Ухвала

від 24.08.2023 по справі 336/2955/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Справа №336/2955/23

Пр.1-кп/336/680/2023

УХВАЛА

про призначення судового розгляду

24 серпня 2023 року м.Запоріжжя

Шевченківський районний суд м.Запоріжжя у складі: головуючого судді: ОСОБА_1 , за участі секретарки судового засідання: ОСОБА_2 , розглянув у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі матеріали кримінального провадження, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021082080000020 від 27.05.2021, яке надійшло на підставі обвинувального акта, складеного відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Оріхів Запорізької області, громадянина України, адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

за ознаками скоєння кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України;

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки с. Басань Пологівського району Запорізької області, громадянки України, адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_3 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_4 ,

за ознаками скоєння кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України;

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_5 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_6 ,

за ознаками скоєння кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України;

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_7 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_8 ,

за ознаками скоєння кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

03.04.2023 прокурор Оріхівського відділу Пологівської окружної прокуратури ОСОБА_7 звернулась до Шевченківського районного суду м.Запоріжжя відповідно до ст.283, 291 КПК України з обвинувальним актом, складеним відносно ОСОБА_3 , за ознаками скоєння кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_4 , за ознаками скоєння кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_5 , за ознаками скоєння кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_6 , за ознаками скоєння кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України. Разом із обвинувальним актом, затвердженим 31.03.2023, поданий цивільний позов прокурора ого відділу Пологівської окружної прокуратури І.І Гліжинської в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, а саме: Оріхівської міської ради Запорізької області, до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про стягнення суми шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - 779 972,66 гривень.

Справу 03.04.2023 передано в провадження визначеного головуючого судді ОСОБА_1 після здійснення повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями за допомогою автоматизованої системи документообігу суду. Ухвалою суду від 04.04.2023 призначено підготовче судове засідання у даному кримінальному провадженні.

В підготовчому судовому засіданні прокурор вважає, що перешкоди для призначення справи до судового розгляду відсутні, підсудність справи віднесена до Шевченківського районного суду м.Запоріжжя (із врахуванням зміни підсудності справ Оріхівського районного суду Запорізької області), обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України. Тому просить призначити справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні. Також, стороною обвинувачення заявлено про необхідність виклику до суду для допиту всіх учасників процесу згідно зі списком осіб, які підлягають виклику до суду. З приводу клопотання про повернення обвинувального акта прокурор ОСОБА_7 оголосила та підтримала письмові заперечення, подані до справи під час підготовчого судового засідання (в судовому засіданні 22.08.2023).

Так, за змістом заперечень, прокурор просить залишити без задоволення клопотання сторони захисту, із посиланням на норму ст.291 КПК України (щодо змісту обвинувального акта). Отже, сторона обвинувачення вважає, що вказаний обвинувальний акт відповідає положенням процесуального законодавства, є правовою підставою для призначення підготовчого судового засідання й судового розгляду. Крім того, у запереченнях наведені й обґрунтування з приводу звернення до суду із цивільним позовом в інтересах Оріхівської міської ради Запорізької області.

Захисники обвинувачених адвокати ОСОБА_8 (в інтересах ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ), ОСОБА_9 (в інтересах ОСОБА_4 ), ОСОБА_10 (в інтересах ОСОБА_6 ) заявили клопотання про повернення обвинувального акта прокурора як такого, що не відповідає положенням КПК України. Крім того, сторона захисту наполягає на відсутності повноважень у прокурора на пред`явлення цивільного позову у даному кримінальному провадженні в інтересах держави, наявності недоліків у цивільному позові, відповідно, адвокат ОСОБА_8 просить повернути його прокурору, а адвокат ОСОБА_10 просив залишити цивільний позов без руху.

Обвинувачені підтримали думку захисників, додаткових доводів з приводу клопотання не наводили.

Підготовче судове засідання 12.06.2023 відкладено до 22.08.2023 за клопотанням прокурора для підготовки заперечень з приводу поданого стороною захисту клопотання. В останньому підготовчому засіданні оголошено перерву для надання стороною обвинувачення оригіналів доказів на підтвердження складу групи прокурорів та листа Оріхівської міської ради Запорізької області. Від захисників 23.08.2023 надійшли клопотання про проведення цього засідання за їх відсутності. Так, дата проведення засідання (23.08.2023) була відома учасникам кримінального провадження, які (обвинувачені та захисники) були присутні під час розгляду напередодні вказаної дати (22.08.2023), підтвердили, що висловили всі наявні доводи й вважають за можливе завершити підготовче судове засідання за відсутності сторони захисту.

Представник потерпілого ОСОБА_11 письмово повідомив про проведення розгляду кримінального провадження за його відсутності, крім того, просить задовольнити в повному обсязі цивільний позов, поданий прокурором про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення (заява, вх.№ 17136/23 від 12.06.2023).

Заслухавши думку присутніх, відповідно до ст. 315 КПК України, суд дійшов висновку про можливість провести підготовку до судового розгляду за даної явки та визначити дату й місце його проведення, оскільки сторона потерпілого письмово довела до відома суду свою позицію.

За нормою ч.7 ст.147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у разі неможливості здійснення правосуддя судом з об`єктивних причин під час воєнного або надзвичайного стану, у зв`язку зі стихійним лихом, військовими діями, заходами щодо боротьби з тероризмом або іншими надзвичайними обставинами може бути змінено територіальну підсудність судових справ, що розглядаються в такому суді, за рішенням Вищої ради правосуддя, що ухвалюється за поданням Голови Верховного Суду, шляхом її передачі до суду, який найбільш територіально наближений до суду, який не може здійснювати правосуддя, або іншого визначеного суду. У разі неможливості здійснення Вищою радою правосуддя такого повноваження воно здійснюється за розпорядженням Голови Верховного Суду. Відповідне рішення є також підставою для передачі усіх справ, які перебували на розгляді суду, територіальна підсудність якого змінюється.

Так, відповідно до розпорядження Голови Верховного Суду від 10.05.2022 №29/09-22 змінено територіальну підсудність судових справ Оріхівського районного суду Запорізької області у зв`язку із неможливістю здійснення правосуддя під час воєнного стану до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя.

Встановлено, що справа підсудна Шевченківському районному суду м.Запоріжжя, з урахуванням положень примітки до ст.45 КК України, ст.32, 33-1, ч.5 ст.216 КПК України (стосовно підсудності справ про корупційні правопорушення).

Підстав для прийняття рішень, передбачених п.1-4 ч.3 ст.314 КПК України, не встановлено. Обставини, викладені в обвинувальному акті, не вимагають судового розгляду у закритому судовому засіданні. Необхідним є виклик всіх учасників кримінального провадження.

Під час підготовчого судового засідання учасниками процесу клопотань про вжиття заходів забезпечення кримінального провадження відносно обвинувачених не заявлено, зокрема, щодо продовження строку дії обов`язків, застосованих одночасно із застосуванням запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання.

Стосовно клопотання про повернення обвинувального акта, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення.

Так, вимоги до обвинувального акта встановлені ст. 291 КПК України та даний перелік є вичерпним.

За змістом ч.2-4 ст.291 КПК України обвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3-1) анкетні відомості викривача (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 8-1) розмір пропонованої винагороди викривачу; 9) дату та місце його складення та затвердження. Обвинувальний акт підписується слідчим, дізнавачем та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно. До обвинувального акта додається: 1) реєстр матеріалів досудового розслідування; 2) цивільний позов, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування; 3) розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу); 4) розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного; 5) довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації. Надання суду інших документів до початку судового розгляду забороняється.

Згідно з п.3 ч.1 ст.3 КПК України державне обвинувачення - це процесуальна діяльність прокурора, яка полягає у доведенні перед судом обвинувачення з метою забезпечення кримінальної відповідальності особи, яка вчинила кримінальне правопорушення.

Як передбачено ч.1 ст.36 КПК України, прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності,

Ст.7 КПК України встановлює, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться змагальність і диспозитивність.

За нормою ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Під час кримінального провадження функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган чи службову особу.

Відповідно до ч.1 ст.26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Дослідження змісту обвинувального акту свідчить про те, що в ньому викладено фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, зазначено правову кваліфікацію кримінальних правопорушень стосовно діяння кожного з обвинувачених, з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення, тобто, вказано, що саме встановлено досудовим розслідуванням, що відповідає положенням п.5 ч.2 ст.291 КПК України. Відповідно, відсутні підстави вважати, що обвинувальний акт не відповідає зазначеній вимозі КПК України.

Суд зауважує, що конкретність обвинувачення є оціночною категорією та може бути перевірена лише в ході судового розгляду справи, адже на стадії підготовчого судового засідання суд не може давати оцінку кваліфікації дій обвинуваченого, доказам чи фактичним обставинам кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими.

У разі повернення обвинувального акту судом першої інстанції з підстав неконкретності обвинувачення, вказівки суду спонукають органи досудового слідства на проведення слідчих (розшукових) та процесуальних дій, чим нівелюється процесуальна самостійність прокурора на визначення обсягу достатніх доказів для складання обвинувального акту та дотримання принципу змагальності, згідно з яким саме прокурор, як сторона обвинувачення, звертається до суду з обвинувальним актом, та свідчить про те, що суд певним чином перебирає на себе функції, які не притаманні йому.

Додатково слід наголосити, що з метою недопущення порушення права особи на захист через неконкретність обвинувачення та можливого скасування рішення суду першої інстанції з підстав незабезпечення гарантій на справедливий суд, прокурор відповідно до положень ст. 337 КПК України в ході судового розгляду може змінити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення, відмовитися від підтримання державного обвинувачення тощо.

Суд також має право вийти за межі висунутого обвинувачення в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження (в разі доведеності винуватості у вчиненні певного правопорушення).

Стосовно співучасті ОСОБА_4 із іншими особами, слід зауважити, що з`ясування обставин справи, в тому числі, щодо конкретних дій, які вчинив обвинувачений, способу вчинення злочину, спрямованості умислу, часу, місця та мотиву вчинення певного злочину, а також перевірка цих обставин доказами у їх сукупності та взаємозв`язку є наступною стадією судового провадження і не віднесена до завдань підготовчого судового засідання.

Так, суд погоджується із застосованістю в даному випадку правового висновку, наведеного у постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 03.07.2019 по справі N 273/1053/17, відповідно до якого кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов?язувати його змінювати цей обсяг та повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв?язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого, визначення ж обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акта до суду належить виключно до повноважень прокурора.

Прокурор у запереченнях стверджує, що правова кваліфікація дій ОСОБА_4 узгоджується з нормою, передбаченою ч.1 ст.29 КК України, відповідно до якої виконавець підлягає кримінальній відповідальності за статтею Особливої частини Кодексу, яка передбачає вчинене ним кримінальне правопорушення. Відповідно, стороною обвинувачення інкріміновано ОСОБА_4 (директору ТОВ «Рубікон Інвест Груп»), зокрема, вчинення злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, як суб?єкту безпосереднього заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем в особливо великому розмірі, вчиненому організованою групою. Перевірка правильності кваліфікації може бути здійснена лише за результатами розгляду кримінального провадження по суті.

Суд також не погоджується із твердженнями сторони захисту стосовно зазначення в обвинувальному акті неповних відомостей слідчих та прокурорів, що входять до групи слідчих та здійснюють процесуальне керівництво відповідно. Натомість, як встановлено судом під час підготовчого судового засідання, по тексту обвинувального акта чітко викладені відомості щодо слідчого й прокурора, що складали / затверджували обвинувальний акт, зокрема, їх прізвище, ім`я та по батькові й займана посада.

Доцільними є зауваження прокурора ОСОБА_7 із урахуванням вимог ч.4 ст.110 КПК України. Так, дійсно, під час підготовчого судового засідання суд перевіряє (окрім змісту обвинувального акта, виходячи із наведених вище критеріїв) лише наявність додатків до обвинувального акта відповідно до законодавчо визначеного переліку, зокрема, реєстру матеріалів досудового розслідування. Тому заперечення з цього приводу, висловлені стороною захисту, суд не приймає, адже додатки до обвинувального акта, визначені ч.4 ст.291 КПК України на цій стадії не є предметом судового контролю, а наявність будь-яких недоліків в реєстрі матеріалів досудового розслідування не може бути підставою для повернення обвинувального акта прокурору.

Враховуючи викладене, перевіривши дотримання вимог ст.291 КПК України, суд встановив, що клопотання сторони захисту не є обґрунтованим й у його задоволенні відмовляє.

Стосовно поданого під час досудового розслідування цивільного позова, суд, розглянувши його відповідність за формою та змістом вимогам КПК України, серед іншого, перевірив й дотримання вимог ст.175-177 ЦПК України та приходить до наступних висновків.

За змістом ч.3 ст.128 КПК України цивільний позов в інтересах держави пред`являється прокурором. Цивільний позов може бути поданий прокурором у випадках, встановлених законом, також в інтересах громадян, які через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність неспроможні самостійно захистити свої права. Прокурор, який пред`являє цивільний позов у кримінальному провадженні, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в суді, передбачених частиною четвертою статті 25 Закону України "Про прокуратуру". Для представництва інтересів громадянина в суді прокурор також повинен надати документи, що підтверджують недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність відповідного громадянина, а також письмову згоду законного представника або органу, якому законом надано право захищати права, свободи та інтереси відповідної особи, на здійснення ним представництва.

З приводу наявності у прокурора права на звернення до суду, прийнятними та доцільними є доводи сторони обвинувачення із урахуванням положень ст.4, 56 ЦПК України, ст.128 КПК України у їх взаємозв`язку із нормами ст. 140, 142 Конституції України, ст. 5, 22, 47, 114, 115 Бюджетного кодексу України, ст.2, 4, 10, 16, 18-1, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування», ст.23 «Про прокуратуру».

Крім того, обґрунтованим в даному випадку є посилання на правові висновки Верховного Суду, здійснені у постанові від 20.09.2018 у справі 924/1237/17. Так, Верховним Судом наголошується, що аналіз ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: - якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;- у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються. У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. "Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною. "Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, пр. 12-194гс19, зауважено, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Верховний Суд України у постанові від 13.06.2017 у справі № п/800/490/15 (провадження № 21-1393а17) зазначив, що протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.

Слід наголосити, що Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу на те, що сторонами цивільного провадження є позивач і відповідач. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (рішення ЄСПЛ від 15 січня 2009 року в справі «Менчинська проти Росії» (Menchinskaya v. Russia, заява № 42454/02, § 35)).

Судом досліджено оригінал постанови про зміну групи прокурорів, винесеної першим заступником керівника Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_12 21.02.2023, відповідно до якої підтверджено повноваження прокурора Оріхівського відділу Пологівської окружної прокуратури ОСОБА_7 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42021082080000020 від 27.05.2021, за підписом вказаної посадової особи, яка, на переконання суду, та на противагу доводів сторони захисту обґрунтовує право процесуального прокурора на погодження обвинувального акта та звернення із цивільним позовом в інтересах держави.

Крім того, за змістом листа міського голови Оріхівської міської ради ОСОБА_13 (вих.№03-05/0249 від 16.03.2023) «Про надання інформації», адресованого Оріхівському відділу Пологівської окружної прокуратури ОСОБА_14 , у відповідь на лист №56/3-641вих-23 від 09.03.2023, щодо надання інформації про вжиття заходів цивільно-правового характеру, повідомляється наступне. В ході опрацювання вище зазначеного листа Оріхівській міській раді стало відомо про завдання Оріхівській міській територіальній громаді шкоди внаслідок вчинення кримінального правопорушення посадовими особами ТОВ «Рубікон Інвест Груп». На теперішній час Оріхівська міська рада не має можливості вжити заходів щодо поновлення порушених інтересів територіальної громади шляхом звернення з позовом про стягнення коштів в межах кримінального провадження. Оригінал листа досліджений судом 23.08.2023, до справи долучено засвідчену копію. Таким чином, вказаний лист отриманий в часі раніше, ніж подання цивільного позову прокурором в інтересах держави.

Тому, на переконання суду, дійсно, з урахуванням наведеного, саме нездійснення уповноваженим органом - Оріхівською міською радою Запорізької області захисту інтересів держави, а саме, територіальної громади, з метою відшкодування шкоди бюджету надає Пологівській окружній прокуратурі Запорізької області право на звернення до суду із позовом. Разом з цим, обґрунтованість позовних вимог є предметом стадії судового розгляду, як і підтвердження факту завдання шкоди інтересам держави.

Відповідно до положень ч.4,5 ст.128 КПК України форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред`являються у порядку цивільного судочинства. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Так, згідно з ч.1,2,5 ст.175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. У разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Враховуючи наявний позов, та зміст ст.1190 ЦК України, суд зауважує, що прокурором при формулюванні позовної вимоги не вказано про порядок відшкодування шкоди, який є, на його переконання найбільш доцільним. Так, особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим за загальним правилом. Проте, за заявою потерпілого суд може визначити відповідальність осіб, які спільно завдали шкоди, у частці відповідно до ступеня їхньої вини. Вказаний недолік підлягає виправленню.

Слід наголосити додатково, що відповідно до змісту п.4 ч.3 ст.175 ЦПК України якщо позов подано до кількох відповідачів у позовній заяві наводиться зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Також, суд звертає увагу, що в порушення приписів п.2,3 ч.3 ст.175 ЦПК України в позовній заяві невірно зазначений код ЄДРПОУ Оріхівської міської ради Запорізької області, яка визнана потерпілим у кримінальному провадження; відсутнє зазначення ціни позову, який безумовно підлягає грошовій оцінці, та обґрунтований розрахунок сум, що стягуються. Так, відповідно до приписів п.1 ч.1 ст.176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

В порушення п.6,7 ч.3 ст.175 ЦПК України у позовній заяві не зазначено й про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; відсутні відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.

За змістом ч.11-13 ст.187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладениху статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду. Тому, враховуючи наявність викладених вище недоліків, суд постановляє ухвалу про залишення цивільного позову без руху й надає строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення прокурору ухвали (повного тексту).

Разом з цим, суд зауважує стороні захисту на тому, що відповідно до ч.5 ст.56 ЦПК України у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. Й лише у разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Також, суд приймає заперечення прокурора з приводу того, що норма ст.291 КПК забороняє надання суду інших документів, окрім обвинувального акту та додатків до нього до початку судового розгляду.

Крім того, наявні у додатках до обвинувального акта розписки сторони захисту, зокрема, адвоката ОСОБА_8 , спростовують твердження захисту з приводу відсутності цивільного позову на 41 арк. на стадії складання та вручення обвинувального акта.

Слід наголосити, що п.12 ч.2 ст.36 КПК України передбачено право прокурора пред`являти цивільний позов в інтересах держави та громадян, які через фізичний стан чи матеріальне становище, недосягнення повноліття, похилий вік, недієздатність або обмежену дієздатність неспроможні самостійно захистити свої права, у порядку, передбаченому цим Кодексом та законом. Відповідно до положень ч.2 ст.62 КПК України права та обов`язки цивільного відповідача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду.

Під час підготовчого засідання судом встановлено, що обставини, передбачені ст.76 КПК України, що виключають участь головуючого судді у розгляді кримінального провадження, відсутні.

На виконання ч.4 ст.315 КПК України судом під час підготовчого судового засідання роз`яснено обвинуваченим право заявити клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно них колегіально судом у складі трьох суддів, враховуючи санкцію ч.5 ст.191 КК України. Обвинувачені не скористались своїм правом на розгляд кримінального провадження стосовно них колегіально судом у складі трьох суддів, що пояснили під час проведення засідання та подали відповідні письмові заяви. Тому справу необхідно розглядати суддею одноособово, у відкритому судовому засіданні.

Згідно зі ст.314-1 КПК України, з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання представник уповноваженого органу з питань пробації складає досудову доповідь за ухвалою суду. Досудова доповідь складається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні нетяжкого або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п`яти років позбавлення волі.

Враховуючи наведену правову кваліфікацію діянь та зміст ст.12 КК України підстав для застосування норми ст. 314-1 КПК України й складання досудової доповіді судом не встановлено.

Керуючись ст. 3, 7, 22, 26, 29, 31, 33-1, 36, 62, 91, 109-110, 127-128, 216, 283, 291, 293, 314-316, 369-372, 392 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання сторони захисту про повернення обвинувального акта прокурору, як такого, що не відповідає вимогам КПК України, - відмовити.

Призначити судовий розгляд кримінального провадження на підставі обвинувального акту на 30 серпня 2023 року на 14 годину 30 хвилин, який відбудеться у приміщенні Шевченківського районного суду м.Запоріжжя.

Наступними датами судового засідання відповідно до встановленого графіку розгляду кримінального провадження визначити 04.10.2023 об 11-30 годині, 25.10.2023 о 09-00 годині, 08.11.2023 о 09-00 годині, 22.11.2023 о 09-00 годині, 06.12.2023 о 09-00 годині.

Справу розглядати суддею одноособово, у відкритому судовому засіданні, враховуючи думку обвинувачених та за відсутності клопотання сторони захисту (обвинувачених) відповідно до ч.4 ст.315 КПК України.

Цивільний позов, поданий прокурором Оріхівського відділу Пологівської окружної прокуратури Запорізької області ОСОБА_7 , поданй в інтересах Оріхівської міської ради Запорізької області, до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про стягнення майнової шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінальних правопорушень, - залишити без руху, у зв`язку із виявленими, перерахованими вище недоліками, надавши позивачу строк - п`ять днів з дня вручення повного тексту даної ухвали - для їх виправлення, шляхом подання до матеріалів справи позовної заяви, яка відповідає вимогами ст.175-177 ЦПК України.

Дати розпорядження секретарю судового засідання про виклик учасників судового провадження в судове засідання в порядку, передбаченому ст.135-139 КПК України.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України.

Повний текст ухвали суду складений та оголошений 28.08.2023 о 15-00 годині.

Суддя ОСОБА_1