Ухвала

від 23.08.2023 по справі 904/2720/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

23.08.2023м. ДніпроСправа № 904/2720/23

Господарський суд Дніпропетровської області

у складі судді Дупляк С.А.,

за участю секретаря судового засідання Євтушенка Д.Є.,

представників учасників справи:

від позивача: Пихтін К.В.;

від відповідача: представник не з`явився;

дослідивши матеріали справи № 904/2720/23

за позовом ОСОБА_1

до Садівничого товариства "Південне" Виробничого об`єднання "Південний машинобудівний завод"

про визнання недійсним рішення правління,

З огляду на обставини справи, з метою правильного і своєчасного розгляду справи по суті, задля дотримання принципу рівності сторін та виконання усіх завдань підготовчого провадження, суд визнав за доцільне не розпочинати розгляд справи по суті, а продовжити підготовче провадження.

в с т а н о в и в:

Суд здійснює провадження у справі № 904/2720/23

В судовому засіданні 23.08.2023 представник позивача надав усні пояснення у справі, відповів на запитання суду.

Дослідивши матеріали позовної заяви (справи), суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху з огляду на таке.

Судом встановлено, що позивач долучив до позовної заяви (матеріалів справи) копії документів, викладених іноземною мовою (російською), без відповідного їх перекладу українською мовою та належного засвідчення (зокрема рішення правління Садівничого товариства "Південне" Виробничого об`єднання "Південний машинобудівний завод", оформлене протоколом від 02.10.2021, яке є предметом спору).

Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 164 ГПК України визначено позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Статтею 10 Конституції України встановлено, що державною мовою в Україні є українська мова.

Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 14.12.1999 у справі № 10-рп/99, українська мова як державна є обов`язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації, тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина 5 статті 10 Конституції України).

Відповідно до ст. 10 ГПК України господарське судочинство в судах здійснюється державною мовою.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України "Про судоустрій та статус судів" судочинство і діловодство в судах України провадиться державною мовою.

Відповідно до ч.1 ст. 14 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою.

Згідно з ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

При цьому до письмових доказів, викладених іноземною мовою, повинні додаватися переклади українською мовою, засвідчені належним чином. Вірність перекладу документів юридичного характеру повинна бути нотаріально засвідченою в порядку ст. 79 Закону України «Про нотаріат». Пунктом 2.1. глави 8 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України №296/5 від 22.02.2012, визначено, якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус за правилами, передбаченими цим Порядком. Переклад має бути зроблений з усього тексту документа, що перекладається, і закінчуватися підписами. Під текстами оригіналу та перекладу вміщується підпис перекладача у разі здійснення перекладу перекладачем. Посвідчувальний напис викладається під текстами документа і перекладу з нього. Переклад, розміщений на окремому від оригіналу чи копії аркуші, прикріплюється до нього, прошнуровується і скріплюється підписом нотаріуса і його печаткою.

Таким чином докази, не перекладені з російської мови на українську мову та не засвідчені належним чином в порядку ст. 79 Закону України «Про нотаріат» не є належними документами, оскільки не оформлені в установленому законом порядку.

Такого ж висновку дійшов Північний апеляційний господарський суд в ухвалі від 19.04.2023 у справі №910/1138/19.

Дана правова позиція також відповідає усталеній судовій практиці як місцевих судів, так і Верховного Суду, зокрема:

- Господарського суду міста Києва (ухвали від 07.08.2023 у справі №910/12135/23, від 31.07.2023 у справі №910/11849/23, від 24.07.2023 у справі №910/4810/23, від 17.07.2023 у справі №910/10923/23, від 17.07.2023 у справі №910/10922/23, від 17.07.2023 у справі №910/10919/23, від 17.07.2023 у справі №910/10918/23, від 13.07.2023 у справі №910/10726/23, від 17.07.2023 у справі №910/10918/23, від 17.05.2023 у справі № 910/6913/23, від 16.05.2023 у справі №910/6708/23, від 08.05.2023 у справі №910/6822/23, від 24.04.2023 у справі №910/5875/23, від 21.04.2023 у справі №910/5697/23, від 21.03.2023 у справі №910/4219/23, від 14.03.2023 у справі №910/3497/23, від 26.10.2022 у справа №910/11090/22, від 18.08.2022 у справі №910/7333/22 тощо),

- Господарського суду Київської області (ухвала від 16.03.2023 у справі №911/169/23 тощо),

- Господарського суду Харківської області (ухвала від 25.03.2022 у справі №922/753/22),

- Господарського суду Одеської області (ухвали від 10.01.2022 у справі №916/23/22, від 1312.2021 у справі №916/3724/21, від 08.12.2021 у справі №916/3756/21 тощо),

- Господарського суду Львівської області (ухвала від 05.06.2023 у справі №914/1700/23 тощо),

- Верховного Суду (постанова від 20.06.2019 у справі №910/4473/17).

Відтак відсутність належним чином засвідченого перекладу на українську мову документу, складеного іноземною мовою, унеможливлює встановлення судом змісту такого документу, дії, яка вчинена на підставі вказаного документу, особи, якою вона була вчинена, на користь кого тощо.

Таким чином документ, який є предметом спору у даній справі, не перекладений з російської мови на українську мову та не засвідчений належним чином в порядку ст. 79 Закону України «Про нотаріат», а тому не є належними документом, оскільки не оформлений в установленому законом порядку.

Більш того документ, викладений іноземною мовою, до якого не додано перекладу українською мовою, є саме предметом спору, а тому суд позбавлений можливості дослідити такий документ та надати йому оцінку, що унеможливлює вирішення спору по суті.

Відповідно до ч. 2 ст. 164 ГПК України визначено позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Отже позивачу слід подати суду здійснений в установленому законом порядку переклад українською мовою усіх документів, викладених іноземною мовою, копії яких долучено до позовної заяви (матеріалів справи).

Відповідно до ч. 11 ст. 176 ГПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

За таких обставин позовна заява підлягає залишенню без руху.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 162, 164, 176, 232, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву залишити без руху.

Запропонувати позивачу подати до суду здійснений в установленому законом порядку переклад українською мовою документів, викладених російською мовою, копії яких долучені до позовної заяви (матеріалів справи).

Встановити позивачам строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складений 24.08.2023.

Суддя С.А. Дупляк