Ухвала

від 13.07.2017 по справі 810/693/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/693/17 Головуючий у 1-й інстанції: Панченко Н.Д. Суддя-доповідач: Губська О.А.

У Х В А Л А

Іменем України

13 липня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів: Парінова А.Б., Беспалова О.О.

за участю: секретаря судового засідання Сергієнко Т.О.,

представника позивача Герасименко Т.В.,

представника відповідача Чернявської О.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської митниці ДФС на постанову Київського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Укрсічсервіс" до Київської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В

Позивач звернувся до суду з позовом до Київської митниці ДФС, в якому просив: визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 31.10.2016 №125000013/2016/000174/2 та від 01.11.2016 №125000013/2016/000179/2; визнати протиправними та скасувати картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 01.11.2016 №125110011/2016/00142 та від 01.11.2016 №125110011/2016/00144.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2017 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі відповідач просить зазначене рішення скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні вимог позивача. В обґрунтування доводів своєї скарги посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У судовому засіданні представник відповідача підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити. Представник позивача заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, та просила залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача та представників сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції виходить із таких фактичних обставин.

Судом правильно встановлено, що між компанією "DingZhou LiangYou Metal Produkts Compani Limited" (Продавець) та ТОВ "НВК "Укрсічсервіс" (Покупець) укладений контракт від 11.05.2016 №79/k, на умовах якого Продавець продає, а Покупець купує товар, найменування, кількість та загальна вартість якого визначається у специфікаціях та/або рахунках фактурах (інвойсах) до контракту.

У вересні 2016 року позивачем на підставі контракту від 11.05.2016 №79/k та інвойсу від 07.08.2016 №79/к/5 здійснено ввезення на територію України товару, а саме, дроту крученого оцинкованого з чорних металів.

З метою митного оформлення ввезеного товару позивачем до Київської митниці ДФС подано тимчасові митні декларації від 29.09.2016 №125110011/2016/031072 та від 30.09.2016 №125110011/2016/031077, у яких задекларовані товари за кодом УКТ ЗЕД 73262000, а саме: "дріт кручений колючий з чорних металів гарячо-оцинкований, для огорожі: дріт з оцинкованої сталі колючий однорядний, холодноволочильний, рифлений, в бухтах по 400 метрів та вагою 35 кг.".

Митним органом було відібрано зразки товарів для направлення їх на дослідження до Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС з метою вирішення питання класифікації товару.

Висновком Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС від 17.10.2016 №142005702-0281 було підтверджено заявлений позивачем у тимчасових митних деклараціях код товару.

У зв'язку із отриманням точних відомостей про імпортований товар, позивачем до Київської митниці ДФС були подані додаткові митні декларації від 20.10.2016 №125110011/2016/010700 та від 21.10.2016 №125110011/2016/010745, у яких позивачем до митного оформлення пред'явлено товари: "дріт кручений колючий з чорних металів гарячо-оцинкований для огорожі: дріт оцинкованої сталі колючий однорідний, холодноволочильний, рифлений. Діаметр основної проволоки 2,8 мм, діаметр проволоки шипів 2 мм, з відстанню між шипами 75+/- 5 мм, в бухтах по 400 метрів та вагою бухти 35 кг.". Загальна вартість товару відповідно до графи 12 митної декларації від 20.10.2016 №125110011/2016/010700 становить 807975,26 грн. на умовах поставки CIF Одеса. Загальна вартість товару відповідно до графи 12 митної декларації від 21.10.2016 №125110011/2016/010745 становить 269483,54 грн. на умовах поставки CIF Одеса.

Митна вартість товару у вказаних митних деклараціях визначена позивачем з застосуванням основного методу - за ціною договору (контракту).

На підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем були подані: контракт від 11.05.2016 № 79/к (код документу 4104); додаткові угоди від 24.05.2016 № 1, від 04.07.2016, № 2 від 10.06.2016, № З від 05.07.2016 № 4 (код документу 4103); інвойс від 07.08.2016 № 79/к/5 (код документу 3105); коносамент (Bill of Lading) від 11.08.2016 № MRFB16080633 (код документу 2761); банківські платіжні документи, ще стосуються оплати товару від 16.05.2016, від 14.06.2016, від 08.07.2016 та від 21.07.2016 (код документу 3001); міжнародні автомобільні накладні (CMR) від 28.09.2016 №3750/1, №3750/2, №3750/3 та №3750 (код документу 2730); пакувальний лист від 07.08.2016 (код документу 3141); виписку по рахунку № 26001023024513 (код документу 3011); висновок ДП "Держзовнішінформ" від 19.08.2016 № 112/1565 (код документу 3016); договір про закупівлю товару за державні кошти від 07.04.2016 № 343/3/2016/38 (код документу 4200); цінову біржову інформацію від 25.08.2016, а саме, журнал China Steel Briffing від 03.06.2016 (код документу 9000); лист ТОВ "НВК" "Укрсічсервіс" від 23.08.2016 № 217 та від 19.10.2016 № 285 (код документу 9000); листи виробника товару компанії DingZhou LiangYou Metal Produkts Compani Limited від 23.08.2016 № 257 та 31.08.2016 №297 (код документу 9000); копію митної декларації країни відправлення від 08.08.2016 № 040620160066500324 (код документу 9610); рахунок - проформу від 11.05.2016 №LY-0130 (код документу 3325); прайс-лист виробника товару DingZhou LiangYou Metal Produkts Compani Limited від 19.08.2016 № 15/5-583 (код документу 3014).

За наслідками опрацювання наданих ТОВ "Науково-виробнича компанія "Укрсічсервіс" документів, митний орган запропонував декларанту надати додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості: страхові поліси, банківські платіжні документи, документи, що містять відомості про вартість перевезення товару; виписки з бухгалтерської документації; інформацію біржових організацій про вартість сировини (оцинкованої сталі) у період з травня 2016 року по липень 2016 року (з перекладом); висновок експерта з додатками.

Як слідує зі змісту електронного повідомлення, витяг з якого наявний у матеріалах (т. 1 а.с. 123), підставою для витребування додаткових документів було те, що не надано всі документи відповідно до обраних умов поставки (страховий поліс, банківські платіжні документи на суму збільшення вартості контракту 41600 дол. США), а надані документи містять розбіжності та не підтверджують числові значення складових митної вартості, зокрема в коносаменті зазначено , що фрахт не оплачено, що суперечить умовам поставки CIF Одеса, заключення експерта надано не в повному обсязі.

На вимогу митниці позивач додатково направив рахунок - проформу від 05.07.2016 №LY-0130/2 та банківський платіжний документ від 23.09.2016 про сплату коштів продавцю за товар у сумі 41600,00 дол. США.

Розглянувши подані позивачем документи, Київською митницею ДФС були прийняті рішення про коригування митної вартості товарів:

від 31.10.2016 №125000013/2016/000174/2, згідно з яким відповідач, застосувавши шостий (резервний) метод, заявлену позивачем митну вартість товару у митній декларації від 20.10.2016 №125110011/2016/010700 (31200,00 дол. США/807975,26 грн.) скоригував до 65874,06 дол. США);

від 01.11.2016 №125000013/2016/000179/2, згідно з яким відповідач, застосувавши шостий (резервний) метод, заявлену позивачем митну вартість товару у митній декларації від 21.10.2016 №125110011/2016/010745 (10400,00 дол.США/269483,54 грн.) скоригував до 21958,02 дол. США.

Скоригована митна вартість товару базується на митній вартості раніше імпортованих товарів, випущених у вільних обіг згідно МД від 25.08.2016 №112050000/2016/15297 (т.1, а.с. 201-203).

На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товару, Київська митниця ДФС видала позивачу картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 01.11.2016 №125110011/2016/00142 та №125110011/2016/00144.

Вважаючи зазначені рішення митного органу протиправними, позивач звернувся до суду.

Задовольняючи позов, суд попередньої інстанції мотивував своє рішення тим, що наявними у справі доказами підтверджується, що заявлена позивачем митна вартість товару базувалась на документально підтверджених відомостях, що піддавалась обчисленню, поданих документів було достатньо для прийняття рішення на їх підставі, а тому відповідач неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за резервним методом та прийняв оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів.

Перевіривши правову оцінку обставин справи, повноту їх встановлення та правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, з урахуванням доводів апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів дійшла висновку про таке.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.1 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою.

За приписами ч.2 ст.52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено ч.1 ст.53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно з ч.1 ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.4 ст.54 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

У відповідності до ч.5 ст.54 Митного кодексу України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Згідно з ч.6 ст.54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.1 ст.55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.58 Митного кодексу України основний метод визначення митної вартості не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Поряд із цим, митний орган повинен витребувати ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України.

Така правова позиція наведена, зокрема, в постановах Верховного Суду України від 31.03.2015 у справах № 21-127а15 та № 21-53а15, яка підлягає обов'язковому врахуванню на підставі положень ч. 2 ст. 161 та ст. 244-2 КАС України.

Обґрунтовуючи виникнення сумніву щодо заявленої позивачем митної вартості товару, як підстави для витребування додаткових документів, відповідач у направленому позивачеві електронному повідомленні зазначив, що не надано всі документи відповідно до обраних умов поставки (страховий поліс, банківські платіжні документи на суму збільшення вартості контракту 41600 дол. США), а надані документи містять розбіжності та не підтверджують числові значення складових митної вартості, зокрема, в коносаменті зазначено, що фрахт не оплачено, що суперечить умовам поставки CIF Одеса, заключення експерта надано не в повному обсязі (т. 1 а.с. 123).

Опрацювавши додатково надані позивачем рахунок - проформу від 05.07.2016 №LY-0130/2 та банківський платіжний документ від 23.09.2016 про сплату коштів продавцю за товар у сумі 41600,00 дол. США, митний орган прийняв оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів, застосувавши шостий (резервний) метод.

У графі 33 оскаржуваних рішень зазначено аналогічні обставини, що були передумовою направлення декларанту повідомлень у порядку статті 53 Митного кодексу України, зокрема, вказано, що згідно коносаменту, який позивач приєднав до вказаних митних декларацій, вартість фрахту оплачує вантажоотримувач (freight collect), що не відповідає задекларованим умовам поставки товару - CIF Одеса. Також митний орган зазначив, що декларантом не було надано експертний висновок у повному обсязі (з додатками). При цьому, сам експертний висновок складений з урахуванням вартості товару, зазначеного у проформі інвойсі № YL0130, який до митного оформлення не надавався.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції з приводу необґрунтованості застосування відповідачем шостого (резервного) методу у розглядуваному випадку, з огляду на таке.

Як правильно установлено судом, між позивачем та його контрагентом було укладено додаткову угод №3 до контракту від 11.05.2016 № 79/к, за умовами якої продавець постачає товар морським транспортом на умовах CIF Incoterms 2010 до Одеського морського торговельного порту, Україна. Витрати щодо оплати митних зборів та інших податків, які стягуються при вивезенні товару з КНР (митні формальності при експорті) - оплачуються продавцем.

Як вбачається з інвойсу від 07.08.2016 № 79/к/5, товар було поставлено на умовах CIF Одеський морський торговельний порт, Україна. Аналогічні умови поставки позивач вказав у митних деклараціях, поданих контролюючому органу.

Частиною 10 ст. 58 МК України передбачений перелік складових митної вартості, які додаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. За змістом цієї норми обов'язковою ознакою таких витрат є невключення їх до ціни товару, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

За умовами поставки CIF (ІНКОТЕРМС 2010) продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Згідно з базисними умовами поставки СIF продавець зобов'язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, але ризик втрати чи пошкодження товару, як і будь-які додаткові витрати, що виникають після відвантаження товару, переходять із продавця на покупця. За умовами терміну CIF на продавця покладається також обов'язок забезпечення морського страхування на користь покупця проти ризику втрати й ушкодження товару під час перевезення.

Тобто, у разі поставки товару на умовах СIF витрати, пов'язані з доставкою товару та його страхуванням, здійснюються продавцем і, відповідно, закладаються ним у контрактну ціну товару. Відповідно, фактурна (контрактна) вартість товару повністю співпадає з митною вартістю, інші складові митної вартості, зокрема, витрати на страхування та транспортування товару до місця поставки, відсутні як такі.

Як вбачається з декларацій митної вартості, поданих декларантом, витрати на транспортування і страхування та інші складові у складі митної вартості не заявлялись, а митна вартість товару визначена декларантом виключно на підставі контрактної (договірної) вартості.

Суд першої інстанції обґрунтовано відхилив доводи відповідача з приводу того, що вартість фрахту оплачується у місці призначення (freight collect), оскільки оплата перевезення вантажу (фрахту) та страхування товару на умовах поставки СIF не є обов'язком покупця і незалежно від того, чи фрахт підлягає оплаті вперед відправки (у пункті відправки), чи то у місці призначення, покладається на продавця товару.

Крім того, відомості про те, що поставка товару здійснюється на умовах CIF Одеський морський торгівельний порт, Україна містяться у митній декларації країни відправлення та інших документах, що стосувалися розмитнення цього товару.

При цьому, той факт, що вартість страхування і перевезення включені до ціни товару і такі витрати понесені саме продавцем - нерезидентом, підтверджується також експортною декларацією від 08.08.2016 року № 040620160066500324, копія якої міститься у матеріалах справи. Крім того, як слідує із листа контрагента позивача - "DingZhou LiangYou Metal Produkts Compani Limited" (Продавець) від 23.08.2016 № 257, відповідно до торгового контракту №79К від 11.05.2016, страхування вантажу не було надане, відповідно до інформації, наданої вантажовідправником, відповідальність за усі відповідні страхові ризики бере на себе власник судна.

Посилання відповідача на те, що позивачем були понесені витрати зі страхування та перевезення не знайшли свого підтвердження під час вирішення спору.

Слід зазначити, що формування продавцем ціни на товар та включення до контрактної вартості товару витрат продавця на страхування та перевезення з урахуванням визначених умов поставки CIF - Одеса, відбувається до моменту фактичного понесення таких витрат продавцем, тому ненадання продавцем товару страхового полісу та документів, що підтверджують вартість перевезення, не може свідчити про те, що витрати на страхування та перевезення не включені у вартість товару.

У розглядуваному випадку не є важливим, які страхові платежі і за якою процентною ставкою вони оплачені постачальником товару, це стосується і транспортних витрат нерезидента, оскільки, враховуючи умови поставки, вони не можуть вплинути на правильність визначення позивачем митної вартості.

Враховуючи викладене, доводи апелянта, що подання страхового полісу є обов'язковим для підтвердження витрат на страхування є необґрунтованими, оскільки у спірному випадку витрати на страхування та транспортування вже включені у контрактну вартість товару, тому не є складовими митної вартості, оскільки не були понесені позивачем.

З приводу наведеної митним органом в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості мотивації, що проформа LY-0130 так і не надалась декларантом, колегія суддів вважає такі твердження безпідставними, оскільки, як свідчать матеріали справи, вказаний документ взагалі не вимагався відповідачем при витребуванні додаткових документів, що підтверджується ідентифікаторами повідомлення від 21.10.2016.

З приводу посилань відповідача у його рішенні на подання позивачем висновку цінової експертизи ДП "Держзовнішінформ" від 19.08.2016 №112/1565 не у повному обсязі, суд апеляційної інстанції зазначає, що вказана обставина не свідчить про існування розбіжностей у числових значеннях складових митної вартості імпортованого товару, в отже не може бути підставою для коригування заявленої позивачем митної вартості за умови подання декларантом основного пакету документів, визначеного у частині 2 статті 53 Митного кодексу України.

З урахуванням наведеного, мотиви митного органу, якими обґрунтовано рішення про коригування митної вартості товару, наведені у графі 33 оскаржуваних рішень, є безпідставними, так як контролюючим органом не доведено існування розбіжностей у числових значеннях митної вартості товару, що унеможливили б визначення митної вартості за ціною контракту, тобто за першим методом.

З цього приводу суд першої інстанції правильно звернув увагу на те, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості не містять вказівок на документи, що окремо або у сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не містять обставин, які мали бути підтвердженими додатково запитаними митним органом документами.

Будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої ТОВ "Науково-виробнича компанія "Укрсічсервіс" митної вартості товару судом не встановлено.

Натомість, доказами, що містяться у матеріалах справи підтверджується, що заявлена позивачем митна вартість товару базувалась на документально підтверджених відомостях, що піддавалась обчисленню, поданих документів було достатньо для прийняття рішення на їх підставі.

Отже, у відповідача під час прийняття вказаних рішень не було підстав для незастосування основного методу визначення митної вартості товарів ТОВ "НВК" "Укрсічсервіс" - за ціною договору.

Колегія суддів відхиляє доводи апелянта відносно того, що розбіжності полягали не в умовах поставки, а у однаковому рівні вартості при різних умовах поставки.

Так, зазначені обставини не відображено у спірних рішеннях про коригування митної вартості або у повідомленні про необхідність надання додаткових документів, тобто не були підставою для їх прийняття.

Поряд із цим, пунктом 4.1 Контракту від 11.05.2016 № 79/к (в редакції станом на 11.05.2016) передбачено, що продавець постачає товар морським транспортом на умовах FOB Incoterms 2010 до Одеського морського торгівельного порту, Україна.

Як свідчать матеріали справи, в день укладання Контракту, а саме 11.05.2016 продавцем за Контрактом -компанією-нерезидентом DingZhov LiangYou Metal Products Company Limited було виставлено позивачу попередній рахунок (рахунок-проформу) № LY-0130 на здійснення попередньої оплати товару кількістю 390 тон за ціною 400 доларів США за тону на умовах поставки FOB. Пізніше, сторонами Контракту було укладено додаткову угоду від 10.06.2016 № З, якою умови поставки товару, зазначені у пунктах 3.3 та 4.1 Контракту, змінені з FOB на CIF.

Як пояснив позивач, поставка оцінюваного товару за (інвойсом) від 07.08.2016 № 79/к/5 здійснювалась вже після внесених змін до контракту на умовах CIF - Одеса, Україна. Таким чином, розбіжності в документах, на які посилається апелянт, а саме в проформі-інвойсі від 11.05.2016 року № LY-0130 та в інвойсі від 07.08.2016 № 79/к/5 стосовно умов поставки пояснюються змінами до контракту, що внесені додатковою угодою № 3 від 10.06.2016 року, якою встановлено, що продавець постачає товар морським транспортом на умовах CIF (Інкотермс 2010) до Одеського морського торговельного порту, Україна.

При цьому, колегія суддів враховує, що відомості про те. що поставка товару здійснюється саме на умовах CIF (Одеський морський торгівельний порт. Україна) містяться крім інвойсу від 07.08.2016 № 79/к/5 також і в митних деклараціях, та інших документах, що стосувалися розмитнення цього товару, в тому числі і митній декларації країни відправлення.

З приводу посилання відповідача на наявність у автоматизованій системі аналізу та управління ризиками за напрямом митної вартості відомостей про те, що у попередні періоди подібний товар розмитнювався за більшою митною вартістю, ніж задекларував позивач, апеляційний суд звертає увагу, що відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті органом доходів і зборів відповідних рішень.

Наявність у названій системі інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за резервним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Крім іншого, апеляційний суд акцентує увагу на тому, що відповідачем не доведено наявності підстав для застосування саме резервного методу визначення митної вартості.

Як вбачається зі змісту оскаржуваних рішень, незастосування методів визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів і за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів митниця в оскаржуваних рішеннях пояснила відсутністю цінової інформації про ідентичні та подібні товари, та методів визначення митної вартості на основі віднімання вартості та на основі додавання вартості (обчислена вартість) - відсутністю інформації щодо ціни складових для визначення за даними методами.

При визначенні митної вартості шляхом застосування резервного методу, відповідач в оскаржуваних рішеннях послався на митну вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг за МД від 25.08.2016 року № 112050000/2016/15297.

Поряд із цим, у матеріалах справи міститься копія митної декларації від 01.09.2016 № 125110011/2016/009021, відповідно до якої позивачем було ввезено ідентичний товар, при цьому за тим самим контрактом від 21.05.2016 № 79/к та на тих самих умовах CIF - Одеса (т. 1 а.с. 105).

При цьому митну вартість визначено за першим методом, що було визнано митницею.

А отже, митний орган під час здійснення митного контролю та правильності заявленої митної вартості оцінюваного товару був зобов'язаний врахувати прийняту (визнану) митницею вартість операції з ідентичним товаром.

З урахуванням наведеного, визначення митним органом митної вартості за резервним методом у розглядуваному випадку не ґрунтується на вимогах закону, що є самостійною і достатньою підставою для скасування оскаржуваних рішень, як протиправних.

У своїх запереченнях на позовну заяву та в апеляційній скарзі відповідач окрім підстав зазначених вище, посилається на додаткові обставини та факти, які не були покладені в основу оскаржуваних рішень на момент їх прийняття.

З цього приводу суд попередньої інстанції цілком обґрунтовано вказав на те, що під час вирішення спору судом оскаржувані рішення митного органу підлягають оцінці виходячи з доведеності тих обставин (фактичних підстав) і норм права (юридичних підстав), які наведені митницею безпосередньо в оспорюваних рішеннях та вимог, які висувалися позивачу у зв'язку з митним оформленням, що забезпечує дотримання принципу правової визначеності при вирішенні спірних взаємовідносин.

Суд не має права досліджувати обставини, які стосуються митної вартості, але які не були предметом дослідження органу доходів і зборів при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів.

Таким чином, дослідивши надані позивачем для митного оформлення документи, копії яких місяться у матеріалах справи, судова колегія погоджується із висновком суду попередньої інстанції про те, що позивач надав усі документи, необхідні для визначення митної вартості, документи містять повну інформацію про митну вартість та її складові частини.

У свою чергу, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами обставин надання неповних відомостей, а також існування розбіжностей, неточностей, які б впливали на рівень митної вартості товарів, ознак підробки цих документах або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та дотриманні норм процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для скасування оскаржуваного судового рішення колегія суддів не вбачає.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції при вирішенні спору правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, водночас, відповідачем не доведено підстав для його скасування, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В

Апеляційну скаргу Київської митниці ДФС на постанову Київського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Укрсічсервіс" до Київської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішень - залишити без задоволення , а постанову Київського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2017 року - без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяО.А. Губська СуддяА.Б. Парінов СуддяО.О. Беспалов

Повний текст ухвали виготовлено 17 липня 2017 року

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Парінов А.Б.

Беспалов О.О.