Постанова

від 24.10.2024 по справі 160/3200/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2024 року

м. Київ

справа №160/3200/20

адміністративне провадження № К/990/42040/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шишова О.О.,

суддів: Дашутіна І.В., Яковенко М.М.

розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу

за позовом ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «СІМ`Я-4», Громадської організації «ЦЕНТР ЗАХИСТУ», Громадської організації «Платформа Громадський Контроль», Товариства з обмеженою відповідальністю «КП Центральний ринок», Товариства з обмеженою відповідальністю «Технопроменерго», Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕК АЛЬФА» до Дніпровської міської ради про визнання нормативно-правових актів протиправними та нечинними, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «СІМ`Я-4» на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2023 року, прийняту у складі колегії суддів: Шлай А.В. (головуючий), Прокопчук Т.С., Кругового О.О.,

І. Суть спору

1. ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю "СІМ`Я-4", Громадська організація "ЦЕНТР ЗАХИСТУ", Громадська організація "Платформа Громадський Контроль", Товариство з обмеженою відповідальністю "КП Центральний ринок", Товариства з обмеженою відповідальністю «Технопроменерго», Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕК АЛЬФА» звернулися до суду з адміністративними позовами до Дніпровської міської ради, в яких просили суд визнати протиправними та нечинними:

2. рішення Дніпровської міської ради № 8/52 від 18.12.2019 року «Про внесення змін до рішення міської ради від 06.12.2017 року № 13/27 «Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста» (далі - Рішення №8/52);

3. рішення Дніпровської міської ради № 9/52 від 18.12.2019 року «Про внесення змін до рішення Дніпровської міської ради від 06.12.2017 року № 13/27 «Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста» (далі - Рішення №9/52);

4. рішення Дніпровської міської ради від 20.05.2020 року №11/57 «Про внесення змін до рішення міської ради від 6 грудня 2017 року №13/27 «Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста» (далі - Рішення №11/57).

5. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивачі зазначають, що оскаржувані рішення за формою і змістом не відповідають вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 24.05.2017 року № 483 «Про затвердження форм типових рішень про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки».

6. Окрім цього, позивачі вказують, що Рішення №№ 8/52, 9/52, 11/57 належать до регуляторних актів і до них повинні застосовуватися вимоги Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

7. Також позивачі вважають, що розміри ставок земельного податку, що встановлені в оспорюваних рішеннях, не відповідають Податковому кодексу України; при встановленні різних ставок орендної плати для землекористувачів в межах однієї категорії земель, відповідач порушив принципи рівності платників податків перед законом та створив дискримінаційні умови, що не відповідають вимогам Закону України «Про захист економічної конкуренції».

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

8. Судами попередніх інстанцій установлено, що Рішенням Дніпровської міської ради від 06.12.2017 №13/27 «Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста» встановлено на території міста ставки земельного податку та розмір орендної плати за землю відповідно до додатку 1.

9. Дніпровською міською радою 18.12.2019 прийнято рішення № 8/52 «Про внесення змін до рішення міської ради від 06.12.2017 № 13/27 «Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста», яким вирішено:

1. Внести зміни до рішення міської ради від 06.12.2017 13/27 Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста (зі змінами):

1.1. У частині додатка 1 (ставки земельного податку та розмір орендної плати за землю) згідно з додатком.

1.2. Викласти підпункт 2.2.4 додатка 1 у новій редакції:

« 2.2.4. За земельні ділянки, на яких розміщено автозаправні станції, автозаправні комплекси (крім державної та комунальної власності), - 7,0.

10. За земельні ділянки, на яких розміщено автозаправні комплекси (крім державної та комунальної власності), на території яких здійснюється роздрібна торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами 11.0

2. Установити, що це рішення набирає чинності з 01.01.2020»

11. Рішення від 18.12.2019 № 8/52 було опубліковано в газеті Наше Місто 26.12.2019.

12. Дніпровською міською радою 18.12.2019 прийнято рішення № 9/52 «Про внесення змін до рішення міської ради від 06.12.2017 № 13/27 «Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста», яким вирішено:

1. Внести зміни до рішення міської ради від 06.12.2017 13/27 Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста (зі змінами):

1.1. У частині додатка 1 (ставки земельного податку та розмір орендної плати за землю) згідно з додатком.

1.2. Викласти підпункт 2.2.4 та 2.2.5 додатка 1 у новій редакції:

« 2.2.4. За земельні ділянки, які використовуються юридичними особами державної та комунальної власності, - 3,0.

2.2.5. Інші 12,0

1.3. Викласти підпункт 2.3 додатка 1 у новій редакції:

« 2.3. За земельні ділянки, які перебувають у власності юридичних та/або фізичних осіб:

2.3.1. За земельні ділянки, по яких ставка податку визначена у розмірі менше 0,8 згідно з цим додатком (таблиця) за видами цільового призначення земель.

2.3.2. За земельні ділянки, які придбано у власність із земель комунальної власності територіальної громади міста та по яких ставка податку визначена у розмірі більше 0,8, згідно з цим додатком (таблиця) за видами цільового призначення земель 0,8.

2.3.3. Інші 1,0».

2. Установити, що це рішення набирає чинності з 01.07.2020.

13. Рішення від 18.12.2019 року № 9/52 було опубліковано в газеті "Наше Місто" 26.12.2019.

14. Дніпровською міською радою 20.05.2020 прийнято рішення № 11/57 «Про внесення змін до рішення міської ради від 06.12.2017 № 13/27 "Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста», яким вирішено:

1.Внести зміни до рішення міської ради від 06.12.2017 № 13/27 «Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста» (зі змінами):

1.1. У частині додатка 1 (ставки земельного податку та розмір орендної плати за землю) згідно з додатком.

1.2. Викласти пункт 2 додатка 1 у новій редакції:

« 2. Ставка земельного податку становить у відсотках від їх нормативної грошової оцінки:

2.1. За земельні ділянки суб`єктів господарювання в частині переданих ними в оренду площ нерухомого майна установам, організаціям, які утримуються за рахунок коштів державного бюджету або місцевих бюджетів, 0,01.

2.2. За земельні ділянки, що використовуються юридичними і фізичними особами, в тому числі у разі набуття у власність будівель, споруд (їх частини), але право власності, право постійного користування на які в установленому законодавством порядку не оформлено, а також у разі невнесення інформації про земельні ділянки до відомостей Державного земельного кадастру та якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель:

2.2.1. За земельні ділянки, які використовуються для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), колективного житлового будівництва, обслуговування багатоквартирного житлового будинку, обслуговування будівель тимчасового проживання, будівництва і обслуговування індивідуальних гаражів, колективного гаражного будівництва (у тому числі обслуговування збудованих гаражів), іншої житлової забудови, обслуговування паркінгів та автостоянок, які використовуються без отримання прибутку, на землях житлової та громадської забудови, обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури (під житловим фондом), індивідуального та колективного дачного будівництва (у тому числі обслуговування збудованих об`єктів), 0,06.

2.2.2. За земельні ділянки сільськогосподарського призначення, за винятком земельних ділянок, зазначених у підпункті 2.2.3 цього додатка, 0,3.

2.2.3. За земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які відведено для збереження та використання земель природно-заповідного фонду, 1,0.

2.2.4. За земельні ділянки, які використовуються юридичними особами державної та комунальної форми власності, 3,0.

2.2.5. За землі енергетики, землі промисловості, землі транспорту (крім автозаправних станцій, автозаправних комплексів (крім державної та комунальної власності) та автозаправних станцій, автозаправних комплексів (крім державної та комунальної власності), на території яких здійснюється роздрібна торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами), 6,0.

2.2.6. Інші 12,0.

2.3. За земельні ділянки, які перебувають у власності юридичних та/або фізичних осіб:

2.3.1. За земельні ділянки, по яких ставка податку визначена у розмірі менше 0,8, згідно з цим додатком (таблиця) за видами цільового призначення земель.

2.3.2. За земельні ділянки, які придбано у власність із земель комунальної власності територіальної громади міста та по яких ставка податку визначена у розмірі більше 0,8, згідно з цим додатком (таблиця) за видами цільового призначення земель 0,8.

2.3.3. Інші 1,0».

1.3. Доповнити пункт 3 підпунктом 3.3 у такій редакції:

« 3.3. Розмір річної орендної плати за земельні ділянки у разі невнесення інформації про земельні ділянки до відомостей Державного земельного кадастру та якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель:

3.3.1. За земельні ділянки, які використовуються для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), колективного житлового будівництва, обслуговування багатоквартирного житлового будинку, обслуговування будівель тимчасового проживання, будівництва і обслуговування індивідуальних гаражів, колективного гаражного будівництва (у тому числі обслуговування збудованих гаражів), іншої житлової забудови, обслуговування паркінгів та автостоянок, які використовуються без отримання прибутку, на землях житлової та громадської забудови, обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури (під житловим фондом), індивідуального та колективного дачного будівництва (у тому числі обслуговування збудованих об`єктів), 0,06.

3.3.2. За земельні ділянки сільськогосподарського призначення, за винятком земельних ділянок, зазначених у підпункті 3.3.3 цього додатка, 0,3.

3.3.3. За земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які відведено для збереження та використання земель природно-заповідного фонду, 1,0.

3.3.4. За земельні ділянки, які використовуються юридичними особами державної та комунальної форми власності, 3,0.

3.3.5. За землі енергетики, землі промисловості, землі транспорту (крім автозаправних станцій, автозаправних комплексів (крім державної та комунальної власності) та автозаправних станцій, автозаправних комплексів (крім державної та комунальної власності), на території яких здійснюється роздрібна торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами), 6,0.

3.3.6. Інші 12,0».

2. Установити, що це рішення набирає чинності з 01.01.2021.

15. Рішення від 20.05.2020 року № 11/57 було опубліковано в газеті "Наше Місто" 28.05.2020.

16. Уважаючі Рішення №№ 8/52, 9/52, 11/57 протиправними та такими, що порушують їх законні права, позивачі звернулися до суду із позовами.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

17. Справа слухалась судами неодноразово.

18. Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 15.07.2020 позовні вимоги задовольнив.

19. Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 12.11.2020 рішення рішення суду першої інстанції змінив шляхом виключення з його мотивувальної частини висновків в частині правомірності визначення розміру встановлених ставок плати за землю щодо їх граничного розміру. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишив без змін.

20. Верховний Суд постановою від 08.02.2022 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.07.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12.11.2020 скасував, справу передав на новий розгляд до суду першої інстанції.

21. При цьому колегія суддів Верховного Суду дійшла таких висновків.

22. «Рішення органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, яке приймається на підставі, за правилами й на виконання відповідних приписів Податкового кодексу України і оприлюднюється у встановленому цим Кодексом порядку. Вказані рішення не належать до регуляторних актів у розумінні Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", у зв`язку з чим цей Закон не поширює свою дію на такі рішення загалом та, зокрема, у 2017, 2018 роках».

23. У результаті нового розгляду справи Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 27.02.2023 позовні вимоги задовольнив частково.

24. Визнав протиправним рішення Дніпровської міської ради №8/52 від 18.12.2019 "Про внесення змін до рішення Дніпровської міської ради від 06.12.2017 року № 13/27 "Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста".

25. Визнав протиправним рішення Дніпровської міської ради від 18.12.2019 № 9/52 "Про внесення змін до рішення Дніпровської міської ради від 06.12.2017 № 13/27 "Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста", крім встановлення у додатку до вказаного рішення річного розміру орендної плати за користування земельною ділянкою з видом цільового призначення 03.07 - «для обслуговування будівель торгівлі, що використовують земельну ділянку площею 0,9 га та більше» на рівні 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

26. Визнав протиправним та нечинним рішення Дніпровської міської ради та № 11/57 від 20.05.2020 "Про внесення змін до рішення Дніпровської міської ради від 06.12.2017 № 13/27 "Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста", крім встановлення у додатку до вказаного рішення річного розміру орендної плати за користування земельною ділянкою з видом цільового призначення 03.07 - "для обслуговування будівель торгівлі, що використовують земельну ділянку площею 0,9 га та більше" на рівні 10 відсотків нормативної грошової оцінки.

27. У задоволенні іншої частини заявлених позовних вимог суд відмовив.

28. Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 20.06.2023 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.02.2023 скасував та ухвалив нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 , ТОВ «СІМ`Я - 4», ГО «ЦЕНТР ЗАХИСТУ», ГО «Платформа Громадський Контроль» відмовив.

29. Провадження в адміністративній справі за позовом ТОВ «Технопроменерго» про визнання протиправними та незаконними рішення №9/52 в частині встановлення у додатку до вказаного рішення річного розміру орендної плати за користування земельною ділянкою з видом цільового призначення 03.07 «для обслуговування будівель торгівлі, що використовують земельну ділянку площею 0,9 га та більше» на рівні 12 відсотків нормативної грошової оцінки; рішення №11/57 в частині встановлення у додатку до вказаного рішення річного розміру орендної плати за користування земельною ділянкою з видом цільового призначення 03.07 - "для обслуговування будівель торгівлі, що використовують земельну ділянку площею 0,9 га та більше" на рівні 10 відсотків нормативної грошової оцінки закрив. У задоволенні іншої частини позову ТОВ «Технопроменерго» - відмовив.

30. Провадження в адміністративній справі за позовом ТОВ «КП Центральний ринок» про визнання протиправним та незаконним рішення №9/52 в частині встановлення у додатку до вказаного рішення річного розміру орендної плати за користування земельною ділянкою з видом цільового призначення 03.07 «для обслуговування будівель торгівлі, що використовують земельну ділянку площею 0,9 га та більше» на рівні 12 відсотків нормативної грошової оцінки закрив. У задоволенні іншої частини позову ТОВ «КП Центральний ринок» - відмовив.

31. Позовні вимоги ТОВ «РЕК АЛЬФА» - задовольнив. Визнав протиправним та нечинним рішення №11/57 в частині встановлення у додатку до вказаного рішення річного розміру орендної плати за користування земельною ділянкою з видом цільового призначення 03.10 - «для обслуговування будівель ринкової інфраструктури, що використовують земельну ділянку площею 0,9 га та більше» на рівні 10 відсотків нормативної грошової оцінки.

IV. Касаційне оскарження

32. Не погодившись із постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 20.06.2023 ТОВ «Сім`я-4» звернулось до суду із касаційною скаргою.

33. У касаційні скарзі представник ТОВ «Сім`я-4», посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також невірної правової оцінки обставин у справі, просить скасувати його рішення у частині відмови у задоволенні позову ТОВ «Сім`я» та у цій частині залишити в силі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.02.2023.

34. Як підставу касаційного оскарження відповідач указав пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, - застосування судами попередніх інстанцій норми матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

35. Представник позивача звертає увагу на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування статей 7, 10, 274 ПК України щодо можливості чи неможливості встановлення ставок земельного податку за земельні ділянки не передані у постійне користування та у власність, але нормативну грошову оцінку яких проведено, у розмірі більшому за 3%.

36. У відзиві на касаційну скаргу представник відповідача вказує, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні позову ТОВ «Сім`я» винесено законно та обґрунтовано, на підставі всебічного та повного дослідження матеріалів та обставин справи, доводи ж касаційної скарги висновків цього суду не спростовують.

VІ. Оцінка Верховного Суду

37. Відповідно до обставин справи між сторонами виник спір щодо правомірності рішень Дніпровської міської ради від 18.12.2019 № 8/52 та № 9/52 та від 20.05.2020 № 11/57 «Про внесення змін до рішення міської ради від 06.12.2017 № 13/27 «Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста».

38. Предметом перегляду у суді касаційної інстанції є відносини, що стосуються ТОВ «Сім`я-4».

39. Відмовляючи у задоволенні позову останнього суд апеляційної інстанції виходив із того, що у позовній заяві ТОВ «СІМ`Я - 4» не викладено обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, як учасник спірних правовідносин; у ній також не зазначенні докази, що підтверджують вказані обставини, як того вимагає пункт 5 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України. У позовній заяві не вказано, чи є товариство землевласником або постійним землекористувачем чи орендарем, чи власником нерухомого майна; не зазначено про форму власності земельної ділянки, її індивідуальні ознаки, у тому числі, категорія за цільовим призначенням.

40. Відповідно до статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

41. Конституційний Суд України у рішенні від 14 грудня 2011 року №19-рп/2011 підкреслив значущість положень статті 55 Конституції України щодо захисту кожним у судовому порядку своїх прав і свобод від будь-яких рішень, дій чи бездіяльності органів влади, посадових і службових осіб, а також стосовно неможливості відмови у правосудді.

42. У цьому ж рішенні Конституційний Суд України зазначав, що особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

43. Згідно з положеннями частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

44. Для оскарження нормативно-правових актів суб`єктів владних повноважень закон передбачає особливий порядок адміністративного провадження, який встановлено статтею 264 КАС України.

45. За змістом частини першої цієї статті, такий порядок поширюється на розгляд адміністративних справ щодо законності (крім конституційності) постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України, постанов Верховної Ради Автономної Республіки Крим; законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, інших суб`єктів владних повноважень.

46. Частиною другою статті 264 КАС України передбачено, що право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

47. Відповідно до частини дев`ятої статті 264 КАС України суд може визнати нормативно-правовий акт протиправним (незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили) та нечинним повністю або в окремій його частині.

48. У доводах касаційної скарги ТОВ «Сім`я-4» покликається на зміст статті 274 ПК України, відповідно до якого ставка земельного податку у розмірі 12% може бути встановлена виключно стосовно земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні суб`єктів приватного права, а щодо решти земельних ділянок (не на праві постійного користування, не більше 3%).

49. ТОВ «Сім`я-4» вказує, що воно є власником нерухомого майна, а тому встановлені оскаржуваним рішенням міської ради ставки земельного податку більше 3% стосуються у тому числі і ТОВ «Сім`я-4».

50. Разом з тим, під час апеляційного провадження представники ТОВ «СІМ`Я - 4» не змогли надати відповідь на питання щодо правових підстав користування конкретною земельною ділянкою.

51. За ініціативою колегії суддів Дніпровською міською радою надана Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єктів, відповідно до якої ТОВ «СІМ`Я - 4» з 27.11.2017 є співвласником незавершеного будівництва, станція технічного обслуговування автомобілів з автомийкою, розташованою на земельній ділянці з кадастровим номером 1210100000:01:457:0082.

52. У розрахунку суми земельного податку за 2020 рік ТОВ «СІМ`Я - 4» самостійно визначена категорія земельної ділянки - « 07.02» (т. 3 а.с.27). Спірними рішеннями зміни ставки податку за користування земельними ділянками за видом цільового призначення « 07.02» не вносились.

53. Колегією суддів досліджено зміст оскаржуваних рішень, з якого убачається, що ставки податку та розмір орендної плати за землю стосується земельних ділянок, на яких розміщено автозаправні станції, автозаправні комплекси (крім державної та комунальної власності) та автозаправні комплекси (крім державної та комунальної власності), на території яких здійснюється роздрібна торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами.

54. Тоді як позивач ТОВ «СІМ`Я - 4», згідно з відомостями з державного реєстру речових прав, є власником станції технічного обслуговування автомобілів з автомийкою.

55. Тобто, оскаржувані рішення не стосуються земельної ділянки, якою володіє позивач ТОВ «СІМ`Я - 4».

56. Верховний Суд зазначає, що об`єктом судового захисту є права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб.

57. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорювані права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, а позивач посилається на формальне порушення закону, в адміністративного суду відсутні підстави для задоволення позову.

58. Суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин. Визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень можливе лише за позовом особи, право або законний інтерес якої порушені цим рішенням.

59. Отже, під час розгляду справи суд повинен установити, чи має місце порушення прав позивача, оскільки без цього не можна виконати завдання судочинства. Якщо позивач не довів факту порушення особисто своїх прав, то навіть у разі, якщо дії суб`єкта владних повноважень є протиправними, підстав для задоволення позову немає. Звернення до суду є способом захисту порушених суб`єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах.

60. Подібна правова позиція викладена і в постанові Верховного Суду від 10 травня 2018 року у справі № 815/938/17.

61. За таких обставин та правового регулювання, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову ТОВ «Сім`я».

62. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування його рішення, а тому касаційну скаргу позивача слід залишити без задоволення.

63. Підсумовуючи викладене, суд касаційної інстанції зазначає, що аргументи касаційної скарги про неправильність зроблених судами висновків є безпідставними та зводяться до переоцінки встановлених у справі обставин, що не узгоджується з приписами статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

64. У іншій частині рішення судів попередніх інстанцій особами, які беруть участь у справі, не оскаржуються, а тому відсутні підстави для надання правового аналізу відповідним висновкам судів у рамках цього касаційного провадження.

65. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

VII. Судові витрати

66. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СІМ`Я-4» залишити без задоволення.

2. Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2023 року у справі №160/3200/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.

Головуючий О.О. Шишов

Судді І.В. Дашутін

М.М. Яковенко