Рішення

від 17.08.2023 по справі 523/5290/23

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 523/5290/23

Провадження №2/523/2934/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

"17" серпня 2023 р. м.Одеса Суворовський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Аліна С.С.

при секретарі - Сервачук О.В.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Свято-Архангело-Михайлівського жіночого монастиря Одеської єпархії Української православної церкви до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні власністю, шляхом виселення-

В С Т А Н О В И В :

До Суворовського районного суду м. Одеси 28 березня 2023 року надійшов позов Свято-Архангело-Михайлівського жіночого монастиря Одеської єпархії Української православної церкви до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні власністю, шляхом виселення.

Позивач обгрунтовує свої вимоги тим, що Свято-Архангело-Михайлівський жіночій монастир Одеської єпархії Української православної церкви, згідно Договору довічного утримання від 15.10.2022 року, укладеного між Позивачем та ОСОБА_3 , є власником квартири яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до Інформаційної довідки з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухому майно від 20.03.2023 р. право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстроване за Свято-Архангело-Михайлівський жіночій монастир Одеської єпархії Української православної церкви.

Позивачу стало відомо, що до зазначеної квартири, без згоди та проти волі останнього заселилися відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

У судове засідання представник позивача Свято-Архангело-Михайлівський жіночій монастир Одеської єпархії Української православної церкви не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися судом належним чином.17.08.2023 року від представника позивача - адвоката Максим`юка Н.Д. та від представника третьої особи ОСОБА_3 - адвоката Сімоненко Р.О. до суду надійшла заява про розгляд справи без участі представника позивача та представника третьої особи..

У судове засідання відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , та третя особа ОСОБА_3

не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися судом належним чином ( арк.сп.120-122), про причини неявки суд не повідомили

Ухвалою Суворовського районного суду м.Одеси від 21 квітня 2023 року відкрито провадження по справі, та призначено підготовче судове засідання на 05 червня 2023 року на 10 годин.

Ухвалою Суворовського районного суду м.Одеси від 05 червня 2023 року закрито підготовче провадження по справі, та призначено судове засідання до розгляду на 17 серпня 2023 року на 10 год 15 хв.

У зв`язку з викладеним, зі згоди представника позивача, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідачів які повідомлені судом належним чином про час і місце розгляду справи, так як у справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280-281 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов є обґрунтованим, є доказаним, тому підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 2 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно частин першої та четвертої статті 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права та при розгляді справ застосовує Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано ВРУ, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Судом встановлено про те, що Свято-Архангело-Михайлівський жіночій монастир Одеської єпархії Української православної церкви, згідно Договору довічного утримання від 15.10.2022 року, укладеного між Позивачем та ОСОБА_3 , є власником квартири яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до Інформаційної довідки з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухому майно від 03.08.2023 р. право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано за Свято-Архангело-Михайлівським жіночим монастирем Одеської єпархії Української православної церкви ( арк.сп.124);

Позивачу стало відомо, що до вищевказаної квартири, без його згоди та проти його волі, як власника, вселилися та проживають у вищевказаній квартирі, відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , які порушують права власника позивача по справі.

Також, зазначені обставини підтверджуються Талоном-повідомленням Єдиного обліку № 29010, про прийняття і реєстрацію заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 02.11.2022 року, № 5276 про прийняття і реєстрацію заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 03.03.2023 року, № 29025 про прийняття і реєстрацію заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 02.11.2022 року ( арк.сп.22-24);

Із матеріалів справи вбачається, що відповідно до довідки з Відділу адресно довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області ( арк.сп.30) відповідачка ОСОБА_2 , була зареєстрована у АДРЕСА_1 , знята з обліку 04.10.2022 року, не вказано куди.

Відповідно до довідки з Відділу адресно довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області (арк.сп.31) відповідач ОСОБА_1 зареєстрованим у м.Одесі та в Одеській області не значиться.

Статтею 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону №475/97-ВР від 17 липня 1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно із ч.1 ст. 316 ЦК України, - правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном (ч. 1 ст. 317 ЦК України). Як зазначено у ч.1 ст. 321 ЦК України, - право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (ст. 319 ЦК України).

Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права. Так, відповідно до положень ст. 391 ЦК України, - власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання в них (ст. 379 ЦК України).

Житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання в них (ст. 379 ЦК України).

Частиною 1 статті 383 ЦК України та статтею 150 ЖК УРСР закріплені положення, відповідно до яких громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей та інших осіб.

Разом з цим, згідно з положеннями статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.

Осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення (ч.3 ст. 116 ЖК України).

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами : письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд сприяє всебічному та повному з`ясуванню обставин по справі, роз`яснює їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їх прав у випадках передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Отже, за результатами розгляду справи, судом встановлено, що цивільні права позивача порушуються відповідачами, тобто відповідачами створені власнику нерухомого майна перешкоди у здійсненні права користування, розпоряджання майном, а тому вони підлягають захисту у спосіб, що обраний позивачем.

Такий висновок суду узгоджується із висновками Верховного Суду України, викладеними в постанові від 16 січня 2012 року у справі № 6-57цс11. Так, зазначено, що в разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпоряджання своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, пред`явивши одну з вимог: 1) про позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) про позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) про визнання особи безвісно відсутньою; 4) про оголошення фізичної особи померлою.

При таких обставинах позовні вимоги Свято-Архангело-Михайлівського жіночого монастиря Одеської єпархії Української православної церкви до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення - підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідачів.

На підставі викладеного та керуючись Конституцією України, Першим протоколом до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», ст. 150 ЖК, ст.ст. 6, 15, 16, 316, 317, 319, 391, 321, 379, 383 ЦК України, ст.ст.4, 5, 141, 12, 13, 76-81, 259, 280-281,353, 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Свято-Архангело-Михайлівського жіночого монастиря Одеської єпархії Української православної церкви до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні власністю, шляхом виселення - задовольнити.

Зобов`язати ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , не чинити перешкоди власнику Свято-Архангело-Михайлівському жіночому монастирю Одеської єпархії Української православної церкви (код ЄДРПОУ 23988451) у користуванні власністю та виселити з квартири АДРЕСА_1 , без надання іншого житлового приміщення.

Стягнути з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , на користь позивача Свято-Архангело-Михайлівського жіночого монастиря Одеської єпархії Української православної церкви (код ЄДРПОУ 23988451) судові витрати у розмірі 2147 гривень 60 копійок.

Копію заочного рішення направити сторонам по справі.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення через суд першої інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено та підписано 21 серпня 2023 року.

Суддя: Аліна С.С.