Ухвала

від 14.08.2023 по справі 469/803/20

БЕРЕЗАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14.08.2023 Справа № 469/803/20

2/469/97/23

У Х В А Л А

14 серпня 2023 року смт.Березанка

Березанський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Гапоненко Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Потриваєвої М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом заступника керівникаМиколаївської місцевоїпрокуратури №1 в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області до Миколаївської районної державної адміністрації Миколаївської області, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог на стороні відповідачів Фермерське господарство "КЕДР", про визнання незаконним та скасування розпорядження (в частині), визнання недійсними та скасування державних актів на право власності на земельну ділянку, зобов`язання повернути земельні ділянки,-

в с т а н о в и в:

Заступник керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1 (далі прокурор) 28 вересня 2020 року звернувся до суду з зазначеною позовною заявою, у якій просив визнати незаконним та скасувати розпорядження Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області № 1067 від 17 листопада 2009 року «Про затвердження проекту землеустрою та надання у власність земельної ділянки» в частині затвердження проекту та надання у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ОСОБА_1 - земельної ділянки з кадастровим номером 4820955100:09:000:0022 площею 7.31 га, та ОСОБА_2 земельної ділянки з кадастровим номером 4820955100:09:000:0021 площею 7.31 га, розташованих за межами населеного пункту в межах території Березанської селищної ради Березанського району Миколаївської області; визнати недійсними та скасувати державні акти на право власності на вказані земельні ділянки, видані відповідачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; зобов`язати відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повернути вказані земельні ділянки у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області.

На обгрунтування заявлених вимог прокурор посилався на те, на підставі розпорядження Березанської РДА № 85 від 18 квітня 1997 року ОСОБА_3 видано державний акт серії ІІІ-МК № 008657 на право постійного користування земельною ділянкою площею 29.7 га для ведення селянського (фермерського) господарства на території Березанської селищної ради Березанського району Миколаївської області; 06 травня 1997 року проведено державну реєстрацію фермерського господарства «Кедр», членами якого стали ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 ; 29 травня 2007 року статут фермерського господарства «Кедр» викладено у новій редакції, згідно з якою головою ф/г стала ОСОБА_3 , а членами - ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , яким, як членам вказаного ф\г, розпорядженням Березанської РДА від 04 жовтня 2007 року № 1128 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у розмірі земельної частки (паю) із земель, наданих у постійне користування ф/г «Кедр».

Розпорядженням Березанської РДА від 17 листопада 2009 року № 1067 затверджено відповідний проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_2 земельну ділянку загальною площею 29.24 га ріллі для ведення фермерського господарства «Кедр» (по 7.31 га кожному); на підставі вказаного розпорядження вказані особи отримали державні акти на право власності на земельні ділянки.

Прокурор зазначав, що відповідач ОСОБА_1 не є родичкою та членом сім`ї ОСОБА_3 , а відповідач ОСОБА_2 є дружиною двоюрідного дядька ОСОБА_3 , а тому не відносяться до кола осіб, які відповідно до Закону України «Про фермерське господарство» можуть бути членами фермерського господарства «Кедр», а, отже, отримувати безоплатно у приватну власність земельні ділянки, надані у користування фермерському господарству, тому вказані земельні ділянки набуті без достатніх правових підстав.

Провадження у справі відкрите 29 грудня 2020 року.

Ухвалою суду від 20 грудня 2022 року закрито підготовче провадження у справі та призначено судовий розгляд по суті справи.

25 липня 2023 року прокурор надав до суду клопотання у порядку ст.ст.49,55, 182 ЦПК України, у якому просив розглядати позовні вимоги у такій редакції:

"1. Визнати незаконним та скасувати розпорядження Березанської районної державної адміністрації № 1067 від 17.11.2009 "Про затвердження проекту землеустрою та надання у власність земельної ділянки" в частині затвердження проекту та надання у власність для ведення товарного сільськогосподарського господарства ОСОБА_1 - земельної ділянки з кадастровим номером 4820955100:09:000:0022, площею 7.31 га та ОСОБА_2 - земельної ділянки з кадастровим номером 4820955100:09:00:0021, площею 7.31 га, що розташовані за межами населеного пункту в межах території Березанської селищної ради Березанського району Миколаївської області.

2. Витребувати у ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь держави в особі Березанської селищної ради земельну ділянку з кадастровим номером 4820955100:09:000:0022, площею 7.31 га, розташовану в межах території Березанської селищної ради Березанського району Миколаївської області.

3. Витребувати у ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь держави в особі Березанської селищної ради земельну ділянку з кадастровим номером 4820955100:09:000:0021, площею 7.31 га, розташовану в межах території Березанської селищної ради Березанського району Миколаївської області.

4. Стягнути з відповідачів на користь Миколаївської обласної прокуратури судовий збір, сплачений за подачу даного позову та заяви про забезпечення позову".

Обгрунтовуючи надане клопотання, прокурор зазначав, що визнання недійсними державних актів про право власності на зазначені земельні ділянки, виходячи з практики Великої Палати Верховного суду, після визнання недійсним та скасування відповідного розпорядження, на підставі якого такі акти були видані, не є необхідним для вирішення питання про те, що земельна ділянка належить державі та її подальшого повернення на користь уповноваженого органу.

Крім того, на час подання до суду позовної заяви розпорядником спірних земель сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів на території Миколаївської області було Головне управління Держземагентства у Миколаївській області; 27 травня 2021 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин", яким Розділ Х Перехідних Положень ЗК України доповнено п.24, яким встановлено, що землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах територіальних громад, крім перелічених у цьому пункті винятків.... З дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.

Тому спірні земельні ділянки підлягають поверненню у розпорядження відповідного органу місцевого самоврядування, тобто повинні бути повернуті у власність Березанської селищної ради Миколаївської області.

Крім того, після пред"явлення позову ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу № 108 від 15.10.2020 відчужила спірну земельну ділянку з кадастровим номером 4820955100:09:000:0022, площею 7.31 га, на користь ОСОБА_7 , внаслідок чого за нею зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на спірну земельну ділянку, у зв"язку з чим прокуратура вважає за доцільне залучити як відповідача ОСОБА_7 .

Прокурор також зазначав, що вибуття спірних земельних ділянок відбулось поза волею держави як їх власника, у зв"язку з чим спірні земельні ділянки підлягають витребуванню у нинішніх власників на користь розпорядника земель.

На підставі ст.49 ЦПК України позивач позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу; до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Відповідно до ст.51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Згідно зі ст.55 ЦПК України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

На підставі ст.182 ЦПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлено - він встановлюється судом.

Відповідно до вимог ст.183 ЦПК України, будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:

1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України);

2) найменування суду, до якого вона подається;

3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;

4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;

5) підстави заяви (клопотання, заперечення);

6) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення);

7) інші відомості, що вимагаються цим Кодексом.

Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Як вбачається з наданого клопотання, прокурор звертається до суду з приводу 1) непідтримання ним заявлених позовних вимог про визнання недійсними та скасування державних актів на право власності на земельні ділянки та вимог про зобов"язання відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повернути спірні земельні ділянки у власність держави; 2) заміни позивача (суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження щодо захисту інтересів держави) Головного управління держгеокадастру у Миколаївській області на орган місцевого самоврядування як власника земельних ділянок (земель комунальної власності); 3) заявлення нових позовних вимог щодо витребування земельних ділянок у їх нинішніх власників, у тому числі у ОСОБА_7 - з інших підстав, ніж у попереднього власника ОСОБА_1 , на користь держави в особі органу місцевого самоврядування.

Разом з тим, прохання про залишення без розгляду позовних вимог чи закриття провадження щодо позовних вимог, які прокурором не підтримуються, та заміну учасників справи їх правонаступниками у клопотанні відсутні; підстави (у тому числі процесуальні), які надають суду можливість вирішувати клопотання про прийняття до розгляду позовних вимог у новій редакції після призначення справи до судового розгляду, прокурором не зазначені.

За такого надане клопотання не відповідає вимогам ч.1 ст.183 ЦПК України, а тому на підставі ч.4 ст.183 ЦПК України підлягає поверненню прокурору без розгляду.

Прокурор не позбавлений права звернутися до суду з клопотаннями у порядку ст.ст.49, 51, 55 ЦПК України або з іншими позовними вимогами, викладеними у новій позовній заяві.

На підставі викладеного, керуючись ст.183, ст.258-261 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Клопотання заступника керівника Миколаївської окружної прокуратури Савицької М. про розгляд судом позовних вимог у новій редакції повернути прокурору.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом п"ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п"ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Суддя: