21.08.2023 Єдиний унікальний номер 205/7849/23
Провадження № 2/205/2753/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 серпня 2023 рік м. Дніпро
Суддя Ленінського районного суду м. Дніпропетровська Бізяєва Н.О., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Другої Маріупольської державної нотаріальної контори, ОСОБА_2 , про визнання неправомірною та скасування нотаріальної дії державного нотаріуса Другої Маріупольської нотаріальної контори Царьової Інни Валентинівни,-
ВСТАНОВИВ:
У липні 2023 року ОСОБА_1 , через систему «Електронний суд» звернулась до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовною заявою до Другої Маріупольської державної нотаріальної контори, ОСОБА_2 , в якій просить визнати неправомірною та скасувати нотаріальну дію державного нотаріуса Другої Маріупольської нотаріальної контори Царьової Інни Валентинівни по посвідченню довіреності № 2-2287 від 17.10.2003 року на ім`я ОСОБА_2 з моменту її вчинення та реєстрації, тобто з 17.10.2003 р.
На виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України, ухвалою суду від 02.08.2023 року витребувано від Головного управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області інформацію про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання відповідача ОСОБА_2 . Згідно отриманого інформаційного повідомлення, зареєстрованого в канцелярії 17.08.2023 р., ОСОБА_2 значиться зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 .
Разом з тим, ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами, вважаю, що даний позов не може бути прийнятий до провадження та підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно п. 5, п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Згідно ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно ч.ч. 9, 10 ст. 44 ЦПК України, у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів. Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Згідно ч.ч. 3, 4, 5 ст. 94 ЦПК України, учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Позивачем до матеріалів позовної заяви через систему «Електронний суд» подано копію Довіреності від 17.10.1003 р., зареєстрованої у реєстрі за № 2-2287, яка є предметом спору у даній справі, однак позовна заява не містить відомостей про наявність у позивача або іншої особи оригіналу наданої копії вказаного документу.
Відповідно до приписів абз. 2 ч. 1 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
У суб`єктному складі учасників справи позивачем визначено двох відповідачів: Другу Маріупольську державну нотаріальну контору та ОСОБА_2 , таким чином, подаючи позовну заяву через систему «Електронний суд», позивач повинна надати до позовної заяви докази її надсилання усім вказаним відповідачам.
Разом з цим, у додатках позовної заяви зазначено та фактично додано до матеріалів лише квитанцію № 195347 про доставку 29.07.2023 року ОСОБА_2 через електронну систему позовної заяви з додатками.
Доказів надсилання копії позовної заяви з додатками другому відповідачу: Другій Маріупольській державній нотаріальній конторі з описом вкладення, матеріали позовної заяви не містять, що є порушенням вказаних вище вимог ч. 1 ст. 177 ЦПК України.
Також, згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.
Таким законом є Закон України «Про судовий збір», частина 1 статті 3 якого визначає, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до положень п.п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору для подання позовної заяви немайнового характеру встановлюється для фізичної особи в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та з урахуванням положень ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», ставка судового збору буде становити суму у 1073,60 грн.
При цьому, ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначає, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
А отже, розмір судового збору при подання позовної заяви немайнового характеру фізичною особою в електронній формі, при застосування коефіцієнту 0,8 визначеного ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», буде становити суму у 858,88 грн.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір», судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Позивач звернулась з даним позовом до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська та відомості офіційного сайту Судової влади України щодо сплати судового збору за звернення до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська (https://ln.dp.court.gov.ua/sud0422/gromadyanam/sud-zbir/) містять можливість формування квитанції для сплати судового збору за ставками, у тому числі позовів поданих фізичними особами у немайнових позовах за ставкою визначеною і п.п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
Проте, позивачем подано до матеріалів позовної заяви 2 екземпляра квитанції про сплату № 49573 датою 17.10.2021 17:26:28, в якій отримувачем зазначено Донецьке ГУК/Примор. р-н Мар/22030101, а також квитанцію про сплату № 49573 датою 17.10.2021 17:26:28, в якій отримувачем зазначено Донецьке ГУК/Примор. р-н Мар/22030101, призначення платежу вказується: Судовий збір за поз. ОСОБА_1 , Приморський районний суд м. Маріуполя, в сумі 908 грн.
Таким чином, позивачем подано квитанцію про сплату судового збору на рахунок суду який не відповідає визначеному ст. 9 Закону України «Про судовий збір», тобто за місцем розгляду даного позову, який подано до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська.
Також, позивач просить звільнити її від сплати судового як причиною зазначає, що нею вже сплачувався судовий збір по втраченій справі № 266/6352/21.
Разом з цим, згідно ч. 4 ст. 175 ЦПК України, якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
Підстави для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати визначено як у ст.ст. 5, 8 Закону України «Про судовий збір» так і ст. 136 ЦПК України.
Проте, вказана позивачем обставина щодо звільнення її від сплати судового збору не є підставою визначеною законодавством для звільнення позивача від сплати визначеного Законом розміру судового збору. Наявності підстав та доказів визначених положеннями вказаного вище законодавства які б підтверджували наявність у позивача підстав для її звільнення від сплати судового збору за звернення до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з даним позовом, ні позовна заява, ні додані до неї матеріали не містять.
А отже за зазначеного у суду відсутні законні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору за звернення до суду з даним позовом.
Крім того, в порушення приписів п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява не містить підтвердження позивача про те, що нею не подавалось іншого позову до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Таким чином, позивачу слід усунути вищевказані недоліки, шляхом подання оновленої позовної заяви в якій потрібно підтвердити обставини п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, надати докази сплати судового збору за звернення до суду з даним позовом або зазначити обставини визначені законодавством та надати докази для звільнення від сплати судового збору про що зазначити у заяві.
Згідно ч. 3 ст. 177 ЦПК України, у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо.
Також позивачу слід виконати вимоги абз. 2 ч. 1 ст. 177 ЦПК України та додати до позовної заяви докази доказ надсилання листом з описом вкладення копії позову з додатками відповідачу Другій Маріупольській державній нотаріальній конторі. Враховуючи, що як встановлено вище, позивачем до матеріалів позовної заяви через систему «Електронний суд» подано копію Довіреності від 17.10.1003 р., зареєстрованої у реєстрі за № 2-2287, позивачем слід виконати вимогу п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України зазначивши в позовній заяві щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналу вказаного доказу. При цьому на виконання п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, також у новій позовній заяві слід зазначити додатки, які до неї додаються.
Згідно положень ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи зазначене, приходжу до висновку про необхідність залишення без руху даної позовної заяви з наданням позивачу десятиденного строку для усунення вказаних вище недоліків позовної заяви.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 258-260, 353 ЦПК України, суддя -
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Другої Маріупольської державної нотаріальної контори, ОСОБА_2 , про визнання неправомірною та скасування нотаріальної дії державного нотаріуса Другої Маріупольської нотаріальної контори Царьової Інни Валентинівни - залишити без руху.
Надати ОСОБА_3 десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення визначених в ній недоліків.
Роз`яснити, що в разі якщо у визначений строк недоліки не будуть усунені, позовна заява на підставі ч. 3 ст. 185 ЦПК України буде вважаться неподаною та повернута позивачу.
Копію ухвали направити позивачу ОСОБА_3 (E-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 )
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя: Н.О. Бізяєва
Суд | Ленінський районний суд м.Дніпропетровська |
Дата ухвалення рішення | 21.08.2023 |
Оприлюднено | 28.08.2023 |
Номер документу | 113023840 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Інші справи позовного провадження |
Цивільне
Ленінський районний суд м.Дніпропетровська
Бізяєва Н. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні