Рішення

від 15.08.2023 по справі 908/3468/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 16/62/13-21/5/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.08.2023 Справа № 908/3468/13 (908/2161/22)

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Черкаського Володимира Івановича, при секретарі Подгайній В.О., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи № 908/3468/13 (908/2161/22)

За позовною заявою - Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод" (вул. Північне шосе, 20г, м. Запоріжжя, 69600, код ЄДРПОУ 00191247) в особі керуючого санацією Оберемка Романа Анатолійовича ( АДРЕСА_1 , e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 )

до відповідача 1 - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2 )

до відповідача 2 - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , представник адвокат Бобровник К.В., ІНФОРМАЦІЯ_3 )

до відповідача 3 - Приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Вовк Ірини Іванівни ( АДРЕСА_4 , е-mаіl: ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 )

до відповідача 4 - ОСОБА_3 ( АДРЕСА_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 )

до відповідача 5 - ОСОБА_4 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 )

до відповідача 6 - Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ЮНІВЕС" (вул. Велика Васильківська, буд. 72, Київ, 03150, код ЄДРПОУ 32638319)

до відповідача 7 - Приватного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА АКЦІОНЕРНА СТРАХОВА КОМПАНІЯ АСКА" (вул. Перемоги, буд. 97-А, м. Запоріжжя, 69005, код ЄДРПОУ 13490997)

до відповідача 8 - Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ" (вул. Борщагівська, буд. 154, Київ, 03056, код ЄДРПОУ 33908322)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - ОСОБА_5 ( АДРЕСА_6 ; ІПН НОМЕР_5 )

про відшкодування збитків

що розглядається у справі № 908/3468/13

Кредитори:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізький Емальпосуд" (69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 11, код ЄДРПОУ 39262230)

2. Приватне підприємство "Стасенко та партнери" (04080, м. Київ, вул. Костянтинівська, 71)

3. Головне управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області (69005, м. Запоріжжя, проспект Соборний, 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012)

4. Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз" (69035, м. Запоріжжя, вул. Заводська, 7)

5. Запорізький міський центр зайнятості (39037, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, 16-б)

6. Концерн "Міські теплові мережі" (69091, м. Запоріжжя, бульв. Гвардійський, 137)

7. Головне управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 43143945) - відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, б. 8, код ЄДРПОУ 43005393)

8. Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергомаш-Інвест" (01004, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 9/2, оф. 45)

9. Комунальне підприємство "Водоканал" (69002, м. Запоріжжя, вул. Артема, 61)

10. Публічне акціонерне товариство "Полтавський турбомеханічний завод" (36029, м. Полтава, вул. Зінківська, 6)

11. Товариство з обмеженою відповідальністю "Аско Пласт" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Плеханова, 4/6)

12. Відкрите акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14)

13. Фізична особа - підприємець Руденко Анатолій Петрович ( АДРЕСА_7 , ідент. № НОМЕР_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 )

14. Товариство з обмеженою відповідальністю "Метал Холдінг" (69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 11, код 39262712)

15. Приватне акціонерне товариство "Фарлеп-Інвест" (м. Київ, 11, 01011, пров. Кутузова, 3, поштова адреса: 49000, м. Дніпро, вул. Сєрова, 10)

16. Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Метизи" (69600, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 20г, код ЄДРПОУ 30958370)

17. Фізична особа ОСОБА_5 ( АДРЕСА_6 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 )

Боржник - Публічне акціонерне товариство "Запорізький сталепрокатний завод" (вул. Північне шосе, 20г, м. Запоріжжя, 69600, код ЄДРПОУ 00191247) в особі керуючого санацією Оберемка Романа Анатолійовича ( АДРЕСА_1 , e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 )

Керуючий санацією - Оберемко Р.А. ( АДРЕСА_1 , e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 )

про банкрутство

Суддя Черкаський В.І.

За участю представників:

Представник відповідача 2 - Бобровник Костянтин, адвокат, (в залі суду) - посвідчення адвокату ЗП001570 від 28.02.2021;

Відповідач 1 - ОСОБА_1 (в залі суду);

Кредитор - Руденко Анатолій (в режимі відеоконференції);

Відповідач 7 - Сокол Діана Вікторівна, адвокат, ордер № 1412440 від 19.06.2023 (в режимі відеоконференції)

СУТЬ СПОРУ

У провадженні судді Черкаського В.І. перебуває справа № 908/3468/13 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод" (69600, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 20г, код ЄДРПОУ 00191247), триває процедура санації боржника. Обов`язки керуючого санації виконує арбітражний керуючий Оберемко Р.А.

Ухвалою суду від 23.03.2022 продовжено строк розгляду справи відповідно до Конвенції про захист прав людини і основних свобод. Відкладено судове засідання для розгляду скарги ОСОБА_5 вих. від 22.01.2020 (вх. № 163/08-07/20 від 23.01.2020) на дії (бездіяльність) арбітражних керуючих Персюка С.В., ОСОБА_1. та комітету кредиторів ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод". Відкладено судове засідання для розгляду клопотання арбітражного керуючого ОСОБА_1. про продовження строку процедури санації вих. № 58/3468-19 від 15.07.2019 (вх. № 08-08/14536/19 від 16.07.2019), питання стосовно переходу до наступної судової процедури, заяви ОСОБА_5 (вх. № 08-08/12342/18 від 09.07.2018) про участь у санації, клопотання ФОП Руденко А.П. про витребування доказів (вих. від 12.10.2018), фінансового звіту про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого ОСОБА_1. у період з 29.03.2016 по 30.06.2018 у сумі 739 993, 54 грн. та погодження фінансового звіту про здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого ОСОБА_1. у період з 29.03.2016 по 30.06.2018 у сумі 35 643, 77 грн. (вх. № 08-08/14403/18 від 13.08.2018), звіту керуючого санацією (вх. № 08-08/8014/18 від 02.05.2018), заяви ФОП Руденка А.П. про винесення окремої ухвали (вих. від 09.07.2018), скарги ФОП Руденко А.П., ОСОБА_5 (вих. від 13.09.2018) на дії та бездіяльність керуючого санації; скарг ФОП Руденко А.П. від 08.06.2018 та 09.07.2018, заяви ФОП Руденка А.П. (вх. № 08-08/12310/18 від 09.07.2018) стосовно бездіяльності ОСОБА_1 , Персюка С.В. , заяви ОСОБА_5 (вх. № 08-08/12341/18 від 09.07.2018). Про дату засідання учасників справи буде повідомлено додатково у встановленому законом порядку.

27.10.2022 до суду від Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод" в особі арбітражного керуючого Оберемка Романа Анатолійовича надійшла позовна заява від 23.10.2022 (вх. № 2371/08-07/22 від 27.10.2022) про відшкодування збитків.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 27.10.2022 розгляд позовної заяви Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод" в особі арбітражного керуючого Оберемка Романа Анатолійовича від 23.10.2022 (вх. № 2371/08-07/22 від 27.10.2022) передано судді Черкаському В.І.

Ухвалою від 03.11.2022 позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод" в особі арбітражного керуючого Оберемка Романа Анатолійовича від 23.10.2022 (вх. № 2371/08-07/22 від 27.10.2022) залишено без руху.

28.11.2022 на електронну адресу суду від Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод" в особі арбітражного керуючого Оберемка Романа Анатолійовича надійшло клопотання № 11/164 від 25.11.2022 (вх. № 15008/08-08/22 від 28.11.2022) в якому просить суд продовжити процесуальний строк з метою виконання ухвали Господарського суду Запорізької області від 03.11.2022 року в частині надання більшого строку для сплати судового збору.

Ухвалою від 02.12.2022 клопотання Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод" в особі арбітражного керуючого Оберемка Романа Анатолійовича № 11/164 від 25.11.2022 (вх. № 15008/08-08/22 від 28.11.2022) задоволено та продовжено термін на усунення недоліків щодо сплати судового збору за подачу позовної заяви про відшкодування збитків на 10 днів з дня отримання вказаної ухвали.

На електронну адресу суду від позивача надійшла заява вих. № 12/168 від 02.12.2022 (вх. № 15376/08-08/22 від 02.12.2022) до якої додано докази сплати судового збору (квитанція ІD: 6155-9821-8920-6146 від 02.12.2022). Заява підписана електронним цифровим підписом.

Суд розцінює подану позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод" в особі керуючого санацією Оберемка Романа Анатолійовича як позовну заяву, яка має розглядатися в межах справи про банкрутство.

Відповідно до ухвали суду від 19.12.2022 позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод" в особі керуючого санацією Оберемка Романа Анатолійовича від 23.10.2022 (вх. № 2371/08-07/22 від 27.10.2022) про відшкодування збитків прийнято до розгляду в межах провадження у справі № 908/3468/13 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод", відкрито провадження з розгляду позовної заяви та розгляд ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства, підготовче засідання призначено на 18.01.2023, 10 - 00.

Ухвалою суду від 18.01.2013 підготовче засідання відкладено до 02.02.2023, 13 - 00, витребувано у відповідача 3 - Приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Вовк Ірини Іванівни належним чином завірену копію нотаріальної справи щодо оформлення прав власності на будівлю магазину (літ. Б), інв. № 790001 (реєстраційний номер об`єкту № 40335223101), яка розташована за адресою: АДРЕСА_8 , кадастровий номер земельної ділянки під магазином № 2310100000:05:008:0118 від 10.08.2000 за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

До суду надійшли: відзиви на позовну заяву - відповідача 1 (вх. № 2316/08-08/23 від 02.02.2023), відповідача 2 (вх. № 2337/08-08/23 від 02.02.2023), відповідача 3 (вх. № 1809/08-08/23 від 26.01.2023), клопотання відповідача 1 (вх. № 2314/08-08/23 від 02.02.2023) про відкладення засідання та участь у засіданні в режимі відео конференції.

Відповідно до ухвали суду від 02.02.2023 підготовче засідання відкладено до 02.03.2023, 10 - 00.

Згідно з ухвалою суду від 03.02.2023 задоволено заяву представника ОСОБА_5 (власника акцій товариства у розмірі 21,8719 % статутного капіталу ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод") адвоката Погрібної С.О. від 20.01.2023 (вх. № 1439/08-08/23 від 23.01.2023) про залучення третьої особи на стороні позивача, залучено до участі у справі № 908/3468/13 (908/2161/22) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - ОСОБА_5 ( АДРЕСА_6 ), зобов`язано позивача направити ОСОБА_5 копію позовної заяви, третю особу ОСОБА_5 - у строк до 25.02.2023 надати відзив (пояснення) на позовну заяву.

До суду надійшли:

- від відповідача 3 - відповідь на ухвалу (вх. № 3481/08-08/23 від 20.02.2023), якою приватний нотаріус Вовк І.І. зазначає, що витребувані судом документи передані нею до Державного нотаріального архіву Запорізької області, тому рекомендує звернутись за ними саме туди;

- від позивача - заява про надсилання копій документів (вх. № 4018/08-08/23 від 27.02.2023);

- від ОСОБА_5 (вх. № 4077/08-08/23 від 27.02.2023) пояснення на позовну заяву, просить позов задовольнити;

- від відповідача 1 - клопотання (вх. № 4367/08-08/23 від 02.03.2023) про відкладення судового засідання та участь у засіданні в режимі відео конференції.

У судовому засіданні 02.03.2023 позивачем заявлене клопотання про витребування у Запорізького обласного державного нотаріального архіву (бул. Центральний, буд. 20, м. Запоріжжя, 69005) належним чином завірену копію нотаріальної справи Приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Вовк Ірини Іванівни (реєстр. №) щодо оформлення прав власності на будівлю магазину (літ. Б), інв. № 790001 (реєстраційний номер об`єкту № 40335223101), яка розташована за адресою: АДРЕСА_8 , кадастровий номер земельної ділянки під магазином № 2310100000:05:008:0118 від 10.08.2000 за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

За результатами судового засідання від 02.03.2023, суд відповідною ухвалою задовольнив заяву позивача (вих. від 02.03.2023) та заяву відповідача 1 (вх. № 4367/08-08/23 від 02.03.2023); витребувано у Запорізького обласного державного нотаріального архіву належним чином завірену копію нотаріальної справи Приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Вовк Ірини Іванівни (реєстр. №) щодо оформлення прав власності на будівлю магазину (літ. Б), інв. № 790001 (реєстраційний номер об`єкту № 40335223101), яка розташована за адресою: АДРЕСА_8 , кадастровий номер земельної ділянки під магазином № 2310100000:05:008:0118 від 10.08.2000 за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Підготовче засідання відкладено на 28.03.2023, 11 - 00, забезпечено проведення засідання в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

06.03.2023 на електронну адресу суду від представника третьої особи ОСОБА_5 адвоката Погрібної С.О. надійшла заява від 06.03.2023 (вх. № 4696/08-08/23 від 06.03.2023) про надання відзивів. Заява підписана електронним цифровим підписом.

09.03.2023 відповідальним працівником суду, а саме, секретарем судового засідання Вікторією ПОДГАЙНОЮ до системи "Електронний суд" було додано відскановані копії відзивів від 24.01.2023 та 02.02.2023, що підтверджується відповідною відміткою, на заяві представника третьої особи ОСОБА_5 адвоката Погрібної С.О.

16.03.2023 до системи "Електронний суд" від Руденка А.П. надійшла заява від 15.03.2023 (вх. № 5457/08-08/23 від 16.03.2023) про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

22.03.2023 на електронну адресу суду від представника ОСОБА_5 адвоката Погрібної С.О. надійшло повторне клопотання від 22.03.2023 (вх. № 5995/08-08/23 від 22.03.2023) про вступ у справу як представника та надання дозволу на ознайомлення з матеріалами справи в електронному суді. Клопотання підписане електронним цифровим підписом. Господарським судом Запорізької області 27.03.2023 на електронну адресу адвоката Погрібної С.О. було направлено лист-відповідь від 27.03.2023.

24.03.2023 на електронну адресу суду від Руденка А.П. надійшла заява від 24.03.2023 (вх. № 6224/08-08/23 від 24.03.2023) про проведення судового засідання в режимі відеоконференції з власного пристрою. Заява підписана електронним цифровим підписом.

27.03.2023 до суду від Запорізького обласного державного нотаріального архіву надійшли документи, витребувані ухвалою суду від 02.03.2023 (вх. № 6308/08-08/23 від 27.03.2023).

28.03.2023 на електронну адресу суду від Руденка А.П. надійшла заява від 27.03.2023 (вх. № 6389/08-08/23 від 28.03.2023) про проведення судового засідання в режимі відеоконференції з власного пристрою. Заява підписана електронним цифровим підписом.

Копії документів залучено до матеріалів справи.

28.03.2023 на електронну адресу суду від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - ОСОБА_5 надійшли наступні документи:

- заява від 27.03.2023 (вх. № 6390/08-08/23 від 28.03.2023) в якій він просить суд:

1. Витребувати у приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Вовк І.І. ( АДРЕСА_9 , № тел. (061) 289-21-00, 224-60-44, e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_4 ) копії Договорів страхування відповідальності нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Вовк І.І., починаючи з 2015 року.

2. Витребувати у ОСОБА_1 (і.п.н. НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_10 , № тел. НОМЕР_7 , e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2 ): а) відомості стосовно даних страхових компаній, з якими укладались Договори страхування відповідальності арбітражного керуючого ОСОБА_1. у справі № 908/3468/13, починаючи з 2014 року; б) копії Договорів страхування відповідальності арбітражного керуючого ОСОБА_1. у справі № 908/3468/13, починаючи з 2014 року та відомості по таким Договорам, а саме: дата, номер, сума страхового відшкодування за Договором. Заява підписана електронним цифровим підписом.

- заява від 27.03.2023 (вх. № 6399/08-08/23 від 28.03.2023) про залучення у справу співвідповідачів.

Заяви підписані електронним цифровим підписом, прийняті судом до розгляду, копії документів залучено до матеріалів справи.

28.03.2023 до суду від відповідача 1 надійшли наступні документи:

- додаткове нормативне обґрунтування відзиву від 28.03.2023 (вх. № 6450/08-08/23 від 28.03.2023);

- клопотання від 28.03.2023 (вх. № 6485/08-08/23 від 28.03.2023) про ознайомлення з матеріалами справи.

Ухвалою суду від 28.03.2023 залишено без задоволення заяву третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - ОСОБА_5 (вх. № 6399/08-08/23 від 28.03.2023) про залучення у справу співвідповідачів, задоволено заяву третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - ОСОБА_5 (вх. № 6390/08-08/23 від 28.03.2023) в частині витребування доказів у Приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Вовк І.І. Витребувано у відповідача 3 - належним чином завірені копії договорів страхування відповідальності нотаріальної діяльності Приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Вовк І.І. Задоволено заяву відповідача 1 (вих. від 28.03.2023) про ознайомлення з матеріалами заяви третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - ОСОБА_5 (вх. № 6390/08-08/23 від 28.03.2023). Підготовче засідання відкладено на 17.04.2023, 12 - 00.

На адресу суду надійшли:

- заперечення кредитора Руденка А.П. на дії судді (вх. № 6475/08-08/23 від 28.03.2023);

- повідомлення ГУНП в Запорізькій області (Дніпровський відділ поліції Заводське відділення поліції) (вх. № 7205/08-08/23 від 05.04.2023) щодо закриття кримінального провадження № 12013080030002473 від 21.11.2013 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України;

- від відповідача 1 (вх. № 8188/08-08/23 від 17.04.2023) докази страхування професійної відповідальності арбітражного керуючого, а саме: копія договору № 002-ОО/14/ЗП від 08.04.2014р.; копія договору № 005-ОО/15/зп від 07.04.2015р.; копія Договору № 3111602 від 01.04.2016р.; копія додаткової угоди № 1 від 29.12.201бр. до Договору № 3111602 від 01.04.2016р.; копія договору № 3451964 від 25.03.2019 р. У зв`язку з відсутністю у наявності копій договорів вважає за необхідне надати реквізити договорів укладених з ПРАТ "Українська акціонерна страхова компанія АСКА" (код ЄДРПОУ 13490997) у 2017 та 2018 роках - договір № 3390160 від 01.04.2017; договір № 3424654 від 23.03.2018.

У судовому засіданні надійшла заява позивача (вх. № 8245/08-08/23 від 17.04.2023) про залучення у справу співвідповідачів, просить залучити в якості відповідача-6 - Приватне акціонерне товариство "Страхову компанію "АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ", код ЄДРПОУ 33908322). Заяви підписані електронним цифровим підписом, прийняті судом до розгляду, копії документів приєднано до матеріалів справи.

Відповідно до ухвали суду від 17.04.2023 заяву позивача (вх. № 8245/08-08/23 від 17.04.2023) про залучення у справу співвідповідачів залишено без задоволення; заяву третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - ОСОБА_5 (вх. № 6390/08-08/23 від 28.03.2023) в частині витребування доказів у ОСОБА_1 задоволено, витребувано у відповідача 1 - належним чином завірені копії договорів страхування відповідальності арбітражного керуючого; підготовче засідання відкладено на 10.05.2023, 12 - 00.

На адресу суду надійшли:

- письмові пояснення відповідача 3 (вх. № 10140/08-08/23 від 10.05.2023);

- клопотання відповідача 3 (вх. № 10141/08-08/23 від 10.05.2023);

- заява позивача (вх. № 10098/08-08/23 від 09.05.2023) про залучення у справу співвідповідачів;

- позиція комітету кредиторів стосовно позову (вх. № 10191/08-08/23 від 10.05.2023).

Заяви та клопотання підписані електронним цифровим підписом, прийняті судом до розгляду, копії документів приєднано до матеріалів справи.

У судовому засіданні 10.05.2023 судом роз`яснено Руденко А.П. право звернутись до суду з клопотанням щодо вжиття судом заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами сторонами та їх представниками відповідно до вимог ст. ст. 42, 43, 131 ГПК України із зазначенням своїх доводів, міркувань та інше.

Відповідно до ухвали суду від 10.05.2023 заяву позивача (вх. № 10098/08-08/23 від 09.05.2023) про залучення у справу співвідповідачів залишено без руху, позивачу надано строк не пізніше п`яти днів з дня отримання ухвали від 10.05.2023 надати належні докази направлення копії заяви (вх. № 10098/08-08/23 від 09.05.2023) відповідачам 1-5, третій особі, підготовче засідання відкладено на 25.05.2023, 10 - 00.

На адресу суду надійшли:

- клопотання кредитора 13 (вх. № 11289/08-08/23 від 25.05.2023) про долучення доказів;

- заява кредитора 13 (вх. № 11297/08-08/23 від 25.05.2023) про винесення ухвали про внесення в ЄДР актуальних відомостей про юр. особи ПАТ "ЗСПЗ";

- пояснення третьої особи на відзиви відповідачів 1-3 (вх. № 11292/08-08/23 від 25.05.2023);

- клопотання відповідача 3 (вх. № 11294/08-08/23 від 25.05.2023) про проведення засідання без участі адвоката Лелікова С.О.;

- письмові пояснення відповідача 3 (вх. № 11296/08-08/23 від 25.05.2023);

- заява позивача (вх. № 11293/08-08/23 від 25.05.2023) про залучення у справу співвідповідачів, позовна заяву (уточнену) від 09.05.2023;

Заяви та клопотання підписані електронним цифровим підписом, прийняті судом до розгляду, копії документів приєднано до матеріалів справи.

Згідно з ухвалою суду від 25.05.2023 заяви позивача (вх. № 10098/08-08/23 від 09.05.2023, вх. № 11293/08-08/23 від 25.05.2023) про залучення у справу співвідповідачів задоволено, залучено в якості: відповідача 6 - Приватне акціонерне товариство "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ЮНІВЕС" (вул. Велика Васильківська, буд. 72, Київ, 03150, код ЄДРПОУ 32638319); відповідача 7 - Приватне акціонерне товариство "УКРАЇНСЬКА АКЦІОНЕРНА СТРАХОВА КОМПАНІЯ АСКА" (вул. Перемоги, буд. 97-А, м. Запоріжжя, 69005, код ЄДРПОУ 13490997); відповідача 8 - Приватне акціонерне товариство - "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ" (вул. Борщагівська, буд. 154, Київ, 03056, код ЄДРПОУ 33908322). Запропоновано відповідачам 1 - 8 подати до суду відзив на позовну заяву (уточнену) від 09.05.2023 із його документальним обґрунтуванням та підтвердженням, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду направити копію відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам спору, докази направлення/надання представити суду (додати до відзиву). Підготовче засідання відкладено на 07.06.2023, 11 - 00.

На адресу суду надійшли:

- клопотання відповідача 3 (вх. № 12269/08-08/23 від 06.06.2023) про проведення засідання без участі адвоката Лелікова С.О.;

- усне клопотання ОСОБА_5 (вих. від 07.06.2023) про відкладення засідання.

Клопотання підписане електронним цифровим підписом, прийняте судом до розгляду.

У судовому засіданні 07.06.2023 заява кредитора 13 (вх. № 11297/08-08/23 від 25.05.2023) прийнята до відома з урахуванням пояснень керуючого санації позивача щодо подання відповідних заяв для внесення змін до ЄДР.

Відповідно до ухвали суду від 07.06.2023 задоволено клопотання ОСОБА_5 (вих. від 07.06.2023) про відкладення засідання, підготовче засідання відкладено на 29.06.2023, 10 - 00.

На адресу суду надійшли:

- відзив відповідача 7 (вх. № 13804/08-08/23 від 27.06.2023) на позовну заяву;

- відзив відповідача 8 (вх. № 13315/08-08/23 від 30.06.2023) на позовну заяву.

У засіданні зазначені відзиви приєднано до матеріалів справи.

Ухвалою від 29.06.2023 суд відклав підготовче засідання на 17.07.2023, 10 - 00. Зобов`язав відповідачів 6-8 - направити копії відзивів на позовну заяві третій особі, докази направлення надати суду. Запропонував позивачу у строк до 10.07.2023 подати до суду відповідь на відзив відповідачів на позовну заяву (уточнену) від 09.05.2023 у відповідності з вимогами, передбаченими ст. 166 ГПК України.

На адресу суду надійшло клопотання Руденко А.П. (вх. № 15237/08-08/23 від 17.07.2023) про винесення окремої ухвали.

У засіданні зазначене клопотання прийняте до розгляду.

Ухвалою від 17.07.2023 суд клопотання кредитора Руденко А.П. (вх. № 15237/08-08/23 від 17.07.2023) залишив без задоволення. Закрив підготовче провадження та призначити справу № 908/3468/13 (908/2161/22) до судового розгляду по суті на 08.08.2023, 12 - 00. Суд ухвалив проведення судового засідання 08.08.2023, 12 - 00 у справі № 908/3468/13 (908/2161/22) в режимі відеоконференції здійснити за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС. Надав дозвіл на здійснення трансляції судового розгляду на веб-сторінці суду веб-порталу "Судова влада України".

На адресу суду надійшло клопотання відповідача 3 (вх. № 16986/08-08/23 від 08.08.2023). Просить ініціювати провадження відносно Руденка А.П. у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП.

Ухвалою від 08.08.2023 суд прийняв до розгляду клопотання відповідача 3 (вх. № 16986/08-08/23 від 08.08.2023). Відклав розгляд справи по суті на 11.08.2023, 10 - 00. Суд ухвалив проведення судового засідання 11.08.2023, 10 - 00 у справі № 908/3468/13 (908/2161/22) в режимі відеоконференції здійснити за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС. Надав дозвіл на здійснення трансляції судового розгляду на веб-сторінці суду веб-порталу "Судова влада України".

До суду надійшли клопотання:

- відповідача 1 (вх. № 17140/08-08/23 від 10.08.2023), в якому він просить прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження у справі № 908/2161/22. Залучити у якості співвідповідача організатора аукціону - Товарну біржу "Херсонська універсальна товарна біржа" (код ЄДРПОУ 35869977, м. Херсон);

- відповідача 8 (вх. № 17140/08-08/23 від 10.08.2023) про розгляд справи за відсутності представника товариства.

У засіданні 11.08.2023 кредитором Руденко А.П. заявлене клопотання про правонаступництво, просить замінити відповідача 7 його правонаступником ПрАТ СК "ВУСО" (код ЄДРПОУ 31650052). У засіданні зазначені клопотання прийняті до розгляду.

Ухвалою від 11.08.2023 суд клопотання кредитора Руденко А.П. (вих. від 11.08.2023) про правонаступництво залишив без задоволення. Клопотання відповідача 1 (вх. № 17140/08-08/23 від 10.08.2023) залишив без задоволення. Відклав розгляд справи по суті на 15.08.2023, 15 - 00.

До суду надійшли клопотання:

- клопотання відповідача 1 (вих. від 15.08.2023) просить дослідити докази у справи в рамках рішень, які були винесені 29.03.2021 та 05.01.2022;

- клопотання відповідача 3 (вих. від 15.08.2023) про проведення засідання без участі представника відповідача 3, просить у позові відмовити повністю;

- заперечення кредитора Руденка А.П. (вх. № 17521/08-08/23 від 15.08.2023) на дії судді Черкаського В.І.

У засіданні 15.08.2023 судом відмовлено в задоволенні клопотання відповідача 3 (вх. № 16986/08-08/23 від 08.08.2023), враховуючи оголошення у судовому засіданні 17.07.2023 попередження у відповідності до вимог ст. 133 ГПК України кредитору Руденко А.П. за порушення порядку під час судового засідання.

У засіданні 15.08.2023 судом задоволено клопотання відповідача 1 (вих. від 15.08.2023), судом досліджені докази у справи в рамках рішень, які були винесені 29.03.2021 та 05.01.2022.

У засіданні 15.08.2023 судом відмовлено у клопотанні Руденка А.П. у винесенні окремої ухвали, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 246 ГПК України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу. Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. Суд може постановити окрему ухвалу щодо державного виконавця, іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця та направити її органам, до повноважень яких входить притягнення вказаних осіб до дисциплінарної відповідальності, або органу досудового розслідування, якщо суд дійде висновку про наявність у діях (бездіяльності) таких осіб ознак кримінального правопорушення. Суд постановляє окрему ухвалу щодо свідка, експерта чи перекладача у разі виявлення під час розгляду справи відповідно неправдивих показань, неправдивого висновку експерта чи неправильного перекладу, підробки доказів та направляє її прокурору чи органу досудового розслідування. В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.

У численних клопотання Руденка А.П. , які заявлені у справі стосовно незаконних дій відповідачів, які ігнорують вимоги закону щодо реєстрації свого електронного кабінету у справі 908/3468/13 (908/2161/22), ставить питання щодо притягнення їх до відповідальності.

Разом з тим, Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» (набрав чинності 21.07.2023) згідно прикінцевих та перехідних положень Закону, вводиться в дію через 90 днів з дня його опублікування, крім: підпункту 1 пункту 2 та підпункту 1 пункту 3 розділу I цього Закону в частині обов`язкової реєстрації юридичними особами (приватної форми власності) електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, які вводяться в дію через сім місяців з дня опублікування цього Закону; підпункту 52 пункту 1, підпункту 52 пункту 2 та підпункту 45 пункту 3 розділу I цього Закону, які вводяться в дію одночасно з набранням чинності цим Законом. Справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються за правилами, що діють після введення в дію цього Закону. Офіційні електронні адреси, зареєстровані до набрання чинності цим Законом, вважаються електронними кабінетами і використовуються судом, учасниками справи за правилами та в порядку, що діють після введення в дію цього Закону.

У судовому засіданні 15.08.2023 винесено вступну та резолютивну частини рішення.

Судове засідання 15.08.2023 здійснювалось в режимі відеоконференції із застосування підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

При розгляді справи по суті позивач позовні вимоги підтримав.

Представники відповідачів 1, 2, 3, 7 проти позову заперечили з підстав, які вказані в наданих суду відзивах.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, кредитор Руденко А.П. позов підтримали.

Трансляція судового розгляду здійснювалась на веб-сторінці суду веб-порталу "Судова влада України".

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши представників сторін, третьої особи, кредитора Руденка А.П. , суд

УСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі за текстом - "Закон про банкрутство").

21 жовтня 2019 року введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства. Частиною 4 Прикінцевих та перехідних положень встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону про банкрутство. Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Згідно ст. 28 Закону про банкрутство керуючий санацією має право звертатися до господарського суду в передбачених цим Законом та Господарським процесуальним кодексом України випадках.

Позивач обґрунтовує позов наступним.

Вважає, що арбітражний керуючий ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" ОСОБА_1. не забезпечила виконання плану санації: борги перед кредиторами не були погашені, заплановані заходи щодо здачі в оренду приміщення магазину, баз відпочинку, водної станції, будівлі товарного цеху із залізничними вагами не були виконані. В подальшому арбітражний керуючий ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" ОСОБА_1. розпродала вказане майно, що планувалось здавати в оренду. Однак, ні комітет кредиторів, ні суд не затверджував План санації, в якому б передбачалось продаж приміщення магазину, будівлі товарного цеху із залізничними вагами.

29.03.2021 Господарський суд Запорізької області ухвалив рішення у справі № 908/3468/13 та визнано недійсними результати аукціонів з продажу майна ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод", які відбулися на ТБ "Херсонська універсальна товарна біржа" та оформлені протоколами від 06.04.2015 за № 1_3/060415, № 3_3/060415; визнано недійсним договір купівлі-продажу частки в статутному капіталу ТОВ "Водна станція "Дніпро", укладений між ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" та ТОВ "НВФ "Орбіта" від 10.04.2015. Вказане рішення суду набрало законної сили 02.05.2021. Суд дійшов висновку, що проведення спірних аукціонів було здійснено з порушенням особливостей проведення аукціону відповідно до ст. ст. 65, 66 Закону про банкрутство, тому керуючись ч. 3 ст. 55 Закону про банкрутство, результати аукціону були визнані в судовому порядку недійсними.

У відповідності до Договорів добровільного страхування професійної відповідальності арбітражного керуючого, укладених: з Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Юнівес" (надалі - ПрАТ "СК "Юнівес", Відповідач-6) від 08.04.2014 № 002-ОО/14/ЗП, від 07.04.2015 № 005-ОО/15/ЗП; з Приватним акціонерним товариством "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" (надалі - ПрАТ "УАСК "АСКА", Відповідач-7) від 01.04.2015 №3111602, 01.04.2017 № 339016, від 23.03.2018 № 3424654, від 25.03.2019 № 3451964, Відповідач-1 добровільно страхувала свою незалежну професійну діяльність. Предметом договорів були майнові інтереси, що не суперечать закону і пов`язані з відшкодуванням Страхувальником заподіяної ним шкоди майновим інтересам Третій особі під час виконання ним своєї професійної діяльності. При цьому страховим випадком було законно визнаний судом факт настання відповідальності Страхувальника за шкоду, нанесену майновим інтересам Третьої особи внаслідок неумисних дій або помилок вчинених Страхувальником в межах та порядку здійснення ним незалежної професійної діяльності арбітражного керуючого під час дії цих Договорів.

Оскільки метою діяльності арбітражних керуючих ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" було не відновлення платоспроможності боржника, а лише виведення його активів, то нерухоме майно Боржника розпродувалось за безцінок пов`язаним особам. Такі правочини оформлювались приватним нотаріусом з порушенням діючих норм законодавства.

Так, за результатами аукціону від 06.04.2015 (Протокол № 3_3/060415) на других повторних відкритих торгах (аукціон) будівля магазину, (літ. Б), інв. № 790001 розташованого за адресою: АДРЕСА_8 була продана ОСОБА_2 . Право власності на магазин, розташований за адресою АДРЕСА_8 , оформлювалось відповідно до вимог ст. 75 Закону про банкрутство, на підставі протоколу других повторних відкритих торгів (аукціону) № 3_3/060415 від 06.04.2015 та акту про передавання права власності на придбане нерухоме майно від 10.04.2015. На підставі вищезазначених документів Приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Вовк Іриною Іванівною (надалі - Відповідач-3) видано ОСОБА_2 свідоцтво про право власності № 3713 від 14.04.2015 та зареєстровано право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. До приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Вовк І.І. 12.09.2022 був зроблений адвокатський запит, з проханням: "надати із нотаріальних справ інформацію з копіями підтверджуючих документів: які первинні документи прав власності за ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" (ЄДРПОУ 00191247) на будівлю магазину (літ. Б), інв. № 790001 (реєстраційний номер об`єкту № 40352523101), яка розташована за адресою: АДРЕСА_8 , кадастровий номер земельної ділянки під магазином № 2310100000:05:008:0118, були Вам надані для реєстрації за ОСОБА_2 (і.п.н. НОМЕР_2 ) та ОСОБА_3 (і.п.н. НОМЕР_3 ) прав власності на вказаний об`єкт нерухомого майна". Як свідчать фактичні обставини справи, будівля магазину (літ. Б), інв. № 790001 (реєстраційний номер об`єкту № 40352523101), розташованої за адресою: АДРЕСА_8 , кадастровий номер земельної ділянки під магазином №2310100000:05:008:0118 належала на праві власності ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" на підставі наступних документів: 1) Наказу ФДМУ від 11.03.1994 № 14 АТ; 2) Дублікату підтвердження права власності на будівлю магазину (літ. Б), інв. № 790001 (реєстраційний номер об`єкту № 40335223101), яка розташована за адресою: АДРЕСА_8 , кадастровий номер земельної ділянки під магазином № 2310100000:05:008:0118 від 10.08.2000. Тобто право власності на магазин за ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" було зареєстровано на підставі документів, що містять відомості про зареєстровані речові права до 1 січня 2013 року. Однак, приватний нотаріус Вовк І.І., видаючи ОСОБА_2 свідоцтво про придбання нерухомого майна на аукціоні, не витребувала документи, підтверджуючі право власності АТ "Запорізький сталепрокатний завод" на магазин (документи із паперових носіїв інформації, що містять відомості про зареєстровані речові права до 1 січня 2013 року), чим порушила вимоги щодо здійснення державної реєстрації речових прав на вказаний магазин за ОСОБА_2 ..

У відповідності до Договору добровільного страхування професійної відповідальності нотаріуса, укладеного з Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Арсенал Страхування" (надалі - ПрАТ "СК "Арсенал Страхування", Відповідач-8) від 22.12.2014 №87/14-оо/Зп1, Відповідач-3 добровільно застрахувала свою незалежну професійну діяльність. Предметом договору є майновий інтерес Страхувальника, що не суперечить закону, і пов`язаний з зобов`язанням по відшкодуванню третім особам збитків за претензіями та/або позовами, пред`явленими Страхувальнику в зв`язку з заподіянням ним шкоди фізичній особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі, внаслідок настання випадків, передбаченими умовами договору страхування при виконанні Страхувальником нотаріальних дій, які відносяться до компетенції Закону України "Про нотаріат".

05.01.2017 до суду в межах справи про банкрутство ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" (№ 908/3468/13) надійшла позовна заява кредитора ФОП Руденка А.П. від 30.12.2016, в якій він просив: "Визнати недійсними результати аукціонів з продажу майна ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" (спірний магазин), які відбулися на ТБ "Херсонська універсальна товарна біржа" та оформлені протоколами від 06.04.2015року за № 1_3/060415, № 3_3/060415". Знаючи про наявність спору, що розглядається в судовому порядку в межах справи про банкрутство ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод", ОСОБА_2 , яка була відповідачем у цій справі, уклала з ОСОБА_3 . Договір купівлі-продажу будівлі, посвідчений 09.10.2017 приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Вовк І.І, за реєстр. № 6868, про продаж будівлі магазину літ. Б, інв. № 790001, розташованого за адресою: АДРЕСА_8 , загальною площею 88, 5 кв.м., кадастровий номер земельної ділянки під магазином № 2310100000:05:008:0118. А наступного дня після продажу, тобто 10.10.2017 ОСОБА_3 уклав з ОСОБА_4 (надалі - Відповідач-5) Договір найму (оренди) будівлі від 10.10.2017 № 6913, зареєстрований приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Вовк І.І., у відповідності до якого будівля магазину літ. Б, інв. № 790001 була передана в оренду на 49 років за 500, 00 грн. на місяць за весь Об`єкт оренди, навіть без зазначення на кого покладається компенсація витрат на комунальні послуги. Самі по собі факти перепродажу магазину після виникнення судового процесу щодо правомірності торгів з продажу магазину, продаж магазину пов`язаним особам, які мешкають не тільки в одному будинку, але і в одній квартирі, передача майна в оренду на 49 років майже за безцінок, додатково доказує про неправомірність дій відповідачів, які були спільниками з арбітражним керуючим ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" у діях, направлених з метою виведення майна з активів Боржника. По своїй суті всі правочини, за якими права володіння, користування та розпорядження на магазин переводились на інших осіб, є фраудаторними. Судячи з поведінки учасників таких правочинів, їм було відомо про характер таких правочинів.

В подальшому, внаслідок визнання недійсним в судовому порядку результатів аукціонів з продажу майна ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод", які відбулися на ТБ "Херсонська універсальна товарна біржа" та оформлені протоколами від 06.04.2015 за № 1_3/060415, № 3_3/060415, предметом якого було спірне у даній справі майно, рішенням Господарського суду Запорізької області від 05.01.2022 у справі № 908/3468/13 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/102727800) було визнано, що реєстрація права власності на спірне майно за ОСОБА_2 та отримання відповідного свідоцтва відбулись без наявності на це законних підстав, тому судом були визнані недійсними правочини, якими оформлювався перехід права власності від Боржника до ОСОБА_2 , від ОСОБА_2 та ОСОБА_9 .

Однак, з часу набрання рішення від 05.01.2022 законної сили (10.02.2022) та станом на теперішній час ОСОБА_3 продовжує розпоряджатися спірним майном, а ОСОБА_4 ним користуватись. Арбітражним керуючим ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" Оберемко Р.А. направлена претензія з проханням передати власнику спірне нерухоме майно, однак вона залишилась без реакції.

Згідно з ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним. Відповідно до п. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.1997 відповідно до Закону України від 17.07.1997 №475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року", Першого протоколу та протоколів № № 2,4,7 та 11 Конвенції, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 386 ЦК України, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди. У п. 1 та п. 2 ст. 20 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) також зазначено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів; кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Згідно з ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі. В силу вимог п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України, одним із способів захисту цивільного права та інтересу є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Аналогічний спосіб захисту прав і законних інтересів суб`єктів господарювання передбачений і вимогами ч. 2 ст. 20 ГК України, а саме відшкодування збитків. У відповідності до ч. 1 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Положення цієї статті ЦК України кореспондується з положеннями ч. 1 ст. 224 ГК України, згідно з якою, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Вимогами ч. 2 ст. 224 ГК України, яка кореспондується з вимогами ч. 2 ст. 22 ЦК України встановлено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання, або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам , вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною. Збитки, як правова категорія, включають в себе й упущену (втрачену) вигоду (lucrum cessans), яка відрізняється від реальних збитків (damnum emergens) тим, що реальні збитки характеризують зменшення наявного майна потерпілого (проведені витрати, знищення і пошкодження майна тощо), а у разі упущеної вигоди наявне майно не збільшується, хоча і могло збільшитися, якби не правопорушення.

Тобто упущена вигода відображає різницю між реально можливим у майбутньому потенційно отриманим майном та вже наявним майном. Також для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди необхідна наявність усіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення:

1) протиправної поведінки особи (боржника);

2) збитків, заподіяних такою особою;

3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи і збитками;

4) вини особи, яка заподіяла збитки, у тому числі встановлення заходів, вжитих кредитором для одержання такої вигоди. За відсутності одного із елементів складу цивільного правопорушення не настає відповідальності з відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди (така ж правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 04.07.2011 у справі № 3- 64гс11, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.10.2018 у справі № 908/2261/17, від 31.07.2019 у справі № 910/15865/14, від 30.09.2021 у справі № 922/3928/20). При цьому протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності).

Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права та (або) применшенні немайнового блага тощо. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.

Вина заподіювача збитків є суб`єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 910/7511/20 (постанова від 11.11.2021) назвав критерії визначення упущеної вигоди.

На думку Верховного Суду, при визначенні розміру збитків у вигляді упущеної Вигоди слід керуватися такими критеріями її розрахунку (обчислення), як:

1) звичайні обставини (умови цивільного/господарського обороту);

2) розумні витрати;

3) компенсаційність відшкодування збитків.

Так, в своїй постанові від 11.11.2021 у справі № 910/7511/20 Верховний Суду також зазначив: "Відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди має свою специфіку, обумовлену низкою факторів, що зумовлено, зокрема, особливістю правової природи категорії збитків у вигляді упущеної вигоди, оскільки момент вчинення правопорушення упущена вигода є лише можливою (майбутньою), а не наявною майновою втратою, а її розмір допустимо встановити лише приблизно, із деякими припущеннями, адже досить складним є визначення розміру тих втрат, які ще не сталися (не наступили фізично), позаяк невідомо, які чинники могли б мати вплив на прибуток.

Тож у з`ясуванні критеріїв, яким слід керуватися при визначенні (обрахунку) розміру збитків у вигляді упущеної вигоди, суд зважає на сутність правової природи категорії "упущена вигода", принципи на яких ґрунтується виконання зобов`язання з відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди, а також функції, які повинно виконувати відшкодування збитків. Судова колегія зауважує, що відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди пов`язує можливість отримання доходу (майнових вигод) особою, право якої порушено, саме із звичайними обставинами, тобто звичайними умовами цивільного/господарського обороту. Тому при визначенні (обчисленні) розміру упущеної вигоди першочергове значення має врахування критерію звичайних обставин (умов цивільного/господарського обороту), за яких кредитор мав достатні очікування на отримання відповідного доходу в разі належного виконання боржником своїх обов`язків. При цьому звичайними обставинами (умовами цивільного/господарського обороту) фактично є типові (нормальні) обставини (умови) комерційного обігу (функціонування ринку), а не теоретично, потенційно можливі, особливо сприятливі ситуації, що мали місце під час неналежного виконання боржником своїх обов`язків.

Іншим критерієм, який необхідно враховувати при визначенні (розрахунку) розміру упущеної вигоди, є критерій розумності витрат. Сутнісний зміст цього критерію та необхідність урахування при розрахунку упущеної вигоди обумовлений принципами зобов`язального права та загальними засадами цивільного законодавства - керівними ідеями, з яких мають виходити усі без виключення учасники цивільних відносин. Аналіз таких принципів цивільного права, як справедливість, добросовісність, розумність дає підстави для висновку, що розумними витратами є витрати кредитора на отримання доходів, які він поніс би, якби не відбулося порушення права. Слід зазначити, що визначаючи розмір збитків у вигляді упущеної вигоди, необхідно також враховувати функцію, яку повинно виконувати відповідне відшкодування. Такою функцією передусім є компенсаційна функція, яка виходить з неприпустимості збагачення потерпілої сторони зобов`язання (кредитора) та визначає своїм завданням компенсацію кредитору дійсних негативних наслідків порушення його прав. Іншими словами відновлення майнового стану кредитора за рахунок боржника має здійснюватися із розрахунку еквівалентності, співмірності між собою відшкодування та збитків".

Згідно з ст. 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Стаття 227 ГК України передбачає, що у разі заподіяння збитків одночасно кількома учасниками господарських відносин кожний з них зобов`язаний відшкодувати збитки суб`єкту, якому завдано збитків, відповідно до вимог ст. 196 цього Кодексу. В п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" від 27.03.1992 № 6 уточнено, що особи, які спільно заподіяли шкоду, тобто заподіяли неподільну шкоду взаємопов`язаними, сукупними діями, або діями з єдністю наміру, несуть солідарну відповідальність перед потерпілими.

Частиною 1 статті 543 ЦК України передбачено, що у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Обгрунтування неправомірних дій відповідачів.

В розділі позову "Фактичні обставини справи" зазначені обставини, які свідчать про неправомірність дій кожного відповідача. Також, рішеннями Господарського суду Запорізької області від 29.03.2021 у справі № 908/3468/13 та від 05.01.2022 у справі № 908/3468/13 встановлені обставини щодо неправомірності дій арбітражного керуючого ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" ОСОБА_1., які призвели до скасування всіх правочинів, якими було оформлено виведення спірного магазину із власності Боржника/позивача.

Відповідно до п. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, неправомірними діями: 1. Арбітражного керуючого ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" ОСОБА_1. є не виконання вимог Плану санації Боржника щодо здачі в оренду магазину та не отримання доходу в інтересах кредиторів Боржника, продаж спірного майна - магазину, що не було передбачено Планом санації Боржника, продаж магазину з порушенням особливостей проведення аукціону.

Згідно з п. 2 ст. 4 Закону про банкрутство, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) з моменту винесення ухвали (постанови) про призначення його арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) до моменту припинення здійснення ним повноважень прирівнюється до службової особи підприємства - боржника.

Згідно з ст. 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Відповідно до ч. 3 ст. 98 Закону про банкрутство, під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство.

У відповідності до п. 15 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 17.10.2013 № 868, "Під час розгляду заяви і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо: 1) обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у встановлених законом випадках); 2) повноважень заявника; 3) відомостей про нерухоме майно, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; 4) наявності обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону; 5) наявності факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов`язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав".

Як зазначено в ч. 1 ст. 23 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", розгляд заяви про державну реєстрацію прав може бути зупинено державним реєстратором виключно у таких випадках: … 2) неподання заявником чи неотримання державним реєстратором у порядку, визначеному цим Законом, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем в електронній формі чи документів із паперових носіїв інформації, що містять відомості про зареєстровані речові права до 1 січня 2013 року.

На підставі п.п. 8 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", після завершення строку, встановленого ч. 3 ст. 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав є підставою для відмови в державній реєстрації прав.

У відповідності до практики Великої Палати Верховного Суду, викладеної, зокрема, у постановах від 26.06.2019 у справі № 669/927/16-ц, від 23.10.2019 у справі № 922/3537/17, від 01.04.2020 у справі № 610/1030/18, необхідно оцінювати наявність або відсутність добросовісності зареєстрованого володільця нерухомого майна, а також про те, що не може вважатися добросовісною особа, яка знала чи мала знати про набуття нею майна всупереч закону (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 200/606/18.

Обґрунтування розміру збитків (у вигляді упущеної вигоди), заподіяних відповідачами Боржнику/позивачу.

Як вже зазначалося раніше ОСОБА_3 передав ОСОБА_4 за Договором найму (оренди) від 10.10.2017 № 6913 будівлю магазину літ. Б, інв. № 790001 в оренду на 49 років за 500, 00 грн. на місяць за весь Об`єкт оренди, навіть без зазначення на кого покладається компенсація витрат на комунальні послуги. Тобто розмір орендної плати не відповідає справедливій ціні. Відповідно до п. 4 Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку "Об`єднання підприємств" № 19, затверджених Наказом Міністерства фінансів України 07.07.1999 № 163, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 23.07.1999 за № 499/3792, справедлива вартість - сума, за якою можна продати актив або оплатити зобов`язання за звичайних умов на певну дату. З метою встановлення справедливої ціни для розрахунку збитків був використаний механізм розрахунку, визначений на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно, затвердженої постановою Кабінетом Міністрів України від 28.04.2021 № 630 (надалі - Методика).

Як свідчать фактичні обставини справи, з метою продажу магазину на торгах булла визначена його ціна незалежним оцінщиком. Згідно із звітом про незалежну оцінку майна, ринкова вартість магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_11 станом на 01.03.2014 складала 157 746, 00 грн. (без ПДВ), або 189 295, 20 грн. (з ПДВ). Таким чином, розрахунок місячної орендної плати станом на 10.04.2015 (дата передавального акту від ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" до ОСОБА_2 ) наступний: 157 746, 0 + 20% = 189 295, 2 * 169, 872305 % (наростаючий індекс інфляції з 01.03.2014 по 01.05.2015) = 321 560, 12 грн.*18 % / 12 = 4 823, 4 грн.

З врахуванням коригуючих індексів інфляції зроблений розрахунок орендної плати за магазин помісячно та розрахунок загальної заборгованості.

Причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками.

Таким чином внаслідок неправомірної діяльності відповідачів, ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" недоотримав орендної плати за магазин за період з 01.05.2015 по 01.10.2022 на загальну суму 915 097, 78 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 1166 ЦК особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Таким чином, оскільки вина заподіювачів шкоди презюмується, то тягар доведення відсутності вини покладається на відповідачів.

У відповідності до ст. 541 ЦК України, солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання. Частиною 1 статті 543 ЦК України передбачено, що у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Згідно з ч. 1 ст. 544 ЦК України, боржник, який виконав солідарний обов`язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього.

Згідно з ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. 29.03.2021 Господарський суд Запорізької області ухвалив рішення у справі № 908/3468/13 за позовною заявою ФОП Руденко А.П., поданою в процедурі банкрутства ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" до самого Боржника, ТБ "Херсонська універсальна товарна біржа", ТОВ "НВФ "Орбіта", ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про оскарження результатів аукціонів та визнання договорів купівлі-продажу спірного магазину недійсними. В подальшому, внаслідок визнання недійсним в судовому порядку результатів аукціонів з продажу майна ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод", які відбулися на ТБ "Херсонська універсальна товарна біржа" та оформлені протоколами від 06.04.2015 за № 1_3/060415, № 3_3/060415, предметом якого було спірне у даній справі майно, рішенням Господарського суду Запорізької області від 05.01.2022 у справі № 908/3468/13 було визнано, що реєстрація права власності на спірне майно за ОСОБА_2 та отримання відповідного свідоцтва відбулись без наявності на це законних підстав, тому судом були визнані недійсними правочини, якими оформлювався перехід права власності від Боржника до ОСОБА_2 , від ОСОБА_2 та ОСОБА_9 . Таким чином, неправомірність дій відповідачів була встановлена рішеннями, які набрали законної сили в 2021 та 2022 роках. Крім того, згідно з Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 № 540-IX: "12. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст.ст. 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу (ЦК України), продовжуються на строк дії такого карантину". Також строки позовної давності продовжуються в зв`язку з веденням Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 воєнного стану в країні.

Просить стягнути солідарно з ОСОБА_1 (і.п.н. НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (і.п.н. НОМЕР_2 ), Приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Вовк Ірини Іванівни, ОСОБА_3 (і.п.н. НОМЕР_3 ), ОСОБА_4 (і.п.н. НОМЕР_4 ), Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Юнівес" (ЄДРПОУ 32638319), Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія АСКА" (ЄДРПОУ 13490997), Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" (ЄДРПОУ 33908322) збитки у розмірі 915 097 грн. 78 коп.

Відповідач 1 проти позову заперечила, вважає її необґрунтованою, та такою що не відповідає дійсним обставинам справи, умовам Плану санації та вимогам чинного законодавства України на підставі наступного.

Будівля товарного цеху із залізничними вагами, бази відпочинку, водна станція по акту приймання-передачі мною не приймалась, при інвентаризації не виявлені. Оренда зазначеного майна не здійснювалась, так як ці об`єкти не були власністю ПАТ "ЗСПЗ".

Реалізація корпоративних прав боржника у процедурі банкрутства здійснювалось через ТБ "Херсонська універсальна товарна біржа", яка 03 липня 2014 року господарським судом Запорізької області визнана учасником провадження у справі № 908/3468/13 про банкрутство ПАТ "ЗСПЗ" як організатор аукціону.

Пунктом 1 змін, внесених до Плану санації ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод", попередньо схвалених комітетом кредиторів (протокольне рішення комітету кредиторів від 27.11.2014 № б/н), та затверджених Ухвалою господарського суду Запорізької області від 05.12.2014 по справі № 908/3468/13, було прийнято наступне рішення:

"Розділ 4.4. "Продаж частини майна" Плану санації викласти у наступній редакції.

Існує пряма необхідність у реалізації автотранспортних засобів, які не беруть участі у господарській діяльності ПАТ "ЗСПЗ" та приміщень. Окрім прямого економічного ефекту, у вигляді надходження грошових коштів. Підприємство отримає додаткову вигоду за рахунок зменшення витрат на збереження вказаного майна.

Перелік майна до реалізації:

1. Приміщення магазину за адресою: м. Запоріжжя, вул. 40 Річчя Радянської України буд. 47а/вул. Сталеварів, буд. 2. загальною площею 99 квадратних метрів.

2. Блок обслуговування (інв. № 181052, літера А1-2, А2) за адресою м. Запоріжжя, вул. Історична, буд. 49, загальною площею 494,7 квадратних метрів.

Вартість вказаних майнових активів має бути визначена відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" та інших нормативно-правових актів.

Відчуження майна здійснюється на аукціоні в порядку, встановленому ст. ст. 49-76 Закону про банкрутство. Керуючий санацією від імені боржника, як замовника, укладає договір з організатором аукціону щодо організації продажу. Договір про проведення аукціону має містити умови щодо можливості зниження початкової вартості і на першому аукціоні. Під час проведення аукціону з можливістю зниження початкової вартості, за відсутності бажаючих укласти договір ліцитатор знижує початкову вартість на крок аукціону доти, доки не виявиться бажаючий укласти договір".

Після свого призначення, керуючий санацією не укладав прямих договорів купівлі-продажу, не передавав майно третім особам, що б призвело до порушення вимог Закону про банкрутство. Керуючий санацією виконував вимоги Закону про банкрутство та з метою отримання найвищої ціни виставив майно на аукціон.

Здійснення продажу приміщення магазину керуючим санацією було прямо передбачено Планом санації ПАТ "ЗСПЗ".

При численних перевірках порушень з боку ОСОБА_1 , як арбітражного керуючого, не виявлено.

Договір оренди на магазин, розташований за адресою АДРЕСА_11 укладався арбітражним керуючим Персюк С.В.

У справі про банкрутство № 908/3468/13 в наявності є виписки з банку ПАТ "Банк Кредит Дніпро".

У зв`язку з відсутністю можливості отримати доступ до виписок по рахунку № НОМЕР_8 я змушена звертатись до суду з проханням дослідити виписки з банку "Банк Кредит Дніпро" по рахунку НОМЕР_8 у період мого призначення з грудня 2014 року по березень (квітень) 2015 року та переконатись, що грошові кошти за оренду магазину надходили.

В поданій позовній заяві, позивач не надав доказів протиправних дій чи бездіяльності Відповідача - 1, не надав будь - яких доказів про наявність збитків отриманих підприємством в період провадження справи про банкрутство, оскільки від реалізації магазину ПАТ "ЗСПЗ" отримав грошові кошти, розмір яких був вище за оціночну вартість.

Отже доводи Позивача не мають під собою жодного законного підґрунтя, так як протиправна поведінка з боку Відповідачів, в тому числі ОСОБА_1 не доведена, здійснюючи продаж керуючий санацією діяв в рамках закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та виконував план санації, який був затверджений господарським судом.

На виконання умов Плану санації був укладений договір оренди, у зв`язку з чим грошові кошти на рахунок ПАТ "ЗСПЗ" надходили. Рішенням господарського суду Запорізької області від 02.05.2021 не визнано неправомірних дій з боку арбітражного керуючого ОСОБА_1.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вищевикладене доводи ПАТ "ЗСПЗ" в особі арбітражного керуючого свого підтвердження не знайшли, правові підстави для задоволення позовної заяви Оберемко Р.А. відсутні.

Просить залишити позовну заяву ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" в особі керуючого санацією Оберемко Р.А. без задоволення.

Додатково заперечила, вважає за необхідне надати додаткове нормативне обґрунтування до відзиву ОСОБА_1 на позовну заяву ПАТ "ЗСПЗ" у зв`язку з наступним.

За змістом положень статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

З аналізу вищезазначених норм вбачається, що однією з підстав виникнення є заподіяння шкоди (збитків) іншій особі, а для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди потрібна наявність усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення одночасно: збитків (шкоди); протиправної поведінки; причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками (шкодою); наявності вини особи, яка заподіяла збитки (шкоду).

Відсутність будь-якого із зазначених елементів виключає настання цивільно- правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов`язку з відшкодування збитків.

Отже, відшкодування шкоди може бути покладено на відповідача лише за наявності передбачених законом умов, сукупність яких утворює склад правопорушення, яке є підставою для цивільно-правової відповідальності.

При цьому обов`язок доведення в суді факту протиправної поведінки відповідача, розміру завданої шкоди, а також прямого причинного зв`язку між ними покладається на позивача з документальним підтвердженням обґрунтованого розрахунку суми, що стягується на відшкодування заподіяної шкоди.

Щодо збитків (у вигляді упущеної вигоди), заподіяних Боржнику ПАТ "ЗСПЗ".

Вимагаючи відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди, Позивач повинен довести, що за звичайних обставин підприємство-банкрут мало реальні підстави розраховувати на одержання доходу зазначеного в позовній заяві.

Пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними (не можуть обґрунтовуватися гіпотетично та на прогнозах), а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов`язків (повинні мати чітке документальне обґрунтування). Наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу ще не є підставою для його стягнення.

Враховуючи припис частини 4 статті 623 ЦК України, на кредитора покладений обов`язок довести розмір збитків, заподіяних йому порушенням зобов`язання.

Кредитор повинен не лише точно підрахувати розмір збитків, але й підтвердити їх документально. При визначенні розміру упущеної вигоди мають враховуватися відомості, які безспірно підтверджують реальну можливість отримання винагороди, якби зобов`язання було виконано боржником у належний спосіб. Дохід не може бути абстрактним, адже для відшкодування упущеної вигоди повинні враховуватися заходи, вжиті потерпілою особою для його отримання (Постанова Верховного Суду від 13.12.2018 у справі № 923/700/17, від 30.03.2021 у справі № 908/2261/17, від 11.11.2021 у справі № 910/7511/20).

Методика розрахунку орендної плати за державне майно, затвердженої постановою Кабінетом Міністрів України від 04.10.1995 № 786, відповідно до п. 1 розроблено з метою створення єдиного організаційно-економічного механізму справляння плати за оренду цілісного майнового комплексу державного підприємства, організації, їх структурних підрозділів (філії, цеху, дільниці) та окремого індивідуально визначеного майна державного підприємства, організації, закріпленого за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил, інших військових формувань, органами, підрозділами, закладами та установами Держспецзв`язку, рухомого та нерухомого військового майна (за винятком озброєння, боєприпасів, бойової та спеціальної техніки), а також майна, що не ввійшло до статутного фонду господарського товариства, створеного у процесі приватизації (корпоратизації).

Тобто цю методику, не є можливим застосувати для розрахунку збитків за цим позовом.

Окрім того, слід зазначити, що вона втратила чинність з 19.06.2021р.

Також слід зазначити, що Позивач реально не довів, що протягом усього вказаного періоду була реальна ймовірність отримувати дохід від передання магазину в оренду на підставі наступного.

Постановою господарського суду Запорізької області № 908/3468/13 від 31.03.2015 року ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого ОСОБА_1.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу за виключенням укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації тощо.

Оренда майна також відноситься до господарської діяльності.

Тобто якщо в ліквідаційній процедурі, усі договори мають бути розірвані, то це стосується й договорів оренди. А новий договір оренди розглядається ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" як спосіб захисту майна банкрута та його збереження у належному стані. Передача такого майна у оренду можливе у разі наявності реального орендаря, який забезпечить збереження майна та дозволу з боку комітету кредиторів.

Доводи Позивача, про реальність збитків та можливість отримати вигоду від передачі майна в оренду є абстрактними.

Також слід зазначити, що одним з завдань у ліквідаційній процедурі є продаж майна банкрута, та отримання доходу від передання майна в оренду одразу припиняється після реалізації такого майна.

Сподіватись на отримання доходу у вигляді орендних платежів суперечить наслідкам, викладеним у п. 6 ст. 38 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", адже після продажу майна такий вид доходу виключається.

Окрім того, слід зазначити, що майно, з суперечливим та неоднозначним статусом, яке треба буде у разі реалізації терміново залишати не є привабливим для потенційних орендаторів.

Також слід зазначити, що попит на майно, яке знаходиться у оренді зменшується у зв`язку з наступними ризиками: ризик не повернення орендарем орендуємого майна та ризик погіршення стану об`єкта оренди.

Таким чином слід зазначити, що позивачем не було подано суду жодних належних та допустимих доказів в розумінні статей 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України.

Посилання Позивача на рішення в справі № 908/3468/13, а саме рішення Господарського суду Запорізької області від 29.03.2021 та від 05.01.2022 є неналежним, оскільки ОСОБА_1 у розгляді зазначених справ як сторона участь не приймала, внаслідок чого була позбавлена можливості наводити свої доводи та надавати докази на підтвердження своєї правової позиції, а тому доводи та докази ОСОБА_1 не досліджувалися судом під час розгляду вищезазначених справ.

Із змісту рішень в справі № 908/3468/13, а саме рішення Господарського суду Запорізької області від 29.03.2021 та від 05.01.2022 вбачається, ОСОБА_1 не брала участі при розгляді цих справ, внаслідок чого була позбавлена можливості наводити свої доводи та надавати докази на підтвердження своєї правової позиції, а тому такі доводи та докази не досліджувалися судом, та вбачається, що під час розгляду вказаних справ питання щодо діяльності ОСОБА_1 взагалі не було предметом розгляду суду.

У своїй позовній заяві Позивач взагалі не виклав у чому саме полягає причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками (шкодою), не надав доказів щодо наявності такого причинного зв`язку, у зв`язку з чим не є можливим на даний час надати будь-які відзиви, заперечення.

Зазначаю, що позивачем не було подано суду жодних належних та допустимих доказів в розумінні статей 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України в частині наявності причино-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками (шкодою).

В делікатних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювана шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Скасування аукціону унормовано ч. 1 ст. 54 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якою установлено, що організатор аукціону має право відмовитися від проведення аукціону не пізніше ніж за десять днів до його початку з негайним розміщенням повідомлення про це в друкованих засобах масової інформації, в яких публікувалося оголошення про проведення аукціону, із зазначенням причин.

Закон про банкрутство не встановлював права замовника аукціону скасувати аукціон (відмовитись від проведення аукціону), а встановив що скасувати проведення аукціону може лише організатор аукціону.

Таким чином норми діючого на час проведення аукціону законодавства взагалі не передбачали можливості скасування аукціону організатором у термін менше ніж за 10 днів.

Ця позиція підтверджується постановою Касаційного господарського суду Верховного суду від 07.05.2018 р. у справі № Б-50/232-09, якою було досліджено та встановлено, що в порушення вимог ч. 1 ст. 54 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" було необґрунтовано скасовано організатором аукціонів на підставі відповідної заяви замовника - ліквідатора банкрута.

З огляду на вищевикладене доводи ПАТ "ЗСПЗ" в особі арбітражного керуючого свого підтвердження не знайшли, правові підстави для задоволення позовної заяви Оберемко Р.А. відсутні.

Відповідач 2 проти позову заперечив, не може погодитись у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно з положеннями ст. 22 Цивільного кодексу України та ст. 224 Господарського кодексу України слід зазначити, що позивачем не доведено об`єктивну та суб`єктивну сторони спричинення ОСОБА_2 збитків та причинно-наслідковий зв`язок між діями та понесеними Позивачем збитками в розмірі 915 097 грн.

Твердження Позивача про те, що Відповідачі по справі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є пов`язаними особами та спільниками арбітражного керуючого, ґрунтується на припущеннях Позивача та не відповідають дійсності, також воно не підтверджується жодними доказами. Також, твердження Позивача про те що відчуження магазину розташованого за адресою АДРЕСА_8 мало на меті виведення майна з активів боржника та є фраудаторним також ґрунтується на припущеннях і не відповідає фактичним обставинам.

Крім того твердження Позивача, що сам по собі факт перепродажу магазину після виникнення судового процесу, щодо неправомірності торгів з продажу магазину доказує неправомірність дій Відповідачів не відповідає дійсності, адже як зазначив сам Позивач, він звернувся до Господарського суду Запорізької області 05.01.2017 року, отже саме з цієї дати Відповідач ОСОБА_2 могла дізнатись про наявність судового процесу щодо визнання результатів аукціону недійсним. Відчуження магазину розташованого за адресою АДРЕСА_8 відбулось 09.10.2017 року, тобто через 9 місяців після того, як Позивач звернувся до суду. Також вважаємо, що сам по собі факт звернення до суду з позовом про визнання результатів аукціону недійсним жодним чином не обмежували Відповідача ОСОБА_2 на розпорядження своїм майном у будь-який спосіб, адже на час здійснення правочину були відсутні будь-які рішення судів, які б позбавляли ОСОБА_2 прана власності або обмежували його, щодо розпорядження вищезазначеним магазином. Зазначає, що бездіяльність Позивача призвела до цих наслідків, адже Позивач міг скористатись своїми правами та забезпечити позов шляхом накладання арешту на спірне майно ще 05.012017 року, але він цього не зробив.

Позивачем не надано жодних належних доказів на підтвердження можливості реального отримання доходів у розмірі 915 097, 00 грн. у разі належного виконання зобов`язання, а також вжиття кредитором заходів для їх одержання, що є необхідним при заявлені до стягнення упущеної вигоди. Заявлена позивачем до стягнення сума коштів, що являє собою розрахунок який заснований на непідтверджених та не зрозумілих вихідних даних, не свідчить про наявність збитків у розумінні норм Цивільного кодексу України і, відповідно, не є ні упущеною вигодою, ні реальними збитками.

Методика розрахунку орендної плати, яка затверджена Кабінетом Міністрів України від 04.10.1995 року за № 786 до спірних правовідносин застосовуватись не може, по-перше вона втратила чинність 28.04.2021 року, тобто ще до звернення Позивача з цим позовом до суду.

А по друге, відповідно п. 1 вищезазначеної методики - методику розроблено з метою створення єдиного організаційно-економічного механізму справляння плати за оренду цілісного майнового комплексу державного підприємства, організації, їх структурних підрозділів (філії, цеху, дільниці) та окремого індивідуально визначеного майна державного підприємства, організації, закріпленого за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил, інших військових формувань, органами, підрозділами, закладами та установами Держспецзв`язку, рухомого та нерухомого військового майна (за винятком озброєння, боєприпасів, бойової та спеціальної техніки), а також майна, що не ввійшло до статутного фонду господарського товариства, створеного у процесі приватизації (корпоратизації). Отже, у зв`язку зі специфікою вищезазначеної методики, а саме визначення орендної плати для оренди майна державних підприємств цілісного майнового комплексу, а визначення оренди за цією методикою можливо лише для індивідуально визначеного . майна закріпленого за військовими частинами, то вищезазначена методика не може бути застосована для визначення орендної плати за магазин, який перебуває в приватній власності.

Позивач стверджує що він звертався до Відповідача ОСОБА_3 з претензією з проханням повернути передати власнику спірне нерухоме майно, але вона залишилась без реакції.

До позовної заяви додано копію претензії № 2/09/22-1 від 22.09.2022 року, але відсутні докази направлення вищезазначеної претензії Відповідачу, що унеможливлює підтвердити, як сам факт направлення вищезазначеної претензії так і факт одержання її Відповідачем.

Відповідно до частини четвертої статті 334 Цивільного кодексу України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з моменту такої реєстрації.

Позивачем не доведено факт державної реєстрації за ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" права власності на магазин розташований у АДРЕСА_8 , у державному реєстрі Прав власності на нерухоме майно та їх обтяжень, а також, ані до претензії, ані до позову не додано будь-яких документів, які підтверджують право власності. Зазначені вище обставини не дають стверджувати, що права Позивача взагалі порушені і він має право вимагати передачі магазину згідно передавального акту.

Вважає, що Позивачем пропущено строки позовної давності для звернення з позовною вимогою про стягнення збитків за період з травня 2015 року по вересень 2022 року, які встановленні ст. 261 ЦК України, саме в 3 роки та просить суд застосувати строки позовної давності до спірних правовідносин.

Просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Застосувати строки позовної давності до спірних правовідносин.

Відповідач 3 проти позову заперечив, враховуючи наступні доводи.

Позивач зазначає у позові, що правочини пов`язані з арбітражними керуючими ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" оформлювались нотаріусом з порушенням норм законодавства. Під таким правочином позивач відзначає свідоцтво про право власності № НОМЕР_9 , видане ОСОБА_2 від 14.04.2015 року. Разом з тим перелік порушень при видачі свідоцтва позивачем не зазначений. Порушеннями позивач вважає порушення порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно (затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 868 від 17.10.2013 року) (в редакції діючій на 14.04.2015), а саме підпункту 3 пункту 15, в частині не встановлення відповідності заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, та не встановлення відсутності суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, зокрема щодо відомостей про нерухоме майно, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах.

Додатково позивач посилається на ч. 1 ст. 23 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Однак, редакція Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" станом на 14.04.2015 (редакція Закону від 05.04.2015) не відповідає наведеному у позову.

"Стаття 23. Зупинення державної реєстрації прав

1. Державна реєстрація права власності та інших речових прав зупиняється у разі прийняття рішення суду про заборону вчинення дій, пов`язаних з державною реєстрацією таких прав".

Крім того, позивач посилається на п.п. 8 ч. 1 ст. 24 "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", який був відсутній станом на 14.04.2015 (редакція Закону від 05.04.2015). Таким чином, доводи позивача на незаконність дій приватного нотаріуса, як реєстратора з посиланням на вищевказані норми є неспроможними, при цього документи, які були надані нотаріусу були достатніми для видачу свідоцтва та його реєстрації.

Діяльність нотаріусів в Україні врегульовано Законом України "Про нотаріат", Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України № 296/5 22.02.2012. На згаданий у позові адвокатський запит з питанням «надати із нотаріальних справ інформацію з копіями підтверджуючих документів, які первинні документи прав власності за ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод» не будівлю магазину (літ. Б) інв. № 790001 (реєстраційний номер ділянки № НОМЕР_10 ), яка розташована за адресою АДРЕСА_8 , кадастровий номер земельної ділянки під магазином № 2310100000:05:008:0118 були надані для реєстрації за ОСОБА_2 (і.п.н. НОМЕР_2 та ОСОБА_3 прав власності на вказаний об`єкт нерухомого майна" нотаріус не могла надати відповідь через обов`язок зберігати в таємниці відомості, одержані нею у зв`язку з вчиненням нотаріальних дій. При цьому нотаріальна таємниця - сукупність відомостей, отриманих під час вчинення нотаріальної дії або звернення до нотаріуса заінтересованої особи, в тому числі про особу, її майно, особисті майнові та немайнові права і обов`язки тощо.

В статті 3 Закону України "Про нотаріат" визначено, що нотаріус - це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності, а також здійснює функції державного реєстратора прав на нерухоме майно у порядку та випадках, встановлених Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (визначення станом на 14.04.2015).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 квітня 2020 року в справі № 474/106/18 (провадження № 61-13847св19) було встановлено, що "вчиняючи нотаріальні дії, нотаріус діє неупереджено, він не може діяти в інтересах жодної з осіб - учасника нотаріальної дії. Нотаріус не стає учасником цивільних правовідносин між цими особами, а отже, не може порушувати цивільні права, які є змістом них відносин. Відсутня і процесуальна заінтересованість нотаріуса в предметі спору та реалізації прийнятого рішення. Виходячи з норм Закону України "Про нотаріат", у нотаріуса немає спільних чи однорідних прав та обов`язків стосовно позивача. Нотаріус вчиняє нотаріальні дії від імені держави, тому в нього не можуть бути спільні чи однорідні права і обов`язки з особами, які звернулися до нього, або з особами, які вирішили, що їх права порушені нотаріальними діями".

Таким чином, нотаріус, жодним чином не пов`язаний ознакою спільності з діями або бездіяльністю будь-якого з осіб пов`язаних з організацією аукціону, його проведенням та учасниками інших подій з ним пов`язаних, а отже не може нести з ними солідарну відповідальність.

Крім цього, також слід зауважити, що нотаріус не є відповідачем у даній справі, адже відповідач - це особа, яка, на думку позивача, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

В даному випадку Вовк І.І. , діючи як нотаріус здійснювала діяльність, яка відповідала законодавству, на підставі поданих документів, виключно, виконуючи свої функції як публічна особа уповноважена на це Державою.

Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача, натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Викладене узгоджується із висновками Верховного Суду, висловленими у постановах від 14 серпня 2019 року у справі № 519/77/18 (провадження № 61-10311св19) та від 15 квітня 2020 року у справі № 474/106/18 (провадження № 61-13847св19).

Відповідач 7 проти позову заперечив, вважає заявлені позовні вимоги у відношенні Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія АСКА" незаконними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Протягом періоду 05.11.2018-14.04.2020 керуючий санацією ОСОБА_1. самоусунулась від виконання обов`язків керуючого санацією боржника, враховуючи розгляд судом її заяви про відсторонення.

Наказом Міністерства юстицію України від 18.09.2020№ 3236/5 анульовано свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від 09.02.2013 року № 152, видане ОСОБА_1 , на підставі її письмової заяви.

01.04.2016 року між ПрАТ "УАСК АСКА" (Страховик) та ОСОБА_1 (Страхувальник) було укладено Договір № 3111602 страхування відповідальності арбітражного керуючого (професійних ризиків арбітражних керуючих за шкоду, заподіяну внаслідок неумисних дій або помилки під час здійснення повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Згідно п. 2.9. даний Договір набуває чинності з 11.04.2016, але не раніше 00 годин дня, наступного за днем надходження мінімальної страхової премії, в розмірі, зазначеному в п. 2.8.3. цього договору на рахунок Страховика та діє протягом одного року з урахуванням умов цього Договору.

Відповідно до п. 2.8.3. мінімальна страхова премія в розмірі 350, 00 грн. сплачується в строк до 11.04.2016 року.

Оплату в розмірі 350 грн. було сплачено ОСОБА_1 08.04.2016 року, що підтверджується квитанцією АТ "КБ "ПриватБанк" № НОМЕР_11 .

29.12.2016 року між ПрАТ "УАСК АСКА" (Страховик) та ОСОБА_1 (Страхувальник) було укладено Додаткову угоду №1 до Договору № 3111602, якою було внесено зміни в п. 2.5.1., п. 2.6.1., п. 2.8.3. в частині збільшення розміру страхової суми (з 500 000 грн. до 1 000 000 грн.) та страхового платежу (з 350 грн. до 409 грн.). Інші умови Договору залишились без змін.

01.04.2017 року між ПрАТ "УАСК АСКА" (Страховик) та ОСОБА_1 (Страхувальник) було укладено Договір № 3390160 страхування відповідальності арбітражного керуючого (професійних ризиків арбітражних керуючих за шкоду, заподіяну внаслідок неумисних дій або помилки під час здійснення повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Згідно п. 2.9. даний Договір набуває чинності з 11.04.2017, але не раніше 00 годин дня, наступного за днем надходження мінімальної страхової премії, в розмірі, зазначеному в п. 2.8.3. цього договору на рахунок Страховика та діє протягом одного року з урахуванням умов цього Договору.

Відповідно до п. 2.8.3. мінімальна страхова премія в розмірі 500, 00 грн. сплачується в строк до 11.04.2017 року.

Оплату в розмірі 500 грн. було сплачено ОСОБА_1 04.04.2017 року, що підтверджується квитанцією АТ "КБ "ПриватБанк" № 0.0.739018642.1.

23.03.2018 року між ПрАТ "УАСК АСКА" (Страховик) та Арбітражним керуючим (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) ОСОБА_1 (Страхувальник) було укладено Договір СТД № 3424654 страхування відповідальності арбітражного керуючого (професійних ризиків арбітражних керуючих за шкоду, заподіяну внаслідок неумисних дій або помилки під час здійснення повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Згідно п. 2.9. даний Договір набуває чинності з 11.04.2018 та діє до 10.04.2019, при надходженні страхової премії в розмірі, зазначеному в п. 2.8.3. цього Договору на рахунок Страховика з урахуванням умов цього Договору.

Відповідно до п. 2.8.3. страхова премія в розмірі 500, 00 грн. сплачується в строк до 26.04.2018 року.

Одноразовий страховий платіж в розмірі 500, 00 грн. було сплачено ОСОБА_1 23.03.2018 року, що підтверджується платіжною інструкцією № 20.

05.03.2019 року між ПрАТ "УАСК АСКА" (Страховик) та Арбітражним керуючим (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) ОСОБА_1 (Страхувальник) було укладено Договір СТД № 3451964 страхування відповідальності арбітражного керуючого (професійних ризиків арбітражних керуючих за шкоду, заподіяну внаслідок неумисних дій або помилки під час здійснення повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Згідно п. 2.9. даний Договір набуває чинності з 11.04.2019 та діє до 10.04.2020, при надходженні страхової премії в розмірі, зазначеному в п. 2.8.3. цього Договору на рахунок Страховика з урахуванням умов цього Договору.

Відповідно до п. 2.8.3. страхова премія в розмірі 500, 00 грн. сплачується в строк до 26.04.2019 року.

Одноразовий страховий платіж в розмірі 250, 00 грн. було сплачено страховим агентом (ФОП Короткий І.І.) 23.03.2018 року, що підтверджується платіжною інструкцією № 20. Частина страхового платежу в розмірі 250, 00 грн. було утримано страховим агентом в якості комісійної винагороди.

Відомості про страхування арбітражного керуючого ОСОБА_1. в період 2015 року у ПрАТ "УАСК АСКА" відсутні.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 352 Господарського кодексу України (надалі по тексту - ГК України) страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб`єктів господарювання (страховиків), пов`язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом сплати страхувальниками страхових платежів. Страхування може здійснюватися на основі договору між страхувальником і страховиком (добровільне страхування) або на основі закону (обов`язкове страхування).

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі по тексту - ЦК України) передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

За змістом ч. 1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно доч.іст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами, (ст. 629 ЦК України).

Добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства. (ч. 1 ст. 6 Закону України "Про страхування")

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про страхування" (в редакції, чинній на момент укладення договорів) видами добровільного страхування можуть бути, страхування цивільно-правової відповідальності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за шкоду, яку може бути завдано у зв`язку з виконанням його обов`язків.

Предметом укладених договорів добровільного страхування є майновий інтерес Страхувальника, пов`язаний з відповідальністю за збиток, заподіяний третім особам при здійсненні Страхувальником професійної діяльності у якості арбітражного керуючого, (п. 1.1.)

Вигодонабувачами за цими Договорами є особи, які мають право на отримання страхового відшкодування за законом (п. 1.3.)

Згідно Розділу 2 вказаних Договорів, страховий випадок - передбачена Договором страхування подія, що відбулась і з настанням якої виникає обов`язок Страховика здійснити виплату страхового відшкодування.

Страховим випадком (подією) за цими Договорами визнається факт виникнення відповідальності Страхувальника відшкодувати третім особам збиток, заподіяний при здійсненні його професійної діяльності в якості арбітражного керуючого внаслідок неналежного виконання своїх обов`язків, в результаті ненавмисних помилок, необережності, упущень, недбалості або некомпетентності Страхувальника.

Третіми особами є фізичні та (або) юридичні особи, які, згідно судочинства справи про відновлення платоспроможності Боржника або визнання його банкрутом, виступають в якості Боржника або кредиторів. Третіми особами не є співробітники Боржника (штатні або позаштатні) під час виконання ними службових, посадових чи інших трудових обов`язків.

Згідно ст. 9 Закону України "Про страхування" страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування.

Відповідно до ч. 2 ст.22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до п. 2.14. договорів, відшкодуванню за цим договором підлягають тільки прямі збитки. Непрямі збитки (включаючи упущену вигоду, утрату прибутку), моральний збиток, включаючи збиток, заподіяний честі, достоїнству, діловій репутації третіх осіб тощо не відшкодовується.

Дана умова узгоджена сторонами в усіх Договорах страхування, укладених між ПрАТ "УАСК АСКА" та арбітражним керуючим ОСОБА_1.

Враховуючи викладене, підстави для задоволення позовних вимог ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" в частині стягнення з ПрАТ "УАСК АСКА" упущеної вигоди за надання в оренду будівлі магазину, яка розташована за адресою АДРЕСА_8 відсутні, оскільки за обраною ОСОБА_1 програмою страхування, упущена вигода не покривається.

Пунктами 3.3. укладених Договорів визначено обов`язки Страхувальника, які необхідно виконати при настанні події, у зв`язку з якою Страхувальнику може бути пред`явлена претензія від третіх осіб. Жодного обов`язку з переліку визначеного п.п. 3.3.1. - 3.3.7. ОСОБА_1 виконано не було.

Відповідно до п.п. 3.4.6. Страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування у випадку, якщо Страхувальник не виконав обов`язки, передбачені цим Договором, а також у випадках, передбачених чинним законодавством України.

Згідно п. 2.2. Договорів, подія визнається страховим випадком при наявності в сукупності таких ознак:

Подія відбулась і заявлена протягом строку дії цього Договору страхування (п.п.2.2.1.), протягом строку дії укладених договорів про подію не заявлялось.

Вихідна генеруюча подія та перше офіційно зареєстроване проявлення шкоди (збитку) відбулось протягом строку дії цього Договору страхування. Страхові виплати, відповідно до умов цього Договору, здійснюються виключно щодо інцидентів, що відбулись і заявлені протягом строку дії цього Договору, а також відносно інцидентів, що відбулись протягом строку дії цього Договору страхування та відповідальності Страхувальника за якими доведена або визнана протягом строку дії Договору страхування, (п. 2.2.7.)

Під вихідною генеруючою подією в рамках цього Договору страхування розуміється подія, яка може призвести до подачі претензії з боку третьої особи до Страхувальника та що настала в період дії цього Договору страхування. Під офіційно зареєстрованим проявом шкоди (збитку) розуміється момент виникнення порушення майнових інтересів третьої особи у зв`язку з професійною діяльністю Страхувальника, у зв`язку з чим третьою особою Страхувальнику пред`являються претензії.

Матеріалами справи про банкрутство підтверджується, що 06.04.2015 року на другий повторний аукціон виставлено лот № 3_3 - будівля магазину, (літ. Б), інв. № 790001 розташованого за адресою, м. Запоріжжя, вул. Сорок років Радянської України, 47а/2. Кінцеві результати аукціону від 06.04.2015 року оформлені Протоколом № 3_3/060415 других повторних відкритих торгів (аукціону), проведеного на ТБ "Херсонська універсальна товарна біржа".

Право власності на будівлю магазину оформлювалось на підставі протоколу других повторних відкритих торгів (аукціону) № 3_3/060415 від 06.04.2015 та акту про передавання права власності на придбане нерухоме майно від 10.04.2015 року. На підставі вищезазначених документів нотаріусом видано свідоцтво про право власності № 3713 від 14.04.2015 року та зареєстровано право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

В рішенні Господарського суду Запорізької області від 29.03.2021 року, суд дійшов до висновку, що проведення спірних аукціонів було передчасним та здійснено з порушенням особливостей проведення аукціону встановлених ст. ст. 65, 66 Закону України "Про банкрутство".

Вищевикладене свідчить, що виникнення порушення інтересів ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" з приводу яких виник даний судовий спір мало місце до укладення з ПрАТ "УАСК АСКА" договорів добровільного страхування (в квітні 2015 року), тобто поза межами строку дії договорів. Отже, заявлена подія не може бути кваліфікована як страховий випадок. Вказані доводи підтверджуються і розрахунком наведеним позивачем в позовній заяві, - розмір упущеної вигоди розраховується з травня 2015 року.

Подія відбулась внаслідок будь-якої дії або бездіяльності Страхувальника у зв`язку із здійсненням Страхувальником професійної діяльності в рамках процедури банкрутства стосовно підприємства/ (п.п. 2.2.2.)

Навіть якщо не враховувати викладених вище доводів щодо відсутності законних підстав для стягнення страхового відшкодування, то слід зазначити що в період: травень 2015 року - березень 2016 року договори з ПрАТ "УАСК АСКА" взагалі не укладались, листопад 2018 року - квітень 2020 року ОСОБА_1 самоусунулась від виконання професійної діяльності в рамках справи № 908/3468/13, квітень 2020 року - відсторонено від виконання професійної діяльності в рамках справи № 908/3468/13 без подальшого відновлення, вересень 2020 року - анульовано свідоцтво, що в силу п. 6.5. Договорів є підставою для припинення дії договору з моменту анулювання даної ліцензії.

На вказані періоди страховий захист не розповсюджувався. страховий захист не поширюється на вимоги, пов`язані із солідарною відповідальністю декількох осіб у частині відповідальності тих з них, відповідальність яких не покривається цим Договором, (п.п. 2.11.13.)

Просить в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод" у відношенні Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія АСКА" - відмовити в повному обсязі.

Відповідач 8 проти позову заперечив, виходячи з наступного.

22.12.2014 між Страховиком та приватним нотаріусом ЗНО Вовк І.І. було укладено Договір добровільного страхування професійної відповідальності нотаріуса № 87/14-оо/Зп1 (надалі - Договір страхування). Відповідно до п. 1.1 Договору страхування, предметом договору є майновий інтерес Страхувальника, що не суперечить Закону і пов`язаний з зобов`язаннями по відшкодуванню третім особам збитків за претензіями та/або позовами, пред`явленими Страхувальнику в зв`язку з заподіянням ним шкоди фізичній особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі внаслідок настання випадків, передбачених умовами договору страхування при виконанні Страхувальником нотаріальних дій, які відносяться до його компетенції згідно Закону України "Про нотаріат". Згідно п. 3.1 Договору, За цим Договором страховим випадком визнається визнаний судом факт настання відповідальності Страхувальника за нанесену шкоду третім особам внаслідок помилкових дій, що безпосередньо пов`язані з виконанням обов`язків нотаріуса, а також дій, що мали бути виконані нотаріусом згідно з його службовими обов`язками та рівнем кваліфікації, але через певні причини, незалежні від свідомості нотаріуса, не були ним виконані, а саме внаслідок: 3.1.1. Необережності; 3.1.2. Професійної помилки; 3.1.3. Браку досвіду. 3.1.4. Інших дій, які не виключаються даним Договором. Тобто, для настання страхового випадку та здійснення страхового відшкодування обов`язковою умовою є обов`язок приватного нотаріуса відшкодувати шкоду, заподіяну третій особі. При цьому, факт настання страхового випадку встановлюється на підставі судового рішення, що набрало законної сили, яким визначено розмір заподіяної третій особі майнової шкоди.

Таким чином, підтвердженням настання страхового випадку та здійснення страхового відшкодування обов`язковою умовою є наявність судового рішення, що набрало законної сили, яким встановлено, що Позивачу внаслідок незаконних дій або недбалості приватного нотаріуса ЗНО Вовк І.І. завдано шкоди, визначено її розмір та зобов`язано приватного нотаріуса її відшкодувати. Наголошуємо, у матеріалах справи таке рішення відсутнє. Позивач, аргументуючи позов до Страховика посилається на рішення Господарського суду Запорізької області від 29.03.2021 у справі № 908/3468/13, яким визнано недійсними результати аукціонів з продажу майна ПАТ "ЗАПОРІЗЬКИЙ СТАЛЕПРОКАТНИЙ ЗАВОД".

Однак, вказане рішення не свідчить про те, що судом було встановлено, що Позивачу внаслідок незаконних дій або недбалості приватного нотаріуса ЗНО Вовк І.І. завдано шкоди, визначено її розмір та зобов`язано приватного нотаріуса її відшкодувати, що є обов`язковою умовою для підтвердження факту настання страхового випадку та підставою для здійснення страхового відшкодування згідно укладеного Договору страхування.

Крім того, відповідно до умов укладеного Договору страхування, сторони погодили підстави, за наявності яких не настає обов`язок Страховика здійснити виплату страхового відшкодування. Відповідно до п. 3.3 Договору страхування, Страховик несе відповідальність за претензіями (позовами) від третіх осіб, що заявлені Страхувальнику протягом дії Договору або протягом місяця з моменту закінчення дії Договору, якщо події, що призвели до завдання збитку третім особам , відбулися в період дії.

Згідно п. 3.5.4 Договору страхування, не визнається страховим випадком подія, що призвела до завдання шкоди третім особам та страхове відшкодування не виплачується, якщо збитки які були заявлені Страхувальнику третіми особами в термін, що перевищує один місяць з моменту закінчення дії Договору. Згідно п. 5.1. Договору страхування, договір набуває чинності з моменту надходження страхового платежу, вказаного в п. 4.2 Договору, на поточний рахунок чи до каси Страховика та діє до 24 - 00 години 21 грудня 2015 року. Відтак, події, які на думку Позивача, є підставою для стягнення зі Страховика страхового відшкодування, не можуть бути визнані страховим випадком. Крім того, відповідно до п. п. 3.6.2, 3.6.4. Договору страхування при страхуванні згідно з умовами Договору страхове покриття не розповсюджується на відповідальність Страхувальника за штрафи, пені та інші фінансові та адміністративні санкції які застосовуються до третіх осіб, а також упущена вигода третіх осіб, чисті фінансові збитки третіх осіб.

Таким чином, згідно умов Договору, заявлені повивачем вимоги, зокрема до Страховика, щодо відшкодування упущеної вигоди не можуть бути задоволені. Окремо зазначаємо, що положення ст. 27 Закону України "Про нотаріат" не вказують на винність поведінки нотаріуса як підставу для покладення на нього відповідальності. При з`ясуванні цього питання потрібно керуватися загальними нормами цивільного права.

Законодавство України передбачає два види відповідальності - договірна та позадоговірна. Згідно з ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність при наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Загальні підстави позадоговірної відповідальності містяться в ст. 1166 ЦК України, якою встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Так, для застосування ст. 27 Закону України "Про нотаріат", яка передбачає можливість відшкодування потерпілому завданої шкоди у випадку незаконних дій приватного нотаріуса при наявності в діях приватного нотаріуса вини у формі умислу чи необережності (недбалості), є необхідним встановлення всіх складових правопорушення, при наявності яких настає цивільна відповідальність за завдану шкоду. Для покладення відповідальності на заподіювана майнової шкоди необхідна сукупність таких обов`язкових умов: а) наявність шкоди; б) протиправність дій заподіювана шкоди; в) причинний зв`язок між протиправною поведінкою заподіювана і шкодою; г) вина в заподіянні шкоди.

Згідно зі ст. ст. 16, 22 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права і інтересу. Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Таким чином, саме на Позивача покладається обов`язок довести наявність всіх складових правопорушення, при наявності яких настає цивільна відповідальність приватного нотаріуса ЗНО Вовк І.І.

Водночас, Позивачем не доведено що Позивачу внаслідок незаконних дій або недбалості приватного нотаріуса ЗНО Вовк І. І. завдано шкоди, визначено її розмір та зобов`язано приватного нотаріуса її відшкодувати, що є підставою для визнання випадку страховим та здійснення страхового відшкодування. Також варто зазначити, що Позивач, звертаючись із позовом як до приватного нотаріуса Вовк І.І., так і до ПрАТ "СК "АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ" зазначає, що підставою для заявлення таких позовних вимог є, начебто, порушення приватним нотаріусом Вовк І.І. порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, а саме видачу 14.04.2015 ОСОБА_2. свідоцтва про право власності № 3713, що, на думку Позивача є підставою для відшкодування нотаріусом шкоди та, відповідно, стягнення страхового відшкодування з ПрАТ "СК "АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ".

Позивач вважає, що нотаріусом Вовк І.І. допущено порушення порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно (затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 868 від 17.10.2013 року) (в редакції діючій на 14.04.2015), а саме підпункту 3 пункту 15, в частині не встановлення відповідності заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, та не встановлення відсутності суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, зокрема щодо відомостей про нерухоме майно, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах.

Додатково позивач посилається на ч. 1 ст. 23 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Однак, варто зауважити, що редакція ч. 1 ст. 23 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" станом на 14.04.2015 (редакція Закону від 05.04.2015) не відповідає нормі, зазначеній у позові. Неподання заявником чи неотримання державним реєстратором у порядку, визначеному цим Законом, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем в електронній формі чи документів із паперових носіїв інформації, що містять відомості про зареєстровані речові права до 1 січня 2013 року. Крім того, позивач посилається на пп. 8 ч. 1 ст. 24 "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Однак пп. 8 ч. 1 ст. 24 був відсутній станом на 14.04.2015 (редакція Закону від 05.04.2015).

Таким чином, доводи позивача на незаконність дій приватного нотаріуса, як реєстратора з посиланням на вищевказані норми є неспроможними, при цього документи які були надані нотаріусу були достатніми для видачу свідоцтва та його реєстрації.

Діяльність нотаріусів в Україні врегульовано Законом України "Про нотаріат", Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами, України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України № 296/5 22.02.2012. В статті 3 Закону України "Про нотаріат" визначено, що нотаріус - це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності, а також здійснює функції державного реєстратора прав на нерухоме майно у порядку та випадках, встановлених Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (визначення станом на 14.04.2015). У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 квітня 2020 року в справі № 474/106/18 (провадження № 61-13 847св 19) було встановлено, що "вчиняючи нотаріальні дії, нотаріус діє неупереджено, він не може діяти в інтересах жодної з осіб - учасника нотаріальної дії. Нотаріус не стає учасником цивільних правовідносин між цими особами, а отже, не може порушувати цивільні права, які є змістом цих відносин. Відсутня і процесуальна заінтересованість нотаріуса в предметі спору та реалізації прийнятого рішення".

Виходячи з норм Закону України "Про нотаріат", у нотаріуса немає спільних чи однорідних прав та обов`язків стосовно позивача. Нотаріус вчиняє нотаріальні дії від імені держави, тому в нього не можуть бути спільні чи однорідні права і обов`язки з особами, які звернулися до нього, або з особами, які вирішили, що їх права порушені нотаріальними діями». Таким чином, нотаріус, жодним чином не пов`язаний ознакою спільності з діями або бездіяльністю будь-якого з осіб пов`язаних з організацією аукціону, його проведенням та учасниками інших подій з ним пов`язаних, а отже не може нести з ними солідарну відповідальність.

Крім цього, також слід зауважити, що нотаріус, як і страхова компанія, з якою був укладений договір страхування відповідальності нотаріуса не є належними відповідачами у даній справі, адже відповідач - це особа, яка, на думку позивача, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача.

В даному випадку Вовк І.І. , діючи як нотаріус здійснювала діяльність, яка відповідала законодавству, на підставі поданих документів, виключно, виконуючи свої функції як публічна особа уповноважена на це Державою.

Доказів на підтвердження завдання шкоди Позивачу нотаріусом Вовк І.І. матеріали справи не містять, відтак, відсутні підстави для стягнення коштів на користь Позивача як з нотаріуса Вовк І.І, так і зі Страховика.

Просить відмовити в задоволенні позову.

Відповідачі 4-6 проти позову не заперечили, вимог суду не виконали.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - ОСОБА_5 зазначає, що в повній мірі погоджується з поданим позовом до вказаних осіб про відшкодування боржнику збитків, звертає увагу на те, що судова процедура банкрутства ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" триває біля 10 років, вартість процедури банкрутства складає щонайменше 53 886 053, 57 грн., тобто 100 % від вартості заводу. З урахуванням проведеної з 24.12.2013 по 21.02.2014 арбітражним керуючим Персюком С.В. інвентаризації на ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод", товариство на початок процедури банкрутства володіло майном, вартість якого складало щонайменше 53 886 053, 57 грн. Після здійснення повноважень арбітражними керуючими ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" Персюк С.В. та ОСОБА_1 , у товариства відсутнє будь-яке майно, завод повністю зруйнований. Згідно з узагальненими даними арбітражного керуючого ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" ОСОБА_1., станом на теперішній час погашено всього кредиторських вимог на загальну суму 12 448, 92 грн. Таким чином, ефективність процедури банкрутства ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" можливо оцінити не те що на низькому рівні, воно за всіма показниками ідентифікується як розкрадання майна ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод". Показники проведеної процедури банкрутства ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" очевидно свідчать про нанесення боржнику шкоди в особливо великих розмірах. Якщо на початок процедури банкрутства завод існував (хоча і з деякими проблемами), мав нерухоме, рухоме майно (хоча і не у повному обсязі), вартістю 53 886 053, 57 грн., то після того як до керівництва боржником прийшли арбітражні керуючі Персюк С.В. та ОСОБА_1 , завод перестав існувати. Вина арбітражного керуючого ОСОБА_1. не скільки в тому, що вона як свідчить рішення Господарського суду Запорізької області 29.03.2021 у справі № 908/3468/13 виконувала санаційні заходи у вигляді розпродажу майна (наразі не стоїть питання щодо вартості такого розпродажу) саме в процедурі ліквідації, а в тому що вона взагалі не вбачала в таких заходах шкоду для боржника, яка призведе до повного знищення боржника, та не оскаржувала неправомірні рішення комітету кредиторів, судові рішення, неправомірні правочини. До того ж, арбітражний керуючий ОСОБА_1. сама приймала участь у реалізації фраудаторних правочинів. Через повний розпродаж майна боржника на аукціонах та ще й по заниженим цінам, ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" були нанесені несумісні з продовженням господарської діяльності збитки. Арбітражний керуючий ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" ОСОБА_1. не тільки не здійснювала аналіз затверджених комітетом кредиторів заходів плану санації щодо того, наскільки розпродаж майна боржника буде здійснюватися в інтересах боржника, але в такому розпродажу сама приймала участь, організовувала аукціони, де розпродувалось майно за копійки, в подальшому такі рішення нею не оскаржувались. Таким чином, ми вважаємо, що не дивлячись на зовнішню відповідність діючим нормам законодавства рішень, дій та правочинів, які вчинялися арбітражними керуючими ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод", однак ними використовувались належні їм суб`єктивні права на шкоду інтересам ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" та кредиторів, що призвело до повного знищення заводу. Завдання майнової (матеріальної) шкоди є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків (п. 3 ч.2 ст. 11 ЦК України). Вважає, що в позовній заяві доведено, що: 1) дії арбітражного керуючого ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" ОСОБА_1. при продажу магазину суперечили інтересам боржника ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" та його кредиторів. Дії інших відповідачів були похідними, направленими на реалізацію задумів арбітражного керуючого; 2) в позовній заяві визначений конкретний розмір збитків, яких зазнав боржник та його кредитори. Вважає в даному випадку збитки мають бути ототожнені з доходами (упущена вигода), які могли бути отримані ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод", якби нерухоме майно було передано в оренду, починаючи ще з 2014 року; 3) також доведено те, що розмір збитків пов`язаний з неправомірним діями відповідачів; 4) крім того доведено наявність вини відповідачів у збитках, тобто не отриманих ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" орендних платежів від оренди магазину". Просить задовольнити вимоги позовної заяви.

Кредитор Руденко А.П. позовні вимоги ПАТ "ЗСПЗ" підтримав.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою господарського суду Запорізької області від 21.11.2013 року порушено провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод".

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 16.01.2014 року затверджено реєстр вимог кредиторів ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" з урахуванням визнаних судом вимог та з урахуванням окремо включених до реєстру вимог ТОВ "Енергомаш-Інвест", м. Київ в розмірі 6 936 888, 58 грн. (у тому числі 102 766, 83 грн. пеня), які забезпечені заставою майна боржника, а також вимог із заробітної плати працівникам в розмірі 463 481, 50 грн. першої черги задоволення.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.02.2014 року введено процедуру санації ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод", встановлено строк санації у шість місяців, керуючим санацією призначено арбітражного керуючого Персюка Сергія Володимировича.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 03.03.2014 року затверджено план санації ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод", який схвалено комітетом кредиторів (протокол засідання комітету кредиторів б/н від 25.02.2014).

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 05.12.2014 у справі № 908/3468/13 звільнено арбітражного керуючого Персюка С.В. від виконання обов`язків керуючого санацією ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод"; керуючим санацією ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" призначено арбітражного керуючого ОСОБА_1; зобов`язано арбітражного керуючого ОСОБА_1. здійснити та завершити процедуру санації боржника відповідно до Закону.

Постановою господарського суду Запорізької області від 30.03.2015 року Публічне акціонерне товариство "Запорізький сталепрокатний завод" визнано банкрутом, припинено процедуру санації Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод", відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого ОСОБА_1.

На офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 30.03.2015 за № 16340 оприлюднено повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Зазначена постанова від 30.03.2015 оскаржувалася в апеляційному, касаційному порядку. Тривалий період справа № 908/3468/13 перебувала за межами господарського суду Запорізької області.

Постановою Вищого господарського суду від 12.04.2016 постанову господарського суду Запорізької області від 30.03.2015 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 16.12.2015 у справі № 908/3468/13, в частині припинення процедури санації Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод", визнання Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури - залишено без змін.

Постановою суду від 26.03.2018 року (суддя Черкаський В.І.) на підставі ст. 325 ГПК України постанову господарського суду Запорізької області № 908/3468/13 від 30.03.2015 року скасовано. Припинено повноваження ліквідатора Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод" - ОСОБА_1. Відновлено процедуру санації Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод" та повноваження керуючого санацією ОСОБА_1.

Тобто, у період 30.03.2015-26.03.2018 у справі про банкрутство ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" № 908/3468/13 здійснювалась процедура ліквідації боржника.

Ухвалою суду від 14.04.2020 (суддя Сушко Л.М.) відсторонено арбітражного керуючого ОСОБА_1. від виконання повноважень керуючого санацією ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод". Керуючим санацією ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" призначено арбітражного керуючого Оберемка Романа Анатолійовича.

Станом на момент подання позову та станом на 15.08.2023 у справі № 908/3468/13 продовжується процедура санації.

Позивачем заявлений позов щодо стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди з відповідачів 1-8, зокрема, з:

- відповідача 1, враховуючи її неналежне виконання обов`язків керуючого санації (не виконання плану санації, затвердженого судом у справі про банкрутство № 908/3468/13 в частині здачі в оренду магазину та не отримання доходу в інтересах кредиторів боржника/позивача) та ліквідатора (продаж майна позивача на аукціоні від 06.04.2015, результати якого визнані судом недійсним у справі № 908/3468/13, рішення від 29.03.2021);

- відповідача 2, враховуючи її недобросовісну поведінку при укладанні з ОСОБА_3 договору купівлі-продажу будівлі, посвідченого 09.10.2017 приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Вовк І.І, за реєстр. № 6868;

- відповідача 3, враховуючи порушення ним порядку видачі свідоцтва про право власності № 3713 від 14.04.2015, порядку державної реєстрації прав на об`єкт нерухомості придбаного відповідачем 2 на аукціоні від 06.04.2015, результати якого визнані судом недійсним у справі № 908/3468/13, рішення від 29.03.2021;

- відповідача 4, враховуючи продовження розпорядження ним майном позивача, реалізованого на аукціоні від 06.04.2015, результати якого визнані судом недійсним у справі № 908/3468/13, рішення від 29.03.2021 та рішення від 05.01.2022 № 90/3468/13 (908/1681/21);

- відповідача 5, враховуючи користування ним майном позивача, реалізованого на аукціоні від 06.04.2015, результати якого визнані судом недійсним у справі № 908/3468/13, рішення від 29.03.2021 та рішення від 05.01.2022 № 90/3468/13 (908/1681/21));

- відповідача 6 , враховуючи страхування ним відповідальності відповідача 1;

- відповідача 7, враховуючи страхування ним відповідальності відповідача 1;

- відповідача 8, враховуючи страхування ним відповідальності відповідача 3.

Аналіз змісту статей 22 Цивільного Кодексу України (надалі за текстом - "ЦК України"), 224, 225 Господарського Кодексу України (надалі за текстом - "ГК України") свідчить, що збитками є об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов`язане з утиском його інтересів, як учасника певних суспільних відносин і що виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною (частина друга статті 224, частина перша статті 225 ГК України).

За загальним правилом, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, шкоди, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та шкодою, вини.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина перша статті 1166 Цивільного кодексу України).

Збитки, як правова категорія, включають в себе упущену (втрачену) вигоду (lucrum cessans), яка відрізняється від реальних збитків (damnum emergens) тим, що реальні збитки характеризують зменшення наявного майна потерпілого (проведені витрати, знищення і пошкодження майна тощо), а у разі упущеної вигоди наявне майно не збільшується, хоча і могло збільшитися, якби не правопорушення.

Таким чином, для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди необхідна наявність усіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення: 1) протиправної поведінки особи (боржника); 2) збитків, заподіяних такою особою; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи і збитками; 4) вини особи, яка заподіяла збитки, у тому числі встановлення заходів, вжитих кредитором для одержання такої вигоди. За відсутності одного із елементів складу цивільного правопорушення відповідальності з відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди не настає (висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 09.10.2018 у справі № 908/2261/17, від 31.07.2019 у справі № 910/15865/14).

Неодержаний дохід (упущена вигода) - це розрахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на доказах, які підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб`єктом господарювання певних грошових сум, якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення.

Враховуючи, що за правилами статті 22 ЦК України у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов`язання, звернення з вимогою про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди покладає на кредитора (позивача) обов`язок також довести, окрім наведеного, реальну можливість отримання визначених ним доходів, тобто, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила можливості їх отримання.

Також позивач має довести, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток (подібні за змістом висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 750/8676/15-ц (провадження № 14-79цс18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.06.2020 у справі № 910/12204/17, від 16.06.2021 у справі № 910/14341/18).

У цивільному праві протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою полягає в тому, що шкода стає об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Під шкодою розуміється майнова шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, а також немайнова шкода, заподіяна юридичній особі, що полягає у втратах немайнового характеру, що настали у зв`язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.

Вина заподіювача збитків є суб`єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.

Стосовно протиправної поведінки відповідача 1.

Відповідно до частини першої статті 41 Закону про банкрутство (в редакції від 06.02.2015), ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред`являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості.

Механізм захисту права кредитора, інших учасників справи про банкрутство від помилки або незаконних дій ліквідатора законодавець реалізував серед іншого, визначивши обсяг і підстави відповідальності арбітражного керуючого за невиконання або неналежне виконання обов`язків у частинах восьмій та дев`ятій статті 3-1 Закону про банкрутство.

На відшкодування завданої неправомірними діями ліквідатора шкоди спрямовані приписи частини сьомої статті 31 Закону про банкрутство щодо обов`язкового страхування діяльності арбітражного керуючого та можуть бути застосовані загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, передбачені статтею 1166 ЦК України.

Відповідні гарантії закріплено у Кодексі України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), що введений в дію 21.10.2019, який серед іншого визначає підстави і порядок відшкодування шкоди, заподіяної з вини арбітражного керуючого.

За змістом статті 25 КУзПБ шкода, заподіяна особі внаслідок незаконних дій арбітражного керуючого, відшкодовується відповідно до закону, а заподіяна особі внаслідок неумисних дій або помилки арбітражного керуючого - за рахунок страхування його професійної відповідальності. Шкода, заподіяна особі внаслідок умисних дій чи бездіяльності арбітражного керуючого, відшкодовується арбітражним керуючим.

Згідно з положеннями статті 41 Закону про банкрутство ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку. Ліквідатор з дня свого призначення, зокрема, здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; формує ліквідаційну масу; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом, продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом.

Стаття 43 Закону про банкрутство визначає, що майно, яке підлягає реалізації у ліквідаційній процедурі, оцінюється ліквідатором. Початковою вартістю цілісного майнового комплексу є сукупність визнаних у встановленому цим Законом порядку вимог кредиторів.

Згідно до частини першої статті 44 Закону про банкрутство після проведення інвентаризації та оцінки майна ліквідатор здійснює продаж майна банкрута такими способами: проведення аукціону; продаж безпосередньо юридичній або фізичній особі. Вибір способів продажу активів здійснюється ліквідатором з метою забезпечення його відчуження за найвищою ціною. Ліквідатор має право самостійно проводити торги на аукціоні відповідно до законодавства або залучити на підставі договору організатора аукціону - юридичну особу, яка відповідно до установчих документів має право проводити торги. Організатор аукціону не може бути заінтересованою особою стосовно кредитора чи боржника. Ліквідатор здійснює продаж майна боржника у вигляді цілісного майнового комплексу. У разі якщо продати майно боржника у вигляді цілісного майнового комплексу не вдалося, ліквідатор здійснює продаж майна боржника частинами.

Статтею 49 Закону про банкрутство передбачено, що Організатором аукціону є визначена замовником фізична або юридична особа, що має ліцензію на проведення торгів і з якою замовник аукціону уклав договір на проведення аукціону. Організатор аукціону визначається замовником за конкурсом, що проводиться у визначеному замовником порядку, основними критеріями якого вважаються наявність ліцензії, достатній, але не менш як три роки, досвід проведення аукціонів, запропонована найменша сума винагороди.

Порушення порядку організації будь-якого з вказаних елементів доказування, а саме: правил, які визначають процедуру підготовки та проведення аукціону; правил, які регулюють сам порядок проведення аукціону; правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів аукціону, є підставою для визнання результатів аукціону недійсними в цілому (аналогічна позиція наведена у постановах Верховного Суду від 26.02.2019 року у справі № 911/3132/17, від 31.07.2019 року у справі № 5004/1537/12, від 21.11.2019 року у справі № 20/5007/1475-Б/12).

Згідно усталеної практики Верховного Суду при вирішенні спору про визнання недійсними результатів торгів (аукціону) необхідним є встановлення чи мало місце порушення вимог законодавства при його проведенні; чи вплинули ці порушення на результати аукціону; чи мало місце порушення прав і законних інтересів особи, яка оспорює результати аукціону (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.03.2018 року у справі № 911/494/17, від 25.04.2018 року у справі № 910/16955/17, від 11.06.2019 року у справі № 920/1316/14, від 26.09.2019 року у справі № 11/19).

29.03.2021 Господарський суд Запорізької області ухвалив рішення у справі № 908/3468/13, яким, зокрема, позов фізичної особи - підприємця Руденка Анатолія Петровича (вх. № 08-06/229 від 05.01.2017) задовольнив частково. Визнав недійсними результати аукціонів з продажу майна Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод", які відбулися на товарній біржі "Херсонська універсальна товарна біржа" та оформлені протоколами від 06.04.2015 року за № 1_3/060415, № 3_3/060415. Вказане рішення суду набрало законної сили 02.05.2021.

Судом установлено, що через 6 днів після визнання позивача банкрутом - 06.04.2015 року на другий повторний аукціон виставлено лот № 3_3 - будівля магазину, (літ. Б), інв. № 790001 розташованого за адресою, м. Запоріжжя, вул. Сорок років Радянської України, 47а/2.

Кінцеві результати аукціону від 06.04.2015 року оформлені Протоколом № 3_3/060415 других повторних відкритих торгів (аукціону), проведеного на ТБ "Херсонська універсальна товарна біржа". Переможцем аукціону визначено ОСОБА_2.

При винесенні рішення від 29.03.2021 суд дійшов до висновку, що проведення спірних аукціонів було передчасним та здійснено з порушенням особливостей проведення аукціону відповідно до ст. ст. 65, 66 Закону про банкрутство.

Право власності на магазин, розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Незалежної України/Сталеварів 47а/2, оформлювалось відповідно до вимог ст. 75 Закону про банкрутство, на підставі протоколу других повторних відкритих торгів (аукціону) № 3_3/060415 від 06.04.2015 та акту про передавання права власності на придбане нерухоме майно від 10.04.2015 року. На підставі вищезазначених документів нотаріусом Вовк І.І. видано свідоцтво про право власності № 3713 від 14.04.2015 року та зареєстровано право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Отже, договір між ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" та ОСОБА_2 не укладався.

Судом установлено, що у період 30.03.2015-26.03.2018 повноваження ліквідатора виконувала відповідач 1, саме її протиправна поведінка, а саме: недодержання вимог ст. 38 Закону про банкрутство - не додержання граничного строку на отримання заяв грошових вимог кредиторів до боржника - два місяці з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури (№ 16340 від 30.03.2015), ст. 44 - не проведення інвентаризації та оцінки майна позивача, продаж майна не у вигляді цілісного майнового комплексу, ст. 49 Закону - визначення організатору аукціону не за конкурсом, призвела до реалізації майна позивача на аукціоні від 06.04.2015 року, результати якого оформлені Протоколом № 3_3/060415 других повторних відкритих торгів (аукціону), проведеного на ТБ "Херсонська універсальна товарна біржа" та визнані недійсними.

Судом установлено, що рішенням господарського суду Запорізької області від 05.01.2022 № 90/3468/13 (908/1681/21) позов задоволено частково. Визнано недійсним Свідоцтво від 14.04.2015 № 3713, яке видане на підставі акту про передавання права власності на куплене нерухоме майно від 10 квітня 2015 і протоколу про проведення аукціону, складеного Товарною біржею "Херсонська універсальна біржа" від 06 квітня 2015 № 3_3/060415, приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Вовк І.І., на підставі якого за ОСОБА_2 ( АДРЕСА_12 , податковий номер за ДРФОПП НОМЕР_2 ) належить право власності на нерухоме майно, що складається з будівлі магазину літ. Б, інв. № 790001, розташованого за адресою: АДРЕСА_8 . Визнано недійсним Договір купівлі-продажу будівлі, укладений між ОСОБА_2 ( АДРЕСА_12 , податковий номер за ДРФОПП НОМЕР_2 ) та ОСОБА_3 ( АДРЕСА_13 , податковий номер за ДРФОПП НОМЕР_3 ) та посвідчений 09.10.2017 приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Вовк І.І, за реєстр. № 6868, будівлі магазину літ. Б, інв. № 790001, розташованого за адресою: АДРЕСА_8 , загальною площею 88, 5 кв.м., кадастровий номер земельної ділянки під магазином № 2310100000:05:008:0118. Скасовано Рішення приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Вовк І.І. від 09.10.2017 індексний № 37480218 про державну реєстрацію права власності на будівлю магазину (літ. Б), інв. № 790001 (реєстраційний номер об`єкту № 40352523101), розташованої за адресою АДРЕСА_8 , кадастровий номер земельної ділянки під магазином № 2310100000:05:008:0118, з одночасним припиненням речового права власності ОСОБА_3 ( АДРЕСА_13 , податковий номер за ДРФОПП НОМЕР_3 ) на зазначене майно. Витребувано ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод" будівлю магазину (літ. Б), інв. № 790001 (реєстраційний номер об`єкту № 40352523101), яка розташована за адресою АДРЕСА_8 , кадастровий номер земельної ділянки під магазином № 2310100000:05:008:0118. В іншій частині позову відмовлено.

Зазначеним рішенням від 05.01.2022 № 90/3468/13 (908/1681/21) судом установлено, що право власності на магазин, розташований за адресою АДРЕСА_8 , оформлювалось відповідно до вимог ст. 75 Закону про банкрутство, на підставі протоколу других повторних відкритих торгів (аукціону) № 3_3/060415 від 06.04.2015 та акту про передавання права власності на придбане нерухоме майно від 10.04.2015. На підставі вищезазначених документів нотаріусом видано свідоцтво про право власності № 3713 від 14.04.2015 та зареєстровано право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Отже, договір між боржником та відповідачем 1 не укладався.

Також установлено, що 09.10.2017 між ОСОБА_12 (надалі - Продавець) та ОСОБА_3 (надалі - Покупець) укладено Договір купівлі-продажу будівлі (надалі - Договір).

Відповідно до ст. 1 п. 1.1. Договору Продавець продав (передав у власність Покупця), а Покупець купив (прийняв у власність) будівля магазину літ. Б, інв. № 790001, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_8 , загальною площею 88, 5 кв.м., і сплатив за нього визначену за домовленістю сторін ціну.

Договір посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Вовк І.І. 09.10.2017 та зареєстрованого в реєстрі за № 6868.

Як свідчать відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно реєстраційний номер 40352523101 від 09.10.2017, Тип права власності: право власності; Дата, час державної реєстрації: 09.10.2017 16:35:07; Державний реєстратор: приватний нотаріус Вовк І.І. Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області; Підстава для державної реєстрації: договір купівлі-продажу, будівлі, серія та номер: 6868, виданий 09.10.2017, видавник: Вовк І.І., приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області; Підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 37480218 від 09.10.2017 16:43:41, приватний нотаріус Вовк І.І. Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області; Форма власності: приватна; Розмір частки: 1/1; Власники: ОСОБА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , паспорт громадянина України, серія та номер: НОМЕР_12 , виданий 15.05.1997, видавник: Заводський РВ УМВС України в Запорізькій області, країна громадянства: Україна.

10.10.2017 між гр. ОСОБА_3 (надалі - Орендодавець) та ОСОБА_4 (надалі - Орендар) укладено Договір найму (Оренди) будівлі (надалі - Договір).

Відповідно до розділу 1 п. 1.1 Договору Орендодавець зобов`язується передати, а Орендр зобов`язується прийняти в безстрокове платне користування (оренду) нерухоме майно - будівлю магазину літ. Б, інв. № 790001, загальною площею 88, 5 кв.м. (надалі в тексті "Об`єкт оренди"), який належить Орендодавцю на підставі Договору купівлі-продажу будівлі, посвідченого Вовк І.І. приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області 09.10.2017 року за р. 6868.

Право власності на нерухоме майно зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 40352523101.

Адреса Об`єкту оренди: м. Запоріжжя, вул. Незалежної України/вул. Сталеварів, буд. 47а/2, будівля магазину літ. Б, інв. № 790001 (ч. 1 п. 1.1.1. Договору).

На підставі відповіді № 178079 від 09.08.2023 з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності позивача на підставі рішення від 05.01.2022 № 90/3468/13 (908/1681/21) зареєстровано на об`єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_8 , будівля магазину літ. Б, інв. № 790001, загальною площею 88, 5 кв.м. - 02.03.2023, 14:01:19.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи надані позивачем докази, а також спростування їх відповідачами під час розгляду позову, суд дійшов висновку про недоведеність протиправної поведінки:

- відповідача 1 - в частині невиконання плану санації позивача. Так, у період виконання відповідачем 1 повноважень керуючого санацією 05.12.2014- 29.03.2015 судом не розглядались скарги на дії (бездіяльність) арбітражного керуючого ОСОБА_1. При винесенні постанови від 30.03.2015 суд установив, що "суду представлено звіт керуючого санацією, згідно з яким план санації виконано не в повному обсязі, залишок нереалізованих активів боржника в будь-якому разі не надасть можливості повністю розрахуватися за планом, платоспроможність боржника за обставин, що об`єктивно склалися, відновити неможливо", "При призначенні ліквідатором арбітражного керуючого ОСОБА_1. судом враховано, що вона належним чином виконувала функції керуючого санацією боржника, є детально обізнаною у справах підприємства боржника, має відомі суду гідні професійні характеристики, достатній досвід у діяльності арбітражного керуючого, позитивні результати в роботі, необхідні організаційно-технічні можливості і це дозволяє дійти висновку, що арбітражний керуючий ОСОБА_1. здатна належним чином виконувати обов`язки ліквідатора боржника". До справи № 908/3468/13 (т. 73, а.с. 106-124) залучено виписка АТ "Банк Кредит Дніпро" за період з 29.10.13 по 01.11.2019 стосовно сплати відповідачем 2 орендної плати у розмірі 2 000 грн. на місяць за користування магазином за адресою: АДРЕСА_8 у процедурі санації за договором 01-04/2014 від 04.02.2014, яка доводить отримання позивачем коштів від відповідача 2 за оренду магазина;

- відповідача 2 - при укладанні з ОСОБА_3 договору купівлі-продажу будівлі, посвідченого 09.10.2017 приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Вовк І.І, за реєстр. № 6868. Так, рішенням від 05.01.2022 № 90/3468/13 (908/1681/21), яким визнано недійсним договір від 09.10.2017, установлено, що внаслідок визнання недійсним в судовому порядку результатів аукціонів з продажу майна Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод", які відбулися на товарній біржі "Херсонська універсальна товарна біржа" та оформлені протоколами від 06.04.2015 року за № 1_3/060415, № 3_3/060415, предметом якого також було спірне у даній справі майно, то реєстрація права власності на спірне майно за ОСОБА_2 та отримання відповідного свідоцтва відбулась без наявності на це законних підстав. Зазначеним рішенням договір від 09.10.2017 не визнавався фіктивним (ст. 234 ЦК України);

- відповідача 3 - в порушенні ним порядку видачі свідоцтва про право власності № 3713 від 14.04.2015 та державної реєстрації прав на об`єкт нерухомості придбаного відповідачем 2 на аукціоні від 06.04.2015, результати якого визнані судом недійсним у справі № 908/3468/13, рішення від 29.03.2021). Редакція ч. 1 ст. 23 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" станом на 14.04.2015 (редакція Закону від 05.04.2015) не відповідає нормі, зазначеній у позові. Так згідно діючій редакції ст. 23 Закону - "державна реєстрація права власності та інших речових прав зупиняється у разі прийняття рішення суду про заборону вчинення дій, пов`язаних з державною реєстрацією таких прав". Позивач не надав суду рішення суду про заборону вчинення дій, пов`язаних з державною реєстрацією таких прав. Крім того, позивач посилається на п.п. 8 ч. 1 ст. 24 "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Однак, п.п. 8 ч. 1 ст. 24 був відсутній станом на 14.04.2015 (редакція Закону від 05.04.2015). Таким чином, доводи позивача на незаконність дій приватного нотаріуса, як реєстратора з посиланням на вищевказані норми є неспроможними, при цього документи які були надані нотаріусу були достатніми для видачу свідоцтва та його реєстрації;

- відповідача 4 - в продовженні розпорядження ним майном позивача, реалізованого на аукціоні від 06.04.2015, результати якого визнані судом недійсним у справі № 908/3468/13, рішення від 29.03.2021). Позивач не надав доказів отримання відповідачем 4 вимоги від щодо повернення майна, зазначеній в претензії позивача № 2/09/22-1 від 22.09.2022. До того ж на момент подання позову право власності позивача на підставі рішення від 05.01.2022 № 90/3468/13 (908/1681/21) не було зареєстровано на об`єкт нерухомості за адресою: м. Запоріжжя, вул. Незалежної України/вул. Сталеварів, буд. 47а/2, будівля магазину літ. Б, інв. № 790001, загальною площею 88, 5 кв.м. Реєстрація здійснена 02.03.2023, 14:01:19;

- відповідача 5 - при користуванні ним майном позивача, реалізованого на аукціоні від 06.04.2015, результати якого визнані судом недійсним у справі № 908/3468/13, рішення від 29.03.2021). Позивач не надав доказів отримання відповідачем 5 вимоги від щодо повернення майна.

Відповідно до вимог ст. 38 Закону про банкрутство з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу за виключенням укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації тощо.

Згідно ст. 28 Закону України про банкрутство керуючий санацією має право розпоряджатися майном боржника відповідно до плану санації та з урахуванням обмежень, передбачених законодавством.

Позивач не обґрунтував належними доказами обсягу збитків, які б могли бути реально отримані при належному виконанні відповідачем 1 обов`язків ліквідатора (період 30.03.2015-26.03.2018), керуючого санацією (періоди: 05.12.2014-29.03.2015, 27.03.2018 - 13.04.2020) у період травня 2015 року - вересня 2022 року. Реальну можливість отримання визначених ним доходів.

Позивач не довів, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача 1 стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.

Враховуючи висновки стосовно протиправної поведінки відповідача 1, судом не приймаються доводи позивача стосовно спільного, тобто діями відповідача 1-8 заподіяння йому шкоди/неподільної шкоди взаємопов`язаними, сукупними діями/діями з єдністю наміру.

Суд не вбачає підстав для притягнення відповідачів до солідарної відповідальності відповідно до вимог статті 543 ЦК України.

Не вбачає підстав для стягнення збитків з:

- відповідача 6, враховуючи положення статті 25 КУзПБ - "шкода, заподіяна особі внаслідок незаконних дій арбітражного керуючого, відшкодовується відповідно до закону, а заподіяна особі внаслідок неумисних дій або помилки арбітражного керуючого - за рахунок страхування його професійної відповідальності. Шкода, заподіяна особі внаслідок умисних дій чи бездіяльності арбітражного керуючого, відшкодовується арбітражним керуючим" та недоведеність збитків, з причинених протиправною поведінкою відповідача 1;

- відповідача 7, враховуючи положення статті 25 КУзПБ - "шкода, заподіяна особі внаслідок незаконних дій арбітражного керуючого, відшкодовується відповідно до закону, а заподіяна особі внаслідок неумисних дій або помилки арбітражного керуючого - за рахунок страхування його професійної відповідальності. Шкода, заподіяна особі внаслідок умисних дій чи бездіяльності арбітражного керуючого, відшкодовується арбітражним керуючим" та недоведеність збитків, з причинених протиправною поведінкою відповідача 1;

- відповідача 8, враховуючи недоведеність протиправної поведінки відповідача 3 та ненастання страхового випадку за умовами Договору добровільного страхування професійної відповідальності нотаріуса № 87/14-оо/Зп1 від 22.12.2014.

За таких обставин, у суду відсутні підстави для задоволення позову.

Судові витрати згідно ст. 129 ГПК України відносяться на позивача.

Керуючись ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 129, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Копію рішення направити сторонам по справі, третій особі, кредиторам 1-12, 14-17, кредиторам 13, 18 (електронною поштою).

Розмістити повний текст рішення на сайті господарського суду Запорізької області (https://zp.arbitr.gov.ua/sud5009/gromadyanam/advert/).

Відповідно ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256, пп. 17.5 п. 17 розділу XI Перехідних положень ГПК України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення, відповідно до ст. 233 ГПК України, складено 25.08.2023.

Суддя Володимир ЧЕРКАСЬКИЙ