Ухвала

від 09.10.2023 по справі 917/1533/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

09 жовтня 2023 року

м. Київ

cправа № 917/1533/22

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду

Дроботової Т. Б.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області

на рішення Господарського суду Полтавської області від 20.04.2023

та постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.08.2023

у справі за позовом Акціонерного товариства "Таскомбанк"

до Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕТАНГАЗАВТО"

про усунення перешкод у здійсненні права власності,

ВСТАНОВИВ:

19.09.2023 (подана 12.09.2023) до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області (далі - відповідач, скаржник) на рішення Господарського суду Полтавської області від 20.04.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.08.2023 у справі № 917/1533/22, якою було залишено без змін рішення суду першої інстанції від 20.04.2023.

Розглянувши матеріали касаційної скарги, суд залишає касаційну скаргу без руху з огляду на таке.

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" у редакції, що діяла на час подачі позову, ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становила 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2022 становить 2 481,00 грн.

За змістом підпункту 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду необхідно сплатити 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 20.04.2023, залишеним без змін постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.08.2023, позовні вимоги задоволено повністю, шляхом:

- усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом припинення податкової застави належного на праві власності Акціонерному товариству «Таскомбанк» (м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, 01032, код ЄДРПОУ 09806443) майна: нежитлових будівель, автомобільної газонаповнювальної компресорної станції, що знаходиться за адресою: Полтавська обл., м. Гадяч, вул. Героїв Майдану (вул. Леніна), буд. 90, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 674927753204, накладеної Головним управлінням державної податкової служби у Полтавській області (код ЄДРПОУ 44057192, вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36000), номер запису про обтяження 46232990 від 19.01.2022;

- усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом припинення податкової застави належного на праві власності Акціонерному товариству «Таскомбанк» (м. Київ, вул. Симона Петлюри,30, 01032, код ЄДРПОУ 09806443) майна: автомобільної газонаповнювальної компресорної станції, що знаходиться за адресою: Полтавська обл., Шишацький район, смт. Шишаки, вул. Бутова гора, буд. 5, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 817891053257, накладеної Головним управлінням державної податкової служби у Полтавській області (код ЄДРПОУ 44057192, вул.Європейська,4, м. Полтава, 36000), номер запису про обтяження 46233855 від 19.01.2022.

Головне управління Державної податкової служби у Полтавській області в прохальній частині касаційної скарги просить скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 20.04.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.08.2023. Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Тобто, 2 вимоги немайнового характеру було заявлено позивачем при подачі позовної заяви та зараз оскаржуються скаржником, тому судовий збір за зазначені вимоги необхідно сплатити у сумі (2 481,00 грн х 2) х 200/100 = 9 924, 00 грн.

Скаржником до матеріалів касаційної скарги не додано доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі.

Отже, позивачу необхідно сплатити судовий збір і надати суду документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 9 924, 00 грн за такими реквізитами:

-Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102

-Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783

-Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

-Код банку отримувача (МФО): 899998

-Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN):

UA288999980313151207000026007

-Код класифікації доходів бюджету: 22030102

-Судовий збір (Верховний Суд, 055)

-Призначення платежу: *;101.

Верховний Суд також зазначає таке.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Відповідно до частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абзац 2 пункту 5 частини 2 статті 290 цього Кодексу).

У цьому випадку необхідно чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і в чому полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (абзац 3 пункту 5 частини 2 статті 290 цього Кодексу), зокрема, скаржник повинен чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього.

Якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає наявність випадку, передбаченого пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, він повинен зазначити норму права, єдину практику застосування якої необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, який висновок зробили суди попередніх інстанцій з цього питання та обґрунтувати, в чому полягає непогодження із ним.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини 1 статті 287 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень) (абзац 4 пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України).

Оскаржуючи в касаційному порядку судові рішення на підставі пункту 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України слід зазначити, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення.

При цьому, необхідно враховувати, що за змістом пункту 1 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу.

Процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок визначити у касаційній скарзі конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбаченої (передбачених) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України, а тому право касаційного оскарження обмежено виключно тими підставами, які передбачені наведеними вище положеннями статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому правильність оформлення касаційної скарги, зокрема, її вимоги, зміст та підстави касаційного оскарження, покладається саме на заявника касаційної скарги.

Водночас Верховний Суд не наділений повноваженнями за скаржника доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які сам заявник скарги не викладав у тексті касаційної скарги (або виклав не коректно), оскільки вказане свідчитиме про порушення судом принципу змагальності сторін.

Головне управління Державної податкової служби у Полтавській області у касаційній скарзі не погоджується із рішеннями судів попередніх інстанцій, зокрема на підставі п. 2 та 4 ч. 4 ст. 328 КАС України, а саме не дослідження судами попередніх інстанцій обставин справи, які впливають на результат даної справи, в зв`язку з чим існує необхідність відступити від висновків Верховного суду застосованих судом апеляційної інстанції.

Отже скаржнику необхідно уточнити підставу (підстави), на якій (яких) подається ця касаційна скарга відповідно до частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України із урахуванням змісту цієї ухвали.

Відповідно до частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, вона залишається без руху із наданням скаржникові строку для усунення недоліків.

Суд визначає скаржникові спосіб усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в цій ухвалі, шляхом надання документа про сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі - 9 924, 00 грн, а також подачі нової редакції касаційної скарги із належним обґрунтуванням підстав касаційного оскарження, передбачених частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (із урахуванням змісту цієї ухвали), а також доказів надіслання нової редакції касаційної скарги сторонам у справі.

У разі невиконання у встановлений законом строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржникові.

Керуючись статтями 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області на рішення Господарського суду Полтавської області від 20.04.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.08.2023 у справі № 917/1533/22 залишити без руху до 25.10.2023, але строк виконання цієї ухвали не може перевищувати десяти днів із дня вручення її скаржникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Б. Дроботова