Постанова

від 23.08.2023 по справі 280/4927/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2023 року

м. Київ

справа № 280/4927/21

адміністративне провадження № К/990/24547/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Кашпур О.В.,

суддів - Мацедонської В.Е., Уханенка С.А.,

розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу № 280/4927/21

за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області до Державного навчального закладу «Запорізький будівельний центр професійно-технічної освіти» про застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації,

за касаційною скаргою Державного навчального закладу «Запорізький будівельний центр професійно-технічної освіти» на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2023 року, прийняте в складі головуючого судді Калашник Ю.В., та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2023 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Мельника В.В., суддів Сафронової С.В., Чепурнова Д.В.

УСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог

1. У червні 2021 року Головне управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області звернулося до суду з позовом, в якому просило:

- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель та приміщень Державного навчального закладу «Запорізький будівельний центр професійно-технічної освіти», розташованих за адресою: 69076, м. Запоріжжя, вул. Козака Бабури, буд. 6, код ЄДРПОУ 05536478, встановивши судовим рішенням спосіб і порядок його виконання шляхом зобов`язання Державного навчального закладу «Запорізький будівельний центр професійно-технічної освіти» повністю зупинити експлуатацію будівель та приміщень за вказаною адресою, окрім робіт, пов`язаних із усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення цих порушень.

2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначав про те, що за результатами проведеної перевірки позивачем встановлено порушення вимог правил пожежної та техногенної безпеки при експлуатації будівлі, приміщення та території Державного навчального закладу «Запорізький будівельний центр професійно-технічної освіти», які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, у зв`язку з чим наявні підстави для зупинення експлуатації будівель та приміщень за вказаною адресою до усунення виявлених порушень.

ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

3. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2023 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2023 року, позов задоволено: застосовано заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель та приміщень Державного навчального закладу «Запорізький будівельний центр професійно-технічної освіти», розташованих за адресою: 69076, м. Запоріжжя, вул. Козака Бабури, буд. 6, шляхом зобов`язання Державного навчального закладу «Запорізький будівельний центр професійно-технічної освіти» повністю зупинити експлуатацію будівель та приміщень за вказаною адресою, окрім робіт, пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення цих порушень.

4. Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що на момент розгляду справи залишилось не усунутим одне порушення правил пожежної та техногенної безпеки, зокрема: не забезпечено обладнання приміщень навчального корпусу, приміщення майстерень та гуртожитку системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В 2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту». Суди дійшли висновку про те, що зазначене порушення свідчить про високі ризики пожежі та в разі настання техногенної або пожежної події можуть завдати істотну шкоду життю та здоров`ю людей - як працівників, так і учнів Державного навчального закладу «Запорізький будівельний центр професійно-технічної освіти», що є підставою для заборони його експлуатації.

ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погоджуючись із рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2023 року та постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2023 року, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, Державний навчальний заклад «Запорізький будівельний центр професійно-технічної освіти» подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

6. Обґрунтовуючи наявність підстав для касаційного оскарження, касатор посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якого підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

7. В обґрунтування касаційної скарги скаржником зазначено, що суд апеляційної інстанції, при ухваленні рішення у цій справі, не врахував правову позицію Верховного Суду з подібними правовідносинами (відповідачем не було виконано виключно вимоги щодо встановлення пожежної сигналізації), викладену у постанові Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 816/4755/15 та у постанові Верховного Суду від 04 червня 2020 року у справі № 826/13895/16, відповідно до якої виявлені порушення не є підставою для застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи об`єкту перевірки, оскільки законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню. Оскільки облаштування приміщень установками автоматичної пожежної сигналізації спрямоване на своєчасне виявлення та сповіщення про уже виниклу пожежу, ліквідацію її наслідків, то відсутність таких установок аж ніяк не свідчить про наявність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожежі.

8. Також у касаційній скарзі відповідач посилається на відсутність бюджетного фінансування та зазначає, що ним усунуто всі виявлені позивачем порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, окрім обладнання приміщень системами протипожежного захисту, яке відповідач не відмовляється усунути і при наявності фінансування вказане порушення буде негайно виконано.

ІV. Позиція інших учасників справи

9. Головне управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області надало до суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить суд касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

V. Рух справи у суді касаційної інстанції

10. Ухвалою Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кашпур О.В., суддів: Мацедонської В.Е., Уханенка С.А., від 31 липня 2023 року відкрито касаційне провадження за скаргою Державного навчального закладу «Запорізький будівельний центр професійно-технічної освіти» на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2023 року.

11. Касаційне провадження відкрито для перевірки обґрунтувань скаржника стосовно наявності підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

12. Ухвалою Верховного Суду від 22 серпня 2023 року справу призначено до розгляду у попередньому судовому засіданні на 23 серпня 2023 року.

VI. Стислий виклад обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій

13. Як установлено судами першої та апеляційної інстанцій, у період з 17.03.2021 по 23.03.2021, на підставі наказу № НС-341/53 від 15.12.2020, посвідчення на перевірку № 555 від 01.03.2021, Головним управлінням державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області проведено планову перевірку Державного навчального закладу «Запорізький будівельний центр професійно-технічної освіти», розташованого за адресою: 69076, м. Запоріжжя, вул. Козака Бабури, буд. 6, за наслідками якої складено акт № 218 від 23.03.2021.

14. В ході перевірки позивачем встановлено, що будівлі, приміщення, територія Державного навчального закладу «Запорізький будівельний центр професійно-технічної освіти», за адресою: 69076, м. Запоріжжя, вул. Козака Бабури, буд. 6, експлуатується з порушенням норм пожежної та техногенної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, а саме:

1) не забезпечено обладнання приміщень навчального корпусу, приміщення майстерень та гуртожитку системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В 2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту».

2) не відділено приміщення електрощитових протипожежними перешкодами відповідно до вимог ДБН В.1.1-7-2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва» в навчальному корпусі та гуртожитку.

3) допускається встановлення на вікнах приміщень глухих ґрат на першому та другому поверхах навчального корпусу, першому поверсі виробничої майстерні, першому поверсі гуртожитку.

4) допускається з`єднання, відгалудження та окінцювання жил проводів і кабелів не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів у електро-газозварвальній виробничої майстерні, гуртожитку.

5) не укомплектовано пожежний кран-комплект на другому поверсі навчального корпусу, першого поверху виробничої майстерні, 2, 3, 4 поверхах гуртожитку пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, важелем для полегшення відкривання вентиля.

6) двері на шляху евакуації замкнені на навісні замки та болтові з`єднання на першому поверсі навчального корпусу, другому поверсі гуртожитку.

7) допускається зачинення дверей евакуаційних виходів на ключ 1-5 поверхах гуртожитку.

15. Наявність вказаних порушень стала підставою звернення до суду з позовом про застосування до відповідача заходів реагування.

VIІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ

16. Конституція України.

Частина друга статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

17. Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України)

Частина 2 статті 2 КАС України. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

18. Відповідно до статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 року № 877-V (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 877-V) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

19. Згідно з пунктом 4 Розділу І Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417 (далі - Правила № 1417), пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.

20. Пунктом 2.2 Розділу ІІІ Правил №1417 керівники об`єктів, підприємств повинні забезпечити утримання засобів протипожежного захисту, зокрема, системи протипожежного захисту, у працездатному стані та забезпечити підтримання їх експлуатаційної придатності (технічне обслуговування).

21. Згідно з п.п. 1.1, 1.2 Розділу V Правил №1417 усі системи протипожежного захисту (далі - СПЗ) мають бути справними і утримуватися в постійній готовності до виконання роботи. Несправності, які впливають на їх працездатність, повинні усуватися негайно, інші несправності усуваються в передбачені регламентом терміни, при цьому необхідно робити записи у відповідних журналах.

22. Будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту».

23. Відповідно до статті 2 Закону України "Про пожежну безпеку" забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ та організацій покладається на їх керівників і уповноважених ними осіб, якщо інше не передбачено відповідним договором.

24. Згідно частиною 7 статті 7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

25. Частиною 4 статті 4 Закону № 877-V визначено, що виключно законами встановлюються вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності.

26. Згідно з вимогами пункту 24 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України надзвичайна ситуація це обстановка на окремій території чи суб`єкті господарювання на ній або водному об`єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров`ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об`єкті, провадження на ній господарської діяльності.

27. Згідно з пунктом 25 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечна подія - подія, у тому числі катастрофа, аварія, пожежа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, епіфітотія, яка за своїми наслідками становить загрозу життю або здоров`ю населення чи призводить до завдання матеріальних збитків.

28. Згідно з вимогами пункту 33 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

29. Відповідно до пунктів 1, 4 частини 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є зокрема недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами та нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій.

30. Згідно з частиною 2 статті 70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

31. Відповідно до частини 3 статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

32. Згідно з підпунктом 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

33. Частиною 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

VІІІ.ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

34. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

35. З огляду на викладені приписи статті 341 КАС України, Суд здійснює перегляд судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів касаційної скарги.

36. Касаційне провадження за касаційною скаргою у справі, що розглядається, відкрито для перевірки обґрунтувань скаржника стосовно наявності підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

37. Як свідчать встановлені обставини справи, за результатом проведеної планової перевірки позивачем було встановлено низку порушень вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки, допущених відповідачем.

38. При цьому, станом на момент розгляду цієї справи у суді першої інстанції, відповідачем не усунуто одне порушення правил пожежної та техногенної безпеки, а саме: не забезпечено обладнання приміщень навчального корпусу, приміщення майстерень та гуртожитку системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В 2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту», що не заперечується учасниками справи.

39. Проаналізувавши зміст неусунутого порушення, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про те, що незабезпечення обладнання приміщень навчального корпусу, приміщення майстерень та гуртожитку системами протипожежного захисту створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

40. Так, зокрема, відсутність автоматичної системи пожежної сигналізації та системи оповіщення призведе до пізнього виявлення пожежі та оповіщення людей, які перебувають у будівлі, в зв`язку з чим первинні засоби пожежогасіння будуть не ефективними, продукти горіння та чадний газ унеможливлять своєчасну та безпечну евакуацію людей з будівлі та призведуть до отруєння людей що перебуватимуть у ній, гасіння пожежі здійсниться лише після прибуття пожежних підрозділів з необхідними засобами гасіння.

41. Пожежі відносяться до надзвичайних ситуацій, а загроза життю та здоров`ю людей виникає не лише при наявності порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що безпосередньо можуть до неї призвести, але й за наявності інших порушень по здійсненню заходів щодо захисту людей від шкідливого впливу небезпечних чинників при вже виниклій пожежі.

42. Виходячи із встановлених обставин цієї справи та неусуненого відповідачем порушення в сфері пожежної безпеки, колегія суддів Верховного Суду уважає обґрунтованим висновок судів попередніх інстанцій про те, що виявлене позивачем порушення, що залишалось неусунутим, становить загрозу життю та здоров`ю людей.

43. Щодо доводів касаційної скарги про відсутність бюджетного фінансування для усунення порушень, Верховний Суд зазначає, що відсутність бюджетних коштів та належного фінансування не звільняє відповідача від обов`язку виконання ним імперативних норм протипожежного законодавства, яке не ставить в залежність необхідність в застосуванні заходів реагування від наявності чи відсутності бюджетних коштів (фінансової спроможності) скаржника. Сама по собі відсутність коштів на забезпечення протипожежної та техногенної безпеки, в тому числі й у зв`язку з відсутністю відповідного бюджетного асигнування, не може бути підставою для відкладення вжиття заходів щодо усунення факторів небезпеки життю, здоров`ю громадян.

44. Подібний за змістом висновок був висловлений Верховним Судом у постановах від 26 березня 2020 року по справі №520/6694/19, від 23 квітня 2020 року у справі №812/1262/18, від 19 липня 2023 року у справі № 200/2315/20-а.

45. Таким чином, оскільки на час розгляду справи у судах попередніх інстанцій доказів, які б свідчили про повне усунення відповідачем порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, не було надано, Верховний Суд уважає, що суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про задоволення позову.

46. Окрім того, існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до відповідача заходів реагування.

47. Вказаний висновок узгоджується із позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 05 травня 2022 року у справі № 160/4988/19.

48. При цьому, колегія суддів Верховного Суду враховує, що застосування заходів реагування має тимчасовий характер, період дії яких залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень.

49. Щодо посилань скаржника на висновки, зроблені Верховним Судом у постановах від 16 вересня 2020 року у справі № 816/4755/15 та у постанові Верховного Суду від 04 червня 2021 року у справі № 826/13895/16, колегія суддів зазначає, що викладені у постановах Верховного Суду висновки перебувають у нерозривному зв`язку із обсягом встановлених у кожній конкретній справі обставин окремо. Тому адміністративні суди не повинні сприймати як обов`язкові висновки, викладені у постановах Верховного Суду, здійснені на підставі відмінних фактичних обставин справи.

50. Справи цієї категорії спорів нерозривно пов`язані із обставинами кожної конкретної справи, які різняться кількістю та видами об`єктів, стосовно яких пред`явлені позови про застосування заходів реагування, а також за обсягами та видами порушень, встановленими контролюючими органами у кожній конкретній ситуації.

51. Отже, у цьому аспекті варто зауважити, що вирішення питання про застосування заходів реагування обумовлюється конкретними обставинами/ситуацією, характером, кількістю виявлених/усунутих порушень та характером господарської діяльності суб`єкта перевірки.

52. Так, у справі № 816/4755/15, на яку у касаційній скарзі посилається касатор, перевірку було проведено стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «Кашкан Логістик», натомість у цій справі планова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки проводилась щодо Державного навчального закладу «Запорізький будівельний центр професійно-технічної освіти», його навчального корпусу, приміщення майстерень та гуртожитку.

53. У справі №826/13895/16 Верховний Суд, відхиляючи доводи органу державного нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки про те, що належним доказом усунення порушення є лише акт перевірки, який би зафіксував відсутність порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки, зазначив, що саме суд вирішує питання, чи усунув відповідач виявлені порушення чи ні, а отже чи є підстави для задоволення позову чи такі відсутні. Отже, в разі якщо правовідносини між суб`єктом господарювання та органом державного нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки стали спірними та перейшли в площину судового спору, то акт перевірки органу державного нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки, що складений за результатами контрольного заходу, в тому числі повторного, є лише одним із доказів, оцінку якому дає виключно суд поряд з іншими доказами.

54. Натомість у цій справі, як встановлено судами попередніх інстанцій, матеріали справи не містять будь-яких доказів того, що відповідач усунув зафіксоване в акті перевірки порушення.

55. З огляду на наведене, незастосування судами попередніх інстанцій наведених висновків Верховного Суду, не свідчить про неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, оскільки фактичні обставини у вказаних справах та у цій справі є відмінними.

56. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті і законне судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

57. Колегія суддів Верховного Суду не встановила неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі.

58. Ураховуючи, що оскаржувані судові рішення, переглянуті судом касаційної інстанції в межах доводів та вимог, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

ІХ. Судові витрати

59. Розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Державного навчального закладу «Запорізький будівельний центр професійно-технічної освіти» залишити без задоволення.

2. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2023 року у справі № 280/4927/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий: О. В. Кашпур

Судді: В.Е. Мацедонська

С.А.Уханенко