Постанова

від 23.08.2023 по справі 910/9724/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" серпня 2023 р. Справа№ 910/9724/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ходаківської І.П.

суддів: Владимиренко С.В.

Демидової А.М.

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи матеріали апеляційної скарги

Товариства з обмеженою відповідальністю "Афіна - Кон"

на рішення господарського суду міста Києва від 29.12.2022

у справі № 910/9724/22 (суддя Борисенко І.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автосоюз-Згурівка"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Афіна - Кон"

про стягнення 70 786,46 грн

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог.

У вересні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Автосоюз-Згурівка" (позивач; ТОВ "Автосоюз-Згурівка") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Афіна - Кон" (відповідач; ТОВ "Афіна - Кон") про стягнення збитків у розмірі 70 786,46 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем у встановлений строк не зареєстровано у податковому органі податкові накладні, складені на підставі виконання договору поставки № 10/06-2020 від 10.06.2020.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням господарського суду міста Києва від 29.12.2022 у справі №910/9724/22 позов задоволено та стягнуто з ТОВ «Афіна - Кон» на користь ТОВ «Автосоюз-Згурівка» 70 786 грн 46 коп. збитків та 2 481 грн. судового збору.

Рішення суду мотивовано тим, що нереєстрація відповідачем податкових накладних на товар, який поставлено позивачу відповідно до видаткових накладних призвело до неможливості включення суми податку на додану вартість в розмірі 70 786,46 грн до податкового кредиту позивача.

Короткий зміст апеляційної скарги, її доводів. Позиції інших учасників справи.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду міста Києва від 29.12.2022 у справі № 910/9724/22, ТОВ «Афіна - Кон» звернулося до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального права (ст.ст. 173, 174, 224, 230 ГК України) та процесуального права (ст.ст. 74, 76, 77 ГПК України), ухвалити нове рішення, в задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована посиланням на те, що не здійснення реєстрації податкової накладної, відмова контролюючого органу в їх реєстрації не є порушенням з боку відповідача правил здійснення господарської діяльності - невиконання господарського зобов`язання, оскільки обов`язок зі складання та реєстрації податкових декларацій виникає у відповідача, саме на підставі податкового законодавства.

ТОВ «Автосоюз-Згурівка» подало до Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а судове рішення - без змін, зазначаючи при цьому, що відповідачем не спростовано інформацію щодо не реєстрації податкової накладної, заходи щодо оскарження рішень ГУ ДПС в м. Києві про віднесення ТОВ «Афіна-Кон» як платника податку критеріям ризиковості платника податку не вживались. Також, позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 грн, понесені у суді апеляційної інстанції.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.01.2023 апеляційну скаргу ТОВ "Афіна - Кон" у справі № 910/9724/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Ходаківська І.П., судді: Євсіков О.О., Демидова А.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2023 витребувано з господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/9724/22 та відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Афіна - Кон" на рішення господарського суду міста Києва від 29.12.2022 у справі №910/9724/22 до надходження матеріалів із суду першої інстанції.

Після надходження до суду матеріалів справи, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.06.2023 апеляційну скаргу ТОВ "Афіна - Кон" на рішення господарського суду міста Києва від 29.12.2022 у справі № 910/9724/22 залишено без руху та встановлено скаржнику строк для усунення її недоліків.

У зв`язку з відпусткою судді Євсікова О.О. за розпорядженням Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/2266/23 від 26.06.2023 призначений повторний автоматизований розподіл справи № 910/9724/22.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.06.2023 для розгляду даної справи призначено склад колегії суддів: Ходаківська І.П. - головуючий, судді: Демидова А.М., Алданова С.О.

Після усунення недоліків апеляційної скарги, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.06.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Афіна - Кон" на рішення господарського суду міста Києва від 29.12.2022 у справі № 910/9724/22; розгляд апеляційної скарги постановлено здійснювати у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (ч. 10 ст. 270 ГПК України).

У зв`язку з відпусткою судді Алданової С.О. за розпорядженням Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/3055/23 від 14.08.2023 призначений повторний автоматизований розподіл справи № 910/9724/22.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.08.2023 для розгляду даної справи призначено склад колегії суддів: Ходаківська І.П. - головуючий, судді: Владимиренко С.В., Демидова А.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.08.2023 справу прийнято до провадження колегією суддів у визначеному складі.

Обставини справи, встановлені судом першої та перевірені судом апеляційної інстанції, визначення відповідно до них правовідносин.

Як встановлено судом першої та перевірено судом апеляційної інстанції, відповідно до умов договору №10/06-2020 від 10.06.2020, укладеного між ТОВ «Автосоюз - Згурівка» та ТОВ «Афіна-Кон», останнє взяло на себе зобов`язання поставити дизельне паливо, автомобільний бензин.

Згідно з пп. 3.2. договору умови поставки: EXW (пункт відвантаження заводу виробника або резервуар зберігання вказується постачальником), налив та транспортування нафтопродуктів здійснюється за рахунок Покупця; СРТ (пункт призначення визначається заявкою покупця), налив та транспортування нафтопродуктів до пункту призначення здійснюється за рахунок постачальника.

Підпунктами 3.5, 3.6 договору визначено строк поставки - 3 (три) календарні дні з моменту отримання постачальником заявки на відвантаження нафтопродуктів, а у випадку поставки на умовах EXW, покупець зобов`язаний подати до пункту наливу зазначений в заявці автотранспорт та прийняти нафтопродукти протягом 1 (одного) робочого дня з моменту надання постачальником повідомлення про місце і час їх відвантаження.

Кількість фактично поставлених нафтопродуктів кожної конкретної партії визначається підписаною видатковою накладною або актом прийому-передачі (пп. 2.2. договору).

Підпунктом 4.1 договору передбачено, що вартість товару визначається у рахунку-фактурі та у видаткових накладних/актах прийому-передачі на кожну конкретну партію нафтопродуктів, що видається постачальником на кожну окрему партію товару.

Порядок розрахунків: протягом 1 (одного) робочого дня, починаючи з дати, наступної за датою їх поставки покупцеві (пункт 4.4. договору).

Строк дії договору - моменту його підписання та до 31 грудня поточного року (протягом якого був підписаний договір) та вважається автоматично продовженим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення дії договору не було офіційного письмового повідомлення рекомендованим листом від однієї сторони до іншої сторони про небажання продовжувати договірні відносини (пункт 8.1 Договору).

На виконання умов зазначеного вище договору відповідачем поставлено, а позивачем отримано товар на загальну суму 424 718, 75 грн., про що свідчать видаткові накладні від 20.07.2020 №225 на суму 212 793,75 грн, в тому числі ПДВ 35 465,63 грн. та від 01.08.2020 №239 на суму 211 925,00 грн, в тому числі ПДВ 35 320,83 грн.

Позивач, в свою чергу поставлені йому ППМ оплатив в повному обсязі відповідно до умов договору та видаткових накладних.

Звертаючись з позовом в даній справі, ТОВ «Автосоюз-Згурівка» послалось на те, що відповідач в порушенням вимог п.201.10 ст. 201 ПК України у встановлений строк не зареєстрував податкові накладні, у зв`язку з чим позивачем було понесено збитки у вигляді втраченого права на формування податкового кредиту у сумі 70 786,46 грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи.

Відповідно до частин першої, другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з частиною першою статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у неодержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником (пункт 6.14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18).

Підставою для відшкодування збитків відповідно до частини першої статті 611 ЦК України та статті 224 Господарського кодексу України є порушення зобов`язання.

Доведення наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає те, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки (пункти 6.15, 6.16 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18).

Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного з цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає (пункт 14 постанови Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17).

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач не виконав вимог статті 201 ПК України, у зв`язку з чим позивач був позбавлений права і можливості включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатися своїм правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 70 786,46 грн.

Місцевим господарським судом встановлено, що за наслідками проведення фактичної перевірки ГУ ДПС у м. Києві складено акт фактичної перевірки № 2395/26-15-09-02/39939775 від 02.11.2020, в якому встановлено ряд порушень податкового законодавства ТОВ «Афіна - Кон», залишений без змін контролюючим органом за результатами оскарження його відповідачем.

Отже, факт не реєстрації податкової накладної відповідачем не спростовано, доказів зворонього не надано.

При цьому хоча обов`язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем, невиконання такого обов`язку фактично завдало позивачу збитків.

Тому, має місце прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні і неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, неможливістю зменшення податкового зобов`язання на вказану суму, яка фактично є збитками позивача. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.

Наведені правові висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18, в постанові Верховного Суду від 10.01.2022 у справі №910/3338/21.

Наведеним вище спростовується посилання скаржника на те, що правовідносини щодо не реєстрації податкових накладних регулюються виключно ПК України.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції.

Згідно з частиною першою статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, відповідно до пункту 1 частини третьої зазначеної статті, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами першою, другою статті 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини третьої статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Пунктом 8 частини 3 статті 165 ГПК України передбачено, що відзив повинен містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 5 000 грн витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції.

Відповідно до частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На обґрунтування заяви про розподіл судових витрат позивач подав: договір про надання правової допомоги від 22.02.2023, укладений між ТОВ «АВТОСОЮЗ-ЗГУРІВКА» (за договором - замовник) та адвокатом Костенком О.М. (за договором - адвокат); розрахунок суми витрат на професійну (правничу) допомогу (акт про надані послуги) без дати та номеру; акт приймання-передачі наданих послуг до договору про надання правової допомоги від 22.02.2023 без номеру та дати; рахунок-фактуру №01/07 від 13.07.2023; ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АІ № 1424646; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 4943/10; копію посвідчення адвоката.

Зазначені докази направлені іншому учаснику справи (відповідачу), що підтверджується долученим до матеріалів справи описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком Укрпошти.

Відповідно до договору про надання правової допомоги від 22.02.2023, укладеного між ТОВ «АВТОСОЮЗ-ЗГУРІВКА» та адвокатом Костенком О.М., адвокат взяв не себе зобов`язання надавати правову допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а клієнт зобов`язався оплачувати надання правової допомоги у порядку та строки обумовлені цим договором (п.1.1. договору).

Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Закон № 5076-VI формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).

Частинами першою та другою статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» як «форма винагороди адвоката», але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково" (аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду у справах №№ 873/26/20, 873/213/21).

Положення договору про надання правової допомоги від 22.02.2023 не містять умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, водночас, в п. 2.1 цього договору передбачено, що вартість, порядок та строки оплати визначається у розрахунку суми витрат на правову допомогу, актах виконаних робіт, виставлених рахунках та в інших документах.

На виконання договору від 22.02.2023 сторонами складено акт про надані послуги в суді апеляційної інстанції на загальну суму 5 000 грн, відповідно до якого адвокатом Костенком О.М. було надано клієнту такі послуги (правову допомогу): складення, подання та засвідчення відзиву з додатками (витрачений час 2 год. 30 хв.; вартість однієї години 2 000 грн; вартість послуги 5 000 грн).

Як передбачено частиною четвертою статті 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання наведених вимог суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята, шоста статті 126 ГПК України).

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Такий висновок викладений у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 22.11.2019 у справі №902/347/18 та від 22.11.2019 у справі №910/906/18 та у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.

Від відповідача клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката та заперечень стосовно розміру заявлених позивачем витрат на правничу допомогу, понесених у зв`язку із переглядом справи судом апеляційної інстанції, не надходило. Однак незалежно від заявлення заінтересованою особою такого клопотання, суд має право під час вирішення питання про розподіл судових витрат з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Дослідивши надані заявником докази, якими підтверджуються витрати на професійну правничу допомогу у зв`язку з апеляційним переглядом справи, колегія суддів дійшла висновку, що заявлений розмір витрат на оплату послуг адвоката, є завищеним, з огляду на те, що позиція позивача у справі не змінювалася протягом розгляду справи, а представництво його інтересів здійснювалося тим самим адвокатом. Адвокат, який складав процесуальні документи, був обізнаний з обставинами даної справи та позицією іншого учасника справи. Підготовка та подання до суду відзиву на апеляційну скаргу не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи. Крім того, відповідно до ст. 178 ГПК України подання відзиву на позовну заяву є правом, а не обов`язком учасника справи, яке використовується ним на власний розсуд.

Отже, зважаючи на положення статей 86, 123, 124, 126, 129 ГПК України, дослідивши докази, надані заявником на підтвердження понесених судових витрат, приймаючи до уваги принципи пропорційності, реальності та розумності судових витрат, практику ЄСПЛ та Верховного Суду, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення заяви та відшкодування заявнику за рахунок відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 2 000 грн.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно зі ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.

Судові витрати

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за результатами розгляду апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Афіна - Кон» залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 29.12.2022 у справі №910/9724/22 залишити без змін.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Афіна - Кон».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Афіна - Кон» (04114, м. Київ, вул. Пріорська, 21, код ЄДРПОУ: 39939775) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автосоюз-Згурівка» (07600, Київська обл., Згурівський р-н., смт. Згурівка. Вул. Шевченка, 28, код ЄДРПОУ: 33354308) 2 000 (дві тисячі) грн витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції.

Доручити господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.

Матеріали справи повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.

Головуючий суддя І.П. Ходаківська

Судді С.В. Владимиренко

А.М. Демидова