Ухвала

від 23.08.2023 по справі 522/16296/23

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/16296/23

Провадження № 2/522/6237/23

УХВАЛА

23 серпня 2023 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду м. Одеси Косіцина В.В., розглянувши матеріали справи за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Граф» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Ханбер» про скасування рішення державного реєстратора та витребування майна із чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

18 серпня 2023 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Граф», в якій позивач просить суд:

скасувати рішення про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень за ТОВ «Ханбер» на нежитлове приміщення АДРЕСА_1 , а саме рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Косюк Олени Петрівни № 50457643 від 24.12.2019 року;

витребувати із чужого незаконного володіння ОСОБА_1 до володіння Об`єднання Співвласників багатоквартирного будинку «Граф» нежитлове приміщення № А7 у будинку АДРЕСА_2 шляхом припинення (скасування) державної рєстрації права власності ОСОБА_1 , запис про право власності № 48327238, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1998273351101.

За результатами автоматизованого розподілу справа була передана на розгляд судді Косіциній В.В.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що спір виник з приводу нерухомого майна, а саме нежитлового приміщення АДРЕСА_1 , що територіально знаходиться у Приморському районі міста Одеса.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Суд зазначає, що правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п. 42 постанови від 01 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» роз`яснив, що виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями ст. 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Як наголошено у постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 638/1988/17, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно.

У постанові від 09 вересня 2020 року у справі № 910/6644/18 Верховний Суд дійшов висновку про те, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

Згідно з ч. 4ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч. 1ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

У постанові від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18 Велика Палата ВС визначила, що словосполучення «з приводу нерухомого майна «у ч. 3 ст. 30 ЦГПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередній об`єкт спірних правовідносин.

Позиція Великої Палати ВС ґрунтується, зокрема, на висновку про те, що, враховуючи аналіз змін у законодавчому регулюванні та лексичне тлумачення поняття, виключна підсудність справ застосовується до відповідних правовідносин загалом, а не щодо їх окремих складових.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що справа підсудна Приморському районному суду м. Одеси.

У той же час, суд, дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, вважає, що позовна заява підлягає залишенню без руху у зв`язку із невідповідністю вимогам ст. ст. 175 та 177 ЦПК України.

Так, зокрема, у позовній заяві позивач вказує, що позов є немайновим, однак проаналізувавши позовні вимоги, заявлені позивачем у прохальній частині, суд вважає, що вказане не відповідає дійсності. Зокрема, однією із вимог є витребування майна із чужого не законного володіння.

Суд зазначає, що вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння є вимогою майнового характеру.

Так, у Постанові від 21 грудня 2020 року у справі № №905/98/20 Верховний суд зазначив, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.

Майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатись у ціні заявленого позову. Подібна правова позиція викладена в постанові Великої палати ВС від 26.02.2019 у справі №907/9/17.

Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці. Подібна правова позиція викладена в постанові ВП ВС від 25.08.2020 у справі №910/13737/19.

Так, відповідно до п. 3 ч. 1 ст.175 ЦПК України, у позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

У той же час, усупереч вказаним вимогам, позивач не зазначає у позовній заяві ціну позову.

У п. 2 ч. 1 ст. 177 ЦПК України, ціна позовну у позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю майна.

В пунктах 15, 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» зазначено, що пунктами 1 і 2 частини першої статті 80 ЦПК передбачено визначення ціни позову у позовах про стягнення грошових коштів та про визнання права власності на майно або витребування майна. Відповідні позовні заяви мають майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI. Розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування (у тому числі з урахуванням положень, передбачених частиною п`ятою статті 216, статтею 1212 ЦК тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом статті 80, пункту 4 частини другої статті 119 ЦПК такий обов`язок покладається на позивача (у тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у виді повернення майна застосовуються за ініціативою суду, наприклад, при визнанні договору недійсним згідно з частиною п`ятою статті 216 ЦК).

Згідно зі ст. 5 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» суб`єктами оціночної діяльності є: суб`єкти господарювання зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи суб`єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб`єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які отримали повноваження на здійснення оціночної діяльності в процесі виконання функцій з управління та розпорядження державним майном та (або) майном, що є у комунальній власності, та у складі яких працюють оцінювачі.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» за результатами проведеної оцінки майна складається звіт чи акт про оцінку майна.

Відповідно до пп.1,2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви майнового характеру юридичною особою сплачується судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684 грн.) і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно доч.4ст.177ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, суд вважає, що позовну заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Граф» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Ханбер» про скасування рішення державного реєстратора та витребування майна із чужого незаконного володіння слід залишити без руху та надати відповідачеві строк для усунення недоліків шляхом подання до суду звіту про оцінку спірного мана, вказати ціну позову та доплатити судовий збір за вимогу майнового характеру.

Інститут залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання до відкриття провадження по справі. Вимоги до адміністративного позову викладені у 175, 177 ЦПК України, згідно яких, крім іншого, саме у позовній заяві повинні бути зазначені ім`я позивача та відповідача, третіх осіб, зміст позовних і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Судовий збір повинен бути сплачений за наступними реквізитами:

Отримувач коштів ГУК в Од. обл./Приморський р-н/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37607526

Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача UA268999980313111206000015758

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Приморський районний суд м. Одеси (назва суду, де розглядається справа).

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 259, 260 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Граф» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Ханбер» про скасування рішення державного реєстратора та витребування майна із чужого незаконного володіння залишити без руху.

Надати позивачеві строк на усунення недоліків в позовній заяві, який не перевищує десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя В.В. Косіцина