н від 10 грудня 2018 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин» (далі - ТОВ Агрокомплекс «Узин») щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:03:004:0075 загальною площею 4,56 га;

- скасувати рішення державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної М. О. про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:03:004:0075 загальною площею 4,56 га, індексний номер: 44594727 від 13.12.2018 15:33:11 та припинити право оренди ТОВ Агрокомплекс «Узин» на земельну ділянку з кадастровим номером 3220484400:03:004:0075 загальною площею 4,56 га, що виникло на підставі договору оренди землі № б/н від 10 грудня 2018 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс «Узин»;

- витребувати із незаконного володіння та користування ТОВ Агрокомплекс «Узин» на користь ТОВ «Олійникова Слобода» земельну ділянку з кадастровим номером 3220484400:03:004:0075 загальною площею 4,56 га, яка розташована в межах Олійниково-Слобідської сільської ради Білоцерківського району Київської області та внести зміни до договору оренди землі № б/н від 18 червня 2015 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Олійникова Слобода» шляхом його викладення у редакції, зазначеній у позовній заяві.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Білоцерківський міськрайонний суд Київської області рішенням від 15 березня 2021 року відмовив у задоволенні позову. Скасував заходи забезпечення позову, обрані ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 31 липня 2019 року.

Білоцерківський міськрайонний суд Київської області додатковим рішенням від 22 квітня 2021 року заяву представника відповідача - адвоката Червінчика Є. Е. про ухвалення додаткового рішення задовольнив. Стягнув з ТОВ «Олійникова Слобода» на користь ТОВ Агрокомплекс «Узин» судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000 грн.

Київський апеляційний суд постановою від 08 грудня 2022 року апеляційну скаргу ТОВ «Олійникова Слобода» на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15 березня 2021 року задовольнив частково.

Апеляційну скаргу ТОВ «Олійникова Слобода» на додаткове рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 квітня 2021 року задовольнив.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15 березня 2021 року та додаткове рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 квітня 2021 року скасував та постановив у справі нове судове рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Визнав недійсним договір оренди землі б/н від 10 грудня 2018 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс «Узин» щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:03:004:0075 загальною площею 4,56 га.

Скасував рішення державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної М. О. про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:03:004:0075 загальною площею 4,56 га, індексний номер: 44594727 від 13 грудня 2018 року 15:33:11, та припинив право оренди ТОВ Агрокомплекс «Узин» на земельну ділянку з кадастровим номером 3220484400:03:004:0075, що виникло на підставі договору оренди землі № б/н від 10 грудня 2018 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс «Узин».

Витребував із незаконного володіння та користування ТОВ Агрокомплекс «Узин» на користь ТОВ «Олійникова Слобода» земельну ділянку з кадастровим номером 3220484400:03:004:0075 загальною площею 4,56 га, розташовану у межах Олійниково-Слобідської сільської ради Білоцерківського району Київської області.

У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Вирішив питання про розподіл судових витрат.

Київський апеляційний суд додатковою постановою від 02 лютого 2023 року заяву представника ТОВ «Олійникова Слобода» - адвоката Тетері С. І. про ухвалення додаткового судового рішення задовольнив частково. Стягнув у рівних частинах з ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс «Узин» на користь ТОВ «Олійникова Слобода» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 37 973,96 грн, по 18 986,98 грн з кожного.

Короткий зміст постанови суду касаційної інстанції

Верховний Суд постановою від 05 липня 2023 року касаційну скаргу ТОВ «Олійникова Слобода» на постанову Київського апеляційного суду від 08 грудня 2022 року та додаткову постанову Київського апеляційного суду від 02 лютого 2023 року залишив без задоволення.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на додаткову постанову Київського апеляційного суду від 02 лютого 2023 року залишив без задоволення.

Постанову Київського апеляційного суду від 08 грудня 2022 року в частині вирішення позовних вимог про визнання недійсним договору оренди землі, скасування рішення про державну реєстрацію права на нерухоме майно витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння та користування і внесення змін до договору оренди землі залишив без змін.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 08 грудня 2022 року задовольнив частково.

Постанову Київського апеляційного суду від 08 грудня 2022 року в частині розподілу судових витрат скасував та прийняв в цій частині нову постанову.

Стягнув з ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс «Узин» на користь ТОВ «Олійникова Слобода» судовий збір за розгляд справи в судах першої та апеляційної інстанцій у розмірі по 8 548 (вісім тисяч п`ятсот сорок вісім) гривень 79 копійок з кожного.

Короткий зміст вимог заяв

Від представника ОСОБА_1 - адвоката Марценюк Л. А. 05 липня 2023 року надійшла заява, в якій заявник просить стягнути з ТОВ «Олійникова Слобода» на користь ОСОБА_1 понесені витрати на правничу допомогу за розгляд справи в апеляційній та касаційній інстанціях в сумі 22 500 грн.

Зазначена заява обґрунтована тим, що у позивача відсутнє порушене право, а також те, що порушене право позивача уже захищено та відновлено.

Від представника ТОВ «Олійникова Слобода» - адвоката Кравця О. І. 11 липня 2023 року до Верховного Суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій заявник просить стягнути з ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс «Узин» на користь ТОВ «Олійникова Слобода» понесені ним судові витрати під час розгляду цієї справи в суді касаційної інстанції.

Зазначена заява обґрунтована тим, що товариству у телефонному режимі 10 липня 2023 року від інформаційно-довідкового центру Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду про прийняття постанови 05 липня 2023 року.

Керуючись абзацом 2 частини восьмої статті 141 ЦПК України ТОВ «Олійникова Слобода» зазначило у відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 від 22 лютого 2023 року, що надасть суду додаткові докази на підтвердження понесення ним витрат на професійну правничу допомогу Адвокатського об`єднання «Еверліґал» у зв`язку з касаційним оскарженням судового рішення у цій справі упродовж п`яти днів після ухвалення Верховним Судом судового рішення з метою їх подальшого розподілу відповідно до приписів статті 141 ЦПК України.

На виконання приписів наведених положень заявник просить врахувати при розподілі судових витрат детальний опис послуг, наданих об`єднанням у процесі надання правничої допомоги ТОВ «Олійникова Слобода», а також інші докази понесення товариством витрат на правничу допомогу, які раніше не надавалися суду, для їх розподілу згідно з частинами другою, тринадцятою статті 141 ЦПК України.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Вивчивши заяви ТОВ «Олійникова Слобода» та ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення та перевіривши їх доводи, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для частково задоволення заяв про ухвалення додаткового судового рішення та прийняття додаткової постанови.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Як установлено в частині другій статті 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З аналізу частини третьої статті 141 ЦПК Україниможна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Ці висновки узгоджуються з висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 9901/350/18 (провадження № 11-1465заі18) та додатковій постанові у вказаній справі від 12 вересня 2019 року, постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19), постанові від 26 травня 2020 року у справі № 908/299/18 (провадження № 12-136гс19), постанові від08 червня 2021 року у справі № 550/936/18 (провадження № 14-26цс21) та постанові від 08 червня 2022 року у справі № 357/380/20 (провадження № 14-20цс22).

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), зокрема в рішенні від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» за заявою № 58442/00, щодо судових витрат зазначено, що за статтею 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Так, у справі «Схід / Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04, пункт 268) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

ТОВ «Олійникова Слобода» на підтвердження понесених ним витратна професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції надало копії:

- додаткової угоди від 29 грудня 2021 року № 21/12/29-2 до договору про надання правової допомоги № 18/12-10 від 22 грудня 2018 року, укладену між ТОВ «Олійникова Слобода» та Адвокатським об`єднанням «Еверліґал»;

- акта № 23/02/01-01 приймання-передачі наданих послуг від 10 липня 2023 року на суму 29 989,43 грн (підготовка та подання від імені позивача відзивів на касаційні скарги, заяви про ухвалення додаткового рішення та детального опису наданих послуг у процесі надання професійної правничої допомоги у межах цієї справи);

- детального опису послуг, наданих позивачу в процесі надання правничої допомоги.

Клопотань про зменшення витрат від ТОВ Агрокомплекс «Узин» та ОСОБА_1 на оплату правничої допомоги адвоката не надходило.

05 липня 2023 року від представника ОСОБА_1 - адвоката Марценюк Л. А. надійшла заява про стягнення з ТОВ «Олійникова Слобода» на користь ОСОБА_1 понесених витрат на правничу допомогу за розгляд справи в апеляційній та касаційній інстанціях в сумі 22 500 грн.

На підтвердження понесених ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції у матеріалах справи міститься:

- копія договору про надання правової допомоги 61/21 від 06 липня 2021 року, укладеного між Марценюк Л. А. та ОСОБА_1 ;

- копія додатку № 1 до договору про надання правової допомоги 61/21 від 06 липня 2021 року, згідно з яким складання касаційної скарги/участь в касаційному розгляді становить 5 000 грн, гонорар за прийняття рішення на користь клієнта (гонорар успіху) - 3 % за майновим спором, 5 000 грн за немайновим спором.

Клопотання про зменшення витрат від ТОВ «Олійникова Слобода» на оплату правничої допомоги адвоката не надходило.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно зі статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання.

Оцінивши доводи сторін, надані ТОВ «Олійникова Слобода» та ОСОБА_1 розрахунки і докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, Верховний Суд вважає, що заяви ТОВ «Олійникова Слобода» та ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.

Звертаючись до суду з позовом, ТОВ «Олійникова Слобода» заявляло чотири позовні вимоги:

1) визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 10 грудня 2018 року (до ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс «Узин»);

2) скасувати рішення державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної М. О.;

3) витребувати з незаконного володіння та користування ТОВ Агрокомплекс «Узин» на користь ТОВ «Олійникова Слобода» земельну ділянку;

4) внести зміни до договору оренди землі № б/н від 18 червня 2015 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Олійникова Слобода».

За результатами касаційного перегляду справи касаційну скаргу ТОВ «Олійникова Слобода» на постанову Київського апеляційного суду від 08 грудня 2022 року залишено без задоволення, а касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 08 грудня 2022 року Верховний Суд задовольнив частково лише в частині розподілу судових витрат.

Отже, постанова Київського апеляційного суду від 08 грудня 2022 року в частині вирішення позовних вимог про визнання недійсним договору оренди землі, скасування рішення про державну реєстрацію права на нерухоме майно витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння та користування і внесення змін до договору оренди землі Верховним Судом залишена без змін.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною десятою статті 141 ЦПК України визначено, що при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Враховуючи положення частин першої, десятої статті 141 ЦПК України з ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс «Узин» на користь ТОВ «Олійникова Слобода» слід стягнути витрати на правничу допомогу в розмірі 20 791,86 грн (по 10 395,93 грн з кожного).

Крім того, відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Постановою Верховного Суду від 05 липня 2023 року касаційну скаргу ТОВ «Олійникова Слобода» на постанову Київського апеляційного суду від 08 грудня 2022 року та додаткову постанову Київського апеляційного суду від 02 лютого 2023 року залишено без задоволення. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на додаткову постанову Київського апеляційного суду від 02 лютого 2023 року залишено без задоволення. Постанову Київського апеляційного суду від 08 грудня 2022 року в частині вирішення позовних вимог про визнання недійсним договору оренди землі, скасування рішення про державну реєстрацію права на нерухоме майно витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння та користування і внесення змін до договору оренди землі залишено без змін. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 08 грудня 2022 року задоволено частково. Постанову Київського апеляційного суду від 08 грудня 2022 року в частині розподілу судових витрат скасовано та прийнято в цій частині нову постанову, якою стягнуто з ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс «Узин» на користь ТОВ «Олійникова Слобода» судовий збір за розгляд справи в судах першої та апеляційної інстанцій у розмірі по 8 548,79 грн з кожного.

Проте, не вирішено питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції ТОВ Агрокомплекс «Узин», тому наявні підстави для ухвалення додаткової постанови у цій справі з власної ініціативи суду.

Керуючись статтями 141, 270, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» та ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин», державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної Марини Олександрівни про визнання недійсним договору оренди землі, скасування рішення про державну реєстрацію права на нерухоме майно витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння та користування і внесення змін до договору оренди землі задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» 10 395 (десять тисяч триста дев`яносто п`ять) гривень 93 копійки витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» 10 395 (десять тисяч триста дев`яносто п`ять) гривень 93 копійки витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Узин» 14 000 (чотирнадцять тисяч) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Додаткова постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийА. І. Грушицький Судді:С. О. Карпенко І. В. Литвиненко Є. В. Петров В. В. Пророк