Рішення

від 24.08.2023 по справі 420/8820/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/8820/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткове)

24 серпня 2023 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю РСК ПАРУС про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю РСК ПАРУС до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

I. Зміст заяви

15.08.2023 року за вх. № ЕП/27884/23 судом зареєстровано заяву представника позивача - адвоката Таштанової Олени Георгіївни про ухвалення додаткового рішення у справі №420/8820/23 та стягнення з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю РСК ПАРУС витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

II. Позиція позивача та заперечення відповідача

Вказана заява вмотивована тим, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14.08.2023 р. позов було задоволено, проте не було вирішено питання про стягнення з Відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу, оскільки однією з позовних вимог було прохання про вирішення питання про судові витрати шляхом укладення додаткового рішення згідно ч.1 ст. 252 КАСУ. У зв`язку з розглядом даної справи у Одеському окружному адміністративному суді Позивач поніс судові витрати на судовий збір та правову (правничу) допомогу адвоката Таштанової О.Г. послуги адвоката згідно Договору про надання правничої допомоги №23/03/2023 від 23.03.2023 р. у фіксованій сумі у розмірі 10 000 грн., що підтверджується довідкою про сплату послуг адвоката у фіксованій сумі 10000,00 грн. та актом приймання-передачі наданих послуг, які відповідно до Постанови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 16.04.2020р. по справі № 727/4597/19 є належними доказами для підтвердження витрат учасника справи на професійну правничу допомог.

23.08.2023 року представником Головного управління ДПС в Одеській області надано клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, обґрунтовуючи тим, що позивач не надав доказів ведення адвокатом Книги доходів та витрат та документів, що свідчать про оплату гонорару адвокату, покликаючись на судову практику Верховного Суду. При цьому, зазначає, що при визначені суми відшкодування сум слід виходити з критерію реальності адвокатських витрат, розумності їх розміру та конкретних обставин справи, а відтак відсутні підстави для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат позивача на правничу допомогу адвоката в 10 000 грн.

23.08.2023 року представником позивача надані додаткові пояснення, в яких на спростування доводів відповідача про зменшення витрат на правничу допомогу вказує, що твердження Відповідача про те, що він «вважає необґрунтованими подані позивачем документи, які свідчать про надання послуг, виконаних адвокатом» - проте не надав жодного пояснення/доказу щодо їх необґрунтованості. Щодо ненадання адвокатом книги обліку: облік отриманих доходів адвокатом та в подальшому його оподаткування не є предметом спору, предметом спірних правовідносин є фактичне понесення витрат на правову допомогу та їх відшкодування відповідною стороною у справі, а не обов`язковість ведення адвокатом Книги обліку доходів та витрат, які ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 02.12.2021 р. по справі №280/5176/20 дійшов висновку, що адвокат може видати клієнту на його вимогу складений в довільній формі документ (квитанція, довідка, тощо) який буде підтверджувати факт отримання коштів від клієнта.

III. Процесуальні дії суду

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 15.08.2023 року вказана заява передана на розгляд судді Дубровної В.А.

Ухвалою суду від 16.08.2023 року заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю РСК ПАРУС про ухвалення додаткового рішення в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу прийнято до розгляду, призначено її розгляд в порядку письмового провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14.08.2023 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю РСК ПАРУС до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними, скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Визнано протиправним та скасувано рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 13078 від 11.04.2023 про відповідність ТОВ «РСК ПАРУС» критеріям ризиковості платника податку.

Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 04.04.2023 р. № 8563811/41149945 про відмову у реєстрації податкової накладної № 3 від 10.03.202 року.

Зобов`язано ДПС України зареєструвати податкову накладну від 10.03.2023 № 3 в Єдиному реєстрі податкових накладних днем її фактичного подання.

Зобов`язано Головне управління ДПС в Одеській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю РСК ПАРУС з переліку платників податку, що відповідають Критеріям ризиковості платника податку.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю РСК ПАРУС судові витрати зі сплати судового збору в сумі 4294,40 (чотири тисячі двісті дев`яносто чотири грн. 40 коп ) гривень.

У пункті 8 резолютивної частини позову представник позивача просив суд стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів на користь Позивача витрати на професійну правничу допомогу, які були понесені Позивачем (шляхом укладення додаткового рішення згідно ч. 1ст. 252 КАСУ).

15.08.2023 року представником позивача подано заяву про ухвалення додаткового рішення та стягнення з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю РСК ПАРУС витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн., додавши до неї акт приймання-передачі наданих послуг.

V. Норми права, які застосував суд

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності,зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Згідно положень ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1 ст.134 КАС України).

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. ( частини 3 -7 статі 134 КАС України)

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За змістом частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Статтею 143 КАС України передбачено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу ( частини 1, 3 5 цієї статті КАС України).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

VI. Оцінка суду

Зміст наведених вище правових норм дає підстави для висновку, що КАС України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат, понесених на професійну правничу допомогу, як обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи на підставі належних та допустимих доказів.

Велика Палата Верховного Суду також вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Одночасно, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

З матеріалів справи вбачається, що надання правової допомоги позивачу здійснювалось адвокатом Таштановою Оленою Георгіївною, що підтверджується свідоцтвом про право на здійснення адвокатською діяльністю серія ОД № 004357, виданого 25.01.2021, ордером про надання правової допомоги серія ВН № 1234971 від 24.03.2023 ( т. І а.с. 16-18)

На підтвердження надання адвокатом професійної правничої допомоги, позивачем надано

1) договір № 23/03/2023 від 23.03.2023 р. про надання правничої допомоги, укладений що між ТОВ « РСК ПАРУС» ( Клієнт) та адвокатом Таштановою Оленою Георгіївною ( Адвокат), за умовами якого Клієнт доручає, а Адвокат приймає на себе зобов`язання надавати юридичну (професійну правничу допомогу) в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором, з питань, пов`язаних з розглядом справи за позовом КЛІЄНТА до ГУ ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку (далі за текстом справа) надавати правову допомогу на умовах, передбачених даним Договором. Обсяг необхідної правової допомоги та її вартість узгоджується сторонами у додаткових угодах до даного договору. ( пункт 1.1. договору). Правничу допомогу, що надається Адвокатом, Клієнт оплачує в гривнях, за домовленістю сторін у фіксованій сумі 10000 (десять тисяч) грн. 00 коп.( пункт 4.1. договору). За результатами надання правничої допомоги складається акт, що підписується представниками кожної зі сторін. В акті вказується обсяг наданої Адвокатом правничої допомоги і її вартість. Акт надсилається Клієнту Адвокатом електронною поштою або поштою. ( пункт 4.3. договору) ( т. І а.с. 46)

2) довідку адвоката від 11.04.2023 року, якою підтверджує, що ТОВ «РСК ПАРУС» сплатило послуги адвоката - у фіксованій сумі 10 000 грн. 00 коп. згідно Договору про надання правничої допомоги №23/03/2023 від 23.03.2023 р. (т.І а.с. 50)

3) акт від 15.08.2023 №15/08/2023 приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), згідно якому Адвокат виконав роботи (надав послуги) згідно Договору про надання правничої допомоги №23/03/2023 від « 23» березня 2023 року, зокрема професійну правничу допомогу на суму 10 000,00 грн. ( т ІІ а.с. 3)

Таким чином суд вважає, що надані стороною позивача докази підтверджують, що витрати на професійну правничу допомогу фактично були понесені.

Заперечуючи проти задоволення заяви про стягнення витрат на правничу допомогу, податковий орган вказує, що при визначені суми відшкодування сум слід виходити з критерію реальності адвокатських витрат, розумності їх розміру та конкретних обставин справи. Враховуючи, що позивачем не надано книги обліку доходів та витрат адвоката, докази оплати гонорару адвоката, тому відсутні підстави для стягнення витрат на правничу допомогу адвоката в 10 000 грн.

Надаючи правову оцінку вказаним доводам відповідача, суд вказує про таке.

Верховним Судом вже неодноразово зазначалось, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, незалежно від факту оплати як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою (постанова ОП КГС ВС від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постанова КАС ВС від 18 серпня 2021 року по справі № 640/11204/19).

Щодо покликання відповідача на ненадання книги обліку доходів та витрат адвоката, то суд вважає слушним зауваження представника позивача з посиланням правові висновки Верховного Суду щодо вказаного питання, які полягають в тому, що адвокат може видати клієнту на його вимогу складений в довільній формі документ (квитанція, довідка, тощо) який буде підтверджувати факт отримання коштів від клієнт. ( постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 02.12.2021 р. по справі №280/5176/20).

Разом з тим, суд звертає увагу, що розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.

Суд також приймає до уваги правовий висновок Верховного Суду у додатковій постанові від 05.09.2019 у справі №826/841/17, згідно якого метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення понесених збитків, але і у певному сенсі має спонукати суб`єкта владних повноважень утримуватися від подачі безпідставних заяв, скарг та своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин.

VII. Висновок суду

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. ( ч. 1 ст. 77 КАС України).

Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин 7 статті 134 КАС України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

Визнаючись з розміром судових витрат на професійну правничу допомогу, суд враховуючи складність справи, обсяг заявлених позовних вимог та підготовлених адвокатом матеріалів в межах надання правової допомоги під час розгляду справи, а також беручи до уваги значення справи для товариства та наявність заперечень ГУ ДПС в Одеській області стосовно заявленого розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає, що розмір заявлених витрат має бути зменшено до 5000,00 грн., як такий, що є співрозмірним та достатнім відшкодуванням позивачу витрат в межах наявних спірних правовідносин. При цьому, указаний розмір витрат також зумовлений об`єктивною тривалістю часу, яку мав витратити адвокат під час складання позовної заяви з урахуванням того, що предмет спору у даній справі не є складним, містить судову практику зі спірних правовідносин, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних.

Оскільки судове рішення прийнято на користь позивача, тому судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5 000,00 грн. мають бути відшкодовані стороною відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.

Отже, за наведених підстав подана заява представника позивача підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 4, 77, 134, 139, 143, 252, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Заяву представника позивача - адвоката Таштанової Олени Георгіївни про ухвалення додаткового рішення в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу - задовольнити частково.

Прийняти додаткову постанову, якою стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5; код ЄДРПОУ ВП 44069166) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю РСК ПАРУС (вул. Космонавта Комарова, буд. 10, оф. 108, м. Одеса, Одеська обл., 65101, код ЄДРПОУ: 41149945) судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5 000,00 (п`ять тисяч грн. 00 копійок) гривень.

В іншій частині задоволення заяви відмовити.

Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В.А. Дубровна