Ухвала

від 25.08.2023 по справі 160/3200/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 серпня 2023 року

м. Київ

справа № 160/3200/20

адміністративне провадження № К/990/29102/23

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Ханової Р. Ф.

перевіривши касаційну скаргу Громадської організації «Платформа Громадський контроль»

на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2023 року

у справі №160/3200/20

за адміністративним позовом ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "СІМ`Я-4", Громадської організації "ЦЕНТР ЗАХИСТУ", Громадської організації "Платформа Громадський Контроль", Товариства з обмеженою відповідальністю "КП Центральний ринок", Товариства з обмеженою відповідальністю "Технопроменерго", Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕК АЛЬФА"

до Дніпровської міської ради

про визнання нормативно-правових актів протиправними та нечинними, -

УСТАНОВИВ:

23 серпня 2023 року до Верховного Суду вдруге надійшла касаційна скарга Громадської організації «Платформа Громадський контроль» (далі Організація, позивач 5) на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2023 року, якою скасоване, прийняте в порядку нового розгляду, Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2023 року в цій справі та ухвалено нове рішення, яким зокрема відмовлено у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 , Товариству з обмеженою відповідальністю «СІМ`Я - 4», Громадській організації «ЦЕНТР ЗАХИСТУ», Громадській організації «Платформа Громадський Контроль».

Цим же судовим рішенням закрите провадження в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Технопроменерго» про визнання протиправними та незаконними рішення Дніпровської міської ради від 18 грудня 2019 року № 9/52 "Про внесення змін до рішення міської ради від 6 грудня 2017 року №13/27 "Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста" в частині встановлення у додатку до вказаного рішення річного розміру орендної плати за користування земельною ділянкою з видом цільового призначення 03.07 «для обслуговування будівель торгівлі, що використовують земельну ділянку площею 0,9 га та більше» на рівні 12 відсотків нормативної грошової оцінки; від 20 травня 2020 року №11/57 "Про внесення змін до рішення міської ради від 6 грудня 2017 року №13/27 "Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста" в частині встановлення у додатку до вказаного рішення річного розміру орендної плати за користування земельною ділянкою з видом цільового призначення 03.07 - "для обслуговування будівель торгівлі, що використовують земельну ділянку площею 0,9 га та більше" на рівні 10 відсотків нормативної грошової оцінки закрити. У задоволенні іншої частини позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Технопроменерго» відмовлено.

Також, закрито провадження в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю КП Центральний ринок про визнання протиправним та незаконним рішення Дніпровської міської ради від 18 грудня 2019 року № 9/52 "Про внесення змін до рішення міської ради від 6 грудня 2017 року №13/27 "Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста" в частині встановлення у додатку до вказаного рішення річного розміру орендної плати за користування земельною ділянкою з видом цільового призначення 03.07 «для обслуговування будівель торгівлі, що використовують земельну ділянку площею 0,9 га та більше» на рівні 12 відсотків нормативної грошової оцінки. У задоволенні іншої частини позову Товариства з обмеженою відповідальністю КП Центральний ринок відмовлено.

Задоволені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕК АЛЬФА», внаслідок чого визнане протиправним та нечинним рішення Дніпровської міської ради від 20 травня 2020 року №11/57 «Про внесення змін до рішення міської ради від 6 грудня 2017 року №13/27 «Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста» в частині встановлення у додатку до вказаного рішення річного розміру орендної плати за користування земельною ділянкою з видом цільового призначення 03.10 - «для обслуговування будівель ринкової інфраструктури, що використовують земельну ділянку площею 0,9 га та більше» на рівні 10 відсотків нормативної грошової оцінки.

Звертаючись із касаційною скаргою до Верховного Суду заявник касаційної скарги просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2023 року, прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги Громадської організації «Платформа Громадський контроль», змінити рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2023 року, виклавши його мотивувальну частину в редакції постанови суду апеляційної інстанції з урахуванням висновків викладених в апеляційній скарзі Організації щодо застосування регуляторної процедури до оскаржуваних рішень Дніпровської міської ради №8/52 від 18 грудня 2019 року, №9/52 від 18 лютого 2019 року, №11/57 від 20 травня 2020 року, відповідно до положень Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Одночасно пунктом 2 касаційної скарги позивач 5 просить передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Здійснюючи апеляційний перегляд рішення суду першої інстанції у справі щодо позову, заявленого Громадською організацією «Платформа Громадський контроль», суд апеляційної інстанції зазначив, що цей позивач оскаржує рішення Дніпровської міської ради № 8/52, № 9/52 та № 11/57, обґрунтувавши звернення до суду метою усунення порушення норм регуляторного, податкового законодавства та дискримінацією суб`єктів господарювання, які використовують земельні ділянки.

Суд апеляційної інстанції встановив, що Статутом ГО «Платформа Громадський контроль» визначена мета, напрямки її діяльності, а також окреслено коло прав для їх реалізації (п.2.2, п.2.3). Громадська організація сприяє захисту людей, які потребують допомоги у фінансовій, соціальній чи моральній сфері життя і які виявили бажання бути членами організації; здійснює захист соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших інтересів членів організації; має право представляти та захищати свої законні інтереси та законні інтереси своїх членів у державних та громадських органах.

Станом на день пред`явлення позову ГО «Платформа Громадський контроль» не є суб`єктом правовідносин, у яких застосовуються рішення №8/52, №9/52 та №11/57. В матеріалах справи відсутній перелік осіб, які звертались до ГО «Платформа Громадський контроль» за захистом своїх, як платників земельного податку/ платників орендної плати за землю, правовстановлюючі документи на підтвердження статусу Організації, як землекористувача суду також не надані. Право на звернення до суду в інтересах територіальної громади Статутом ГО «Платформа Громадський контроль» не передбачено.

Оцінюючи доводи позивача 5 про те, що при прийнятті рішення у цій справі суд має застосувати правові висновки Верховного Суду, що сформульовані у постанові від 06 травня 2020 року у справі №804/340/18, суд апеляційної інстанції звернув увагу, що у справі №804/340/18 ГО «Платформа Громадський контроль» оскаржувався регуляторний акт (рішення виконкому міської ради про встановлення граничних тарифів на послуги з перевезення пасажирів та багажу на міських маршрутах загального користування), який розповсюджує свою дію, або як вказав Верховний Суд - «зачіпають інтереси», невизначеного кола осіб. Саме у зв`язку із цим суд касаційної інстанції дійшов висновку про порушення прав та охоронюваних законом інтересів громадської організації.

У справі, що переглядається в апеляційному порядку, оскаржуються рішення органу місцевого самоврядування, які, по-перше, не є регуляторними актами, по-друге, розповсюджують свою дію на визначене коло осіб платників орендної плати/земельного податку. Відтак, суд апеляційної інстанції вважає помилковими наведені вище доводи ГО «Платформа Громадський контроль» щодо необхідності врахування правових висновків Верховного Суду у справі № 804/340/18.

У постанові від 20 лютого 2019 року у справі №522/3665/17 Верховний Суд зазначив, що з`ясування матеріально-правової заінтересованості позивача передує розгляду питання щодо правомірності рішення, котре оскаржується. Відсутність матеріально-правової заінтересованості позивача є підставою для відмови у задоволенні позову незалежно від правомірності чи неправомірності оскарженого рішення. Цей правовий висновок був застосований Верховним Судом у постанові від 31 березня 2021 року справі №640/21611/19.

Відсутність публічно-правового спору між ГО «Платформа Громадський контроль» та Дніпровською міською радою, відсутність факту порушення її права у зв`язку із прийняттям рішень № 8/52, № 9/52 та № 11/57 є підставою для відмови у задоволенні позову.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що відмова у задоволенні позову громадських організацій не створює перешкод для землевласників/землекористувачів, інших учасників правовідносин, в яких застосовані рішення №8/52, №9/52, №11/57, самостійно оскаржити їх протягом усього часу дії за наявності такого волевиявлення.

Підстав касаційного оскарження із посиланням безпосередньо на пункти частини четвертої статті 328 КАС України касаційна скарга не утримує.

Натомість касаційна скарга утримує в собі ґрунтовний аналіз рішень Верховного Суду позивачами в яких є громадські організації, зокрема ухвалені постанови від 31 березня 2021 року у справі №160/12303/19, від 25 лютого 2021 року у справі №522/8120-16-а, від 28 січня 2021 року у справі №420/2220/19, від 17 серпня 2021 року у справі №904/4062/20, від 20 лютого 2019 року у справі №812/1177/18, від 19 листопада 2019 року у справі №638/8660/15-а, від 06 травня 2020 року у справі №804/340/18, від 18 червня 2020 року у справі №160/7311/19, від 09 грудня 2021 року №904/4538/21,від 17 січня 2022 року у справі №640/9593/20, від 31 березня 2019 року у справі №640/21611/19, від 09 листопада 2021 року у справі №120/302/20-а.

При вирішенні питання про наявність підстав до відкриття касаційного провадження за означеною скаргою, Верховний Суд виходить з такого.

Статтею 328 КАС України передбачено право на касаційне оскарження.

Частиною першою статті 328 КАС України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Стаття 330 КАС України містить вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги.

Так, відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України в касаційній скарзі зазначається постанова (постанови) Верховного Суду, в якій (яких) викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був (були) врахований (враховані) в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України.

Суд визнає неприйнятними посилання заявника касаційної скарги на висновки Верховного Суду, наведені ним у касаційній скарзі, у справах стороною в яких є громадські організації, з підстав того що право на звернення до суду зумовлено тим, що ставки податку, які встановлені оскаржуваними рішеннями порушують права членів громадської організації та невизначеного кола осіб, а також безпосередньо впливають на права та обов`язки Організації, з огляду на те, що у позивача 5 відсутній об`єкт судового захисту, внаслідок того, що він не є суб`єктом податкових правовідносин, з огляду на те, що його статус власника, орендаря, користувача будь-якою земельною ділянкою на момент звернення із позовом до суду та на момент розгляду справи не доведений.

Вирішуючи питання про право позивача 5, як громадської організації, відповідно до частини першої статті 2 КАС України, суд апеляційної інстанції з`ясував статус громадської організації, мету громадської організації та її безпосередній зв`язок з предметом позову. Суд зазначає, що новий розгляд не є перешкодою повного розгляду справи, обов`язковими для судів попередніх є висновки і мотиви, з яких скасовані судові рішення відповідно до частини 5 статті 353 КАС України.

Суд зазначає, що рішення Дніпровської міської ради, які є предметом розгляду у справі розглядались судами неодноразово, причому у різних юрисдикціях, зокрема у справі № 904/4062/20, якими надана оцінка спірним у справі рішенням.

Апеляційний перегляд здійснений судом з урахуванням правового висновку сформованого Об`єднаною палатою у постанові від 10 грудня 2021 року у справі №0940/2301/18, згідно якого Об`єднана палата Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду відступила від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше прийнятій постанові Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 357/14346/17, стосовно того, що рішення органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків та зборів є регуляторним актом і на таке рішення поширюються положення Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Колегія суддів об`єднаної палати сформувала такі висновки щодо застосування норм права. Рішення органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, яке приймається на підставі, за правилами й на виконання відповідних приписів ПК України і оприлюднюється у встановленому цим Кодексом порядку. Вказані рішення не належать до регуляторних актів у розумінні Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», у зв`язку з чим цей Закон не поширює свою дію на такі рішення загалом та, зокрема, у 2017, 2018 роках.

Підстави для передачі цієї справи на розгляд Великої Палати відсутні, з огляду на те, що вирішите це питання до відкриття касаційного провадження та розгляду справи по суті за касаційною скаргою не можливо, з огляду приписи частини другої статті 347 КАС України, яка надає таку можливість тільки під час розгляду справи по суті.

Суд визнає, що підстави для відкриття касаційного провадження відповідно частини 4 статті 328 КАС України касаційною скаргою від 23 серпня 2023 року не доведені.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга Громадської організації «Платформа Громадський контроль», підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України, Суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Громадської організації «Платформа Громадський контроль» на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2023 року у справі №160/3200/20 - повернути заявнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи, скаржнику - копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити заявнику касаційної скарги, що її повернення не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддяР.Ф. Ханова