Постанова

від 25.08.2023 по справі 810/693/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2023 року

м. Київ

справа № 810/693/17

адміністративне провадження № К/9901/38419/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Васильєвої І.А., суддів: Бившевої Л.І., Юрченко В.П.,

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Київської митниці ДФС на постанову Київського окружного адміністративного суду від 27.04.2017 (суддя Панченко Н. Д.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2017 (головуючий суддя Губська О. А., судді Беспалов О. О., Парінов А. Б.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Укрсічсервіс» (далі - ТОВ «НВК «Укрсічсервіс») до Київської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови у прийнятті митної декларації,

У С Т А Н О В И В:

У лютому 2017 року ТОВ «НВК «Укрсічсервіс» звернулося до суду з позовом до Київської митниці ДФС, у якому просило визнати протиправними та скасувати:

- рішення про коригування митної вартості товарів від 31.10.2016 №125000013/2016/000174/2 та від 01.11.2016 №125000013/2016/000179/2 (далі також Рішення);

- картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 01.11.2016 №125110011/2016/00142 та №125110011/2016/00144 (далі також Картки).

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані ним Рішення та Картки прийняті всупереч вимогам законодавства, дії відповідача щодо витребування додаткових документів на підтвердження заявленої позивачем митної вартості імпортованих товарів є протиправними, а надані до митного оформлення документи містили усі необхідні числові складові для підтвердження заявленої митної вартості за ціною договору.

Київський окружний адміністративний суд постановою від 27.04.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2017 позов задовольнив, визнав протиправними та скасував рішення про коригування митної вартості товарів від 31.10.2016 № 125000013/2016/000174/2 та від 01.11.2016 № 125000013/2016/000179/2; картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 01.11.2016 № 125110011/2016/00142 та № 125110011/2016/00144.

Приймаючи оскаржувані рішення, суди виходили з того, що з огляду на досліджені матеріали справи товариство у повному обсязі документально підтвердило правильність заявленої митної вартості імпортованого товару за першим основним методом - за ціною договору, а отже, спірні Рішення та Картка підлягають скасуванню.

Київська митниця ДФС звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

У касаційній скарзі відповідач доводив невідповідність висновків судів першої та апеляційної інстанцій фактичним обставинам справи, які, на його думку, полягають у безпідставному визначенні позивачем митної вартості товару за ціною договору з огляду на те, що подані позивачем документи не містили всіх необхідних відомостей для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару. Відповідач також зазначив про ненадання позивачем додатково витребуваних документів з метою з`ясування митної вартості імпортованих товарів.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 24.07.2017 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, а також відмовив у задоволенні клопотання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень.

Позивач надав до суду заперечення, в яких просить касаційну скаргу митного органу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03.10.2017 №2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким Кодекс адміністративного судочинства (КАС) України викладено в новій редакції.

Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції згаданого Закону передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Касаційна скарга митниці була передана на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи відповідача, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, Колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Суди попередніх інстанцій встановили, що між компанією «DingZhou LiangYou Metal Produkts Compani Limited» (продавець) та ТОВ «НВК «Укрсічсервіс» (покупець) укладений контракт від 11.05.2016 № 79/k, на умовах якого продавець продає, а покупець купує товар, найменування, кількість та загальна вартість якого визначається у специфікаціях та/або рахунках фактурах (інвойсах) до контракту.

У вересні 2016 року позивачем на підставі контракту від 11.05.2016 № 79/k та інвойсу від 07.08.2016 № 79/к/5 здійснено ввезення на територію України товару - дроту крученого оцинкованого з чорних металів.

З метою митного оформлення ввезеного товару позивачем до Київської митниці ДФС подано тимчасові митні декларації від 29.09.2016 № 125110011/2016/031072 та від 30.09.2016 № 125110011/2016/031077, у яких задекларовані товари за кодом УКТЗЕД 73262000, а саме: «дріт кручений колючий з чорних металів гарячо-оцинкований, для огорожі: дріт з оцинкованої сталі колючий однорядний, холодноволочильний, рифлений, в бухтах по 400 метрів та вагою 35 кг».

У зв`язку з відсутністю у позивача точних відомостей про характеристику товарів, зокрема тих, що впливають на класифікацію товарів відповідно до УКТЗЕД, митним органом було відібрано зразки товарів для направлення їх на дослідження до Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС з метою вирішення питання класифікації товару.

Висновком Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС від 17.10.2016 № 142005702-0281 підтверджено заявлений позивачем у тимчасових митних деклараціях код товару.

З огляду на отримання точних відомостей про імпортований товар, позивачем до Київської митниці ДФС були подані додаткові митні декларації від 20.10.2016 № 125110011/2016/010700 та від 21.10.2016 № 125110011/2016/010745, у яких позивачем до митного оформлення пред`явлено товари: «дріт кручений колючий з чорних металів гарячо-оцинкований для огорожі: дріт оцинкованої сталі колючий однорідний, холодноволочильний, рифлений. Діаметр основної проволоки 2,8 мм, діаметр проволоки шипів 2 мм, з відстанню між шипами 75+/- 5 мм, в бухтах по 400 метрів та вагою бухти 35 кг».

Загальна вартість товару відповідно до графи 12 митної декларації від 20.10.2016 № 125110011/2016/010700 становить 807975,26 грн. на умовах поставки CIF Одеса.

Загальна вартість товару відповідно до графи 12 митної декларації від 21.10.2016 № 125110011/2016/010745 становить 269483,54 грн. на умовах поставки CIF Одеса.

Митна вартість товару у вказаних митних деклараціях визначена позивачем з застосуванням основного методу - за ціною договору (контракту).

Відповідно до графи 44 митних декларацій від 20.10.2016 № 125110011/2016/010700 та від 21.10.2016 № 125110011/2016/010745 на підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем були подані:

- контракт від 11.05.2016 № 79/к;

- додаткові угоди від 24.05.2016 № 1, від 04.07.2016, № 2 від 10.06.2016, № 3, від 05.07.2016 № 4;

- інвойс від 07.08.2016 № 79/к/5;

- коносамент (Bill of Lading) від 11.08.2016 №;

- банківські платіжні документи, ще стосуються оплати товару від 16.05.2016, від 14.06.2016, від 08.07.2016 та від 21.07.2016;

- міжнародні автомобільні накладні (CMR) від 28.09.2016 № 3750/1, № 3750/2, № 3750/3 та № 3750;

- пакувальний лист від 07.08.2016;

- виписку по рахунку № 26001023024513;

- висновок ДП «Держзовнішінформ» від 19.08.2016 № 112/1565;

- договір про закупівлю товару за державні кошти від 07.04.2016 № 343/3/2016/38;

- цінову біржову інформацію від 25.08.2016, а саме - журнал China Steel Briffing від 03.06.2016;

- лист ТОВ «НВК» «Укрсічсервіс» від 23.08.2016 № 217 та від 19.10.2016 № 285;

- листи виробника товару компанії DingZhou LiangYou Metal Produkts Compani Limited від 23.08.2016 № 257 та 31.08.2016 № 297;

- копію митної декларації країни відправлення від 08.08.2016 № 040620160066500324;

- рахунок-проформу від 11.05.2016 №;

- прайс-лист виробника товару DingZhou LiangYou Metal Produkts Compani Limited від 19.08.2016 № 15/5-583.

При перевірці правильності визначення митної вартості товару Київська митниця ДФС дійшла висновку, що декларантом було надано неповний пакет документів відповідно до обраних умов поставки, зокрема, не надано страхового полісу, банківських платіжних документів на суму збільшення вартості контракту. Натомість надані для оформлення товару документи не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості та містять розбіжності, що полягали у невідповідності умов поставки, вказаних у митних деклараціях (CIF) умовам, зазначеним у коносаменті (freight collect).

Позивачеві були надіслані електронні повідомлення, де запропоновано подати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, а саме: страхові поліси, банківські платіжні документи, документи, що містять відомості про вартість перевезення товару; виписки з бухгалтерської документації; інформацію біржових організацій про вартість сировини (оцинкованої сталі) у період з травня 2016 року по липень 2016 року (з перекладом); висновок експерта з додатками.

На вказані запити позивач додатково направив митному органу рахунок проформу від 05.07.2016 № LY-0130/2 та банківський платіжний документ від 23.09.2016 про сплату коштів продавцю за товар у сумі 41600,00 доларів США.

Розглянувши подані позивачем документи, Київською митницею ДФС були прийняті рішення про коригування митної вартості товарів:

- від 31.10.2016 № 125000013/2016/000174/2, згідно з яким відповідач, застосувавши шостий (резервний) метод, скоригував заявлену позивачем митну вартість товару у митній декларації від 20.10.2016 № 125110011/2016/010700 з 31 200,00 доларів США (807 975,26 грн) до 65 874,06 доларів США;

- від 01.11.2016 № 125000013/2016/000179/2, згідно з яким відповідач, застосувавши шостий (резервний) метод, скоригував заявлену позивачем митну вартість товару у митній декларації від 21.10.2016 № 125110011/2016/010745 з 10 400,00 доларів США (269 483,54 грн) до 21 958,02 доларів США.

Скоригована митна вартість товару базувалась на митній вартості раніше імпортованих товарів, випущених у вільних обіг згідно МД від 25.08.2016 № 112050000/2016/15297.

В обґрунтування підстав неприйняття заявленої позивачем митної вартості товарів відповідач у графі 33 оскаржуваних рішень послався на аналогічні обставини, що були передумовою направлення декларанту повідомлень у порядку статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України), зокрема, зазначив, що згідно з коносаментом, який позивач долучив до вказаних митних декларацій, вартість фрахту оплачує вантажоотримувач (freight collect), що не відповідає задекларованим умовам поставки товару - CIF Одеса. Також митний орган зазначив, що декларантом не було надано експертний висновок у повному обсязі (з додатками). При цьому, сам експертний висновок складений з урахуванням вартості товару, зазначеного у проформі-інвойсі №, який до митного оформлення не надавався.

На підставі прийнятих рішень про коригування митної вартості товару Київська митниця ДФС видала позивачу картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 01.11.2016 № 125110011/2016/00142 та №125110011/2016/00144.

Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Частиною першою статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII та главою 8 цього Кодексу.

Частиною першою статті 53 МК України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно з частиною другою статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьою статті 53 МК України встановлено обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами першою та третьою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

За частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю, відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до частин одинадцятої та дванадцятої статті 264 МК України орган доходів і зборів відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: 1) митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу; 2) електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов`язкових реквізитів; 3) митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом.

У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях звертав увагу щодо такого застосування судом статей 53, 54 МК України у подібних правовідносинах, зокрема у постанові від 23.10.2021 у справі №815/4821/16 (касаційне провадження №К/9901/39168/18), але не виключно.

Як установили суди попередніх інстанцій, підставами для прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості митниця вказала те, що позивач надав неповний пакет документів відповідно до обраних умов поставки; невідповідність умов поставки, вказаних у митних деклараціях (CIF Одеса), умовам, зазначеним у товаросупровідних документах; надання експортного висновку не у повному обсязі (без додатків).

Відповідно до правил Інкотермс 2010 термін СIF («cost, insurance and freight (... named port of destination)» або «вартість, страхування та фрахт (... назва порту призначення)» означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Згідно з базисними умовами поставки СIF продавець зобов`язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, але ризик втрати чи пошкодження товару, як і будь-які додаткові витрати, що виникають після відвантаження товару, переходять із продавця на покупця. За умовами терміну CIF на продавця покладається також обов`язок забезпечення морського страхування на користь покупця проти ризику втрати й ушкодження товару під час перевезення.

Згідно з додатковою угодою № 3 до контракту від 11.05.2016 № 79/к продавець постачає товар морським транспортом на умовах CIF Incoterms 2010 до Одеського морського торговельного порту, Україна. Витрати щодо оплати митних зборів та інших податків, які стягуються при вивезенні товару з КНР (митні формальності при експорті) оплачуються продавцем.

Відповідно до інвойсу від 07.08.2016 № 79/к/5, товар було поставлено на умовах CIF Одеський морський торговельний порт, Україна, такі умови поставки позивач зазначив і в митних деклараціях, поданих митному органу.

Також відомості про те, що поставка товару здійснюється на умовах CIF Одеський морський торгівельний порт, Україна містилися у митній декларації країни відправлення та інших документах, що стосувалися митного оформлення ввезеного позивачем товару.

Суди першої та апеляційної інстанцій вірно виснували, що указані документи спростовують висновки відповідача з приводу того, що позивач ніс додаткові витрати, пов`язані з оплатою вартості перевезення та страхування товару, проте не включив їх до складових митної вартості імпортованого товару, адже у разі поставки товару на умовах СIF витрати, пов`язані з доставкою товару та його страхуванням, здійснюються продавцем і, відповідно, закладаються ним у контрактну ціну товару.

Крім того, наведеним спростовуються і доводи касаційної скарги в частині обов`язковості надання до митного оформлення страхового полісу, адже відповідно до положень статті 53 МК України останній надається лише у разі, якщо страхування здійснювалось декларантом.

Крім того, щодо неподання декларантом під час митного оформлення товарів повного тексту висновку цінової експертизи ДП «Держзовнішінформ» від 19.08.2016 № 112/1565, то суди обґрунтовано зауважили, що висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини є додатковими документами, що подаються декларантом на вимогу митного органу у випадку виникнення сумнівів у правильності задекларованої митної вартості товарів, однак сама по собі наявність або відсутність таких висновків чи інформації не може бути підставою для сумнівів у задекларованій митній вартості товарів за умови подання декларантом усіх наявних та підтверджуючих заявлену митну вартість документів, визначених частиною другою статті 53 МК України.

Надаючи оцінку доводам касаційної скарги в частині наявних відомостей щодо прийнятих митним органом рішень про коригування митної вартості товару стосовно того ж декларанта у Автоматизованій системі аналізу та управління ризиками (АСАУР), Колегія Верховного Суду зазначає, що відомості з АСАУР носять допоміжний інформаційних характер та не є безперечним доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта всіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару.

Разом з тим, як установили суди першої та апеляційної інстанцій, позивач надав до митного оформлення усі визначені статтею 53 МК України та необхідні для підтвердження заявленої ним митної вартості документи.

Отже, висновок судів попередніх інстанцій про те, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості та картки відмови у прийнятті митної декларації є протиправними, а надані позивачем до митного оформлення документи є достатніми для здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, не мають розбіжностей та суперечностей, містять усі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів на підтвердження задекларованої митної вартості ввезеного товару, є правильним.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій і стосуються фактично переоцінки судом доказів у справі, що знаходяться поза межами касаційного перегляду справи, встановлених частинами першою, другою статті 341 КАС України.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України (в редакції, чинній до внесення змін в цю статтю згідно із Законом від 15.01.2020 №460-ІХ, яка набрала чинності 08.02.2020 та підлягає застосуванню при касаційному перегляді цієї справи відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» зазначеного Закону) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Касаційний перегляд справи здійснено в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15.01.2020 №460-ІХ, відповідно до пункту 2 розділу ІІ цього Закону, та в межах доводів та вимог касаційної скарги відповідно до частини першої статті 341 КАС України.

Керуючись пунктом статтями 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Київської митниці ДФС залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 27.04.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2017 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіІ.А. Васильєва Л.І. Бившева В.П. Юрченко