Ухвала

від 04.09.2023 по справі 904/2720/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

04.09.2023м. ДніпроСправа № 904/2720/23

Господарський суд Дніпропетровської області

у складі судді Дупляка С.А.,

без участі представників сторін,

розглянувши клопотання позивача у справі №904/2720/23

за позовом ОСОБА_1

до Садівничого товариства "Південне" Виробничого об`єднання "Південний машинобудівний завод"

про визнання недійсним рішення правління

Суддя Дупляк С.А.

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до господарського суду з позовною заявою до Садівничого товариства "Південне" Виробничого об`єднання "Південний машинобудівний завод" (далі - відповідач), у якій просить визнати недійсним рішення правління відповідача від 02.10.2021 про виключення позивача з членів Садівничого товариства відповідача, оформленого протоколом правління відповідача від 02.10.2021 без номеру.

Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/2720/23 визначено суддю ДУПЛЯКА Степана Анатолійовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.05.2023.

Ухвалою від 02.06.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою від 10.08.2023 закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті на 23.08.2023.

23.08.2023 з огляду на обставини справи, з метою правильного і своєчасного розгляду справи по суті, задля дотримання принципу рівності сторін та виконання усіх завдань підготовчого провадження, суд визнав за доцільне не розпочинати розгляд справи по суті, а продовжити підготовче провадження.

В судовому засіданні 23.08.2023 представник позивача надав усні пояснення у справі, відповів на запитання суду.

Дослідивши матеріали позовної заяви (справи), суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху з огляду на таке.

Судом встановлено, що позивач долучив до позовної заяви (матеріалів справи) копії документів, викладених іноземною мовою (російською), без відповідного їх перекладу українською мовою та належного засвідчення (зокрема рішення правління Садівничого товариства "Південне" Виробничого об`єднання "Південний машинобудівний завод", оформлене протоколом від 02.10.2021, яке є предметом спору).

Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 164 ГПК України визначено позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Статтею 10 Конституції України встановлено, що державною мовою в Україні є українська мова.

Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 14.12.1999 у справі № 10-рп/99, українська мова як державна є обов`язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації, тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина 5 статті 10 Конституції України).

Відповідно до ст. 10 ГПК України господарське судочинство в судах здійснюється державною мовою.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України "Про судоустрій та статус судів" судочинство і діловодство в судах України провадиться державною мовою.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою.

Згідно з ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

При цьому до письмових доказів, викладених іноземною мовою, повинні додаватися переклади українською мовою, засвідчені належним чином. Вірність перекладу документів юридичного характеру повинна бути нотаріально засвідченою в порядку ст. 79 Закону України «Про нотаріат». Пунктом 2.1. глави 8 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України №296/5 від 22.02.2012, визначено, якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус за правилами, передбаченими цим Порядком. Переклад має бути зроблений з усього тексту документа, що перекладається, і закінчуватися підписами. Під текстами оригіналу та перекладу вміщується підпис перекладача у разі здійснення перекладу перекладачем. Посвідчувальний напис викладається під текстами документа і перекладу з нього. Переклад, розміщений на окремому від оригіналу чи копії аркуші, прикріплюється до нього, прошнуровується і скріплюється підписом нотаріуса і його печаткою.

Таким чином докази, не перекладені з російської мови на українську мову та не засвідчені належним чином в порядку ст. 79 Закону України «Про нотаріат», не є належними документами, оскільки не оформлені в установленому законом порядку.

Такого ж висновку дійшов Північний апеляційний господарський суд в ухвалі від 19.04.2023 у справі №910/1138/19.

Дана правова позиція також відповідає усталеній судовій практиці як місцевих судів, так і Верховного Суду, зокрема:

- Господарського суду міста Києва (ухвали від 07.08.2023 у справі №910/12135/23, від 31.07.2023 у справі №910/11849/23, від 24.07.2023 у справі №910/4810/23, від 17.07.2023 у справі №910/10923/23, від 17.07.2023 у справі №910/10922/23, від 17.07.2023 у справі №910/10919/23, від 17.07.2023 у справі №910/10918/23, від 13.07.2023 у справі №910/10726/23, від 17.07.2023 у справі №910/10918/23, від 17.05.2023 у справі № 910/6913/23, від 16.05.2023 у справі №910/6708/23, від 08.05.2023 у справі №910/6822/23, від 24.04.2023 у справі №910/5875/23, від 21.04.2023 у справі №910/5697/23, від 21.03.2023 у справі №910/4219/23, від 14.03.2023 у справі №910/3497/23, від 26.10.2022 у справа №910/11090/22, від 18.08.2022 у справі №910/7333/22 тощо),

- Господарського суду Київської області (ухвали від 29.08.2023 у справі №911/2477/23, від 16.03.2023 у справі №911/169/23 тощо),

- Господарського суду Харківської області (ухвала від 25.03.2022 у справі №922/753/22),

- Господарського суду Одеської області (ухвали від 10.01.2022 у справі №916/23/22, від 1312.2021 у справі №916/3724/21, від 08.12.2021 у справі №916/3756/21 тощо),

- Господарського суду Львівської області (ухвала від 05.06.2023 у справі №914/1700/23 тощо),

- Верховного Суду (постанова від 20.06.2019 у справі №910/4473/17).

Відтак відсутність належним чином засвідченого перекладу на українську мову документу, складеного іноземною мовою, унеможливлює встановлення судом змісту такого документу, дії, яка вчинена на підставі вказаного документу, особи, якою вона була вчинена, на користь кого тощо.

Таким чином документ, який є предметом спору у даній справі, не перекладений з російської мови на українську мову та не засвідчений належним чином в порядку ст. 79 Закону України «Про нотаріат», а тому не є належними документом, оскільки не оформлений в установленому законом порядку.

Більш того документ, викладений іноземною мовою, до якого не додано перекладу українською мовою, є саме предметом спору, а тому суд позбавлений можливості дослідити такий документ та надати йому оцінку, що унеможливлює вирішення спору по суті.

Відповідно до ч. 2 ст. 164 ГПК України визначено позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Отже позивачу слід подати суду здійснений в установленому законом порядку переклад українською мовою усіх документів, викладених іноземною мовою, копії яких долучено до позовної заяви (матеріалів справи).

Відповідно до ч. 11 ст. 176 ГПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

За таких обставин ухвалою від 23.08.2023 позовну заяву залишено без руху. Зобов`язано позивача подати до суду здійснений в установленому законом порядку переклад українською мовою документів, викладених російською мовою, копії яких долучено до позовної заяви (матеріалів справи); встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення цієї ухвали.

Ухвалу суду позивач отримав 24.08.2023 на електронні адреси, зазначені ним у позовній заяві, що підтверджується відомостями ЄСІТС.

Суд виходить із того, якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них.

У наведених висновках суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладеної в постановах від 28.04.2023 у справі №904/272/22 від 22.11.2022 у справі 29/5005/6325/2011 (904/7806/21), від 20.01.2023 у справі № 465/6147/18 (провадження № 61-8101св22), від 20.04.2023 у справі № 920/367/17.

Як зазначив Верховний Суд у постановах від 29.06.2022 у справі № 906/184/21, від 18.11.2022 у справі №922/3337/21, з 05.10.2021 офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) ЄСІТС: "Електронний кабінет", "Електронний суд" підсистема відеоконференцзв`язку, у зв`язку з чим відповідно до частини шостої статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в добровільному порядку.

Відповідно до пункту 17 глави 1 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС особам, які зареєстрували "Електронний кабінет", суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до "Електронного кабінету" таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Абзацом п`ятим пункту 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС передбачено, що особам, які не мають зареєстрованих "Електронних кабінетів", документи у передбачених цим пунктом випадках можуть надсилатися засобами підсистем ЄСІТС на адресу електронної пошти, вказану такими особами під час подання документів до суду.

Тобто чинним процесуальним законодавством передбачено два способи належного повідомлення сторони - шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі - через "Електронний кабінет", у тому числі шляхом направлення листа на офіційну електронну пошту засобами підсистем ЄСІТС у випадках, передбачених пунктом 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС.

З огляду на це суд, який комунікує з учасником справи з допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення, яке суд направив на електронну адресу позивача.

Через відділ документального забезпечення 28.08.2023 від позивача надійшла заява про усунення недоліків, у якій позивач зазначає, що на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху він надає переклад українською мовою усіх документів, викладених російською мовою, копії яких долучено до позовної заяви.

При цьому до заяви про усунення недоліків позивач надає лише переклад рішення правління Садівничого товариства "Південне" Виробничого об`єднання "Південний машинобудівний завод", оформленого протоколом від 02.10.2021.

Водночас позивач до позовної заяви додав також «копію дублікату членської книжки по ділянці № 800 СТ «Південне» (додаток № 4 до позовної заяви), яка викладена іноземною мовою (російською), без відповідного її перекладу українською мовою та належного засвідчення.

Позивач не долучив відповідного перекладу цього документа (засвідченого належними чином) і до заяви про усунення недоліків.

Таким чином позивач не виконав вимог ухвали суду про надання усіх документів, викладених російською мовою, копії яких долучено до позовної заяви, тобто не усунув відповідних недоліків у строк, встановлений судом.

Відповідно до ч. 13 ст. 176 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172, 173 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

Відтак позовна заява підлягає залишенню без розгляду.

При цьому суд відзначає, що відповідно до ч. 4 ст. 10 ГПК України учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача в порядку, встановленому цим Кодексом.

Водночас письмові процесуальні документи (заяви, клопотання тощо) та докази повинні бути складені державною (українською) мовою або перекладені на українську мову.

Позивачу був наданий максимальний строк для усунення недоліків позовної заяви. Відтак позивач не був позбавлений права звернутися до перекладача з метою приведення усіх доказів доданих до позовної заяви у відповідність до вимог закону.

Подібну правову позицію сформульовано Верховним Судом в ухвалі від 13.12.2019 у справі № 643/4061/17.

Окремо суд відзначає, що вищевказані письмові докази подані позивачем навіть не в оригіналах, а в копіях. Згідно ж з вимогами ст. 91 ГПК України копії документів вважаються засвідченими належним чином лише тоді, коли їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством, у даному випадку, зокрема, в порядку встановленому ст. 79 Закону України «Про нотаріат».

Однак позивач вказаних вимог не дотримався.

Також суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 4 ст. 226 ГПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Судові витрати

Згідно із ч. 2 ст. 226 ГПК України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Пунктом 4 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» (положення якого при вирішенні питання повернення судового збору є спеціальними по відношенню до норм Господарського процесуального кодексу України) передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Наразі в матеріалах справи відсутнє клопотання позивача про повернення суми судового збору, а тому підстави для ухвалення відповідного судового рішення станом на час постановлення даної ухвали відсутні.

Керуючись статтями 176, 226, 234, 235 ГПК України, господарський суд

У Х В А Л И В:

Залишити позовну заяву без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Суддя С.А. Дупляк