Ухвала

від 18.08.2023 по справі 280/6417/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

18 серпня 2023 року м. Дніпросправа № 280/6417/22

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Чабаненко С.В.,

суддів: Білак С.В., Юрко І.В.,

перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 січня 2023 року у справі №280/6417/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАЗ ІНДАСТРІЗ» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 16.01.2023р. у справі №280/6417/22 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАЗ ІНДАСТРІЗ» задоволено повністю.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням відповідачем, 10 липня 2023 року, подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2023 року апеляційну скаргу було залишено без руху у зв`язку з їх невідповідністю вимогам ст.ст. 295, 296 КАС України.

Заявнику апеляційної скарги запропоновано протягом десятиденного строку усунути недоліки, який обчислюється з дня отримання копії ухвали.

Копію ухвали доставлено до електронного кабінету заявника апеляційної скарги 02 серпня 2023 року о 17:25.

На виконання вимог ухвали суду від апелянта надійшло клопотання, в якому скаржник просить відстрочити сплату судового збору або продовжити строк на усунення недоліків апеляційної скарги до припинення (або скасування) воєнного стану та поносити строк на апеляційне оскарження. Зазначене клопотання обґрунтовано неможливістю своєчасної сплати судового збору через відсутність бюджетних асигнувань по КЕКВ 2800. Також зазначає, що органи ДПС не є розпорядниками бюджетних коштів.

Колегія суддів, розглянувши вказане клопотання, зазначає наступне.

Згідно з ч.2 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду, що за змістом вказаної норми є правом, а не обов`язком суду.

Разом з тим, слід зазначити, що умовою продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги є наявність доказів того, що після такого продовження строку відпадуть обставини, які перешкоджають виконанню рішення суду про залишення апеляційної скарги без руху.

Однак, відповідачем не надано суду доказів того, що після продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги відпадуть обставини, які позбавляють заявника апеляційної скарги можливості сплатити судовий збір одночасно з поданням апеляційної скарги та відповідач зможе сплатити судовий збір після продовження строку усунення недоліків.

Суд вважає, що зазначена заява задоволенню не підлягає, оскільки ГУ ДПС у Львівській області було встановлено строк, достатній для усунення недоліків апеляційної скарги.

Обмежене фінансування з державного бюджету бюджетної установи, яка діє як суб`єкт владних повноважень, не є безумовною підставою для продовження такій особі строку для усунення недоліків апеляційної скарги.

В той же час, питання звільнення від сплати судового збору як складової судових витрат, зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення його сплати регулюються частиною першою статті 133 КАС, відповідно до якої суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Отже, частина перша статті 133 КАС визначає право суду на звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору виходячи із майнового стану сторони, водночас стаття 8 Закону України Про судовий збір конкретизує порядок, умови такого відстрочення та коло осіб, які можуть бути звільнені від сплати або мають право на відстрочення судового збору.

За змістом норм зазначеної вище статті положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Водночас, у нормах частини другої статті 132 КАС відсилання до норм Закону України «Про судовий збір» передбачене лише щодо питання звільнення від сплати судового збору.

З аналізу викладених норм вбачається, що юридична особа, зокрема суб`єкт владних повноважень, не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату. Крім того, прийняти рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд може і з власної ініціативи у тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18.

Таким чином, питання відстрочення чи розстрочення сплати судового збору судом вирішується на власний розсуд з огляду на доводи заявника.

Проаналізувавши аргументи клопотання суб`єкта владних повноважень, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні, оскільки обставини пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють орган державної влади від обов`язку своєчасної його сплати.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому наведені ним обставини щодо відсутності (зменшення) бюджетного фінансування не повинні впливати на можливість неухильного виконання суб`єктом владних повноважень покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов`язків щодо оформлення апеляційної скарги, в тому числі щодо своєчасної оплати судового збору.

Згідно з положеннями Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI Про судовий збір органам податкової служби не надано пільг щодо сплати судового збору.

Крім того, фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні платежі, розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, тощо, не можуть бути підставою для продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.

В той же час апелянтом не надано суду доказів щодо неможливості здійснити перерозподіл коштів задля виконання вимог закону при зверненні з апеляційною скаргою, в тому числі і з урахуванням введеного воєнного стану, з часу отримання копії оскаржуваного судового рішення.

Крім того, апелянт не наводить жодних інших доводів на підтвердження того, що недоліки апеляційної скарги взагалі будуть ним усунуті у випадку, якщо суд відстрочить сплату судового збору або продовжить строк на усунення недоліків.

У зв`язку з викладеним у задоволенні клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору або продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги необхідно відмовити.

Крім того, у відповідності до ст.129 Конституції України та ст.8 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Суд зазначає, що тривале невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та звернення до суду з клопотаннями про продовження строку для усунення недоліків призводить до затягування строків розгляду справи.

Згідно з частинами 1, 3 статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Водночас, питання про поновлення строку на апеляційне оскарження заявником не ставиться.

Крім того, скаржником на виконання вимог ухвали суду не надано доказів надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копії апеляційної скарги.

Отже, колегією суддів враховується відсутність обґрунтованих причин пропуску строку звернення з апеляційною скаргою, тому наведене свідчить, що станом на 18 серпня 2023 року скаржником недоліки апеляційної скарги не усунуто.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 248, 299, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

УХВАЛИВ:

Відмовити Головному управлінню ДПС у Львівській області в задоволені клопотання про відстрочення сплати судового збору або продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 січня 2023 року у справі №280/6417/22.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, але може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з моменту її підписання.

Суддя-доповідачС.В. Чабаненко

суддяС.В. Білак

суддяІ.В. Юрко