Ухвала

від 22.08.2023 по справі 167/677/23

РОЖИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 167/677/23

Номер провадження 6/167/13/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 серпня 2023 року місто Рожище

Рожищенський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Н.В. Шептицької,

з участю:

секретаря судового засідання О.В. Давидюк,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню,

в с т а н о в и в:

25.07.2023 року ОСОБА_1 , від імені і в інтересах якого діє представник - адвокат І.П. Наумчук, звернувся в суд з заявою про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню, мотивуючи заяву тим, що судовим наказом Рожищенського районного суду Волинської області від 22.06.2023 року стягується з нього на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання трьох неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі половини його заробітку ( доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 22 червня 2023 року та до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Стягнуто також судові витрати.

Ознайомившись із заявою ОСОБА_2 про видачу судового наказу та доданими до неї документами, повідомляє, що наведені у ній обставини не відповідають дійсності.

Так, неповнолітній ОСОБА_6 проживає не з мамою ОСОБА_2 в Республіці Польща, а разом з татом ( заявником) ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 .

Крім того, заявник матеріально допомагає ОСОБА_2 , так як двоє інших дітей фактично проживають разом з нею в АДРЕСА_2 .

На даний час питання щодо місця проживання спільних дітей не вирішено, зареєстроване їх місце проживання значиться: АДРЕСА_1 , фактично син проживає з ОСОБА_3 й висловлює бажання проживати з ним надалі, а дочки з ОСОБА_2 .

З огляду на викладене, слід дійти висновку, що заява ОСОБА_2 про видачу судового наказу в теперішній час є безпідставною, а тому просить визнати судовий наказ Рожищенського районного суду Волинської області від 22.06.2023 року у справі № 167/677/23 таким, що не підлягає виконанню.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.07.2023 року, справа передана на розгляд судді Н.В. Шептицькій ( ас 50).

Ухвалою судді Рожищенського районного суду Волинської області від 26.07.2023 року заява ОСОБА_1 прийнята до розгляду, призначено розгляд справи у судовому засіданні на 22.08.2023 року, з урахуванням строку і терміну перебування головуючого судді у щорічній основній відпустці; в судове засідання викликані учасники справи; у задоволенні клопотання про зупинення виконання судового наказу відмовлено ( ас 52-53).

Учасники справи вчасно і належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду справи ( ас 54-59).

22.08.2023 року представник заявника адвокат І.П. Наумчук подав суду заяву про розгляд справи у відсутності заявника та його представника, заявлені вимоги просить задовольнити ( ас 60).

Суд ухвалив розгляд справи проводити у відсутності учасників, згідно частини 3 статті 432 ЦПК України.

У відповідності до вимог частини 2 статті 247ЦПКУкраїни фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно частини 2 статті 261 ЦПК України, ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею ( суддями).

Датою постановлення ухвали у цій справі є - 22.08.2023 року.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги заяви, дослідивши і об`єктивно оцінивши наявні докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті, суд установив таке.

Судовим наказом Рожищенського районного суду Волинської області від 22.06.2023 року у справі № 167/677/23 стягується з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання трьох неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі половини його заробітку ( доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 22 червня 2023 року та до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Стягнуто також судові витрати.

Дані обставини підтверджуються матеріалами цивільної справи № 167/677/23 ( ас 1-20).

Згідно частин 1, 2 статті 432 ЦПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

У постанові Верховного Суду від 20.02.2019 у справі N 2-4671/11 сформульовано правовий висновок, що підстави визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, прийнято поділяти на дві групи: матеріально-правові ( відсутність у боржника обов`язку), зокрема, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання й інші, та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили ( крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання тощо.

Перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістомстатті 432 ЦПК України, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій нормі процесуального права.

У цьому випадку саме на суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.

Отже, до підстав для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, відносяться випадки, коли немає матеріальної передумови для виконання рішення, тобто об`єктивно відсутній обов`язок боржника; або ж випадки видачі виконавчого документа, коли його не треба було видавати, тобто випадки помилкової видачі виконавчого листа; або випадки, коли після видачі виконавчого документа був змінений зміст рішення.

Проаналізувавши обставини, зазначені ОСОБА_1 , на обгрунтування своїх вимог, суд не вбачає жодних підстав для визнання виконавчого документа ( судового наказу) таким, що не підлягає виконанню, а саме: ні матеріально-правових ( відсутність у боржника обов`язку), ні процесуально-правових.

Посилання ОСОБА_1 на те, що неповнолітній ОСОБА_6 проживає не з мамою ОСОБА_2 в Республіці Польща, а разом з татом ( заявником) ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 , і тому відсутній обов`язок щодо сплати аліментів, судом не може бути взято як обґрунтований доказ, оскільки такі доводи боржника є безпідставними, виходячи з того, що даним судовим наказом стягуються аліменти на утримання не однієї дитини лише ОСОБА_3 , а на утримання ще двох неповнолітніх дітей дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживання яких разом з ОСОБА_2 заявник не заперечує.

За змістом глави 15 Сімейного Кодексу ( далі СК) України право на звернення до суду із позовом/заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів належить особі, з якою проживають діти, та є безумовним, тобто таким, що не обтяжено необхідністю існування жодної умови чи то дотримання якогось порядку. Тобто, таке право є абсолютним, належить особі, з якою проживають діти та яка забезпечує умови їх проживання.

За таких умов визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню, буде суперечити правам та законним інтересам неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

Відсутність рішення про визначення місця проживання дітей, як і добровільна матеріальна допомога на утримання дітей, не звільняє боржника від обов`язку матеріально утримувати своїх неповнолітніх дітей на підставі судового рішення ( судового наказу).

Законодавцем визначено підстави припинення обов`язку зі сплати аліментів на підставі судового рішення.

Так, статтею 273 Сімейного кодексу України визначено, що якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати.

Суд може звільнити від сплати аліментів осіб, зазначених у статтях 267-271 цього Кодексу, за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

Аналіз вказаної норми закону свідчить, що у зв`язку зі зміною обставин, які мають істотне значення, платник аліментів у порядку визначеному законом, зокрема шляхом звернення до суду з відповідним позовом, має право на звільнення його від обов`язку щодо сплати аліментів.

З наведеного слідує, що факт проживання дитини з батьком, з якого стягуються аліменти на користь матері на її утримання, є істотною обставиною та може слугувати підставою для звернення до суду з позовом про звільнення від сплати аліментів, але не є підставою для визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню.

Отже, обставини, на які посилається ОСОБА_1 , як на підставу визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню, є істотними, але підлягають доведенню при вирішенні спору про звільнення від сплати аліментів, зміну розміру аліментів, та не вказують на припинення обов`язку зі сплати аліментів.

Враховуючи вищенаведене у сукупності, суд доходить висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 за її безпідставністю та необгрунтованістю.

Керуючись статтями 258, 259, 260, 261, 432 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з моменту її підписання.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 261 ЦПК України.

Заявник ( боржник): ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .

Стягувач: ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .

Дата складення повного тексту ухвали суду: 22.08.2023 року.

Головуючий суддя Н.В. Шептицька