Ухвала

від 29.11.2023 по справі 523/5290/23

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 523/5290/23

Провадження №2-п/523/104/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" листопада 2023 р. м. Одеса

Суворовський районний суд м. Одеси, у складі:

головуючого судді Аліна С.С.,

за участю секретаря судового засідання Магденко С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 17 серпня 2023 року по цивільній справі за позовом Свято-Архангело-Михайлівського жіночого монастиря Одеської єпархії Української православної церкви до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні власністю, шляхом виселення,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Суворовського районного суду м.Одеси перебувала цивільна справа за позовом Свято-Архангело-Михайлівського жіночого монастиря Одеської єпархії Української православної церкви до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні власністю, шляхом виселення.

Заочним рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 17 серпня 2023 року позовні вимоги задоволено.

Зобов`язано ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , не чинити перешкоди власнику Свято-Архангело-Михайлівському жіночому монастирю Одеської єпархії Української православної церкви у користуванні власністю та виселити з квартири АДРЕСА_1 , без надання іншого житлового приміщення.

Стягнуто з відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , на користь позивача Свято-Архангело-Михайлівського жіночого монастиря Одеської єпархії Української православної церкви судові витрати у розмірі 2147 гривень 60 копійок.

15 вересня 2023 року від представника ОСОБА_1 надійшла заява про перегляд вище вказаного заочного рішення.

Заявник обґрунтовує вимоги своєї заяви тим, що зазначене рішення суду було ухвалено без участі відповідача сповіщеного належним чином, тому він не мав змоги надати докази та пояснення, а тому було порушені його права; заочне рішення є не обґрунтованим, тому підлягає скасуванню.

09 листопада 2023 року від представника позивача надійшли заперечення на заяву про перегляд заочного рішення.

Сторони у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Від представника позивача Свято-Архангело-Михайлівського жіночого монастиря Одеської єпархії Української православної церкви та представника третьої особи Шиліної М.Є. надійшли письмові заяви про розгляд заяви за їх відсутності, просили суд відмовити в задоволенні вищевказаної заяви.

Верховний Суд у постанові від 29 квітня2020року у справі №348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.

Виходячи з вищевказаного, враховуючи строки розгляду справи, баланс інтересів сторін, освідомленість її учасників про розгляд справи, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності її учасників.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 ЦПК України, заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Згідно із ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали заяви, суд вважає про те, що заява про перегляд заочного рішення є не обґрунтованою, є не доказаною, тому не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ізст. 284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його переглядякщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відповідно до ст.287ч. 1,2,3 ЦПК Українизаява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Головуючий відкриває судове засідання і з`ясовує, хто з учасників справи з`явився, встановлює їх особу, перевіряє повноваження представників, після чого повідомляє зміст заяви і з`ясовує думку сторін та інших учасників справи щодо вимог про перегляд заочного рішення. У результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Як передбачаєст. 288 ч. 1 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Крім того, в контексті даної статті наявність однієї з підстав, зазначених у частині ч. 1 статті 288ЦПК України не спричиняє скасування заочного рішення. Лише у своїй сукупності названі обставини спричиняють скасування заочного рішення. Наявність лише однієї з них не приносить відповідачеві позитивного результату, внаслідок чого він зберігає можливість оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Судом встановлено про те, що заочним рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 17 серпня 2023 року позов задоволено у повному обсязі.

Зобов`язано ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , не чинити перешкоди власнику Свято-Архангело-Михайлівському жіночому монастирю Одеської єпархії Української православної церкви у користуванні власністю та виселити з квартири АДРЕСА_1 , без надання іншого житлового приміщення.

Стягнуто з відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , на користь позивача Свято-Архангело-Михайлівського жіночого монастиря Одеської єпархії Української православної церкви судові витрати у розмірі 2147 гривень 60 копійок.

Судом встановлено про те, що відповідач ОСОБА_1 викликалась в судові засідання була повідомлена судом про час та місце розгляду справи належним чином та завчасно.

Так матеріали справи містять поштове повідомлення про вручення відповідачу поштового повідомлення про вручення судової повістки на 17 серпня 2023 року (т. 1 а.с. 120).

Також, судом напрявлось смс повідомлення, про виклик у судове засідання відповідачки ОСОБА_1 , яке міститься в матеріалах справи (т. 1 а.с. 115), а також на офіційному сайті суду було розміщено оголошення про виклик відповідачки ОСОБА_1 у судове засідання (т. 1 а.с. 113).

Крім того, із матеріалів справи вбачається, що сторона відповідача була проінформована про розгляд Суворовським районним судом м. Одеси вказаної цивільної справи, про що свідчить відзив на позовну заяву поданий ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 42-46).

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Учасники справи мають права, встановлені ст. ст. 43, 49 ЦПК України, в тому числі,ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень;подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам;подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб;ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти;оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках;користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

Сторони про розгляд справи сповіщались неодноразово належним чином та завчасно.

Якщо учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі №361/8331/18.

Сторони по справі повинні проявляти процесуальну зацікавленість рухом своєї справи, і крім судових повісток, мають можливість отримати інформацію про розгляд справи в Інтернеті - мережі на офіційній сторінці Суворовського районного суду м. Одеси.

Більш того, суд звертає увагу на те, що Європейський Суд з прав людини також наголошує на тому, що сторони процесу повинні вживати заходи для того, щоб дізнатися про рух та розгляд їх справ.

Так, в пункті 41 рішення Європейського Суду з прав людини від 3 квітня 2008 року по справі "Пономарьов проти України" (Заява N 3236/03) зазначено, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».

Аналогічна позиція висловлена також в пункті 27 рішення Європейського Суду з прав людини від 26 квітня 2007 року по справі "Шевченко проти України" (Заява N 8371/02). Європейський Суд, де зазначив, що заявник не зміг довести, що він вчиняв будь-які кроки між вереснем 2002 року та груднем 2003 року та після 2 червня 2004 року, щоб довідатись про стан провадження у його справі.

В силу ст. 76-77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Тому при ухваленні заочного рішення, судом були досліджені і оцінені в сукупності всі надані докази у справі, враховані норми ЦПК щодо доказування, на підставі яких суд дійшов висновку про задоволення позову.

На підставі вищевикладеного в сукупності, приймаючи, що свідоме нехтування процесуальними правами і обов`язками не є підставою для скасування заочного рішення суду, суд вважає посилання заявника в обґрунтування заяви про перегляд заочного рішення суду безпідставними та необґрунтованими.

Одночасно судом враховується, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст.6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі Жоффре де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992р.).

З цього приводу прецедентними є також рішення Європейського суду з прав людини у справах "Осман проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1998 року та "Креуз проти Польщі" від 19 червня 2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

З урахуваннямвище викладеного,судом невстановлені підставидля скасуваннязаочного рішеннясуду,а самеодночасна доведеністьусіх обставин,що:відповідач нез`явивсяв судовезасідання тане повідомивпро причининеявки зповажних причин,не подавз поважнихпричин докази,на яківін посилається,які маютьістотне значеннядля правильноговирішення справи,у зв`язкуз чим,суд дійшоввисновку,що заява проперегляд заочногорішення Суворовськогорайонного судум.Одеси від17серпня 2023року є необґрунтованою, безпідставною та такою, що підлягає залишенню без задоволення.

На підставі викладеного, та керуючись ст.260,287,288 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 17 серпня 2023 року по справі за позовом Свято-Архангело-Михайлівського жіночого монастиря Одеської єпархії Української православної церкви до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні власністю, шляхом виселення залишити без задоволення.

Копію ухвали направити сторонам по справі.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали суду складено та підписано 04.12.2023 року.

Суддя: Аліна С.С.