Ухвала

від 14.02.2024 по справі 520/17813/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

14 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 520/17813/21

адміністративне провадження № К/990/3620/24

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Соколова В.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2023 року у справі №520/17813/21 за позовом ОСОБА_1 до Конкурсного комітету з визначення автомобільних перевізників на міських автобусних маршрутах загального користування, які не виходять за межі території м.Куп`янська, Виконавчого комітету Куп`янської міської ради Харківської області, третя особа - Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , про визнання протиправними та скасування рішень,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Конкурсного комітету з визначення автомобільних перевізників на міських автобусних маршрутах загального користування, які не виходять за межі території м. Куп`янська, оформленого протоколом №2 від 06 липня 2021 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Куп`янської міської ради Харківської області №257 від 13 липня 2021 року «Про скасування конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування №6 «Промбуд-3 - м-н Ювілейний»;

- визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Куп`янської міської ради Харківської області №337 від 07 вересня 2021 року "Про проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування";

- стягнути на його користь з місцевого бюджету міста Куп`янська завдану незаконними рішеннями, діями та бездіяльністю відповідачів майнову шкоду у виді коштів відшкодування збитків від перевезення пасажирів пільгових категорій громадян маршрутом №6, які б він отримав як бюджетну виплату, здійснюючи перевезення пасажирів, при належному виконанні відповідачами судових рішень по справі №2040/5300/18 з розрахунку 440,81 грн. в день за період з 22 червня 2021 року по день ухвалення рішення, що на дату подання позову становить 37909,66 грн;

- стягнути на його користь з місцевого бюджету міста Куп`янська компенсацію завданої незаконними рішеннями, діями та бездіяльністю відповідачів моральної шкоди у розмірі 1500000 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2022 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Конкурсного комітету з визначення автомобільних перевізників на міських автобусних маршрутах загального користування, які не виходять за межі території м. Куп`янська, оформленого протоколом №2 від 06 липня 2021 року.

Визнано протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Куп`янської міської ради Харківської області №257 від 13 липня 2021 року «Про скасування конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування №6 «Промбуд-3 - м-н Ювілейний».

Визнано протиправним та скасовано рішення виконавчого комітету Куп`янської міської ради Харківської області №337 від 07 вересня 2021 року "Про проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування".

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто з Виконавчого комітету Куп`янської міської ради Харківської області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1362 грн.

Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2022 року у справі № 520/17813/21 заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення - задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення виконавчого комітету Куп`янської міської ради Харківської області №406 від 19 жовтня 2021 року «Про визначення переможця конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування». Визнано недійсним укладений між Виконавчим комітетом Куп`янської міської ради та ФОП ОСОБА_2 на виконання рішення виконавчого комітету Куп`янської міської ради Харківської області №406 від 19 жовтня 2021 року договір про організацію перевезень пасажирів на автобусних маршрутах загального користування на території Куп`янської міської громади. В іншій частині заяви про ухвалення додаткового рішення - відмовлено.

Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09 березня 2022 року у справі № 520/17813/21 заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення - задоволено. Стягнуто з Виконавчого комітету Куп`янської міської ради Харківської області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 908 грн.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2023 року апеляційні скарги ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2022 року та додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2022 року задоволено частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2022 року у справі № 520/17813/21 скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення на користь позивача з місцевого бюджету міста Куп`янська завдану незаконними рішеннями, діями та бездіяльністю відповідачів майнову шкоду у виді коштів відшкодування збитків від перевезення пасажирів пільгових категорій громадян маршрутом №6, які б він отримав як бюджетну виплату, здійснюючи перевезення пасажирів при належному виконанні відповідачами судових рішень по справі №2040/5300/18 з розрахунку 440,81 грн в день за період з 22 червня 2021 року по день ухвалення рішення, що на дату подання позову становить 37909,66 грн та стягнення на користь позивача з місцевого бюджету міста Куп`янська компенсацію завданої незаконними рішеннями, діями та бездіяльністю відповідачів моральної шкоди у розмірі 1500000 грн.

Ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні зазначених позовних вимог ОСОБА_1 - відмовлено.

Додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2022 року у справі № 520/17813/21 скасовано в частині відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з бюджету Куп`янської міської територіальної громади завданої позивачу незаконними рішеннями, діями та бездіяльністю відповідачів майнової шкоди у виді коштів відшкодування збитків від перевезення пасажирів пільгових категорій громадян маршрутом № 6 в розмірі 53778,82 грн.

Ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні зазначеної вимоги ОСОБА_1 - відмовлено.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09 березня 2023 року задоволено частково.

Додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09 березня 2023 року у справі № 520/17813/21 скасовано.

Ухвалено нове судове рішення, яким заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення - задоволено.

Стягнуто з Виконавчого комітету Куп`янської міської ради Харківської області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1816 грн.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, позивачем подано касаційну скаргу до Верховного Суду.

Ухвалами Верховного Суду від 02 жовтня 2023 року, від 21 грудня 2023 року касаційні скарги ОСОБА_1 повернуто скаржнику.

Скаржник втретє звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції в частині та передати в частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Перевіривши касаційну скаргу та додані до неї матеріали суддя-доповідач дійшов висновку про наявність підстав для її повернення скаржнику з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України, у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Отже, системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Під час перевірки поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що у якості підстав касаційного оскарження судових рішень скаржник зазначає пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Обґрунтовуючи посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції ухвалив рішення без урахування висновків щодо застосування Верховним Судом частини четвертої статті 9 КАС України у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 25 січня 2024 року у справі №820/361/18, від 24 січня 2024 року у справі №480/2681/20, від 18 січня 2024 року у справі №120/5248/20-а, від 12 вересня 2023 року у справі №280/5760/22.

Верховний Суд зазначає, що подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи.

Так, обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, та оцінка судами їх сукупності не можна визнати як подібність правовідносин.

Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах розуміються такі, де подібними (тотожними, аналогічними) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

Таким чином, для встановлення подібності справ і відносин слід враховувати сукупність таких критеріїв, як подібність фактичних обставин, суб`єктний склад, об`єкт і предмет правового регулювання, а також умови застосування правових норм.

Так, у справі №820/361/18 спір стосувався визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03 січня 2018 року №0000011409, №0000021409.

У справі №480/2681/20 предметом спору було визнання протиправною та скасування постанови Головного управління Держпраці у Сумській області про накладення штрафу на Дочірнє підприємство «Завод обважнених бурильних та ведучих труб».

Предметом спору у справі №120/5248/20-а було нарахування та сплата невиплаченої суддівської винагороди позивачеві на підставі статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

У справі №280/5760/22 спір стосувався перерахунку та виплати пенсії.

Натомість, у справі, в якій подано дану касаційну скаргу спір стосується рішення Виконавчого комітету Куп`янської міської ради Харківської області щодо конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування та відшкодування збитків від перевезення пасажирів.

У справах про які зазначає заявник, висновки суду зроблені за інших фактичних обставин справи, установлених судами, а саме в зазначених справах надавалася оцінка іншим порушенням встановленим контролюючим органом в оскаржуваних висновках, тому посилання скаржника на те, що судові рішення у цій справі ухвалені без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у вказаних постановах Верховного Суду, є безпідставними.

Отже, скаржником не доведено, що суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосували норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

З огляду на викладене, Верховний Суд вважає, що заявником належним чином не обґрунтовано посилання на підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

В обґрунтування наявності підстав касаційного оскарження скаржник посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, зазначаючи про відсутність висновку Верховного Суду у правовідносинах з відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої суб`єктами владних повноважень у подібних правовідносинах, тобто при конкурсному набутті права перевезення пасажирів на автомобільному маршруті загального користування внаслідок невиконання ними судових рішень та порушення принципу "належного урядування". Скаржник вказує, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував статтю 13 Конвенції, статтю 1 Першого Протоколу до Конвенції, статті 55, 56 Конституції України, статті 22, 23, 1166, 1167, 1173 Цивільного кодексу України.

Суд касаційної інстанції звертає увагу, що при поданні касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначена скаржником норма права, щодо правильного застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, повинна врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо її застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову (наприклад, з точки зору порушення її відповідачем), але суди таким підставам позову не надали оцінки у судових рішеннях, - що може бути визнано як допущення судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права, або надали, як на думку скаржника, неправильно.

Оскарження судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України вимагає не лише констатації факту відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а і визначення норми (норм) права, що потребує висновку, підстав необхідності такого висновку у подібних правовідносинах (усунення колізій норм права, визначення пріоритету однієї норми над іншою, тлумачення норми та ін.), а також зазначення, у чому, на думку заявника, полягає неправильне застосування норми права, щодо якої необхідний висновок Верховного Суду.

Лише загальні посилання на відсутність висновку Верховного Суду без вмотивованих аргументів неправильного застосування певної норми права та дотримання всіх умов касаційного оскарження, не є підставою для відкриття касаційного провадження.

Таким чином підстави визначені пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України для відкриття касаційного провадження у справі відсутні.

Окрім того, у касаційній скарзі скаржник посилається на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України та вказує про оскарження судових рішень з підстав, передбачених пунктом 1 частини другою статті 353 КАС України, а саме: судом апеляційної інстанції не досліджено зібрані у справі докази, неповно встановлено обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

При цьому, пункт 1 частини другої статті 353 КАС України регламентує прийнятність доводів про недослідження судом зібраних у справі доказів виключно за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.

У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено які зібрані у справі докази судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Однак, доводи скаржника у цій частині не доведені у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України. Не зазначає скаржник і які саме норми процесуального права порушено судами, а посилання на те, що суд не дослідив зібрані у справі докази не можуть бути самостійною підставою для відкриття касаційного провадження у цій частині.

Таким чином, правильно пославшись у касаційній скарзі на положення частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник не виклав передбачені нею підстави, за яких оскаржуване судове рішення може бути переглянуте судом касаційної інстанції відповідно до пунктів 1, 3, 4 частини четвертої статті 328 КАС України.

Інші доводи та аргументи скаржника зводяться до тлумачення норм матеріального права, переоцінки доказів, а також неповного з`ясування судами обставин справи та ґрунтуються на незгоді з висновками судів щодо їхньої оцінки, що виключає можливість перегляду судових рішень з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, натомість, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню особі, що її подала.

Повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи.

Керуючись статтями 328, 330, 332 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2023 року у справі №520/17813/21 - повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя В. М. Соколов