Постанова

від 16.08.2023 по справі 520/17813/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2023 р.Справа № 520/17813/21Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Жигилія С.П.,

Суддів: Русанової В.Б. , Перцової Т.С. ,

за участю секретаря судового засідання Юрченко Д.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.11.2022, на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.12.2022 та додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.03.2023 (суддя Шляхова О.М.; м. Харків) по справі № 520/17813/21

за позовом ОСОБА_1

до Конкурсного комітету з визначення автомобільних перевізників на міських автобусних маршрутах загального користування, які не виходять за межі території м.Куп`янська , Виконавчого комітету Куп`янської міської ради Харківської області третя особа Фізична особа-підприємець ОСОБА_2

про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Куп`янської міської ради Харківської області (далі по тексту відповідач-1), Конкурсного комітету з визначення автомобільних перевізників на міських автобусних маршрутах загального користування, які не виходять за межі території м.Куп`янська (далі по тексту відповідач-2), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Конкурсного комітету з визначення автомобільних перевізників на міських автобусних маршрутах загального користування, які не виходять за межі території м. Куп`янська, оформленого протоколом №2 від 06.07.2021;

- визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Куп`янської міської ради Харківської області №257 від 13.07.2021 «Про скасування конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування №6 «Промбуд-3 - м-н Ювілейний»;

- визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Куп`янської міської ради Харківської області №337 від 07.09.2021 "Про проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування";

- стягнути на користь ОСОБА_1 з місцевого бюджету міста Куп`янська завдану незаконними рішеннями, діями та бездіяльністю відповідачів майнову шкоду у виді коштів відшкодування збитків від перевезення пасажирів пільгових категорій громадян маршрутом №6, які б він отримав як бюджетну виплату, здійснюючи перевезення пасажирів, при належному виконанні відповідачами судових рішень по справі №2040/5300/18 з розрахунку 440,81 грн. в день за період з 22.06.2021 по день ухвалення рішення, що на дату подання позову становить 37909,66 грн. (тридцять сім тисяч дев`ятсот дев`ять) грн. 66 коп.;

- стягнути на користь ОСОБА_1 з місцевого бюджету міста Куп`янська компенсацію завданої незаконними рішеннями, діями та бездіяльністю відповідачів моральної шкоди у розмірі 1500000,00 (один мільйон п`ятсот тисяч) грн..

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що рішення Конкурсного комітету, оформлене протоколом засідання №2 від 06.07.2021, а також рішення Виконавчого комітету №256 від 13.07.2021, №257 від 13.07.2021, №337 від 07.09.2021 свідчать про системне невиконання суб`єктами владних повноважень рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2021 року по справі №2040/5300/18, а тому підлягають скасуванню.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.11.2022 по справі № 520/17813/21 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Виконавчого комітету Куп`янської міської ради Харківської області (просп. Конституції, буд. 3, м. Куп`янськ, Харківська область, 63701, ЄДРПОУ 04058812), Конкурсного комітету з визначення автомобільних перевізників на міських автобусних маршрутах загального користування, які не виходять за межі території м. Куп`янська ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправними та скасування рішень задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Конкурсного комітету з визначення автомобільних перевізників на міських автобусних маршрутах загального користування, які не виходять за межі території м. Куп`янська, оформленого протоколом №2 від 06.07.2021.

Визнано протиправним та скасовано рішення виконавчого комітету Куп`янської міської ради Харківської області №257 від 13.07.2021 «Про скасування конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування №6 «Промбуд-3 - м-н Ювілейний».

Визнано протиправним та скасовано рішення виконавчого комітету Куп`янської міської ради Харківської області №337 від 07.09.2021 "Про проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування".

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто з Виконавчого комітету Куп`янської міської ради Харківської області (просп. Конституції, буд. 3, м. Куп`янськ, Харківська область, 63701, ЄДРПОУ 04058812) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 1362 (одна тисяча триста шістдесят дві) грн. 00 коп.

01.12.2022 позивачем до Харківського окружного адміністративного суду подано заяву про ухвалення додаткового рішення по справі, в якій останній просить суд: ухвалити додаткове рішення, яким вирішити питання щодо визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету Куп`янської міської ради Харківської області №406 від 19.10.2021 «Про визначення переможця конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування», визнання недійсним укладеного між Виконавчим комітетом Куп`янської міської ради та ФОП ОСОБА_2 на виконання рішення виконавчого комітету Куп`янської міської ради Харківської області №406 від 19.10.2021 договору про організацію перевезень пасажирів на автобусних маршрутах загального користування на території Куп`янської міської громади, а також збільшення суми майнової шкоди до 53778,82 грн.

Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 08.12.2022 по справі № 520/17813/21 заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення виконавчого комітету Куп`янської міської ради Харківської області №406 від 19.10.2021 «Про визначення переможця конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування».

Визнано недійсним укладений між Виконавчим комітетом Куп`янської міської ради та ФОП ОСОБА_2 на виконання рішення виконавчого комітету Куп`янської міської ради Харківської області №406 від 19.10.2021 договір про організацію перевезень пасажирів на автобусних маршрутах загального користування на території Куп`янської міської громади.

В іншій частині заяви про ухвалення додаткового рішення - відмовлено.

Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09.03.2022 по справі № 520/17813/21 заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення - задоволено.

Стягнуто з Виконавчого комітету Куп`янської міської ради Харківської області (просп. Конституції, буд. 3, м. Куп`янськ, Харківська область, 63701, ЄДРПОУ 04058812) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.

Не погодившись з рішенням та додатковим рішенням суду першої інстанції від 08.12.2022, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.11.2022 по справі № 520/17813/21 та додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.12.2022 по справі № 520/17813/21 в частині відмови у задоволенні позову щодо стягнення на користь ОСОБА_1 з бюджету Куп`янської міської територіальної громади завданої незаконними рішеннями, діями та бездіяльністю відповідачів суб`єктів владних повноважень, майнової шкоди у виді коштів відшкодування збитків від перевезення пасажирів пільгових категорій громадян маршрутом №6 в розмірі 53778,82 грн. та 1500000 грн. моральної шкоди та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити адміністративний позов.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що за встановленого національним судом факту невиконання судових рішень по справі № 2040/5300/18 та при скасуванні оспорених актів, ефективним компенсаційним засобом захисту його прав відповідно до ст. 13 Конвенції є стягнення шкоди. Вказує, що наявні у справі судові рішення свідчать про те, що з лютого 2014 року, тобто близько 9 років, позивач є потерпілим від умисної протиправної діяльності публічної влади м. Куп`янська, його майнові права перевізника-претендента на маршрут №6, у тому числі у зв`язку з невиконанням судових рішень по справі № 2040/5300/18, тривалий час порушуються. З викладених підстав, вказує, що завдана майнова шкода у виді коштів відшкодування збитків від перевезення пасажирів пільгових категорій громадян маршрутом №6, які б позивач отримав з 21.06.2021 як бюджетну виплату, здійснюючи перевезення пасажирів, при належному виконанні відповідачами судових рішень по справі № 2040/5300/18 становить не менше 440,81 грн. в день, що на день подання заяви про збільшення позовних вимог становило 53778,82 грн., що є неодержаними доходами, й за тих же умов, за яких таке відшкодування реально отримував інший перевізник. Розмір моральної шкоди оцінює у сумі 1500000 грн. через незаконне умисне тривале у часі порушення відповідачами його прав як людини та підприємця у виді невизначеності у плануванні та управлінні бізнесом, підриву ділової репутації, занепокоєння та незручності, що породжує тривалі стійкі негативні емоції справедливого обурення, розчарування, смутку, порушує його звичайний уклад життя, вносить тривалу дезорганізацію та тривалі фактично безрезультативні підтверджені судовими рішеннями очікування належного здійснення підприємницької діяльності.

Позивач також не погодився з вказаним додатковим рішенням суду першої інстанції від 09.03.2022 та подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його прийняття при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції змінити додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.03.2022 по справі № 520/17813/21 та збільшити розмір стягненого на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Куп`янської міської ради Харківської області судового збору, сплаченого у зв`язку з поданням заяви про збільшення позовних вимог від 23.10.2021, до 1816 грн..

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 08.12.2022 по справі № 520/17813/21 задоволено дві вимоги немайнового характеру, а тому стягненню підлягає вся сума судового збору у розмірі 1816,00 грн..

Відповідачі правом подання відзиву на апеляційні скарги не скористались.

Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

У відповідності до ч.2 ст.313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Згідно з ч. 4 ст.229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційних скарг рішення та додаткові рішення суду першої інстанції, доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню та задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції з програми «Діловодство спеціалізованого суду» встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.02.2021 по справі №2040/5300/18 адміністративний позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Куп`янської міської ради Харківської області, Конкурсного комітету з визначення автомобільних перевізників на міських автобусних маршрутах загального користування, які не виходить за межі території м. Куп`янська, третя особа Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 про визнання протиправною бездіяльності, дій, визнання протиправним та скасування рішення задоволено частково.

Визнано протиправним і скасовано рішення Конкурсного комітету з визначення автомобільних перевізників на міських автобусних маршрутах загального користування, які не виходить за межі території м. Куп`янська, щодо кількості нарахованих балів перевізникам-претендентам під час конкурсу з перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування на об`єкті №2 - маршрут №6 Промбуд-3 - м-н Ювілейний, оформленого протоколом засідання від 23.05.2018.

Визнано протиправним і скасовано рішення Виконавчого комітету Куп`янської міської ради Харківської області від 25 травня 2018 № 167 Про визначення переможця/переможців конкурсу з перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування.

Зобов`язано Конкурсний комітет з визначення автомобільних перевізників на міських автобусних маршрутах загального користування, які не виходять за межі території м. Куп`янська ( АДРЕСА_2 ), здійснити перерахунок балів під час конкурсу з перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування на об`єкті №2 - маршрут №6 Промбуд-3 - м-н Ювілейний відповідно до системи оцінки з урахуванням висновків суду у справі № 2040/5300/18 та вчинити дії щодо оформлення такого рішення у порядку, визначеному законом.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2021 по справі №2040/5300/18 апеляційну скаргу Виконавчого комітету Куп`янської міської ради Харківської області залишено без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.02.2021 по справі № 2040/5300/18 змінено та викладено абзац 2 резолютивної частини рішення в такій редакції: «Визнати протиправним і скасувати рішення Конкурсного комітету з визначення автомобільних перевізників на міських автобусних маршрутах загального користування, які не виходять за межі території м. Куп`янська, щодо нарахування 150 балів перевізнику-претенденту ФОП ОСОБА_2 за показником робота перевізника-претендента на визначеному організатором перевезень об`єкті конкурсу протягом усього строку дії попереднього дозволу (договору) як переможця попереднього конкурсу під час конкурсу з перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування на об`єкті № 2 - маршрут № 6 «Промбуд-3 - м-н Ювілейний», оформленого протоколом засідання від 23.05.2018».

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.02.2021 по справі № 2040/5300/18 скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій Виконавчого комітету Куп`янської міської ради Харківської області та Конкурсного комітету з визначення автомобільних перевізників на міських автобусних маршрутах загального користування, які не виходять за межі території м. Куп`янська, з підготовки, проведення, оголошення результатів конкурсу з визначення перевізника на об`єкті № 2 - маршруті № 6 «Промбуд-3 - м-н Ювілейний» та визначення його переможця, а також в частині стягнення судового збору.

У цій частині прийнято нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Визнано протиправними дії Виконавчого комітету Куп`янської міської ради Харківської області та Конкурсного комітету з визначення автомобільних перевізників на міських автобусних маршрутах загального користування, які не виходять за межі території м. Куп`янська, з підготовки, проведення, оголошення результатів конкурсу з визначення перевізника на об`єкті № 2 - маршруті №6 «Промбуд-3 - м-н Ювілейний» та визначення його переможця, щодо нарахування ФОП ОСОБА_2 по +30 за показником робота перевізника-претендента на визначеному організатором перевезень об`єкті конкурсу протягом усього строку дії попереднього дозволу (договору) як переможця попереднього конкурсу), а також надання рекомендації з визначення ФОП ОСОБА_2 переможцем конкурсу на об`єкті № 2 - маршрут № 6 «Промбуд-3 - м-н Ювілейний».

В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.02.2021 по справі № 2040/5300/18 залишено без змін.

На виконання вказаних рішень судів по справі №2040/5300/18:

- рішенням Виконавчого комітету Куп`янської міської ради Харківської області №257 від 13.07.2021 «Про скасування конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування №6 «Промбуд-3 - м-н Ювілейний» скасовано конкурс з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування №6 «Промбуд-3 - м-н Ювілейний», який відбувся 4 травня 2018 року, доручено організувати підготовчу роботу щодо проведення нового конкурсу;

- рішенням Виконавчого комітету Куп`янської міської ради Харківської області №337 від 07.09.2021 "Про проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування" було вирішено провести 11 жовтня 2021 року новий конкурс на автобусному маршруті загального користування №6 «Промбуд-3 - м-н Ювілейний».

На підставі рішення Виконавчого комітету Куп`янської міської ради Харківської області №406 від 19.10.2021 "Про визначення переможця конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування» з ФОП ОСОБА_2 було укладено договір на здійснення перевезень пасажирів автомобільним транспортом на міському автобусному маршруті №6 «Промбуд-3 - м-н Ювілейний».

Не погоджуючись з правомірністю прийнятих відповідачами рішень, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення на користь ОСОБА_1 майнової шкоди у виді коштів відшкодування збитків від перевезення пасажирів пільгових категорій громадян маршрутом №6 в розмірі 53778,82 грн., суд першої інстанції виходив з того, що вимога щодо відшкодування майнової шкоди має ймовірний характер, позивач не обґрунтував наявність безпосереднього причинного зв`язку між шкодою та протиправною діями відповідачів при невиконані рішення суду по справі №2040/5300/18.

Разом з тим, відмовляючи у задоволенні вимог позивача про стягнення з бюджету Куп`янської міської територіальної громади 1500000 грн. моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з їх необґрунтованості та зазначив, що позивачем належним чином не доведений факт заподіяння відповідачем моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, наявності причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні, а також не зазначено, з чого позивач виходив при оцінюванні заподіяної йому шкоди.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, враховуючи межі перегляду, передбачені ст. 308 КАС України, апеляційний суд зазначає таке.

Щодо позовних вимог про стягнення на користь ОСОБА_1 з бюджету Куп`янської міської територіальної громади завданої незаконними рішеннями, діями та бездіяльністю відповідачів суб`єктів владних повноважень, майнової шкоди у виді коштів відшкодування збитків від перевезення пасажирів пільгових категорій громадян маршрутом №6, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Пунктом 8 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України встановлено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 1173 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 Цивільного кодексу України.

У разі відсутності хоча б одного з елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не наступає.

Неправомірність рішення і дій або бездіяльності органу державної влади може підтверджуватись відповідним рішенням суду, яке буде мати преюдиціальне значення для справи про відшкодування шкоди.

Такої правової позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.03.2019 № 920/715/17/12-199гс18, з якої вбачається, що статті 1173, 1174 ЦК України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов`язковою. Втім, цими нормами не заперечується обов`язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов`язковими для доказування у спорах про стягнення збитків. Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 ЦК України (п.п. 5.9, 5.10.).

Також, з пункту 5 постанови пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами справ за позовами про відшкодування шкоди» №6 від 27.03.1992 вбачається, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, та коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Отже, обов`язок доказування спричиненої матеріальної шкоди, її розміру та інших обставин, покладається на особу, що звертається із таким позовом.

Таким чином, для вирішення питання про відшкодування матеріальної шкоди необхідно встановити факт заподіяння шкоди; неправомірність дій (бездіяльності); причинний зв`язок між шкодою та неправомірними діями (бездіяльності); наявність вини. Відсутність хоча б одного з вказаних елементів є підставою для відмови у відшкодуванні такої шкоди.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач вимагає стягнути майнову шкоду, завдану незаконними рішеннями, діями та бездіяльністю відповідачів у виді коштів відшкодування збитків від перевезення пасажирів пільгових категорій громадян маршрутом №6, які б він отримав як бюджетну виплату, здійснюючи перевезення пасажирів, при належному виконанні відповідачами судових рішень по справі №2040/5300/18.

Колегія суддів зауважує, що дана вимога має ймовірний характер, позивач не обґрунтував наявність безпосереднього причинного зв`язку між шкодою та протиправними діями відповідачів при невиконані рішення суду по справі №2040/5300/18.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що підстави для задоволення вказаних позовних вимог відсутні.

Щодо вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди у розмірі 1500000,00 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Порядок відшкодування моральної шкоди визначений в ст. 23 Цивільного кодексу України, відповідно до якої особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 року в справі № 804/2252/14, яка в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України враховується судом апеляційної інстанції.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні.

Згідно зі ст. 1167 Цивільного кодексу України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоду завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоду завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.

Пунктом 3 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" роз`яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

За приписами п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року, обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Таким чином, обов`язок доказування спричиненої моральної шкоди, її розміру та інших обставин, покладається на особу, що звертається до суду із таким позовом.

Разом з тим, позивачем ані в позові, ані в апеляційній скарзі, жодним чином не наведено належних мотивувань для стягнення моральної шкоди, у тому числі у заявленому розмірі, не надано жодних доказів заподіяння йому або членам його сім`ї душевних страждань протиправними діями відповідачів по справі, зокрема, доказів погіршення здоров`я або настання інших втрат немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, що настали внаслідок незаконних дій або бездіяльності відповідача.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. Крім зазначеного, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Саме по собі твердження позивача про заподіяння йому шкоди не є підставою для стягнення з державного бюджету на його користь у розмірі 1500000,00 грн. моральної шкоди, оскільки позивачем доводиться, а судом оцінюється наявність та розмір такої шкоди в кожному окремому випадку.

Також, позивачем не надано жодних доказів погіршення стану його здоров`я (медичних довідок, висновків тощо).

Відсутні у розпорядженні суду і докази настання у позивача інших втрат немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, які у розумінні ст.23 ЦК України є підставою для відшкодування моральної шкоди.

Слід зауважити, що для вирішення питання щодо відшкодування шкоди обов`язково необхідно встановити наявність одночасно трьох складових: підтвердження факту заподіяної шкоди правам заявника саме внаслідок протиправного діяння її заподіювача, наявність причинно-наслідкового зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Колегія суддів звертає увагу на те, що позивачем не зазначено конкретних фактів, які б у системному зв`язку з протиправними діями відповідачів утворювали підстави для стягнення з відповідача моральної шкоди.

Крім того, позивачем жодним чином не обґрунтовано розмір моральної шкоди в сумі 1500000,00 грн..

Враховуючи те, що позивачем належним чином не доведені факт заподіяння відповідачами моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, наявності причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні, а також не зазначено, з чого позивач виходив при оцінюванні заподіяної йому шкоди, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що такі позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Зазначений висновок суду апеляційної інстанції узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 04.07.2019 по справі № 823/628/17, який в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України враховується судом апеляційної інстанції.

Разом з тим, стосовно розгляду і вирішення цієї справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, колегія суддів зазначає наступне.

Частина четверта статті 12 КАС України передбачає, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Частина шоста указаної норми визначає перелік справ, які законодавчо віднесені до справ незначної складності, зокрема, й щодо оскарження бездіяльності суб`єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію.

Відповідно до частини четвертої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Аналізуючи наведені положення процесуального закону, колегія суддів вважає, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності (частина шоста статті 12 КАС України), а також інші адміністративні справи, щодо яких процесуальний закон не містить імперативних норм про їхній розгляд за правилами загального позовного провадження (частина четверта статті 12 КАС України) або ж про заборону розглядати їх за правилами спрощеного позовного провадження (частина четверта статті 257 КАС України).

З матеріалів справи вбачається, що, звертаючись до суду з даним позовом, позивачем було заявлено, поміж інших вимог, також вимога про стягнення з відповідача по 1500000,00 грн. моральної шкоди, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на дату пред`явлення цього позову до суду першої інстанції - 1135000,00 грн.).

У зв`язку з чим позивач просив суд першої інстанції розгляд і вирішення цієї справи здійснити в порядку загального позовного провадження.

Проте, суд першої інстанції здійснив розгляд цієї справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції, при розгляді адміністративного позову позивача, порушено норми процесуального права, що є підставою для скасування рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.11.2022 по справі № 520/17813/21 в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення на користь позивача з місцевого бюджету міста Куп`янська завдану незаконними рішеннями, діями та бездіяльністю відповідачів майнову шкоду у виді коштів відшкодування збитків від перевезення пасажирів пільгових категорій громадян маршрутом №6, які б він отримав як бюджетну виплату, здійснюючи перевезення пасажирів при належному виконанні відповідачами судових рішень по справі №2040/5300/18 з розрахунку 440,81 грн. в день за період з 22.06.2021 по день ухвалення рішення, що на дату подання позову становить 37909,66 грн. (тридцять сім тисяч дев`ятсот дев`ять) грн. 66 коп. та стягнення на користь позивача з місцевого бюджету міста Куп`янська компенсацію завданої незаконними рішеннями, діями та бездіяльністю відповідачів моральної шкоди у розмірі 1500000,00 (один мільйон п`ятсот тисяч) грн. та додаткового рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.12.2022 по справі № 520/17813/21 в частині відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з бюджету Куп`янської міської територіальної громади завданої позивачу незаконними рішеннями, діями та бездіяльністю відповідачів майнової шкоди у виді коштів відшкодування збитків від перевезення пасажирів пільгових категорій громадян маршрутом № 6 в розмірі 53778,82 грн., згідно вимог статті 317 КАС України.

Відповідно до пункту 7 частини третьої статті 317 КАС України, однією з обов`язкових підстав для скасування апеляційним судом рішення суду першої інстанції є саме розгляд за правилами спрощеного позовного провадження справи, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.

Вказані висновки суду апеляційної інстанції узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 15.02.2023 у справі № 560/1271/21.

Щодо інших доводів апелянта, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Надаючи правову оцінку додатковому рішенню Харківського окружного адміністративного суду від 09.03.2022 по справі № 520/17813/21 про стягнення на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Куп`янської міської ради Харківської області судового збору, сплаченого у зв`язку з поданням заяви про збільшення позовних вимог від 23.10.2021, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У відповідності до статті 4 частини 1 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з п.2 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду позовної позови немайнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2021 року - 2 270,00 грн..

Відтак, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір за одну позовну вимогу немайнового характеру у розмірі 908 грн..

Матеріалами справи встановлено, що при поданні позивачем заяви про збільшення позовних вимог від 23.10.2021 надано квитанцію від 21.10.2021 №0.0.2312292422.1 про сплату судового збору у розмірі 1816 грн. (том 1, а. с. 132).

Як вбачається з матеріалів справи, додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 08.12.2022 по справі № 520/17813/21 заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення виконавчого комітету Куп`янської міської ради Харківської області №406 від 19.10.2021 «Про визначення переможця конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування».

Визнано недійсним укладений між Виконавчим комітетом Куп`янської міської ради та ФОП ОСОБА_2 на виконання рішення виконавчого комітету Куп`янської міської ради Харківської області №406 від 19.10.2021 договір про організацію перевезень пасажирів на автобусних маршрутах загального користування на території Куп`янської міської громади.

В іншій частині заяви про ухвалення додаткового рішення - відмовлено.

Тобто, вказаним додатковим рішенням суду позивачу було задоволено дві позовні вимоги немайнового характеру. Таким чином, сума судового збору з розрахунку задоволених судом позовних вимог немайнового характеру становить 1816,00 грн..

За правилами статті 139 частини 3 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Аналізуючи вищевикладені норми та обставини справи, колегія суддів приходить до переконання про наявність підстав для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судових витрат у виді судового збору в розмірі 1816 грн..

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно п. п. 1, 3, 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Переглянувши додаткове рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.03.2022 по справі № 520/17813/21 підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення про задоволення заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення.

Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 317, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.11.2022 та додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.12.2022 задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.11.2022 по справі № 520/17813/21 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення на користь позивача з місцевого бюджету міста Куп`янська завдану незаконними рішеннями, діями та бездіяльністю відповідачів майнову шкоду у виді коштів відшкодування збитків від перевезення пасажирів пільгових категорій громадян маршрутом №6, які б він отримав як бюджетну виплату, здійснюючи перевезення пасажирів при належному виконанні відповідачами судових рішень по справі №2040/5300/18 з розрахунку 440,81 грн. в день за період з 22.06.2021 по день ухвалення рішення, що на дату подання позову становить 37909,66 грн. (тридцять сім тисяч дев`ятсот дев`ять) грн. 66 коп. та стягнення на користь позивача з місцевого бюджету міста Куп`янська компенсацію завданої незаконними рішеннями, діями та бездіяльністю відповідачів моральної шкоди у розмірі 1500000,00 (один мільйон п`ятсот тисяч) грн..

Ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні зазначених позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.12.2022 по справі № 520/17813/21 скасувати в частині відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з бюджету Куп`янської міської територіальної громади завданої позивачу незаконними рішеннями, діями та бездіяльністю відповідачів майнової шкоди у виді коштів відшкодування збитків від перевезення пасажирів пільгових категорій громадян маршрутом № 6 в розмірі 53778,82 грн.

Ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні зазначеної вимоги ОСОБА_1 - відмовити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.03.2023 задовольнити частково.

Додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.03.2023 по справі № 520/17813/21 скасувати.

Ухвалити нове судове рішення, яким заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення - задовольнити.

Стягнути з Виконавчого комітету Куп`янської міської ради Харківської області (просп. Конституції, буд. 3, м. Куп`янськ, Харківська область, 63701, ЄДРПОУ 04058812) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 1816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)С.П. ЖигилійСудді(підпис) (підпис) В.Б. Русанова Т.С. Перцова Повний текст постанови складено 24.08.2023 року