Рішення

від 15.08.2023 по справі 912/605/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 32 05 11, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2023 рокуСправа № 912/605/23

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г. за участю секретаря судового засідання Рудченко І.О. розглянув у відкритому судовому засіданні справу №912/605/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Капітал Джірінг", вул. Ольжича, буд. 27/22, офіс 2, м. Київ, 04060

до відповідачів

1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал-Ріелт-Інвест-Груп", вул. Кірова, буд. 9, кв. 27, м. Кропивницький, 25006

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Владен-В.Р.", вул. Варшавська, буд. 98 А, м. Кропивницький, 25005

про визнання недійсним акта, застосування наслідків недійсності

Представники

від позивача - Грекова Л.В. керівник, витяг з ЄДР (в режимі відеоконференції),

від відповідача 1 - участі не брали,

від відповідача 2 - Головатюк С.А. адвокат, ордер серії ВА №1059286 від 07.08.2023 (в режимі відеоконференції).

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Капітал Джірінг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал-Ріелт-Інвест-Груп" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Владен-В.Р." з такими вимогами:

- визнати недійсним Акт приймання-передачі від 30.06.2015 року, що укладений між ТОВ "Капітал-Ріелт-Інвест-Груп" та ТОВ "Владен-В.Р.", на підставі якого ТОВ "Капітал-Ріелт-Інвест-Груп" передало, а ТОВ "Владен-В.Р." прийняло об`єкт нерухомого майна: тип об`єкта - комплекс, загальна площа: 2590,1 кв.м, матеріали стін: цегла, опис: АА1кр - виробничий корпус, загальна площа - 462,1 кв.м; А2а -адмінбудівля з гаражами, загальна площа - 462,7 кв.м; Бб - компресорна; ВВ1в -прохідна; Г - майстерні, загальна площа - 624,4 кв.м; ДД1дд2 - виробничий цех, загальна площа - 100,5 кв.м; Еее1 - побутовий корпус, загальна площа - 455,9 кв.м; Ж - дротовий цех, загальна площа - 340,8 кв.м; З - котельня, загальна площа - 143,7 кв.м; Н - склад; К - убиральня; Г1 - навіси; г - топкова; З1 - підсобне приміщення; М -склад; Л - склад; О - навіс; N-N7,N9,N10,N11 - огорожі; І - вимощення, який розташований за адресою: Кіровоградська область, місто Кіровоград (місто Кропивницький), вулиця Варшавська (вулиця Варшавська), будинок 98 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 4189335101);

- застосувати наслідки недійсності Акта приймання-передачі від 30.06.2015 року, який укладений між ТОВ "Капітал-Ріелт-Інвест-Груп" та ТОВ "Владен-В.Р." шляхом скасування рішення державного реєстратора реєстраційної служби Кіровоградського міського управління юстиції Кіровоградської області Нікітенко Олександра Володимировича (індексний номер: 22537847 від 02.07.2015 року) про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно серія САК № 805008, індексний номер: 39989809 від 02.07.2015 року на об`єкт нерухомого майна: тип об`єкта - комплекс, загальна площа: 2590,1 кв.м, матеріали стін: цегла, опис: АА1кр - виробничий корпус, загальна площа - 462,1 кв.м; А2а - адмінбудівля з гаражами, загальна площа - 462,7 кв.м; Бб -компресорна; ВВ1в - прохідна; Г - майстерні, загальна площа - 624,4 кв.м; ДД1дд2 -виробничий цех, загальна площа - 100,5 кв.м; Еее1 - побутовий корпус, загальна площа - 455,9 кв.м; Ж - дротовий цех, загальна площа - 340,8 кв.м; З - котельня, загальна площа - 143,7 кв.м; Н - склад; К - убиральня; Г1 - навіси; г - топкова; З1 -підсобне приміщення; М - склад; Л - склад; О - навіс; N-N7,N9,N10,N11 - огорожі; І -вимощення, який розташований за адресою: Кіровоградська область, місто Кіровоград (місто Кропивницький), вулиця Варшавська (вулиця Варшавська), будинок 98 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 4189335101);

- покладення судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відчуження за оскаржуваним правочином комплексу нерухомого майна на користь відповідача 2 вчинено відповідачем 1 умисно, з метою приховування належного йому майна та недопущення звернення стягнення на нього у зв`язку з невиконанням зобов`язань за Кредитним договором.

Ухвалою від 10.04.2023 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 912/605/23 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 04.05.2023 о 12:00 год та встановив сторонам строки для подання заяв по суті справи.

Суд ухвалою від 10.04.2023 відмовив в задоволенні заяви про забезпечення позову.

В підготовчому засіданні 04.05.2023 суд оголосив перерву до 22.05.2023 о 08:45 год.

08.05.2023 через "Електронний суд" позивач подав клопотання про витребування доказів.

Ухвалою від 09.05.2023 суд задовольнив клопотання про витребування доказів.

16.05.2023 Департамент надання адміністративних послуг Кропивницької міської ради подав суду витребувані докази, а саме копії реєстраційної справи щодо об`єкта нерухомого майна під реєстраційним номером 4189335101.

В підготовчому засіданні 22.05.2023 суд оголосив перерву до 07.06.2023 о 09:05 год.

Протокольною ухвалою від 07.06.2023 суд продовжив строк підготовчого провадження та оголосив перерву до 19.06.2023 о 09:00 год.

Відповідачі своїм процесуальним правом на участь в засіданні суду не скористались, уповноважених представників не направили. Відзиви на позов відповідачами суду не подано.

Ухвалою від 19.06.2023 суд закрив підготовче провадження у справі № 912/605/23 та призначив справу до судового розгляду по суті на 03.07.2023 о 10:30 год.

03.07.2023 суд розпочав розгляд справи по суті та оголосив перерву в судовому засіданні до 12.07.2023 о 16:00 год.

В судовому засіданні 12.07.2023 суд оголосив перерву до 07.08.2023 о 16:00 год.

07.08.2023 засобами електронного зв`язку (з КЕП) відповідач 2 подав суду клопотання про перерву в судовому засіданні та ознайомлення з матеріалами справи. У клопотанні зазначив, що не отримав позовні матеріали та ухвали суду у даній справі, а про розгляд справи довідався з сайту Судової влади України.

07.08.2023 суд оголосив перерву в судовому засіданні до 09.08.2023 о 15:30 год.

09.08.2023 засобами електронного зв`язку (з КЕП) відповідач 2 подав суду заяву від 09.08.2023 про застосування строку позовної давності.

В судовому засіданні 09.08.2023 суд оголосив перерву до 15.08.2023 о 16:00 год.

14.08.2023 через систему "Електронний суд" позивач подав суду заперечення на клопотання про застосування позовної давності.

В судовому засіданні 15.08.2023 позивач підтримав позовні вимоги, відповідач 2 позов заперечив та наполягав на застосуванні позовної давності.

Судом вчинені всі належні дії для повідомлення відповідачів - Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал-Ріелт-Інвест-Груп" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Владен-В.Р.", про розгляд даної справи. Ухвали суду від 10.04., 04.05., 09.05., 22.05., 07.06., 19.06., 03.07., 13.07., 07.08. (відповідачу 1), 09.08.2023 (відповідачу 1) направлено на адресу місцезнаходження відповідачів, які також є офіційними адресами їх місцезнаходження згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме: ТОВ "Капітал-Ріелт-Інвест-Груп" - вул. Кірова, буд. 9, кв. 27, м. Кропивницький, 25006) та ТОВ "Владен-В.Р." - вул. Варшавська, буд. 98 А, м. Кропивницький, 25005. Також ухвали надіслано засновнику та керівнику відповідача 1 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), засновникам відповідача 2 ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) та ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ).

Зазначені ухвали направлено рекомендованим листом з повідомленням з позначкою "Судова повістка".

Органом поштового зв`язку повернуто на адресу суду конверти з вкладенням (ухвала по справі) з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно ч. 7 ст. 120, п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місце проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до п. 99-2 постанови КМУ від 05.03.2009 № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку", рекомендовані поштові відправлення з позначкою "Судова повістка", адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ч.1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Отже, з метою не порушення права позивача на справедливий розгляд справи у продовж розумного строку, суд дійшов висновку, що неотримання ухвал суду у даній справі відповідачами та повернення їх до суду з відповідною відміткою є наслідком діяння (бездіяльності) відповідачів щодо їх належного отримання, тобто їх власною волею.

Господарський суд приймає до уваги, що ТОВ "Капітал-Ріелт-Інвест-Груп" та ТОВ "Владен-В.Р." мали можливість отримати інформацію по справі, що розглядається, на сторінці Господарського суду Кіровоградської області на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: http://kr.arbitr.gov.ua, а також у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

З огляду на наведене, ТОВ "Капітал-Ріелт-Інвест-Груп" вважається повідомленим про призначене судове засідання належним чином і причини неявки представника відповідача у засідання судом не визнаються поважними.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на викладене, господарський суд розглядає справу №912/605/23 в судовому засіданні 15.08.2023 за відсутності представника відповідача 1.

Суд дослідив докази у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступні обставини.

27.10.2014 ПАТ "Профін банк" (кредитор) та ТОВ "Капітал-Ріелт-Інвест-Груп" (позичальник) уклали Кредитний договір (відновлювальна кредитна лінія) № 95/кл/2014 (далі - Кредитний договір, а.с. 14-18), за умовами якого кредитор відкрив позичальнику відновлювальну кредитну лінію і надав кредит в розмірі 5 000 000,00 грн з кінцевим терміном повернення 10.08.2015 та зі сплатою процентів за користування.

Позичальник не виконував свої зобов`язання за Кредитним договором у зв`язку з чим ПАТ "Профін банк" 06.04.2015 надіслав на адресу ТОВ "Капітал-Ріелт-Інвест-Груп" повідомлення № 437 від 30.03.2015 про дострокове стягнення кредиту, в якому зазначив про те, що якщо у випадку відмови ТОВ "Капітал-Ріелт-Інвест-Груп" виконати в добровільному порядку зобов`язання за Кредитним договором у встановлений в повідомленні строк, ПАТ "Профін банк" звернеться до суду. Надсилання повідомлення підтверджується списком згрупованих відправлень від 06.04.2015 за формою № 103.

ТОВ "Капітал-Ріелт-Інвест-Груп" добровільно не виконав свої зобов`язання в частині повернення кредитних коштів у строк, визначений умовами Кредитного договору, та не сплатив відсотки за користування кредитними коштами.

ПАТ "Профін банк" звернувся до Господарського суду Кіровоградської області з позовом.

Господарський суд Кіровоградської області прийняв рішення від 15.09.2015 у справі № 912/3204/15, яким позовом ПАТ "Профін банк" задовольнив частково та стягнув з ТОВ "Капітал-Ріелт-Інвест-Груп" на користь ПАТ "Профін банк" 5 000 000,00 грн заборгованості за кредитом, 855 343,26 грн заборгованості за процентами, 8 219,18 грн пені за несвоєчасне повернення суми кредиту, 124 291,43 грн пені за несвоєчасну сплату процентів та 410,96 грн 3 % річних від простроченого розміру кредиту та судовий збір у розмірі 73 080,00 грн.

У рішенні суд вказав, що ТОВ "Капітал-Ріелт-Інвест-Груп" починаючи з 01.01.2015 року перестав сплачувати нараховані проценти за місяць відповідно до умов Кредитного договору.

05.10.2015 Господарський суд Кіровоградської області видав наказ про примусове виконання.

ПАТ "Профін банк" пред`явив наказ суду від 05.10.2015 до виконання до Управління ДВС ГТУЮ у Кіровоградській області. Постановою головного державного виконавця Управлінню ДВС ГТУЮ у Кіровоградській області від 26.07.2016 відкрито виконавче провадження № 51767757. Постановою головного державного виконавця Управлінню ДВС ГТУЮ у Кіровоградській області від 19.12.2016 судовий наказ від 05.10.2015 повернуто стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" - у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені протягом року виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Постановою державного виконавця Подільського ВДВС м. Кропивницький ГТУЮ у Кіровоградській області від 05.12.2019 відкрито виконавче провадження №60756465. Постановою головного державного виконавця Управлінню ДВС ГТУЮ у Кіровоградській області від 12.02.2021 судовий наказ від 05.10.2015 повернуто стягувачу - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в управлінні якого знаходився АТ "Профін банк", на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" - у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені протягом року виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Відповідно до постанови Правління НБУ від 19.01.2015 № 35/БТ "Про віднесення ПАТ "Профін банк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 19.01.2015 № 11 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Профін банк", згідно з яким з 20.01.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію. Відповідно до постанови Правління НБУ від 15.04.2015 № 258 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Профін банк" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20.04.2015 № 78, "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Профін банк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Профін банк".

25.03.2020 відповідно до рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 367 від 14.02.2020 відбулись відкриті торги (голландський аукціон) щодо реалізації (продажу права вимоги) за лотом № GL20N616958, до якого включено права вимоги та інші майнові права за кредитними договорами, які укладені із суб`єктами господарювання та фізичними особами, дебіторської заборгованості та майнових прав за дебіторською заборгованістю, основних засобів та нерухомого майна.

Відповідно до результатів проведення відкритих електронних торгів, що оформлені протоколом № UA-EA-2020-03-19-000010-b від 25.03.2020, переможцем стало ТОВ "ФК "Капітал Джірінг".

За результатами проведених торгів 13.04.2020 між ПАТ "Профін банк" (Банк) ТОВ "ФК "Капітал Джірінг" (Новий кредитор) укладено Договір № 1 про відступлення прав вимоги (далі - Договір про відступлення прав вимоги). За цим договором в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Банк відступає Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набуває права вимоги Банку до позичальників та/або заставодавців (іпотекодавців) та/або поручителів та/або фізичних осіб та/або фізичних осіб-підприємців та/або юридичних осіб, зазначених у Додатку до цього Договору, надалі за текстом - Боржники, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту)) та/або договорами поруки та/або договорами іпотеки (іпотечними договорами) та/або договорами застави та/або контрактами, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку до цього Договору, далі за текстом - "Основні договори", далі за текстом - "Права вимоги".

Відповідно до п. 2 Договору про відступлення прав вимоги Новий кредитор в день укладення цього Договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання Банком у повному обсязі коштів, відповідно до пункту 4 цього Договору, набуває усі права кредитора за Основними договорами, включаючи: право вимагати належного виконання Боржниками зобов`язань за Основними договорами, сплати Боржниками грошових коштів, сплати процентів у розмірі, вказаних у Додатку до цього Договору, право вимагати сплати неустойок, пеней, штрафів, передбачених Основними договорами, право вимагати сплати сум, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України (індекс інфляції, 3,0% річних), право вимагати передачі предметів забезпечення в рахунок виконання зобов`язань за Основними договорами, право вимагати застосуванню наслідків реституції при недійсності правочинів, право отримання коштів від реалізації заставного та іншого майна Боржників, вимоги, які випливають з розірвання та/або визнання недійсними договорів із Боржниками, права, що випливають із судових справ, у тому числі справ про банкрутство Боржників, виконавчих проваджень щодо Боржників, в тому числі щодо майна Боржників, яке не було реалізоване на торгах та підлягатиме передачі стягувачу в погашення боргу після укладення цього Договору, права вимоги за мировими угодами із Боржниками, договорами з арбітражними керуючими Боржників, охоронними організаціями, права участі в комітеті кредиторів Боржників тощо.

Розмір Прав вимоги, які переходять до Нового кредитора, вказаний у Додатку до цього Договору. Права кредитора за Основними договорами переходять до Нового кредитора у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення Прававимоги, за виключенням права на здійснення договірного списання коштів з рахунку/рахунків Боржників, що надане Банку відповідно до умов Основних договорів.

В пункті 4 Договору про відступлення прав вимоги зазначено, що сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за Основними договорами, відповідно до цього Договору Новий кредитор сплачує Банку грошові кошти у сумі 261 037,07 грн (двісті шістдесят одна тисяча тридцять сім гривень 07 коп), надалі за текстом - Ціна договору. Ціна договору була сплачена Новим кредитором Банку у повному обсязі до моменту укладання цього Договору на підставі протоколу № UA-EA-2020-03-19-000010-b від 25.03.2020, складеного за результатами відкритих торгів (аукціону), переможцем яких став Новий кредитор.

Доказом оплати позивачем лоту № GL20N616958, в суму якого включено ціну договору, що визначена пунктом 4 Договору про відступлення прав вимоги, є копія платіжного доручення № 332 від 06.04.2020 (а.с. 27).

За таких підстав "ФК "Капітал Джірінг" як новий кредитор виконало свої зобов`язання по сплаті грошових коштів за відступлення прав вимоги за основними договорами.

Відповідно до додатку до Договору про відступлення прав вимоги, Банк відступає Новому кредитору права вимоги за кредитними договорами, в тому числі і за Кредитним договором.

Отже, враховуючи повне виконання сторонами своїх зобов`язань за Договором № 1 про відступлення прав вимоги від 13.04.2020, до ТОВ "ФК "Капітал Джірінг" як нового кредитора перейшло право вимоги до ТОВ "Капітал-Ріелт-Інвест-Груп" за Кредитним договором в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу відповідних прав.

Як вказує позивач, що 01.03.2023 під час підготовки до подачі до суду заяви про заміну сторони (стягувача) - ПАТ "Профін банк" її правонаступником - ТОВ "ФК "Капітал Джірінг" у справі № 912/3204/15 шляхом формування інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 324425293 від 01.03.2023 дізналося про факт виведення з власності ТОВ "Капітал-Ріелт-Інвест-Груп" ліквідного нерухомого майна, а саме: в період після закінчення строку користування кредитом та виникнення зобов`язання з його повернення, після надіслання ПАТ "Профін банк" вимоги про погашення заборгованості за Кредитним договором ТОВ "Капітал-Ріелт-Інвест-Груп" відчужило на користь ТОВ "Владен-В.Р." належне йому майно, за рахунок якого можливо було б задовольнити вимоги кредитора, уклавши оскаржуваний правочин. За актом приймання-передачі нерухомого майна у статутний капітал ТОВ "Владен-В.Р." передано об`єкт нерухомого майна: тип об`єкта - комплекс, загальна площа: 2590,1 кв.м, матеріали стін: цегла, опис: АА1кр - виробничий корпус, загальна площа - 462,1 кв.м; А2а - адмінбудівля з гаражами, загальна площа - 462,7 кв.м; Бб - компресорна; ВВ1в - прохідна; Г - майстерні, загальна площа - 624,4 кв.м; ДД1дд2 - виробничий цех, загальна площа - 100,5 кв.м; Еее1 - побутовий корпус, загальна площа - 455,9 кв.м; Ж - дротовий цех, загальна площа - 340,8 кв.м; З - котельня, загальна площа - 143,7 кв.м; Н - склад; К - убиральня; Г1 - навіси; г - топкова; З1 - підсобне приміщення; М - склад; Л - склад; О - навіс; N-N7,N9,N10,N11 - огорожі; І - вимощення, який розташований за адресою: Кіровоградська область, місто Кіровоград (місто Кропивницький), вулиця Варшавська (вулиця Варшавська), будинок 98 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 4189335101) (Комплекс).

ТОВ "ФК "Капітал Джірінг" вважає, що оскаржуваний правочин з відчуження Комплексу на користь ТОВ "Владен-В.Р." вчинений ТОВ "Капітал-Ріелт-Інвест-Груп" умисно, з метою приховування належного йому майна та недопущення звернення стягнення на нього у зв`язку з невиконанням зобов`язань за Кредитним договором. Акт з приймання-передачі майна до статутного капіталу укладений з метою вивести нерухоме майно з-під загрози звернення стягнення на нього, за рахунок чого ПАТ "Профін банк", правонаступником якого є ТОВ "ФК "Капітал Джірінг", можливо було б задовольнити свої вимоги за Кредитним договором.

З підстав викладеного позивач звернувся з даним позовом до суду.

Розглядаючи спір по суті, суд враховує таке.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Невиконання судового рішення загрожує сутність права на справедливий розгляд судом.

Ухилення у той чи інший спосіб від виконання судового рішення прямо зобов`язаної особи безумовно є прямим порушенням вимог статті 129-1 Конституції України.

Надання діям, направленим на ухилення від виконання судового рішення, зовнішніх ознак правової поведінки не змінює факту порушення норми прямої дії статті 129-1 Конституції України, яка має чітко виражений імперативний характер.

Згідно ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

В силу положень ч. 1-3 ст. 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживанням правом в інших формах.

Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність. Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Учасники цивільних відносин при здійсненні своїх прав зобов`язані діяти добросовісно, утримуватися віддій, які могли б порушити права інших осіб.

Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. Формулювання "зловживання правом" необхідно розуміти як суперечність, оскільки якщо особа користується власним правом, то його дія дозволена, а якщо вона не дозволена, то саме тому відбувається вихід за межі свого права та дію без права. Сутність зловживання правом полягає у вчиненні уповноваженою особою дій, які складають зміст відповідного суб`єктивного цивільного права, недобросовісно, в тому числі всупереч меті такого права.

Тож учасники цивільних відносин при здійсненні своїх прав зобов`язані діяти добросовісно, утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб; не допускаються дії, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. На цих засадах мають ґрунтуватися і договірні відносини.

Правочини, які укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною.

Договір як приватноправова категорія, оскільки є універсальним регулятором між учасниками цивільних відносин, покликаний забезпечити регулювання цивільних відносин і має бути спрямований на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір, який укладений з метою уникнути виконання наявного зобов`язання зі сплати боргу, є зловживанням правом на укладання договору та розпорядження власністю, оскільки унеможливлює виконання зобов`язання і завдає шкоди кредитору. Такий договір може вважатися фраудаторним та може бути визнаний судом недійсним за позовом особи, право якої порушено, тобто кредитора.

Фраудаторні угоди - це угоди, що завдали шкоди боржнику (як приклад, угода з метою виведення майна). Мета такого правочину в момент його укладання є прихованою, але проявляється через дії або бездіяльність, що вчиняються боржником як до, так і після настання строку виконання зобов`язання цілеспрямовано на ухилення від виконання обов`язку.

Формулювання критеріїв фраудаторності правочину залежить від того, який правочин на шкоду кредитору використовує боржник для уникнення задоволення їх вимог. Зокрема, але не виключно, такими критеріями можуть бути: момент вчинення оплатного відчуження майна або дарування (вчинення правочину в підозрілий період, упродовж 3-х років до порушення провадження у справі про банкрутство, після відкриття провадження судової справи, відмови в забезпеченні позову і до першого судового засіданні у справі); контрагент, з яким боржник вчинив оспорювані договори (родичі боржника, пов`язані або афілійовані юридичні особи); щодо оплатних цивільно-правових договорів важливе значення має ціна (ринкова, неринкова ціна), і цей критерій має враховуватися (висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.06.2021 року у справі № 904/7905/16, від24.11.2021 року у справі № 905/2030/19 (905/2445/19)).

Вчинення власником майна правочину з розпорядження належним йому майном з метою унеможливити задоволення вимоги іншої особи - стягувача за рахунок майна цього власника може бути кваліфіковане як зловживання правом власності, оскільки власник використовує правомочність розпорядження майном на шкоду майновим інтересам кредитора (висновок викладений у постанові Верховного Суду від 07.12.2018 року у справі № 910/7547/17).

Обираючи варіант добросовісної поведінки, боржник зобов`язаний піклуватися про те, щоб його юридично значимі вчинки були економічно обґрунтованими. Також поведінка боржника, повинна відповідати критеріям розумності, що передбачає, що кожне зобов`язання, яке правомірно виникло, повинно бути виконано належним чином, а тому кожний кредитор вправі розраховувати, що усі існуючі перед ним зобов`язання за звичайних умов будуть належним чином та своєчасно виконані.

Доброчесний боржник повинен мати на меті добросовісно виконати усі свої зобов`язання, а в разі неможливості такого виконання - надати справедливе та своєчасне задоволення (сатисфакцію) прав та правомірних інтересів кредитора (висновок викладений у постанові Верховного Суду від 28.11.2019 року у справі № 910/8357/18).

Боржник, який відчужує майно (вчиняє інші дії, пов`язані, із зменшенням його платоспроможності) після виникнення у нього зобов`язання діє очевидно недобросовісно та зловживає правами стосовно кредитора.

Дії боржника, зокрема але не виключно, щодо безоплатного відчуження майна, відчуження майна за ціною значно нижче ринкової, для цілей не спрямованих на досягнення розумної ділової мети або про прийняття на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, або відмова від власних майнових вимог, якщо вони вчинені у підозрілий період, можуть свідчити про намір ухилення від розрахунків із контрагентами та спрямовані на завдання шкоди кредиторам.

Отже, будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання з погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину - правочину, що вчинений боржником на шкоду кредиторам (висновки викладені у постановах Верховного Суду від 28.11.2019 року у справі № 910/8357/18, від 03.03.2020 року у справі № 910/7976/17, від 03.03.2020 року у справі № 904/7905/16, від 03.03.2020 року у справі № 916/3600/15, від 26.05.2020 року у справі № 922/3796/16, від 04.08.2020 року у справі № 04/14-10/5026/2337/2011, від 17.09.2020 року у справі № 904/4262/17, від 22.04.2021 року у справі № 908/794/19 (905/1646/17), від 02.06.2021 року у справі № 904/7905/16).

Використання особою належного їй суб`єктивного права не для задоволення легітимних інтересів, а з метою заподіяння шкоди кредиторам, ухилення від виконання зобов`язань перед кредиторами є очевидним використанням приватноправового інструментарію всупереч його призначенню ("вживанням права на зло").

Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом, спрямованим на недопущення (уникнення) задоволення вимог такого кредитора.

Як наслідок, не виключається визнання договору недійсним, направленого на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (п. 6 ст. 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (ч. 3 ст. 13 ЦК України) (висновок, викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 року у справі № 369/11268/16-ц).

Верховний Суд у постанові від 20.05.2020 року у справі № 922/1903/18 зазначив, що в обранні варіанта добросовісної поведінки боржник зобов`язаний піклуватися про те, щоб його юридично значущі вчинки були економічно обґрунтованими. Також поведінка боржника повинна відповідати критеріям розумності, що передбачає, що кожне зобов`язання, яке правомірно виникло, повинно бути виконано належним чином, а тому кожний кредитор вправі розраховувати, що всі існуючі перед ним зобов`язання за звичайних умов будуть належним чином і своєчасно виконані. Тому всі боржники мають добросовісно виконати всі свої зобов`язання, а в разі неможливості такого виконання - надати справедливе та своєчасне задоволення прав і правомірних інтересів кредитора. Особа, яка є боржником перед своїми контрагентами, повинна утримуватись від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів.

З матеріалів справи вбачається таке:

12.06.2015 учасник ТОВ "Капітал-Ріелт-Інвест-Груп" ОСОБА_1 прийняв рішення про вхід ТОВ "Капітал-Ріелт-Інвест-Груп" до складу учасників ТОВ "Владен-В.Р." та внесення до статутного капіталу даного товариства спірного об`єкта нерухомого майна та уповноважив себе як директора ТОВ "Капітал-Ріелт-Інвест-Груп" на участь у загальних зборах ТОВ "Владен-В.Р." та здійснення всіх дій щодо входу ТОВ "Капітал-Ріелт-Інвест-Груп" до складу учасників ТОВ "Владен-В.Р." Дане рішення учасника оформлене Протоколом № 6 від 12.06.2015,

26.06.2015 на загальних зборах учасників ТОВ "Владен-В.Р." брав учать директор ТОВ "Капітал-Ріелт-Інвест-Груп" ОСОБА_1 . Збори прийняли рішення про вхід ТОВ "Капітал-Ріелт-Інвест-Груп" до складу учасників ТОВ "Владен-В.Р.", внесення до статутного капіталу ТОВ "Владен-В.Р." Комплексу, який належить ТОВ "Капітал-Ріелт-Інвест-Груп" на праві приватної власності. Вклад ТОВ "Капітал-Ріелт-Інвест-Груп" до статутного капіталу ТОВ "Владен-В.Р." оцінюється учасниками в розмірі 1 517 365,00 грн, розмір частки ТОВ "Капітал-Ріелт-Інвест-Груп" у статутному капіталі ТОВ " Владен-В.Р. " затверджується у розмірі 1 517 365,00 грн, що дорівнює 96,62% статутного капіталу ТОВ "Владен-В.Р.". Рішення цих загальних зборів учасників ТОВ "Владен-В.Р." оформлене Протоколом № 11 від 26.06.2015. Передача Комплексу до статутного капіталу ТОВ "Владен-В.Р." оформлюється Актом приймання-передачі від 30.06.2015. ТОВ "Капітал-Ріелт-Інвест-Груп" стає учасником ТОВ "Владен-В.Р." з часткою 96,62 %, а ТОВ "Владен-В.Р." оформлює право власності на Комплекс та отримує 02.07.2015 відповідне свідоцтво про право власності свідоцтва на нерухоме майно серія НОМЕР_1 , індексний номер: 39989809 від 02.07.2015,

07.07.2015 учасник ТОВ "Капітал-Ріелт-Інвест-Груп" ОСОБА_1 прийняв рішення про вихід ТОВ "Капітал-Ріелт-Інвест-Груп" зі складу учасників ТОВ "Владен-В.Р.". Дане рішення учасника оформлене Протоколом № 7 від 07.07.2015,

08.07.2015 відбулись загальні збори учасників ТОВ "Владен-В.Р.", на яких приймається рішення про вихід ТОВ "Капітал-Ріелт-Інвест-Груп" зі складу учасників ТОВ "Владен-В.Р.", питання щодо виплати колишньому учаснику ТОВ "Капітал-Ріелт-Інвест-Груп" частки у статутному капіталі ТОВ "Владен-В.Р." комплексу у розмірі 1 517 365,00 грн. Рішення цих загальних зборів учасників ТОВ "Владен-В.Р." оформлене Протоколом № 12 від 08.07.2015.

За таких обставин, передача ТОВ "Капітал-Ріелт-Інвест-Груп" Комплексу до статутного капіталу ТОВ "Владен-В.Р." є уникненням звернення стягнення на Комплекс, та є таким, що вчинено ТОВ "Капітал-Ріелт-Інвест-Груп" на шкоду кредитору - ПАТ "Профін банк", правонаступником якого є ТОВ "ФК "Капітал Джірінг".

На момент вчинення правочину - 30.06.2015, ТОВ "Капітал-Ріелт-Інвест-Груп" було обізнане про наявність у нього обов`язку з повернення боргу, оскільки вимогу про погашення заборгованості ПАТ "Профін банк" надіслав 06.04.2015.

З підстав викладеного передача від ТОВ "Капітал-Ріелт-Інвест-Груп" спірного об`єкта нерухомого майна - Комплексу до статутного капіталу ТОВ "Владен-В.Р." здійснена з метою уникнення звернення стягнення на майно.

Після передачі Комплексу у ТОВ "Капітал-Ріелт-Інвест-Груп" не лишилось активів, за рахунок яких можливо задовольнити вимоги існуючих кредиторів, в тому числі ТОВ "ФК "Капітал Джірінг" як правонаступника ПАТ "Профін банк". Про вказане свідчать постанова головного державного виконавця Управлінню ДВС ГТУЮ у Кіровоградській області від 19.12.2016 та постанова головного державного виконавця Управлінню ДВС ГТУЮ у Кіровоградській області від 12.02.2021, за якими судовий наказ від 05.10.2015 повернуто стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" у зв`язку з тим, що у боржника відсутні кошти на рахунках, рухоме та нерухоме майно, за рахунок яких можна було б здійснити погашення заборгованості.

Також передача ТОВ "Капітал-Ріелт-Інвест-Груп" Комплексу у статутний капітал ТОВ "Владен-В.Р." здійснювалась після настання строку виконання зобов`язання з повернення кредитних коштів, після направлення ПАТ "Профін банк" на адресу ТОВ "Капітал-Ріелт-Інвест-Груп" вимоги про погашення заборгованості за Кредитним договором, а отже, останній усвідомлював ризик можливості стягнення заборгованості за рахунок реалізації нерухомого майна, що дає підстави для висновку про наявність недобросовісної поведінки та зловживанням правом у діях відповідача 1.

Акт приймання-передачі від 30.06.2015 не відповідає критерію розумності, який передбачає, що кожне зобов`язання, яке правомірно виникло, повинно бути виконано належним чином, тобто не мало на меті добросовісне виконання відповідачем 1 зобов`язань перед ПАТ "Профін банк", а фактично направлено на зменшення розміру активів відповідача 1 та уникнення ним виконання зобов`язань за Кредитним договором.

Внесення відповідачем 1 Комплексу до статутного капіталу відповідача 2 не має економічного обґрунтування, оскільки внаслідок таких дій відповідач 1 втратив ліквідний актив, який приносив йому фінансові прибутки та міг би задовольнити грошові вимоги ПАТ "Профін банк".

Верховний Суд у постанові від 28.11.2019 року у справі № 910/8357/18 зазначив, що правочини, що укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Правочин не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення. Поручитель, який став солідарним боржником у зв`язку з невиконанням позичальником свого обов`язку у кредитному зобов`язанні, що виникло первинно з його волі та згідно з його бажанням, не є абсолютно вільним у обранні варіантів власної поведінки, його дії не повинні призводити до такого стану, у якому він ставатиме неплатоспроможним перед своїми кредиторами (висновок викладений у постанові Верховного Суду від 24.07.2019 року у справі № 405/1820/17).

Боржник, який відчужує майно (вчиняє інші дії, пов`язані із зменшенням його платоспроможності) після виникнення у нього зобов`язання із повернення суми позики діє очевидно недобросовісно та зловживає правами стосовно кредитора.

Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом направленим на недопущення (уникнення) задоволення вимог такого кредитора.

При цьому, та обставина, що правочин із третьою особою, за яким боржник відчужив майно, реально виконаний, не виключає тієї обставини, що він направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника та, відповідно, може бути визнаний недійсним на підставі загальних засад цивільного законодавства.

Також Верховний Суд вказав, що в обранні варіанта добросовісної поведінки боржник зобов`язаний піклуватися про те, щоб його юридично значимі вчинки були економічно обґрунтованими. Також поведінка боржника повинна відповідати критеріям розумності, що передбачає, що кожне зобов`язання, яке правомірно виникло, повинно бути виконано належним чином, а тому кожний кредитор вправі розраховувати, що усі існуючі перед ним зобов`язання за звичайних умов будуть належним чином та своєчасно виконані. Тому усі боржники мають добросовісно виконувати усі свої зобов`язання, а в разі неможливості такого виконання - надати справедливе та своєчасне задоволення прав та правомірних інтересів кредитора.

З підстав викладеного суд дійшов висновку, що Акт приймання-передачі від 30.06.2015 за яким ТОВ "Капітал-Ріелт-Інвест-Груп" передав у статутний капітал ТОВ "Владен-В.Р." спірний об`єкт нерухомого майна є фраудаторним, оскільки укладений у період настання у відповідача 1 зобов`язання із погашення заборгованості перед кредитором - ПАТ "Профін банк", правонаступником якого є позивач. Внаслідок укладення даного Акта приймання-передачі та передачі Комплексу до статутного капіталу відповідача 2, боржник позбавився активів.

Боржник, який відчужує майно (вчиняє інші дії, пов`язані, із зменшенням його платоспроможності) після виникнення у нього зобов`язання діє очевидно недобросовісно та зловживає правами стосовно кредитора.

Правочин, вчинений боржником у період виникнення у нього зобов`язання із погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину як такого, що вчинений боржником на шкоду кредиторам.

Такий правочин може бути визнаний недійсним на підставі п. 6 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України як такий, що вчинений всупереч принципу добросовісності, та ч. 3, ч. 6 ст. 13 Цивільного кодексу України з підстав недопустимості зловживання правом.

Згідно із ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочин це дія особи, яка спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 2 ст. 202 ЦК України, правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Згідно із ч. 4 ст. 202 ЦК України, дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до п. 52 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 17.10.2013 року № 868, який діяв на момент державної реєстрації права власності відповідача 2 на Комплекс "Для проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва у зв`язку з передачею нерухомого майна у власність юридичної особи як внесок (внесення майна до статутного (складеного) капіталу (статутного фонду), вступні, членські та цільові внески членів кооперативу тощо) заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, подає акт приймання-передачі об`єкта нерухомого майна або інший документ, що підтверджує факт передачі такого майна".

Отже, Акт приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу юридичної особи є правочином, який в свою чергу підтверджує волевиявлення сторін, а також має юридичні наслідки - факт набуття та припинення права власності на нерухоме майно.

Двосторонній акт у цих правовідносинах свідчить про погоджену дію шляхом волевиявлення обох сторін зазначеного двостороннього правочину на набуття певних цивільних прав та обов`язків, а тому оскарження правочину, оформленого актом (у розумінні ст. 202 ЦК України), є належним способом захисту цивільних прав та обов`язків в розумінні ст. 16 ЦК України.

У постанові від 10.09.2019 у справі № 918/370/18 Верховний Суд дійшов висновку, що надаючи належну оцінку акту приймання приймання-передачі майна 08.10.2017 року, суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що акт приймання-передачі майна до складу статутного фонду є правочином, який підтверджує волевиявлення сторін, має юридичні наслідки - набуття та припинення права власності на нерухоме майно.

Наведене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 11.09.2018 у справі № 918/1377/16, від 12.06.2019 у справі №927/352/18, від 09.03.2021 у справі №904/440/20.

За таких підстав суд вважає Акт приймання-передачі від 30.06.2015 укладений між ТОВ "Капітал-Ріелт-Інвест-Груп" та ТОВ "Владен-В.Р." недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 236 ЦК України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Установлено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю (ч. 1 ст. 216 ЦК України).

За змістом ст. 216 ЦК України наслідком недійсності правочину є застосування двосторонньої реституції незалежно від добросовісності сторін правочину.

Відповідно до п. 52 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 17.10.2013 року № 868, який діяв на момент державної реєстрації права власності відповідача 2 на Комплекс, для проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва у зв`язку з передачею нерухомого майна у власність юридичної особи як внесок (внесення майна до статутного (складеного) капіталу (статутного фонду), вступні, членські та цільові внески членів кооперативу тощо) заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, подає акт приймання-передачі об`єкта нерухомого майна або інший документ, що підтверджує факт передачі такого майна.

Оскільки відповідач 2 набув право власності на Комплекс на підставі недійсного Акта приймання-передачі від 30.06.2015, то застосуванням наслідків недійсного правочину є скасування рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Кіровоградського міського управління юстиції Кіровоградської області Нікітенко Олександра Володимировича, (індексний номер: 22537847 від 02.07.2015 року) про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Відповідно до ст. 26 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому п. 1 ч. 7 ст. 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними, та, відповідно до п. 51 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою КМУ від 26 жовтня 2011 року № 1141, у Державному реєстрі прав під час внесення записів про скасування державної реєстрації прав за допомогою програмних засобів його ведення автоматично поновлюються записи про речові права, їх обтяження, що існували до проведення державної реєстрації прав, що скасована, у разі їх наявності в Державному реєстрі прав.

Отже, позовні вимоги про скасування рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Кіровоградського міського управління юстиції Кіровоградської області Нікітенко Олександра Володимировича, (індексний номер: 22537847 від 02.07.2015 року) про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на Комплекс заявлені обґрунтовано.

Господарський суд враховує, що відповідач 2 подав заву про застосування строку позовної давності.

Позивач у запереченнях від 14.08.2023 вказав, що лише після повернення виконавчого документа - судового наказу від 05.10.2015, без виконання Постановою головного державного виконавця Управлінню ДВС ГТУЮ у Кіровоградській області від 12.02.2021, Фонд Гарантування вкладів фізичних осіб в особі уповноваженої особи на ліквідацію ПАТ "Профін бнак", міг би дізнатись про вчинення з боку боржника дій спрямованих на вибуття з його власності майна, за рахунок якого могло відбутись задоволення його вимог, оскільки згідно матеріалів кредитної справи позичальник - ТОВ "Капітал-Ріелт-Інвест-Груп" на день видачі кредитних коштів мав у власності вищевказаний комплекс.

Більш того позивач зазначає, що набув право вимоги до боржника лише 13.04.2020, в наслідок укладення між ПАТ "Профін банк" та ТОВ "ФК "Капітал Джірінг" Договору № 1 про відступлення прав вимоги, що унеможливлювало дізнатись про порушені права раніше цього строку.

Разом з тим позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України). Позовна давність є строком пред`явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушено, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права. Загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Якщо позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, то суд зобов`язаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267 ЦК України та вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв`язку зі спливом позовної давності, або, за наявності поважних причин її пропущення, - захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму Цивільного кодексу України).

Для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об`єктивні (порушення права), так і суб`єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) аспекти. Порівняльний аналіз термінів "довідався" та "міг довідатися", що містяться в статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо. Позивач повинен також довести, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 74 ГПК України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.

Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів (статті 15, 16, 20 ЦК України), за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права.

З вищевикладених обставин вбачається, що рішення державного реєстратора реєстраційної служби Кіровоградського міського управління юстиції Кіровоградської області Нікітенко Олександра Володимировича (індексний номер: 22537847), яким зареєстровано перехід права власності на об`єкт нерухомого майна від товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал-Ріелт-Інвест-Груп" до товариства з обмеженою відповідальністю "Владен-В.Р.", вчинено 02.07.2015.

Самим позивачем додано до позову постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області від 19.12.2016 , якою наказ у справі № 912/3204/15 від 05.10.2015 повернуто стягувачу - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Відповідно до ст. 32 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" в редакції станом на 19.12.2016, інформація про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, що міститься у Державному реєстрі прав, є відкритою, загальнодоступною та платною, крім випадків, передбачених цим Законом.

Для фізичних та юридичних осіб інформація за об`єктом нерухомого майна та суб`єктом речового права надається в електронній формі через офіційний веб-сайт Міністерства юстиції України, за умови ідентифікації такої особи (фізичної або юридичної) з використанням електронного цифрового підпису чи іншого альтернативного засобу ідентифікації особи, або в паперовій формі.

Враховуючи відкритість та доступність інформації про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, що міститься у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Фонд мав можливість дізнатися про своє порушене право ще у липні 2015 року, отримавши відповідну інформаційну довідку.

Однак, Фонд не здійснив перевірки стану своїх майнових прав, і не отримав вищезазначену інформацію у розумний строк, зокрема, ні після прийняття Господарським судом Кіровоградської області рішення від 15.09.2015 у справі №912/3204/15, ні після отримання постанови органу ВДВС від 19.12.2016 про повернення виконавчого документа.

Однак, за нормами ст. 262 ЦК України заміна сторін у зобов`язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.

Відтак твердження позивача про те, що йому стало відомо про його порушене право лише у лютому 2021 року є безпідставним та помилковим.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 20.07.2023 у справі №922/3804/20.

Таким чином, строк позовної давності сплив у грудні 2019 року.

Отже позивач подав позовну заяву 05.04.2023 з пропуском строку позовної давності.

Враховуючи викладені обставини, господарський суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову в зв`язку з пропуском позивачем строку позовної давності.

Згідно положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст. 74, 76, 77, 126, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення надіслати позивачу через систему "Електронний суд", ТОВ "Капітал-Ріелт-Інвест-Груп" (вул. Кірова, буд. 9, кв. 27, м. Кропивницький, 25006), ТОВ "Владен-В.Р." (вул. Варшавська, буд. 98 А, м. Кропивницький, 25005; s.holovatiuk@legalcom.pro).

Повне рішення складено 24.08.2023.

Суддя В.Г. Кабакова