Ухвала

від 07.08.2023 по справі 909/722/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 909/722/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

07.08.2023 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

судді Рочняк О.В.,

секретар судового засідання Шлімкевич І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ліквідатора ПП "М-Туройл" арбітражного керуючого Бігуна Р.Д. №051 від 05.06.2023 (вх.№6659/23 від 06.06.2023) про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у справі

за заявою: ОСОБА_1 , правонаступником якого є ОСОБА_2

АДРЕСА_1

про банкрутство приватного підприємства "М-Туройл",

вул.К.Данила 36, кв.17, м.Івано-Франківськ, 76018

за участю преддставників сторін:

ліквідатор ПП "М-Туройл": арбітражний керуючий Бігун Роман Дмитрович;

від ОСОБА_2 : Міськів Оксана Тарасівна

ВСТАНОВИВ: в провадженні Господарського суду Івано-Франківської області знаходиться справа за заявою ОСОБА_1 , правонаступником якого є ОСОБА_2 про банкрутство приватного підприємства "М-Туройл".

Згідно з ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 10.07.2014, суд порушив провадження у справі про банкрутство приватного підприємства "М-Туройл", ввів процедуру розпорядження майном боржника, призначив розпорядника майна.

Відповідно до ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 09.10.2014, суд затвердив реєстр вимог кредиторів боржника - ПП "М-Туройл".

Постановою Господарського суду Івано-Франківської області від 13.11.2014 боржника - приватне підприємство "М-Туройл" визнано банкрутом, відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором арбітражного керуючого Ловаса В.О.

Відповідно до ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 28.07.2015 звільнено від виконання повноважень ліквідатора ПП "М-Туройл" арбітражного керуючого Ловаса В.О. за його заявою та призначено ліквідатором ПП "М-Туройл" арбітражного керуючого Бігуна Р.Д.

Згідно з ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 10.11.2015, суд продовжив строк ліквідаційної процедури ПП "М-Туройл" та повноваження ліквідатора ПП "М-Туройл" арбітражного керуючого Бігуна Р.Д. до завершення ліквідаційної процедури.

До відділу документального забезпечення, канцелярії суду від ліквідатора приватного підприємства "М-Туройл" арбітражного керуючого Бігуна Романа Дмитровича надійшов ліквідаційний звіт №107 від 30.12.2022 (вх.№406/23) про виконану ним роботу у ліквідаційній процедурі ПП "М-Туройл" з додатками та звіт №108/2 від 30.12.2022 (вх.№637/23) про нарахування та виплату основної грошової винагороди у справі №909/722/14, які суд ухвалою від 16.01.2023 призначив до розгляду в судовому засіданні.

Відповідно до ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 15.02.2023, суд частково затвердив звіт ліквідатора ПП "М-Туройл" арбітражного керуючого Бігуна Р.Д. про нарахування та виплату основної грошової винагороди у справі №909/722/14, зобов`язав ліквідатора боржника спрямувати грошові кошти у розмірі 50 191 грн 13 коп., які отримані ним в якості основної грошової винагороди для погашення грошових вимог кредиторів ПП "М-Туройл" у порядку черговості, встановленої ст.64 КУзПБ, докази чого надати суду, відклав розгляд ліквідаційного звіту ліквідатора ПП "М-Туройл" арбітражного керуючого Бігуна Р.Д. про виконану ліквідаційну роботу у справі про банкрутство ПП "М-Туройл" на 20.03.2023.

Ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 15.02.2023 в частині затвердження звіту про нарахування та виплату основної грошової винагороди оскаржено ліквідатором та залишено без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 16.04.2023.

У зв`язку з оскарженням ліквідатором боржника ухвали від 15.02.2023, 20.03.2023 суд відклав розгляд звіту ліквідатора ПП "М-Туройл" арбітражного керуючого Бігуна Р.Д. №107 від 30.12.2022 (вх.№406/23).

27.04.2023 до відділу документального забезпечення, канцелярії суду від ліквідатора ПП "М-Туройл" арбітражного керуючого Бігуна Р.Д. надійшло клопотання №041 від 26.04.2023 (вх.№6462/23), в якому він просив суд вважати звіт ліквідатора ПП "М-Туройл" відкликаним та не призначати його до розгляду в судовому засіданні.

06.06.2023 до відділу документального забезпечення, канцелярії суду від ліквідатора ПП "М-Туройл" арбітражного керуючого Бігуна Р.Д. надійшла заява №051 від 05.06.2023 (вх.№6659/23 від 06.06.2023) про покладення субсидіарної відповідальності на ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 та стягнути з них на користь ПП "М-Туройл" грошові кошти в сумі 2 039 571 грн 96 коп.

Відповідно до ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 09.06.2023, суд залишив без руху заяву ліквідатора ПП "М-Туройл" арбітражного керуючого Бігуна Р.Д. №051 від 05.06.2023 (вх.№6659/23 від 06.06.2023) та встановив ліквідатору строк для усунення недоліків поданої заяви.

12.06.2023 до відділу документального забезпечення, канцелярії суду від ОСОБА_4 електронною поштою, не підписані КЕП, надійшли заперечення на заяву про покладення субсидіарної відповідальності б/н від 09.06.2023 (вх.№8692/23), оригінал яких надійшов до суду поштою 14.06.2023 (вх.№8887/23).

15.06.2023 до відділу документального забезпечення, канцелярії суду від ліквідатора приватного підприємства "М-Туройл" арбітражного керуючого Бігуна Р.Д. надійшла заява №075 від 15.06.2023 (вх.№8944/23) про усунення недоліків заяви про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника.

Згідно з ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 20.06.2023, суд призначив заяву ліквідатора ПП "М-Туройл" арбітражного керуючого Бігуна Р.Д. №051 від 05.06.2023 (вх.№6659/23 від 06.06.2023) про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника до розгляду в судовому засіданні на 26.07.2023.

У зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони по всій території України повітряної тривоги 26.07.2023 судове засідання не відбулося.

Відповідно до ухвали - повідомлення від 27.07.2023 учасників справи повідомлено про те, що розгляд заяви про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника відбудеться 07.08.2023.

В судовому засіданні 07.08.2023 ліквідатор ПП "М-Туройл" арбітражний керуючий Бігун Р.Д. подану заяву підтримав. Зазначив, що під час ліквідаційної процедури ним встановлено, що борги, які виникли в підприємства перед кредиторами були зокрема спричинені діями та бездіяльністю ОСОБА_1 (засновника та директора боржника до листопада 2013 року), ОСОБА_3 (засновника та директора боржника з листопада 2013 року) та ОСОБА_4 (заступника директора боржника). Так, ОСОБА_1 , який з моменту створення і до листопада 2013 року був власником та директором ПП "Еластоагрос" (ПП "М-Туройл") був також ініціюючим кредитором у справі про банкрутство ПП "М-Туройл" на підставі рішення Івано-Франківського міського суду від 05.02.2014 у справі №344/19619/13, яким задоволено позов ОСОБА_1 та стягнуто з ПП "Еластоагрос" заборгованість за договором про фінансову допомогу в розмірі 371161 грн 49 коп та 3441 грн судового збору. Також ліквідатор зазначає, що кредиторські вимоги у справі про банкрутство виникли з вини ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

Щодо ОСОБА_3 ліквідатор вказує, що під час перебування її на посаді директора вона незаконно безоплатно передала майнові активи боржника третій особі, чим завдала шкоди кредиторам. На підставі судових рішень майно було повернуто в ліквідаційну масу боржника. ОСОБА_4 , який був заступником директора та головним бухгалтером ПП "Еластоагрос" (ПП "М-Туройл") умисно ухилився від сплати податків на загальну суму 1 447 759 грн, факт чого встановлено постановою Івано-Франківського міського суду від 22.11.2013 у справі №0907/529/2012. Вказаною постановою ОСОБА_4 звільнено від кримінальної відповідальності в зв`язку з закінченням строків давності.

Представник ОСОБА_2 (правонаступника кредитора ОСОБА_1 ) щодо поданої ліквідатором ПП "М-Туройл" заяви про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника заперечила. Зазначила, що ліквідатором не доведено та не надано достатніх доказів, які б свідчачи про те, що даними особами доведено підприємство до банкрутства. Намагання покласти субсидіарну відповідальність на неповнолітню особу є нічим необґрунтованим, оскільки ОСОБА_2 не вступив у спадкову справу, не прийняв спадкове майно, а тим більше - обов`язки. У зв`язку із цим, просила суд відмовити у задоволенні заяви ліквідатора ПП "М-Туройл" про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника.

ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, причин неявки не повідомив, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду зави. В запереченнях на подану ліквідатором заяву зазначив, що ліквідатором не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що на ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 слід покласти субсидіарну відповідальність. Строки позовної давності щодо подання заяви про покладення субсидіарної відповідальності пропущені без поважних причин та не підлягають відновленню. Статутом ПП "М-Туройл" передбачено, що власники, співвласники, засновники, директори та інші уповноважені особи не можуть нести відповідальність майнову за боржника своїм власним майном чи коштами. ОСОБА_2 є правонаступником майнових прав спадкодавця, проте суб`єктивно та об`єктивно не може відповідати за дії своїх законних представників, а тим більше спадкодавця, оскільки спадкове майно не прийняв, не вступив у спадкові права. ОСОБА_3 ставши власником і директором ПІП «М-Туройл» отримала підприємство без майна та з борговими зобов`язаннями, коли господарська діяльність була припинена, що доводить відсутність в її діях будь-якої вини щодо умисного/з необережності доведення юридичної особи до банкрутства, а ОСОБА_4 постановою Івано-Франківського міського суду від 22.11.2013 у справі №0907/529/2012 звільнено від кримінальної відповідальності. Вказана справа розглядалась в контексті нібито несплачених податків підприємства за період 2007-2009 років, що в цілому немає жодного відношення як до обставин умисного доведення до банкрутства ПП "М-Туройл" у 2013-2014 роках, а тим більше до особи ОСОБА_4 , який на той час був заступником директора та тимчасово виконував обов`язки головного бухгалтера ПП «Еластоагрос» у зв`язку із відсутністю на робочому місці саме головного бухгалтера. Враховуючи вищевикладене, просив суд відмовити у задоволенні заяви ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності.

ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, причин неявки не повідомила, хоча належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду зави. Заперечень що поданої ліквідатором заяви про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника не надала.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ліквідатора ПП "М-Туройл" арбітражного керуючого Бігуна Р.Д. про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника, заслухавши представників сторін, суд встановив таке.

За встановлених судом в ухвалах від 10.07.2014 та 09.10.2014 у цій справі обставин, кредиторські вимоги боржника склали:

- ОСОБА_1 , правонаступником якого є ОСОБА_2 , у розмірі 6090 грн - вимоги першої черги та 374602 грн 49 коп. - вимоги четвертої черги.

Заборгованість виникла внаслідок невиконання боржником умов договору про фінансову допомогу на поворотній основі №1/03/11 від 15.03.2011. Вимоги підтверджені рішенням Івано-Франківського міського суду від 05.02.2014 у справі №344/19619/13, яким задоволено позов ОСОБА_1 та стягнуто з ПП "Еластоагрос" заборгованість за договором в розмірі 371161 грн 49 коп та 3441 грн судового збору.

- ДПІ у м. Івано-Франківську у розмірі 1599939 грн 63 коп. - вимоги третьої черги та 362824 грн 18 коп. - вимоги шостої черги.

Заборгованість виникла внаслідок невиконання боржником податкових зобов`язань станом на 24.07.2014.

- ПАТ "Брокбізнесбанк", правонаступником якого є ТОВ ФК "Депт Фінанс" у розмірі 1252546 грн 07 коп. - вимоги четвертої черги та 7500 грн. - вимоги шостої черги.

Заборгованість виникла на підставі договору про надання овердрафту №1 від 14.02.2011 у сумі 360821 грн 81 коп., що підтверджена рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 15.10.2013 у справі №909/866/13; кредитного договору №4279 від 22.07.2008 в розмірі 899224 грн 26 коп., що підтверджена рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 17.10.2013 у справі №909/867/13.

- ТОВ "Метінвест-ресурс" у розмірі 1218 грн як вимоги першої черги та 114623 грн 20 коп. - вимоги четвертої черги.

Заборгованість виникла на підставі договору від 01.04.2008 №7/39 передавання боргу за договором №3/234 від 19.02.2004.

Згідно з ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 10.03.2016 у справі №909/722/14, суд визнав недійсним договір купівлі-продажу від 18.02.2014 нерухомого майна, укладений між Приватним підприємством "Еластоагрос" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-розважальний комплекс "Вікторія", зобов`язав ТОВ "Вікторія" повернути в ліквідаційну масу Приватного підприємства "М-Туройл" (колишня назва "Еластоагрос") нерухоме майно - нежитлове приміщення, кафе, загальною площею 191,4 кв.м., зазначене в плані літерою А, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 23.09.2016 у справі №909/540/16 задоволено позов ліквідатора ПП "М-Туройл" про витребування у ТОВ "Торгово-розважальний комплекс "Вікторія ІФ" на користь приватного підприємства "М-Туройл" майна: нежитлового приміщення, кафе, загальною площею 191,4 м2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 283757726101), що знаходиться по вул. Євгена Коновальця, 227А у м. Івано-Франківську. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 13.02.2017 у справі №909/540/16 рішення суду першої інстанції від 23.09.2016 залишено без змін.

Під час розгляду справи №909/540/16 суд серед іншого встановив, що після визнання судом 10 березня 2016 року у справі про банкрутство ПП "М-Туройл" недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 18 лютого 2014 року та зобов`язання ТОВ "Торгово-розважальний комплекс "Вікторія" повернути в ліквідаційну масу ПП "М-Туройл" нерухоме майно, 25 вересня 2015 року проведено державну реєстрацію ТОВ "Торгово-розважальний комплекс "Вікторія-ІФ", засновником якого з часткою 99,9% стало ТОВ "Торгово-розважальний комплекс "Вікторія". 16 жовтня 2015 року ТОВ "Торгово-розважальний комплекс "Вікторія" здійснило передачу згаданого вище нерухомого майна шляхом включення до статутного капіталу новоствореного ТОВ "Торгово-розважальний комплекс "Вікторія-ІФ".

Ліквідатором боржника повернуто майно боржника - нежитлове приміщення, кафе, загальною площею 191,4 м2, що знаходиться по вул. Євгена Коновальця, 227А у м.Івано-Франківську до ліквідаційної маси та реалізовано на аукціоні 07.10.2019 за ціною 1679771 грн 61 коп.

У постанові Івано-Франківського міського суду у справі №0907/529/2012 від 22.11.2013 встановлено, що заступник директора ПП «Еластоагрос» Яковишин Д.Б. діючи в порушення п.5.1, пп.5.2.1, 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» умисно ухилився від сплати податку на прибуток підприємства за період з ІІ кварталу 2008 по ІІ квартал 2010 року всього на загальну суму 1196754 гривень та в порушення п.7.1, пп.7.2.1, пп.7.2.3, пп.7.2.4, пп.7.2.6, п.7.2, пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5, пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» безпідставно зависив в червні, серпні, вересні - грудні 2008 року, січні - березні, серпні - вересні 2009 року, травні - липні 2010 року податковий кредит з податку на додану вартість і в такий спосіб умисно ухилився від сплати податку на додану вартість на загальну суму 251005 гривень. Всього, в такий спосіб заступник директора «Еластоагрос» умисно ухилилися від сплати податків на загальну суму 1447759 гривень, що становить 4981 неоподаткових мінімумів доходів громадян та є великим розміром. Разом з тим, ОСОБА_4 звільнено від кримінальної відповідальності в зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, а кримінальну справу відносно нього закрито.

Згідно з частиною шостою статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).

Судом враховується, що 21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства, який встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника-юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства з дня введення в дію цього Кодексу визнано таким, що втратив чинність, зокрема, Закон про банкрутство.

Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону про банкрутство. Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Згідно частини другої статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

Субсидіарна відповідальність у справах про банкрутство є самостійним цивільно-правовим видом відповідальності, який за заявою ліквідатора покладається на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника при наявності підтвердження вини вказаних осіб у доведенні юридичної особи (боржника у справі про банкрутство) до стану неплатоспроможності. Для застосування такої відповідальності необхідним є встановлення судом складових елементів господарського правопорушення як об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт та суб`єктивна сторона правопорушення.

Відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства суд при наявності підстав застосовує субсидіарну відповідальність до осіб які вчинили неправомірні дії відносно майна та грошових коштів банкрута.

Загальні умови для притягнення до субсидіарної (додаткової) відповідальності за зобов`язаннями боржника у справі про банкрутство визначені Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України та Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», який був чинним на час виникнення та існування спірних правовідносин.

Згідно з частиною першою статті 619 Цивільного кодексу України договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.

Відповідно до частини першої статті 215 Господарського кодексу України у випадках, передбачених законом, суб`єкт підприємництва-боржник, його засновники (учасники), власник майна, а також інші особи несуть юридичну відповідальність за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства.

Частиною 3 цієї статті Кодексу визначено, що умисним банкрутством визнається стійка неплатоспроможність суб`єкта підприємництва, викликана цілеспрямованими діями власника майна або посадової особи суб`єкта підприємництва, якщо це завдало істотної матеріальної шкоди інтересам держави, суспільства або інтересам кредиторів, що охороняються законом.

Законом, який в розумінні зазначених норм права передбачає поряд з основною відповідальністю боржника додаткову (субсидіарну) відповідальність третіх осіб, є Кодекс України з процедур банкрутства.

Частиною 2 статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства унормовано, що під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою. У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями. Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані тільки для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Законом.

Виходячи з приписів наведених правових актів, передбачена субсидіарна (додаткова) відповідальність у справах про банкрутство є самостійним цивільно-правовим видом відповідальності, який покладається на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника при наявності підтвердження вини вказаних осіб у доведенні юридичної особи до стану неплатоспроможності.

Положеннями частини 1 статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що одним із повноважень ліквідатора з дня його призначення, зокрема, є аналіз фінансового стану банкрута. Отже, в межах справи про банкрутство можливість подання заяви до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням до банкрутства, належить виключно ліквідатору банкрута.

Таким чином, виявлення наявності ознак доведення до банкрутства юридичної особи-боржника покладена саме на ліквідатора, що пов`язано з виконанням ліквідатором банкрута повноважень, визначених статтею 61 Кодексу України з процедур банкрутства.

З метою визначення однозначних підходів під час аналізу фінансово-господарського стану підприємства на предмет виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства; своєчасного виявлення формування незадовільної структури балансу для вжиття заходів щодо запобігання банкрутству підприємств, а також виявлення резервів підвищення ефективності виробництва та відновлення платоспроможності підприємств шляхом їх санації розроблено «Методичні рекомендації щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства», затверджені наказом Міністерства економіки України від 19 січня 2006 року №14 (у редакції наказу Міністерства економіки України від 26.10.2010 №1361).

Об`єктом аналізу є фінансово-господарський стан підприємств, зокрема фінансові, виробничі та інвестиційні аспекти їх діяльності.

В зазначених Методичних рекомендаціях доведення до банкрутства визначено як умисне, з корисливих мотивів, іншої особистої заінтересованості або в інтересах третіх осіб вчинення громадянином-засновником (учасником) або службовою особою суб`єкта господарської діяльності дій, що призвели до стійкої фінансової неспроможності суб`єкта господарської діяльності, якщо це завдало великої матеріальної шкоди державі чи кредитору - неспроможність суб`єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов`язання перед кредиторами. Приховування банкрутства - умисне приховування громадянином-засновником (учасником) або службовою особою суб`єкта господарської діяльності своєї стійкої фінансової неспроможності шляхом подання недостовірних відомостей, якщо це задало великої матеріальної шкоди кредиторові.

Під час проведення аналізу визначаються: стан фінансово-господарської діяльності підприємства, структура його балансу (задовільна чи незадовільна) та обґрунтованість визнання підприємства неплатоспроможним; тенденції щодо динаміки основних показників ефективності діяльності підприємства; можливість використання санаційних процедур для поліпшення фінансово-господарського стану підприємства та виведення його з неплатоспроможного стану; наявність економічних дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства.

У відповідності до положень Розділу ІІІ «Методичне забезпечення заповнення форми звіту за результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності неплатоспроможного підприємства» у звіті зазначається, зокрема 1) загальна характеристика підприємства, 2) оцінка підприємства позиції неплатоспроможності, в якій дається оцінка фінансового стану підприємства, аналіз фінансових факторів, що призвели до неплатоспроможності, та визначення можливості санації підприємства: аналіз необоротних і оборотних активів, оборотних засобів; аналіз структури грошових потоків підприємства і кредиторської заборгованості.

Пунктом 3 Розділу ІІІ Методичних рекомендацій регулюються питання щодо аналізу наявності (відсутності) ознак дій з приховування чи доведення до банкрутства або фіктивного банкрутства підприємства та визначення ознак втрати або відновлення платоспроможності, зокрема: визначення ознак дій з доведення до банкрутства (п. 3.2); визначення ознак дій з приховування банкрутства (п.3.3).

Визначення ознак дій з доведення до банкрутства здійснюється ліквідатором банкрута за період, що починається за три роки до дати порушення справи про банкрутство, у разі наявності ознак неправомірних дій відповідальних осіб боржника, що призвели до його стійкої фінансової неспроможності, у зв`язку з чим боржник був не в змозі задовольнити в повному обсязі вимоги кредиторів або сплатити обов`язкові платежі. У ході визначення ознак дій з доведення до банкрутства аналізується рівень забезпечення зобов`язань кредиторів за період проведення аналізу. з`ясовується причина погіршення показників рівня забезпечення зобов`язань кредиторів шляхом перевірки фінансово-господарських договорів підприємства.

Економічними ознаками дій з доведення до банкрутства може вважатися такий фінансово-економічний стан боржника, коли виконання умов договорів призвело до погіршення показників оцінки його фінансового стану, зокрема: підписання завідомо невигідних для підприємства (у тому числі фіктивних) договорів; необґрунтованої виплати грошових коштів, необґрунтованої передачі третім особам майна; прийняття нераціональних управлінських рішень, які негативно впливають на виробничу, торговельну, іншу статутну діяльність підприємства, що призводить до фінансових збитків та втрат; заплутування звітності, знищення документів або інформації, унаслідок чого неможлива ефективна робота підприємства тощо.

Саме детальний аналіз ліквідатора фінансового становища банкрута у поєднанні з дослідженням ним підстав виникнення заборгованості боржника перед кредиторами у справі про банкрутство, дозволить ліквідатору банкрута виявити наявність чи відсутність дій засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника щодо доведення до банкрутства юридичної особи.

Ліквідатором боржника не надано суду звіту за результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності неплатоспроможного підприємства (висновки про наявність ознак з дій приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, та рекомендації щодо подальшого розвитку підприємства) за три роки до дати порушення провадження у справі про банкрутство.

Судом встановлено, що обставини щодо заборгованості боржника за невиконання ним умов договору про фінансову допомогу на поворотній основі №1/03/11 від 15.03.2011 перед ОСОБА_1 , як ініціюючим кредитором, який також був засновником та директором боржника, підтверджені рішенням Івано-Франківського міського суду від 05.02.2014 у справі №344/19619/13, яке набрало законної сили та у відповідності до ст. 129-1 Конституції України є обов`язковим до виконання. Доказів визнання такого договору недійсним матеріали справи не містять. Таким чином, доводи ліквідатора про відсутність підтверджуючих документів на надання такої фінансової допомоги критично оцінюються судом.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) під час розгляду справ неодноразово звертав увагу, що процесуальні правила призначені для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності, а також, що учасники судового провадження повинні мати право розраховувати на те, що ці правила застосовуватимуться. Цей принцип застосовується до усіх - не лише до сторін провадження, але й до національних судів (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 22.06.2006 у справі "Miholapa v. Latvia" (Михолапа проти Латвії), від 31.05.2007 у справі "Andrejeva v. Latvia" (Андрєєва проти Латвії), від 21.10.2011 у справі "Дія-97" проти України").

Укладення боржником 22.07.2008 кредитного договору №4279, 01.04.2008 договору передавання боргу за договором №3/234 від 19.02.2004 та 14.02.2011 договору про надання овердрафту №1, та як наслідок заявлення кредиторами грошових вимог після відкриття провадження у справі про банкрутство, також не свідчить про доведення ОСОБА_1 боржника до банкрутства. Крім того, в забезпечення виконання умов кредитного договору №4279 від 22.07.2008 ОСОБА_1 передано в заставу особисте нерухоме майно.

Щодо ОСОБА_3 судом встановлено, що вона дійсно вчиняла дії щодо відчуження належного боржнику майна - нежитлове приміщення, кафе, загальною площею 191,4 м2, що знаходиться по АДРЕСА_2 . Разом з тим, ліквідатором боржника повернуто вказане майно боржника до ліквідаційної маси та реалізовано на аукціоні 07.10.2019 за ціною 1679771 грн 61 коп. До того ж, такі дії ОСОБА_3 вчиняла вже після порушення провадження у справі про банкрутство.

Стосовно ОСОБА_4 , який за встановлених судом обставин, ухилився від сплати податків за період з 2 кварталу 2008 року по 2 квартал 2010 року суд зазначає, що такий період перевищує три роки до дати порушення провадження у справі про банкрутство, а відтак не охоплює періоду, за який належить виявити наявність чи відсутність дій засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника щодо доведення до банкрутства юридичної особи.

Відповідно до ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію ст. 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що ліквідатором не доведено, яким чином вчинені ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 дії вплинули та пов`язані з виникненням обставин неплатоспроможності боржника, доведення його до банкрутства, відтак в задоволенні заяви ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності належить відмовити.

Разом з тим, щодо посилання ОСОБА_4 на пропуск ліквідатором строку на звернення до суду із заявою про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника, суд зазначає, що за змістом положень абзацу 2 ч. 2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства, заява про покладення субсидіарної відповідальності може бути подана ліквідатором до суду тільки тоді, коли буде встановлена недостатність майна боржника для повного задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство. Отже, ліквідатор може звернутися до суду із заявою про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника тільки після завершення усіх дій щодо пошуку активів боржника з метою їх реалізації та після проведення аналізу фінансово-господарської діяльності боржника, наявності ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства.

З огляду на те, що судові спори позовного провадження, що розглядалися в межах справи про банкрутство ПП "М-Туройл" в т.ч. і щодо визнання недійсним результатів аукціону, на якому продано майно боржника тривали до грудня 2021 року, суд констатує дотримання ліквідатором визначених строків на звернення до суду із зазначеною заявою.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 61, 62 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст.174, 232- 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

у задоволенні заяви ліквідатора ПП "М-Туройл" арбітражного керуючого Бігуна Р.Д. №051 від 05.06.2023 (вх.№6659/23 від 06.06.2023) про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.235 ГПК України та може бути оскаржена в порядку статей 255 - 257 Господарського процесуального кодексу України до суду апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали складено 22.08.2023

Суддя О.В. Рочняк