Постанова

від 17.08.2023 по справі 922/873/22

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2023 року м. Харків Справа № 922/873/22

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Білоусова Я.О., суддя Пуль О.А. , суддя Тарасова І.В.

за участі секретаря судового засідання Андерс О.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Дочірнього підприємства Грикар-А.П.С. (вх.№1457 Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 18.10.2022 (прийняте у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Ольшанченко В.І., повний текст складено 09.12.2022) у справі №922/873/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Вольт Постач, м. Київ,

до Дочірнього підприємства Грикар-А.П.С., смт Васищево, Харківська область,

про стягнення 1 132 117,65 грн,

ВСТАНОВИВ:

В червні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю Вольт Постач звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Дочірнього підприємства Грикар-А.П.С. боргу в розмірі 1 030 721,85 грн, пені в розмірі 45 015,61 грн, 3% річних в розмірі 6752,35 грн, інфляційних втрат - 49627,84 грн, всього 1 132 117,65 грн. Також позивач просить стягнути з відповідача на свою користь витрати по оплаті судового збору у розмірі 16981,76 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором №190620ГАПС про постачання електричної енергії споживачу від 19.06.2020.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 18.10.2022 у справі №922/873/22 в позові відмовлено частково.

Стягнуто з Дочірнього підприємства Грикар-А.П.С. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Вольт Постач заборгованість в сумі 1 030 721,85 грн та судовий збір у сумі 15 460,72 грн.

Рішення суду обґрунтовано тим, що з доданої до позову роздруківки електронного листа не вбачається електронного підпису особи позивача, що надіслала на електронну пошту відповідача акти приймання-передачі №68 від 31.01.2022 та №156 від 28.02.2022, що не може вважатися належним та допустимим електронним доказом надіслання позивачем відповідачу актів приймання-передачі №68 від 31.01.2022 та №156 від 28.02.2022, оскільки цей електронний доказ не поданий в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги". До того ж, як зазначено судом, відповідно до ч. 3 ст. 96 ГПК України, паперова копія цього електронного доказу не вважається письмовим доказом. Таким чином, позивач не надав належних та допустимих доказів надсилання відповідачу рахунків та актів приймання-передачі №68 від 31.01.2022 та №156 від 28.02.2022, а відтак позовні вимоги про стягнення санкцій визнано судом першої інстанції безпідставними. Враховуючи те, що відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості за отриману електричну енергію за договором або будь-яких обґрунтованих заперечень, суд відмовив в позові частково, в частині стягнення з відповідача пені за період з 18.02.2022 по 30.05.2022 у сумі 45015,61 грн, інфляційних за період з 18.02.2022 по 17.04.2022 у сумі 49627,84 грн та 3% річних за період 18.02.2022 по 30.05.2022 у сумі 6752,35 грн.

Дочірнє підприємство Грикар-А.П.С. з рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 18.10.2022 у справі №922/873/22.

Скарга обґрунтована тим, що під час розгляду справи Господарським судом Харківської області не взято до уваги, що відсутність відповідача за місцем реєстрації і не отримання викликів суду, виникли через об`єктивні причини, пов`язані з військовою агресією, що унеможливили виконання процесуальних дій протягом установленого законом строку. Відповідачу, в свою чергу, не надана можливість реалізувати своє право щодо захисту власної правової позиції у суді.

Зазначає, що в якості доказу позивач надав до суду акт приймання-передачі електроенергії №68 від 31.01.2022 за січень 2022 року, з якого вбачається, що відповідачу була поставлена електроенергія обсягом 177 845 кВт на загальну суму 641 227,97 грн та акт приймання-передачі електроенергії №156 від 28.02.2022 за лютий 2022 року, з якого вбачається, що відповідачу була поставлена електроенергія обсягом 126 726 кВт на загальну суму 389 493,88 грн. При цьому позивачем не надані відомості, на які саме точки комерційного обліку споживача вони були поставлені, дані показників розрахункового періоду не зафіксовані, не зазначені початкові та кінцеві показники вузла обліку електроенергії, дати зроблених замірів спожитої енергії. Акти підписані лише постачальником, що ставить під сумнів заявлену позивачем кількість спожитої відповідачем електричної енергії. Акт приймання-передачі електроенергії №68 від 31.01.2022 направлений на електронну адресу відповідача напередодні війни, акт приймання-передачі електроенергії №156 від 28.02.2022 своєчасно направлений до відповідача не був, що унеможливило перевірити їх достовірність відповідачем та оплатити за поставлену електроенергію.

Вказує, що позивачем до суду надана довідка від оператора системи розподілу (АТ Харківобленерго), в якій надані дані про фактичне споживання електричної енергії відповідачем з ресурсу позивача за період з 01.01.2022 по 28.02.2022 про фактичні обсяги купівлі електричної енергії ТОВ Вольт Постач по споживачу ДП Грикар-А.П.С.. В довідці вказаний номер договору 041-151123,01 грн від 01.01.2019, який відношення до відповідача не має. Таким чином, як зазначає скаржник, не зрозуміло, яким чином позивач нарахував заборгованість за спожиту електроенергію за січень-лютий 2022 року.

Посилається на те, що в період з вересня 2021 року по лютий 2022 року відповідач поніс збитки в результаті зараження міцелію печериць (основний вид діяльності) і як результат, загибель 70-80% врожаю, що унеможливило виконання відповідачем своїх зобов`язань. З початком повномасштабного військового вторгнення агресора на територію України, а саме з 24.02.2022 невиконання підприємством зобов`язань по договору виникло через обставини непереборної сили.

10.08.2023 до суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№9373), в якому останній проти апеляційної скарги заперечує, просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги у повному обсязі, посилаючись на те, що п.3.2.6 ПРРЕЕ передбачено, що укладення споживачем договору про постачання електричної енергії споживачу або договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг відбувається шляхом приєднання споживача до договору на умовах обраної споживачем комерційної пропозиції, для чого споживач подає такому електропостачальнику заяву-приєднання. Тобто, скаржник та позивач уклали договір про постачання електричної енергії споживачу від 19.06.2020 №190620ГАПС, узгодивши умови постачання електричної енергії та встановивши в додатку №1 до договору перелік точок комерційного обліку, відповідно на які позивач, як постачальник, зобов`язаний здійснювати постачання електричної енергії. Оскільки за попередньо зазначений період у скаржника був лише один постачальник електричної енергії позивач, то даними АТ Харківобленерго підтверджується спожитий об`єм електричної енергії, яка поставлена скаржнику позивачем. Позивач отримав від оператора системи розподілу - АТ Харківобленерго дані про фактичне споживання електричної енергії відповідачем з ресурсу позивача за період з 01.01.2022 по 28.02.2022. Дані про спожиті обсяги були надані позивачу оператором системи розподілу АТ Харківобленерго у вигляді реєстру, який відповідає примірній формі, затвердженій договором електропостачальника про надання послуг з розподілу електроенергії №ЗС/1212 від 29.05.2019. Крім того, листом від 14.07.2022 №56к-01/2093 АТ Харківобленерго повторно підтвердило обсяг поставленої позивачем скаржнику електричної енергії в обсязі 304 566 кВт*год в період 01.01.2022 до 28.02.2022, що зазначено в довідці про фактичні обсяги купівлі електричної енергії ТОВ Вольт Постач по споживачу ДП Грикар-А.П.С.. Звертає увагу, що договором споживача про надання послуг з розподілу який укладений між скаржником та АТ Харківобленерго, є саме той договір, що зазначений у довідці про фактичні обсяги купівлі електричної енергії ТОВ Вольт Постач по споживачу ДП Грикар-А.П.С.. Тобто, твердження скаржника про те, що йому невідоме походження договору №041-15123.01 є введенням суду в оману, адже зазначений договір наявний у скаржника, а АТ Харківобленерго лише підтвердив у наявній довідці факт поставки електричної енергії в обсязі 304 566 кВт*год в період 01.01.2022 до 28.02.2022. Вказує, що більша частина заборгованості скаржника виникла до введення воєнного стану за спожиту електричну енергію в січні 2022 року, що безумовно є важливим, адже скаржник вже з 01.03.2022 перейшов до нового постачальника та уникав зобов`язання в частині погашення заборгованості за спожиту електричну енергії.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив суд її задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні в режимі відеоконференції проти апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду залишити без змін.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 19.06.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю Вольт Постач, постачальником, та Дочірнім підприємством Грикар-А.П.С., споживачем, був укладений договір про постачання електричної енергії споживачу №190620ГАПС шляхом підписання відповідачем заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу.

Відповідно до п. 1.1 договору, цей договір про постачання електричної енергії споживачу є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу (далі - споживач) постачальником електричної енергії (далі - постачальник) та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до умов цього договору.

У пункті 2.1 договору сторони визначили, що постачальник продає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику вартість купованої електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Згідно з п. 3.1 договору початком постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком 1 до цього договору.

За умовами п. 3.3 договору постачальник за цим договором не має права вимагати від споживача будь-якої іншої плати за електричну енергію, що не визначена у комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього договору.

У відповідності до п. 5.1 договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору.

Спосіб визначення ціни електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції постачальника. Для одного об`єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни електричної енергії (п.5.2 договору).

Пунктом 5.3 договору сторони визначили, що ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни. У випадках застосування до споживача диференційованих цін електричної енергії суми, вказані в рахунках, відображають середню ціну, обчислену на базі різних диференційованих цін.

Відповідно до п. 5.4 договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

Згідно з п. 5.5 договору розрахунки споживача за цим договором здійснюються на поточний рахунок постачальника із спеціальним режимом використання (далі -спецрахунок). Оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок постачальника. Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього договору. Спецрахунок постачальника зазначається у платіжних документах постачальника, у тому числі у разі його зміни. При здійсненні платежів, споживач повинен вказувати у платіжному дорученні призначення платежу, в якому обов`язково зазначається цей договір, за яким здійснюється постачання електричної енергії споживачу.

Відповідно до п. 5.6 договору оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строки передбачені комерційною пропозицією. Зазначений строк не може бути меншим за 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання рахунку споживачем. Всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.

Пунктом 6.2 договору, зокрема, передбачено, що: споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору; протягом 5 робочих днів до початку постачання електричної енергії новим електропостачальником, але не пізніше дати, визначеної цим договором, розрахуватися з постачальником за спожиту електричну енергію.

За умовами п.7.2 договору, зокрема, постачальник зобов`язався до 5-го числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим надсилати споживачу підписаний зі свого боку у 2-х примірниках акт купівлі-продажу електричної енергії, що складений на підставі даних комерційного обліку споживача, та інших актів.

Відповідно до п.13.7 договору платіжні документи на оплату надсилаються на електронну пошту споживача/рекомендованим листом/вручаються кур`єром/особисто за зазначеними в цьому договорі адресами сторін, в терміни визначені в комерційній пропозиції. Кожен з вказаних варіантів доставки вважається фактом отримання платіжного документу.

Згідно з п.13.8 договору усі повідомлення за цим договором вважаються зробленими належним чином, якщо вони здійснені в письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, вручені кур`єром або особисто за зазначеними в цьому договорі адресами сторін. Датою отримання таких повідомлень буде вважатися дата їх особистого вручення або дата поштового штемпеля відділу зв`язку одержувача. Споживач зобов`язується у місячний строк повідомити постачальника про зміну будь-якої інформації та даних, зазначених в заяві-приєднанні, яка є додатком 1 до цього договору.

У додатку №1 до заяви-приєднання до договору сторони узгодили перелік точок комерційного обліку за об`єктами споживача.

У додатку №2 до заяви-приєднання до договору сторони узгодили заявлені обсяги постачання електричної енергії у розрахункових періодах 2020 року на відповідних класах напруги для потреб Дочірнього підприємства Грикар-А.П.С..

Також між сторонами були підписані комерційні пропозиції, що є додатком №2 до договору.

Пунктом 3 додатку №2 до договору сторони визначили спосіб оплати, а саме, оплата електричної енергії здійснюється споживачем на поточний рахунок постачальника згідно реквізитів зазначених в договорі та/або розрахункових документах:

-70% оплата заявленого обсягу до 25 числа в місяці постачання;

-30% оплата заявленого обсягу до 05 числа після місяця постачання;

-сума переплати/недоплати споживача, яка виникла в наслідок різниці між замовленим обсягом та фактично спожитою електричною енергією, визначається після завершення розрахункового періоду. Сума переплати споживача зараховується в якості оплати наступного розрахункового періоду, або, за письмовою вимогою споживача, повертається на його поточний рахунок. Сума недоплати споживача підлягає безумовній оплаті споживачем не пізніше 5 робочих днів з дня отримання відповідного рахунку;

-розрахунковим періодом за цією комерційною пропозицією є календарний місяць.

Позивач зазначає, що свої зобов`язання за договором він виконав у повному обсязі, здійснивши постачання електричної енергії відповідачу за період дії договору з 19 червня 2020 року по 31 грудня 2021 року на загальну суму 8 079 568,34 грн, на підтвердження чого надав копії актів приймання-передачі електричної енергії: №332 від 31.07.2020 за липень 2020 року на суму 691 024,38 грн; №335 від 31.08.2020 за серпень 2020 року на суму 673 889,34 грн; №408 від 30.09.2020 за вересень 2020 року на суму 639 363,95 грн; №461 від 31.10.2020 за жовтень 2020 року на суму 499 471,42 грн; №513 від 30.11.2020 за листопад 2020 року на суму 138 265,79 грн; №545 від 31.12.2020 за грудень 2020 року на суму 143 884,28 грн; №55 від 31.01.2021 за січень 2021 року на суму 145 713,13 грн; №115 від 28.02.2021 за лютий 2021 року на суму 142 746,49 грн; №256 від 31.03.2021 за березень 2021 року на суму 184 199,28 грн; №356 від 30.04.2021 за квітень 2021 року на суму 434 879,32 грн; №435 від 31.05.2021 за травень 2021 року на суму 454 155,67 грн; №531 від 30.06.2021 за червень 2021 року на суму 500 530,76 грн; №628 від 31.07.2021 за липень 2021 року на суму 339 964,01 грн; №688 від 31.08.2021 за серпень 2021 року на суму 813 740,62 грн; №818 від 30.09.2021 за вересень 2021 року на суму 521 074,72 грн; №835 від 31.10.2021 за жовтень 2021 року на суму 533 262,73 грн; №1026 від 30.11.2021 за листопад 2021 року на суму 587 603,62 грн; №1122 від 31.12.2021 за грудень 2021 року на суму 635 798,83 грн.

Відповідно до ч.1 ст.45 Закону України Про ринок електричної енергії розподіл електричної енергії здійснюється оператором системи розподілу. Діяльність з розподілу електричної енергії підлягає ліцензуванню відповідно до законодавства.

Частиною 4 ст.46 даного Закону встановлено, що Оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на підставі договорів про надання послуг з розподілу. Договори про надання послуг з розподілу є публічними договорами приєднання та укладаються на основі типових договорів, форма яких затверджується Регулятором.

Згідно пунктів 2, 8 ч.3 ст.46 Закону України Про ринок електричної енергії Оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії з дотриманням встановлених показників якості надання послуг та забезпечує комерційний облік відповідно до цього Закону, правил ринку та кодексу комерційного обліку, інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії

АТ "Харківобленерго" є Оператором системи розподілу, який отримує дані про об`єм споживання споживача, який підключений до його мереж, безпосередньо з вузлів обліку.

Позивач листом №22_07-00003 від 04.07.2022 направив АТ "Харківобленерго" запит, в якому просив надати дані щодо об`ємів поставки електричної енергії ДП Грикар-А.П.С. за період січень-лютий 2022 року.

У відповідь АТ "Харківобленерго" листом №56к-01/2093 від 14.07.2022 направило довідку про фактичні обсяги купівлі електричної енергії ТОВ "Вольт Постач" по споживачу ДП Грикар-А.П.С. за січень та лютий 2022 року, відповідно до якої відповідачем за січень 2022 року було спожито 177 845 кВт*год електроенергії, за лютий 2022 року 126 721 кВт*год електроенергії.

Позивачем були виставлені відповідачу акти приймання-передачі електричної енергії: №68 від 31.01.2022 за січень 2022 року на суму 641 227,97 грн та №156 від 28.02.2022 за лютий 2022 року на суму 389 478,52 грн.

Як зазначає позивач, акт приймання-передачі №68 від 31.01.2022 був направлений відповідачу 10.02.2022 шляхом надсилання на офіційну електронну адресу ДП Грикар-А.П.С., зазначену в реквізитах договору, в зв`язку з чим останній був зобов`язаний здійснити розрахунок протягом 5 днів з дня отримання акту приймання-передачі, а саме до 18.02.2022. Акт приймання-передачі №156 від 28.02.2022 був надісланий відповідачу 08.04.2022, тому розрахунок мав бути здійснений до 18.04.2022.

30.05.2022 позивачем повторно було направлено засобом поштового зв`язку акти приймання-передачі електричної енергії №68 від 31.01.2022 та №156 від 28.02.2022 згідно з наданими обсягами споживання відповідача від АТ "Харківобленерго".

Проте, як зазначає позивач, відповідачем, в порушення вимог чинного законодавства та договору не підписані відповідні акти приймання-передачі. За отриману електричну енергію останній розрахувався частково у загальному розмірі 8 079 568,33 грн, на підтвердження чого надано копії платіжних доручень.

Таким чином, як вказує позивач, відповідач не виконав свої зобов`язання за договором та не оплатив за отриману у січні та лютому 2022 року електричну енергію у строк, встановлений договором та комерційною пропозицією, в зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість у розмірі 1 030 721,85 грн.

Листом №05 від 11.02.2022 відповідач повідомив позивача про зміну електропостачальника з 01.03.2022.

Наведені обставини і стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 ч.2 ст.11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст.526 ЦК України, яка кореспондується з ч.1 ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 ГК України).

Частиною 3 ст.509 ЦК України встановлено, що зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Укладений між сторонами договір є договором постачання електричної енергії.

Згідно зі ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Рішення суду в частині відмови у задоволенні позову щодо стягнення пені за період з 18.02.2022 по 30.05.2022 у сумі 45015,61 грн, інфляційних за період з 18.02.2022 по 17.04.2022 у сумі 49627,84 грн та 3% річних за період 18.02.2022 по 30.05.2022 у сумі 6752,35 грн не оскаржується, тому з урахуванням ч.1 ст.269 ГПК України не переглядається в цій частині.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що під час розгляду справи Господарським судом Харківської області не взято до уваги, що відсутність відповідача за місцем реєстрації і не отримання викликів суду, виникли через об`єктивні причини, пов`язані з військовою агресією, що унеможливили виконання процесуальних дій протягом установленого законом строку. Відповідачу, в свою чергу, не надана можливість реалізувати своє право щодо захисту власної правової позиції у суді.

Відповідно до частин 3 та 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Пунктом 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України установлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Згідно з частиною першою статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

За змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21 березня 2019 року у справі № 916/2349/17.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням юридичної особи -Дочірнього підприємства Грикар-А.П.С. є: 62495, Харківська область, Харківський район, смт.Васищеве, вул.Овочева, 14.

Як свідчать матеріали справи, ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.06.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №922/873/22 та призначено підготовче засідання на 26.07.2022. Ухвала суду була направлена зокрема, ДП Грикар-А.П.С. за адресою, вказаною у позовній заяві та у витязі з ЄДРПОУ 13.06.2022, однак повернута Укрпоштою з відміткою адресат відсутній за вказаною адресою (а.с.67-70 т.1).

Ухвала суду від 26.07.2022 про відкладення підготовчого засідання на 23.08.2022 була направлена, зокрема, ДП Грикар-А.П.С. 26.07.2022, однак повернута Укрпоштою з відміткою адресат відсутній за вказаною адресою (а.с.133-136 т.1).

Ухвала суду від 23.08.2022 про відкладення підготовчого засідання на 06.09.2022 була направлена, зокрема, ДП Грикар-А.П.С. 23.08.2022, однак повернута Укрпоштою з відміткою адресат відсутній за вказаною адресою (а.с.186-189 т.1).

Ухвала суду від 06.09.2022 про продовження строку підготовчого провадження та про відкладення підготовчого засідання на 20.09.2022 була направлена, зокрема, ДП Грикар-А.П.С. 06.09.2022, однак повернута Укрпоштою з відміткою адресат відсутній за вказаною адресою (а.с.209-219 т.1).

Ухвала суду від 20.09.2022 про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду на 04.10.2022 була направлена, зокрема, ДП Грикар-А.П.С. 21.09.2022, однак повернута Укрпоштою з відміткою адресат відсутній за вказаною адресою (а.с.215-218 т.1).

Ухвала суду від 04.10.2022 про оголошення перерви на 18.10.2022 була направлена, зокрема, ДП Грикар-А.П.С. 05.10.2022, однак повернута Укрпоштою з відміткою адресат відсутній за вказаною адресою (а.с.234-237 т.1).

18.10.2022 Господарським судом Харківської області прийнято оскаржуване рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що господарським судом першої інстанції було дотримано всіх необхідних вимог щодо повідомлення ДП Грикар-А.П.С. про відкрите провадження у даній справі та необхідність вчинення відповідних процесуальних дій, тому твердження споживача про порушення місцевим господарським судом норм процесуального права спростовуються матеріалами справи.

Стосовно твердження апелянта про те, що в якості доказу позивач надав до суду акт приймання-передачі електроенергії №68 від 31.01.2022 за січень 2022 року, з якого вбачається, що відповідачу була поставлена електроенергія обсягом 177 845 кВт на загальну суму 641 227,97 грн та акт приймання-передачі електроенергії №156 від 28.02.2022 за лютий 2022 року, з якого вбачається, що відповідачу була поставлена електроенергія обсягом 126 726 кВт на загальну суму 389 493,88 грн, при цьому позивачем не надані відомості, на які саме точки комерційного обліку споживача вони були поставлені, дані показників розрахункового періоду не зафіксовані, не зазначені початкові та кінцеві показники вузла обліку електроенергії, дати зроблених замірів спожитої енергії, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частин 1, 4 п.3.1.6 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 14.03.2018 № 312 (надалі ПРРЕЕ) постачання електричної енергії споживачу здійснюється, якщо: об`єкт споживача підключений до мереж оператора системи у встановленому законодавством порядку; за усіма точками комерційного обліку на об`єкті (об`єктах) споживача, за якими здійснюється (планується) постачання електричної енергії, укладено договір з постачальником послуг комерційного обліку про надання послуг комерційного обліку електричної енергії.

Згідно з п.3.2.6 ПРРЕЕ укладення споживачем договору про постачання електричної енергії споживачу або договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг відбувається шляхом приєднання споживача до договору на умовах обраної споживачем комерційної пропозиції, для чого споживач подає такому електропостачальнику заяву-приєднання.

Пунктом 3.2.13 ПРРЕЕ передбачено, що споживач, обравши комерційну пропозицію, надає електропостачальнику заповнену заяву-приєднання разом із необхідними для укладення відповідного договору документами.

Така заява-приєднання може бути подана електропостачальнику одночасно із заявою-приєднанням до електричних мереж відповідно до Кодексу систем розподілу або Кодексу системи передачі через оператора системи. Електропостачальник зобов`язаний прийняти передану оператором системи заяву-приєднання разом із доданими до неї документами та розглянути її відповідно до цього пункту. У разі відсутності заперечень договір про постачання укладається з відкладальною умовою щодо початку здійснення постачання після завершення відповідних робіт з приєднання та облаштування вузла обліку електричної енергії та включення комерційної (комерційних) точки (точок) обліку споживача до реєстрів точок комерційного обліку електропостачальників. Про дату завершення робіт та початок постачання оператор системи повідомляє постачальника за 1 робочий день разом із наданням копії паспорта точки розподілу.

Електропостачальник, отримавши заяву-приєднання, протягом трьох робочих днів перевіряє можливість приєднання споживача до умов договору на умовах обраної комерційної пропозиції.

19.06.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю Вольт Постач та Дочірнім підприємством Грикар-А.П.С. укладено договір про постачання електричної енергії споживачу №190620ГАПС шляхом підписання відповідачем заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу.

У додатку №1 до заяви-приєднання до договору сторони узгодили перелік точок комерційного обліку за об`єктами споживача за адресою: Харківська область, смт.Васищево, вул.Овочева,14, а саме, ЕІС-код точки обліку: 62Z8683332502192, 62Z0662077012566, 62Z6577988535235, 62Z7213368194295.

У додатку №2 до заяви-приєднання до договору сторони узгодили заявлені обсяги постачання електричної енергії у розрахункових періодах 2020 року на відповідних класах напруги для потреб Дочірнього підприємства Грикар-А.П.С., а саме у розмірі 300 тис.кВт/год.

Договір та додатки підписані сторонами та скріплені печатками підприємств.

Тобто, позивач та відповідач уклали договір про постачання електричної енергії, узгодивши умови постачання електричної енергії та встановивши в додатку №1 до договору перелік точок комерційного обліку, відповідно на які позивач, як постачальник, зобов`язаний здійснювати постачання електричної енергії.

АТ "Харківобленерго" є Оператором системи розподілу, який отримує дані про об`єм споживання споживача, який підключений до його мереж, безпосередньо з вузлів обліку.

Позивач отримав від Оператора системи розподілу - АТ "Харківобленерго" дані про фактичне споживання електричної енергії відповідачем з ресурсу позивача за період з 01.01.2022 по 28.02.2022 у вигляді реєстру, відповідно до якого, зокрема відповідачу у січні 2022 року поставлено 177845 кВт*год, у лютому 2022 року - 126721 кВт*год.

Листом №56к-01/2093 від 14.07.2022 АТ "Харківобленерго" надало довідку щодо фактичних обсягів купівлі електричної енергії постачальником ТОВ "Вольт Постач" по споживачу ДП Грикар-А.П.С., відповідно до якої відповідачу у січні 2022 року поставлено 177845 кВт*год, у лютому 2022 року - 126721 кВт*год.

Крім того, позивачем до відзиву на апеляційну скаргу було надано лист оператора АТ "Харківобленерго" №56К-01/04-3180 від 07.08.2023 щодо поставки електричної енергії постачальником ТОВ "Вольт Постач" по споживачу ДП «Грикар -А.П.С.» (код ЄДРПОУ 31465149), зі змісту якого вбачається, що у період з 01.01.2022 по 28.02.2022 постачання електричної енергії було здійснено за наступними точками комерційного обліку за об`єктами споживача з Z-кодом: 62Z7213368194295, 62Z0662077012566, 62Z6577988535235, 62Z8683332502192.

Частинами 1-3 ст.269 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Колегія суддів зазначає, що господарський процесуальний кодекс України допускає випадки подачі на стадії апеляційного розгляду нових доказів для підтвердження обставин, на які посилається сторона.

Закон встановлює рівні можливості для сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки. Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми процесуальними правами, в тому числі подавати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються.

При зверненні з апеляційною скаргою відповідач посилався на неповідомлення його судом першої інстанції про судове провадження та позбавлення можливості подати відзив, пояснення, заперечення, докази та відсутність можливості реалізувати своє право щодо захисту власної правової позиції.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.08.2023 було поновлено Дочірньому підприємству Грикар-А.П.С. пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Харківської області від 18.10.2022 у справі №922/873/22; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Дочірнього підприємства Грикар-А.П.С. (вх.№1457 Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 18.10.2022 у справі №922/873/22; призначено справу до розгляду та надано можливість висловити свої доводи щодо заявлених позовних вимог та оскаржуваного рішення .

Враховуючи те, що в обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на ненадання позивачем відомостей щодо того на які саме точки комерційного обліку споживача електрична енергія була поставлена споживачу, тобто підстави, які в суді першої інстанції не заявлялись у зв`язку з тим, що відповідач участі у розгляді справи не приймав (з поважних причин), колегія суддів вважає за можливе прийняти новий доказ, наданий позивачем, а саме лист оператора АТ "Харківобленерго" №56К-01/04-3180 від 07.08.2023.

За таких обставин, посилання відповідача на те, що позивачем не надані відомості, на які саме точки комерційного обліку споживача вони були поставлені, дані показників розрахункового періоду не зафіксовані, є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи

Також, колегія суддів вважає необґрунтованими посилання відповідача на те, що позивачем не зазначені початкові та кінцеві показники вузла обліку електроенергії, з огляду на те, що умовами укладеного договору зазначення таких даних не передбачено.

Суд апеляційної інстанції не приймає до уваги твердження відповідача про те, що в довідці оператора системи розподілу (АТ Харківобленерго), щодо фактичного споживання електричної енергії відповідачем з ресурсу позивача за період з 01.01.2022 по 28.02.2022 вказаний номер договору 041-151123,01 від 01.01.2019, який відношення до нього не має, з огляду на наступне.

Пунктом 2.2. договору про постачання електричної енергії від 19.06.2020, передбачено, що обов`язковою умовою постачання електричної енергії споживачу, є наявність у нього укладеного в установленому порядку з оператором системи розподілу договору про надання послуг з розподілу, на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії.

Як зазначає позивач, між відповідачем та АТ "Харківобленерго" було укладено договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, згідно якого Оператор системи розподілу здійснює облік (у тому числі приладовий) електричної енергії, що передається Оператором системи розподілу та споживається споживачем на межі балансової належності об`єкта споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №311 та з урахуванням вимог до цього договору. У додатку до листа від АТ "Харківобленерго" щодо спожитих обсягів відповідача за період січень-лютий 2022 року зазначено саме договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №041-151123,01, а у позивача відсутня можливість надати копію зазначеного договору.

З урахуванням всіх обставин справи, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи позивача щодо того, що договір №041-151123,01 є саме договором споживача (відповідача) та оператора системи розподілу про надання послуг з розподілу електричної енергії (АТ "Харківобленерго"). Ці доводи не спростовані відповідачем наданням обов`язкового до укладення договору з оператором системи розподілу про надання послуг з розподілу електричної енергії з іншими реквізитами.

В апеляційній скарзі ДП Грикар-А.П.С. вказує, що в період з вересня 2021 року по лютий 2022 року відповідач поніс збитки в результаті зараження міцелію печериць (основний вид діяльності) і як результат, загибель 70-80% врожаю, що унеможливило виконання відповідачем своїх зобов`язань. З початком повномасштабного військового вторгнення агресора на територію України, а саме з 24.02.2022 невиконання підприємством зобов`язань по договору виникло через обставини непереборної сили. Листом №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 Торгово-промислова палата України на підставі ст.14, 14-1 Закону України Про торгово-промислові палати України засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану з 24.02.2022.

Відповідно до ч.4 ст.219 ГК України сторони зобов`язання можуть передбачити певні обставини, які через надзвичайний характер цих обставин є підставою для звільнення їх від господарської відповідальності у випадку порушення зобов`язання через дані обставини, а також порядок засвідчення факту виникнення таких обставин.

Відповідно до п.12.1 договору сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов`язань за цим договором, якщо це невиконання є наслідком непереборної сили (форс-мажор).

Згідно з п.12.2 договору під форс-мажорними обставинами розуміють надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами цього договору.

Пунктом 12.3 договору передбачено, що строк виконання зобов`язань за цим договором відкладається на строки дії форс-мажорних обставин.

Сторони зобов`язані негайно повідомити про форс-мажорні обставини та протягом чотирнадцяти днів з дня їх виникнення надати підтверджуючі документи щодо їх настання відповідно до законодавства (п.12.4 договору).

У відповідності до п.12.5 договору виникнення форс-мажорних обставин не є підставою для відмови споживача від сплати постачальнику за електричну енергію, яка була надана до їх виникнення.

Тобто, нормами чинного законодавства та умовами укладеного договору передбачено підстави для звільнення від господарської відповідальності у випадку порушення зобов`язання через настання форс-мажорних обставин. Проте, настання форс-мажорних обставин не є підставою для відмови споживача від сплати постачальнику за електричну енергію.

Враховуючи те, що доводи апеляційної скарги відповідача стосуються лише рішення суду в частині стягнення основного боргу, до матеріалів справи не надано доказів повідомлення позивача про настання форс-мажорних обставин, як то передбачено п.12.4 договору, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи скаржника щодо настання форс-мажорних обставин.

Крім того, в постанові Верховного Суду від 15.06.2023 у справі №910/8580/22 викладено наступні висновки:

- лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 є загальним офіційним документом та не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин;

- форс-мажор, або ж обставини непереборної сили, - це надзвичайні та невідворотні обставини, настання яких призвело до об`єктивної неможливості виконати зобов`язання. Водночас сама по собі, зокрема, збройна агресія проти України, девальвація гривні, воєнний стан, не може автоматично означати звільнення від виконання будь-ким в Україні будь-яких зобов`язань, незалежно від того, існує реальна можливість їх виконати чи ні. Воєнний стан, девальвація гривні, як обставини непереборної сили, звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов`язаних із нею обставин компанія/фізична особа не може виконати ті чи інші зобов`язання;

- наявність сертифікату Торгово-промислової палати України про форс-мажор суд має оцінювати у сукупності з іншими доказами, тобто дані обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.

У постанові Верховного Суду від 07.06.2023 у справі № 912/750/22 викладено висновок про те, що лист Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 не можна вважати сертифікатом у розумінні статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", а також такий лист не є документом, який був виданий за зверненням відповідного суб`єкта (відповідача), для якого могли настати певні форс-мажорні обставини.

У постанові Верховного Суду від 07.06.2023 у справі № 906/540/22 викладено наступні висновки:

- Торгово-промислова палата України листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 засвідчила, що військова агресія російської федерації проти України стала підставою для введення воєнного стану та є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили);

- вказаний лист Торгово-промислової палати України адресований "Всім, кого це стосується", тобто необмеженому колу суб`єктів, його зміст носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язанні;

- лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не є безумовною підставою вважати, що форс-мажорні обставини настали для всіх без виключення суб`єктів. Кожен суб`єкт, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов`язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин.

Враховуючи наведені висновки Верховного Суду щодо застосування статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", колегія суддів вважає необґрунтованими посилання відповідача на лист Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України саме для відповідача за невиконання ним своїх договірних зобов`язань.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що позивачем стягується заборгованість за період січень-лютий 2022 року, тобто до введення в дію воєнного стану, який розпочався з 24.02.2022.

Також не підтверджують настання форс-мажорних обставин і надані до апеляційної скарги листи б/н та без дати ТОВ Інформаційна агенція УМДІС, з огляду на те, що відповідачем до матеріалів справи не надано жодних доказів, якою саме господарською діяльністю він займається, за якою адресою, на якій площі, що ним було засіяне/ посаджене та в якій період. Зі змісту листів ТОВ Інформаційна агенція УМДІС не вбачається коли саме відповідачем були зроблені запити, коли були проведені обстеження, а також відсутня прив`язка до місцевості, що унеможливлює встановити, що наведені обставини стосуються саме відповідача та в оспорюваний період.

Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст.276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів апеляційного суду вважає висновки Господарського суду Харківської області законними та обґрунтованими. При цьому, доводи скаржника в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 18.10.2022 у справі №922/873/22 без змін як такого, що ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 129, 269, 270, п.1 статті 275, статтями 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства ГРИКАР-А.П.С. залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 18.10.2022 у справі №922/873/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 23.08.2023

Головуючий суддя Я.О. Білоусова

Суддя О.А. Пуль

Суддя І.В. Тарасова