Постанова

від 14.08.2023 по справі 675/594/21

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2023 року

м. Хмельницький

Справа № 675/594/21

Провадження № 22-ц/4820/1442/23

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: П`єнти І.В. (суддя-доповідач), Корніюк А.П., Талалай О.І.,

секретар судового засідання Цугель А.О.

за участю: відповідача-позивача ОСОБА_1 , та її представника Рівнячка Л.С. , представника позивача-відповідача ОСОБА_3

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Ізяславська міська рада Хмельницької області, про усунення перешкод в користуванні майном, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , Ізяславської міської ради Хмельницької області про скасування рішення органу місцевого самоврядування, рішення державного реєстратора та припинення права власності, за апеляційними скаргами ОСОБА_4 , які подані її представником ОСОБА_3 , на рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 29 травня 2023 року та на додаткове рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 30 червня 2023 року (суддя Пашкевич Р.В.).

Заслухавши доповідача, пояснення учасника справи та представників учасників справи, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційних скарг, суд

в с т а н о в и в:

У квітні 2021 року ОСОБА_4 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Ізяславська міська рада Хмельницької області, про усунення перешкод в користуванні майном.

В обґрунтування позову зазначала, що вона є власником житлового будинку та земельних ділянок, площею 0,25 га, кадастровий номер 6822180400:04:005:0014, для обслуговування житлового будинку та господарських споруд, та площею 0,195 га, кадастровий номер 6822180400:04:005:0047, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована по АДРЕСА_1 .

Відповідачка ОСОБА_5 є власником житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 . Земельна ділянка, на якій розташоване вказане буднковолодіння, не є сформованою, відомості про неї відсутні в Публічній кадастровій карті України, будь-яке речове право на неї відсутнє.

За наслідками проведення робіт з відновлення меж земельної ділянки площею 0,195 га, кадастровий номер 6822180400:04:005:0047, було встановлено, що на ній розташовані металевий паркан та частина господарських приміщень (сарай літ. Е та сарай літ. Е1), які належать ОСОБА_1 .

Окрім того, ОСОБА_5 встановлено паркани навколо зазначених вище господарських приміщень та житлового будинку по АДРЕСА_2 таким чином, що нею зайнято частину дороги загального користування. Такі протиправні дії унеможливлюють здійснення проїзду автомобільним транспортом та сільськогосподарською технікою до земельних ділянок та домоволодіння, які належать ОСОБА_4 на праві власності.

З урахування заяви про зміну предмету позову, просила зобов`язати ОСОБА_1 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, кадастровий номер 6822180400:04:005:0047, яка розташована по АДРЕСА_1 , шляхом демонтажу за власний рахунок господарських приміщень (сараю літ. Е та сараю літ. Е1), огорожі, воріт та хвіртки, які знаходяться по АДРЕСА_1 . Зобов`язати ОСОБА_1 усунути перешкоди в користуванні автомобільною дорогою, яка проходить поруч із житловим будинком з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 , шляхом демонтажу за власний рахунок огорож, воріт та хвірток, що розташовані на вказаній автомобільній дорозі, та відновлення меж такої автомобільної дороги відповідно до Генерального плану та плану зонування с. Припутні, затвердженого на підставі рішення Білівської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області № 10 від 27.06.2017.

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 та Ізяславської міської ради Хмельницької області, та, враховуючи заяву про зміну предмету позову, просила суд скасувати рішення Білівської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області від 21 липня 2020 року № 9 про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 . Скасувати рішення Державного реєстратора Ізяславської міської ради Хмельницької області Зволінської Ю. О. вiд 31 липня 2020 року, номер запису про право власності 37576997, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2136625268221, про реєстрацію права власності на земельну ділянку, кадастровий номер 6822180400:04:005:0047, площею 0,195 га, розташованої по АДРЕСА_1 , та припинити право власності ОСОБА_4 на вказану земельну ділянку.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначала, що під час розгляду Ізяславським районним судом справи № 675/594/21 їй стало відомо, що межі земельної ділянки, кадастровий номер 6822180400:04:005:0047, яка належить ОСОБА_4 , накладаються на її господарські приміщення (сарай літ. Е та сарай літ. Е1), які знаходяться по АДРЕСА_1 . Водночас, вказане нерухоме майно було побудовано та право власності на нього зареєстровано до виготовлення технічної документації на земельну ділянку, кадастровий номер 6822180400:04:005:0047, і, відповідно, державної реєстрації права власності на неї за ОСОБА_4 , а отже ОСОБА_1 вважає, що її право власності на нежитлові приміщення порушено.

Ухвалою Ізяславського районного суду від 14 червня 2022 року цивільну справу №675/686/22 за позовом ОСОБА_1 об`єднано в одне провадження зі справою №675/594/21 за позовом ОСОБА_4 .

Рішенням Ізяславського районного суду Хмельницької області від 29 травня 2023 року в задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Ізяславська міська рада Хмельницької області, про усунення перешкод в користуванні майном відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_4 , Ізяславської міської ради Хмельницької області про скасування рішення та припинення права власності задоволено частково. Скасовано рішення Білівської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області від 21 липня 2020 року № 9 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) ОСОБА_4 » в частині передачі у приватну власність ОСОБА_4 земельної ділянки, кадастровий номер 6822180400:04:005:0047, площею 0,1950 га. В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_4 , Ізяславської міської ради Хмельницької області на користь ОСОБА_6 судовий збір у розмірі по 496 грн. 20 коп. з кожного.

07 червня 2023 року ОСОБА_7 , через свого представника Рівнячка Леоніда Степановича , подала заяву про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000 грн.

Додатковим рішенням Ізяславського районного суду Хмельницької області від 30 червня 2023 року заяву представника ОСОБА_1 адвоката Рівнячка Л.С. про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 7500 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_4 та в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_4 через свого представника ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду в оскаржуваній частині скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення про задоволення первісного позову та відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 . При цьому, посилається на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вважає, що в результаті протиправного розміщення на території земельної ділянки, яка належить на праві власності позивачу, нерухомих об`єктів (сарай літ. Е та сарай літ. E1) та встановлення металевого паркану, обмеження відповідачем доступу позивача до земельної ділянки загального користування у вигляді автомобільної дороги шляхом встановлення відповідачем металевих парканів на вказаній автомобільній дорозі, суд першої інстанції наділений був правомочністю щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_4 та зобов`язання останньої усунути перешкоди в користуванні земельними ділянками, шляхом демонтажу об`єктів й відновлення меж автомобільної дороги.

Зазначає, що єдиною підставою для відмови у затвердженні технічної документації із землеустрою може бути лише те, що відповідна технічна документація не погоджена в порядку, встановленому ст. 186-1 ЗК України, а також відсутність обов`язкової державної експертизи у визначених законом випадках та відомостей щодо державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі. Жодних інших правових підстав для відмови в затвердженні технічної документації із землеустрою після її погодження в порядку ст. 186-1 ЗК України, норми ст. 118 ЗК України не містить, а перевірка на відповідність технічної документації із землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів має здійснюватись саме на етапі погодження такого проекту.

Таким чином, на стадії погодження вказаної вище технічної документації із землеустрою Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницької області проведено перевірку відповідності зазначеної документації вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів. Враховуючи факт погодження Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницької області технічної документації із землеустрою щодо земельної ділянки, кадастровий номер 6822180400:04:005:0047, площею 0,1950 га, в Ізясласької міської ради були відсутні підстави для відмови в затвердженні вказаної документації.

Судом першої інстанції не досліджено процедуру погодження технічної документації, тим самим, всупереч вимогам ст. 186-1 Земельного кодексу України, скасовано правомірне рішення органу місцевого самоврядування. Позивачем за зустрічним позовом не здійснено залучення Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області в якості відповідача, незаконні дії якого щодо погодження технічної документації стали обґрунтуванням заявлених зустрічних позовних вимог.

Скаржник звертає увагу суду на те, що станом на момент формування земельної ділянки площею 0,1950 га, кадастровий номер 6822180400:04:005:0047, та набуття ОСОБА_4 права власності на вказану земельну ділянку будь-які приміщення в межах вказаної земельної ділянки були відсутні, що свідчить про те, що технічна документація із землеустрою щодо вказаної земельної ділянки відповідає вимогам закону. Вважає, що ОСОБА_1 господарські споруди набуті у власність 10.09.2020 після державної реєстрації земельної ділянки площею 0,1950 га, кадастровий номер 6822180400:04:005:0047.

За змістом апеляційної скарги, рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 не оскаржується, а тому апеляційним судом, відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, не переглядається.

Крім того, ОСОБА_4 через свого представника ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу на додаткове рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 30 червня 2023 року в частині задоволення вимог про стягнення витрат на правничу допомогу, та просить додаткове рішення в цій частині скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у відшкодуванні витрат на правничу допомогу. Вказує, що ОСОБА_1 не дотримано вимог ч.ч. 1, 2 ст. 134 ЦПК України, а саме не надано суду попереднього розрахунку суми судових витрат та не дотримано вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК України, а саме, до закінчення судових дебатів у справі ОСОБА_1 не зроблено заяву про подання доказів на підтвердження судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи.

В судовому засіданні представник позивача-відповідача ОСОБА_4 ОСОБА_3 підтримала апеляційні скарги.

Відповідач-позивач ОСОБА_1 та її представник Рівнячок Л.С. в судовому засіданні просили апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про день, місце і час слухання справи повідомлені належним чином.

Колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з таких підстав.

Відповідно до частини 1 статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом від 06.07.2007 №508 ОСОБА_4 є власником житлового будинку та господарських споруд по АДРЕСА_1 .

За заявою ОСОБА_4 фізичною особою-підприємцем ОСОБА_8 щодо земельної ділянки, кадастровий номер 6822180400:04:005:0047, виготовлено технічну документацію, якою визначено (відновлено) координати поворотних точок меж вказаної ділянки.

Рішеннями Білівської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області №9 від 21.07.2020 затверджено зазначену технічну документацію та передано ОСОБА_4 у приватну власність земельну ділянку, кадастровий номер 6822180400:04:005:0047, площею 0,195 га, яка розташована по АДРЕСА_1 .

Рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 53408865 від 31.07.2020 зареєстровано право власності ОСОБА_4 на земельну ділянку, кадастровий номер 6822180400:04:005:0047, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №218651224 від 31.07.2020, витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-6811877722020 від 25.06.2020, витягом з Поземельної книги (а.с.11-12 т.1).

В свою чергу, згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №246002049 від 25.02.2021, ОСОБА_1 є власником житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 .

Як вбачається з матеріалів спадкової справи № 242/2008, заведеної 04.03.2008, 10.09.2020 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, зареєстрованого у реєстрі за № 620, ОСОБА_1 , після смерті свого чоловіка ОСОБА_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримала у спадщину житловий цегляний будинок А-І, житловою площею 43,1 кв.м, загальною площею 74, 4 кв.м (загальна площа з урахуванням площі веранди та прибудови становить - 90, 7 кв.м), кам`яний погріб а1, цегляна веранда а2, цегляна прибудова а3, дерев`яний гараж Б, дерев`яна літня кухня Б1, дерев`яний сарай В, кам`яний погріб Д, цегляний сарай Е, цегляний сарай Е1, огорожа із металопрофілю N, ворота із металопрофілю N1, хвіртка із металопрофілю N2, що знаходяться в АДРЕСА_1 .

У зазначеній спадковій справі міститься довідка КП «Ізяславське районне бюро технічної інвентаризації» від 19.06.2020 № 260, відповідно до якої по АДРЕСА_2 зареєстровано наступне нерухоме майно: цегляний будинок А-І, житловою площею 43,1 кв.м, загальною площею 74, 4 кв.м, кам`яний погріб а1, цегляна веранда а2, цегляна прибудова а3, дерев`яний гараж Б, дерев`яна літня кухня Б1, дерев`яний сарай В, кам`яний погріб Д, цегляний сарай Е, цегляний сарай Е1, огорожа із металопрофілю N, ворота із металопрофілю N1, хвіртка із металопрофілю N2.

ОСОБА_1 , оформивши спадкові права на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, право власності на земельні ділянки, на яких воно розташоване, не оформила, хоча ними постійно користується, що сторонами в судовому засіданні не заперечується.

Згідно з інформацією з погосподарської книги №2 в с. Припутні за домогосподарством по АДРЕСА_2 рахується 2 земельні ділянки загальною площею 0,70 га, в тому числі для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд - 0,25 га та для особистого селянського господарства - 0,45 га.

За результатами земельно-технічної експертизи, висновок експерта №07-142/21 від 28.10.2021, встановлено:

1. Порушення (накладання) меж на 0,0044 га (44 кв.м) сусідньої земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , якою фактично користується ОСОБА_1 та яка обмежена парканом, на земельну ділянку, кадастровий номер 6822180400:04:005:0047, площею 0,195 га, яка знаходиться по АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_4 , проте виділення та формування земельної ділянки, кадастровий номер 6822180400:04:005:0047, з накладанням на будівлі сараїв (E, E1), розташованих на сусідній земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , є порушенням Державних будівельних норм ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій».

2. Відповідно до топографічного плану частини АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 , ширина проїзду по цій частині АДРЕСА_1 становить від 3,6 м до 7,44 м, що забезпечує вимогу ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій». Накладання земельної ділянки, що знаходиться по АДРЕСА_1 та знаходиться в користуванні ОСОБА_1 , з проїздом загального користування, який проходить по АДРЕСА_1 , не встановлено. Проте встановлено накладання на АДРЕСА_1 на 0,0005 га (5 кв.м) земельної ділянки, кадастровий номер 6822180400:04:005:0047, яка знаходиться по АДРЕСА_1 і що призводить до зменшення ширини проїзду до 2,7 м, в разі використання земельної ділянки відповідно до правових документів та кадастрового плану, і що є порушенням вимог Державних будівельних норм ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій».

Згідно з висновком експерта №979/022 від 20.01.2023 за результатами земельно-технічної експертизи, встановлено:

1. На земельній ділянці, кадастровий номер 6822180400:04:005:0047, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства (01.03), яка знаходиться по АДРЕСА_1 , знаходяться нежитлові приміщення, а саме частина сараю літ. Е площею 0,0003 га обмежена точками 3-4-5-6-3 та частина сараю літ. Е1 площею 0,0001 га обмежена точками 1-2-4-3-1 згідно із технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , виготовленого Комунальним підприємством «Ізяславське районне бюро технічної інвентаризації» 19.06.2020, а також огорожа з дротяної сітки довжиною 13,7 м та огорожа зі стальних профільованих листів загальною довжиною 2,3 м (приналежність огорожі не встановлено, оскільки в технічному паспорті та інвентаризаційній справі відсутні достатні відомості для проведення ідентифікації).

2. Земельна ділянка, яка перебуває у фактичному володінні та користуванні ОСОБА_1 , що розташована по АДРЕСА_1 і обмежена огорожами, воротами та хвіртками, накладається на автомобільну дорогу, яка визначена відповідно до Генерального плану с. Припутні Шепетівського району Хмельницької області, затвердженого на підставі рішення Білівської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області № 10 від 27.06.2017, а саме: частина ділянки площею 0,0018 га обмежена точками 7-8-9-10-11-12-7 та частина ділянки площею 0,0044 га обмежена точками 13-14-15-16-17-18-19-20-21-13. Водночас слід зазначити, що площа, розміри та конфігурація накладених частин ділянок є неточною (похибки при визначенні розташування автомобільної дороги згідно генерального плану перевищують 0,3 м), однак навіть при максимальних похибках накладення зберігається.

Дані обставини підтверджуються матеріалами справи.

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_4 та частково задовольняючи позов ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що Білівською сільською радою Ізяславського району Хмельницької області, правонаступником якої є Ізяславська міська рада, було затверджено технічну документацію та передано у власність ОСОБА_4 земельну ділянку, кадастровий номер 6822180400:04:005:0047, в межах координат поворотних точок, що накладаються на вже існуючі на час прийняття нею відповідного рішення господарські будівлі, належні на праві власності ОСОБА_1 , відповідно, таке рішення органу місцевого самоврядування є незаконним та підлягає скасуванню. У зв`язку з чим, відсутні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_4 щодо усунення перешкоди в користуванні земельною ділянкою. Крім цього, позивачем ОСОБА_4 не доведено, що ворота і хвіртка, які наявні на земельній ділянці, що знаходиться у фактичному користуванні ОСОБА_1 , знаходяться на земельній ділянці, кадастровий номер 6822180400:04:005:0047, а також не надано суду належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження того, що встановлені ОСОБА_1 паркани, ворота, хвіртки навколо зазначених вище та належних їй на прав власності сараїв (Е, Е1) та житлового будинку з господарськими будівлями таким чином, що це унеможливлює здійснення проїзду автомобільним транспортом та сільськогосподарською технікою до земельних ділянок та домоволодіння, які належать ОСОБА_4 на праві власності, та, відповідно, порушують її права на вільне володіння своєю власністю.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд, оскільки він відповідає обставинам справи та вимогам закону.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (ст.391 ЦК України).

Землекористувачі зобов`язані, зокрема, не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів (стаття 96 ЗК України).

Згідно зі ст.152 ЗК України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до частини 1 статті 153 ЗК України, власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Статтею 118 ЗК України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Не можуть передаватися у власність земельні ділянки, які уже перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб. Такі земельні ділянки можуть бути передані у власність лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законодавством.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Указана норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права полягає у позбавленні його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

За змістом вказаних норм права, суд повинен установити: чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цієї особи; у чому полягає таке порушення прав; якими доказами воно підтверджується. Залежно від установленого, суд повинен вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч.1,5,6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.ч.1,2 ст. 77 ЦПК України).

Відповідно до ч.2 ст.78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом першої інстанції встановлено, що набуті ОСОБА_1 в порядку спадкування господарські будівлі, а саме, сарай Е та сарай Е1, які розташовані на земельній ділянці, яка знаходиться в її фактичному користуванні, були споруджені та право власності на них офіційно визнане державою ще до розробки технічної документації та отримання у власність ОСОБА_4 земельної ділянки, кадастровий номер 6822180400:04:005:0047. Відповідно, Білівською сільською радою було затверджено технічну документацію та передано у власність ОСОБА_4 земельну ділянку, кадастровий номер 6822180400:04:005:0047, в межах координат поворотних точок, що накладаються на вже існуючі на час прийняття нею відповідного рішення господарські будівлі, належні на праві власності ОСОБА_1 , що свідчить про порушення прав останньої.

Безпідставними є доводи апеляційної скарги в тій частині, що господарські споруди набуті ОСОБА_1 у власність 10.09.2020, вже після державної реєстрації земельної ділянки площею 0,1950 га, кадастровий номер 6822180400:04:005:0047. Оскільки ОСОБА_1 , як спадкоємець за законом після смерті чоловіка ОСОБА_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийняла спадщину, вступивши в управління та володіння спадковим майном - житловим будинком, господарськими спорудами: кам`яним погребом, цегляною верандою, цегляною прибудовою, дерев`яним гаражем, дерев`яною літньою кухнею, дерев`яним сараєм, кам`яним погребом, цегляним сараєм (Е), цегляним сараєм (Е1), що знаходяться в АДРЕСА_1 . Житловий будинок належав спадкодавцеві відповідно до свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок, виданого Виконавчим комітетом Ізяславської районної ради Хмельницької області 23.09.1988, зареєстрованому в БТІ за №115.

Крім того, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про недоведеність ОСОБА_4 позовних вимог в частині чинення перешкод їй у здійсненні права користування землями загального користування. Відповідно, і не доведено порушення її прав, свобод та інтерес. А тому, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Щодо зроблених висновків суд першої інстанції в ухваленому рішенні навів відповідні мотиви та обґрунтування, з якими погоджується й апеляційна інстанція, оскільки такі висновки місцевого суду ґрунтуються на вимогах закону та здобутих у справі доказах.

Не заслуговують на увагу посилання в апеляційній скарзі на додаткове рішення про те, що ОСОБА_1 не дотримано вимог ч.ч. 1, 2 ст. 134 ЦПК України, а саме не надано суду попереднього розрахунку суми судових витрат та не дотримано вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК України, а саме, до закінчення судових дебатів у справі ОСОБА_1 не зроблено заяву про подання доказів на підтвердження судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи.

Адже, матеріалами справи підтверджується, що 07.05.2021 між адвокатом Рівнячком Л.С. та ОСОБА_1 укладено договір про надання професійної правничої допомоги.

Послуги адвоката за умовами договору складають 15000 грн.

За актом приймання передачі виконаних робіт від 02.06.2023 сторони погодились, що послуги за договором про надання професійної правничої допомоги від 07.05.2021 надані належним чином, а їх вартість складає 15 000 грн.

Згідно з квитанціями до прибуткового касового ордера, сплата обумовленої суми за договором здійснена.

Відповідно до затвердженого адвокатом Рівнячком Л. С. та його клієнтом ОСОБА_1 ,опису робіт, правова допомога складається з:

- ознайомлення з наданими ОСОБА_1 документами, їх правовий аналіз, вивчення законодавства, судової практики, консультації у справі 4 години - 1000, 00 грн.;

- підготовки та виготовлення відзиву 5 годин - 3000, 00 грн.;

- виготовлення клопотання про приєднання доказів до справи 1 години - 500, 00 грн.;

- виготовлення клопотання про відмову в задоволенні заяви про зміну предмету позову 4 години - 1500, 00 грн.;

- виготовлення клопотання про призначення судової земельно-технічної експертизи 4 години - 2500, 00 грн.;

- участі в судових засіданнях, на що адвокатом витрачено в цілому 15 годин - 5000, 00 грн.;

- складання заяви про стягнення коштів 2 години - 1000, 00 грн.;

- складання акту приймання-передачі виконаних робіт 0,5 годин - 500 грн.;

- складання опису робіт та розрахунок 1 година - 500 грн.

Всього опис робіт складено на загальну суму 15500, 00 грн. Заявою про відшкодування витрат на правничу допомогу представник відповідача-позивача просив стягнути суму в розмірі 15000, 00 грн.

При цьому, суд першої інстанції врахував, що адвокатом Рівнячком Л.С. у позові зазначено, що ОСОБА_1 понесла та очікує понести судові витрати на правничу допомогу в розмірі 20000 грн.

Таким чином, суд першої інстанції правильно виходив з того, що стороною зроблено відповідну заяву про відшкодування витрат на правничу допомогу, відповідачем-позивачем ОСОБА_1 надано суду у строк визначені ЦПК України документи щодо обсягу наданих адвокатом послуг і виконаних робіт та їх вартості, та врахувавши заяву представника позивача-відповідача ОСОБА_4 ОСОБА_3 про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, обґрунтовано поклав відшкодування понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн на ОСОБА_4 , адже цей розмір доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.

Інші доводи апеляційних скарг не містять посилання на докази, які б спростовували висновки суду і впливали на їх законність, а зводяться до переоцінки доказів і незгоди заявника з висновками суду щодо їх оцінки стосовно встановлення обставин справи, до особистого тлумачення обставин справи, такі доводи містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом.

Рішення суду та додаткове першої інстанції ґрунтуються на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для їх скасування не вбачається.

Оскільки у задоволенні апеляційних скарг відмовлено, підстави для нового розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційні скарги ОСОБА_4 , які подані її представником ОСОБА_3 , залишити без задоволення.

Рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 29 травня 2023 року та додаткове рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 30 червня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 23 серпня 2023 року.

Суддя-доповідач І.В. П`єнта

Судді: А.П. Корніюк

О.І. Талалай