Постанова

від 16.08.2023 по справі 904/4079/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.08.2023 року м.Дніпро Справа № 904/4079/22

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дарміна М.О.

суддів: Кощеєва І.М., Березкіної О.В.

при секретарі судового засідання: Бурчак А.Ю.

Представники сторін в судове засідання не з`явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином. У зв`язку з цим технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий комплекс "Новітек" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.02.2023 (повний текст складено та підписано 27.02.2023 суддя Назаренко Н.Г.) та на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2023 (повний текст складено та підписано 03.03.2023 суддя Назаренко Н.Г.) у справі №904/4079/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство КАІ", м. Криий Ріг, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий комплекс "Новітек", м. Дніпро

про стягнення заборгованості у розмірі1 937 536, 56 грн. за договором надання послуг

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство КАІ" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий комплекс "Новітек" про стягнення заборгованості (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) за договором надання послуг №007/12-03 від 12.03.2019., з яких:

- 1 250 000, 00 грн. - основний борг;

- 576 412,93 грн. - інфляційні втрати;

- 139 879,68 грн. - 3 % річних.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 14.02.2023 у справі №904/4079/22 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий комплекс "Новітек" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство КАІ" основний борг у розмірі 1 250 000,00 грн., 3% річних у розмірі 139 450,35 грн., інфляційні втрати в розмірі 550 515,85 грн., судовий збір у розмірі 29 099,17 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено. В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий комплекс "Новітек" про розстрочення виконання рішення суду відмовлено.

Додатковим рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2023 у справі №904/4079/22 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Новаагро" про розподіл судових витрат задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий комплекс "Новітек" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство КАІ" суму витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000,00грн. В частині стягнення 33 025,85 грн. витрат на правничу допомогу відмовлено. В задоволенні заяви в частині стягнення з відповідача судового збору в розмірі 29 494,39 грн. відмовлено.

Приймаючи рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що на виконання умов, укладенного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство КАІ" (далі виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий комплекс "Новітек" договору № 007/12-03 від 12.03.2019 (далі договір), позивач надав відповідачу послуги загальною вартістю 3 292 678,00 грн., про що свідчать Акти приймання-передачі наданих послуг № 1 від 26.04.2019 на суму 178 740,00 грн.; № 2 від 22.07.2019 на суму 718 760,00 грн., № 3 від 19.03.2020 на суму 691 380,00 грн.; № 4 від 19.03.2020 на суму 628 720,00 грн.; № 5 від 24.06.2020 на суму 300 000,00 грн.; № 6 від 24.06.2020 на суму 435 084,00 грн.; № 7 від 24.06.2020 на суму 248 544,00 грн.; № 8 від 19.10.2020 на суму 91 450,00 грн, які підписані та скріплені печатками сторін без зауважень. Доказів щодо наявності заперечень стосовно кількості або вартості наданих позивачем послуг матеріали справи не містять, в зв`язку із чим суд першої інстанції дійшов висновку про підтвердження факту надання послуг на суму 3 292 678,00 грн.

Додатковою угодою № від 01.06.2020 п. 2.2. договору викладено в наступній редакції: оплата вартості послуг протягом 7 календарних днів після підписання відповідного акту приймання-передачі наданих послуг за етапами календарного плату (додаток № 1 до цього договору). Позивачем виставлено відповідачу рахунки на оплату наданих послуг (а.с.29-36).в зв`язку із чим, суд першої інстанції дійшов висновку, що строк оплати за актами є таким, що настав. Відповідач частково оплачено вартість наданих послуг, про що свідчать банківські виписки (а.с. 37-62), внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 1 250 000,00 грн., що і стало причиною нарахування позивачем штрафних санкцій та звернення до суду з позовною заявою.

Зважаючи на відсутність в матеріалах справи доказів сплати заборгованості, а також те, що відповідач визнав наявність заборгованості в розмірі 1 250 000,00грн., суд місцевий господарський суд задоволенив позовні вимоги в цій частині. Перевіривши розрахунки 3% річних у розмірі 139 879,68 грн. за загальний період прострочення з 21.10.2019р. по 27.10.2022р. та 576 412,93 грн - втрат від інфляції за загальний період прострочення серпень 2019 - жовтень 2022, здійснені позивачем та контррозрахунки відповідача, місцевий господарськй суд виявив в них помилки та дійшов висноку, що відповідні позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню в розмірі 139 450,35 грн, відмовивши в задоволені 3% річних в розмірі 429,33 грн та 550 515,85 грн, відмовивши в задоволені 25 897,08 грн інфляційних.

При цьому заперечення відповідача про помилкове визначення початку нарахування позивачем штрафних санкцій саме за умовами п. 2.2. додаткової угоди від 01.06.2020, по актам, підписаним до укладення цієї угоди, відхилено судом першої інстанції, зважаючи на те, що матеріали справи не містять доказів здійснення відповідачем попередньої оплати в розмірі 25% загальної вартості послуг протягом 5 календарних днів після отримання рахунку-фактури виконавця, а також враховуючи пояснення позивача про надання відповідачу рахунків разом із актами, дійшов висновку, що строк оплати потрібно розраховувати з врахуванням вимог оплати послуг, а саме оплата вартості послуг протягом 7 календарних днів після підписання відповідного акту приймання-передачі наданих послуг.

Приймаючи додаткове рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що за встановлених обставин щодо обсягу, вартості та співрозмірності заявлених до компенсації витрат на правову допомогу, та , оцінивши витрати позивача з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також чаус, який міг би витратити адвокат на підготовку позовної заяви як кваліфікований фахівець, сукупний час, витрачений на опрацювання спірних правовідносин, зважаючи на заперечення відповідача, а також на часткове задоволення позовних вимог, дійшов висновку про те, що заявлена до стягнення сума компенсації витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 48 025,85 грн. є завищеною, не відповідає принципу співмірності та розумності, є неспіврозмірною з часом, витраченим на їх надання та стягнув з відповідача 15 000,00 грн. витрат на правничу допомогу, поклавши на відповідача 33 025,85 грн. витрат на правничу допомогу.

Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:

Не погодившись з вказаними рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий комплекс "Новітек" подало апеляційну скаргу, в якій просить:

- скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.02.2023 по справі № 904/4079/22, в частині стягнення 3% річних в сумі 24 790.26 грн. та інфляційних втрат в сумі 12 367 грн., а також в частині відмови у відстроченні або розстроченні виконання рішення суду.

- ухвалити нове рішення в них частинах, яким:

- відмовити ТОВ "НАУКОВО ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО КАІ" в частині стягнення з ТОВ "НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ КОМПЛЕКС "НОВІТЕК" 3% річних в сумі 24 790,26 гри, та інфляційних втрат в сумі 12 367 грн;

- відстрочити або розстрочити на 1 рік (12 місяців) виконання Рішення від 14.02.2023 року по справі № 904/4079/22 про стягнення з ТОВ "НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ КОМІІЛЕКС "НОВІТЕК" на користь ТОВ "НАУКОВО ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО КАІ" заборгованості за Договором № 007/12-03 від 12 березня 2019 року;

- скасувати додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2023 по справі № 904/4079/22 в частині стягнення суми витрат на правову допомогу в розмірі 15 000 грн.

Узагальнення доводів апеляційної скарги:

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

Апелянт вважає, що Позивачем мав бути застосований диференційований підхід до обчислення суми 3 % річних та інфляційних втрат, а саме обчислено зазначені суми за актами № 1 - № 4 відповідно до порядку та строків оплати, визначених первинною редакцією п. 2.2.

Договору № 007/12-03 від 12 березня 2019 року, а за актами № 5 - № 8 відповідно до порядку та строків оплати, визначених и. 2.2. в редакції Додаткової моди №1 від 01.06.2020.

Натомість, Позивачем обчислено суми 3 % річних та інфляційних втрат суто на умовах Додаткової угоди №1 від 01.06.2020, в тому числі щодо актів, які були підписані, до укладення зазначеної Додаткової угоди, тобто послуги за якими надані до укладення вищезазначеної Додаткової угоди.

Тому, обчислена Позивачем сума 3 % річних та інфляційних втрат за актами приймання-передачі наданих послуг № 1 - № 4 суперечить ч. З ст. 635 ЦК України, та с недоведеиою, оскілки частково (в частині сум 3 % річних га інфляційних втрат за актами № 1 - №4) суперечить умовам, викладеним в одному з основних доказів по справі, а саме в Договорі № 007/12-03 від 12 березня 2019 року.

Вказує, що судом першої інстанції безпідставно відхилено вищезазначені доводи Відповідача, чим допущено неправильне застосування норм матеріального права, а саме не застосовано норму права ч. З ст. 635 ЦК України, що підлягала застосуванню в даному випадку, та порушено норми процесуального права ч. З ст. 12, ч. 1 ст. 74 ГПК України щодо обов`язку доведення сторонами обставин на які вопи посилаються, як па підставу своїх вимог (адже встановлено наявність такої суми 3 % річних та інфляційних втрат, яка не відповідає доказам наданим Позивачем), п. 3 ч. 3 ст. 162 ГПК України - щодо необхідності надання саме обгрунтованого розрахунку сум, що стягуються, ст. 236 ГПК України - щодо законності і обгрунтованості судового рішення.

Оскільки Позивач не надав доказів на підтвердження конкретних дат вручення рахунків-фактур за актами № 1- № 4, та не надав доказів того, що такі рахунки-фактури були вручено Відповідачу в день підписання актів - то Позивачем недоведено факт початку перебігу строку оплати за такими актами в конкретні дати, а відповідно - недоведено періоди заборгованості за такими актами, і суму 3 % річних та інфляційних втрат, що виникли за цими актами.

Відповідач вважає необгрунтованим стягнення 3 % річних ги інфляційних втрат, що надані за цими актами, та заперечує проти стягнення з нього наступних сум.

Вказує, що судом першої інстанції безпідставно відмовлено в розстроченні або відстроченні виконання рішення, оскільки Відповідачем були надані докази, що підтверджують неможливість одномоментного виконання рішення суду, відразу після набрання ним законної сили, а також, станом на момент подання апеляційної скарги довідку про рахунок і залишок коштів від 13.03.2023 року, які підтверджують, що у Відповідача критична фінансова ситуація на даний час не змінилася.

Відповідачем надані докази, які свідчать про можливість виконання ним рішення частинами протягом 12 місяців, або ж повністю - після їх спливу.

Щодо скасування додаткового рішення, Відповідач вважає таку суму витрат на правову допомогу адвоката неспівмірною зі складністю справи, часом витраченим адвокатом на виконання робіт, надання послуг з написання позовної заяви, обсягом таких робіт та послуг, зокрема зі змістом та обсягом позовної заяви.

Також сума витрат на правову допомогу адвоката розміром в 48 025,85 грн не відповідає критерію реальності та розумності, оскільки виконані Представником Позивача роботи фактично зводяться до підготовки позовної заяви та проведения розрахунку заборгованості.

Звертає увагу на те, що Позивач не був присутній в жодному судовому засіданні, а також згідно протоколу судового засідання від 14.02.2023 року також був відсутній.

Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:

Позивачем по справі подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що оскаржуване рішення та додаткове рішення є законними та обгрунтованими, ухвалені відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повно і всебічно зясованих обставин справи. Просить залишити без задоволення апеляційну скаргу ТОВ «НВК «Новітек», рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.02.2023 та додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2023 по справі №904/4079/22 без змін.

Посилається на те, що фактично рахунки на оплату передавались замовнику завжди разом з Актами прийому-передачі наданих послуг, Позивач і здійснив нарахування 3% річних та інфляційних втрат на суми заборгованості починаючи строк нарахування через 7 календарних днів з дня підписання відповідного акту прийому-передачі наданих послуг.

При цьому сам Відповідач не заперечує, що він отримував рахунки на оплату разом з

Тому вважає, що суд зробив вірний висновок щодо правильності нарахування строку оплати вартості послуг - 7 календарних днів після підписання відповідного акту приймання- передачі наданих послуг.

Щодо розстрочення виконання судового рішення зазначає, що Відповідач просив суд розстрочити виконання рішення суду на дванадцять місяців, зі щомісячною оплатою в розмірі 160143,11 грн. або 155 615,00 грн., виходячи з наданих ним розрахунків. При цьому, зважаючи на те, що сума основного боргу за невиконання Відповідачем обов`язків за договором №007/12-03 від 12.03.2019р. в розмірі 1 250 000,00 (один мільйон двісті п`ятдесят тисяч) гривень Відповідачем не оспорюються, а рішення в даній справі було ухвалено судом 14.02.2023р., тобто вже минуло два місяці з його ухвалення, а за цей час Відповідачем не здійснено жодного платежу на погашення суми основного боргу, то ж таку поведінку Відповідача вважає недобросовісною, а вимоги до розстрочення виконання рішення розглядає, як можливість затягування строків по сплаті заборгованості.

Також, вважає, що для скасування Додаткового рішення від 27.02.2023 підстави відсутні, оскільки позивачем надані відповідні документи, на підтвердження витрат, понесених ним на правничу допомогу.

Вказує, що позивач, хоч і не погоджується зі зменшенням розміру витрат на правничу допомогу але не оскаржує в апеляційній інстанції рішення від 27.02.2023, зважаючи на доцільність витрат часу, пов`язаних з оскарженням.

Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 27.03.2023 апеляційну скаргу було залишено без руху, надано строк для усунення недоліків, а саме:

- оригіналу платіжного документа про сплату судового збору у сумі 3 721,50 грн. за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.02.2023 у справі №904/4079/22.

До канцелярії суду апеляційної інстанції від скаржника надійшла заява про усунення недоліків, до якої на виконання ухвали суду додано відповідні докази.

Ухвалою суду від 12.04.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий комплекс "Новітек" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.02.2023 та на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2023 у справі №904/4079/22. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 15.05.2023 о 12:40 годин.

12.05.2023 від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

15.05.2023 до судового засідання представники сторін не з`явилися.

Ухвалою суду від 15.05.2023 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий комплекс "Новітек" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.02.2023 та на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2023 у справі №904/4079/22 відкладено на 16.08.2023 на 12:20 год.

Ухвала суду від 15.05.2023, спрямована рекомендованим поштовим відправленням на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий комплекс "Новітек" пр.Поля, буд. 82Г, Дніпро, 49000, яка збігається з офіційною юридичною адресою підприємства в Єдином реєстрі юридичних осіб повернулася за закінченням терміну зберігання.

Також, відповідно до довідки про доставку електронного листа, копію ухвали від 15.05.2023 доставлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий комплекс "Новітек", зокрема на електронну пошту (spe.novitech@gmail.com), - 15.05.2023.

Саме ця адреса відповідача зазначена, як офіційна, у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Правомірність здійснення повідомлення сторони через електронну адресу про судове засідання по справі підтверджується висновками Верховного Суду.

А саме, у постановах Верховного Суду від 30.11.2022 у справі № 759/14068/19, від 06.03.2023 у справі №753/19393/20, від 29.03.2023 у справі №922/226/21, від 28.04.2023 у справі №904/272/22 Верховний Суд виснував, що якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них. З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи з допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому, слід виходити з "презумпції обізнаності": особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.

Згідно з аналізом статей 6, 242 та частини восьмої статті 165 ГПК України ключовим для здійснення такої процесуальної дії як подання відзиву на позов, є встановлення факту вручення відповідного судового документу, а не спосіб його надсилання.

Крім цього, щодо застосування наведених норм, у тому числі Верховний Суд, також зазначає, що:

- застосовуючи процесуальний закон і формуючи відповідну практику, видається важливим враховувати реальні обставини, в яких працюють суди, і тлумачити його у світлі забезпечення гарантій на доступ до суду та його безперервної роботи; лише такий підхід забезпечить практичну відповідь на реальні проблеми та виклики сучасності;

- надсилання рішення рекомендованим листом з повідомлення про вручення є способом забезпечення права учасника справи знати про ухвалене судом рішення, однак через відсутність фінансування суди не надсилають судові рішення рекомендованими листами, а повідомляють учасника про ухвалення рішень і можливість їх отримання альтернативними засобами комунікації - телефоном, електронною поштою, месенджерами;

- такі дії мають ту ж саму мету - проінформувати учасника справи;

- ключовим для оцінки правомірності цих дій суду має бути не спосіб їх вчинення (надсилання чи не надсилання рекомендованого листа), а їх здатність забезпечити досягнення мети - інформування особи про судове рішення;

- якщо учасник надав суду телефон та електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом; це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них;

- з огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи за допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно та добросовісно; тому слід виходити з "презумпції обізнаності": особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення, а тому самого лише заперечення учасника про неотримання повідомлення недостатньо, щоб спростувати цю презумпцію;

- суд, який добросовісно інформує учасника справи з наміром забезпечити здійснення правосуддя, не повинен нести "ризик незнання" учасника, який надав суду свої номери та адреси, але не користується чи не стежить за ними;

- попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки.

У наведених висновках суд апеляційної інстанції посилається на правову позицію Верховного Суду, викладеної в постановах від 22.11.2022 у справі 29/5005/6325/2011 (904/7806/21), від 20.01.2023 у справі № 465/6147/18 (провадження № 61-8101св22), від 20.04.2023 у справі № 920/367/17.

Відповідно до наявної в матеріалах справи довідки, ухвала від 15.05.2023 доставлена належним чином до електронної скриньки відповідача, яка є його офіційною, що підтверджує обізнаність відповідача про прийняту ухвалу.

Рішенням ВРП від 20.07.2023р. ОСОБА_1 , звільнено з посади судді Центрального апеляційного господарського суду у зв`язку з поданням заяви про відставку, у зв`язку з чим, на підставі розпорядження керівника апарату суду №1664/23 від 11.08.2023, проведено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.08.2023 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Дарміна М.О. (доповідач), суддів: Березкіна О.В., Кощеєв І.М.

Від представника позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 15.08.2023 справу №908/4079/22 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Дарміна М.О. (доповідача), судді: Березкіної О.В., Кощеєва І.М.

Призначено проводити судові засідання у справі №908/4079/22 в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду (зал судового засіданні №207) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв`язку "EasyCon".

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі Пономарьов проти України, no. 3236/03, від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Таким чином, не лише на суд покладається обов`язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Крім того, згідно з Порядком ведення державного реєстру судових рішень, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2006р. за № 740, кожна фізична або юридична особа має загальний доступ до судових рішень, внесених до Реєстру. Відкритий доступ користувачів до електронних копій судових рішень здійснюється цілодобово та безоплатно через офіційний веб-портал ДСА.

Таким чином, представники сторін мають можливість ознайомитись з текстами процесуальних документів по вказаній справі в державному реєстрі судових рішень.

Беручи до уваги, що неявка представників не перешкоджає перегляду справи по суті, матеріали справи є достатніми для її розгляду у судовому засіданні, справа переглядалася без участі представників сторін за наявними у справі матеріалами.

16.08.2023 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови Центрального апеляційного господарського суду.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство КАІ" (далі виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий комплекс "Новітек" (далі замовник) укладений договір № 007/12-03 від 12.03.2019 (далі договір).

Додатковою угодою № від 01.06.2020 п. 2.2. договору викладено в наступній редакції: оплата вартості послуг протягом 7 календарних днів після підписання відповідного акту приймання-передачі наданих послуг за етапами календарного плату (додаток № 1 до цього договору).

На виконання умов договору позивач надав відповідачу послуги загальною вартістю 3 292 678,00 грн., про що свідчать:

Акт № 1 приймання-передачі наданих послуг від 26.04.2019 на суму 178 740,00 грн.,

Акт № 2 приймання-передачі наданих послуг від 22.07.2019 на суму 718 760,00 грн.,

Акт № 3 приймання-передачі наданих послуг від 19.03.2020 на суму 691 380,00 грн.,

Акт № 4 приймання-передачі наданих послуг від 19.03.2020 на суму 628 720,00 грн.,

Акт № 5 приймання-передачі наданих послуг від 24.06.2020 на суму 300 000,00 грн.,

Акт № 6 приймання-передачі наданих послуг від 24.06.2020 на суму 435 084,00 грн.,

Акт № 7 приймання-передачі наданих послуг від 24.06.2020 на суму 248 544,00 грн.,

Акт № 8 приймання-передачі наданих послуг від 19.10.2020 на суму 91 450,00 грн.

Позивач також виставив відповідачу рахунки на оплату наданих послуг (а.с.29-36).

Відповідач частково сплатив вартість наданих послуг, про що свідчать банківські виписки (а.с. 37-62), внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 1 250 000,00 грн., що і стало причиною нарахування позивачем штрафних санкцій та звернення до суду з позовною заявою.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу до матеріалів справи позивачем долучено договір №2/ТБ про надання правової допомоги від 04.05.2020, додаткову угоду від 23.08.2022, від 30.06.2021, від 30.06.2022, акт приймання-передачі наданих послуг від 26.01.2023.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство КАІ» (в подальшому - Клієнт) та Адвокатським об`єднанням «Лозицький та партнери» (в подальшому - Виконавець) укладено договір про надання правничої допомоги від 17.10.2022 (далі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1. Договору) Клієнт доручає, а Виконавець приймає на себе зобов`язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором, при підготовці та судовому розгляді справи за позовом Клієнта до товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий комплекс «Новітек» про стягнення заборгованості за договором №007/12-03 від 12.03.2019 та укладеною до нього додатковою угодою №1 від 01.06.2020.

На підтвердження надання послуг Виконавцем, сторони даного Договору укладають акти приймання-передачі послуг (робіт). Акти готуються виконавцем та надаються Замовнику, який зобов`язаний протягом п`яти робочих днів підписати та повернути один екземпляр акту Виконавцю, або надати обґрунтовану відмову від їх підписання. У разі, якщо відмова від писання акту не надійшла, вважається, що послуги прийняті без зауважень. (п. 4.1. договору).

За правничу допомогу, передбачену в п. 1.1. Договору Клієнт сплачує Виконавцю плату в наступному розмірі:

- підготовка позовної заяви, вартість 8 000,00 грн.,

- підготовка заяв по суті (окрім позовної заяви), заяв з процесуальних питань, вартість 800,00 грн. за годину,

- участь в судовому засіданні будь-якої інстанції, вартість 2 000,00 грн. одне засідання.

Оплата здійснюється протягом 10-ти календарних днів після надання Виконавцем

Замовнику рахунку фактури, виходячи з вартості фактично наданих послуг згідно актів приймання-передачі послуг (робіт). (п. 4.2 договору).

Окрім оплати, встановленої у п.4.2. Договору, Клієнт сплачує Виконавцю гонорар у розмірі 2% від розміру задоволеної судом суми стягнення. Оплата здійснюється протягом 10-ти календарних днів з дня набрання законної сили рішенням суду.

Клієнт сплачує Виконавцю 700,00 грн. добових у разі відрядження Виконавця в межах Дніпропетровської області та 1000,00 грн. добових у разі відрядження Виконавця по за межі Дніпропетровської області для участі в судовому засіданні.

Клієнт компенсує Виконавцю витрати понесені ним у зв`язку з виконанням даного Договору, як то: оплата за отримання документів, інформації, витрати на поштові відправлення, транспортні витрати, які пов`язані з проїздом до суду, тощо. (п.п. 4.3.-4.5. договору).

Пунктом 7.1 договору встановлено, що даний договір укладений на строк до 31.12.2023 та набирає чинності з моменту його підписання.

Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:

Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:

З урахуванням доводів і вимог апеляційної скарги, в порядку частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегією суддів не перевіряється правильність висновків суду першої інстанції щодо встановлення обставин підписаннясторонами 12.03.2019р. договору №007/12-03, в якій пункт 2.2. договору містить умови оплати вартості послуг здійснюється замовником в наступній редакції :

- попередньої оплати 25% загальної вартості послуг протягом 5 календарних днів після отримання рахунку-фактури виконавця;

- оплата 75% вартості послуг протягом 7 календарних днів після підписання відповідного акту приймання-передачі наданих послуг за етапами календарного плату (додаток № 1 до цього договору) та Додаткової угоди № 1 від 01.06.2020р. до нього, якої п. 2.2. договору викладено в наступній редакції: оплата вартості послуг протягом 7 календарних днів після підписання відповідного акту приймання-передачі наданих послуг за етапами календарного плату (додаток № 1 до цього договору).

В проміжок часу між підписанням сторонами 12.03.2019р. договору № 007/12-03 та Додаткової угоди № 1 від 01.06.2020р. до нього, сторонами було підписано Акти приймання-передачі наданих послуг № 1 від 26.04.2019року на суму 178 740,00 грн; № 2 від 22.07.2019року на суму 718 760,00 грн.та № 3 від 19.03.2020року на суму 691 380,00 грн.

Відповідно до частин 1, 3,4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України:

1. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

3. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

4. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Передоплата - це попереднє передавання покупцем грошей за товар продавцеві за обопільною згодою. Вона може бути повною (уся сума) або частковою (визначений мінімум). Це досить ризикований вид оплати, тому за його здійснення слід бути дуже уважним.

Відповідно, апелянт на підтвердження своїх доводів щодо необхідності врахування положень п.2.2 в редакції договору №007/12-03 від 12.03.2019р.мав подати суду докази здійснення ним передоплати за актами приймання-передачі наданих послуг № 1 від 26.04.2019року; № 2 від 22.07.2019року та № 3 від 19.03.2020року в наступних розмірах :

- до 26.04.2019р. - 44 685 грн за актом приймання-передачі наданих послуг № 1 від 26.04.2019р.;

- до 22.07.2019р. у розмірі 179 690 за актом № 2 від 22.07.2019р.;

- до 19.03.2020р. у розмірі 173 950,00 грн за актом № 3. від 19.03.2020р. та 157 180 грн за актом та № 4 від 19.03.2020р., відповідно.

Колегією суддів встановлено, що у зазначений період часу відповідач здійснив наступні оплати:

08.04.2019р. на суму 50 000,00грн. (т.1 а.с. 40);

10.04.2019р. на суму 50 000,00грн (т.1 а.с. 41);

10.05.2019р. на суму 50 000,00грн (т.1 а.с. 37);

04.06.2019р. на суму 128 740,00грн. (т.1 ас. 38);

Усього 278 740,00 грн, що менше необхідної суми 555 505 грн.

При цьому в вищезазначених платіжних дорученнях в призначені платежу зазначено « Оплата за послуги згідно дог №007/12-03 від 12.03.2019 за рах.№26/04 ві 26.04.2019р.

Вищенаведене дозволяє колегії суддів погодитись з висновком суду першої інстанції в частині того, що : « … матеріали справи не містять доказів здійснення відповідачем попередньої оплати в розмірі 25% загальної вартості послуг протягом 5 календарних днів після отримання рахунку-фактури виконавця, а також враховуючи пояснення позивача про надання відповідачу рахунків разом із актами, то і строк оплати потрібно розраховувати з врахуванням вимог оплати послуг, а саме оплата вартості послуг протягом 7 календарних днів після підписання відповідного акту приймання-передачі наданих послуг.».

Доводи апеляційної скарги в частині того, що : « … Відповідач частково заперечував проти такої суми 3 % річних та інфляційних втрат, оскільки вони розраховані на підставі умов п. 2.2. Договору надання послуг № 007/12-03 від 12.03.2019, що діяли після укладення Додаткової моли від 01.06.2020, тоді як суми прострочення виникли ще до укладення вищевказаної Додаткової угоди, та відповідно, частина суми 3 % річних та інфляційних втрат мала обчислюватися відповідно до строків оплати, що були визначенні первинними умовами Договору № 007/12-03 від 12 березня 2019 року (тобто умовами, що існували до укладення такої Додаткові угоди - щодо сум заборгованостей, що виникли за актами, що підписані до укладення такої додаткової угоди).

Суд першої інстанції щодо вищезазначеної Позиції Відповідача зазначив, що …

… Однак, зважаючи, що матеріали справи не містять доказів здійснення відповідачем попередньої оплати в розмірі 25% загальної вартості послуг протягом 5 календарних днів після отримання рахунку-фактури виконавця...».

З такою позицією суду першої інстанції погодися не можна з огляду на наступне.

Згідно з ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74 ГПК України…

… Верховний Суд (Касаційний господарський Суд) у Постанові 01 грудня 2022 року у справі № 910/16265/21 наголосив, принципами…

… Таким чином, процесуальним обов`язком Позивача є доведення наявності суми заборгованості саме в тому розмірі, що відповідає умовам договору, укладеним сторонами.

В даному випадку умови Договору № 007/12-03 від 12 березня 2019 року, що впливають на розмір заборгованості, а саме - умови щодо порядку та строків оплати за згодою сторін змінювались протягом строку дії цього Договору…

… надання послуг здійснювалося, як до укладення Додаткової угоди № 1, так і після її укладення, а саме Сторонами підписувались наступні акти, що підтверджують надання послуг: …

… № 1 - № 4 надавалися на умовах та відповідно до строків оплати визначених первинною редакцією Договору № 007/12-03 від 12 березня 2019 року, а за актами № 5 - № 8 - на умовах та відповідно до строків оплати визначених Додатковою угодою № 1 від 01.06.2020.

Відповідно до ч. 3 ст. 635 ЦК України, у разі…

… Позивачем мав бути застосований диференційований підхід до обчислення суми 3 % річних та інфляційних втрат, а саме обчислено зазначені суми за актами № 1 - № 4 відповідно до порядку та строків оплати, визначених первинною редакцією п. 2.2. Договору № 007/12-03 від 12 березня 2019 року, а за актами № 5 - № 8 відповідно до порядку та строків оплати, визначених пунтком 2.2. в редакції Додаткової від 01.06.2020.

Натомість, Позивачем обчислено суми 3 % річних та інфляційних втрат суто на умовах Додаткової угоди № 1 від 01.06.2020…

… Судом першої інстанції безпідставно відхилено вищезазначені доводи Відповідача, чим допущено неправильне застосування норм матеріального права, а саме не застосовано норму права ч. 3 ст. 635 ЦК України, що підлягала застосуванню в даному випадку, та порушено норми процесуального права ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 74 ГПК України

- щодо обов`язку доведення сторонами обставин на які вони посилаються, як па підставу своїх вимог (адже встановлено наявність такої суми 3 % річних та інфляційних втрат, яка не відповідає доказам наданим Позивачем), п. 3 ч. 3 ст. 162 ГПК України - щодо необхідності надання саме обгрунтованого розрахунку сум, що стягуються, ст. 236 ГПК України - щодо законності і обгрунтованості судового рішення.

Щодо твердження суду першої інстанції про те, що «матеріали справи не містять доказів здійснення відповідачем попередньої оплати в розмірі 25% загальної вартості послуг протягом 5 календарних днів після отримання рахунку-фактури виконавця, а також враховуючи пояснення позивача про надання відповідачу рахунків разом із актами, то і строк оплати потрібно розраховувати з врахуванням вимог оплати послуг. а саме оплата вартості послуг протягом 7 календарних днів після підписання відповідного акту приймання-передачі наданих послуг» - Відповідач вважає, що вони не спростовують вищезазначених доводів Відповідача, адже стосуються основної суми заборгованості, щодо яких у сторін відсутні заперечення.

Натомість, у сторін є розбіжності щодо сум 3 % річних та інфляційних втрат, що викликані різним баченням строків оплати за актами приймання-передачі наданих послуг № 1 - №4, і оскільки саме на Позивачеві лежить обов`язок доведення факту прострочення та обгрунтування розміру сум, що стягуються - то саме Позивач мав надати докази, що підтверджують настання строків оплати відповідно до умов п. 2.2. Договору в первинній його редакції.

Оскільки первинною редакцією Договору передбачалося здійснення попередньої оплати 25% загальної вартості послуг протягом 5 календарних днів після отримання рахунку-фактури виконавця - то Позивач мав надати докази вручения рахунків- фактур Відповідачу та конкретні дати, однак таких доказів надано не було, а відповідно Позивачем вирахувано суму 3% річних та інфляційних втрат за актами № 1 - № 4 довільно, а не відповідно до умов Договору, а судом прийнято такий «довільний» розрахунок, чим порушено вимоги ч. 3 ст. 635 ЦК України, ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74 ГПК України….» відхиляються як такі, що не відповідають фактичним обставинам справи, побудовані на концепції негативного доказу і спростовано висновками суду першої інстанції з якими погодився суд апеляційної інстанції з вищенаведених підстав. Правові висновки, на які посилається апелянт прийнято Верховним Судом у справах, які не є подібними з правовідносинами, які склалися між сторонами у цій справі № 904/4079/22, що розглядається, саме за змістовним критерієм.

Розглянувши заяву про розстрочення виконання рішення суду, якою відповідач просив розстрочити виконання рішення протягом 12 місяців, щомісячно у розмірі 160 143,11 грн згідно розрахунку № 1 або 155 615,00 грн. згідно розрахунку № 2, з мотивів перебування підприємства у скрутному фінансовому становищі, перевищення видаткової частини фінансової діяльності підприємства над прибутковою, суттєвим скороченням обсягів господарської діяльності у зв`язку з військовою агресією російської федерації на території України, місцевий господарський суд відмови в її задоволенні.

До заяви про розстрочення виконання рішення суду у даній справі Заявник долучив довідку про обіги від 22.11.2022, довідку про поточний стан рахунку від 22.11.2022, ухвали про обрання колегії суддів від 18.10.2022 по справі № 14/27К-22 та по справі № 14/28К-22.

Колегія суддів зауважує, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

З аналізу вказаної норми права вбачається, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При вирішенні питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, враховуються, зокрема, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відстрочення виконання рішення є правом, а не обов`язком суду, яке реалізується виключно у виняткових випадках за наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та доказів, що підтверджують наявність таких підстав.

Для належного вирішення питання щодо надання розстрочки виконання судового рішення, господарським судам необхідно з`ясувати чи наявні у справі докази, які б підтверджували добросовісну поведінку Боржника і вжиття ним належних заходів для виконання рішення.

Апелянт не спростовує встановлення судом першої інстанції обставин того, що заборгованість Боржника виникла ще в 2019 році, борг останнього триває більше трьох років, що в свою чергу, на думку суду першої інстанції, з урахуванням строку, на який відповідач просить надати відстрочку (12 місяців) впливатими на дотримання балансу інтересів обох сторін.

Доводи апеляційної скарги в частині того, що : « …Відповідачем були надані докази, що підтверджують неможливість одномоментного виконання рішення суду, відразу після набрання ним законної сили.

Так, як вбачається з довідки АТ КБ «Приватбанк» про обіг № 221122SU12432400 від 22.11.2022 …

… згідно з довідкою про поточний стан рахунку № 221 122SU13391901 від 22.11.2022р. (копія довідки додається)…

Крім цього, згідно з довідкою про поточний стан рахунку № 221122SU13381701 від 22.11.2022р. …

… Тобто, станом на кінець листопада 2022 року, видатки підприємства перевищували доходи на 195 454. 53 грн по одному рахунку, та на 58.79 грн., кошти на рахунках відсутні про наявність певної прибутку (надлишку сформованого за результатами господарської діяльності) взагалі не йде мова.

Станом на момент подання апеляційної скарги також долучаємо довідку про обії п від 13.03.2023 року, а також довідку про рахунок і залишок коштів від 13.03.2023 року, які підтверджують, що у Відповідача критична фінансова ситуація на даний час не змінилася.

Зазначені докази підтверджують наявність визначених ГПК України обставин, що є підставою для відстрочення або розстрочення виконання рішення.

Отже, судом першої інстанції безпідставно відмовлено в розстроченні або відстроченні виконання рішення.

Крім цього, невірним є висновок суду першої інстанції про те, що «заявником не надано доказів того, що він зможе виконувати рішення суду протягом 12 місяців».

Так. у відзиві на позовну заяву Позивачем вказано, що ...

... Крім цього, цим же третейським судом розглядається інша справа ...

Тобто, в перспективі ТОВ «НВК «НОВІТЕК» може стягнути на свою користь ...

... які можуть бути спрямовані на погашення заборгованості перед ТОВ «ІІВП КАІ».

На підтвердження них фактів надані відповідні ухвали.

Отже, відповідачем надані докази, які свідчать про можливість виконання ним рішення частинами протягом 12 місяців, або ж повністю - після їх спливу.

Таким чином, висновки суду першої інстанції в цій частині не відповідають фактичним обставина справи, що є підставою для його скасування в цій частині…» відхиляються як такі, що носять характер оціночних суджень щодо дискреційних повноважень суду і не спростовують вищевистановлених висновків суду першої інстанції.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доводити таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

Водночас сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу сама концепція змагальності втрачає сенс.

Подібну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18.Оскільки апеляційна скарга в частині оскарження додаткового рішення не містить в собі обгрунтувань, який саме, якщо не 15 000.00 грн, розмір витрат на правничу допомогу є співрозмірним із складністю данної справи, доводи апеляційної скарги в частині того, що : « … Відповідач вважає таку суму витрат на правову допомогу адвоката неспівмірпоіо зі складністю справи, часом витраченим адвокатом на виконання робіт, надання послуг : написання позовної заяви, обсягом таких робіт та послуг, зокрема зі змістом та обсягом позовної заяви.

Так, згідно з ч. 4, ч. 5 статті 126 ГПК України,розмір …

Крім цього, як зазначив Касаційний господарський суд у Постанові від 21.102022 по справі № 910/13595/20, …

… Звертаємо увагу суду на те, що позовна заява має відносно невеликий обсяг інформації. а саме виконана на 9 сторінках значну кількість яких складає розрахунок, додатки та статті чинного законодавства, та не характеризується високою змістовністю з точки зору обгрунтування її вимог.

За таких обставим, виконана адвокатом робота не може вважатися великою ми різноманітною за змістом, такою що потребувала значного часу, інтелектуальних, фізичних моральних зусиль тощо.

З урахуванням викладеного, складання цієї позовної заяви не могло забрати багато часу та зусиль.

При цьому значну частину позовної заяви складають норми законодавства, які можуть бути скопійовані з інформаційних ресурсів в мережі інтернет.

Таким чином, задекларована представником Позивача сума витрат на правову допомогу не відповідає критеріям, визначеним ст. 126 ГПК України, та критеріям виробленим судовою практикою, які наведені зокрема у вищезазначеній постанові Касаційного господарського суду:, а саме сума в 48 025,85 гри неспівмірна з:

- складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

- часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

- обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Також сума витрат на правову допомогу адвоката розміром в 48 025,85 гри не відповідає критерію реальності та розумності, оскільки виконані Представником Позивача роботи фактично зводяться до підготовки позовної заяви та проведения розрахунку заборгованості.

Додатково хочемо звернути увагу на те, що Позивач не був присутній в жодному судовому засіданні, а також згідно протоколу судового засідання від 14.02.2023 року також був відсутній…» відхиляються як необгрунтовані.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частин 1, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Під час розгляду справи, колегією суддів не встановлено порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення та неправильного застосування норм матеріального права.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні.

З урахуванням вищевикладеного, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.02.2023 та додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2023 у справі №904/4079/22 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий комплекс "Новітек" на них, відповідно, підлягає залишенню без задоволення.

Розподіл судових витрат:

У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги у сумі 3721,50 грн. покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий комплекс "Новітек" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.02.2023 та на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2023 у справі №904/4079/22 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.02.2023 та додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2023 у справі №904/4079/22 - залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 3721,50 грн покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий комплекс "Новітек".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку в строки передбачені ст. 288 ГПК України.

Повний текст постанови виготовлено 24.08.2023

Головуючий суддя М.О. Дармін

Суддя О.В. Березкіна

Суддя І.М. Кощеєв