Рішення

від 15.08.2023 по справі 440/3432/23

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2023 року м. ПолтаваСправа № 440/3432/23

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Головка А.Б.,

за участю: секретаря судового засідання Накісько Т.А.,

прокурора - Пальонної О.О., представників позивачів Соловйової Н.М., Логовського І.В., Мусійка О.О., Казмерчука М.М., представника відповідача Безкровного М.Г.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом керівника Полтавської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області , Виконавчого комітету Полтавської міської ради , Полтавської обласної військової адміністрації до Приватного акціонерного товариства "Електромотор", третя особа: Фонд державного майна України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

В С Т А Н О В И В:

Позивач керівник Полтавської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області , Виконавчого комітету Полтавської міської ради , Полтавської обласної військової адміністрації звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватного акціонерного товариства "Електромотор" про визнання протиправною бездіяльності Приватного акціонерного товариства "Електромотор" щодо не приведення захисної споруди - сховище № 60037в належний для експлуатації стан; зобов`язання Приватного акціонерного товариства "Електромотор" привести у стан готовності захисну споруду - сховище № 60037, що знаходиться за адресою: Полтавська область, м. Полтава, вул. Європейська, 155, з метою використання її за призначенням у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач є балансоутримувачем захисної споруди - сховища №60037, яке за результатами оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту визнане неготовим до використання за призначенням. Таким чином, з огляду на введення на території України воєнного стану та постійну загрозу обстрілів, відповідна захисна споруда не здатна забезпечити захист цивільного населення, а в разі використання її за призначенням може створювати загрозу для життя та здоров`я людей. Підставою звернення до суду з цим позовом прокурор зазначив, що уповноваженим органом у спірних відносинах є Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області, однак постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 №303 на період дії воєнного стану припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю), з урахуванням чого вжиття заходів реагування компетентним органом є неможливим.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 03.04.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у цій справі, а її розгляд призначено за правилами загального позовного провадження.

Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву зазначив, що у прокурора відсутні повноваження на звернення до суду із цим позовом. Зазначав, що захисна споруда - сховища №60037 знаходиться в непридатному до використання стані, не підлягає відновленню та повинна бути списана, що підтверджується висновками Київського апеляційного адміністративного суду у постанові від 11.09.2014 року у справі № 826/10091/13 за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Електромотор" до Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області, за участю третіх осіб без самостійних вимог Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській області, Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 18.05.2023 залучено до участі у справі № 440/3432/23 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Фонд державного майна України.

Згідно пояснень Фонду державного майна України сховище № 60037 розташоване у підвальному приміщенні адміністративного корпусу заводу за адресою: м. Полтава, вул. Європейська, 155, яке у процесі приватизації не увійшло до статутного капіталу та перебуває на балансі Приватного акціонерного товариства "Електромотор". Зазначав, що утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності для використання за призначенням здійснюється їх власниками, користувачами, юридичними особами, на балансі яких вони перебувають. Як вбачається із актів оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту сховища № 60037 та актів комплексної перевірки, сховище не готове до використання за призначенням, а балансоутримувач ПрАТ "Електромотор" систематично не вживає необхідних заходів для його підтримання у стані готовому до використання. Враховуючи порушення відповідачем законодавства про цивільний захист представник Фонду державного майна України підтримує позовні вимоги прокурора.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 14.06.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні прокурор та представники позивачів підтримали позовні вимоги, а представник відповідача заперечував задоволення позовних вимог з підстав, за зазначених у заявах по суті справи.

Заслухавши вступне слово учасників справи, дослідивши докази у справі суд встановив наступні обставини справи.

Приватне акціонерне товариство "Електромотор" зареєстроване як юридична особа, ідентифікаційний код 05757966, місцезнаходження - 36008, Полтавська область, м. Полтава, вул. Європейська, 155, та є балансоутримувачем захисної споруди цивільного захисту - сховища №60037.

20.03.2001 між Регіональним відділенням Фонду державного майна по Полтавській області та ВАТ "Електромотор" укладений договір схову № 38 державного майна протирадіаційна споруда.

Згідно акту приймання - передачі державного майна від 20.03.2001 орган управління майном передав, а охоронець прийняв державне майно - протирадіаційну споруду, що знаходиться на балансі ВАТ "Електромтор".

Відповідно до паспорту сховища (протирадіаційного укриття) №60037, вказане сховище знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. Фрунзе (Європейська), 155, дата прийняття в експлуатацію 05.11.1980, місткість 700 осіб, загальна площа 900 кв.м., загальний об`єм 2500 куб.м.

Згідно акту оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту сховища № 60037 від 09.02.2022 зроблений загальний висновок про стан готовності захисної споруди сховище № 60037, яке станом на 09.02.2022 оцінюється як неготове до використання за призначенням.

Також, згідно акту оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту сховища № 60037 від 15.03.2021, актів комплексної перевірки (Спеціального огляду) захисної споруди сховища № 60037 від 20.08.2020 та 08.07.2019 сховище оцінюється як не готове до використання за призначенням.

Вважаючи протиправною бездіяльність Приватного акціонерного товариства "Електромотор" щодо не приведення захисної споруди цивільного захисту - сховища № 60037, що перебуває на його балансі, в належний для експлуатації стан, прокурор звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

У статті 27 Конституції України визначено, що кожна людина має невід`ємне право на життя, обов`язок держави - захищати життя людини.

Відповідно до статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 14 березня 2022 року №133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 17 травня 2022 року № 341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України № 2263-IX від 22 травня 2022 року, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента України від 12 серпня 2022 року № 573/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року №2500-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента України від 07 листопада 2022 року № 757/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом № 2738-IX від 16 листопада 2022 року, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента України від 06 лютого 2023 року № 58/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом № 2915-IX від 07 лютого 2023 року, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.

Указом Президента України від 01 травня 2023 року №254/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом № 2915-IX від 07 лютого 2023 року, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону України "Про оборону України" від 06 грудня 1991 року 1932-XII /надалі Закон 1932-XII / оборона України базується на готовності та здатності органів державної влади, усіх складових сектору безпеки і оборони України, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту, національної економіки до переведення, при необхідності, з мирного на воєнний стан та відсічі збройній агресії, ліквідації збройного конфлікту, а також готовності населення і території держави до оборони.

За змістом статті 3 Закону 1932-XII підготовка держави до оборони в мирний час, серед іншого, включає забезпечення готовності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту об`єктів критичної інфраструктури до виконання завдань цивільного захисту в особливий період, зокрема у воєнний час, з урахуванням норм міжнародного гуманітарного права.

У силу пункту 14 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України від 02 жовтня 2012 року № 5403-VI /надалі КЦЗ України/ захисні споруди цивільного захисту - інженерні споруди, призначені для захисту населення від впливу небезпечних факторів, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 32 КЦЗ України до захисних споруд цивільного захисту належить протирадіаційне укриття - негерметична споруда для захисту людей, в якій створюються умови, що виключають вплив на них іонізуючого опромінення у разі радіоактивного забруднення місцевості та дії звичайних засобів ураження.

Цивільним захистом, згідно зі статтею 4 КЦЗ України, є комплекс заходів, які реалізуються на території України в мирний час та в особливий період і спрямовані на захист населення, територій, навколишнього природного середовища, майна, матеріальних і культурних цінностей від надзвичайних ситуацій та інших небезпечних подій, запобігання виникненню таких ситуацій та подій, ліквідацію їх наслідків, надання допомоги постраждалим, здійснення державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 21 КЦЗ України громадяни України мають право на забезпечення засобами колективного та індивідуального захисту та їх використання.

Як визначено частинами четвертою, п`ятою статті 32 КЦЗ України, для вирішення питань щодо укриття категорій населення, визначених частиною третьою цієї статті, центральні органи виконавчої влади, інші органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання завчасно створюють фонд таких споруд. Порядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту, виключення таких споруд з фонду та ведення його обліку визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою від 10 березня 2017 року №138 "Деякі питання використання захисних споруд цивільного захисту" Кабінет Міністрів України затвердив Порядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку /надалі Порядок № 138/.

Пунктом 3 Порядку № 138 визначено, що утримання захисних споруд - комплекс заходів організаційного, матеріально-технічного, інженерного, фінансового та іншого характеру, що спрямовані на забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням.

Пунктом 9 Порядку № 138 передбачено, що утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами.

Згідно із пунктом 10 Порядку № 138 балансоутримувач забезпечує утримання захисних споруд та інших споруд, що повинні використовуватися для укриття населення, а також підтримання їх у стані, необхідному для приведення у готовність до використання за призначенням відповідно до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд.

Конкретний строк приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням (крім споруд, що відповідно до законодавства повинні перебувати в постійній готовності) зазначається в паспорті захисної споруди, а саме: не більше 12 годин - для захисних споруд, призначених для укриття працівників (персоналу, найбільшої працюючої зміни) суб`єктів господарювання, віднесених до відповідних категорій цивільного захисту; не більше 24 годин - для інших захисних споруд, споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів.

Частиною першою статті 20 КЦЗ України визначено, що до завдань та обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту, з-поміж інших, належить організація виконання вимог законодавства щодо створення, використання, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту; планування та організація роботи з дообладнання або спорудження в особливий період підвальних та інших заглиблених приміщень для укриття населення; організація обліку фонду захисних споруд; здійснення контролю за утриманням та станом їх готовності; проведення їх технічної інвентаризації.

Згідно з пунктом 11 Порядку № 138 вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд визначаються МВС.

Відповідно до пункту 1 Розділу ІІ "Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту", затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 липня 2018 року №579, споруди фонду захисних споруд мають утримуватися та експлуатуватися у стані, що дозволяє привести їх у готовність до використання за призначенням у визначені законодавством терміни.

За змістом пункту 2 розділу VI Вимог для забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням їх балансоутримувачі здійснюють оцінку стану їх готовності, організовують періодичні огляди стану захисних споруд, перевірку працездатності їх основного обладнання, планують і проводять технічне обслуговування обладнання та систем життєзабезпечення захисних споруд.

Оцінка стану готовності захисних споруд (далі - оцінка стану готовності) здійснюється щороку з метою виявлення недоліків у стані утримання та експлуатації захисних споруд, передбачення заходів щодо приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням.

За результатами оцінки стану готовності складається акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту за формою згідно з додатком 11 до цих Вимог. Результати оцінки стану готовності, отримані під час нагляду, ураховуються під час складення документів (актів, приписів) за його результатами.

За результатами оцінки стану готовності захисну споруду може бути визнано як готову, обмежено готову або неготову до використання за призначенням.

Захисна споруда вважається обмежено готовою або неготовою, якщо вона має хоча б один із недоліків, зазначених в основних недоліках в утриманні захисних споруд, що погіршують стан їх готовності, наведених у додатку 13 до цих Вимог. У разі відсутності таких недоліків захисна споруда вважається готовою до використання за призначенням.

Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що Приватне акціонерне товариство "Електромотор", як балансоутримувач захисної споруди цивільного захисту - сховища (протирадіаційного укриття) №60037, адреса: м. Полтава, вул. Європейська, 155, має обов`язки з утримання цієї споруди у стані, що дозволяє привести її у готовність до використання за призначенням у визначені законодавством терміни.

Станом на 09.02.2022 сховище № 60037 за результатами проведеної оцінки оцінене як таке, що не готове до використання за призначенням.

Цей факт підтверджений актом оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту та не спростований відповідачем у ході розгляду справи.

Суд відхиляє доводи представника відповідача про неможливість приведення захисної споруди у стан готовності до використання з посиланням на висновки Київського апеляційного адміністративного суду у постанові від 11.09.2014 року у справі № 826/10091/13, оскільки вказаним рішенням суду зобов`язано Державну службу України з надзвичайних ситуацій повторно розглянути документацію на списання непридатного для подальшого використання за призначенням захисної споруди цивільної оборони - сховища №60037, яке знаходиться в буд. АДРЕСА_1 , та прийняти рішення в порядку, визначеному чинним законодавством України.

За результатом розгляду листа ПрАТ "Електромотор" про виключення сховища № 60037 листом ДСНС від 27.10.2020 ДСНС повідомило про відсутність підстав погоджувати виключення сховища № 60037 з фонду захисних споруд.

Представником відповідача не надано суду доказів щодо виключення на даний час сховища №60037 з фонду захисних споруд.

Стосовно доводів щодо відсутності у прокурора підстав звертатися до суду із цим позовом, суд зазначає наступне.

За змістом частин третьої-п`ятої статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України /надалі - КАС України/ у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому випадку прокурор набуває статусу позивача.

Частиною першою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII від 14 жовтня 2014 року /надалі - Закон №1697-VII/ установлено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону №1697-VII прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Офісу Генерального прокурора або обласної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції.

Представництво інтересів держави у суді у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави здійснюється прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, а у визначених законом випадках - прокурорами Офісу Генерального прокурора в порядку та на підставах, визначених Цивільним процесуальним кодексом України.

Частиною четвертою статті 23 Закону №1697-VII установлено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

У разі відсутності суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави, а також у разі представництва інтересів громадянина або представництва інтересів держави у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави з метою встановлення наявності підстав для представництва прокурор має право:

1) витребовувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ і організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, що знаходяться у цих суб`єктів, у порядку, визначеному законом;

2) отримувати від посадових та службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ та організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування усні або письмові пояснення. Отримання пояснень від інших осіб можливе виключно за їхньою згодою.

Аналіз наведених положень дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді у випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.

Перший виключний випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак, підстави представництва інтересів держави прокурором у цих двох випадках істотно відрізняються. У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно. Нездійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною. Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду. Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Суд зауважує, що згідно з пунктом 12 Порядку № 138 здійснення контролю за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує ДСНС разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями.

Як визначено у пункті 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року №1052, ДСНС є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Одними із основних завдань ДСНС є реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Відповідно до покладених завдань ДСНС здійснює заходи щодо створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення їх обліку, забезпечує разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями здійснення контролю за готовністю зазначених споруд до використання за призначенням; складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається безпосередньо та через територіальні органи до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту.

ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Разом з цим, постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 року №303 "Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану" припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64 "Про введення воєнного стану в Україні".

Таким чином, у зв`язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 13 березня 2022 року №303 на період дії воєнного стану у Головного управління ДСНС України у Полтавській області відсутні повноваження з перевірки сховища №60037 на стан придатності для використання за призначенням, а також застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).

Проте, сховище № 60037 залишається неготовим до використання за призначенням, тобто на даний час не здійснюється контроль за станом утримання захисної споруди цивільного захисту.

Беручи до уваги викладене, суд доходить висновку про наявність у прокурора підстав для звернення до суду з цим позовом.

Частиною першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В ході розгляду справи відповідач доводи прокурора не спростував, не надав суду належних і допустимих доказів, що свідчили б про приведення сховища № 60037 у відповідність до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом МВС України від 09 липня 2018 року №579.

Зважаючи на це та беручи до уваги норми чинного законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог прокурора повністю.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Отже, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов керівника Полтавської окружної прокуратури Полтавської області

Інформація заборонена для оприлюднення згідно з пунктом чотири частини першої статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень"

до Приватного акціонерного товариства "Електромотор" (вул. Європейська, 155, м. Полтава, 36008; код ЄДРПОУ 05757966), третя особа: Фонд державного майна України (вул. Генерала Алмазова, 18/9, м. Київ, 01133; код ЄДРПОУ 00032945) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Приватного акціонерного товариства "Електромотор" щодо не приведення захисної споруди - сховище № 60037, що перебуває на його балансі, в належний для експлуатації стан.

Зобов`язати Приватне акціонерне товариство "Електромотор" привести у стан готовності захисну споруду - сховище № 60037, що знаходиться за адресою: Полтавська область, м. Полтава, вул. Європейська, 155, з метою використання її за призначенням у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 24 серпня 2023 року.

Головуючий суддя А.Б. Головко