Постанова

від 21.08.2023 по справі 917/1533/22

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2023 року м. Харків Справа № 917/1533/22

Колегія суддів Східного апеляційного господарського суду у складі:

головуючий суддя Россолов В.В., суддя Хачатрян В.С., суддя Гетьман Р.А.,

за участю секретаря судового засідання Беккер Т.М.,

за участю представника Акціонерного товариства "Таскомбанк" та Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області (вх. №1001 П/1) на рішення Господарського суду Полтавської області від 20.04.2023 у справі №917/1533/22,

за позовною заявою Акціонерного товариства "Таскомбанк", 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 09806443,

до Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області, 36000, м. Полтава, вул. Європейська, 4, код ЄДРПОУ 44057192,

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕТАНГАЗАВТО", 37300, Полтавська обл., м. Гадяч, вул. Героїв Майдану, буд. 90, код ЄДРПОУ 33574377.

про усунення перешкод у здійсненні права власності,-

ВСТАНОВИЛА:

28.11.2022 до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява АТ "Таскомбанк" до ГУ ДПС у Полтавській області про усунення перешкод у здійсненні права власності позивача, згідно якої позивач просить:

-усунути перешкоди у здійсненні права власності шляхом припинення податкової застави належного на праві власності Акціонерному товариству "Таскомбанк" (м.Київ, вул.Симона Петлюри,30, 01032, код ЄДРПОУ 09806443) майна: нежитлових будівель, автомобільної газонаповнювальної компресорної станції, що знаходиться за адресою: Полтавська обл., м.Гадяч, вул.Героїв Майдану (вул.Леніна), буд.90, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 674927753204, накладеної Головним управлінням державної податкової служби у Полтавській області (код ЄДРПОУ 44057192, вул.Європейська,4, м.Полтава, 36000) , номер запису про обтяження 46232990 від 19.01.2022.

- усунути перешкоди у здійсненні права власності шляхом припинення податкової застави належного на праві власності Акціонерному товариству "Таскомбанк" (м.Київ, вул.Симона Петлюри,30, 01032, код ЄДРПОУ 09806443) майна: автомобільної газонаповнювальної компресорної станції, що знаходиться за адресою: Полтавська обл., Шишацький район, смт.Шишаки, вул.Бутова гора, буд.5, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 817891053257, накладеної Головним управлінням державної податкової служби у Полтавській області (код ЄДРПОУ 44057192, вул.Європейська,4, м.Полтава, 36000), номер запису про обтяження 46233855 від 19.01.2022.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що перебування спірного майна в податковій заставі порушує право власності позивача на це майно. Позивач вважає, що відповідач не врахував вимог пункту 93.4 статті 93 Податкового кодексу України (далі - ПК України), згідно якого у разі продажу майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до статті 95 цього Кодексу таке майно звільняється з податкової застави (із внесенням змін до відповідних державних реєстрів).

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 20.04.2023 у справі №917/1533/22 позовні вимоги задоволено, ухвалено усунути перешкоди у здійсненні права власності шляхом припинення податкової застави належного на праві власності Акціонерному товариству "Таскомбанк" (м.Київ, вул.Симона Петлюри,30, 01032, код ЄДРПОУ 09806443) майна: нежитлових будівель, автомобільної газонаповнювальної компресорної станції, що знаходиться за адресою: Полтавська обл., м.Гадяч, вул.Героїв Майдану (вул.Леніна), буд.90, реєстраційний номер об"єкта нерухомого майна 674927753204, накладеної Головним управлінням державної податкової служби у Потавській області (код ЄДРПОУ 44057192, вул.Європейська,4, м.Полтава, 36000) , номер запису про обтяження 46232990 від 19.01.2022р, усунути перешкоди у здійсненні права власності шляхом припинення податкової застави належного на праві власності Акціонерному товариству "Таскомбанк" (м.Київ, вул.Симона Петлюри,30, 01032, код ЄДРПОУ 09806443) майна: автомобільної газонаповнювальної компресорної станції, що знаходиться за адресою: Полтавська обл., Шишацький район, смт.Шишаки, вул.Бутова гора, буд.5, реєстраційний номер об"єкта нерухомого майна 817891053257, накладеної Головним управлінням державної податкової служби у Потавській області (код ЄДРПОУ 44057192, вул.Європейська,4, м.Полтава, 36000), номер запису про обтяження 46233855 від 19.01.2022р, стягнуто з Головного управління ДПС у Полтавській області (вул.Європейська, буд.4, м.Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 44057192) на користь Акціонерного товариства "Таскомбанк" (вул.Симона Петлюри,30, м.Київ, 01032Ю код ЄДРПОУ 09806443) 4 962,00 грн судового збору.

Рішення аргументовано тим, що позивач є добросовісним набувачем нерухомого майна. Власник має право за своєю волею визначати фактичну та юридичну долю речі. Ураховуючи, що позивач є власником майна, яке безпідставно знаходиться у податковій заставі з відміткою заборони його відчуження і такі обставини мають триваючий характер, вони перешкоджають позивачу на свій розсуд розпоряджатися власним майном.

Головне управління Державної податкової служби у Полтавській області з відповідним рішенням суду не погодилось, звернулось з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обгрунтуванні апеляційної скарги вказує, що:

-пунктом 90.1 ст. 90 ПК України передбачено пріоритет податкової застави щодо пріоритету інших обтяжень (включаючи інші застави),

-судом першої інстанцій не досліджено наявність у ТОВ "Метангазавто" боргу перед АТ "ТАСКОМБАНК" по кредитному договору та її суму, що у свою чергу може виключати можливість та необхідність відчуження іпотечного майна для погашення такого боргу.

19.07.2023 від Акціонерного товариства "Таскомбанк" надійшов відзив на апеляційну скарну, в якому вказує про необгрунтованість апеляційної скарги Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області залишити без задоволення, та законність рішення Господарського суду Полтавської області від 20.04.2023 у справі №917/1533/22.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.08.2023 у справі №917/1533/22 розгляд справи відкладено на 21.08.2023 об 11:15 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, м. Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, зал засідань №132.

У судове засіданя, яке відбулось 21.08.2023, зявились належні представники сторін, які підтримали правові позиції у справі.

Проаналізувавши матеріали справи колегія суддів встановила такі обставини спору.

Між позивачем та третьою особою ТОВ "Метангазавто" укладено кредитні договори№603116/К від 27.12.2016 та №346116/К1 від 17.06.2016, у забезпечення виконання зобов`язань за якими між сторонами договорів було укладено: Іпотечний договір із застереженнями про задоволення вимог іпотекодержателя, посвідчений 21.11.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Латанюк І.А., зареєстровано в реєстрі за №4213, з подальшими змінами та доповненнями відповідно до Договору №1 про внесення змін від 26.12.2019, Договору №2 про внесення змін від 03.04.2020, за умовами якого в іпотеку передане належне на праві власності Іпотекодавцю нерухоме майно, а саме: нежитлові будівлі, автомобільна газонаповнювальна компресорна станція (Полтавська обл., м.Гадяч, вул.Героїв Майдану, буд.90), що складається з: операторна літ.А-1, заг.площа 77,4 кв.м, вузол передключлвлшл устаткування літ.Б1, заг.площа 35,9 кв.м., вбиральня літера В1, загальна площа 1,1 кв.м., огорожа 1, навіс 3, замощення І, заг.площа 3 626 кв.м, замощення ІІ, заг.площа 211,2 кв.м., та автомобільна газонаповнювальна компресорна станція (Полтавська обл., смт.Шишаки, вул.Бутова гора, буд.5), що складається з: операторна літ.А-1, заг.площа 20,6 кв.м, вбиральня літ.Б, заг.площа 1,5 кв.м, огорожа 1, навіс 2, КТП-400,3; обладнання 4, замощення І.

У звязку з неналежним виконанням позичальником (ТОВ "Метагназавто") своїх зобов`язань по кредитним договорам, у нього виникла прострочена заборгованість, тож відповідно до ст.37 Закону України "Про іпотеку" позивач 21.10.2022 звернув стягнення у позасудовому порядку на предмет іпотеки на підставі іпотечного застереження шляхом оформлення у власність заставленого майна в рахунок часткового погашення заборгованості за Кредитними договорами.

Проте, як стало відомо позивачу, 19.01.2022 на вказане нерухоме майно накладено обтяження податкові застави (номери записів про обтяження 46232990 від 19.01.2022 та №46233855 від 19.01.2022, рішення винесені Державним реєстратором Департаменту з питань реєстрації Полтавської області Сиротіною К.О. на підставі Актів опису майна відповідно 1-20/16-31-13-02-22 та №1-20/16-31-13-02-22, видані 17.01.2022 ГУ ДПС у Полтавській області.

Викладене створює банку як теперішньому власнику майна перешкоди у користуванні та розпорядженні ним.

У відповідь на письмове звернення банку до відповідача, останній відмовив у припиненні податкової застави, посилаючись на відсутність законних підстав для цього (заява від 31.10.2022 та відповідь на лист від 11.11.2022).

Вказане стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Приналежність відповідного предмету спору до юрисдикції господарських судів підтверджена постановою ВСУ від 27.06.2023 у cправі № 907/568/22.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам колегія суддів зазначає про таке.

За приписами статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з частиною першою статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За змістом статті 319 цього Кодексу власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Зазначений принцип відображено й конкретизовано в частині першій статті 321 ЦК України, згідно з якою право власності є непорушним, і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно зі статтею 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У ст.1 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном (неподільним об`єктом незавершеного будівництва, майбутнім об`єктом нерухомості), що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами такого боржника у порядку, встановленому цим Законом; іпотекодавець - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання свого зобов`язання або зобов`язання іншої особи перед іпотекодержателем. Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель; іпотекодержатель - кредитор за основним зобов`язанням.

Обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації відповідно до закону (ст.4 Закону).

Згідно ст.3 Закону, у разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

Відповідно до ст.37 Закону України "Про іпотеку", іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності (спеціального майнового права) на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності (спеціального майнового права) іпотекодержателя на нерухоме майно (об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості), яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності (спеціального майнового права) на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя чи іпотечний договір, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, є документами, що підтверджують перехід права власності (спеціального майнового права) на предмет іпотеки до іпотекодержателя та є підставою для внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Право власності (спеціальне майнове право) іпотекодержателя на предмет іпотеки виникає з моменту державної реєстрації права власності (спеціального майнового права) іпотекодержателя на предмет іпотеки на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя чи відповідного застереження в іпотечному договорі.

Податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом. У разі невиконання платником податків грошового зобов`язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави (пп. 14.1.155. статті 14 ПКУ).

Відповідно до пункту 89.2 статті 89 ПК України право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Стаття 93 ПК України визначає вичерпний перелік підстав для припинення податкової застави майна боржника.

Майно платника податків звільняється з податкової застави з дня: отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу та/або розстрочених (відстрочених) грошових зобов`язань та процентів за користування розстроченням (відстроченням) в установленому законодавством порядку; визнання податкового боргу безнадійним; набрання законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства; отримання платником податків внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження або в інших випадках, передбачених статтею 55 цього Кодексу, рішення відповідного органу про визнання протиправними та/або скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов`язання; отримання платником податків згоди контролюючого органу на відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до статті 92 цього Кодексу. Підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених пунктом 93.1 цієї статті (пункти 93.1, 93.2 статті 93 ПК України).

Податкова застава є способом забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом. Право податкової застави виникає згідно з ПК України та не потребує письмового оформлення. Підставою виникнення податкової застави є несплата у строки, встановлені ПК України, сум грошових зобов`язань. Податкова застава виникає з дня виникнення у платника податків податкового боргу з грошових зобов`язань. При виникненні права податкової застави майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків. У зв`язку з цим, закон передбачає оформлення майна, на яке поширюється право податкової застави, актом опису, яке здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу. При цьому у разі збільшення суми податкового боргу до початку складання акта опису майна у податкову заставу такий акт складається до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків. Відповідний правовий висновок викладений у постанові від 14.04.2020 у справі № 803/3853/15.

З приводу аргументів апелянта про пріоритет податкової застави в порядку статті 90 ПК України варто зазначити таке.

Статтею 90 ПК України визначено, що пріоритет податкової застави щодо пріоритету інших обтяжень (включаючи інші застави) встановлюється відповідно до закону.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу апелянта на зміст ст.87.2,87.3 Податкового кодексу України, згідно до якої джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами. Не може бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків, зокрема, майно платника податків, надане ним у заставу іншим особам (на час дії такої застави), якщо така застава зареєстрована згідно із законом у відповідних державних реєстрах до моменту виникнення права податкової застави.

Таким чином, за законодавчому рівні існує заборона накладення податкової застави задля забезпечення погашення податкового боргу на майно платника податків, надане ним у заставу іншим особам (на час дії такої застави), якщо така застава зареєстрована згідно із законом у відповідних державних реєстрах до моменту виникнення права податкової застави.

З матеріалів справи вбачвається, що обтяження податковою заставою, зареєстровані на нерухоме майно 19.01.2022, накладені вже після реєстрації обтяження іпотекою та заборони відчуження нерухомого майна, які здійснені 21.11.2017 на підставі іпотечного договору із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, серія та номер:4213; Договору №1 про внесення змін і доповнень до вказаного договору, серія та номер:498 від 26.02.2019; Договору №2 про внесення змін і доповнень до вказаного договору, серія та номер: 656 від 03.04.2020.

Вказане суперечить ст.87.2,87.3 Податкового кодексу України та свідчить про незаконність накладення відповідачем податкової застави на вищезазначене майно, в якості забезпечення погашення податкового боргу.

Згідно ст.1 Закону України "Про іпотеку", пріоритет - переважне право однієї особи щодо права іншої особи на те саме нерухоме майно. Вищий пріоритет - пріоритет, встановлений раніше будь-якого іншого пріоритету щодо одного й того самого нерухомого майна; нижчий пріоритет - пріоритет, встановлений пізніше пріоритету будь-якого іншого пріоритету щодо одного й того самого нерухомого майна.

З урахуванням приписів ст.90 ПК України, пріоритет на задоволення вимог іпотекодержателя, є вищим відносно пріоритету податкової застави виходячи з хронології їх виникнення та державної реєстрації.

Відтак, фактично у даній справі склалася ситуація, коли з одного боку власник майна позивач не може вільно здійснювати набуте право власності на нього, з іншого боку це майно не може бути використано для погашення податкового боргу боржника (ТОВ "Метангазавто"), оскільки вже не належить йому на праві власності. При цьому процедура набуття майна від боржника до банку ніким не оскаржена, отже, є дійсною.

Посилання відповідача на те, що статтею 93 ПК України не передбачено такої підстави для припинення податкової застави, суд оцінює критично, так як у даному випадку позивач є іншою особою, відмінною від боржника, у якого виник податковий борг.

Стосовно аргументів апелянта щодо недослідження судом першої інстанцій наявності у ТОВ "Метангазавто" боргу перед АТ "ТАСКОМБАНК" по кредитному договору та її суми, що у свою чергу може виключати можливість та необхідність відчуження іпотечного майна для погашення такого боргу, варто зазначити таке.

Фактично апелянт вказує про недослідження Господарським судом Полтавської області обставини правомірності набуття АТ "ТАСКОМБАНК" у власність вищезазначеного майна.

Втім питання законності набуття АТ "ТАСКОМБАНК" майна у власність та його реєстрації не входить до предмету судового дослідження у даному спорі.

З матеріалів справи вбчається, що у звязку з неналежним виконанням позичальником (ТОВ "Метагназавто") своїх зобов`язань по кредитним договорам, позивач відповідно до ст.37 Закону України "Про іпотеку" 21.10.2022 звернув стягнення у позасудовому порядку на предмет іпотеки на підставі іпотечного застереження шляхом оформлення у власність заставленого майна в рахунок часткового погашення заборгованості за Кредитними договорами.

У статті 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину, а саме: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що правомірно породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована.

Таким чином, до моменту неспростування відповідачем презумпції правомірності вчиненого позивачем правочину, всі права, набуті стороною правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

У розумінні приписів статті 391 ЦК України право власності може бути також порушене без безпосереднього вилучення майна у власника. Власник у цьому випадку має право вимагати захисту свого права і від особи, яка перешкоджає його користуванню та розпорядженню своїм майном, тобто може звертатися до суду з негаторним позовом.

Негаторний позов - це класичний вид речових позовів, який пред"являється, якщо між сторонами спору існують абсолютні (речові) відносини, тоюто, між сторнами відсутні будь-які договори чи недоговірні зобов"язання; за своєю суттю це вимога власника, який володіє річчю, про усунення перешкод у здійсненні користування і розпорядження нею. Власник, який звертається за захистом, зберігає майно у своєму володінні та вимагає від відповідача припинити протиправні дії щодо свогомайна, які не пов"язані з порушенням володіння.

Тобто, звернутися з негаторним позовом може власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ, щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю. Підставою для подання негаторного позову є вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном. Однією з умов подання такого позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову. Характерною ознакою негаторного позову є протиправне вчинення перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном (такий висновок наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 924/1220/17). Суд надає захист позивачу у формі припинення дій, що порушують право, або відновлення становища, що існувало до порушення права. Позивач самостійно визначає спосіб, у який він вбачає можливим усунути зазначені порушення.

Однією з умов застосування негаторного позову має бути відсутність між позивачем і відповідачем договірних відносин, оскільки в разі наявності таких відносин здійснюється захист порушеного права власності за допомогою зобов`язально-правових способів (аналогічний за змістом правовий висновок наведено, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі №522/1029/18).

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність та рбгрунтованість позовних вимог.

У зв`язку з цим колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв`язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням судом норм права. Доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки колегії суддів, у зв`язку з чим апеляційна скарга Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржуване рішення Господарського суду Полтавської області від 20.04.2023 у справі №917/1533/22 має бути залишене без змін.

Оскільки колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені заявником апеляційної скарги, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 13, 74, 76-79, 126, 129, 269, п.1, ч.1 ст.275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Полтавської області від 20.04.2023 у справі №917/1533/22 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки касаційного оскарження передбачено ст.286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 24.08.2023.

Головуючий суддя В.В. Россолов

Суддя В.С. Хачатрян

Суддя Р.А. Гетьман