Постанова

від 24.08.2023 по справі 584/1679/20

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 серпня 2023 року м.Суми

Справа №584/1679/20

Номер провадження 22-ц/816/815/23

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач),

суддів - Криворотенка В. І. , Філонової Ю. О.

з участю секретаря судового засідання Чуприни В.І.,

в присутності :

представника позивача ОСОБА_1 адвоката Брухно Валентина Сергійовича ,

представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Сопової Вікторії Сергіївни,

розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Кордюка Віталія Петровича

на рішення Путивльського районного суду Сумської області від 02 березня 2023 року, в складі судді Токарєва С.М, ухвалене у м. Путивль, повний текст якого складено 13березня 2021 року,

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Новослобідської сільської ради Конотопського району Сумської області, ОСОБА_2 про скасування державної реєстрації земельної ділянки,

в с т а н о в и в:

24 грудня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Новослобідської сільськоїради Конотопськогорайону Сумськоїобласті, ОСОБА_2 про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Свої вимоги мотивував тим, що набувши у порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 (померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ) право власності на земельні ділянки загальною площею 0,72 га, що складаються з «ріллі», площею 0,61 га, багаторічних насаджень, площею 0,06 га, та під будівлями, площею 0,05 га, розташовані на території Мазівської сільської ради Путивльського району Сумської області, які належали померлій на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії СМ № 00055 від 10 лютого 1996, отримав відповідні свідоцтва про право на спадщину від 20 травня 2003 року, однак зазначеним земельним ділянкам не були присвоєні кадастрові номери і в Державному земельному кадастрі вони значаться за колишнім власником ОСОБА_3 .

У травні 2020 року звернувся за розробленням технічної документації із землеустрою, після чого її було здано на перевірку державним кадастровим реєстраторам відділу у Путивльському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області разом з заявою про внесення відомостей до Державного земельного кадастру від 22 вересня 2020 року.

За результатами здійснення перевірки електронного документу державним кадастровим реєстратором було прийняте рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру та рекомендовано виправити помилку в структурі електронного документу, а саме було вказано про перетин ділянок з ділянкою, кадастровий № 5923884800:07:002:0156, площа співпадає на 36,445%.

ОСОБА_1 отримав три витяги з Державного земельного кадастру про земельні ділянки площею 0,33 га, 0,05 га та 0,10 га, що в сукупності складає 0,48 га, однак не може отримати витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку площею 0,24 га, оскільки саме вона перетинається з земельною ділянкою ОСОБА_4 .

Посилаючись на те, що ОСОБА_4 не отримував дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі та її затвердження не відбувалося, просив скасувати державну реєстрацію земельної ділянки в Державному земельному кадастрі площею 0,429 га, кадастровий № 5923884800:07:002:0156, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належить ОСОБА_4 , що знаходиться на території Мазівської сільської ради Путивльського району Сумської області.

Рішенням Путивльського районного суду Сумської області від 02 березня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 адвокат Кордюк В.П., посилаючись на неповне встановлення обставин, які мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі, вирішити питання розподілу судових витрат.

Вважає, що справа розглянута судом поверхнево, без належного дослідження правовідносин у цьому спорі.

Вказує, що спадкодавець ОСОБА_3 набула право власності на земельну ділянку площею 0,72 га, розташовану на території Мазівської сільської ради Путивльського району у визначеному законом порядку, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю Серії СМ № 00055 від 10 лютого 1996 року, яку в подальшому успадкував позивач, а саме: земельні ділянки площею 0,33 га, 0,05 га та 0,10 га були зареєстровані в Державному земельному кадастрі, а земельна ділянка площею 0,24 га залишилася незареєстрованою у зв`язку з виявленням перетину цієї земельної ділянки із земельною ділянкою кадастровий № 5923884800:07:002:0156, площа співпадає на 36,445%. Відповідно до Державного акта про право приватної власності на землю земельна ділянка № 5923884800:07:002:0156, площею 3,960 га, належала ОСОБА_4 , спадкоємцем якого є ОСОБА_2 , і складається з чотирьох земельних ділянок площею 0,429 га, 2, 662 га, 0, 656 га, 0,214 га, саме реєстрація в Державному земельному кадастрі земельної ділянки площею 0,429 га порушує право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку 0,24 га, сформовану на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)

Доводить, що на момент прийняття рішення Мазенівської сільської ради Путивльського району Сумської області від 04 квітня 2001 року про затвердження технічної документації по передачу в натурі земельних часток (паїв) і видачі держаних актів на право приватної власності на землю громадянам-власникам земельних сертифікатів на право на земельну частку (пай) по СЗАТ «Мир» та про передачу ОСОБА_4 у власність, частина цієї ділянки була вільною та не належала ані до комунальної власності, ані СЗАТ «Мир», оскільки була набута у законний спосіб та значно раніше матір`ю позивача ОСОБА_3 на підставі рішення Мазенівської сільської ради народних депутатів від 27 грудня 1995 року № 19, на виконання якого останній було видано акт про право приватної власності на землю СМ № 00055, зареєстрований у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 55. Тобто, при розпаюванні земель та при передачі землі ОСОБА_4 , Мазівською сільською радою не було враховано, що частина земельної ділянки була вже раніше надана у власність ОСОБА_3 , у зв`язку з чим виник перетин земельних ділянок. Вважає, що пріоритетність має раніше видана у власність земельна ділянка.

Висловлює сумніви щодо правомірності внесення відомостей до Держаного земельного кадастру про земельну ділянку кадастровий № 5923884800:07:002:0156 на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 08 травня 2012 року, оскільки обмінний файл цієї технічної документації завантажено до Державного земельного кадастру 23 лютого 2016 року, при цьому в інформації про власника земельної ділянки значиться ОСОБА_4 , реквізити, що посвідчують особу: МА449975, виданий Путивльським РВ УМВС України в Сумській області 08 травня 2012 року, тоді як за даними свідоцтва про смерть ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Зазначає, що технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) щодо земельної ділянки площею 0,4290 га кадастровий № 5923884800:07:002:0156 не була надана на вимогу суду ні відповідачем, ні Управлінням надання адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру у Сумській області, через відсутність такої документації залишається незрозумілим як здійснювалось погодження меж цієї земельної ділянки.

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Сопова В.С., просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін, як законне та обґрунтоване. Зазначає, що ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 27 липня 2011 року набула у власність належну ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,429 га, що розташована на території Мазенівської сільської ради Конотопського району Сумської області. Держаний акт на право приватної власності на землю Серії ІІ-СМ №034806 від 10 квітня 2001 року, реєстровий № 641, який видавався на ім`я ОСОБА_4 , а в подальшому і отриманий ОСОБА_2 . Державний акт на право власності на земельну ділянку Серії ЯМ № 626691 на успадковану земельну ділянку 0,429 га, з присвоєнням кадастрового номеру 5923884800:07:002:0156, в установленому законом порядку недійсними не визнавалися.

Позивачем не надано доказів про невідповідність меж цієї земельної ділянки державному акту, а відповідно до правовстановлюючого документа, такий суміжний землевласник як ОСОБА_3 відсутній. Вказує, що згідно з п. 2 Прикінцевих та перехідних положень розділу VII Закону України «Про державний земельний кадастр», земельні ділянки право власності на які виникло до 2004 року вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. Обґрунтовуючи позов виявленням у 2020 році при виготовленні документації із землеустрою факту «перетину» земельних ділянок ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , позивачем не надано доказів, що така ситуація виникла внаслідок винних дій відповідача. Зазначає, що чинним законодавством передбачений позасудовий порядок виправлення помилок у Державному земельному кадастрі, у тому числі тих, що пов`язані з «перетином» земельних ділянок, які можуть виникати з різних причин.

Звертає увагу на те, що у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки, належної ОСОБА_2 , її земельна ділянка буде меншою на 36,445 %, що є недопустимим у розумінні ст. 321 ЦК України. У ході судового розгляду справи не було встановлено, що «перетинання» є наслідком допущеної технічної помилки при розробленні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на земельну ділянку ОСОБА_4 і є не припустимим відновлення прав позивача за рахунок земельної ділянки відповідача.

Про безпідставність позовних вимог свідчить і різне цільове призначення земельних ділянок, у ОСОБА_1 це «для ведення особистого селянського господарства», а у ОСОБА_2 «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва». За класифікацією видів цільового призначення земель, це різні категорії земель, і яким чином перетнулися землі для ведення особистого селянського господарства (сіножаті) та пайові землі (рілля), доказів не має.

Вказує, що позивач не скористався правом заявити клопотання про призначення у справі земельно-технічної експертизи судом першої інстанції, відповідач заперечує проти призначення експертизи судом апеляційної інстанції.

У відзиві на апеляційну скаргу Новослобідська сільська рада Конотопського району Сумської області вказує, що не наділена повноваженнями щодо реєстрації земельних ділянок, внесення змін про них до ДЗК чи скасування такої реєстрації, відповідно до ст. 9 ЗУ «Про державний земельний кадастр» внесення відомостей до ДЗК і надання таких відомостей здійснюється державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, тому Новослобідська сільська рада Конотопського району Сумської області є неналежним відповідачем у цій справі. Вказує, що сільська рада не порушувала права позивача на землю, не втручається в розпорядження громадянами належними їм земельними ділянками.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.

Учасники справи повідомлені про час і місце розгляду справи у встановленому законом порядку, але в судове засідання не з`явились.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ОСОБА_1 адвоката Брухно В.С., який підтримав скаргу, заперечення на скаргу представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Сопової В.С., дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вимог та підстав позову, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першоїінстанції встановленота з матеріалів справи вбачається, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 20 травня 2003 року, виданого державним нотаріусом Путивльської районної державної нотаріальної контори Синьовид І.О., реєстровий № 786, ОСОБА_1 , після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , успадкував житловий будинок та земельну ділянку площею 0,72 га, розташовану на території Мазівської сільської ради Путивльського району Сумської області, наданої для обслуговування житлового будинку та господарських будівель, що складається з ріллі площею 0,61 га, багаторічних насаджень 0,06 га, під будівлями 0,05 га, яка належала спадкодавцю на підставі Державного акту на право приватної власності на землю СМ № 00055, виданого Мазівською сільською радою 10 лютого 1996 року (на підстав рішення від 27 грудня 1995 року), зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 55 (т. 1, а.с. 7, 8).

За даними витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 25 вересня 2020 № НВ-5916480522020, ОСОБА_3 на підставі рішення Мазівської сільської ради народних депутатів від 27 грудня 1995 року № 19, відповідно до державного акту від 10 лютого 1996 року СМ № 00055, є власником земельної ділянки площею 0,3300 га, кадастровий № 5923884800:01:001:0170, розташованої на території Мазівської сільської ради Путивльського району Сумської області, наданої для ведення особистого селянського господарства (т. 1, а.с. 9-11).

За даними витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 25 вересня 2020 № НВ-5916480912020, ОСОБА_3 на підставі рішення Мазівської сільської ради народних депутатів від 27 грудня 1995 № 19, відповідно до державного акту від 10 лютого 1996 року СМ № 00055, є власником земельної ділянки площею 0,0500 га, кадастровий № 5923884800:01:001:0172, розташованої на території Мазівської сільської ради Путивльського району Сумської області, наданої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (т. 1, а.с. 12-14).

За даними витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 25 вересня 2020 року № НВ-5916480752020, що ОСОБА_3 на підставі рішення Мазівської сільської ради народних депутатів від 27 грудня 1995 № 19, відповідно до державного акту від 10 лютого 1996 року СМ № 00055, є власником земельної ділянки площею 0,1000 га, кадастровий № 5923884800:01:001:0171, розташованої на території Мазівської сільської ради Путивльського району Сумської області, наданої для ведення особистого селянського господарства (т. 1, а.с. 15-17).

Рішенням № РВ-5901040482020 від 28 вересня 2020 року про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру та протоколу № ПП-5900698572020 від 28 вересня 2020 року проведення перевірки електронного документа, державним кадастровим реєстратором було прийнято рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру з тієї підстави, що електронний документ не відповідає установленим вимогам, про що зазначено у протоколі проведення перевірки електронного документа. Була встановлена невідповідність установленим вимогам до змісту, структури і технічних характеристик електронного документа, а саме було встановлено перетин ділянок з ділянкою 5923884800:07:002:0156, площа співпадає на 36,445 % (т. 1, а.с. 18-20).

За інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 06 листопада 2020 року, власником земельної ділянки площею 0,429 га, кадастровий № 5923884800:07:002:0156, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в с. Мазівка Путивльського району Сумської області, є ОСОБА_4 (т. 1, а.с. 21).

30 червня 1995 року було видано державний акт серії СМ № 00018 на право колективної власності на землю КСП «Мир» с. Мазівка для сільськогосподарського використання відповідно до рішення Мазівської сільської ради народних депутатів від 09грудня 1993 року, з планом зовнішніх меж земель, переданих у колективну власність (т. 1, а.с. 179-183).

Із листа Мазівської сільської ради Путивльського району Сумської області від 10листопада 2020 року № 353 вбачається, що розпаювання земельних ділянок на території Мазівської сільської ради відбулося у 1997 році, згідно з рішенням тринадцятої сесії 23 скликання Мазівської сільської ради від 04 квітня 2001 року, власникам видані державні акти на право приватної власності на землю для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; ніякого розпаювання земельних ділянок у 2012 році на території Мазівської сільської ради не відбувалося; дозвіл на розробку технічної документації та її затвердження на земельну ділянку ОСОБА_4 сільською радою не здійснювалися (т. 1, а.с. 24).

Рішенням 13 сесії 23 скликання Мазівської сільської ради Путивльського району Сумської області від 04 квітня 2001 року «Про затвердження технічної документації по передачі в натурі земельних часток (паїв) та видачі державних актів на право приватної власності на землю» та додатку до нього, було вирішено затвердити «Технічну документацію по передачі в натурі земельних часток (паїв) і видачі державних актів на право приватної власності на землю громадянам-власникам земельних сертифікатів на право на земельну частку (пай) по СЗАТ «Мир», а також видати державні акти на право приватної власності на землю власникам сертифікатів на земельну частку (пай) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва громадянам згідно додатку, в тому числі і ОСОБА_4 (№ 353) (т. 1, а.с. 134-141).

Відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-СМ №034806, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 641, ОСОБА_4 на підставі рішення 13 сесії 23 скликання Мазівської сільської ради народних депутатів від 04 квітня 2001 року є власником земельної ділянки площею 3,960 га (складається з чотирьох земельних ділянок площею 0,429 га, 2,662 га, 0,656 га, 0,214 га) (т. 1, а.с. 54).

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 26 липня 2011 року, зареєстрованого в реєстрі за № 829, ОСОБА_2 є спадкоємцем за заповітом після смерті діда ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спадщина, на яку видано вказане свідоцтво, складається з земельних ділянок загальною площею 3,960 га, наданих для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які знаходяться на території Мазівської сільської ради Путивльського району Сумської області, що належали померлому на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-СМ № 034806, виданого Мазівською сільською радою народних депутатів 10 квітня 2001 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 641 (т. 1, а.с. 108).

На підставі зазначеного свідоцтва про право на спадщину за заповітом ОСОБА_2 отримала державний акт серії ЯМ № 626691 від 24 грудня 2012 року на право власності на земельну ділянку площею 0,4290 га, кадастровий № 5923884800:07:002:0156, розташовану на території Мазівської сільської ради Путивльського району Сумської області, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (т. 1, а.с. 110).

При цьому, в Державному земельному кадастрі у відомостях про суб`єкта права власності міститься інформація про колишнього власника вказаної земельної ділянки ОСОБА_4 , а у відомостях про документацію із землеустрою на земельну ділянку міститься інформація про технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 08 травня 2012 року (т. 1, а.с.111).

Відповідно до листа Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 17 жовтня 2022 року № 1683/15-22, на ім`я ОСОБА_4 було виготовлено Державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-СМ № 034806 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Мазівської сільської ради та зареєстрований в Книзі записів (реєстрації) державних актів на право приватної власності на землю 10 квітня 2001 року за № 641. Вказаний державний акт не містив кадастрового номера земельної ділянки. Внесення відомостей про земельну ділянку здійснювалося автоматично з присвоєнням кадастрового номера 5923884800:07:002:0156, зазначеного в електронному документі, та у відповідності до технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 08 травня 2012 року, розробленої Буринським районним виробничим відділом Сумської регіональної філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру». Вказана технічна документація не передавалася до фонду документації із землеустрою та оцінки земель, в зв`язку з чим надати її неможливо (т. 1, а.с. 169-170).

Відповідно до інформації з Державного земельного кадастру, земельна ділянка площею 0,4290 га, кадастровий № 5923884800:07:002:0156, розташована в с. Мазівка Путивльського району Сумської області, категорія земель землі сільськогосподарського призначення, вид використання для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, дата державної реєстрації земельної ділянки 10 квітня 2001 року, здійснена на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 08 травня 2012 року, належить на праві приватної власності ОСОБА_4 на підставі рішення 13 сесії 23 скликання Мазівської сільської ради від 04 квітня 2001 року, документом, що посвідчує право, є державний акт на право приватної власності на землю від 10 квітня 2001 року, ІІ-СМ № 034806, зареєстрований за № 641. При цьому, відомості про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно відсутні (т. 1, а.с.171-172).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що в супереч вимогам ст. ст. 12, 81 ЦПК України позивачем не надано суду достатніх, належних і допустимих доказів на підтвердження порушення відповідачами його прав, як власника успадкованої після смерті матері земельної ділянки.

Такий висновок суду узгоджується з матеріалами справи та відповідає вимогам закону.

Відповідно до вимог ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 41 Конституції України закріплено принцип непорушності права приватної власності, тобто права власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею.

Статтею 319 ЦК України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїми правами на власний розсуд.

Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав (ч. 3)

Згідно зі ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За встановлених обставин законності набуття відповідачем ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,429 га, що розташована на території Мазівської сільської ради Путивльського району Сумської області, у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , якому ця земельна ділянка належала на підставі Державного акту на право приватної власності на землю Серії ІІ-СМ № 034806 від 10 квітня 2001 року, зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 641, суд дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність ОСОБА_1 порушення норм земельного законодавства під час приватизації ОСОБА_4 належної йому земельної ділянки. У подальшому, 24 грудня 2012 року на підставі вказаного свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 26 липня 2011 року, ОСОБА_2 отримала державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 626691 на успадковану земельну ділянку площею 0,4290 га, з присвоєнням кадастрового номера 5923884800:07:002:0156.

Із плану земельної ділянки та опису її меж у державному акті, вбачається, що такий суміжний землевласник (землекористувач) як ОСОБА_3 , права якої успадкував позивач, не зазначена. Відповідно до плану земельної ділянки та опису її меж вона межує із землями резервного фонду і земельною ділянкою ОСОБА_5 . Враховуючи зазначене, та за відсутності доказів невідповідності меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) кадастровий номер 5923884800:07:002:0156 Державному акту чи технічній документації із землеустрою, виключається можливість перетинання цієї земельної ділянки із земельною ділянкою ОСОБА_1 .

Державний акт на право власності на земельну ділянку Серії ЯМ № 626691 на успадковану земельну ділянку 0,429 га, з присвоєнням кадастрового номеру 5923884800:07:002:0156, в установленому законом порядку недійсними не визнавалися.

Також, позивачем не надано доказів того, що перетинання спірних земельних ділянок є наслідком допущеної технічної помилки при розробленні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на земельну ділянку ОСОБА_4 .

За таких обставин, колегія суддів вважає безпідставними доводи позивача щодо знаходження у фактичному користуванні відповідача ОСОБА_2 належної йому земельної ділянки площею 0,24 га, та порушення відповідачами його права, як власника, володіння на цю ділянку і обмеження права розпорядиться своїм майном.

Щодо доводів у відзиві Новослобідської сільської ради Конотопського району Сумської області про безпідставність пред`явлення позову до цього відповідача, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч. ч. 1 та 3 ст. 13 ЦПК України).

Відповідачем у справі може бути фізична або юридична особа, а також держава (ч. 2 ст. 48 ЦПК України), до якої звернуті матеріально-правові вимоги позивача і яка, за твердженням позивача, є або порушником його прав, або необґрунтовано, на думку позивача, оспорює його права, і на якого внаслідок цього може бути покладено обов`язки судовим рішенням.

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції були правильно застосовані норми матеріального та додержані норми процесуального права.

Таким чином,посилання тадоводи особи,яка подалаапеляційну скаргу,не знайшлисвого підтвердженняв якостіпідстав скасуванняоскаржуваного судовогорішення підчас апеляційногопровадження,а томуапеляційну скаргунеобхідно залишитибез задоволення,а рішеннясуду -без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, ст. ст. 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Кордюка Віталія Петровича залишити без задоволення.

Рішення Путивльського районного суду Сумської області від 02 березня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і на неї може бути подана касаційна скарга протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повне судове рішення складене 25 серпня 2023 року.

Головуючий - О. І. Собина

Судді: В. І. Криворотенко

Ю. О. Філонова