Ухвала

від 26.04.2024 по справі 522/16296/23

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/16296/23

Провадження № 2-з/522/148/24

УХВАЛА

26 квітня 2024 року м. Одеса

Приморський районний суд міста Одеси у складі головуючої судді Косіциної В.В. розглянувши заяву представника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ГРАФ» - адвоката Борогана Валентина Володимировича про забезпечення позову,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходиться цивільна справа за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Граф» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Ханбер» про скасування рішення державного реєстратора та витребування майна із чужого незаконного володіння.

25 квітня 2024 року на офіційну електронну адресу Приморського районного суду м. Одеси надійшла заява представника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ГРАФ» - адвоката Борогана Валентина Володимировича про забезпечення позову, у якій заявник просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на нежитлове приміщення загальною площею 25,7 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 .

За протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду, заява передана на розгляд судді Косіциній В.В.

Заява мотивована тим, що право власності за ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 в процесі розгляду Господарським судом Одеської області справи №916/2590/22, що в подальшому стало причиною відмови у задоволенні позовної заяви та призвело до того, що ОСББ «ГРАФ» звернувся до Приморського районного суду м. Одеси із позовною заявою. Зазначене може свідчити про можливі недобросовісні дії з боку відповідача, а тому, існує необхідність у забезпеченні позову шляхом накладення арешту на майно задля реального та ефективного виконання рішення по справі.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

У п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України вказано, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Предметом позовної заяви є, зокрема, скасування рішення державного реєстратора та витребування майна із чужого незаконного володіння, а саме, нежитлового приміщення у АДРЕСА_1 .

Спір про визнання незаконним рішення державного реєстратора, скасування запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно за іншою особою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, припинення іпотеки є цивільно-правовим, має приватноправовий характер, оскільки обумовлений порушенням або загрозою порушення майнового приватного права чи інтересу позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване речове право на це майно в рамках кредитних відносин, забезпечених іпотекою (постанова ВП Верховного Суду від 4 вересня 2018 року у справі №823/2042/16, від 5 грудня 2018 року у справі № 757/1660/17-ц, постанова ВС КАС від 13 лютого 2019 року у справі№826/3191/16).

У своїх рішеннях по справах №№ 823/2042/16 та 757/1660/17-ц ВП ВС наголосила на тому, що особа може оскаржувати державну реєстрацію без пред`явлення майнових вимог тільки у випадку, якщо рішення про державну реєстрацію стосувалось реєстрації прав позивача, а не іншої особи.

Враховуючи те, що предметом судового розгляду є, зокрема, вимога про скасування державної реєстрації прав на нерухоме майно та витребування майна із чужого незаконного володіння, зазначений спір на думку суду є майновим.

Згідно постанови ВС від 04.04.2023 у справі № 907/268/22, необхідно розрізняти види (способи) забезпечення позову, які можуть застосовуватись до позовів майнового характеру, а які - для забезпечення немайнових позовних вимог, тобто фактично заходи забезпечення позову можна поділити на майнові та немайнові. Майнові заходи забезпечення мають застосовуватись для забезпечення позовних вимог майнового характеру, тобто таких, де матеріальна позовна вимога виражена саме в грошовій формі в ціні позову. Метою застосування заходів забезпечення позову майнового характеру є обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача, на момент пред`явлення прозову може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення суду.

В постанові Верховного Суду від 21 серпня 2020 року у справі № 904/2357/20 зазначено, що під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на майно або грошові кошти суд має виходити з того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватися та розпоряджатися грошовими коштами або майном, тому може застосуватись у справі, в якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів. Сума підданих арешту грошових коштів обмежується розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватися майна, належного до предмета спору.

Відповідно до п. 3-4 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову від 22 грудня 2006 року № 9 позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Тому, на думку суду, застосування такого виду заходу забезпечення як арешт майна є належним заходом забезпечення позову.

Згідно постанови КЦС ВС від 04.10.2023 у справі № 504/158/22, заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Невжиття заходів забезпечення позову не повинно мати наслідком заподіяння шкоди позивачу, а вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам.

Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку. При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову і захистити інтереси позивача.

Фундаментальними критеріями, які формують висновок про наявність дійсних підстав для забезпечення позову, є логічний та юридичний аналіз обставин справи, на які посилається позивач, доводи заяви про забезпечення позову та заперечення іншої сторони. Процесуальні норми лише вказують на порядок вчинення дій. Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийнято на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод чи інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними для захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу».

Враховуючи те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до відчуження спірного майна на користь третіх осіб, що в подальшому може впливати на строки процесуального розгляду справи, спричинити труднощі під час виконання рішення по справі, беручи до уваги те, що заява про забезпечення позову є обґрунтованою, а арешт майна, як захід забезпечення позову, який просить застосувати заявник є належним, співмірним та збалансованим заявленим позовним вимогам, суд доходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.149-154,157,259-261,353-355 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника Об`єднання співвласниківбагатоквартирного будинку«ГРАФ» -адвоката БороганаВалентина Володимировичапро забезпеченняпозову задовольнити.

Накласти арешт на об`єкт нерухомого майна, а саме: нежитлове приміщення загальною площею 25,7 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1998273351101 та належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду.

Суддя Косіцина В.В.