Рішення

від 24.08.2023 по справі 369/9857/20

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/9857/20

Провадження № 2/369/255/23

РІШЕННЯ

Іменем України

24.08.2023 м. Київ

Києво - Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Дубас Т.В.,

при секретарях судового засідання Житар А.А.

за участю позивача ОСОБА_1

представника відповідача Гордієнко Т. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання вини та стягнення коштів,

У С Т А Н О В И В:

У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду позовом до ОСОБА_3 про визнання вини та стягнення коштів.

Зазначений позов ОСОБА_1 мотивував тим, що 19.05.2018 близько 20-50 год на 18 км автодороги «М-5» Одеса-Київ стала дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю автомобілів марки «Mercedes-Benz S600», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та за участю автомобіля марки «Lexus», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , що призвело до механічних пошкоджень та матеріальних збитків.

Протокол про адміністративне правопорушення було складено лише на нього, оскільки працівники Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області вважали, що зіткнення відбулося саме з його вини.

Справа про безпідставне притягнення його до адміністративної відповідальності неодноразово розглядалася Києво-Святошинським районним судом Київської області, останньою постановою якого від 06.05.2019 у справі № 369/7158/18 (провадження № 3/3691861/19) провадження про адміністративне правопорушення щодо нього за ст. 124 КУпАП закрито у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності з встановлення його вини у вчиненні ДТП.

Не погоджуючись із вказаною постановою його адвокатом було подано апеляційну скаргу.

Постановою Київського апеляційного суду від 23.07.2019 його апеляційну скаргу задоволено, постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06.05.2019 скасовано, а провадження у справі закрито у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

ОСОБА_3 звертався до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до нього про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 457 365,54 грн, ухвалою якого від 28.05.2020 у справі № 369/7719/19 (провадження № 2/369/3373/19) позов залишено без розгляду.

Цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована, а його автомобіль не був застрахований від ризиків, які можуть виникнути у процесі експлуатації автомобіля (КАСКО).

Всі його намагання встановити вину ОСОБА_3 у вчиненні 19.05.2018 ДТП виявилися марними, тому він змушений звернутися до суду за захистом своїх прав.

Внаслідок неправомірних дій відповідача, які призвели до ДТП, його автомобіль було пошкоджено. Вартість матеріального збитку, завданого у результаті ДТП, йому як власнику автомобіля марки «Mercedes-Benz S600», д.н.з. НОМЕР_1 , становить 141 777 грн, що підтверджується висновком № 060/20 експертного автотоварознавчого дослідження з визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу від 25.02.2020.

Крім матеріальної шкоди йому було завдано також моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях, пов`язаних з протиправною поведінкою відповідача, що призвело до ДТП, в якій тривалий час звинувачували його, у душевних стражданнях, яких він зазнав у зв`язку з пошкодженням майна, він тривалий час не міг користуватися автомобілем, його друзі та знайомі вважали, що саме він порушив Правила дорожнього руху України (далі - ПДР), хвилюваннями у зв`язку з необхідністю перелаштовувати налагоджений ритм життя, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через осуд оточуючих, витрачення часу на формування правової позиції щодо свого захисту та залучення адвокатів до його захисту.

Враховуючи викладене ОСОБА_1 просить:

- визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні 19.05.2018 близько 20-50 год на 18 км автодороги «М-05» Київ-Одеса ДТП за участю автомобілів марки «Mercedes-Benz S600», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та участю автомобіля марки «Lexus», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 ;

- стягнути з ОСОБА_3 на його користь майнову шкоду в розмірі 146 077 грн, яка складається із матеріального збитку за результатами автотоварознавчого дослідження в розмірі 141 777 грн та витрат на проведення автотоварознавчого дослідження в розмірі 4 300 грн;

- стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 100 000 грн.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17.08.2020 відкрито провадження у цій справі та призначено підготовче судове засідання на 05.11.2020 на 12-00 год.

28.09.2020 від ОСОБА_3 надійшло клопотання про передачу справи на підсудністю до Монастирищенського районного суду Черкаської області, оскільки він зареєстрований та проживає: АДРЕСА_1 . Крім того, він понесене великі затрати у зв`язку з прибуттям на кожне судове засідання, оскільки на даний час користується виключно громадським транспортом.

06.10.2020 представник ОСОБА_3 - адвокат Кривошей О. Ю. подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову. Стягнути з позивача на користь відповідача понесені ним витрати на правову (правничу) допомогу.

Зазначений відзив мотивований тим, що після неодноразових направлень матеріалів до Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області на доопрацювання, матеріали залишились незмінними, оскільки поліція вважає винним в даній ДТП ОСОБА_1 .

06.05.2019 Києво-Святошинським районним судом Київської області було винесено постанову, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні ДТП, а провадження у справі закрито у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.

У подальшому використовуючи помилковий висновок експерта від 14.09.2018 № 552, який було складено виключно зі слів ОСОБА_1 , після консультації з адвокатом та зі спливом значного часу, без урахування матеріалів справи, позиції патрульної поліції та без урахування його пояснень, апеляційним судом прийнято помилкове судове рішення.

Експертиза проводилася без його та/або його представника участі, тому є необ`єктивною.

Заявлений позивачем розмір матеріальної моральної шкоди не обґрунтований та не підтверджений належними і допустимими доказами.

05.11.2020 справа знята з розгляду у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному. Розгляд справи призначено на 02.12.2020 на 10-45 год.

02.12.2020 від представника відповідача - адвоката Гордієнко Т. В. надійшло клопотання про відкладення підготовчого судового засідання.

02.12.2020 справа знята з розгляду у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному. Розгляд справи призначено на 28.01.2021 на 12-00 год.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28.01.2021 клопотання ОСОБА_3 про передачу справи за підсудністю залишено без задоволення.

В судовому засіданні оголошено перерву на 18.03.2021 на 09-30 год.

18.03.2021 від представника відповідача - адвоката Гордієнко Т. В. надійшла заява про призначення експертизи та витребування доказів, в якій заявник просить призначити у цій справі комплексну автотехнічну, транспортно-тарсологічну експертизу, експертизу транспортних засобів та автотоварознавчу експертизу за наявними у справі матеріалами. Проведення експертизи доручити експертам Експертної служби МВС України Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України. Для проведення експертизи витребувати з Києво-Святошинського районного суду Київської області матеріали справи № 369/7158/18 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення ПДР 19.05.2018.

18.03.2021 від представника відповідача - адвоката Гордієнко Т. В. надійшло клопотання про закриття провадження у цій справі, оскільки відсутня постанова про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності або про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, тому відсутній предмет спору.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18.03.2021 клопотання представника відповідача - адвоката Гордієнко Т. В. про закриття провадження у справі залишено без задоволення.

18.03.2021 в судовому засіданні оголошено перерву на 06.04.2021 на 17-00 год.

06.04.2021 від представника відповідача - адвоката Гордієнко Т. В. надійшла заява про розгляд справи за відсутності відповідача та/або його представника.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16.04.2021 клопотання представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Гордієнко Т. В. про призначення комплексної автотехнічної, транспортно-трасологічної та автотоварозначої експертизи транспортних засобів у цій справі задоволено.

Призначено у справі комплексну автотехнічну, транспортно-трасологічну та автотоварозначу експертизу транспортних засобів, на вирішення якої поставлено наступні питання:

1. Відповідно до вимог ПДР, коли виникла небезпека руху автомобіля «Lexus GX-470», реєстраційний номер НОМЕР_2 ?

2. З технічної точки зору чи може вказувати відсутність слідів гальмування обох автомобілів марки «Mercedes-Benz S600», реєстраційний номер НОМЕР_1 та «Lexus GX-470», реєстраційний номер НОМЕР_2 на схемі ДТП на несправність їх гальмівних систем?

3. Враховуючи характер і розміри пошкоджень обох автомобілів - «Mercedes-Benz S600», реєстраційний номер НОМЕР_1 та «Lexus GX-470», реєстраційний номер НОМЕР_2 , характер і траєкторії переміщення після зіткнення та їх кінцеве розташування, з якою швидкістю рухався автомобіль «Lexus GX-470», реєстраційний номер НОМЕР_2 перед зіткненням?

4. Чи була в даних дорожніх умовах у водія автомобіля «Lexus GX-470», реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_3 технічна можливість уникнути зіткнення з автомобілем «Mercedes-Benz S600», реєстраційний номер НОМЕР_1 ?

5. Чи була у даних дорожніх умовах у водія автомобіля «Mercedes-Benz 8600», реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 технічна можливість уникнути зіткнення з автомобілем «Lexus GX-470», реєстраційний номер НОМЕР_2 ?

6. Як відповідно до вимог ПДР повинні були діяти у даній дорожній ситуації водії ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .?

7. Чи є в діях водія автомобіля «Lexus GX-470», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_3 або у діях водія «Mercedes-Benz S600», реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 , невідповідності вимогам ПДР, які з технічної точки зору перебувають у причинно-наслідковому зв`язку з даною пригодою? Якщо є, то які саме і в діях котрого з водіїв?

8. Чи з технічної точки зору інспектор поліції дав правильну оцінку діям обох водіїв - ОСОБА_3 і ОСОБА_1 , складаючи протокол про адміністративне правопорушення серії БД № 410283 від 19.05.2018 лише відносно водія ОСОБА_1 , де зазначено, що водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 10.1 ПДР України?

9. Що з технічної точки зору стало причиною даної ДТП?

10. Яка вартість матеріального збитку завдана власнику автомобіля «Mercedes-Benz S600», реєстраційний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження внаслідок ДТП, яка сталася 19.05.2018 року на 18 км автодороги «М05» Одеса-Київ?

11. Яка вартість матеріального збитку завдана власнику автомобіля «Lexus GX-470», реєстраційний номер НОМЕР_2 , в результаті його пошкодження внаслідок ДТП, яка сталася 19.05.2018 року на 18 км автодороги «М05» Одеса-Київ?

Витрати по проведенню комплексної автотехнічної, транспортно-трасологічної та автотоварозначої експертизи транспортних засобів покласти на відповідача ОСОБА_3 .

Проведення експертизи доручити експертам Експертної служби МВС України Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України, попередивши їх про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України.

Для забезпечення можливості проведення експертизи витребувати з Києво-Святошинського районного суду Київської області матеріали справи № 369/7158/18 щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху 19.05.2018 на 18 км автодороги «М05» «Одеса-Київ», приєднавши їх до матеріалів справи № 369/9857/20.

Справу провадженням зупинено на час проведення експертизи.

Не погоджуючись із ухвалою суду від 16.04.2021 ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.

Постановою Київського апеляційного суду від 01.12.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16.04.2021 залишено без змін.

04.02.2022 до суду надійшло клопотання експерта про надання об`єктів дослідження для огляду та додаткових матеріалів, необхідних для проведення комплексної судової експертизи у цій справі.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14.02.2022 поновлено провадження у справі і призначено підготовче судове засідання на 26.04.2022 на 14-20 год.

26.04.2022 у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі розгляд справи призначено на 24.06.2022 на 14-15 год.

24.05.2022 до суду від Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України надійшло повідомлення від 03.05.2022 № КСЕ-19-21/42065 про неможливість проведення судової експертизи, у зв`язку з тим, що неможливо безпосередньо оглянути та дослідити об`єкт дослідження, а також відсутні вихідні дані, необхідні для проведення дорученої судової експертизи.

17.06.2022 від представника відповідача - адвоката Гордієнко Т. В. надійшло клопотання про проведення судового засідання у режимі відеоконференції.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17.06.2022 розгляд справи вирішено здійснювати дистанційно, в режимі відеоконференції. Забезпечити проведення судового засідання у справі здійснювати дистанційно, в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференц-прийому «EasyCon», за участю у них представника відповідача - Гордієнко Т. В.

24.06.2022 від представника відповідача - адвоката Гордієнко Т. В. надійшла заява про приєднання до матеріалів справи копій документів на виконання клопотання експерта від 20.01.2022. Також заявник просила розгляд справи проводити при відсутності відповідача (його представника).

24.06.2022 в судовому засіданні оголошено перерву на 07.07.2022 на 14-00 год.

30.06.2022 від представника відповідача - адвоката Гордієнко Т. В. до суду надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи кольорових фотозображень пошкодженого автомобіля марки «Lexus GX-470», д.н.з. НОМЕР_2 .

07.07.2022 від ОСОБА_1 надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копій висновка експерта, облікової картки та кольорових фото.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07.07.2022 клопотання представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Гордієнко Т. В. про призначення комплексної автотехнічної, транспортно-трасологічної та автотоварозначої експертизи транспортних засобів у справі задоволено.

Призначено у справі комплексну автотехнічну, транспортно-трасологічну та автотоварозначу експертизу транспортних засобів, на вирішення якої поставлено наступні питання:

1. Відповідно до вимог ПДР, коли виникла небезпека руху автомобіля «Lexus GX-470», реєстраційний номер НОМЕР_2 ?

2. З технічної точки зору чи може вказувати відсутність слідів гальмування обох автомобілів марки «Mercedes-Benz S600», реєстраційний номер НОМЕР_1 та «Lexus GX-470», реєстраційний номер НОМЕР_2 на схемі ДТП на несправність їх гальмівних систем?

3. Враховуючи характер і розміри пошкоджень обох автомобілів - «Mercedes-Benz S600», реєстраційний номер НОМЕР_1 та «Lexus GX-470», реєстраційний номер НОМЕР_2 , характер і траєкторії переміщення після зіткнення та їх кінцеве розташування, з якою швидкістю рухався автомобіль «Lexus GX-470», реєстраційний номер НОМЕР_2 перед зіткненням?

4. Чи була в даних дорожніх умовах у водія автомобіля «Lexus GX-470», реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_3 технічна можливість уникнути зіткнення з автомобілем «Mercedes-Benz S600», реєстраційний номер НОМЕР_1 ?

5. Чи була у даних дорожніх умовах у водія автомобіля «Mercedes-Benz 8600», реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 технічна можливість уникнути зіткнення з автомобілем «Lexus GX-470», реєстраційний номер НОМЕР_2 ?

6. Як відповідно до вимог ПДР повинні були діяти у даній дорожній ситуації водії ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .?

7. Чи є в діях водія автомобіля «Lexus GX-470», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_3 або у діях водія «Mercedes-Benz S600», реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 , невідповідності вимогам ПДР, які з технічної точки зору перебувають у причинно-наслідковому зв`язку з даною пригодою? Якщо є, то які саме і в діях котрого з водіїв?

8. Чи з технічної точки зору інспектор поліції дав правильну оцінку діям обох водіїв - ОСОБА_3 і ОСОБА_1 , складаючи протокол про адміністративне правопорушення серії БД № 410283 від 19.05.2018 лише відносно водія ОСОБА_1 , де зазначено, що водій ОСОБА_1 порушив вимоги п.10.1 ПДР України?

9. Що з технічної точки зору стало причиною даної ДТП?

10. Яка вартість матеріального збитку завдана власнику автомобіля «Mercedes-Benz S600», реєстраційний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження внаслідок ДТП, яка сталася 19.05.2018 року на 18 км автодороги «М05» Одеса-Київ?

11. Яка вартість матеріального збитку завдана власнику автомобіля «Lexus GX-470», реєстраційний номер НОМЕР_2 , в результаті його пошкодження внаслідок ДТП, яка сталася 19.05.2018 року на 18 км автодороги «М05» Одеса-Київ?

Витрати по проведенню комплексної автотехнічної, транспортно-трасологічної та автотоварозначої експертизи транспортних засобів покладено на відповідача ОСОБА_3 .

Проведення експертизи доручено експертам Експертної служби МВС України Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України, попередивши їх про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України.

Вирішено екпертизу провести за наявними матеріалами справи.

Надано в розпорядження судового експерта матеріали цивільної справи Єдиний унікальний номер № 369/9857/20 та матеріали справи № 369/7158/18-п щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

Справу провадженням зупинено на час проведення експертизи.

01.11.2022 до суду надійшло клопотання експерта про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення комплексної судової експертизи у цій справі.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02.11.2022 поновлено провадження у справі і призначено підготовче судове засідання на 23.11.2022 на 12-40 год.

23.11.2022 від представника відповідача - адвоката Гордієнко Т. В. до суду надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи документів. Також заявник просила провести судове засідання без участі відповідача (його представника).

23.11.2022 від представника відповідача - адвоката Гордієнко Т. В. до суду надійшла заява про призначення у справі комплексної автотехнічної, транспортно-трасологічної та автотоварознавчої експертизи транспортних засобів.

23.11.2022 від ОСОБА_1 до суду надійшли пояснення про ДТП, в яких заявник просить визнати водія ОСОБА_3 винним у створенні ДТП 19.05.2018, посилаючись на те, що він виконав усі вимоги ПДР щодо розвороту і жодним чином не створив умови для ДТП, що підтверджено постановою Київського апеляційного суду. ОСОБА_3 грубо порушив вимоги ПДР.

23.11.2022 в судовому засіданні оголошено перерву у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13.12.2022 клопотання представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Гордієнко Т. В. про призначення комплексної автотехнічної, транспортно-трасологічної та автотоварозначої експертизи транспортних засобів у цій справі залишено без задоволення.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13.12.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 24.01.2023 на 11-00 год.

16.01.2023 від судових експертів надійшло повідомлення про неможливість проведення судової експертизи, оскільки неможливо дослідити об`єкт дослідження, а також відсутні вихідні дані, необхідні для проведення дорученої судової експертизи.

24.01.2023 справа знята з розгляду у зв`язку з онлайн-навчанням судді у Львівському регіональному відділенні Національної школи суддів України. Розгляд справи призначено на 15.02.2023 на 11-00 год.

15.02.2023 від представника відповідача - адвоката Гордієнко Т. В. до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

15.02.2023 у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі розгляд справи призначено на 21.03.2023 на 14-30 год.

21.03.2023 представник відповідача подала до суду заяву про забезпечення доказів, в якому просила суд призначити комплексну автотехнічну, транспортно-трасологічну, та автотоварознавчу експертизу.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21.03.2023 клопотання представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Гордієнко Тамари Вікторівни про призначення комплексної автотехнічної, транспортно-трасологічної та автотоварозначої експертизи транспортних засобів - задоволено частково.

Призначено по справі автотоварозначу експертизу транспортних засобів, на вирішення якої поставлено наступні питання:

1. Яка вартість матеріального збитку завдана власнику автомобіля «Mercedes-Benz S600», реєстраційний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження внаслідок ДТП, яка сталася 19.05. 2018 року на 18 км. автодороги «М05» Одеса-Київ, станом на 19.05. 2018 року?

2. Яка вартість матеріального збитку завдана власнику автомобіля "Lexus GX-470", реєстраційний номер НОМЕР_2 , в результаті його пошкодження внаслідок ДТП, яка сталася 19.05. 2018 року на 18 км. автодороги «М05» Одеса-Київ, станом на 19.05. 2018 року?

Витрати по проведенню автотоварозначої експертизи транспортних засобів покладено на відповідача ОСОБА_3 .

Проведення експертизи доручено експертам Експертної служби МВС України Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України (юридична адреса: 01601, Україна, м. Київ, вул. Богомольця 10, фактична адреса: 08130, Україна, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Петропалівська Борщагівка, вул. Велика Кільцева 4, адреса для листування: 03170, Україна, м. Київ, вул. Велика Кільцева 4), попередивши їх про кримінальну відповідальність за ст. 384, 385 КК України.

Вирішено екпертизу провести за наявними матеріалами справи.

Надано в розпорядження судового експерта матеріали цивільної справи Єдиний унікальний номер № 369/9857/20 та матеріали справи № 369/7158/18-п щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

Справу провадженням зупинено на час проведення експертизи.

24.04.2023 представник відповідача подала апеляційну скаргу на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21.03.2023.

Постановою Київського апеляційного суду від 08.06.2023 апеляційну скаргу представника відповідача - адвоката Гордієнко Т.В. - задоволено частково.

Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21.03.2023 - скасовано. Цивільну справу направлено до Києво-Святошинського районного суду Київської області для продовження розгляду.

Розгляд справи призначено на 24.08.2023 о 14 год. 30 хв.

У судове засідання 24.08.2023 учасники справи не з`явилися. Про час, дату та місце розгляду повідомлені належним чином. Причини неявки суду невідомі.

Позивач подав через канцелярію суду заяву про розгляд справи у його відсутності. Позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити.

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази, у їх сукупності та співставленні, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що постановою Київського апеляційного суду від 23.07.2019 апеляційну скаргу адвоката Сафронова В. А. в інтересах ОСОБА_1 задоволено. Постанову судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06.05.2019 щодо ОСОБА_1 скасовано, а провадження у справі закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутню в його діях складу адміністративного правопорушення.

Зазначена постанова мотивована тим, що наявні пошкодження автомобіля марки «Mercedes-Benz S600», які локалізовані у задній лівій частині і пошкодження автомобіля марки «Lexus GX-470», які локалізовані у передній правій частині та інші докази, зокрема висновок експерта, підтверджують надані ОСОБА_1 пояснення та дають можливість прийти до висновку про відсутність в його діях порушення, передбаченого п. 10.1 ПДР. При цьому слід зазначити, що порушення ПДР щодо розвороту в недозволеному місці ОСОБА_1 не інкримінуються. У зв`язку з викладеним, під час розгляду адміністративної справи судом першої інстанції не було встановлено обставин, які б вказували на наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Згідно з ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

ОСОБА_3 звертався до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення ДТП.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28.05.2020 позов залишено без розгляду.

Згідно з висновком № 060/20 експертного автотоварознавчого дослідження з визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, складеним судовим експертом 25.02.2020 на замовлення ОСОБА_1 , вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «Mercedes-Benz S600», д.н.з. НОМЕР_1 , в результаті його пошкодження внаслідок ДТП, яка сталася 19.05.2018, станом на дату проведення дослідження становить 141 777 грн.

Зазначена вартість матеріального збитки також підтверджується протоколом огляду колісного транспортного засобу (КТЗ) від 11.02.2020, додатком № 2 до висновку № 060/20 від 25.02.2020, Звітом про комплектацію транспортного засобу, ремонтною калькуляцією, фотододатками до висновку № 060/20 від 25.02.2020.

Вартість робіт експерта за складання автотоварознавчого дослідження становить 4 300 грн, що підтверджується актом наданих послуг від 25.02.2020.

Зазначена вартість робіт була сплачена ОСОБА_1 , що підтверджується квитанцією серії ААЗ № 879348.

Згідно з рахунком-фактурою № 2018003372 від 30.05.2018, складеним ТОВ «Автосаміт на Столичному» вартість ремонтних робіт та запчастин (матеріалів) для КТЗ «Lexus GX-470», д.н.з. НОМЕР_2 , становить 341 625,48 грн.

Також до матеріалів справи долучено фотографії з пошкодженим автомобілем марки «Lexus GX-470».

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 ОСОБА_3 є власником автомобіля марки «Lexus GX-470», д.н.з. НОМЕР_2 .

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно з ч. 1 кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у постанові від 26.01.2022 у справі № 465/674/19 виклав висновок про те, що «тлумачення ст. 1188 ЦК України свідчить про те, що її застосування можливе лише у випадку наявності вини особи у вчиненні правопорушення, адже у разі відсутності вини особи в скоєнні дорожньо-транспортної пригоди провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - через відсутність події і складу адміністративного правопорушення, відтак така обставина як закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 КУпАП, не є реабілітуючою обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні ДТП».

У постанові Верховного Суду від 04.03.2020 у справі № 641/2795/16-ц зазначено, що «не притягнення водіїв до адміністративної відповідальності за порушення ПДР не може бути підставою для звільнення володільця джерела підвищеної небезпеки від цивільно-правової відповідальності за завдану шкоду, оскільки вину особи в ДТП може бути підтверджено чи спростовано іншими належними доказами, зокрема, висновком судової експертизи, тощо».

З огляду на презумпцію вини заподіювача шкоди, яка викладена у ч. 2 ст. 1166 ЦК України, особа звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду якщо доведе, що шкоди було завдано не з її вини.

Однак, як відповідачем ОСОБА_3 , так і його представником не було надано належних доказів щодо відсутності його вини у вчиненні ДТП.

Цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Частиною 2 ст. 22 ЦК України визначено, що збитками є витрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Враховуючи зазначені норми матеріального права, а також незважаючи на відсутність у діях відповідача складу адміністративного правопорушення, обставини встановлені у постанові Київського апеляційного суду від 23.07.2019 у справі № 369/7158/18, яка набрала законної сили, вказують на причинно-наслідковий зв`язок між недотриманням відповідачем ПДР та ДТП, що сталась 19.05.2018, тому зазначене не звільняє ОСОБА_3 від цивільно-правової відповідальності.

Крім того, диспозитивність цивільного судочинства виявляється в тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ст. 13 ЦПК України).

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст. 129 Конституції України.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 78 ЦПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи викладене, суд не втручається у процесуальну діяльність учасників процесу (реалізацію наданих їм процесуальних прав та виконання покладених на них процесуальних обов`язків), крім випадків, передбачених ЦПК України.

У процесуальному законодавстві передбачено обов`язок доказування, який слід розуміти як закріплену міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах. Цей склад фактів визначається нормою права, що регулює спірні правовідносини.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц).

Положення ст. ст. 76, 102-113 ЦПК України визначають висновки експертів як один із засобів встановлення даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.

Відповідач та його представник не надали суду належних та допустимих доказів (іншого висновку експерта, тощо) у спростування доказів позивача, а саме того, що вартість матеріального збитку, завданого автомобілю марки «Mercedes-Benz S600», д.н.з. НОМЕР_1 ,є меншою ніж визначено у висновку від 25.02.2020 № 060/20.

Враховуючи викладене, позовна вимога ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_3 на його користь майнової шкоди (матеріального збитку) у розмірі 141 777 грн підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (ч. 3 ст. 23 ЦК України).

Згідно з ч. 4 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч. 2 цієї статті.

По своїй суті зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є досить специфічним зобов`язанням, оскільки не на всіх етапах свого існування характеризується визначеністю змісту, а саме щодо способу та розміру компенсації. Джерелом визначеності змісту обов`язку особи, що завдала моральної шкоди, може бути: (1) договір особи, що завдала моральної шкоди, з потерпілим, в якому сторони домовилися зокрема, про розмір, спосіб, строки компенсації моральної шкоди; (2) у випадку, якщо не досягли домовленості, то рішення суду в якому визначається спосіб та розмір компенсації моральної шкоди (постанова Верховного Суду від 01.03.2021 у справі № 180/1735/16-ц (провадження № 61-18013сво18).

Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди. У разі встановлення конкретної особи, яка завдала моральної шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: (а) позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв`язок; (б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини. Завдання моральної шкоди - явище завжди негативне. Проте з цього не слідує, що будь-яка завдана моральна шкода породжує зобов`язання з її відшкодування. Покладення обов`язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи (постанова Верховного Суду від 25.05.2022 року у справі № 487/6970/20 (провадження № 61-1132св22).

Гроші виступають еквівалентом моральної шкоди. Грошові кошти, як загальний еквівалент всіх цінностей, в економічному розумінні «трансформують» шкоду в загальнодоступне вираження, а розмір відшкодування «обчислює» шкоду. Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою моральної шкоди та відновлення стану потерпілого. При визначенні компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи прирівняння до іншого майнового еквіваленту. Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставин, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості (постанова Верховного Суду від 25.05.2022 року у справі № 487/6970/20 (провадження № 61-1132св22).

Абзац 2 ч. 3 ст. 23 ЦК України, у якому вжитий термін «інші обставини, які мають істотне значення» саме тому і не визначає повний перелік цих обставин, оскільки вони можуть різнитися залежно від ситуації кожного потерпілого, особливості якої він доводить суду. Обсяг немайнових втрат потерпілого є відкритим, і в кожному конкретному випадку може бути доповнений обставиною, яка впливає на формування розміру грошового відшкодування цих втрат. Розмір відшкодування моральної шкоди перебуває у взаємозв`язку з фізичним болем, моральними стражданнями, іншими немайновими втратами, яких зазнала потерпіла особа, а не із виключністю переліку та кількістю обставин, які суд має врахувати (постанова Великої Палати Верховного Суду від 29.06.2022 у справі № 477/874/19 (провадження № 14-24цс21).

Враховуючи викладене, а також глибину фізичних і душевних страждань, завданих ОСОБА_1 у результаті пошкодження його автомобіля, вимоги розумності та справедливості суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог та стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 10 000 грн моральної шкоди.

Визначений судом розмір відшкодування моральної шкоди є не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб позивача, і не призведе до його безпідставного збагачення, що узгоджується з п. 90 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.12.2020 у справі № 752/17832/14-ц (провадження № 14-538цс19).

Разом з тим, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання ОСОБА_3 винним у вчиненні 19.05.2018 ДТП не підлягають задоволенню з таких підстав.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ч. ч. 1, 2 ст. 5 ЦПК України).

Цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. При розгляді справи суд має з`ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право/інтерес позивача підлягає захисту обраним ним способом.

Отже, обрання неефективного способу захисту є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 також просив стягнути з відповідача на його користь витрати понесені на проведення експертизи у розмірі 4 300 грн.

На підтвердження понесення зазначених витрат ОСОБА_1 надав акт наданих робіт від 25.02.2020 та квитанцію про оплату зазначених послуг.

Враховуючи зазначене з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати пов`язані з проведенням експертизи у розмірі 4 300 грн.

На підставі ст. 141 ЦПК України судові витрати що складаються із судового збору, суд покладає на сторін пропорційно до задоволених позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 15, 16, 22, 23, 1166, 1167, 1187, 1188 Цивільного кодексу України, ст. ст. 4, 5, 7, 10, 12, 13, 77-80, 81, 89, 95, 102-113, 133, 141, 235, 258, 259, 263, 264, 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання вини та стягнення коштів - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду в розмірі 141 777 (сто сорок одна тисяча сімсот сімдесят сім) гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати пов`язані з проведенням експертизи у розмірі 4 300 (чотири тисячі триста) гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 1 467,77 (одна тисяча чотириста шістдесят сім) гривень 77 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 відмовити.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Інформація про позивача: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 ).

Інформація про відповідача: ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_3 ).

Суддя Тетяна ДУБАС