Ухвала

від 14.11.2023 по справі 520/17813/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

14 листопада 2023 року

м. Київ

справа №520/17813/21

адміністративне провадження №К/990/35851/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,

суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2023 року у справі №520/17813/21 за позовом ОСОБА_1 до Конкурсного комітету з визначення автомобільних перевізників на міських автобусних маршрутах загального користування, які не виходять за межі території м.Куп`янська, Виконавчого комітету Куп`янської міської ради Харківської області, третя особа - Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Куп`янської міської ради Харківської області, Конкурсного комітету з визначення автомобільних перевізників на міських автобусних маршрутах загального користування, які не виходять за межі території м.Куп`янська, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Конкурсного комітету з визначення автомобільних перевізників на міських автобусних маршрутах загального користування, які не виходять за межі території м. Куп`янська, оформленого протоколом №2 від 06.07.2021;

- визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Куп`янської міської ради Харківської області №257 від 13.07.2021 «Про скасування конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування №6 «Промбуд-3 - м-н Ювілейний»;

- визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Куп`янської міської ради Харківської області №337 від 07.09.2021 "Про проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування";

- стягнути на користь ОСОБА_1 з місцевого бюджету міста Куп`янська завдану незаконними рішеннями, діями та бездіяльністю відповідачів майнову шкоду у виді коштів відшкодування збитків від перевезення пасажирів пільгових категорій громадян маршрутом №6, які б він отримав як бюджетну виплату, здійснюючи перевезення пасажирів, при належному виконанні відповідачами судових рішень по справі №2040/5300/18 з розрахунку 440,81 грн. в день за період з 22.06.2021 по день ухвалення рішення, що на дату подання позову становить 37909,66 грн. (тридцять сім тисяч дев`ятсот дев`ять) грн. 66 коп.;

- стягнути на користь ОСОБА_1 з місцевого бюджету міста Куп`янська компенсацію завданої незаконними рішеннями, діями та бездіяльністю відповідачів моральної шкоди у розмірі 1500000,00 (один мільйон п`ятсот тисяч) грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2022 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Конкурсного комітету з визначення автомобільних перевізників на міських автобусних маршрутах загального користування, які не виходять за межі території м. Куп`янська, оформленого протоколом №2 від 06.07.2021 року.

Визнано протиправним та скасовано рішення виконавчого комітету Куп`янської міської ради Харківської області №257 від 13.07.2021 року «Про скасування конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування №6 «Промбуд-3 - м-н Ювілейний».

Визнано протиправним та скасовано рішення виконавчого комітету Куп`янської міської ради Харківської області №337 від 07.09.2021 року "Про проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування". У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2022 року заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення виконавчого комітету Куп`янської міської ради Харківської області №406 від 19.10.2021 року «Про визначення переможця конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування».

Визнано недійсним укладений між Виконавчим комітетом Куп`янської міської ради та ФОП ОСОБА_2 на виконання рішення виконавчого комітету Куп`янської міської ради Харківської області №406 від 19.10.2021 року договір про організацію перевезень пасажирів на автобусних маршрутах загального користування на території Куп`янської міської громади. В іншій частині заяви про ухвалення додаткового рішення відмовлено.

Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09 березня 2022 року заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення задоволено.

Стягнуто з Виконавчого комітету Куп`янської міської ради Харківської області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2023 року скасовано рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2022 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення на користь позивача з місцевого бюджету міста Куп`янська завдану незаконними рішеннями, діями та бездіяльністю відповідачів майнову шкоду у виді коштів відшкодування збитків від перевезення пасажирів пільгових категорій громадян маршрутом №6, які б він отримав як бюджетну виплату, здійснюючи перевезення пасажирів при належному виконанні відповідачами судових рішень по справі №2040/5300/18 з розрахунку 440,81 грн. в день за період з 22.06.2021 року по день ухвалення рішення, що на дату подання позову становить 37909,66 грн. (тридцять сім тисяч дев`ятсот дев`ять) грн. 66 коп. та стягнення на користь позивача з місцевого бюджету міста Куп`янська компенсацію завданої незаконними рішеннями, діями та бездіяльністю відповідачів моральної шкоди у розмірі 1500000,00 (один мільйон п`ятсот тисяч) грн.

Ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні зазначених позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2022 року скасовано в частині відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з бюджету Куп`янської міської територіальної громади завданої позивачу незаконними рішеннями, діями та бездіяльністю відповідачів майнової шкоди у виді коштів відшкодування збитків від перевезення пасажирів пільгових категорій громадян маршрутом № 6 в розмірі 53778,82 грн.

Ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні зазначеної вимоги ОСОБА_1 відмовлено.

Додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09 березня 2023 року скасовано.

Ухвалено нове судове рішення, яким заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення задоволено.

Стягнуто з Виконавчого комітету Куп`янської міської ради Харківської області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) грн. 00 коп.

Ухвалою Верховного Суду від 02 жовтня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2023 року у справі №520/17813/21 повернуто скаржнику.

26 жовтня 2023 року ОСОБА_1 повторно подано до Верховного Суду касаційну скаргу.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі ж подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України заявник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України.

Відповідно до частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу; або 2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або; 3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; 4) суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.

Під час перевірки повторно поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що скаржник як на підставу звернення до Суду посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України й покликається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції, статті 1 Першого Протоколу до Конвенції, статей 55, 56 Конституції України, статей 22, 23, 1166, 1167, 1173 ЦК України, що призвело до недослідження зібраних у справі доказів та неповного встановлення обставин справи.

Варто зауважити, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.

Лише посилання на відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, за відсутності мотивованих аргументів неправильного застосування певної норми права, не є підставою для відкриття касаційного провадження.

Необхідно враховувати, що вирішуючи такі спори, суди застосовують положення статті в залежності від обставин, установлених у кожній конкретній справі.

Водночас, Верховний Суд звертає увагу, що суд апеляційної інстанції надаючи оцінку спірним правовідносинам, врахував висновки Верховного Суду, викладені у постановах по справах №560/1271/21, №823/628/17, № 804/2252/14 та постанову Великої Палати Верховного Суду №920/715/17/12-199гс18.

При цьому, скаржник перелічуючи норми права, які на його думку застосовані неправильно, обмежується загальними висловлюваннями щодо суті спору, а не щодо кожної з перелічених норм права.

Суд звертає увагу, що доводи касаційної скарги в контексті наявності/відсутності передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України підстави переважно зводяться здебільшого до оцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів, що виходить за межі перегляду судом касаційної інстанції, встановлені статтею 341 КАС України, а тому посилання скаржника в цій частині не узгоджуються з наведеною скаржником підставою касаційного оскарження судових рішень - пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

З огляду на викладене, Суд вважає безпідставними посилання скаржника на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження.

Наступною підставою оскарження судового рішення скаржник зазначає пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме судове рішення оскаржується з підстав, визначених пунктом 1 частини другої статті 353 КАС України.

Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

За змістом частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо:

1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.

При цьому, пункт 1 частини другої статті 353 КАС України регламентує прийнятність доводів про недослідження судом зібраних у справі доказів виключно за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.

Аналіз вищенаведених норм дозволяє дійти висновку про те, що обґрунтування необхідності касаційного оскарження у зв`язку із недослідженням судами попередніх інстанцій зібраних у справі доказів, можливе за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі інших підстав для касаційного оскарження, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України. Тобто, указане порушення процесуального права не може бути самостійною підставою для касаційного оскарження.

Отже, приписи пункту 1 частини другої статті 353 КАС України і висновок Суду про необґрунтованість аргументів скаржника стосовно наявності підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 цього Кодексу, виключають прийнятність доводів про недослідження судами зібраних у справі доказів.

Зазначене свідчить, що скаржник формально підійшов до питання належного оформлення касаційної скарги, зокрема, у частині зазначення підстав касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції з урахуванням вимог частини четвертої статті 328 КАС України.

Інші аргументи касаційної скарги зводяться до огляду практики ЄСПЛ, часткового опису обставин справи, переоцінки доказів, з посиланням на неповне з`ясування обставин справи судом апеляційної інстанції. Суд зазначає, що за приписами частини другої статті 341 КАС України оцінка доказів, установлення обставин, що не були встановлені або відхилені судом та вирішення питання щодо переваги одних доказів над іншими, не є повноваженнями суду касаційної інстанції, а відповідач обґрунтовує свої доводи саме посиланням на обставини справи, що мають оціночний характер у сукупності з іншими обставинами, що не є підставою для відкриття касаційного провадження у справі.

З урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX і які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.

Згідно з частиною 2 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Таким чином, відповідно до частин 1 та 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку для усунення недоліків, шляхом надання до суду уточненої касаційної скарги, в якій обґрунтувати наявність наведеної підстави касаційного оскарження судових рішень.

Керуючись статтями 329, 330, 332 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2023 року у справі №520/17813/21 - залишити без руху.

Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, шляхом подання до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду уточненої касаційної скарги із зазначенням підстав для касаційного оскарження судових рішень, з чітким посиланням на пункти частини 4 статті 328 КАС України, що саме є підставою для касаційного оскарження та з наданням обґрунтувань, визначених пунктом 4 частини 2 статті 330 КАС України.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху в установлений судом строк, касаційну скаргу буде повернуто скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

А.Г. Загороднюк

Л.О. Єресько

В.М. Соколов ,

Судді Верховного Суду